Трудове право України

Страхові виплати проводяться щомісячно в установлені дні на підставі постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків або рішення суду:

- потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;

- особам, які мають право на виплати у зв'язку із смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної (немайнової) шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається в судовому порядку. При цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат.

Виконайте

Завдання 29

Токар Панасюк допустив грубе порушення технологічної дисципліни, за що йому було знижено кваліфікаційний розряд (з 5 на 4). Одночасно йому не виплатили за продукцію, що виявилася браком, а також притягли до матеріальної відповідальності за заподіяну шкоду.

Панасюк звернувся до суду з позовною заявою, в якій вимагав відновити колишні умови праці, оскільки стягнення у вигляді переведення на нижчеоплачувану роботу не передбачено трудовим законодавством.

Крім того, за один проступок може бути накладене тільки одне стягнення, а у нього три: зниження розряду, несплата виконаної роботи (продукція виявилася браком) і стягнення за це матеріальної шкоди.

Проаналізуйте ситуацію. Вирішіть спір.

Завдання 30

Під час робочої зміни токар V розряду Гонтарь - член бригади, переведеної на орендний підряд, через недбалість пошкодив верстат з числовим управлінням. Верстат простояв п'ять днів у зв'язку з ремонтом. За ремонтні роботи працівникам було виплачено 1600 грн., вартість заміненої деталі - 2800 грн., простій верстата обійшовся в 600 грн. шкоди. Ці суми були віднесені на госпрозрахунковий прибуток бригади, що відповідно відбилося на оплаті праці членів бригади.

Рада бригади поставила питання перед адміністрацією підприємства про притягнення Ґонтаря до матеріальної відповідальності та відшкодування шкоди в повному розмірі. Середній заробіток Ґонтаря становить 200 грн.

Гонтарь заперечував проти відшкодування збитків у повному розмірі, мотивуючи тим, що він заподіяв шкоду через недбалість. Крім того, він вважав, що його середній заробіток менший, оскільки в нього не повинна включатися доплата за суміщення професії фрезерувальника і надбавка за високу професійну майстерність.

Вирішіть трудовий спір.

Завдання 31

Понад 60 студентів одного з факультетів університету після повернення з літніх канікул не отримали стипендію за літо. Звернувшись до деканату факультету, вони з'ясували, що у них є заборгованість з курсових робіт, а відповідно з правилами виплата стипендії затримується до ліквідації заборгованості. Внаслідок проведеної перевірки з'ясувалося, що ряд викладачів після захисту курсових робіт зробили записи в залікові книжки, але не внесли відповідні дані до екзаменаційної відомості.

У зв'язку з цим ректор університету своїм розпорядженням зобов'язав бухгалтерію стягнути з винних у невиплаті стипендій викладачів всю суму заподіяної університету шкоди - 560 грн.

Один з викладачів, якому за розподіленням належало виплатити 340 грн., звернувся до КТС з проханням зменшити суму, оскільки його середній заробіток становить 170 грн.

Вирішіть справу.

Завдання 32

Фірсов працював інженером на заводі. 25 червня 2002 року він виїхав з шофером Крючковим на автомобілі заводу у відрядження. Зупинившись на відпочинок, Фірсов і Крючков випили, потім Фірсов, витягши у сплячого Крючкова ключі запалювання, поїхав на машині за горілкою. Дорогою Фірсов попав у аварію, чим заподіяв заводу матеріальну шкоду на суму 1569 грн,

Чи повинні Фірсов і Крючков нести матеріальну відповідальність і в якому розмірі?

Завдання для тестів

Виберіть правильну відповідь:

1.На працівника не може бути накладена матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству:

1.1 Через недбалість;

1.2 У стані необхідної оборони;

1.3 Заподіяну зайвими грошовими виплатами;

1.4 Знеціненням документів;

1.5 Яку можна віднести до категорії нормального виробничо-господарського ризику.

2. Обов'язок доказування вини працівника, яким заподіяна шкода, покладається:

2.1 Самого працівника;

2.2 Власника або уповноважений ним орган;

2.3 Договір про матеріальну відповідальність;

2.4. Комісію, яка призначається власником;

2.5 Правоохоронні органи.

3. Вкажіть умову, за якої може укладатися договір про повну колективну (бригадну) відповідальність:

3.1 Працівники об'єднані в бригаду;

3.2 Бригаді передаються матеріальні цінності для роботи;

3.3 Власником створені умови, необхідні для нормальної роботи працівників і забезпечення повного збереження переданих їм цінностей;

3.4 Бригада не заперечує проти укладення договору про повну колективну (бригадну) матеріальну відповідальність;

3.5 Власник зобов'язує бригаду укласти договір.

4. В якому випадку застосовується кратний розмір обчислення заподіяної шкоди:

4.1 Недостача готівки в магазині;

4.2 Недостача готівки в банку;

4.3 Викрадення деталей для внутрішньовиробничих потреб;

4.4 Завдання шкоди в нетверезому стані;

4.5 Завдання шкоди не за виконання трудових обов'язків.

5. У разі смерті потерпілого на виробництві право на відшкодування шкоди мають:

5.1 Брати померлого;

5.2 Син-студент 22 років;

5.3 Особи, що проживали з померлим;

5.4 Повнолітні діти померлого;

5.5 Працюючий батько померлого.

Питання для самоперевірки

1.Поняття, значення, функції матеріальної відповідальності сторін трудового договору.

2.Підстава та умови матеріальної відповідальності працівників.

3.Види матеріальної відповідальності працівників.

4.Порядок відшкодування шкоди, заподіяної працівником.

5.Матеріальна відповідальність підприємства за порушення права працівника на парою.

3. ПОНЯТТЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

У результаті вивчення теми студенти повинні знати:

- поняття охорони праці. Права громадян на охорону праці та їх захист;

- розслідування нещасних випадків на виробництві;

- охорона праці жінок;

- охорона праці молоді;

- відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.

Короткі теоретичні відомості

Кожний громадянин має конституційне право на охорону життя і здоров'я в процесі трудової діяльності (ст.ст. 49, 50 Конституції України).

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілак-тичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Законодавство про охорону праці має широку сферу дії. Воно поширюється на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та видів діяльності, на всіх громадян, які працюють (включаючи учнів і студентів під час виробничої практики).

Розрізняють два види нагляду і контролю за дотриманням законодавства про охорону праці: державний, громадський.

Державний нагляд здійснюють:

Державний комітет по нагляду за охороною праці;

Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки;

органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони МВС;

органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я.

Вищий нагляд за додержанням законодавства "Про охорону праці" здійснюється Генеральним прокурором і підпорядкованими йому прокурорами.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють:

* трудові колективи через обраних ними уповноважених;

* профспілки в особі своїх виборних органів і представників.

За порушення законодавства про охорону праці несуть відповідальність як підприємства, установи, організації, так І винні посадові особи та працівники.

Ст.31 ЗУ "Про охорону праці", Положення про порядок накладання штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1993 р. № 754, на підприємства можуть бути накладені штрафи.

Підприємство сплачує штраф за кожний нещасний випадок на виробництві та випадок професійного захворювання, що сталися з вини цього підприємства.

Ст. 49 КЗпП передбачає відповідальність працівників за порушення вимог щодо охорони праці.

Конституція України (ст.24) на вищому рівні закріпила рівність прав жінки і чоловіка.

Відносини з охорони праці жінок регулюються Кодексом законів про працю (глава XII) та іншими нормативними актами, зокрема ЗУ "Про охорону праці" (ст.14), ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", ЗУ "Про відпустки" (ст.ст. 17-20), Конвенцією "Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок", затвердженою Генеральною асамблеєю ООН від 18.12.79 p., Постановою Кабінету Міністрів "Про збереження середнього заробітку за вагітними жінками на період обстеження в спеціальних медичних закладах" від 15.10.95р., "Перелік важких робіт із шкідливими умовами праці, на яких заборонено застосування праці жінок", затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я від 29.12.93р. "Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками", затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я від 10.12.93р.

Ст. 187 КЗпП встановлено, що неповнолітні у трудових відносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці - користуються пільгами

Не допускається прийняття на роботу осіб, молодше 16 років; за згодою батьків - по досягненню 15 років, а учнів у вільний від навчання час для виконання легкої роботи - по досягненню 18 років.

Держава гарантує працездатній молоді віком від 15 до 28 років надання першого робочого місця на строк не менше двох років після закінчення середніх навчальних закладів, ПТНЗ, завершення служби в Збройних силах України.

Молодим спеціалістам, випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких була заявлена підприємствами, установами, організаціями надається робота за фахом на період не менше трьох років.

Для звільнення працівників молодше 18 років за ініціативою власника необхідно, крім додержання загального порядку звільнення, одержати дозвіл районного міського відділу у справах неповнолітніх, при цьому звільнення з підстав, передбачених пп.1, 2, 6 ст.40 КЗпП, проводиться у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування цих осіб (ст. 198 КЗпП).

Виконайте

Завдання 33

Монтажник Урусов неодноразово порушував вимоги інструкції з охорони праці. 10 березня начальник будуправління, побачивши, що Урусов під час розбирання лісів на третьому поверсі будинку не користується монтажним поясом, оголосив йому догану. Тим же наказом була оголошена догана начальнику дільниці, де працював Урусов, за те, що не забезпечує виконання правил з охорони праці.

Чи правомірні дії начальника будуправління?

Завдання 34

Хімік-аналітик Сажина без поважних причин відмовлялася пройти інструктаж з правил роботи із новими реактивами, що надійшли до лабораторії. Адміністрація оголосила їй догану. Наступного дня при змішуванні реактивів у Сажиної в руках вибухнула колба, вона отримала великі опіки.

Назвіть і проаналізуйте склад правопорушень за цим випадком.

Чи несе власник відповідальність за нещасний випадок? А Сажина?

Про який вид відповідальності йдеться?

У чому полягає матеріальна відповідальність?

Завдання 35

Родіна, яка потребує за медичним висновком переведення на більш легку роботу, подала заяву начальнику цеху. Останній відмовив у переведенні, посилаючись на відсутність такої роботи, і запропонував Родіній піти у відпустку без збереження заробітної плати.

Як слід вчинити Родіній?

Завдання 36

Токареві Іванову була оголошена догана за роботу на верстаті без захисних окулярів, а слюсарю Петрову - за відмову від проходження медичного огляду. Через три дні Іванов знову отримав зауваження за роботу без окулярів, а слюсар Петров відмовився пройти медичний огляд.

Директор заводу, отримавши згоду профкому, звільнив їх за п. З ст. 40 КЗпП.

Чи правомірні дії директора?

Питання для самоперевірки

1. Поняття і зміст охорони праці з трудового права, її правове регулювання

2. Організація охорони праці на підприємстві

3. Спеціальні правила охорони праці на важких, небезпечних і шкідливих роботах

4. Органи нагляду і контролю за охороною праці, їх повноваження

5. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

4. ПОНЯТТЯ ТРУДОВИХ СПОРІВ

У результаті вивчення теми студенти повинні знати:

- поняття і види трудових спорів;

- розгляд трудових спорів у КТС;

- розгляд трудових спорів місцевими судами;

- поняття колективних трудових спорів (конфліктів);

- повноваження органів, які вирішують колективні трудові спори (конфлікти);

- поняття страйку.

Короткі теоретичні відомості

Трудові спори - це неврегульовані шляхом безпосередніх переговорів розбіжності між працівником (колективом працівників) і власником підприємства (уповноваженим ним органом) з приводу застосування норм трудового законодавства, а також встановлення нових або зміни існуючих умов праці.

Трудове право розрізняє два види трудових спорів: індивідуальні та колективні.

Трудові спори класифікують:

- за змістом;

- за характером;

- порядком розгляду.

Для індивідуальних трудових спорів про застосування законодавства про працю передбачені два способи вирішення:

- загальний порядок, коли спір спочатку розглядається в комісії з трудових спорів, а у разі незгоди працівника або власника з рішенням КТС - у судовому порядку;

- безпосередньо в місцевому суді.

У зв'язку з прийняттям Конституції України, зазначений порядок не виключає можливості звернення працівника, права якого були порушені, з позовом безпосередньо до суду.

Вирішення колективних трудових спорів здійснюється відповідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" від 03.03.1998 р. : примирними комісіям; трудовим арбітражем.

Згідно з нормами чинного КЗпП (ст. 224) комісія з трудових спорів є обов'язковим первинним органом щодо розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях, за винятком спорів, зазначених у ст.ст. 222, 232 КЗпП.

Після прийняття Конституції України працівники набули права звернення безпосередньо до суду, тобто без обов'язкового попереднього розгляду трудового спору в КТС.

Працівник сам вирішує, в який орган звернутися за захистом порушеного права чи законного інтересу.

Комісія по трудових спорах обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації з кількістю працюючих не менш як 15 осіб. Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви.

Засідання комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів, вона приймає рішення більшістю голосів, присутніх на засіданні.

Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому ним органу.

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Наступного дня після закінчення строку для добровільного виконання рішення КТС, якщо власник не оскаржив це рішення і не виконав його, працівник вправі витребувати видачі йому посвідчення, що має силу виконавчого листа і є підставою для примусового виконання рішення КТС.

Працівник має право пред'явити посвідчення до районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби на протязі трьох місяців з дня його одержання в КТС. Державний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

У районних (міських) судах розглядаються трудові спори за заявами:

* працівника чи власника або уповноваженого ним органу, коли вони не згодні з рішенням комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації (підрозділу);

* прокурора, якщо він вважає, що рішення комісії по трудових спорах суперечить чинному законодавству.

Ст. 232 КЗпП передбачені випадки, коли трудові спори розглядаються безпосередньо в місцевих судах. Трудові спори суди розглядають за загальними правилами цивільного судочинства, тобто згідно з нормами ЦПК України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо:

а) встановлення нових або зміни існуючих, соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;

б) укладення чи зміни колективного договору, угоди;

в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;

г) невиконання вимог законодавства про працю.

Примирна комісія - орган, призначений для вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору (конфлікту), та який складається із представників сторін.

Незалежний посередник - визначена за спільним вибором сторін особа, яка сприяє встановленню взаємодії між сторонами, проведенню переговорів, бере участь у виробленні примирною комісією взаємоприйнятного рішення.

Трудовий арбітраж - орган, який складається із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті трудового спору (конфлікту).

Страйк - це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Відповідно до ст. 44 Конституції України ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Порядок здійснення цього права встановлюється Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

Нікого не може бути примушено до участі або до неучасті у страйку.

Орган (особа), який очолює страйк, зобов'язаний письмово попередити власника або уповноважений ним орган (представника) не пізніш семи днів до початку страйку, а у разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві - за п'ятнадцять днів.

Місцеперебування під час страйку працівників, які беруть у ньому участь, визначається органом (особою), що керує страйком, за погодженням із власником або уповноваженим ним органом (представником).

Забороняється проведення страйку за умов, якщо припинення працівниками роботи створює загрозу життю і здоров'ю людей, довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям, катастрофам, епідеміям та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків.

Забороняється проведення страйку працівників (крім технічного та обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки та правопорядку.

У разі оголошення надзвичайного стану Верховна Рада України або Президент України можуть заборонити проведення страйків на строк, що не перевищує одного місяця. Подальша заборона має бути схвалена спільним актом Верховної Ради України і Президента України. У разі оголошення воєнного стану автоматично наступає заборона проведення страйків до моменту його відміни.

Організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни.

Час страйку працівникам, які беруть у ньому участь, не оплачується.

Час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не зараховується до загального і безперервного трудового стажу.

Виконайте

Завдання 37

Іванов - науковий співробітник науково-дослідної лабораторії одного з вищих навчальних закладів освіти написав анонімного листа на одного із співробітників, в чому сам зізнався на зборах. Обговоривши поведінку Іванова на зборах трудового колективу вузу 21 січня 2002 року, постановили:

1) просити керівництво вузу звільнити Іванова за здійснення аморального проступку, несумісного з займаною посадою; 2) поставити питання перед відповідними органами про позбавлення його наукового ступеня кандидата наук.

Виконуючи рішення зборів трудового колективу, ректор звільнив Іванова з 15 березня 2002 року.

Чи правильно звільнено Іванова?

Завдання 38

Колектив дитячого садка "Кораблик" Одеського порту звернувся з вимогою до керівництва порту про виплату заборгованості із заробітної плати за 3 місяці. Для вирішення спору була утворена примирна комісія, до якої увійшли директор дитячого садка та старший бухгалтер порту. Протягом тижня комісія прийняла рішення, і працівники дитячого садка оголосили батькам про те, що дитячий садок працювати не буде у зв'язку зі страйком.

Чи правомірне рішення про проведення страйку?

Який порядок його проведення?

Питання контрольної роботи

1. Поняття праці та види трудових відносин у суспільній організації праці

2.Предмет трудового права. Трудові відносини як центральні серед суспільних відносин, врегульованих трудовим правом

3. Метод трудового права, Його особливості

4. Система трудового права, її структура. Система трудового законодавства

5. Система науки трудового права

6. Роль функції трудового права і тенденції його розвитку

7. Поняття джерел трудового права, їх класифікація і види

8. Кодекс законів про працю України: загальна характеристика

9. Система законів, котрі регулюють соціально-трудові відносини

10. Поняття і значення основних принципів трудового права

11. Визначення і система основних принципів трудового права

12. Зміст і конкретизація основних принципів трудового права

13. Принципи, що визначають встановлення умов праці

14. Принципи, що визначають застосування умов праці працівників

15. Принципи, що визначають охорону трудових прав працівників

16. Поняття профспілок, їх завдання і функції. Нормативно-правове регулювання їхньої діяльності

17. Поняття профспілок, їх завдання і функції. Нормативно-правове регулювання їх діяльності

18. Захисна функція профспілок в умовах переходу до ринкових відносин

19. Загальна характеристика правового статусу профспілок у сфері праці. Класифікація прав профспілок

20. Гарантії прав профспілок і виборних профспілкових працівників.

21. Відповідальність профспілок

22. Співвідношення прав профспілок і органів трудового колективу підприємства, установи, організації

23. Загальна характеристика законодавства про колективні договори, принципи їх розробки та укладення

24. Поняття колективного договору. Сторони колективного договору і порядок укладення

25. Зміст і структура колективного договору

26. Колективні переговори. Порядок вирішення розбіжностей, що виникають під час ведення колективних переговорів

27. Реалізація колективного договору і контроль за його дією. Відповідальність за порушення колективного договору

28. Законодавство про зайнятість населення. Поняття, форми зайнятості та державні гарантії (загальні і додаткові) зайнятості населення в умовах переходу до ринкових відносин

29. Право громадян на працевлаштування. Поняття, форми і організація працевлаштування

30. Державна служба зайнятості, її права і обов'язки

31. Право громадян, які зареєструвались у службі зайнятості, на профпідготовку і перекваліфікацію

32. Поняття безробітного, його правовий статус

33. Загальні компенсації при втраті роботи. Загальні умови виплати допомоги в разі безробіття

34. Особливі гарантії працівникам, які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці

35. Поняття і значення трудового договору. Відмінність трудового договору від інших цивільно-правових договорів, пов'язаних з працею (підряду, доручення, авторського тощо)

36. Сторони трудового договору

37. Зміст і форма трудового договору

38. Порядок укладення трудового договору

39. Види трудових договорів. Контракт як особлива форма трудового договору

40. Види трудових договорів. Трудовий договір з організованого набору

41. Види трудових договорів. Трудовий договір державного службовця

42. Види трудових договорів. Трудовий договір працівника, що приймається за конкурсом

43. Види трудових договорів. Трудовий договір про суміщення професій (посад)

44. Види трудових договорів. Трудовий договір про роботу за сумісництвом

45. Переведення на іншу роботу: поняття, класифікація переведень

46. Переміщення на інше робоче місце і його відмінність від переведення

47. Зміна істотних умов праці

48. Порядок переведення на іншу роботу

49. Атестація працівників: поняття, значення її проведення, коло працівників, що проходять атестацію, правові наслідки атестації

50. Загальна характеристика підстав припинення трудового договору, їх класифікація

51. Поняття, випадки відсторонення від роботи. Правове регулювання відсторонення від роботи. Відмінність між відстороненням від роботи та припиненням трудового договору

52. Загальні підстави припинення трудового договору (ст. 36 КЗпП)

53. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст.ст. 38, 39 КЗпП України)

54. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст.ст.40,41 КЗпП України)

55. Розірвання трудового договору на вимогу органів, що не е його стороною

56. Додаткові підстави припинення трудового договору

57. Гарантії від необгрунтованих звільнень. Додаткові гарантії під час вільнення для деяких категорій працівників

58. Порядок звільнення і проведення розрахунку. Вихідна допомога

59. Правові наслідки незаконного переведення і звільнення працівників

60. Поняття робочого часу і значення його правового регулювання

61. Правові нормативи робочого часу

62. Види робочого часу

63.Режим та облік робочого часу і порядок його встановлення. Ненормований робочий день. Гнучкий робочий час. Вахтовий метод роботи

64. Надурочні роботи І порядок залучення до них

65. Поняття і види часу відпочинку

66. Право працівника на відпустку і гарантії його реалізації. Види відпусток

67. Щорічна основна відпустка і порядок її надання

68. Щорічна додаткова відпустка, її види і порядок надання

69. Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням

70. Творчі відпустки. Соціальні відпустки

71. Відпустки без збереження заробітної плати і порядок їх надання

72. Поняття і структура заробітної плати, її відмінність від винагород,

гарантійних і компенсаційних витрат

73. Сфери регулювання заробітної плати

74. Організація оплати праці на підприємстві (тарифна система, форми і системи оплати праці, нормування пращ, преміювання)

75.Тарифна система і її елементи: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники)

76. Система заробітної плати та її види

77. Нормування праці. Норма виробітку,норми часу, норми обслуговування, нормовані виробничі завдання, нормативи чисельності, відрядні розцінки. Порядок їх встановлення

78. Премія і винагорода за підсумками роботи за рік. Надбавки і доплати

79. Оплата праці при відхиленнях від установлених нормальних умов праці (оплата роботи в надурочний час, у вихідні і святкові дні, у нічний час, при суміщенні професій (посад), при невиконанні норм виробітку та в інших випадках)

80. Порядок оплати середнього заробітку

81. Індексація заробітної плати

82. Порядок виплати заробітної плати. Обмеження утримань із заробітної праці

83. Компенсація заробітної плати у зв'язку з затріщкою її виплати

84. Поняття і види гарантійних виплат і доплат

85. Поняття і види компенсаційних виплат

86. Поняття, значення та правове регулювання дисципліни праці за сучасних умов, роль трудових колективів у її зміцненні

87. Методи забезпечення дисципліни пращ

88. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку. Обов'язки працівників і власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичної особи

89. Поняття, підстави, види заохочень і порядок ї застосування

90. Поняття і види дисциплінарної відповідальності працівників. Підстава і умови дисциплінарної відповідальності працівників. Порядок застосування дисциплінарних стягнень

91. Методи забезпечення дисципліни праці

92. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку. Обов'язки працівників і власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичної особи

93. Поняття, підстави і види дисциплінарної відповідальності працівників. Підстава і умови дисциплінарної відповідальності працівників. Порядок застосування дисциплінарних стягнень

94. Додаткові заходи впливу на порушників трудової дисципліни та їх застосування

95. Поняття, значення, функції матеріальної відповідальності сторін трудового договору

96. Підстава та умови матеріальної відповідальності працівників

97. Види матеріальної відповідальності працівників

98. Визначення розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню працівником. Можливість зменшення розміру шкоди, яка підлягає відповідальності

99. Порядок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові

100. Підстава, умови і види матеріальної відповідальності підприємства, установи, організації за шкоду, заподіяну працівникові

101. Матеріальна відповідальність підприємства за порушення права працівника на працю

102.Матеріальна відповідальність підприємства за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків

103. Інші випадки матеріальної відповідальності підприємства

104. Поняття і зміст охорони праці з трудового права, її правове регулювання

105. Принципи правової охорони праці. Гарантії прав громадян на охорону праці

106. Організація охорони праці на підприємстві

107. Організаційно-правові форми забезпечення охорони праці: фінансування охорони праці, медичні огляди працівників, інструктаж і навчання працівників з техніки безпеки і виробничої санітарії, їх забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту

108. Спеціальні правила охорони праці на важких, небезпечних і шкідливих роботах

109. Охорона праці жінок, молоді та осіб із зниженою працездатністю

110. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, пов'язаних з виробництвом

111. Органи нагляду і контролю за охороною праці, їх повноваження

112. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

113. Поняття трудових спорів, їх види і причини виникнення

114. Система органів розгляду трудових спорів. Принципи розгляду трудових спорів

115. Підвідомчість трудових спорів та її види

116. Організація і компетенція КТС. Порядок і строки розгляду трудових спорів у КТС

117. Поняття і види колективних трудових спорів

118. Порядок вирішення колективних трудових спорів

119. Право на страйк і його реалізація. Правові наслідки законного і незаконного страйку

Размещено на Allbest.ru