Захист авторських та суміжних прав

Найбільше збентеження і навіть збурення викликає, те що прийняті законодавчі акти із захисту особистих і майнових прав не мають реальної практичної реалізації: не всі громадяни мають можливість відстояти свої права в судовому порядку. Зараз править принцип: хто сильніше - той і править, хто стоїть при владі, має більше фінансових можливостей - той реально може впливати на прийняті рішення. Пересічений громадян, який не знається на законах і юридичних тонкощах за таких обставин навіть не намагається відстоювати справедливість. Де ж реальна демократія?

Проблеми охорони інтелектуальної власності в нашій країні залишаються на незахищеному рівні. Попри активізацію зусиль правоохоронних органів щодо захисту інтелектуальної власності, загальний рівень правопорушень у цій сфері залишається високим. Це є підставою для звинувачення України у низьких стандартах охорони інтелектуальної власності на міжнародному рівні. Тому, на нашу думку, необхідно:

запровадити дієвій механізм управління і розвитку інфраструктури у сфері охорони інтелектуальної власності через створення відповідних Комітетів з охорони винахідництва і раціоналізаторства, секретних відділів з захисту комерційних таємниць на виробництві; Державних служб підтримки винахідників при органах місцевого самоврядування; Консультаційних органів державної і недержаної форми власності з приводу захисту інтелектуальної власності. Основними функціями цих органів є роз'яснення законодавства, порядку одержання патенту, надання кредитів на внесення плати за патент, надання представницьких і довірчих послуг при реалізації прав на інтелектуальну власність;

підготовка і підвищення кваліфікації спеціалістів у сфері охорони авторських та суміжних прав. Це можна реалізувати через відкриття факультетів, вищих навчальних закладів по всій території України, що будуть готувати спеціалістів з охорони авторських та суміжних прав на високому рівні; проведення міжнародних семінарів, галузевих та регіональних конференції щодо захисту прав: друк навчально-методичної літератури з цього приводу;

застосування каральних елементів у системі захисту авторських та суміжних прав шляхом внесення змін у відповідні законодавчі акти -конфіскація матеріалів і устаткування, за допомогою яких було здійснено відтворення творів, виплата компенсацій, стягнення штрафу в прибуток бюджету, сувора відповідальність порушника, що ухиляється від виконання судового рішення, прийнятого за фактом порушення авторських та суміжних прав. За прострочення виконання рішення суду повинна бути встановлена система штрафів відносно до прогресивної шкали залежно від тривалості прострочення;

Цивільно-правовий захист авторських та суміжних прав знаходиться на дуже низькому рівні. На мою думку, основними шляхами розв'язання цієї проблеми є:

закріпити у законі перш за все загальне право особи на усунення порушення будь-якого особистого немайнового права в судовому порядку і створити відповідну структурну процедуру захисту цих прав: спочатку вимагати захисту на рівні місцевого опорного пункту міліції, де можуть працювати і психологи, а при не можливості розв'язати цю проблему вже потім звертатися до суду;

- застосування у цій сфері такої форми відповідальності, як громадська догана, громадський осуд, публічне вибачення винного правопорушника, стягнення штрафу, звільнення з посади або заборона обіймати відповідні посади. При чому проблема мінімального і максимального розмірів штрафу в разі відмови від спростування, компенсації матеріальної та моральної шкоди має бути вирішена законодавчо;

підвищення громадської свідомості і активності з приводу захисту авторських та суміжних прав, що може проводиться за участю профспілок, діячів Рад народних депутатів на місцях, юристів, засобів масової інформації шляхом опублікування статей, видачі брошур, проведення мітингів, що б дало можливість осуджувати бездіяльність з цього приводу державних діячів, суддів і сприяти прийняттю неупереджених рішень.

Отже, розв'язання проблеми реального і гарантованого захисту авторських та суміжних прав громадян безпосередньо пов'язані із складною економіко-політичною ситуацією в країні, із бездієвістю влади ,із прийняттям за відомо недосконалих законів, які б працювали на правлячі кола, а не на народ із побоювання і не бажанням самого народу боротися за справедливість

Список літератури

1. Конституція України від 28.06.96 № 254к/96-ВР

2. Цивільний кодекс України - К.:Велес, 2005.

3. Закон України “Про авторські та суміжні права” від 23.02.93 № 3792 - XII

4. Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми, прийнятий Дипломатичною конференцією вiд 20.12.1996 Документ 995_769

5. Угода про співробітництво між Кабінетом Міністрів України і Всесвітньою організацією інтелектуальної власності вiд 26.09.2002 Документ 999_003

6. Всесвітня конвенція про авторське право вiд 06.09.1952 Документ 995_052

7. Постанова «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних» вiд 04.11.1997 № 1209

8. Постанова «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав» від 18.01.2003 р. N 72

9. Закон «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних» від 23.03.2000р. N 1587-III

10. Операція «Інтелект» - начальник ЦЗГ УМВС Н.Гаврилюк,20.05.05р.

11. Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004 № 04-5/1107

12. Закон проти «піратів» - П.Колісник ЦЗГ УМВС, 18.08.05р.

13. Ступак С., Ступка О., Феколкин Ю. Пиратство на Украине будет охраняться законом // Юрид. практика. -- 2000. -- 28 дек. -- № 52 (158).

14. Кудлай А.В. Аби вкрадати чужу інтелектуальну власність особливого інтелекту на потрібно//закон і бізнес.-2000.-№9-с.9.

15.Гончарова І. Захист авторського права в Україні//Підприємництво, господарство, право.-1999.-№10.-с.34-36.

Размещено на Allbest.ru