Система судоустрою України
Вища кваліфікаційна комісія суддів України, організаційне забезпечення діяльності ВКК. Суддівське самоврядування, вирішення питань внутрішньої діяльності судів. Вища рада юстиції України та її повноваження. Організаційне забезпечення діяльності судів.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.11.2010 |
| Размер файла | 32,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
25
План
1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України
2. Суддівське самоврядування
3. Вища рада юстиції
4. Організаційне забезпечення діяльності судів
1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі - ВКК) є постійно діючим органом у системі судоустрою України, порядок її роботи визначається регламентом, прийнятим більшістю від загального складу ВКК.
Відповідно до її повноважень (ст. 91 Закону) ВКК:
1) веде облік даних про кількість посад судді у судах загальної юрисдикції, в тому числі вакантних;
2) веде облік даних про кількість адміністративних посад у судах загальної юрисдикції та негайно повідомляє відповідну раду суддів, Вищу раду юстиції про утворення вакантної посади голови суду, заступника голови суду;
3) проводить добір кандидатів на посаду судді вперше, в тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит;
4) вносить до Вищої ради юстиції рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді для подальшого внесення відповідного подання Президентові України;
5) надає рекомендацію про обрання на посаду судді безстроково або відмовляє у наданні такої рекомендації;
6) визначає потреби в державному замовленні на професійну підготовку кандидатів на посаду судді у Національній школі суддів України;
7) приймає рішення про відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованої постанови Генерального прокурора України;
8) розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження;
9) приймає рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав застосовує дисциплінарне стягнення до суддів місцевих та апеляційних судів;
10) приймає рішення про дострокове зняття застосованого до судді дисциплінарного стягнення;
11) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Для здійснення своїх повноважень ВКК має право витребовувати та одержувати необхідну інформацію від суддів, ДСА, органів суддівського самоврядування та інших судових органів, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об'єднань громадян та окремих фізичних осіб, ненадання якої тягне за собою відповідальність, установлену законом.
ВКК діє у складі одинадцяти членів, які є громадянами України, мають вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше двадцяти років. До складу Комісії входять:
1) шість суддів, які призначаються з'їздом суддів України;
2) дві особи, які призначаються з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ;
3) одна особа, яка призначається Міністром юстиції України;
4) одна особа, яка призначається Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини;
5) одна особа, яка призначається Головою ДСА України.
Строк повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України становить три роки з дня призначення. Одна і та сама особа не може здійснювати повноваження члена ВКК два строки підряд.
Члени ВКК час здійснення повноважень відряджаються до Комісії і не можуть виконувати професійних повноважень за основним місцем роботи, за ними на час здійснення повноважень зберігаються статус та місце роботи.
Порядок формування ВКК наступний. Шість членів ВКК з числа суддів призначаються з'їздом суддів України відкритим або таємним голосуванням. З'їзд суддів може обрати більше ніж шість суддів на випадок вибуття одного або кількох членів зі складу ВКК. Особи, призначені з'їздом суддів України до складу ВКК на випадок вибуття одного або кількох її членів, продовжують виконувати обов'язки судді до моменту зайняття ними посади члена ВКК відповідно до встановленої черговості.
Два члени ВКК призначаються з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ відкритим або таємним голосуванням.
Міністр юстиції України призначає члена ВКК своїм наказом.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини призначає члена ВКК своїм розпорядженням.
Голова ДСА України призначає члена ВКК своїм наказом.
До складу ВКК не можуть бути призначені народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, голови судів, їх заступники, секретарі судових палат, члени Ради суддів України, Вищої ради юстиції, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, а також посадові особи, які мають дисциплінарне стягнення.
ВКК вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше восьми членів.
Зі свого складу ВКК відкритим або таємним голосуванням голову ВКК, одного заступника голови, секретаря ВКК. Обраним вважається кандидат, за якого проголосувала більшість від загального складу ВКК.
Голова ВКК організовує її роботу, визначає обов'язки заступника та веде її засідання.
Для здійснення перевірки даних щодо наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у ВКК діє автоматизована система визначення члена ВКК, який проводитиме таку перевірку. Положення про автоматизовану систему визначення члена ВКК затверджується Радою суддів України за погодженням з ДСА України.
Секретар ВКК здійснює підготовку засідань та несе відповідальність за організацію діловодства.
Засідання ВКК проводяться відкрито і гласно, крім випадків, установлених законом. Засідання ВКК є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин від загального складу.
Голова ВКК визначає дату, час і місце проведення засідання, перелік питань, що виносяться на засідання, і не пізніш як за десять днів до засідання повідомляє про це особу, щодо якої має розглядатися питання.
Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має право (ст..95 Закону):
1) знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд ВКК, брати участь у їх дослідженні та перевірці;
2) наводити свої мотиви та міркування, а також подавати додаткові документи з питань, що розглядаються;
3) вносити пропозиції щодо проекту рішення ВКК з будь-яких питань та голосувати за або проти того чи іншого рішення;
4) висловлювати письмово окрему думку щодо рішення ВКК;
5) здійснювати інші повноваження, встановлені законом.
Член ВКК не має права проводити перевірку щодо наявності підстав для притягнення судді місцевого, апеляційного суду до дисциплінарної відповідальності, брати участь у розгляді питання та прийнятті рішення і підлягає відводу (самовідводу), якщо будуть установлені обставини, що викликають сумнів у його безсторонності. Відвід має бути вмотивованим і поданим до початку розгляду питання у формі письмової заяви на ім'я голови ВКК, який на засіданні зобов'язаний ознайомити із заявою про відвід члена ВКК, якому заявлено відвід. Рішення про відвід (самовідвід) приймається більшістю голосів членів ВКК, які беруть участь у засіданні.
Рішення ВКК приймається більшістю від її загального складу і викладається у письмовій формі. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої вирішується питання, і запрошених осіб.
За наявності окремої думки вона викладається членом ВКК у письмовій формі і додається до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні, але зміст окремої думки виголошенню на засіданні не підлягає. Рішення може бути оскаржене до суду в порядку, встановленому процесуальним законом, а у випадках, передбачених Законом -до Вищої ради юстиції.
Організаційне забезпечення діяльності ВКК здійснює секретаріат.
Для здійснення членами ВКК належної перевірки наявності підстав для притягнення суддів місцевих та апеляційних судів до дисциплінарної відповідальності діє служба дисциплінарних інспекторів, до складу якої входять тридцять три дисциплінарних інспектори. (за кожним членом ВКК закріплюється три дисциплінарних інспектори).
Працівники секретаріату призначаються на посаду та звільняються з посади головою ВКК. Дисциплінарні інспектори призначаються на посаду та звільняються з посади головою ВКК за пропозицією відповідного члена ВКК. Розмір заробітної плати працівників секретаріату та дисциплінарних інспекторів, їх побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються Законом України "Про державну службу", іншими нормативно-правовими актами і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців апаратів центральних органів виконавчої влади.
За членами ВКК зберігаються гарантії матеріального, соціального та побутового забезпечення, передбачені законодавством відповідно для суддів, працівників Міністерства юстиції України, ДСА України та представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. При цьому заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується виходячи з окладів за посадами, які обіймають ці особи в органах, з яких вони відряджені. Членам ВКК, які призначені з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, виплачується заробітна плата у розмірі середньомісячної заробітної плати інших членів Комісії.
Дисциплінарні інспектори за дорученням члена ВКК попередньо аналізують заяви та повідомлення про неправомірні дії суддів з метою виявлення підстав для відкриття дисциплінарних справ та здійснення перевірок; готують проекти висновків про наявність підстав для притягнення суддів місцевих та апеляційних судів до дисциплінарної відповідальності; виконують інші доручення члена ВКК в ході дисциплінарного провадження відповідно до вимог Закону.
2. Суддівське самоврядування
Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями, яке є одним із засобів забезпечення незалежності і самостійності суддів.
До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя.
До завдань суддівського самоврядування (ч.4 ст.113 Закону) належить вирішення питань щодо:
1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;
2) зміцнення незалежності судів, суддів, захист від втручання в їхню діяльність;
3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення;
4) вирішення питань щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому Законом;
5) призначення суддів Конституційного Суду України;
6) призначення суддів до складу Вищої ради юстиції та ВКК.
Організаційними формами суддівського самоврядування (ст. 114 Закону) є збори суддів, ради суддів, конференції суддів, з'їзд суддів України.
Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через:
1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України;
2) ради суддів відповідних судів;
3) конференції суддів відповідних судів;
4) Раду суддів України;
5) з'їзд суддів України.
Збори суддів - це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань. Скликаються вони головою відповідного суду за власною ініціативою або на вимогу не менш як третини від загальної кількості суддів даного суду. Збори суддів місцевих та апеляційних судів скликаються у міру потреби, але не рідше одного разу на три місяці і є повноважними, якщо на них присутні більше половини від загальної кількості суддів даного суду. На збори суддів можуть запрошуватися працівники апарату суду, інші особи. У голосуванні беруть участь лише судді цього суду.
Збори суддів місцевих та апеляційних судів(ч.5 ст.115 Закону):
1) обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, які є обов'язковими для суддів та працівників даного суду;
2) визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ відповідної судової юрисдикції за пропозицією голови суду;
3) заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в даному суді, та керівника апарату суду;
4) подають відповідній раді суддів пропозиції щодо делегатів на конференцію суддів;
5) здійснюють інші повноваження, передбачені Законом.
Збори суддів Верховного Суду України, збори суддів вищого спеціалізованого суду скликаються за пропозицією голови відповідного суду або на вимогу не менш як третини від загальної кількості суддів даного суду, у міру потреби, але не рідше одного разу на три місяці. Вони є повноважними, якщо на них присутні більше половини від загальної кількості суддів даного суду. На збори суддів можуть запрошуватися працівники апарату суду, інші особи. У голосуванні беруть участь лише судді даного суду.
Збори суддів Верховного Суду України, збори суддів вищого спеціалізованого суду:
1) обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду або роботи конкретних суддів чи працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, які є обов'язковими для суддів та працівників даного суду;
2) заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в суді, та керівника апарату суду;
3) здійснюють інші повноваження, визначені законом.
Збори суддів Верховного Суду України подають відповідній раді суддів пропозиції щодо делегатів на конференції суддів та обирають делегатів на з'їзд суддів України. Збори суддів вищого спеціалізованого суду подають відповідній раді суддів пропозиції щодо делегатів на конференцію суддів.
Конференція суддів - це зібрання суддів (делегатів) відповідних судів, на якому вони обговорюють питання діяльності цих судів та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.
Конференція суддів відповідних судів(ч.2 ст.118):
1) обговорює і вирішує питання щодо фінансування та організаційного забезпечення діяльності відповідних судів, заслуховує з цих питань інформацію представників ДСА України;
2) заслуховує звіти відповідних рад суддів, інформацію Голови ДСА України;
3) формує відповідну раду суддів;
4) затверджує положення про раду суддів;
5) розробляє пропозиції для внесення на розгляд з'їзду суддів України;
6) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
7) обирає делегатів на з'їзд суддів України;
8) ініціює проведення позачергового з'їзду суддів України в порядку, встановленому Законом;
9) обговорює інші питання, віднесені до повноважень органів суддівського самоврядування відповідно до Закону.
Конференція суддів приймає рішення, які є обов'язковими для рад суддів та суддів відповідних судів.
У системі судоустрою діють відповідно до системи судів конференція суддів загальних судів, конференція суддів господарських судів та конференція суддів адміністративних судів.
До складу конференції суддів загальних судів входять:
1) по два судді від АРК, кожної області, міст Києва та Севастополя, з яких один суддя є представником місцевих загальних судів та один суддя є представником апеляційного суду відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
2) шість суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ;
3) суддя Верховного Суду України.
До складу конференції суддів господарських судів та конференції суддів адміністративних судів входять:
1) по одному судді від кожного місцевого, апеляційного суду відповідної судової юрисдикції;
2) шість суддів відповідного вищого спеціалізованого суду;
3) суддя Верховного Суду України.
Конференція суддів скликається не рідше одного разу на рік за ініціативою відповідної ради суддів. Вона також може бути скликана також за пропозицією не менш як однієї третини від складу делегатів останньої конференції суддів. Конференція є повноважною, якщо в її роботі беруть участь не менш як дві третини від складу делегатів відповідних судів. Конференція суддів обирає відкритим голосуванням з числа делегатів конференції президію конференції в кількості, визначеній рішенням конференції, а також інші робочі органи конференції. Президія організовує роботу конференції суддів.
У період між конференціями суддів функції суддівського самоврядування виконує відповідна рада суддів.
У системі судоустрою утворюються і діють відповідно до системи судів рада суддів загальних судів, рада суддів господарських судів, рада суддів адміністративних судів. До рад суддів входять по 11 суддів, обраних відповідними конференціями суддів. Рада суддів обирає із свого складу голову ради, заступника голови і секретаря ради суддів. Судді, які займають адміністративні посади в судах, секретарі судових палат не можуть бути членами ради суддів.
Рада суддів у період між конференціями суддів організовує виконання рішень конференції та контроль за їх виконанням, а також вирішує питання про скликання конференції суддів.
Рада суддів (ч.6 ст.122 Закону):
1) здійснює контроль за організацією діяльності відповідних судів, заслуховує інформацію голів цих судів про діяльність судів, інформацію Голови ДСА України з питань організаційно-матеріального забезпечення відповідних судів;
2) розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту і побутового забезпечення суддів та їхніх сімей, заслуховує з цих питань представників СА України, приймає відповідні рішення;
3) вносить подання Вищій раді юстиції щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах та звільнення їх з таких посад;
4) визначає на основі поданих зборами суддів пропозицій щодо делегатів на конференцію суддів, склад відповідної конференції суддів виходячи з досвіду роботи кандидатів у делегати та їх авторитету;
5) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
6) приймає інші рішення з питань, віднесених до її повноважень.
Рішення ради суддів є обов'язковими для суддів, які займають адміністративні посади в судах відповідної судової юрисдикції і може бути скасовано конференцією суддів.
Найвищим органом суддівського самоврядування є з'їзд суддів України.
З'їзд суддів України (ч.2 ст.123 Закону):
1) заслуховує звіти Ради суддів України та рад суддів про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів;
2) заслуховує інформацію ВКК та голови ДСА України про їх діяльність;
3) призначає та звільняє суддів Конституційного Суду України відповідно до Конституції і законів України;
4) призначає членів Вищої ради юстиції та приймає рішення про припинення їх повноважень відповідно до Конституції і законів України;
5) призначає членів ВКК;
6) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів державної влади та їх посадових осіб;
7) обирає Раду суддів України;
8) розглядає інші питання суддівського самоврядування відповідно до закону.
З'їзд суддів України приймає рішення, що є обов'язковими для всіх органів суддівського самоврядування та всіх суддів. Черговий з'їзд суддів України скликається Радою суддів України один раз на два роки. Позачерговий з'їзд суддів України може бути скликаний за рішенням Ради суддів України або конференції суддів відповідних судів.
Делегати на з'їзд суддів України обираються конференцією суддів загальних судів, конференцією суддів господарських судів, конференцією суддів адміністративних судів за принципом рівного представництва від кожної з них по одному судді з кожної області, АРК, міст Києва та Севастополя. Від кожного вищого спеціалізованого суду обираються по три делегати з числа суддів цих судів. Збори суддів Конституційного Суду України та Верховного Суду України обирають на з'їзд суддів України по три делегати з числа суддів цих судів.
З'їзд суддів України є повноважним за умовами присутності на ньому не менш як двох третин від загальної кількості обраних делегатів.
У період між з'їздами суддів України вищим органом суддівського самоврядування є Рада суддів України, яка обирається з'їздом суддів України у складі одинадцяти суддів. До складу Ради суддів України входять по три представники від кожної конференції суддів та по одному представнику від Конституційного Суду України та Верховного Суду України. Не можуть бути обраними до складу Ради суддів України судді, які обіймають адміністративні посади в судах, та секретарі судових палат. Члени Ради суддів України на засіданні Ради обирають зі свого складу голову Ради суддів України, його заступника та секретаря. Рада суддів України у період між з'їздами суддів України організовує виконання рішень з'їзду та контроль за їх виконанням, а також вирішує питання про скликання з'їзду.
Рада суддів України (ч.5 ст. 127 Закону):
1) розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів;
2) розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їхніх сімей, приймає відповідні рішення з цих питань;
3) призначає та звільняє Голову ДСА України та його заступників;
4) здійснює контроль за організацією діяльності судів;
5) звертається з пропозиціями щодо питань діяльності судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
6) затверджує зразки посвідчень судді, судді у відставці, народного засідателя, присяжного;
7) здійснює інші повноваження, передбачені Законом.
Рішення Ради суддів України, прийняті в межах визначених Законом повноважень, є обов'язковими для всіх органів суддівського самоврядування і може бути скасовано лише з'їздом суддів України.
На засідання Ради суддів України запрошується Міністр юстиції України, а при розгляді питань, пов'язаних із фінансуванням судів - Міністр фінансів України.
Забезпечення роботи з'їзду суддів України, діяльності Ради суддів України, конференцій суддів та рад суддів здійснюється ДСА України та її територіальними управліннями за рахунок бюджетних коштів.
3. Вища рада юстиції
Відповідно до ст. 131 Конституції в Україні діє Вища рада юстиції (ВРЮ). Правову основу діяльності ВРЮ складають Конституція України (ст. 131) та Закон України ”Про Вищу раду юстиції”. До компетенції ВРЮ згідно чинної Конституції належить вирішення наступних питань:
- внесення подання Президенту України про призначення суддів на посади або звільнення їх з посад;
- прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
- здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
Крім того, ст. 20 Закону України ”Про судоустрій і статус суддів” до повноважень ВРЮ відносить призначення суддів за поданням відповідної ради суддів на адміністративні посади голови та заступника голови місцевого, апеляційного та вищого спеціалізованого судів.
ВРЮ складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів ВРЮ. Два із з членів ВРЮ, що призначаються Верховною Радою України та Президентом України повинні бути суддями. По одному судді призначається до ВРЮ за рахунок квоти з'їзду адвокатів України, представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнської конференції працівників прокуратури. За посадою до її складу також входять: Голова ВСУ, Міністр юстиції та Генеральний прокурор України. Строк повноважень членів ВРЮ (за виключенням тих, хто входить до її складу за посадою) складає 6 років. Членом ВРЮ може бути громадянин України, не молодший 35 років і не старший 65 років, який проживає в Україні не менше 10 років, має вищу юридичну освіту та стаж роботи у галузі права не менше 10 років.
Отже ВРЮ являє собою колегіальний, незалежний орган, основними завданнями якого є формування високопрофесійного суддівського корпусу та вирішення питань про дисциплінарну відповідальність суддів та прокурорів у випадках, передбачених законом.
В складі ВРЮ діють дві секції: 1) з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад; 2) дисциплінарна - для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності. Рішення про утворення секцій приймається на першому засіданні новоутвореної ВРЮ. Основне завдання секцій - це попередній розгляд питань, що належать компетенції секцій та подання відповідних висновків на розгляд ВРЮ. Засідання секції є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як 2/3 від її складу, а висновки секції приймаються більшістю членів ВРЮ, присутніх на засіданні секції.
Роботу ВРЮ організовує і координує Голова ВРЮ, а у випадку його відсутності - заступник Голови ВРЮ. На постійній основі у ній працюють тільки Голова, заступник Голови та секретарі секцій. Всі інші члени, призначені до складу ВРЮ (крім народних депутатів), до неї прикомандировуються
До повноважень Голови ВРЮ належить:
- організація роботи ВРЮ та головування на її засіданнях;
- координація роботи секцій і членів ВРЮї;
- призначення засідань ВРЮ;
- направлення подання ВРЮї про призначення суддів Президентові України і про звільнення їх з посади;
- загальне керівництво апаратом ВРЮ;
- розпорядження бюджетними асигнуваннями на утримання і забезпечення діяльності ВРЮ;
- здійснення інших повноважень, передбачених регламентом ВРЮ.
Вищою радою юстиції, відповідно до покладених на неї завдань, приймаються до розгляду:
- матеріали про призначення громадянина України на посаду судді вперше;
- звернення про звільнення суддів з посади;
- матеріали стосовно порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності, а також порушення суддями вимог присяги;
- подання про відкриття дисциплінарного провадження щодо керівників судових органів;
- скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів;
- подання відповідних рад суддів про призначення судів адміністративні посади.
За результатами розгляду питань, віднесених до її компетенції, відповідно до ст. 27 Закону України ”Про Вищу раду юстиції”, ВРЮ приймає наступні акти (подання та рішення):
1) подання про призначення суддів;
2) подання про звільнення суддів з посади;
2-1) рішення про призначення суддів на посади голови суду, заступника голови суду;
2-2) рішення про звільнення суддів з посад голови суду, заступника голови суду;
3) рішення про порушення вимог щодо несумісності;
4) рішення про дисциплінарну відповідальність;
5) рішення по скарзі на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
6) рішення про увільнення члена ВРЮ у випадках, передбачених у ст.18 Закону (регламентує підстави для увільнення членів ВРЮ);
6-1) рішення у скарзі на результати кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді;
6-2) рішення у скарзі на відмову в рекомендуванні для обрання кандидатом на посаду судді безстроково;
7) інші акти в межах своїх повноважень
ВРЮ може приймати наступні процедурні акти:
1) ухвали про відкриття дисциплінарного провадження;
2) ухвали про відкриття провадження щодо вимог законодавства про несумісність;
3) рішення про відмову в поданні про призначення;
4) рішення про відвід (самовідвід) члена Вищої ради юстиції;
5) інші процедурні акти, необхідні для здійснення функцій ВРЮ.
Засідання ВРЮ вважається правомочним, якщо на ньому присутня більшість її членів від конституційного складу. Рішення на засіданні ВРЮ вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів ВРЮ від її конституційного складу.
Акти ВРЮ можуть бути оскаржені виключно до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому КАС.
Розгляд матеріалів, звернень, подань, справ, скарг на засіданнях ВРЮ, як правило, здійснюється за участю посадових осіб, стосовно яких вирішуються ці питання. Виклик таких осіб є обов'язковим, за виключенням випадків, коли вони перебувають під вартою або відбувають покарання у виді арешту або позбавлення волі.
4. Організаційне забезпечення діяльності судів
Порядок організаційного забезпечення діяльності судової системи України визначається розділом ХІ Закону.
Забезпечення функціонування судової влади передбачає:
1) визначення в Держбюджеті України видатків на фінансування судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону;
2) законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів;
3) гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів.
В Україні діє єдина система забезпечення функціонування судової влади - судів загальної юрисдикції та Конституційного Суду України. Судові органи, інші органи державної влади беруть участь в організаційному забезпеченні діяльності судів у випадках і порядку, передбачених законодавством.
Функції головного розпорядника коштів Держбюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють:
1) суди загальної юрисдикції;
2) Конституційний Суд України;
3) ДСА України - щодо фінансового забезпечення діяльності ВКК, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України.
Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо:
1) кожного суду загальної юрисдикції;
2) Конституційного Суду України.
Розмір заробітної плати працівників апаратів судів, ДСА України, ВКК суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади.
Державна судова адміністрація України здійснює організаційне забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом і підзвітна з'їзду суддів України.
Територіальні управління ДСА України утворюються в АРК, областях, містах Києві та Севастополі. Посадові особи ДСА України, її територіальних управлінь є державними службовцями. Положення про ДСА України затверджується Радою суддів України.
ДСА України відповідно до своїх повноважень (ч.1 ст.146 Закону):
1) представляє суди у відносинах із Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України під час підготовки проекту закону про Держбюждет України на відповідний рік у межах повноважень, визначених Законом;
2) забезпечує належні умови діяльності судів загальної юрисдикції, ВКК, Національної школи суддів України та органів суддівського самоврядування в межах повноважень, визначених Законом;
3) вивчає практику організації діяльності судів, розробляє і вносить у встановленому порядку пропозиції щодо її вдосконалення;
4) вивчає кадрові питання апарату судів, прогнозує потребу у спеціалістах, здійснює замовлення на підготовку відповідних спеціалістів;
5) забезпечує необхідні умови для підвищення кваліфікації працівників апарату судів, створює систему підвищення кваліфікації;
6) організовує роботу з ведення судової статистики, діловодства та архіву; контролює стан діловодства у судах загальної юрисдикції;
7) готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів;
8) організовує комп'ютеризацію судів для здійснення судочинства, діловодства, інформаційно-нормативного забезпечення судової діяльності та забезпечення функціонування автоматизованої системи документообігу в судах; забезпечує суди необхідними технічними засобами фіксування судового процесу в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування відповідних судів;
9) забезпечує функціонування автоматизованої системи визначення члена ВКК;
10) забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень та Реєстру електронних адрес органів державної влади, їх посадових та службових осіб;
11) взаємодіє з відповідними органами та установами, в тому числі інших держав, з метою вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів;
12) організовує діяльність служби судових розпорядників;
13) затверджує положення про бібліотеку суду;
14) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Очолює ДСА Голова, який призначається на посаду і звільняється з посади Радою суддів України.
Повноваження Голови ДСА (ч.4 ст.147):
1) керує діяльністю ДСА України, несе персональну відповідальність за виконання покладених на неї завдань;
2) організовує роботу ДСА України;
3) призначає на посади за результатами проведеного ДСА конкурсного добору та звільняє з посад працівників ДСА; за поданням голови відповідного суду призначає на посади керівників апаратів апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, Верховного Суду України, їх заступників та звільняє їх з цих посад;
4) призначає члена ВКК;
5) за поданням голови відповідного суду застосовує до керівників апаратів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України, їх заступників заохочення або накладає дисциплінарні стягнення відповідно до закону;
6) присвоює керівникам апаратів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України, їх заступникам ранги державного службовця відповідно до законодавства про державну службу;
7) затверджує положення про територіальні управління ДСА та визначає службові обов'язки працівників ДСА;
8) встановлює посадові оклади працівників ДСА та її територіальних управлінь, присвоює їм ранги державного службовця, застосовує заохочення та накладає дисциплінарні стягнення відповідно до закону;
9) звітує про діяльність ДСА перед з'їздом суддів України, інформує про діяльність ДСА Раду суддів України та конференції суддів щодо питань організаційно-матеріального забезпечення діяльності судів відповідної судової спеціалізації;
10) бере участь у підготовці пропозицій до проекту Держбюджету України щодо фінансування судової влади;
11) здійснює інші передбачені законом повноваження.
З питань, що належать до його повноважень, Голова ДСА видає накази. Голова ДСА має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Радою суддів України за його поданням.
Територіальні управління ДСА України є її територіальними органами, очолюються начальником, який призначається на посаду і звільняється з посади Головою ДСА.
Начальник територіального управління ДСА за поданням голови місцевого суду призначає на посаду керівника апарату місцевого суду, заступника керівника апарату місцевого суду та звільняє їх з посади, за поданням голови місцевого суду застосовує до них заохочення або накладає дисциплінарні стягнення відповідно до закону; присвоює керівнику апарату місцевого суду, його заступнику ранги державного службовця відповідно до законодавства про державну службу.
Організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу, інформує збори суддів про свою діяльність. Збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що тягне за собою звільнення його з посади.
Керівника апарату місцевого суду, його заступника призначає на посаду та звільняє з посади начальник відповідного територіального управління ДСА за поданням голови місцевого суду, а керівників апаратів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України, їх заступників - Голова ДСА за поданням голови відповідного суду.
Керівник апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення.
В апаратах судів загальної юрисдикції можуть створюватися управління, відділи, що здійснюють свої функції на підставі положення про відповідне управління, відділ, затвердженого керівником апарату відповідного суду.
В апараті суду загальної юрисдикції утворюється канцелярія. До штату апарату судів загальної юрисдикції входять також секретарі судового засідання, наукові консультанти та судові розпорядники. Наукові консультанти повинні мати науковий ступінь кандидата або доктора юридичних наук.
Організаційне забезпечення діяльності Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду здійснюється апаратом відповідного суду.
Кожний суддя суду загальної юрисдикції може мати помічника, правовий статус і умови діяльності якого визначаються Законом та положенням про помічника судді, що затверджується Радою суддів України. Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники суддів Верховного Суду України повинні також мати стаж роботи в галузі права не менше трьох років.
Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді. Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді.
Для забезпечення судів нормативно-правовими актами, спеціальною науковою літературою, матеріалами судової практики в кожному суді створюється бібліотека суду.
У кожному суді діє служба судових розпорядників, які забезпечують додержання особами, які перебувають у суді, встановлених правил, виконання ними розпоряджень головуючого в судовому засіданні. Судові розпорядники призначаються на посаду і звільняються з посади керівником апарату відповідного суду та забезпечуються форменим одягом.
Підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів суддівської системи, виконання функцій щодо державного захисту суддів, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу здійснюють спеціалізовані підрозділи (”Грифон”) органів Міністерства внутрішніх справ України.
Література
1. Конституція України. - К., 2009. - 48с.
2. Про Вищу раду юстиції: Закон України від 15 січня 1998р. № 22/98-ВР /Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 28. - Ст. 146. - (Бібліотека офіційних видань)
3. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010р. № 2453-VІ //Голос України. - 2010. - 3 серпня. - №142.
4. Конституція України. - Харків: ”Одісей”, 2008.- 48с.
5. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010р. № 2453-VІ //Голос України. - 2010. - 3 серпня. - №142.
6. Бараннік Р.В. Судові, правоохоронні та правозахисні органи України. Навчальний посібник. - К.: Дакор, КНТ, 2008. - 348С.
7. Гель А.П. Судові та правоохоронні органи України: Навч. посіб. /А.П. Гель, Г.С. Семаков, С.П. Кондракова. - Київ.: МАУП, 2004. - 272с..
8. Тимченко С.М. Судові та правоохоронні органи України. Навчальний посібник. - К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004. - 304с.
Подобные документы
Завдання Вищої ради юстиції, її місце в судовій системі України, повноваження, структура, склад і порядок формування. Певні гарантії діяльності членів ВРЮ, випадки прийняття рішення про припинення їх повноважень. Сутність колегіальносекційного принципу.
курсовая работа [30,2 K], добавлен 20.09.2013Історичні аспекти розвитку та становлення господарських судів в Україні. Система, склад, структура, повноваження та ключові принципи діяльності господарських судів. Проблемні питання юрисдикції господарських, загальних та адміністративних судів.
курсовая работа [58,1 K], добавлен 06.02.2014Конституція України про принципи спеціалізації судових органів, правовий статус. Закон України "Про судоустрій і статус суддів", система вищих спеціалізованих судових органів. Повноваження Вищого адміністративного та Вищого господарського судів.
курсовая работа [50,3 K], добавлен 29.08.2014Правовий статус Вищої ради юстиції (ВРЮ), склад і порядок її формування, повноваження. Склад ВРЮ, вимоги до її членів. Організація роботи ВРЮ за колегіально-секційним принципом. Повноваження Голови ВРЮ та його заступника. Рішення про створення секцій.
реферат [71,1 K], добавлен 03.01.2016Розгляд специфічних рис процедури притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності як засобу забезпечення конституційного права на судовий захист. Забезпечення незалежності прийняття вироку в суді. Вища рада юстиції України: результати, досвід.
статья [40,3 K], добавлен 11.09.2017Правові основи діяльності суддів. Умови добору та обрання кандидатів на посаду. Звільнення з посади і припинення повноважень. Забезпечення незалежності та недоторканості суддів. Шляхи реформування судової влади та їх вплив на визначення статусу суддів.
курсовая работа [48,6 K], добавлен 16.05.2011Загальнотеоретична сутність та значення судової влади. Проблема визначення ролі спеціалізованих судів в гілці відповідної влади України. Матеріальне і соціально-побутове забезпечення суддів вищих спеціалізованих судів, загальні положення їх статусу.
курсовая работа [75,6 K], добавлен 15.06.2016Система судів загальної юрисдикції та діяльність вищих спеціалізованих судів як касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ. Склад та повноваження Верховного Суду України, його голови та пленуму.
контрольная работа [22,7 K], добавлен 17.11.2010Характеристика системи судів загальної юрисдикції. Повноваження вищих спеціалізованих судів. Порядок призначення судді на адміністративні посади, причини звільнення. Аналіз Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: склад, строки повноважень її членів.
дипломная работа [101,3 K], добавлен 20.04.2012Міліція україни: поняття, завдання та структура. Загальна характеристика діяльності міліції України. Головні функції міліції. Повноваження працівників міліції. Нові підходи до поліцейської діяльності в США.
курсовая работа [27,6 K], добавлен 12.08.2005
