Правові засади діяльності суддів та народних засідателів
Правовий статус професійного судді, народних засідателів і присяжних. Порядок призначення на посаду судді суду загальної юрисдикції вперше та безстроково; порядок відклику. Національна школа суддів, дисциплінарна та правова відповідальність суддів.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.11.2010 |
| Размер файла | 30,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
19
План
1. Правовий статус професійного судді
2. Народні засідателі і присяжні та їх статус
3. Порядок призначення на посаду судді суду загальної юрисдикції вперше
4. Порядок обрання на посаду судді безстроково
5. Національна школа суддів України
6. Дисциплінарна відповідальність суддів
1. Правовий статус професійного судді
Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання І здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом і має право звернутися з повідомленням про загрозу його незалежності до Ради суддів України, яка зобов'язана невідкладно перевірити і розглянути таке звернення за участю судді та вжити необхідних заходів для усунення загрози.
Отже насамперед, як вже розглядалося нами вище, суддя є незалежним і недоторканим.
Судді, голови судів та їх заступники, судді у відставці, народні засідателі та присяжні мають посвідчення, зразки яких затверджуються Радою суддів України.
Відповідно до ст. 51 Закону суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
Судді, який обіймає посаду безстроково, гарантується перебування на посаді до досягнення ним шістдесяти п'яти років, за винятком випадків звільнення судді з посади або відставки судді відповідно до Закону (ст. 52), його не може бути переведено до іншого суду без його згоди.
Однією із принципових вимог до судді є вимоги щодо несумісності (ст. 53 Закону), яка полягає в тому, що перебування на посаді судді несумісне із зайняттям посади в будь-якому іншому органі державної влади, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом. Він не має права поєднувати свою діяльність з підприємницькою або адвокатською діяльністю, будь-якою іншою оплачуваною роботою (крім викладацької, наукової і творчої діяльності), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, належати до політичної партії чи професійної спілки, виявляти прихильність до них, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках.
За заявою судді, його може бути відряджено для роботи у Вищій раді юстиції, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Національній школі суддів України зі збереженням заробітку за основним місцем роботи.
Для здійснення правосуддя суддя наділяється Конституцією України, процесуальним та іншими законами певними правами і на нього покладаються також і відповідні обов'язки.
Основні права і обов'язки судді закріплені у ст. 54 Закону.
Зокрема суддя має право брати участь у суддівському самоврядуванні для вирішення питань внутрішньої діяльності суду в порядку, встановленому законом, а судді можуть утворювати об'єднання та брати участь у них з метою захисту своїх прав та інтересів, підвищення професійного рівня. Суддя має право вдосконалювати свій професійний рівень та проходити з цією метою відповідну підготовку.
Разом з тим, суддя зобов'язаний:
1) своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
2) дотримуватися правил суддівської етики;
3) виявляти повагу до учасників процесу;
4) додержуватися присяги судді;
5) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, в тому числі і таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
6) дотримуватися вимог щодо несумісності;
7) подавати щорічно не пізніше 1 квітня до ДСА України для оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади декларацію про майновий стан.
Декларація про майновий стан повинна містити відомості про доходи, цінні папери, нерухоме, цінне рухоме майно, вклади у банках, фінансові зобов'язання судді, членів його сім'ї та осіб, з якими він спільно проживає або поєднаний спільним побутом, та про видатки судді, якщо разові видатки перевищують розмір його місячного заробітку. Форма декларації та порядок її заповнення затверджуються Міністерством фінансів України.
Суддя, призначений на посаду судді вперше, проходить щорічну двотижневу підготовку у Національній школі суддів України, а суддя, який обіймає посаду судді безстроково, проходить двотижневу підготовку у Національній школі суддів України не менше, ніж раз на три роки.
Особа, яка вперше призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді на урочистій церемонії у присутності Президента України
2. Народні засідателі і присяжні та їх статус
Відповідно до вимог ст. 57 Закону народним засідателем є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, вирішує справи у складі суду разом із суддею, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя. Народні засідателі під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді і на них поширюються обов'язки судді, визначені у п.п 1 - 5 ч.4 ст. 54 Закону.
До списку народних засідателів у кількості, зазначеній у поданні голови суду, включаються громадяни, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам статті 59 Закону і дали згоду бути народними засідателями.
Список народних засідателів затверджується рішенням відповідної місцевої ради на чотири роки і переглядається у разі необхідності, але не рідше ніж раз на два роки та публікується в друкованих ЗМІ відповідної місцевої ради.
У ст. 59 Закону закріплені вимоги до народного засідателя, згідно яких народним засідателем може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.
Не підлягають включенню до списків народних засідателів громадяни:
1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя;
3) які мають не зняту чи не погашену судимість;
4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси;
5) громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років;
6) особи, які не володіють державною мовою.
Особа, включена до списку народних засідателів, зобов'язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.
Від виконання обов'язків народного засідателя (за їхньою заявою) головою відповідного суду увільняються:
1) особи, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також які мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримують дітей-інвалідів, інших хворих або членів сім'ї похилого віку;
2) керівники та заступники керівників органів місцевого самоврядування;
3) особи, які через свої релігійні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
4) інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються.
Суд залучає народних засідателів до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньої участі. Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя надсилається судом народному засідателю не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання. Роботодавець зобов'язаний звільнити народного засідателя від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя. Відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду.
Законодавець у ст. 62 Закону закріпив цілий ряд гарантій для народних засідателів. Так народним засідателям за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода в розмірі їх середньомісячного заробітку чи пенсії, але не менше прожиткового мінімуму для працездатної особи, відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові (виплати здійснюються територіальними управліннями ДСА за рахунок коштів бюджету).
За народними засідателями і присяжними на час виконання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законом, час виконання народним засідателем чи присяжним обов'язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення народного засідателя з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді не допускається.
На народних засідателів поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням народного засідателя заходи безпеки щодо нього можуть вживатися і після закінчення виконання цих обов'язків.
Присяжними визнаються громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
3. Порядок призначення на посаду судді суду загальної юрисдикції вперше
На посаду судді може бути рекомендований громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Не можуть бути рекомендовані на посаду судді громадяни:
1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді;
3) які мають не зняту чи не погашену судимість.
Вищою юридичною освітою вважається - вища юридична освіта, здобута в Україні за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, а також вища юридична освіта за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку.
Стажем роботи у галузі права вважається - стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста.
Порядок призначення на посаду суддів вперше визначений ст. 66 Закону та включає такі стадії:
1) розміщення ВКК на своєму веб-порталі оголошення про проведення добору кандидатів на посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів та опублікування такого оголошення в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр";
2) подання особами, які виявили бажання стати суддею, до ВКК відповідної заяви та документів;
3) здійснення ВКК на основі поданих кандидатами на посаду судді документів перевірки відповідності осіб встановленим вимогам та організація проведення стосовно них спеціальної перевірки в порядку, визначеному законом;
4) складення особами, які відповідають установленим вимогам до кандидата на посаду судді, іспиту перед ВКК на виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права;
5) направлення кандидатів, які успішно склали іспит та пройшли необхідні перевірки, для проходження спеціальної підготовки у спеціалізованому юридичному ВНЗ 4 рівня акредитації;
6) направлення ВКК кандидатів на посаду судді після успішного проходження ними підготовки у спеціалізованому юридичному ВНЗ 4 рівня акредитації для проходження спеціальної підготовки у Національній школі суддів України;
7) допуск кандидатів, які успішно пройшли спеціальну підготовку, до складення кваліфікаційного іспиту перед ВКК;
8) визначення ВКК рейтингу кандидатів на посаду судді за результатами складення кваліфікаційного іспиту, зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад судді;
9) оголошення ВКК у разі відкриття вакантних посад суддів конкурсу на заміщення таких посад серед кандидатів, які перебувають у резерві;
10) проведення ВКК, виходячи з рейтингу кандидата відповідно до кількості наявних вакантних посад судді добору серед кандидатів, які взяли участь у конкурсі, та внесення рекомендації Вищій раді юстиції про призначення кандидата на посаду судді;
11) розгляд на засіданні Вищої ради юстиції відповідно до рекомендації ВКК питання про призначення кандидата на посаду судді та внесення в разі прийняття позитивного рішення подання Президентові України про призначення кандидата на посаду судді;
12) прийняття Президентом України рішення про призначення кандидата на посаду судді.
Добір кандидатів на посаду судді полягає у проходженні ними анонімного тестування (іспиту) з метою виявлення рівня їх загальних теоретичних знань та проведенні щодо них спеціальної перевірки відповідності їх установленим вимогам до кандидата на посаду судді. Для проведення спеціальної перевірки ВКК має право збирати інформацію про кандидата, звертатися із запитами для отримання інформації про кандидата на посаду судді до підприємств, установ, організацій усіх форм власності.
Спеціальна підготовка кандидата на посаду судді включає теоретичну підготовку судді у спеціалізованому юридичному ВНЗ 4 рівня акредитації та практичну підготовку в Національній школі суддів України протягом шести місяців за рахунок бюджетних коштів. На період проходження кандидатом підготовки за ним зберігається основне місце роботи, виплачується стипендія в розмірі не менше двох третин від посадового окладу судді місцевого суду загальної юрисдикції. За результатами спеціальної підготовки кандидати отримують відповідний документ, а матеріали щодо кандидатів, які успішно пройшли спеціальну підготовку, направляються до ВКК для складення кваліфікаційного іспиту.
Кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка пройшла спеціальну підготовку і виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду судді. Іспит полягає у виявленні належних теоретичних знань та рівня професійної підготовки кандидата на посаду судді, ступеня його готовності здійснювати правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду, а також особистих і моральних якостей кандидата і проводиться шляхом складення кандидатом на посаду судді письмового анонімного тестування та виконання практичного завдання. Результати кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніш як через рік, а особа, яка не склала кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного іспиту не раніш як через два роки.
ВКК відповідно до кількості набраних кандидатами балів за результатами складення кваліфікаційного іспиту визначає рейтинг кандидатів та зараховує їх до резерву на заміщення вакантних посад суддів.
Результати кваліфікаційного іспиту можуть бути оскаржені до Вищої ради юстиції, яка може скасувати рішення ВКК та зобов'язати її провести повторний кваліфікаційний іспит кандидата на посаду судді, який подав скаргу.
Для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді ВКК розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-порталі та публікує таке оголошення в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" не пізніше ніж за місяць до проведення конкурсу (зазначаються найменування судів, де є вакантні посади судді, кількість таких посад, умови проведення конкурсу, дата, час і місце проведення конкурсу). Кандидати на посаду судді, які перебувають у резерві та виявили бажання взяти участь у конкурсі на заміщення вакантних посад судді, у встановлений строк подають до ВКК письмові заяви.
Першочерговим критерієм при проведенні ВКК конкурсного добору кандидатів на зайняття вакантних посад судді є кількість набраних балів. У разі набрання кандидатами однакової кількості балів перевага надається тому кандидату, який має більший стаж роботи у галузі права.
За результатами конкурсного добору ВКК надсилає до Вищої ради юстиції відповідно до кількості вакантних посад судді рекомендації про призначення кандидатів суддями.
Вища рада юстиції на своєму засіданні розглядає питання про призначення кандидата на посаду судді та в разі прийняття позитивного рішення вносить подання Президентові України про призначення кандидата на посаду судді.
Про призначення на посаду судді Президент України видає Указ.
Суддя у межах п'ятирічного строку може бути переведений на роботу на посаду судді до іншого місцевого суду за його письмовою заявою до ВКК про рекомендування його на посаду судді відповідного суду. Переведення судді на роботу на посаді судді до іншого суду здійснюється за результатами конкурсу на заміщення вакантної посади судді. Переведення судді у межах цього строку здійснюється Президентом України.
4. Порядок обрання на посаду судді безстроково
Порядок обрання на посаду судді безстроково визначається ст. 74 Закону та Регламентом Верховної Ради України.
Суддя, строк повноважень якого закінчився, за його заявою має бути рекомендований ВКК для обрання його Верховною Радою України на посаду судді безстроково, якщо відсутні визначені законом обставини, що перешкоджають цьому.
Обрання на посаду судді безстроково здійснюється в такому порядку:
1) кандидат звертається з письмовою заявою до ВКК про рекомендування його для обрання на посаду судді безстроково;
2) ВКК повідомляє про підготовку матеріалів щодо кандидата на посаду судді безстроково на своєму офіційному веб-порталі та в офіційних засобах масової інформації;
3) ВКК перевіряє відомості про кандидата, враховує показники розгляду кандидатом справ;
4) ВКК приймає рішення про рекомендування чи відмову у рекомендуванні його для обрання на посаду судді безстроково і в разі рекомендування направляє відповідне подання до Верховної Ради України;
5) Верховна Рада України відповідно до подання ВКК приймає рішення про обрання на посаду судді безстроково в порядку, встановленому законом.
Кандидат на посаду судді безстроково не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку перебування на посаді судді звертається до ВКК із заявою про рекомендування його для обрання на посаду судді безстроково. Із такою заявою може звернутися також кандидат, якого звільнено з посади судді у зв'язку із закінченням строку, на який його було призначено, та який раніше не звертався до ВКК із заявою про обрання його на посаду судді безстроково, протягом трьох років з часу звільнення.
ВКК розглядає питання, пов'язані з обранням кандидата на посаду судді безстроково, не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку перебування його на посаді судді, здійснює перевірку дотримання кандидатом на посаду судді безстроково вимог чинного законодавства, а також розглядає звернення громадян, громадських організацій, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидата.
Рішення про рекомендування чи відмову приймається у присутності кандидата в порядку, встановленому Регламентом ВКК на її засіданні та оголошується відразу після прийняття. Рішення ВКК про відмову у рекомендуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково може бути оскаржено до Вищої ради юстиції у порядку. У разі залишення Вищою радою юстиції рішення ВКК про відмову у в силі, Вища рада юстиції вносить Президентові України подання про звільнення цього кандидата з посади судді.
Подання ВКК про рекомендування кандидата для обрання на посаду судді безстроково направляється до Верховної Ради України не пізніш як за місяць до закінчення строку перебування такого кандидата на посаді судді.
Питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок. Рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України і оформляється постановою Верховної Ради України. Особа, обрана на посаду судді безстроково, набуває статусу судді з дня набрання чинності відповідною постановою Верховної Ради України.
Переведення судді, обраного безстроково, з одного суду до іншого суду того самого рівня і спеціалізації здійснюється Президентом України за письмовою заявою судді, до якої додається довідка ВКК про наявність вакантних посад у суді, до якого переводиться такий суддя.
Переведення судді, обраного безстроково, до суду іншого рівня тієї ж судової спеціалізації здійснюється Верховною Радою України з дотриманням порядку, встановленого законом для обрання судді.
Переведення судді, обраного безстроково, до суду іншої спеціалізації здійснюється Верховною Радою України за поданням ВКК за результатами складення суддею кваліфікаційного іспиту.
Суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.
5. Національна школа суддів України
Національна школа суддів України є державною установою зі спеціальним статусом, що забезпечує підготовку висококваліфікованих кадрів для судової системи та здійснює науково-дослідну діяльність. На Національну школу суддів України (далі - НШС) не поширюється законодавство про вищу освіту.
НШС при ВКК і здійснює свою діяльність відповідно до Закону та статуту, що затверджується ВКК. Очолює її ректор, який призначається на посаду ВКК. Проректори НШС призначаються на посади ВКК за поданням ректора НШС. Працівники НШС за умовами оплати праці прирівнюються до державних службовців.
НШС є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, самостійний баланс і рахунки в органах Державного казначейства України та може мати регіональні відділення.
Національна школа суддів України здійснює:
1) практичну підготовку кандидатів на посаду судді;
2) підготовку суддів: яких призначено на посаду судді вперше; яких обрано на посаду судді безстроково; яких призначено на адміністративні посади в судах;
3) періодичне навчання суддів з метою підвищення рівня кваліфікації;
4) підготовку працівників апаратів судів;
5) проведення наукових досліджень з питань удосконалення судочинства;
6) вивчення міжнародного досвіду організації діяльності судів;
7) науково-методичне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, ВКК та Вищої ради юстиції.
6. Дисциплінарна відповідальність суддів
Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
1) істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;
2) невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;
3) порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);
4) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;
5) розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
6) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майновий стан, відображення в ній завідомо неправдивих відомостей.
Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.
Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.
Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти. ВКК затверджує та розміщує на своєму офіційному веб-порталі зразок скарги (заяви) щодо неналежної поведінки судді, який може використовуватися для повідомлення ВКК відомостей про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.
Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють:
1) ВКК - щодо суддів місцевих та апеляційних судів;
2) Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.
Дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення: 1) перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності; 2) відкриття дисциплінарної справи; 3) її розгляд і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження.
Перевірка здійснюється членом ВКК, який має право ознайомлюватися з матеріалами судових справ, робити з них копії, опитувати суддів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян та їх об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію.
За результатами перевірки член ВКК складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи. Висновок члена ВКК та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд ВКК, яка вирішує питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті.
Копія рішення ВКК про відкриття дисциплінарної справи не пізніш як через три дні з дня його прийняття надсилається судді, щодо якого відкрито дисциплінарну справу, та особі, за зверненням якої порушено справу. До рішення ВКК, яке надсилається судді, додається висновок члена ВКК складений за результатами перевірки.
Розгляд дисциплінарної справи відбувається на засіданні ВКК, на яке запрошуються особа, за зверненням якої відкрито справу, суддя, стосовно якого відкрито справу, а в разі необхідності й інші заінтересовані особи. У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні ВКК суддя, справа стосовно якого розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді оголошуються на засіданні ВКК в обов'язковому порядку. Повторна неявка цього судді на засідання ВКК є підставою для розгляду дисциплінарної справи за його відсутності.
Суддя, стосовно якого розглядається питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, або його представник мають право надавати пояснення, ставити запитання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи. Перебіг розгляду дисциплінарної справи стосовно судді та оголошення результатів її розгляду фіксуються технічними засобами.
Вища рада юстиції здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду юстиції".
При обранні дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Якщо ВКК прийнято рішення про відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, Комісія припиняє дисциплінарне провадження та повідомляє про це заінтересованих осіб.
Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців із дня відкриття ВКК провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.
За наслідками дисциплінарного провадження ВКК може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади за наявності для цього підстав.
До суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді догани. Інформація про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності оприлюднюється на офіційному веб-порталі ВКК.
Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення суддю не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, який не має дисциплінарного стягнення. Дисциплінарне стягнення може бути також достроково знято ВКК за пропозицією відповідної ради суддів.
Суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити рішення ВКК про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або Вищого адміністративного суду України не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання поштою копії рішення.
Скарга до Вищої ради юстиції подається суддею через ВКК.
Розгляд адміністративного позову щодо оскарження рішення ВКК про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності здійснюється у порядку, передбаченому процесуальним законом.
Подання скарги до Вищої ради юстиції чи адміністративного позову до суду на рішення ВКК про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності зупиняє застосування дисциплінарного стягнення.
Література
1. Конституція України. - К., 2009. - 48с.
2. Про Вищу раду юстиції: Закон України від 15 січня 1998р. № 22/98-ВР /Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 28. - Ст. 146. - (Бібліотека офіційних видань)
3. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010р. № 2453-VІ //Голос України. - 2010. - 3 серпня. - №142.
1. Конституція України.-К.,1996.
2. Закон України “Про статус суддів” від 15 грудня 1992 р.//ВВРУ.-1993.-№53. Голос України.-1994.- 6 квітня.
3. Закон України “Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України” від 2 лютого 1994 р.
4. Закон України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 р. № 3018-ПІ.
5. Закон України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 р.
6. Закон України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів”. Від 23 грудня 1993 р.
7. Закон України “Про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998 р. № 22/98-ВР.
8. Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність: Збірник нормативних актів / Відп. ред. В.С. Стефанюк. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 352 с.
9. Кримінальний кодекс України.
10. Кримінально-процесуальний кодекс України.
11. Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності та в кримінальних справах. - К.: Юрінком Інтер, 1999.
12. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України. Навч. Посіб. За ред. Я.Кондратьєва.-К.:Юрінком-Інтер.,2002.
13. Марочкін І. Та ін. Організація судових і правоохоронних органів.-Х.,2000.
14. Молдован В.В., Молдован А.В. Судоустрій України. - К., 2000.
15. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність.-К.:Атіка., 2000.
16. Зайцев В. О независимости судей // Советская юстиция.- 1990. - 11. - С. 6;
17. Радутная Н.В. О независимости судей // Социалистическая. законность., 1989. - 4.- С. 34;
18. Костанов Ю.О судейской независимости и прокурорском надзоре// Вестник Верх. Суда СССР, 1991. - 4. - С. 34.
Подобные документы
Вивчення порядку зайняття посади судді в суді загальної юрисдикції. Порядок звільнення судді від посади, дисциплінарна відповідальність та заохочення, основні юридичні та етичні вимоги до поведінки суддів. Підвищення кваліфікації працівників апарату суду.
курсовая работа [56,0 K], добавлен 22.02.2011Поняття кваліфікаційних комісій суддів і їх значення. Роль кваліфікаційних комісій суддів у формуванні професійного корпусу суддів. Повноваження та організація роботи кваліфікаційних комісій суддів, особливості призначення на посаду професійного судді.
курсовая работа [32,7 K], добавлен 04.04.2011Система суддівської освіти в Україні, її мета, завдання та засади. Інституційна складова, навчальний процес, кадрова політика. Проведення тестування кандидатів на посаду судді. Суддівське самоврядування в Україні. Дисциплінарна відповідальність суддів.
курсовая работа [75,5 K], добавлен 21.01.2011Загальні вимоги, що ставляться до кандидатів на посаду суддів. Органи, що беруть участь у формуванні суддівського корпусу. Процедура зайняття посади судді в суді загальної юрисдикції. Процедура набуття статусу судді Конституційного Суду України.
курсовая работа [30,9 K], добавлен 16.02.2011Особливий порядок та підстави притягнення суддів до дисциплінарної та кримінальної відповідальності. Порядок дисциплінарного провадження щодо суддів. Специфіка правового статусу суддів, їх адміністративно-правова та цивільно-правова відповідальність.
курсовая работа [42,9 K], добавлен 16.02.2011Поняття правового статусу і конституційних прав і свобод суддів. Зміст професійної і пізнавальної діяльності судді. Суб'єктивна сторона організаційної діяльності та самоорганізація праці суддею. Етапи ухвалення рішення, багатогранність діяльності судді.
курсовая работа [27,5 K], добавлен 15.02.2011Механізм звільнення судді з посади як юридичний факт припинення суддівських повноважень: правові основи, підстави і порядок. Статус суддів, позбавлення їх права здійснювати правосуддя; перелік обов’язків та гарантій судді, що перебуває у відставці.
реферат [21,4 K], добавлен 16.02.2011Правові основи діяльності суддів. Умови добору та обрання кандидатів на посаду. Звільнення з посади і припинення повноважень. Забезпечення незалежності та недоторканості суддів. Шляхи реформування судової влади та їх вплив на визначення статусу суддів.
курсовая работа [48,6 K], добавлен 16.05.2011Суддя як носій судової влади, гарантії їх незалежності, закріплення статусу у Конституції та законах України. Порядок обрання суддів і припинення їх повноважень, атестація та дисциплінарна відповідальність, суть правового та соціального захисту.
реферат [53,1 K], добавлен 17.05.2010Характеристика системи судів загальної юрисдикції. Повноваження вищих спеціалізованих судів. Порядок призначення судді на адміністративні посади, причини звільнення. Аналіз Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: склад, строки повноважень її членів.
дипломная работа [101,3 K], добавлен 20.04.2012
