Главная Коллекция "Otherreferats" Государство и право Антимонопольні правоохоронні засоби

Антимонопольні правоохоронні засоби

Розвиток інфраструктури, міжнародних торговельних зв’язків та інформаційних мереж. Характеристика та правове регулювання антимонопольного комітету. Захист економічної конкуренції у США і Франції. Шляхи вдосконалення антимонопольних засобів в України.

Рубрика Государство и право
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 17.11.2010
Размер файла 1,4 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Межа між правомірними і неправомірними діями перебуває там, де право на вільне проведення господарської діяльності одного суб'єкта переходить у зловживання та порушення аналогічного права іншого суб'єкта.

Наведеної теоретичної конструкції дотримується сучасне французьке законодавство про конкурентну та антимонопольну практику. Так, в Ордонансі № 86-1243 від 1 грудня 1986 року «Про свободу цін та конкуренції» є спеціальний розділ «Про антиконкурентну практику». Стаття 7 цього нормативного акту забороняє узгоджену діяльність, угоди, спілки або коаліції, якщо вони мають на меті або можуть стати перепоною, обмежити або порушити конкуренцію на ринку у разі, якщо вони:

· обмежують доступ інших підприємств або обмежують свободу їх конкуренції;

· стають перепоною встановленню вільних ринкових цін, штучно викликають їх зростання або падіння;

· обмежують або ставлять під контроль виробництво, ринки збуту, капіталовкладення або технічний прогрес;

· призводять до розподілу ринків збуту або постачання.

На цих же умовах одному підприємству або групі підприємств забороняється зловживати:

· домінуючим становище на ринку якого-небудь товару;

· економічною залежністю, в якій знаходиться клієнт або постачальник, що не дозволяє користуватися правом вибору.

Такі дії є протиправними. До них закон відносить відмову у продажу, у примушуванні до так званого зв'язаного продажу [16, 88].

Французьке законодавство надає державним органам широкі повноваження щодо оперативного впливу на антиконкурентну діяльність на ринках будь-яких товарів.

Шляхом рецепції французького законодавства пішло законодавство більшості західноєвропейських країн (Італія, Бельгія, Голландія та ін.).

Важливою ознакою, яка дозволяє кваліфікувати господарську діяльність як антиконкурентну, в європейських країнах вважається домінуюче становище на ринку певного товару. Так у Франції підприємство вважається монополістом, коли воно займає домінуюче становище на одній чверті ринку відповідного товару.

В Франції законодавство передбачає обов'язкове сповіщення про угоди, що містять обмежувальну практику, лишень у випадках, коли справа заторкує зацікавлену сторону або безпосередньо державний орган, який здійснює контроль за дотриманням законодавства про конкуренцію та монополізм.

У всіх європейський країнах діють спеціальні державні органи, до завдань яких входить забезпечення контролю за дотриманням законодавства у галузі конкуренції та монополізму. У Франції - Міністерство у справах споживачів та Рада з конкуренції.

У Франції розгляд справ про порушення у галузі конкуренції та монополізму, а також захисту справ споживачів здійснюється адміністративними судами, як у всіх країнах, де суб'єкти господарської діяльності в сповіщають державні органи про угоди, якщо в них заторкуються інтереси зацікавленої сторони.

Крім державних органів, які здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства про конкуренцію та монополізм, в країні діють асоціації та кооперативи споживачів. Вони провадять освітню роботу серед населення, забезпечують його незалежною інформацією про якість товарів, умови торгівлі тощо.

Перший антитрестівський закон у США, Закон Шермана, був прийнятий у 1890 р. не тому, що економістам вдалося довести Конгресу, що монополії спричиняють витрати для суспільства в цілому, а в якості міри у відповідь на зміни, які відбулись в економіці США.

Після громадянської війни (1862-1865) залізниці зв'язали між собою всі регіони країни, сприяючи створенню національних ринків. У відповідь на такі розширення ринків і з метою обмеження випуску створювалися корпорації, що за розмірами перевищували ті, що існували раніше, при чому багато з них утворились шляхом злиття конкуруючих фірм. Наприклад, «Стандарт Оіл Траст», заснований в 1882 р. контролював біля 90% нафтопереробних потужностей країни. Компанія «Амерікан Тобакос», заснована в 1890 р., виробляла майже 100% сигарет у США. Фермери і дрібні бізнесмени відчували загрозу від цих нових гігантів і Закон Шермана був прийнятий головним чином під впливом цих антимонопольних настроїв. В той же час він не викликав до себе уваги населення і не спричинив серйозних дебатів [16, 153].

Два основні розділи Закону Шермана носять такий же невизначений характер, як і багато частин Конституції США. Розділ 1 стверджує, що будь-який контракт, об'єднання…, таємна домовленість, направлена на обмеження торгівлі або комерції вважається протизаконним. Дію цього закону можна проілюструвати схемою [див. мал. 3.1.1]

Розділ 2 стверджує, що монополізація, спроба монополізації а також об'єднання або таємна згода з метою монополізації будь-якої частини торгівлі або комерції відносяться до незаконних дій [див. мал. 3.1.2]

Конгрес надавав можливість судам вирішувати, якого роду дії вважати тими, що обмежують торгівлю, і що розуміти під «монополізацією ринку». Інтерпретація суддями Закону Шермана, так як і конституції США протягом часу мінялась. Суди, зазвичай, не розглядали угоди, про встановлення і підтримання фіксованих цін як такі, що обмежують торгівлю до 1897 року, а злиття між конкурентами з метою утворення монополій не вважалось до 1904 року монополією. Пізніше суди постановили вважати фактично у всіх випадках незаконними угоди про підтримку фіксованих цін, тоді як монополізацією оголошувалося створення або захист монополій за допомогою «неприйнятних дій». Монополія як така не є незаконною в США; термін монополізація відноситься до характеру дій, а не типу ринкової структури. Якщо ви є винахідником нового запатентованого продукту, і при цьому ваша фірма виявляється єдиною на даному ринку, то ви не порушили ніякого закону.

Мал. 3.1.2 Монополізація

У період між 1897 - 1904 р.р., коли картелі вважалися незаконними, а злиття, що приводили до утворення монополій виявлялися в рамках закону, економіка США зазнала значних змін внаслідок цього роду об'єднань. Наприклад, в 1901 р. в результаті серії об'єднань утворилась «Юнайтед Стейтс стіл корпорейшн», яка контролювала біля 60% всіх потужностей по виробництву сталі в США. За однією з оцінок ця хвиля об'єднань, що охопила більше 10 великих галузей, що були перед тим конкурентними або принаймні олігополіями, практично перетворила їх на монополії. Два інших основних закони були прийняті в 1914 р. на тій же сесії конгресу, що подарувала США подоходні податки і Федеральну резервну систему.

Закон Клейтона заборонив певні види антиконкурентних дій, а на основі Закону про Федеральну торгову комісію була створена Федеральна торгова комісія (ФТК) в якості експертного органу, що допомагав Міністерству Юстиції вводити в життя антитрестівські закони (див. нижче). Закон Клейтона містив три основні розділи.

Розділ 2, посилений в 1936 р. Законом Робінсона - Петмана, визначає цінову дискримінацію наступним чином: буде вважатися незаконною дискримінація різних категорій покупців шляхом продажу за різною ціною аналогічних по сорту і якості товарів… у тих випадках, коли це може спричинити послаблення конкуренції, або створення монополій у будь-якій галузі торгівлі, або притискання і знищення конкуренції, як і створення перешкод для неї [див. мал. 3.1.3].

Закон Робінсона - Петмена був прийнятий, зокрема, під тиском зі сторони власників дрібних бакалійних магазинів, які зрозуміли, що виникаючі ланцюги однотипних магазинів (зокрема A&P) були здатні спричинити тиск на поставників з метою надання їм «несправедливих» знижок у цінах продуктів, які вони купують. Власники мілких магазинів шукали захисту у Конгресу і отримали його [16, 167].

Мал. 3.1.3 Цінова дискримінація - закон Робінсона - Петмана

Розділ 3 Закону Клейтона оголошує протизаконними акти продажу (або здачі в оренду), обумовлені забороною звертатись до послуг іншого продавця у тих випадках, коли це «може потягнути за собою істотне послаблення конкуренції або створення передумов для виникнення монополії». Ця стаття закону була застосована зокрема, щоб відгородити користувачів від вимог копіювальних фірм купувати папір виключно у них (зв'язуючий контракт) і щоб пересікти вимоги компанії, що виробляє бензин і деякі запчастини до автомобілів, продавати на бензоколонках не тільки бензин, що виробляється нею, а й її шини і акумулятори (ексклюзивний договір).

Дію Закону Клейтона розглянемо на малюнку 3.1.4.

Розділ 7 Закону Клейтона забороняє злиття або купівлю «у будь-якій області комерції або в будь-якій частині країни у тих випадках, коли це може спричинити вагоме послаблення конкуренції або створення передумов для виникнення монополій».

Мал. 3.1.4 Розділ 3 Закону Клейтона

Хоча Закон Клейтона характеризується більшою у порівнянні з Законом Шермана визначеністю у відношенні практичних дій, тим не менше він залишає за судами рішення про те, в яких випадках згадані дії швидше за все сприяють послабленню конкуренції. Як і у випадку із Законом Шермана, норми оцінки протизаконності поведінки на основі Закону Клейтона змінювалися протягом часу

Ще у часи обговорення проекту Закону Клейтона у США постало питання про створення державного органу, до завдань якого входило б здійснення державного контролю за застосуванням та дотриманням антитрестівського законодавства. Ним стала Федеральна Торгова Комісія (ФТК).

Закон про ФТК був прийнятий 26 вересня 1914 р., тобто маже водночас із Законом Клейтона (15 жовтня 1914 р.). Головне завдання ФТК запобігати діяльності людей, товариств або корпорацій, які використовують нечесні методи конкуренції в торгівлі шляхом подання позову до них.

Комісії надані певні повноваження. Ось кілька з них:

· збирати та зберігати інформацію про дотримання законодавства про конкуренцію;

· у випадку подання позову від імені США проводити розслідування;

· за вказівкою президента або за заявою генерального прокурора проводити розслідування антиконкурентної діяльності;

· розробляти правила, необхідні для застосування Закону про ФТК.

Закон про ФТК передбачає юридичну відповідальність за створення навмисного або з недбалості якихось перепон для діяльності комісії.

У Міністерстві юстиції США діє Управління з антитрестівської діяльності, що здійснює аналітичну роботу в галузі конкуренції та монополізму, облік інформації, подання позовів до порушників тощо.

Закон Шермана, Закон Клейтона, Закон про ФТК є засадовими у законодавстві США про конкуренцію та монополізм. На їх підставі органи виконавчої влади змогли створити в економіці атмосферу врівноваженої конкуренції, в якій одночасно функціонують суб'єкти господарської діяльності, які репрезентують надвеликий, великий, середній бізнес та сотні тисяч представників малого бізнесу.

3.2 Шляхи вдосконалення антимонопольних засобів в України

В українському законодавстві існує дуже багато прогалин і недоліків, які можна було б усунути, просто проаналізувавши джерела антимонопольного законодавства інших держав. Однією з таких прогалин є майже нерозвинуте законодавство щодо монополій у міжнародній торгівлі. Тобто, антимонопольне законодавство розвинених країн світу поширюється на компанії самої країни та іноземні компанії, діяльність яких має прямий, суттєвий і передбачуваний у недалекому майбутньому вплив на комерцію даної країни. Зрозуміло, що маються на увазі не дрібні, а серйозні антиконкурентні дії стосовно даного ринку. Антиконкурентна дія територіально може відбуватися як у даній країні так і за її межами. Якщо така дія даного ринку не стосується, то як правило, ніяких дій стосовно такого порушника не відбувається. Це мотивується тим, що інші країни мають свої антимонопольні органи, які зобов'язані за цим слідкувати [22].

Не просто вживати антиконкурентні заходи до тих іноземних компаній, що мають постійне місцезнаходження за межами даної країни, але товари та послуги яких є складовою частиною даного ринку. Особливо це стосується України, яка ще не має достатнього впливу на світовому ринку, для того щоб в разі порушення її законодавства застосувати певні санкції. Зазвичай такі заходи спираються на норми міжнародного права, ввічливість, багатосторонні договори і двосторонні домовленості між даною країною та іншими державами.

Один із великих недоліків українського антимонопольного законодавства є визначення монопольного становища, а саме термінів, у яких має визначатись це становище. Так, наприклад, фірма може бути визнана такою, що має монопольне становище, насправді не володіючи ним. Це коли на певному ринку існує кілька фірм олігополістів, жодна з них не займає монопольного становища, і всі фірми, крім одної, на певний термін із певних причин припиняють свою діяльність. В даному випадку фірма, що залишилась автоматично стає монополістом, поки інші фірми не відновлять свою діяльність.

Весь світ визнає те, що в Україні недостатньо розвинутий (майже не розвинутий) захист прав інтелектуальної власності. Тобто захист цих прав у законах хоч і не достатньо, але забезпечений, в той час, як на практиці реальних важелів впливу на таких порушників не розроблено.

Слід звернути увагу і на світовий досвід щодо франчизних угод, які є прикриттям для досягнення монопольного стану на ринку, а іноді і засобом його досягнення.

Антимонопольне законодавство в Україні з кожним роком покращується і поповнюється новими законами. Так, якщо раніше увага АМКУ зверталась в основному на встановлення монопольних цін, цінову дискримінацію і т. д., то тепер увага звертається і на інші форми. Наприклад, на початку діяльності комітету увага не зверталася б на продаж із «навантаженням». Продаж з навантаженням - це термін на позначення випадків, коли під час покупки потрібної продукції нав'язується придбання іншої продукції, часто при цьому продаж одного товару потрапляє у залежність від придбання іншого товару. Цей метод є іноді методом цінової дискримінації.

Отже, українським законодавцям треба працювати в заданому напрямку, враховуючи іноземний досвід, а також розробити свої нові методи боротьби зі зловживаннями монопольним становищем, а також недопущенням та попередженням створення монополій [22].

Глобалізація ринків веде до глобалізації конкуренції. Остання викликає необхідність створення міжнародних механізмів, які б протидіяли обмеженню або спотворенню конкуренції на світових ринках. Сьогодні успішний економічний розвиток країн світу уже безпосередньо залежить від наявності і ефективності впровадження національного конкуренційного законодавства, оскільки особливо вразливою конкуренція є саме в тих країнах, де законодавство щодо її захисту відсутнє або ж недосконале. Виходячи з цього, основою для захисту конкуренції на сучасному етапі і у найближчій перспективі залишається національне конкурентне законодавство. Але, за умови, коли торгівельна політика, завдяки функціонуванню Світової Організації Торгівлі, опинилася попереду конкурентної, та зважаючи на певні ускладнення, що виникають при односторонньому застосуванні конкурентного права, обмеженого національною юрисдикцією, особливого значення набуває налагодження міжнародної співпраці у сфері конкурентної політики.

Україна, прагнучи до втілення ефективної конкурентної політики, бере активну участь у вирішенні обумовлених глобалізацією світової економіки проблем, оскільки процеси відкриття українських ринків, лібералізації торгівлі, зняття або послаблення державного втручання в економіку країни супроводжуються підвищенням ризику щодо появи негативних наслідків від діяльності міжнародних компаній на внутрішньому ринку, можливих зловживань і спотворень конкуренції. Це обумовлює і для нашої країни необхідність активізації конкурентної політики, зміцнення законодавства. Важливим вбачається також визначення меж державного втручання в економічні процеси, зокрема, в зовнішньоекономічну діяльність країни, а також посилення взаємодії між органами захисту конкуренції і регулюючими установами, які різними засобами покликані вирішувати спільні завдання щодо регулювання монопольних сфер економіки і сприяння розвиткові конкуренції.

Процеси інтеграції України у європейську та світову економіку, підвищення відкритості національного ринку визначають актуальність проблеми розширення міжнародних зв'язків у сфері захисту і розвитку конкуренції. Зокрема, на сучасному етапі постають питання вивчення та запровадження «кращої практики» економічно розвинених країн; запобігання економічному віддаленню від України ряду країн Центральної та Східної Європи у зв'язку з їх вступом до ЄС та НАТО; узгодження дій з конкурентними органами країн СНД; поглиблення стосунків з міжнародними економічними організаціями. Цілком придатним засобом для цього вбачається посилення міжнародних контактів у сфері конкурентної політики, яке реально забезпечувало б гармонізацію та балансування інтересів різних країн.

Основні завдання міжнародної діяльності Антимонопольного комітету України на сучасному етапі визначаються такими напрямами:

1) Міжнародне співробітництво України у галузі конкуренції.

З огляду на поступальний характер процесів економічної інтеграції у світі, що спричиняє стрімкі зміни на світових ринках, а також необхідність забезпечення належного рівня законодавчого та інституційного захисту конкуренції основний зміст міжнародної діяльності Антимонопольного комітету України полягає у впровадженні курсу на інтенсифікацію усіх видів міжнародного співробітництва у галузі конкуренції.

На теперішній час таке співробітництво здійснюється за трьома основними напрямами:

· співробітництво на підставі двосторонніх угод

· багатостороннє співробітництво у галузі конкурентної політики

· взаємодія з міжнародними організаціями які займаються питаннями розвитку і захисту конкуренції

2) Євроінтеграційна діяльність та забезпечення вступу до СОТ

Курс на європейську інтеграцію ставить перед нашою державою комплексне завдання здійснення глибоких економічних реформ, створення реально діючої ринкової економіки. Вирішення цього завдання знаходиться у прямій залежності від впровадження ефективної конкурентної політики, спрямованої на створення конкурентного середовища, захист законних інтересів підприємців і споживачів, підвищення конкурентоспроможності товаровиробника на внутрішньому та зовнішньому ринках.

3) Залучення міжнародної технічної допомоги

Розбудова системи правового захисту конкуренції в Україні здійснюється на засадах гармонізації з європейським і світовим досвідом. Значною мірою цьому сприяє експертна підтримка в межах проектів технічної допомоги, яку надає Україні Європейський Союз.

Висновки

Проаналізувавши вищесказане в даній курсовій роботі, можна зробити висновок, що в антимонопольне право є однією з найбільш суперечливих, але в той же час однією з найбільш цікавих тем. Серед причин появи монополій вказуються різні передумови. Деякі вважають, що це був об'єктивний процес, інші твердять, що їх було створено штучно. На сучасному етапі розвитку людства виникли три шляхи утворення монополістичних об'єднань: концентрація виробництва і капіталу, централізація того самого виробництва і того ж таки капіталу, та диверсифікація. Ці шляхи виникали послідовно на кожному етапі прогресивного розвитку суспільства і кожен з них мав та має свій механізм дії та застосування.

Монополія має як позитивні, так і негативні наслідки. Одним з найголовніших таких негативних наслідків є придушення конкуренції, без якої неможливе нормальне існування ринку.

Звідси випливає необхідність антимонопольного регулювання. Головні методи антимонопольного регулювання можуть бути здійснені в першу чергу через законодавство.

Ключовим способам такого регулювання є впровадження антимонопольного законодавства.

Система антимонопольного законодавства України включає Закони України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності», «Про Антимонопольний комітет України», який встановлює мету та завдання діяльності Антимонопольного комітету України, його підпорядкованість, повноваження, склад, структуру, повноваження органів Антимонопольного комітету України, правові засади взаємодії Антимонопольного комітету України з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, інші питання діяльності Антимонопольного комітету України.

«Про захист від недобросовісної конкуренції», постанову КМУ від 11 листопада 1994 р. №765 - встановлює загальне визначення недобросовісної конкуренції та відкритий перелік правопорушень у вигляді недобросовісної конкуренції, відповідальність за недобросовісну конкуренцію та правові засади захисту від недобросовісної конкуренції.

«Про запровадження механізму запобігання монополізації товарних ринків» у редакції постанови КМУ від 26 травня 1997 р. №499, Правила розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 р. №5 у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 р. №169-р, Положення про контроль за економічною концентрацією, затвердженого розпорядженням АМК України від 25 травня 1998 р. №134-р та ряд інших.

А також Закон України «Про захист економічної конкуренції», який встановлює визначення основних термінів законодавства про захист економічної конкуренції, перелік та ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, випадки, у яких необхідно отримання дозволу Антимонопольного комітету України на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання, порядок розгляду заяв, справ про узгоджені дії, концентрацію, процесуальні засади розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, порядок виконання рішень органів Антимонопольного комітету України, підстави для їх перевірки, перегляду, оскарження до суду.

Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики України, яка здійснюється за наступними напрямами:

· здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

· контроль за концентрацією та узгодженими діями суб'єктів господарювання;

· контроль за регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;

З березня 2006 року Антимонопольний комітет України здійснює функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

Розглянувши антимонопольне законодавство іноземних країн, на прикладі США і Франції, зробили висновки про необхідність застосування міжнародного досвіду в Україні щодо покращення антимонопольного регулювання.

Процеси інтеграції України у європейську та світову економіку, підвищення відкритості національного ринку визначають актуальність проблеми розширення міжнародних зв'язків у сфері захисту і розвитку конкуренції. Зокрема, на сучасному етапі постають питання:

· вивчення та запровадження «кращої практики» економічно розвинених країн;

· запобігання економічному віддаленню від України ряду країн Центральної та Східної Європи у зв'язку з їх вступом до ЄС та НАТО;

· узгодження дій з конкурентними органами країн СНД;

· поглиблення стосунків з міжнародними економічними організаціями.

Цілком придатним засобом для цього вбачається посилення міжнародних контактів у сфері конкурентної політики, яке реально забезпечувало б гармонізацію та балансування інтересів різних країн.

Основні завдання міжнародної діяльності Антимонопольного комітету України на сучасному етапі визначаються такими напрямами:

1) Міжнародне співробітництво України у галузі конкуренції.

На теперішній час таке співробітництво здійснюється за трьома основними напрямами:

· Співробітництво на підставі двосторонніх угод;

· Багатостороннє співробітництво у галузі конкурентної політики;

· Взаємодія з міжнародними організаціями які займаються питаннями розвитку і захисту конкуренції;

2) Євроінтеграційна діяльність та забезпечення вступу до СОТ.

Головна мета інтеграції України до ЄС в сфері конкурентної політики та законодавства - це створення відповідних економічних передумов для набуття Україною повноправного членства у ЄС. Базовим документом, що визначає засади економічної інтеграції України до ЄС є Угода про партнерство та співробітництво між Європейськими Співтовариствами та Україною (УПС).

3) Залучення міжнародної технічної допомоги.

У 2006 році Антимонопольний комітет серед перших долучився до використання інструменту Європейської Комісії під назвою TAIEX. Цей інструмент передбачає швидке надання консультативної допомоги щодо питань, які потребують нагального вирішення по так званій спрощеній процедурі без проходження етапів, необхідних для звичайних проектів технічної допомоги.

Європейською комісією погоджено дві заявки Антимонопольного комітету щодо надання консультативної допомоги у формі семінару з питань державних закупівель та мінімізації негативного впливу державної допомоги на конкуренцію.

Перелік використаної літератури

1. Закон України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.93 із змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - N 50. - С. 472.

2. Закон України «Про дію міжнародних договорів на території України» // Відомості Верховної Ради України. -- 1992. -- № 10. -- Ст. 137.

3. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 із змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України, 2001. - N 12. - С. 64.

4. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.1996 із змінами // Відомості Верховної Ради України, 1996. - № 36. - С. 164.

5. Закон України «Про захист прав споживачів» // Відомості Верховної Ради України. -- 1993. -- № 16. -- Ст. 166.

6. Закон України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» // Відомості Верховної Ради України, 1992. - N 21. - С. 297.

7. Розпорядження «Правила розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» від 29.06.1998 в редакції Антимонопольного комітету.

8. Закон України «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України щодо охорони інтелектуальної власності» від 28.02.1995 // Відомості Верховної Ради України, 1995. - N 13. - С. 85.

9. Господарський кодекс України. Науково-практичний коментар / Харитонова О. І, Є. О. Харитонов, Коссак В. М.. - Х.: Одисей, 2006. - 832 с.

10. Дахно І. Антимонопольне законодавство України // Україна-бізнес, 1995,. - №24. - С. 31 - 36.

11. Дахно І. І. Антимонопольне право. Курс лекцій - К.: Четверта хвиля, 2001. - 360 с.

12. Економічна теорія: Підручник / За ред.. В .М. Тарасовича. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 784 с.

13. Законодательство зарубежных государств: Обзор. инфор. -- М., 1991. -- Вьіп. 10. -- С. 46-49.

14. Караваев А. Боротьба з несумлінною конкуренцією // Директор, 1995. - №7. - С. 40-55

15. Мікроекономіка і макроекономіка / За ред.. С. Будаговської. - К.: Основи, 2001. - 517 с.

16. Мамутов В.К., Чувпило О.О. Господарче право зарубіжних країн: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів. - Київ: Ділова Україна, 2002. - 352 с.

17. Нікітін С., Глазова Е. Держава і проблема монополії // МЄ і МО, 1994. - №7. - с. 92-93.

18. Паламарчук В.О. , Филюк Г.М. Державне регулювання природних монополій в Україні // Економіка. Фінанси. Право, 2001. - №5. - С. 32 - 37.

19. Поламарчук В.О., Филюк Г.М. Практика господарювання та необхідність державного регулювання природних монополій в українській економіці // Економіка. Фінанси. Право, 2001. - №8. - С. 12 - 15.

20. Семенова Л.Н. Антимонопольне і конкурентне право. Курс лекцій. - К.: УФІМБ, 2002. - 270 с.

21. Тотьєв К. Державна і природна монополії // Закон., 1995. - №4. - С. 60 - 63.

22. www.amc.gov.ua

23. www.rada.gov.ua

24. www.kmu.gov.ua

Размещено на Allbest.ru

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены