Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

«ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Кафедра СГП

Індивідуальне завдання

з дисципліни «Інтелектуальна власність»

на тему: «Об'єкти наукових відкриттів»

Виконала:

ст.гр. МПс-10 V курсу

Лозова І.С.

Перевірила:

доцент кафедри,

Дяченко Н.І.

Красноармійськ 2010

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ОБ'ЄКТІВ НАУКОВИХ ВІДКРИТТІВ

1.1 ОБ'ЄКТИ НАУКОВИХ ВІДКРИТТІВ

2. ПРАВО НА НАУКОВЕ ВІДКРИТТЯ ТА ЙОГО ЗАХИСТ

2.1 ПРАВО НА НАУКОВЕ ВІДКРИТТЯ

2.2 НАУКОВЕ ВІДКРИТТЯ В ЦИВІЛЬНОМУ КОДЕКСІ УКРАЇНИ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Історичний розвиток людства свідчить, що одним із найважливіших чинників соціально-економічного прогресу будь-якої країни, підвищення добробуту її громадян є творча діяльність особистості. В сучасних умовах ця діяльність залишається найпотужнішою рушійною силою подальшого розвитку цивілізації.

Україна завжди була багатою на творчих, талановитих і обдарованих людей. Сьогодні такі люди працюють у різних сферах науки, техніки і культури. Вони створюють дуже необхідні і важливі для повноцінного розвитку країни об'єкти інтелектуальної власності. Тому наявність належного юридичного механізму закріплення і забезпечення прав та інтересів творців об'єктів інтелектуальної власності є цілком природним і свідчить про рівень цивілізованості нашої держави.

У динамічному розвитку науки і техніки винятково важлива роль належить фундаментальним дослідженням, завдяки яким людство отримує нові знання. Такі знання здатні принципово покращити умови життя, допомагають краще вивчити і зрозуміти багатогранність природи, матеріального світу тощо. Нерідко фундаментальні теоретичні дослідження призводять до надзвичайно цінних результатів, які кваліфікуються як наукові відкриття. Наукові відкриття розширюють і поглиблюють пізнання матеріального світу, призводять до нового знання про об'єктивну дійсність.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що вона досліджує об'єкти наукових відкриттів та проблеми, які виникають у зв'язку з їх правовою охороною.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини в сфері правового регулювання наукових відкриттів.

Предмет дослідження - нормативно - правове забезпечення поняття об'єкти наукових відкриттів.

Мета роботи полягає у всебічному аналізі, розкритті сутності і особливостей правового регулювання об'єктів наукових відкриттів.

Для досягнення мети в роботі були поставлені наступні дослідницькі задачі:

- визначити теоретичні аспекти поняття об'єкти наукових відкриттів;

- проаналізувати особливості правового регулювання об'єктів наукових відкриттів;

- проаналізувати сучасний стан нормативного забезпечення і шляхи удосконалення законодавства.

1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ОБ'ЄКТІВ НАУКОВИХ ВІДКРИТТІВ

1.1 ОБ'ЄКТИ НАУКОВИХ ВІДКРИТТІВ

Сьогодні немає єдиного визначення поняття «наукове відкриття», воно трактується як нові наукові знання, так і конкретні рішення практичних завдань.

Наукове відкриття - це встановлення закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу. До певної пори людина про ці, об'єктивно існуючі закономірності, властивості чи явища просто не знала. В результаті, як правило тривалих, копітких і дорогих науково-дослідних робіт зазначені закономірності, властивості явища людиною виявляються, пізнаються, встановлюються. На відміну від винаходу та інших технічних рішень, які людиною створюються, наукові відкриття людиною не створюються, вони існують в природі незалежно від волі людини, а людиною лише пізнаються. Отже, цей процес вивчення навколишнього середовища, матеріального світу, людини тощо почався, як тільки появилася сама людина, і буде продовжуватися, поки людина буде жити на землі. Отже, встановлені відкриття є і вони не втрачають свого значення з плином часу, нові відкриття також будуть виявлятися, встановлюватися, відкриватися.

Світова традиція склалася таким чином, що наукові відкриття в силу їх надзвичайно великої цінності для всього людства не визнаються об'єктами чийогось монопольного чи якого іншого виключного права. Наукові відкриття - надбання всього людства, і цими науковими досягненнями людство має користуватися безперешкодно. Незважаючи на важливість наукового відкриття для оптимізації науково-технічного прогресу держави, питанням правової охорони наукового відкриття приділено недостатньо уваги в вітчизняній науковій літературі. Хоча на важливість цієї проблеми в тій чи іншій мірі фрагментарно зауважувалося в статтях науковців правознавців Ю.С. Шемшученко, О.А. Підо-пригори, Є.А. Булат та практиків Г.О. Андрощука, М.В. Паладія, Т.М. Шевелевої.

Інститут наукового відкриття відноситься до нетрадиційних результатів інтелектуальної діяльності. Конче позитивним і важливим є те, що новим ЦК України йому надана юридична визначеність та конкретність_. Під “ науковим відкриттям ” слід розуміти як процес наукового пізнання, так і його результати в контексті виявлення або встановлення об'єктивно існуючих, але не відомих раніше, явищ, закономірностей тощо. Наукове відкриття пов'язується лише із сферою природничих наук, тобто пізнанням матеріального світу. Його об'єктом є явища, властивості та закономірності матеріального світу, а змістом - встановлення, пізнання або виявлення названих об'єктів. Склад наукового відкриття вміщує знання про існування певної закономірності, властивості, явища. Слід зазначити, що наукове відкриття є результатом виявлення безпосередньо суттєвих, необхідних зв'язків матеріального світу, а не встановленням яких-небудь раніше не відомих матеріальних об'єктів. Саме тому, правова охорона не поширюється на географічні, археологічні, палеонтологічні відкриття, а також відкриття корисних копалин. Не отримують охорони відкриття у сфері суспільних наук, оскільки надання такої правової охорони перешкоджало б розвитку відповідної галузі суспільних знань. Кожен із названих об'єктів відкриттів може бути визнаним відкриттям окремо. Проте закономірність, явище чи властивість можуть бути визнаними відкриттям лише за умови, що зазначені закономірність, властивість чи явище не були відомі раніше -- вони виявлені вперше у світі.

Закономірність як об'єкт відкриття -- це прояв дії об'єктивного закону. Зазначена закономірність у природі існувала, існує і буде існувати завжди. Об'єктом відкриття вона стає лише тоді, коли про існування цієї закономірності людина взнала, встановила її, виявила її об'єктивне існування. Зазначена закономірність стає об'єктом відкриття з моменту, коли її вперше було сформульовано.

Закономірність матеріального світу як об'єкт відкриття -- це невідомий раніше, але об'єктивно існуючий і такий, що вносить докорінні зміни у рівень пізнання, істотний і стійкий зв'язок між явищами або властивостями матеріального світу.

Більш повно цей зв'язок характеризується такими особливостями: це істотний, внутрішньо притаманний явищам або властивостям зв'язок та їх взаємна зумовленість. Він не повинен мати випадкового характеру. Закономірний зв'язок не проста констатація зв'язку яких-небудь явищ чи властивостей, а й встановлений його причинно-наслідковий характер; це певний стійкий зв'язок між явищами і властивостями. Він виражає таке відношення, за яким зміна одних явищ чи властивостей зумовлює цілком визначені зміни інших. У такому разі залежність між явищами чи властивостями виражається, як правило, певною математичною або функціональною залежністю; зв'язок повинен мати універсальний характер і задовольняти вимогу узагальнення і можливості поширення його на інші однорідні об'єкти. Явище матеріального світу як об'єкт відкриття -- це невідома раніше об'єктивно існуюча і така, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, форма прояву сутності об'єкта матеріального світу (природи).

Явище і сутність перебувають в органічній єдності. Проте єдність сутності і явища не означає їх збігу, сутність зазвичай прихована за явищем. Внаслідок розкриття сутності стає можливим наукове пояснення самого явища. Сутність і явище об'єктивні, тобто вони існують незалежно від волі і свідомості людини. Немає такої сутності, яка б не проявилася зовні і була непізнаною, як нема і явища, яке не містило б у собі яку-небудь інформацію про сутність.

Властивість матеріального світу як об'єкт відкриття -- це невідома раніше об'єктивно існуюча якісна сторона об'єкта матеріального світу. Кожний об'єкт має багато різноманітних властивостей як істотних, так і неістотних. Сукупність істотних властивостей об'єкта складає його якісну визначеність, що відрізняє його в цілому від інших об'єктів. Саме якісна визначеність виражає те спільне, що характеризує весь клас однорідних об'єктів. Які властивості проявляють даний об'єкт залежить від того, з якими об'єктами він вступає у взаємодію. Тому встановлення існування раніше невідомої властивості -- необхідний, але недостатній елемент змісту відкриття. При цьому має бути доведено, чим викликана виявлена властивість, що вона спричиняє і при яких взаємодіях проявляється. Вимагається науково обґрунтована інтерпретація, що полягає у встановленні сутності цієї властивості і її закономірного характеру.

Отже, виявити нову істотну властивість об'єкта -- означає встановити існуючу незалежно від волі і свідомості людини невідому раніше якісну визначеність об'єкта щодо інших об'єктів, з якими він вступає у взаємодію.

Суб'єктом наукового відкриття є автор (фізична особа). Досить часто науковими відкриттями займаються колективи вчених. У такому випадку матимемо справу зі співавторством.

Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву наприклад, закони Ньютона.

Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється у порядку, встановленому законом.

2. ПРАВО НА НАУКОВЕ ВІДКРИТТЯ ТА ЙОГО ЗАХИСТ

2.1 ПРАВО НА НАУКОВЕ ВІДКРИТТЯ

наука відкриття власність

Проблема надання правової охорони відкриттям справді досить складна. Наукове відкриття є суттєвим внеском до наукового пізнання світу. Тому обов'язковим критерієм охороноспроможності наукового відкриття є те, що воно має вносити докорінні зміни у рівень пізнання. Наукове відкриття повинно бути достовірним. Це означає, що існування закономірності, властивості чи явища матеріального світу не просто констатуються автором, а обов'язково доводяться ним теоретично або експериментально. Ця умова принципово відрізняє наукове відкриття від гіпотези, яка законом не охороняється.

Не отримують правової охорони як наукове відкриття окремі факти, закономірності, властивості та явища, які не вносять докорінних змін у рівень пізнання; гіпотези, зокрема здогадки про будову матерії, походження планет, корисних копалин тощо; розв'язання математичних задач, встановлення абстрактних залежностей тощо; результати, які уточнюють уже відомі положення, наприклад, форми небесних тіл, їхні орбіти, а також уточнення значень досліджених величин, наприклад швидкості поширення світла; виявлення комет, планет та інших просторових утворень; твердження, які суперечать науково обґрунтованим і експериментально підтвердженим у світовій науці ознакам (рух за рахунок внутрішніх сил, одержання коефіцієнта корисної дії пристрою, рівного або більшого одиниці тощо); результати науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, що стосуються створення різноманітних новітніх технологічних процесів, конструкцій машин і приладів, нових матеріалів, лікарських засобів, їхніх властивостей, способів лікування хвороб, штамів мікроорганізмів та інших подібних рішень, які стосуються предмета можливих заявок на винаходи; виявлення та виведення нових сортів рослин та порід тварин; виявлення нових морфологічних структур, зокрема у галузі біології, медицини, геології.

Автори не отримують монопольних прав на свої відкриття, оскільки визнання за будь-ким монополії на нові знання, не може мати прямого практичного застосування і є неможливим по суті. Наукові відкриття з моменту їхнього оприлюднення стають суспільним надбанням і можуть бути вільно використані кожною зацікавленою особою.

Однак важливим є державне визнання заслуг тих дослідників, учених, творчими зусиллями яких зроблені наукові відкриття, забезпечення інтересів наукових установ, у яких вони працюють.

Серед наданих авторам наукових відкриттів прав найбільш важливим є право авторства. Це право має абсолютний і виключний характер. Воно діє стосовно всіх інших осіб і ніхто, крім особи, яка зробила наукове відкриття, не може претендувати на авторство щодо цього наукового відкриття. Право авторства є особистим немайновим правом і не може бути відчужене за життя автора або перейти до спадкоємців після його смерті.

Автор наукового відкриття має право на авторське ім'я. Воно полягає в можливості автора вимагати, щоб за будь-яких згадувань щодо зробленого ним наукового відкриття воно пов'язувалося з його ім'ям, а також, щоб його ім'я не спотворювалося. Також автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю спеціальну назву.

Раніше поряд із правами авторам наукових відкриттів надавалась низка пільг і переваг. Так, автори могли надавати свої наукові відкриття для привселюдного захисту як кандидатські і докторські дисертації, їм могли присуджуватися Державні премії та присвоюватися почесні звання. У разі користування державною житловою площею автори наукових відкриттів мали право на додаткову площу.

Сьогодні більшість наукових відкриттів є наслідком колективних зусиль багатьох вчених. При виникненні питання співавторства, обов'язково слід враховувати творчий внесок співавторів у встановлення наукового відкриття. Не можуть претендувати на співавторство особи, які надали автору наукового відкриття лише технічну допомогу (виконання розрахунків, оформлення документації, організаційне керівництво дослідженнями тощо).

Права на наукове відкриття переходять після смерті автора до його спадкоємців на загальних правилах. Особисті немайнові права припиняються зі смертю автора. Однак спадкоємці можуть захищати їх як такі, що мають суспільне значення.

Якщо наукове відкриття зроблено у зв'язку з виконанням службових обов'язків, всі права на нього все одно належать його авторові. Однак із метою визнання заслуг наукових установ, їм може видаватися свідоцтво, яке засвідчувало, що дане наукове відкриття зроблено в цій установі.

2.2 НАУКОВЕ ВІДКРИТТЯ В ЦИВІЛЬНОМУ КОДЕКСІ УКРАЇНИ

Наукове відкриття як явище чисто наукове є свідченням високого рівня науково-дослідної діяльності в суспільстві, високого рівня науки в цілому. Наукове відкриття є найвищим досягненням будь-якої науки. Правову охорону наукові відкриття дістали не так давно. Її започатковано в колишньому СРСР. У 1959 році не тільки в СРСР, а й в усьому світі вперше було введено державну реєстрацію наукових відкриттів, але з датою пріоритету від 1947 року. За час існування державної реєстрації відкриттів їх зареєстровано понад 350.

За наполяганням колишнього Радянського Союзу наукові відкриття було включено до об'єктів правової охорони Конвенції про створення Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ст. 2 п. VIII). Склалася досить парадоксальна ситуація: за ініціативою колишнього СРСР Конвенція визнала наукові відкриття об'єктом правової охорони, а країна, в якій було започатковано реєстрацію наукових відкриттів, відмовилася від їх правової охорони. З розпадом колишнього СРСР Російська Федерація визнала недоцільною державну реєстрацію наукових відкриттів. В Україні державної реєстрації наукових відкриттів за радянських часів не було, а незалежна Україна, за прикладом Москви, державної реєстрації наукових відкриттів не розпочала.

Цивільний кодекс Української РСР 1963 р. в ст. 514-516 визначав основні засади правової охорони відкриттів, але ніхто їх не реєстрував. Розробники проекту нового Цивільного кодексу України також відмовлялися включати наукові відкриття до переліку об'єктів правової охорони. Проте законодавчі органи дійшли висновку, що наукове відкриття потребує правової охорони, і включили його до Цивільного кодексу України.

Стаття 457 ЦК містить визначення поняття «наукове відкриття». Це визначення відрізняється від відомих тим, що до терміна «відкриття», який вживався раніше, додали слово «наукове», отже, тепер це найвище досягнення науково-дослідної діяльності називається «наукове відкриття». Згідно з ЦК -- це встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни в рівень наукового пізнання.

Глава 38 ЦК, присвячена науковому відкриттю, називається «Право інтелектуальної власності на наукове відкриття». Її слід вважати умовною, оскільки ніяке виключне право на наукове відкриття не виникає. Наукове відкриття вважається досягненням всього людства і ставити його в залежність від волі будь-якого конкретного суб'єкта цього права не можна. Про це свідчить ст. 458 ЦК «Право на наукове відкриття», яка проголошує: «Автор наукового відкриття має право надавати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву. Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється у порядку, встановленому законом». Таке визначення наукового відкриття потребує ґрунтовнішої регламентації правової охорони наукових відкриттів у спеціальному законі, який буде прийнято для подальшого розвитку положень Цивільного кодексу.

Зміст права на наукове відкриття теж не можна визнати задовільним. Щоправда, слід погодитися з твердженням, що належне автору наукового відкриття право надати йому своє ім'я або спеціальну назву також є правом інтелектуальної власності. Але в цілому поняття змісту права на наукове відкриття в колишньому чинному законодавстві визначено ґрунтовніше. Положення про відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції від 21 серпня 1973 р. ст. II проголошувало право відкриття на авторство, право на пріоритет і визнання того, що заявлена пропозиція дійсно є відкриттям, тобто найвищим рівнем наукового пізнання.

Цивільний кодекс Української РСР 1963 р. також містить припис, за яким автор відкриття має право вимагати визнання його авторства і пріоритету у відкритті. Крім того, автор відкриття має право на винагороду, а також на пільги, передбачені згаданим Положенням.

Винагорода за відкриття носила заохочувальний характер і виплачувалася один раз при врученні автору диплома на відкриття. Розмір винагороди, визначений Держкомвинаходів СРСР, становив близько 5 тис. тодішніх карбованців і виплачував її цей же Комітет. Отже, винагорода автору (яка була незначною) виплачувалася не за використання відкриття, а за визнання відкриття як такого. Враховуючи, що реєстрували в ті часи десь близько 10 відкриттів на рік, держава великих витрат на їх охорону не несла. Законодавство України автору наукового відкриття надавало лише право присвоювати йому своє ім'я або спеціальну назву. Видається, що цього замало. Автор (автори) наукового відкриття, безперечно, має право на авторство, на пріоритет та на присвоєння науковому відкриттю свого імені чи спеціальної назви. Автор наукового відкриття, безумовно, повинен мати право на одноразову заохочувальну винагороду та на інші пільги, передбачені чинним законодавством за досягнуті успіхи у сфері інтелектуальної діяльності.

Неабияке значення має визнання державного пріоритету на наукове відкриття, що підкреслювало б рівень наукового пізнання в державі. Тому було б бажано і це положення відобразити в майбутньому законі про наукові відкриття.

Україна має досить потужний науковий потенціал, здатний робити наукові відкриття, отже, матиме свої власні наукові відкриття, яким потрібна надійна та ефективна правова охорона і передусім прав автора (авторів) наукового відкриття. Охорона прав авторів відкриттів не стане важким тягарем Державному бюджету, але науковий престиж держави, її державний пріоритет і пріоритет автора мають бути захищені.

ВИСНОВКИ

Безсумнівним є значення наукових відкриттів у житті і діяльності людини. Таким чином, саме наука, наукова діяльність -- провідний фактор розвитку суспільства. Інтелектуальна, творча діяльність, власне її результати -- наукові відкриття в сучасних умовах суспільного розвитку набувають все більшого значення, визначають стратегію і тактику соціально-економічного розвитку будь-якого суспільства, в тому числі й України.

Тому конче необхідне прийняття закону, який вже був розроблений, і визначив би правові й організаційно-економічні засади у сфері правової охорони наукових відкриттів, закріпив систему державної реєстрації наукових відкриттів, їх визнання від імені держави, наукову експертизу. Впорядкував би відносини, що виникають у зв'язку з встановленням, експертизою, реєстрацією і використанням наукових відкриттів.

Прийняття закону сприятиме формуванню і накопиченню наукового та інтелектуального потенціалу країни, підвищенню її конкурентоздатності, охороні прав авторів наукових відкриттів.

Безумовно, це стане наріжним каменем щодо якнайшвидшого створення системи державної реєстрації наукових відкриттів з урахуванням інтересів держави.

Мета роботи, яка полягала у всебічному аналізі, розкритті сутності і особливостей правового регулювання об'єктів наукових відкриттів розкрита і зроблені належні висновки. Задачі, які були поставлені в роботі знайшли своє відображення, а саме:

- визначено теоретичні аспекти поняття об'єкти наукових відкриттів;

- проаналізовано особливості правового регулювання об'єктів наукових відкриттів;

- проаналізовано сучасний стан нормативного забезпечення і шляхиудосконалення законодавства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. -2003 -№11.

2. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 р. № 3687-Х11 // Відомості Верховної Ради України.-1994.

3. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р. № 3792-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №13.

4. Постанова ВРУ «Про прийняття за основу проекту Закону України про охорону прав на наукові відкриття»

5. Інтелектуальна власність в Україні: Правові засади та практика: Наук-практ. вид.:У 4 т. / За заг. ред. О. Д. Святоцького. - К.: Видавничий Дім «ІнЮре», 1999.

6. Коссак В.М., Якубівський І.Е., Право інтелектуальної власності: Підручник. - К.: «Істина», 2007. - 208 с.

7. Бошицький Ю.Л. Деякі питання щодо вдосконалення правової охорони

8. Правове регулювання інтелектуальної власності в Україні.

9. Підопригора О.А. Наукове відкриття в цивільному кодексі України // Інтелектуальна власність. - 2003. - №7. -С. 3-7

10. Шевелева Т. Право інтелектуальної власності на наукове відкриття Інтелектуальна власність. - 2001. -№ 5-6. - С.6.

Размещено на Allbest.ru