Криміналістична фотографія як метод виявлення, фіксації і дослідження доказів
Теоретичні засади криміналістичної фотографії, об’єкти і суб’єкти застосування. Панорамна, вимірювальна, репродукційна, стереоскопічна фотозйомки як методи судово-оперативної фотографії. Характеристика судово-оперативної та судово-дослідної фотозйомок.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.11.2010 |
| Размер файла | 31,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1 Поняття криміналістичної фотографії
1.1 Об'єкти і суб'єкти застосування судової фотографії
Розділ 2 Методи судово-оперативної фотографії
Розділ 3 Види фотозйомок
3.1 Судово-оперативна фотографія
3.2 Судово-дослідна фотографія
Висновок
Список використаних джерел
ВСТУП
Актуальність даної теми виражається у тому, що судова фотографія є незамінним засобом для фіксації інформації про обставини злочину, що у свою чергу слугує успішному розкриттю суспільно небезпечних діянь.
Як відомо, розкриття злочинів, особливо важких, в сучасний період розвитку нашої держави характеризується як недостатнє значна кількість злочинів залишається нерозкритими, тисячі злочинців не несуть відповідальності за вчинені ними вбивства, зґвалтування, розбої, крадіжки, і тому подібні злочини. В більшості випадків одною із суттєвих причин такого стану є невміння слідчого виявити, зафіксувати, вилучити, зберегти і здійснити попереднє дослідження слідів злочину, незнання ним можливостей криміналістичної техніки, можливостей попереднього і експертного дослідження слідів-предметів, слідів-речовин, слідів-зображень.
Неправильна фіксація слідів, неприйняття слідчим відповідних заходів може привести до втрати і невизнання судом в якості доказового матеріалу.
Існує думка, що слідчий лише організовує роботу з слідами, а безпосередньо процесом виявлення, фіксацією і вилученням слідів займається спеціаліст-криміналіст. При цьому мається на увазі, що криміналістична техніка - сфера знань спеціаліста.
Криміналістична фотографія - це частина криміналістичної техніки, відповідно і частина науки криміналістики. В цьому значені вона, як наукова категорія являє собою систему методів і засобів різних наук що використовується для фіксації, збереження і дослідження слідів злочину. Особливістю її є те, що інформація, що зафіксована на фотознімку відображається найбільш об'єктивно, що є найбільш важливою ознакою дослідження доказів.
Основна мета курсової роботи полягає в тому, щоб на основі вивчення та узагальнення право застосовної практики, досвіду та досягнень криміналістичної науки розкрити суть і значення криміналістичної фотографії як засобу для успішного розкриття суспільно-небезпечних діянь.
Відповідно слід вирішити наступні завдання:
- розкрити і проаналізувати поняття та завдання криміналістичної фотографії;
- дослідити методи судово-слідчої фотографії.
Об'єктом дослідження стали роботи вітчизняних криміналістів, які безпосередньо стосується застосування криміналістичної фотографії в Україні.
Предмет дослідження в курсовій роботі - суспільні відносини, що виникають в процесі застосування криміналістичної фотографії як засобу для успішного розкриття суспільно-небезпечних діянь.
Методологічною основою курсової роботи стали такі методи, як: аналізу і синтезу, порівняльний, описовий, системного підходу та інші методи дослідження.
Структура курсової роботи визначена метою і завданнями дослідження включає в себе вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел.
РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ФОТОГРАФІЇ
Криміналістична фотографія П.Д. Біленчук, В.К. Лисиченко, Н.І. Клименко та ін. Криміналістика: Підручник. / За ред. П.Д. Біленчука. - 2-ге вид., ипр. і доп. - К.:Атіка, 2001. - 544с.: іл. - це галузь криміналістичної техніки, яка розробляє фотографічні засоби, прийоми і методи виявлення, фіксації і дослідження доказів. Зміст судової фотографії становлять наукові положення і практичні рекомендації щодо використання фотографії в розслідуванні злочинів.
Науковою основою судової фотографії безпосередньо є спеціальні науково розроблені й обґрунтовані методи, прийоми, рекомендації. У сучасній літературі використовується термін «криміналістична фотографі». Тим самим підкреслюється криміналістичний аспект використання цього методу фіксації.
Традиційним залишається найменування «Судова фотографія», що відбиває кінцевий результат її використання: розгляд, дослідження, оцінку судом фотозображень.
Шепитько В.Ю. Криминалистика: Курс лекций. Издание второе, переработанное и дополненное. - Х.: ООО «Одиссей», 2005. - 368 с.Судова фотографія складається з двох частин:
- судово-оперативної фотографії (фіксуючої)
- судово-дослідницької фотографії (експертної).
Використання фотографічної зйомки в розслідуванні злочинів зумовлено такими чинниками:
1) дає змогу якнайточніше зафіксувати об'єкт, його стан, ознаки;
2) забезпечує швидку фіксацію тих чи інших об'єктів;
3) дає адекватне уявлення про зображений на фотознімку об'єкт; фотографічне зображення має властивість наочності й документальності;
4) існує можливість одержання слабковидимих і невидимих деталей, слідів, ознак.
Судова фотографія розробляє фотографічні засоби, методи і прийоми виявлення, фіксації і дослідження доказів. Зміст судової фотографії становлять наукові положення і практичні рекомендації щодо використання фотографії в розслідуванні злочинів.
1.1 Об'єкти і суб'єкти застосування судової фотографії
Об'єктами фотозйомки є будь-які матеріальні тіла і їх сукупності, необхідність зафіксувати що виникає при проведенні оперативно-розшукових заходів, слідчих дій або експертних досліджень. Це можуть бути: обстановка і окремі деталі місця події, предмети - речові докази, сліди злочинів, особи і т. п.
Шеремет А.П. Криміналістика: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 472 с.Об'єктами судово-оперативної фотозйомки є: місцевість і приміщення, а також їх окремі ділянки, предмети, сліди, трупи, живі особи, окремі дії учасників слідчих дій та їх результати.
Об'єктами судово-дослідницької фотографії є речові докази, які піддаються експертному дослідженню, порівняльні зразки та матеріали, що використовуються під час експертизи.
Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч. 2. - X.: Консум, Основа, 1999. - 416 с.Суб'єкти застосування судової фотографії:
- слідчий у процесі розкриття та розслідування злочинів;
- оперативний працівник під час виконання оперативно-розшукової роботи;
- експерт під час здійснення експертизи та участі у слідчих діях як спеціаліст;
- представники громадських організацій та окремі особи, які беруть участь в охороні громадського порядку та безпеки.
Останні не знають прийомів судової фотографії і застосовують звичайну відображувальну зйомку подій, об'єктів, документів, осіб.
Судово-оперативну фотозйомку здійснює слідчий, оперативний працівник органу дізнання або спеціаліст за допомогою фотографічної техніки, що входить до фотокомплекту слідчого. Слідчий, як правило, використовує загальновідомі, гласні методи й способи криміналістичної техніки згідно з нормами кримінально-процесуального закону. Орган дізнання застосовує як криміналістичну, так і спеціальну техніку.
Судово-дослідницьку застосовують експерти під час своїх досліджень.
1.2 Завдання і значення криміналістичної фотографії в слідчій та експертній практиці
Біленчук П.Д., Головач В.В., Салтевський М.В. Криміналістика. - Київ,1997. - 623 с.Завдання судової фотографії:
- забезпечувати технічними засобами та практичними прийомами виявлення, фіксації та дослідження матеріальних джерел доказової інформації;
- здійснювати об'єктивну фіксацію слідчих дій і їх результатів;
- удосконалювати наявні та розробляти нові технічні засоби збирання, фіксації та дослідження доказів;
- забезпечувати принцип наочності в доказуванні та профілактичній діяльності слідчого, органу дізнання.
Криміналістика: Підручник для вузів // За ред. П.Д. Біленчука; Авт. кол.: П.Д. Біленчук, В.В. Головач, М.В. Салтевський та ін. - Київ: Укр. правнича фундація - Вид-во «Право», 1997 р. - 253 с.Фотозйомка повинна передувати будь-якому іншому засобові фіксації інформації і виконуватися відповідно до криміналістичних рекомендацій. За своєю правовою природою фотознімки відносяться до документів і можуть бути використані у кримінальному процесі як джерело доказів. Застосування судової фотографії при проведенні слідчих дій передбачено кримінально-процесуальним законодавством. Так, відповідно до ст. 191 КПК України слідчий під час огляду місця події в необхідних випадках проводить фотографічну зйомку. У ст. 79 КПК України зазначено, що речові докази повинні бути по можливості сфотографовані.
На сьогодні у практиці розслідування злочинів достатньо часто використовується фотофіксація, тобто фіксація, крім інших ознак, й колірної гами об'єкта. Кольоровий фотодрук дозволяє зафіксувати додаткові ознаки об'єкта, і тому має переваги перед чорно-білим друком.
Криминалистика - Под редакцией Яблокова Н.П. - Учебник - 2-е издание - 2001. - 774 с.Внаслідок науково-технічного прогресу традиційні фототехнічні засоби замінюються на більш сучасні. Так, достатньо широко розповсюджені міні фотолабораторії, які полегшують процес виготовлення значної кількості фотографій. У практиці розслідування злочинів і експертній практиці важливого значення набуває використання цифрових фотокамер. Принцип їх роботи полягає в наступному: після введення в пам'ять фотоапарата необхідної кількості кадрів відповідні сигнали вводяться в комп'ютер, після чого фотокамера готова для нових зйомок. На зворотній кришці фотоапарата розміщений невеличкий рідинно-кришталевий екран, який використовується як відео шукач та дозволяє переглядати сфотографоване. Фотознімки друкуються за допомогою принтера.
Результати фотозйомки успішно використовуються при розслідуванні різних видів злочинів, під час провадження різноманітних слідчих дій (огляду місця події, слідчого огляду документів, обшуку, пред'явлення для впізнання, відтворення обстановки і обставин події та ін.), у експертних дослідженнях, в оперативно-розшуковій діяльності. Фотографічний метод фіксації не порушує стану матеріальних об'єктів або слідів. У деяких випадках фотографічна зйомка може заповнити прогалини в описі фактів у протоколах слідчого огляду, виявити слабко видимі або невидимі деталі чи ознаки об'єкта. Ілюстративність і наочність фотографії дозволяють застосовувати її в попередженні злочинів, у розшуку осіб, які зникли безвісти, та злочинців.
РОЗДІЛ 2 МЕТОДИ СУДОВО-ОПЕРАТИВНОЇ ФОТОГРАФІЇ
Методи судово-оперативної фотографії - це практична діяльність при проведенні зйомки слідчих дій, об'єктів і слідів.
Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории к практике. - М,: Юрид. лит., 1988. - 303 с.Методи судової фотографії - це сукупність способів (правил і рекомендацій) щодо обрання фототехнічних засобів і прийомів їх застосування. Методи відображувальної судової фотографії призначені для відображення матеріальних об'єктів і їх ознак, що сприймаються неозброєним оком, а судово-дослідна фотографія дає змогу виявляти ознаки, які у звичайних умовах побачити неможливо чи майже неможливо.
В криміналістичній практиці найчастіше застосовуються методи панорамної, вимірювальної, репродукційні, стереоскопічної фотозйомки.
Шеремет А.П. Криміналістика: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 472 с.Панорамний метод - прийом фотографування довгих об'єктів частинами шляхом переміщення фотоапарата паралельно об'єкту.
Панорамна фотозйомка полягає в суворому послідовному фотографуванні частин місцевості чи приміщення за горизонталлю чи вертикаллю, а також довгих, високих споруд і окремих великих об'єктів, що не вміщаються в один кадр великого плану. Потім з окремих зафіксованих частин складають одне загальне зображення, яке називається фотопанорамою. Розрізняють лінійну, кругову і ярусну панораму.
При лінійній панорамній зйомці камера переміщується по прямій лінії уздовж об'єкта, на однаковій відстані від нього. Кожний наступний кадр повинен частково перекривати зображення попереднього.
Кругова панорамна зйомка доцільна у тих випадках, коли необхідно зафіксувати з різних боків далеко розташовані об'єкти. Фотографування провадиться з однієї точки, а камеру після кожного кадру повертають навколо її вертикальної осі на певний кут. Фотоапарат рекомендується встановлювати на штатив, використовувати спеціальну головку з градуйованою шкалою. При зйомці необхідно забезпечувати часткове перекриття попереднього кадру. Частина попереднього кадру, що перекривається наступним, повинна становити 10-15 % його площі. Повна кругова панорама являє собою зображення місцевості по колу (360°).
На відміну від кругової, ярусна зйомка здійснюється поворотом фотокамери навколо її горизонтальної осі; застосовується для фіксації високих об'єктів. При цьому масштаб нижніх і верхніх кадрів буде різним внаслідок збільшення відстані до частини об'єкта, що знімається.
Аби панорамний знімок мав високу якість, усі фрагменти мають бути однаковими за щільністю. Тому рекомендується фотографувати всі частини об'єкта в однакових умовах. Монтаж готових знімків у фотопанораму провадиться за деталями зображень, що збігаються. Знімки обрізають таким чином, щоб на панорамі одна й та сама деталь не була зображена двічі та не було б відсутності зображень окремих частин об'єкта.
Панорамна зйомка може бути виконана фотокамерою загального призначення або панорамним фотоапаратом.
П.Д. Біленчук, В.К. Лисиченко, Н.І. Клименко та ін. Криміналістика: Підручник. / За ред. П.Д. Біленчука. - 2-ге вид., ипр. і доп. - К.: Атіка, 2001. - 544 с.: іл.Вимірювальний метод призначений для одержання фотознімків, за якими можна визначити розміри сфотографованих об'єктів і відстані між ними. Така зйомка може бути виконана кількома способами: з масштабною лінійкою, зі стрічковим (глибинним) або квадратним масштабом. Цей метод називають також масштабним, а процес - масштабною зйомкою.
Сутність масштабної зйомки полягає в тому, що об'єкт фотографується разом із масштабною лінійкою. Лінійка розміщується поруч зі слідом або предметом, на рівні їх поверхонь. Масштабний знімок фіксує співвідношення предмета і лінійки у тому вигляді, яким воно було в дійсності, і не потребує будь-яких пояснень. При зйомці об'ємних предметів лінійку піднімають за допомогою підкладок до рівня площини, що фотографується. Оптична вісь об'єктива фотоапарата має бути перпендикулярна площині об'єкта і спрямована в його центр.
Вимірювальна зйомка зі стрічковим (глибинним) або квадратним масштабом (метрична зйомка) у слідчій практиці не одержала поширення через незручність розрахунків при зйомці. Проте її рекомендується застосовувати у тих випадках, коли при огляді місця події особливо важливе значення має фіксація відстаней між предметами в глибину і за фронтом.
Простим способом метричної фотографії є внесення в кадр, що знімається, шкали віддалень, тобто глибинного масштабу у вигляді стрічки з добре помітними поділками. Фотоапарат установлюється так, щоб напрямок його оптичної осі був паралельним підлозі приміщення (або поверхні місцевості). Глибинний масштаб розміщується на землі або на підлозі в напрямку від апарата, паралельно його оптичній осі. Нульова точка шкали розташовується точно під об'єктивом.
Белкин Р.С. Криминалистика. Проблемы, тенденции, перспективы. Общие и частные теории. М.: Юрид. лит., 1987. - 270 с.Стереоскопічний метод - це метод одержання знімків, який дозволяє повніше сприймати об'єм сфотографованих предметів. Об'єкт фотографується з двох різних точок, які відповідають позиції лівого і правого ока. Два знімки утворюють стереопару, яку розглядають через стереоскоп.
Використання стереоскопічної зйомки в слідчій практиці може бути корисним при фіксації місця події, обстановка якої являє собою складне накопичення значної кількості речей і предметів. Цей метод також широко застосовують у геодезії, космонавтиці, військовій справі та в інших сферах, коли необхідно швидко і точно визначити відстань.
У 70-х роках XX ст. стереоскопічний метод було впроваджено у слідчу практику у вигляді стереофотограмметричного методу зйомки місць дорожньо-транспортних пригод за допомогою пересувної установки, змонтованої на шасі автомобіля УАЗ. У салоні автомобіля на штативі було встановлено стерео фотокамеру 5МК-І20.
На місці події перспективно-горизонтальним методом виготовляють кілька знімків-стереопар, які розміщують на столиках спеціального приладу «Технократ» (стереокопіратора). Оператор в автоматичному режимі накреслює масштабний план місця події. Використання стереофотограмметричного методу дає змогу до мінімуму скоротити час огляду (до 3-5 хв.), до того ж на вимогу слідчого або суду будь-які розміри предметів і відстаней можна одержати у вигляді довідки спеціаліста.
Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.И. Порубова. - Минск: Вышэйшая школа, 1998 - 344 с.Репродукційний метод - це система прийомів фіксації площинних об'єктів. Вона застосовується для відтворення фотографічними способами плоских оригіналів (документів, фотознімків, креслень, схем, малюнків та ін.). При такому фотографуванні дотримуються правил масштабної зйомки, що забезпечує високу точність копії. У процесі репродукційної зйомки необхідно: а) рівномірно освітлювати всю поверхню об'єкта; б) забезпечити паралельність взаємного розташування негативного матеріалу і об'єкта; в) оптична вісь об'єктива повинна проходити через центр об'єкта.
Дана зйомка виконується за допомогою спеціальної або звичайної фотоапаратури, для чого використовують репродукційні установки портативні (РУ-2, РДУ, С-64) та стаціонарні (МРКА, УРУ «Білорусь СБ-2», «Уларус»).
Нині цей метод практично не застосовують, бо за допомогою сучасної ксерокопіювальної техніки можна швидко і якісно отримувати копії будь-яких документів, у тому числі й кольорові.
РОЗДІЛ 3 ВИДИ ФОТОЗЙОМОК
Види фото зйомок - це сукупність методів і прийомів зйомки, стосовно до особливостей криміналістичних об'єктів (зйомка місця події, живих осіб і ін.).
«Криминалистическая техника» Учебное пособие по курсу «Основы криминалистики» М, ВЮЗИ, 1992 г.Судова фотографія поділяється на фотографію судово-оперативну (фіксуючу) та судово-дослідницьку (експертну).
Судово-оперативна фотографія являє собою сукупність методів, прийомів і засобів, що застосовуються при провадженні слідчих чи оперативно-розшукових дій для фіксації обстановки, слідів та інших об'єктів. Фіксація в судовій фотографії має на меті точно і повно відобразити об'єкти у тому вигляді та стані, у якому вони спостерігаються на момент фотозйомки. Фотозйомка виступає додатковим засобом фіксації у процесі здійснення слідчої дії. Судово-оперативна фотографія як спосіб фіксації під час розслідування застосовується у поєднанні з оформленням протоколу, схем і планів. Об'єктами судово-оперативної фотозйомки є: місцевість і приміщення, а також їх окремі ділянки, предмети, сліди, трупи, живі особи, окремі дії учасників слідчих дій та їх результати. Судово-оперативну фотозйомку здійснює слідчий, оперативний працівник органу дізнання або спеціаліст за допомогою фотографічної техніки, що входить до фотокомплекту слідчого.
Скригонюк М.І. Криміналістика: Підручник. - К.: Атіка, 2007. - 496 с.Судово-дослідницька фотографія - це система спеціальних методів, прийомів і засобів, що застосовуються для одержання нових фактів при провадженні судових експертиз. Дослідження з використанням засобів і методів судової фотографії передбачає виявлення слабко видимих або зовсім невидимих за звичайних умов ознак, подібності або різниці між ними. Судово-дослідницьку фотографію іноді називають експертною, через те що її методи і засоби застосовують експерти під час своїх досліджень. Об'єктами судово-дослідницької фотографії є речові докази, які піддаються експертному дослідженню, порівняльні зразки та матеріали, що використовуються під час експертизи. Така фотографія здійснюється за особливих умов освітлення, проведенням зйомки в невидимих променях, зйомкою люмінесценції, посиленням контрастів, із використанням розрізнення кольорів, методом мікрофотографії тощо.
3.1 Судово-оперативна фотографія
Відображувальну судову фотографію називають судово-оперативною, або польовою (за Р. Бєлкіним), бо слідчий, орган дізнання чи спеціаліст застосовують її у розслідуванні злочину для фіксації слідчих і оперативних дій та їх результатів.
Салтевський М.В. Криміналістика. У 2-х частинах Ч. 2.: Підручник для студентів юридичних ВНЗ - Харків: Консум, 2001 р. - 527 с.Судово-оперативна (відображувальна) фотографія - вид судової фотографії, що є системою прийомів застосування фототехнічних засобів і методів фотографічної фіксації об'єктів, осіб, трупів, слідчих дій і оперативно-розшукових заходів під час розслідування злочинів.
Як правило, слідчий застосовує відкриті методи та способи використання криміналістичної техніки згідно з нормами кримінально-процесуального закону, а орган дізнання застосовує криміналістичну і спеціальну техніку переважно таємним способом. Останнє не суперечить принципам законності та етичності, бо спеціальні засоби у більшості безконтактні (фото- та кінозйомка, звуко- та відеозапис) і не спричинюють фізичних страждань.
До методів судово-оперативної фотографії належать панорамний, вимірювальний, широкомасштабний, сигналетичний, репродукційний, макроскопічний і стереоскопічний. Зазначимо, що методи судової фотографії не слід ототожнювати з видами судової зйомки, до якої належать орієнтувальна, оглядова, вузлова та детальна. Метод - це спосіб зйомки, а вид - реалізація її мети. Наприклад, оглядову зйомку можна виконати вимірювальним, стереоскопічним або панорамним способом. Вид зйомки залежить від завдання фіксації.
Криминалистика: Учебник. / Под ред. И.Ф. Крылова. - Л.: Изд-во ЛГУК, 1976. - 501 с.Панорамний метод - прийом фотографування довгих об'єктів частинами шляхом переміщення фотоапарата паралельно об'єкту. Такий метод називають лінійною панорамою. Якщо об'єкт високий, застосовують метод вертикальної панорами. Панорамну зйомку можна виконати з однієї точки, повертаючи фотоапарат навкруги. Такий прийом називають круговою панорамою. Окремі знімки склеюють у спільних точках. Одержана панорама може складатися з трьох і більше фотознімків. Довгі об'єкти можна фотографувати звичайним способом за допомогою ширококутної оптики (МИР-1, «Зодіак» та ін.). Для панорамної зйомки потрібні спеціальні фотокамери («Горизонт», ФТ-1, ФТ-2).
Градобоев В.М. Судебная фотография для следователей: Часть 1.Учебное пособие. Л., 1987. - 987 с.Суть вимірювального методу полягає у фотографуванні об'єкта (слідів, документів, знарядь злому) разом з розташованим поруч масштабом (масштабною лінійкою), що дає змогу за одержаним знімком визначити справжні розміри об'єкта порівнянням його з одиницею масштабу. Цей метод називають також масштабним, а процес - масштабною зйомкою. Для здійснення масштабної зйомки необхідно так розмістити фотоапарат, щоб його оптична вісь була перпендикулярна до площини розташування об'єкта.
Широкомасштабний метод застосовують переважно для детальної зйомки, фіксації документів, зброї та знаряддя, ушкоджень на тілі трупа, слідів знарядь злому. Для виконання оглядової зйомки вимірювальним методом користуються лінійними чи квадратними масштабами, фішками, а також спеціальними приладами (стереофотограмметричною установкою ЗМК-120, фотоапаратом ФСМ-1).
Криминалистика: Учебник. / Под ред. Б.А. Викторова. - М., 1976. - 550 с.Стереоскопічний вимірювальний фотографічний метод є класичним. Суть його полягає в одержанні стереопари знімків і їх математичній обробці для визначення справжніх розмірів. Цей метод широко застосовують у геодезії, космонавтиці, військовій справі та в інших сферах, коли необхідно швидко і точно визначити відстань.
У 70-х роках XX ст. стереоскопічний метод було впроваджено у слідчу практику у вигляді стереофотограмметричного методу зйомки місць дорожньо-транспортних пригод за допомогою пересувної установки, змонтованої на шасі автомобіля УАЗ. У салоні автомобіля на штативі було встановлено стерео фотокамеру 5МК-І20.
На місці події перспективно-горизонтальним методом виготовляють кілька знімків-стереопар, які розміщують на столиках спеціального приладу «Технокарт» (стереокопіратора). Оператор в автоматичному режимі накреслює масштабний план місця події. Використання стереофотограмметричного методу дає змогу до мінімуму скоротити час огляду (до 3-5 хв.), до того ж на вимогу слідчого або суду будь-які розміри предметів і відстаней можна одержати у вигляді довідки спеціаліста.
«Криминалистическая техника» Учебное пособие по курсу «Основы криминалистики» М, ВЮЗИ, 1992 г.Суть репродукційного методу зйомки полягає у застосуванні фотографічних засобів та прийомів для репродукції плоских об'єктів, переважно документів. У цьому разі застосовують звичайний фотоапарат, штатив, подовжувальні кільця, тросик або спеціальні пристрої типу «Ель», «Бєларусь» та ін.
Репродукцію штрихового документа можна виконати без фотоапарата контактним (якщо текст розміщений тільки з одного боку) або рефлексним методом із використанням високо контрастного фотопаперу. Для цього на документ слід покласти аркуш фотопаперу, притиснути його прозорим склом і здійснити експонування (засвічування); потім проявити папір і одержати негатив. З негативу контактним методом друкують позитиви. Нині цей метод практично не застосовують, бо за допомогою сучасної ксерокопіювальної техніки можна швидко і якісно отримувати копії будь-яких документів, у тому числі й кольорові.
Криминалистика - Под редакцией Яблокова Н.П. - Учебник - 2-е издание - 2001. - 774 с.Суть сигналетичного методу полягає у фотографуванні живих осіб і трупів з дотриманням певних правил. Сигналетичну зйомку інколи називають пізнавальною. Живу людину фотографують з відстані 1 м по черзі у фас і правий профіль; для друкування використовують знімки обличчя в масштабі 1 / 7 натуральної величини. Під час пізнавальної зйомки трупа разом зі знімком у анфас виготовляють знімки у правий і лівий профіль.
Під час фіксації процесу та результатів слідчих дій виконують орієнтувальну, оглядову, вузлову та детальну зйомку.
Орієнтувальну зйомку використовують для прив'язки загального виду місця події до навколишньої обстановки. Якщо ділянка чи об'єкт довгі, зйомку виконують панорамним методом або з використанням ширококутної оптики.
Оглядову зйомку здійснюють для фіксування безпосереднього місця події ізольовано від навколишньої обстановки. Точку зйомки вибирають так, щоб у кадрі було зображення виключно об'єкта (наприклад, магазину, де було вчинено крадіжку). Оглядових знімків виготовляють кілька, фотографуючи місце події з різних боків.
Вузлова зйомка фіксує окремі частини (вузли) місця події, наприклад групу слідів ніг, знарядь злому, зброї біля руки трупа тощо. Вузлову зйомку рекомендується виконувати масштабним способом. Наявність лінійного масштабу на фотозйомці дає змогу визначити, наприклад, елементи ходи, відстань між слідами, розміри знаряддя злому, а також розташування загалом. Вузлову зйомку доріжки слідів ніг і транспортних засобів здійснюють панорамним способом (за допомогою лінійної панорами).
Детальну зйомку виконують для фіксування окремих предметів або їх ознак великим планом і обов'язково масштабним способом. Мікрооб'єкти та мікрочастинки (наприклад, волокна, порошинки, частки наркотичної сировини, вміст нігтьового ложа) фотографують великомасштабним, або макроскопічним, методом. Якщо об'єкт розміщується у важкодоступному місці (наприклад, на висоті), застосовують телеоб'єктиви МТО-500, МТО-1000 та ін.
П.Д. Біленчук, В.К. Лисиченко, Н.І. Клименко та ін. Криміналістика: Підручник / За ред. П.Д. Біленчука. - 2-ге вид., ипр. і доп. - К.: Атіка, 2001. - 544 с.: іл.Макрофотографією називають зйомку дрібних об'єктів (штрихів букв, цифр, слідів підчищення, вставок, дописувань у тексті) фотоапаратом із застосуванням подовжувальних кілець. Можна досягти збільшення до п'яти разів. Макрофотозйомка межує з детальною, адже, наприклад, відбиток сліду папілярного узору - це така сама деталь, як і вміст нігтьового ложа або волокно. Тому ці види зйомки розмежовуються тільки за ступенем збільшення.
3.2 Судово-дослідна фотографія
Судово-дослідна фотографія - це сукупність засобів криміналістичної техніки та спеціальних засобів і методів зйомки речових доказів з метою одержання доказової інформації, яку важко одержати за допомогою звичайної фотозйомки.
Скригонюк М.І. Криміналістика: Підручник. - К.: Атіка, 2007. - 496 с.До методів судово-дослідної фотографії належать мікроскопічні, вимірювальні, зміни контрастів, кольороподільні, радіографічні, голографічні, електрографічні, термографічні, дифузійні та ін. У дослідній фотографії часто технічний засіб, який застосовують, і методика його застосування дають назву методу, однак основним є спосіб фотографічного фіксування.
Межа між суміжними поверхнями може бути чіткою, розмитою чи такою, що погано розрізнюється. За допомогою фотографічних методів дослідження можна змінювати яскравість суміжних поверхонь, робити межі між ними добре розрізнюваними та чіткими. У цьому, власне, і полягає суть дослідної фотографії - невидиме зробити видимим, а погано розрізнюване - чітким. Це досягається за допомогою названих спеціальних методів.
Настільна книга слідчого: [Наук.-практ. видання для слідчих і дізнавачів] / Панов М.І., Шепітько В.Ю., Коновалова В.О. та ін. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. - 720 с.За допомогою фотографічних методів зміни контрастів можна змінювати пороги контрастності (яскравості) між суміжними ділянками. Ці методи поділяють на фізичні, фотографічні та хімічні. До фізичних належить зйомка в косо спрямованому освітленні, розсіяному світлі, проникному (на просвіт), безтіньовому, методом «муару», а також зрушення та оконтурювання зображення.
До методів фотографічної зміни контрастності (яскравості) належать кольороподільний (розробник - Е. Буринський), кольоророзрізнювальний - зйомка в різних ділянках спектра із застосуванням світлофільтрів, а також зйомка на матеріалах різної чутливості та контрастності. Наприклад, для репродукції застосовують фотоплівку «Мікрат-300».
Хімічні методи збільшення контрастності полягають у спеціальному обробленні негативного чи позитивного матеріалу. Для цього застосовують хімічні засоби, які називають послаблювачами та підсилювачами.
Кольороподіл і кольоророзрізнювання - різні методи відновлення невидимого та збільшення контрасту.
Кольороподіл полягає в тому, що з досліджуваного документа виготовляють два контрастних негативи, суміщують їх і друкують два дублі-негативи. Цю процедуру повторюють доти, поки не буде досягнуто бажаного контрасту. У такий спосіб Е. Буринський відновив згаслі тексти на рукописах, що належать до епохи князювання Д. Донського. Метод кольороподілу широко застосовують також в археології та медицині. Д. Менделєєв назвав цей метод другим зором людини, а Е. Буринський був удостоєний Великої золотої медалі ім. М. Ломоносова за наукове відкриття.
Журба Ю.И. Краткий справочник по фотографическим процессам и материалам. М.: «Искусство», 1990. - 352 с.Кольоророзрізнювання - зйомка в різних ділянках спектра - витіснила трудомісткий метод Е. Буринського. її застосовують в експериментальних дослідженнях для відновлення залитих барвником текстів, розрізнення штрихів текстів, які мають близькі кольорові відтінки, котрі важко чи взагалі неможливо розрізнити. Наприклад, для того щоб прочитати залитий фіолетовим барвником текст, достатньо сфотографувати документ з фіолетовим світлофільтром, а щоб виявити порошинки та кіптяву навколо вогнепального ушкодження, залитого кров'ю, треба сфотографувати його з червоним світлофільтром або за допомогою ЕОП.
Як зазначалося, у дослідній та польовій криміналістиці застосовують ультрафіолетові, інфрачервоні та рентгенівські промені. Зйомка в них дає змогу виявити закриті барвниками, тонким шаром дерева чи паперу ознаки підчищення, травлення та змивання текстів, а також згаслі від часу тексти. Названі промені збуджують люмінесценцію, яку можна візуально спостерігати чи фотографувати і в такий спосіб диференціювати речовини.
В ультрафіолетових променях розрізняють зйомку у відбитих променях і зйомку люмінесценції.
Для зйомки у відбитих променях об'єкт освітлюють УФП (за допомогою пристроїв ОЛД-41, «Таран», УК-1, кварцової лампи), а перед об'єктивом фотоапарата розміщують світлофільтр УФС-1 або УФС-2. Під час фотографування люмінесценції світлофільтр УФС-1 розміщують перед джерелом УФП, а на об'єктив одягають світлофільтр, який коригує тільки колір люмінесценції (наприклад, синьо-зелену чи оранжеву зону).
В інфрачервоних променях так само розрізняють зйомку у відбитих променях і зйомку люмінесценції.
Біленчук П.Д., та ін. Криміналістика.: Підруч. для слухачів, ад'юнктів, викладачів вузів системи МВС України / П.Д. Біленчук, О.П. Дубовий, М.В. Салтевський, П.Ю. Тимошенко. За ред. акад. П.Д. Біленчука. - К.: АТІКА, 1998. - 416 с.Для зйомки у відбитих променях об'єкт освітлюють звичайною лампою розжарювання, а на об'єктив фотоапарата встановлюють інфрачервоний світлофільтр ІЧС-1, червоні світлофільтри ЧС-14, ЧС-15. Зйомка інфрачервоної люмінесценції набагато складніша, бо потребує освітлення ІЧП певної зони об'єкта та повного відсікання ІЧП перед об'єктивом. Інфрачервона люмінесценція лежить за межами видимого спектра, тому для її спостереження застосовують електронно-оптичні перетворювачі, прилади нічного бачення.
Рентгенівські промені мають велику проникну здатність. Вони не фіксуються оптичними об'єктивами, тому зйомку здійснюють без фотоапарата. Фотографують не об'єкт, а його тінь. Для цього джерело рентгенівських променів розмішують перед об'єктом, а за ним - рентгенівську плівку. Рентгенівські промені, проникаючи крізь об'єкт, створюють тіньове зображення його структури, яке й фіксується на плівці.
Салтевський М.В. Криміналістика. У 2-х частинах Ч. 2.: Підручник для студентів юридичних ВНЗ - Харків: Консум, 2001 р. - 527 с.Мікрозйомка - це фотографування об'єкта через мікроскоп. Завдяки цьому фіксується картина, яку можна спостерігати в окуляр. Сучасні мікроскопи й аналітичні прилади (спектрографи, спектрометри та біологічні, металографічні, поляризаційні, сканувальні, тунельні й електронні мікроскопи), як правило, з'єднані з фото-, кіно-чи відеокамерою МСК-1, МІМ-8. Умови зйомки добираються оптимально, а в останніх моделях - навіть автоматично.
Для мікрозйомки за допомогою звичайного мікроскопа МБІ, МБС-1 застосовують мікрофотоустановки ФМН-2, ФМН-1 або мікрофотонасадки МФН-1. Можливе фотографування за допомогою перехідних кілець, які з'єднують фотоапарат з окуляром мікроскопа.
Звичайний знімок можна під час друкування збільшити в кілька десятків разів, і хоч обсяг інформації від цього не збільшиться, мік-рознімок розкриває нові, невидимі людському оку ознаки об'єкта.
Голографічний метод. Голографія (від грецьк. holos - увесь і grapho - пишу) - це метод фіксування, а потім відновлення хвильового поля, що базується на реєстрації інтерференційної картини, утвореної хвилею, відображеною предметом, що освітлений джерелом світла (предметною хвилею), і когерентною з нею хвилею, що йде безпосередньо від джерела світла (опорною). Зареєстрована інтерференційна картина називається голограмою. Голографічну зйомку здійснюють без фотокамери. Об'єкт освітлюють пучком лазера і водночас частину цього променя спрямовують на фотоплівку, розміщену перед об'єктом, який фотографують.
Кожна ділянка голограми містить інформацію про весь об'єкт, тобто якщо її розділити на частини, то з кожної з них можна одержати все зафіксоване зображення. Голограма дає змогу фіксувати зображення, відновлене радіохвилями чи рентгенівськими променями. Голограму на товстошарових емульсіях можна розглядати при звичайному освітленні. Тривимірне зображення на голограмі дає можливість «заглядати» збоку й бачити предмети, закриті іншими об'єктами.
Сырков С.М., Моисеев А.П. Фотография на месте происшествия. ВНИИ МВД СССР, М., 1980 г. Криминалистика: Учебник. / Под ред. Б.А. Викторова. - М., 1976. - 550 с.Електрографічний метод застосовують в електрографії. Суть його полягає в одержанні фотографічного зображення на світлочутливому шарі, який називають фото провідником. У разі його освітлення він стає електропровідним пропорційно освітленню. Так на фото провідниковому шарі виникає приховане зображення. За способами візуалізації прихованого зображення на фотопровідному шарі розрізняють різні види електрографії. Найпоширенішою є ксерографія, яку застосовують у різних підрозділах правоохоронних органів як техніку для тиражування документів. За допомогою кольорових ксерокопіювальних апаратів злочинці копіюють грошові купюри, підроблюють документи (наприклад, бланки).
Біленчук П.Д., та ін. Криміналістика.: Підруч. для слухачів, ад'юнктів, викладачів вузів системи МВС України / П.Д. Біленчук, О.П. Дубовий, М.В. Салтевський, П.Ю. Тимошенко. За ред. акад. П.Д. Біленчука. - К.: АТІКА, 1998. - 416 с.Радіографічний метод належить до фотографічних тільки через те, що відтворене зображення об'єкта пучком швидких нейтронів фіксується на фотошарах, оброблених хімічним способом. Для одержання зображення, наприклад, невидимого сліду пальця на документі останній опромінюють швидкими нейтронами, у результаті чого елементи, які належать до складу потожирової речовини (фосфор, калій, кальцій, натрій та ін.), перетворюються на радіоактивні ізотопи. Потім документ притискають до фотопластинки і залишають у контакті з нею. У місцях розташування сліду фотопластинка під дією радіації утворених ізотопів засвічується. Після проявлення фотопластинки на ній буде темне зображення сліду пальця на абсолютно білому фоні, а позитив матиме темний фон і білий слід пальця.
Термографічний фотографічний метод фіксування зображення - це процес одержання зображення в теплових (інфрачервоних) променях. Приймачами теплового зображення можуть бути тепловізори, прилади нічного бачення, фотографічні матеріали, сенсибілізовані для дальньої інфрачервоної зони. Термографічний метод застосовують для одержання зображення закритого барвниками тексту. Якщо на залитий текст накласти термоплівку й підігріти об'єкт зі зворотного боку, то на термоплівці виникне зображення тексту, закритого барвниками. Термографічний метод фіксації поки що перебуває на стадії впровадження, бо у слідчій практиці немає спеціальних тепловізорів для виявлення та фіксації теплових слідів (хоча така можливість існує, наприклад, для виявлення слідів рук, ложа трупа чи будь-якого предмета, який деякий час був на місці події, а потім його забрали).
ВИСНОВОК
Таким чином проаналізувавши та розглянувши дані питання можна зробити висновок про наступне, що криміналістична фотографія є галуззю криміналістичної техніки, яка розробляє фотографічні засоби, прийоми і методи виявлення, фіксації і дослідження доказів. Зміст криміналістичної фотографії становлять наукові положення і практичні рекомендації щодо використання фотографії в розслідуванні злочинів.
Судова фотографія складається з двох частин:
- судово-оперативної фотографії (фіксуючої)
- судово-дослідницької фотографії (експертної).
Застосування криміналістичної фотографії при проведенні слідчих дій передбачено кримінально-процесуальним законодавством. Так, відповідно до ст. 191 КПК України слідчий під час огляду місця події в необхідних випадках проводить фотографічну зйомку. У ст. 79 КПК України зазначено, що речові докази повинні бути по можливості сфотографовані.
Фотозйомка повинна передувати будь-якому іншому способу фіксації інформації і виконуватися відповідно до криміналістичних рекомендацій. За своєю правовою природою фотознімки належать до документів і можуть бути використані у кримінальному процесі як джерело доказів.
Криміналістична фотографія служить одним з ефективних засобів і методів наочної фіксації всієї або часткової обстановки, у якій проводяться окремі слідчі дії, оперативно-розшукові заходи, а іноді й експертні дослідження, фіксації ходу їхнього проведення і результатів. Вона є надійним засобом і методом наочного фіксування слідів злочину, окремих предметів і інших матеріальних об'єктів, що мають значення для справи, а також дослідження деяких речових доказів і тим самим сприяє вирішенню завдання об'єктивізації доказування.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Кримінально-процесуальний кодекс України: Закон України від 28 грудня 1960 року (зі змінами та доповненнями згідно Закону України від 21 червня 2001 року та 12 липня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №34-35. - Ст. 187.
2. Шеремет А.П. Криміналістика: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 472 с.
3. П.Д. Біленчук, В.К. Лисиченко, Н.І. Клименко та ін.. Криміналістика: Підручник. / За ред.. П.Д. Біленчука. - 2-ге вид., ипр. і доп. - К.: Атіка, 2001. - 544 с.: іл.
4. Шепитько В.Ю. Криминалистика: Курс лекций. Издание второе, переработанное и дополненное. - Х.: ООО «Одиссей», 2005. - 368 с.
5. Балашов Д.Н., Балашов Н.М., Маликов С.В. Криминалистика: Учебник. - М.: Инфра-М, 2005. - 503 с.
6. П.Д. Біленчук, А.П. Гель, М.В. Салтевський, Г.С. Семаков. Криміналістика. / Курс лекцій. - К.: МАУП, 2001. - 216 с. - Бібліограф: С.211-212.
7. Скригонюк М.І. Криміналістика: Підручник. - К.: Атіка, 2007. - 496 с.
8. Біленчук П.Д., Головач В.В., Салтевський М.. Криміналістика. - Київ, 1997. - 623 с.
9. Салтевський М.В. Криміналістика. У 2-х частинах Ч. 2.: Підручник для студентів юридичних ВНЗ - Харків: Консум, 2001 р. - 7 с.
10. Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч. 2. - X.: Консум, Основа, 1999. - 416 с.
11. Криміналістика: Підручник для вузів // За ред. П.Д. Біленчука; Авт. кол.: П.Д. Біленчук, В.В. Головач, М.В. Салтевський та ін.. - Київ: Укр. правнича фундація - Вид-во «Право», 1997 р. - 253 с.
12. Біленчук П.Д., та ін. Криміналістика.: Підруч. для слухачів, ад'юнктів, викладачів вузів системи МВС України / П.Д. Біленчук, О.П. Дубовий, М.В. Салтевський, П.Ю. Тимошенко. За ред. акад. П.Д. Біленчука. - К.: АТІКА, 1998. - 416 с.
13. Настільна книга слідчого: [Наук.-практ. видання для слідчих і дізнавачів] / Панов М.І., Шепітько В.Ю., Коновалова В.О. та ін. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. - 720 с.
14. Криминалистика - Под редакцией Яблокова Н.П. - Учебник - 2-е издание - 2001. - 774 с.
15. Белкин Р.С. Криминалистика. Проблемы, тенденции, перспективы. Общие и частные теории. М.: Юрид. лит., 1987. - 270 с.
16. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории к практике. - М,: Юрид. лит., 1988. - 303 с.
17. Васильев А.Н., Яблоков Н.П. Предмет, система и теоретические основы криминалистики. - М.: Изд-во МГУ, 1984. - 143 с.
18. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.И. Порубова. - Минск: Вышэйшая школа, 1998 - 344 с.
19. «Криминалистическая техника» Учебное пособие по курсу «Основы криминалистики» М, ВЮЗИ, 1992г.
20. Сырков С.М., Моисеев А.П. Фотография на месте происшествия. ВНИИ МВД СССР, М., 1980 г.
21. Криминалистика: Учебник. / Под ред. Б.А. Викторова. - М., 1976. - 550 с.
22. Градобоев В.М. Судебная фотография для следователей: Часть 1.Учебное пособие. Л.,1987. - 987 с.
23. Журба Ю.И. Краткий справочник по фотографическим процессам и материалам. М.: «Искусство», 1990. - 352 с.
24. Криминалистика: Учебник. / Под ред. И.Ф. Крылова. - Л.: Изд-во ЛГУК, 1976. - 501 с.
Подобные документы
Поняття, завдання та значення судової фотографії. Характеристика методів судово-оперативної та судово-дослідної фотографії, процедура проведення та використання. Застосування судового відеозапису у слідчій діяльності, його особливості та переваги.
реферат [18,6 K], добавлен 17.04.2010Історичні аспекти виникнення та розвитку фотографії. Сучасна практика фотографічного супроводу процесу розслідування кримінальних справ та пов'язані з цим проблеми. Система фотографічних засобів і методів фіксації доказів при проведенні слідчих дій.
курсовая работа [992,2 K], добавлен 21.11.2014Поняття та криміналістичне значення застосування слідчої фотографії. Положення, що характеризують суть судової фотографії. Панорамна фотозйомка. Фотографування при пред'явленні для впізнання. Порядок і правила запису та відтворення звуку і зображення.
курсовая работа [34,1 K], добавлен 13.04.2014Поняття, види та завдання судової фотографії. Методи зйомки, рекомендації до застосування технічних засобів. Основні завдання мікро та макрофотографії. Основні елементи мікроскопів, фото установок та об'єктивів для фотозйомок.
реферат [20,7 K], добавлен 13.03.2011Поняття експертної профілактики. Відмінні риси експертної профілактики у судово-трасологічних дослідженнях, у техніко-криміналістичних дослідженнях документів, у судово-автотехнічних, у судових пожежно-технічних, у судово-економічних дослідженнях.
контрольная работа [63,4 K], добавлен 08.11.2010Особливості призначення судово–психіатричної і судово–психологічної експертизи. Значення висновків судово–психіатричної і судово–психологічної експертизи для провадження в кримінально–процесуальному праві України.
реферат [25,9 K], добавлен 03.08.2007Фактори, що вплинули на становлення судово-бухгалтерської експертизи. Основні етапи розвитку судово-бухгалтерської експертизи. Розвиток сучасної судової бухгалтерії в Україні. Форми застосування знань з бухгалтерського обліку в судовому процесі.
реферат [33,8 K], добавлен 25.03.2014Особливості призначення судово-психіатричної і судово-психологічної експертизи. Значення висновків судово-психіатричної і судово-психологічної експертизи для провадження в кримінально–процесуальному праві України.
реферат [26,6 K], добавлен 09.08.2007Поняття та застосування судової експертизи. Вимоги до осіб, які можуть бути судовим експертом, його права, обов’язки та відповідальність. Фактичні і юридичні підстави призначення криміналістичної експертизи. Застосування методів дослідницької фотографії.
контрольная работа [24,8 K], добавлен 11.01.2011Види судових експертиз. Поняття та метод судово-бухгалтерської експертизи, її призначення та проведення, застосування при розслідуванні та розгляді кримінальних і цивільних справ, відмінності від ревізії. Взаємодія слідчого з експертом-бухгалтером.
контрольная работа [24,4 K], добавлен 12.03.2012
