Механізм і апарат держави: співвідношення категорій

Дослідження механізму держави, системи всіх державних організацій, що здійснюють її завдання і реалізують функції. Аналіз принципів організації і діяльності державного апарата. Вивчення законодавчої, виконавчої і судової галузей державної влади України.

Рубрика Государство и право
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 16.11.2010
Размер файла 28,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра загально-правових дисциплін

КУРСОВА РОБОТА

На тему: «Механізм і апарат держави: співвідношення категорій»

Студентки факультету

Касапова Ірина

Науковий керівник:

Наливайко Лариса Романівна

ЗАПОРІЖЖЯ 2010

Вступ

Розділ І. Механізм держави, як система державних організацій

1.1 Поняття механізму держави та його складові елементи

1.2 Напрямки вдосконалення функціонування механізму держави у сучасній державі

Розділ ІI. Поняття, структура державного апарата

2.1 Апарат держави. Орган держави. Інститут держави

2.2 Принципи організації і діяльності державного апарата

Розділ ІІІ. Співвідношення категорій механізму і апарату держави

Висновки

Список використаної літератури та джерел

Вступ

Кожна держава для повноцінного здійснення своїх задач і реалізації функцій повинне створювати різні державні організації, що у юридичній науці називають механізмом держави.

Механізм держави - це система всіх державних організацій, що здійснюють її завдання і реалізують функції. З цього погляду соціальне призначення держави здійснюється її механізмом, що складається з органів держави, державних підприємств і державних установ, що є різновидом державних організацій. Частина державних організацій (органи держави) наділяються владними повноваженнями, за допомогою яких здійснюється керування в суспільстві з метою реалізації завдань і функцій держави. Ця частина відображається окремими спеціальними поняттями, яким є поняття апарата держави.

Державні підприємства й установи - це організації, що під керівництвом державних органів (апарата держави) практично здійснюють функції держави в сфері виробничої діяльності, безпосередньо зв'язаної зі створенням матеріальних цінностей (державні підприємства), чи діяльності, зв'язаної зі створенням нематеріальних цінностей (державні установи). Про державні підприємства й установи як складові частини системи державних організацій варто сказати, що вони виявляють собою організовані державою трудові колективи працівників і службовців на чолі з призначеним і діючим на основі єдиноначальності відповідальним керівником. У відмінності від державного апарата, зміст діяльності підприємств складається в створенні матеріальних цінностей, задоволенні суспільних інтересів, здійсненні інших економічних функцій. Для державних установ типової є невиробнича діяльність у сфері охорони здоров'я, наукових досліджень, проектуванні, навчально-виховної, утворювальної-духовно-освітньої роботи. Метою написання даної курсової роботи є вивчення функціонування механізму держави, взаємодії його органів, з'ясування складу державних органів, структури державного апарата.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є з`ясування місця й ролі механізму та апарату держави в суспільстві. Дослідження проблематики функціонування механізму і апарату держави дає змогу більш предметно аналізувати нові для вітчизняної науки, але , надзвичайно актуальні й складні питання його кадрового забезпечення, проходження державної служби, бюрократії.

Ця мета конкретизована у комплексі науково-дослідницьких завдань. До них належать:

- з`ясувати основні принципи діяльності механізму держави;

- уточнити в зв'язку з цим визначення загального поняття механізму держави, розкрити його співвідношення із суспільним терміном “державний апарат ”;

- розкрити поняття органу держави, його специфічні ознаки;

- проаналізувати різні критерії класифікації державних органів;

- дослідити діяльність та основні проблеми системи державних органів в сучасних умовах та намітити шляхи їх розв'язання;

Об`єктом дослідження - механізм та апарат держави як цілісна система.

Предметом дослідження є тенденції та перспективи функціонування державних органів, органів місцевого самоврядування в умовах формування демократичної, соціальної, правової держави та громадянського суспільства.

Методологічна основа дослідження. Методологія науки дає можливість наукового обґрунтування організації та функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування.

Філософсько-методологічною основою дослідження є принципи, закони, категорії діалектики.

Системний метод застосовувався при аналізі понять “механізму держави ”, “державний орган ”, “виконавчі органи ”. Методом порівняльно-правового аналізу досліджувались питання пов'язані з видами державних органів та їх місцем у правовій системі зарубіжних держав, проблемами делегування законодавчих повноважень у сучасних демократичних країнах. На підставі методу прогнозування формувались пропозиції щодо вдосконалення судової діяльності в Україні. Крім загальних методів використовувались й спеціальні, до яких належить історичний метод соціологічних досліджень. Історичний метод дає змогу виявити суспільну думку, оцінку функціонування державних органів самоврядних структур. Державні органи для прийняття оптимальних рішень повинні врахувати результат досліджень. Можливості цього методу в державно-правових дослідженнях на сучасному етапі застосовуються недостатньо.

Структура й обсяг роботи. Відповідно до мети завдань, об'єкта й предмета дослідження курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків (обсяг 24 сторінки ), та переліку використаних джерел .

Розділ І. Механізм держави, як система державних організацій

1.1. Поняття механізму держави та його складові елементи

Механізм держави -- цілісна ієрархічна система державних органів, що здійснюють державну владу, а також установ, підприємств, за допомогою яких виконуються задачі і функції держави.

Ознаки механізму держави:

1) це ієрархічна система, тобто система, побудована на засадах субординації і координації. Політико-організаційну основу системи складають органи держави, територія держави, збройні сили й інші державні військові формування, державні символи, столиця держави;

2) це цілісна система внутрішньо організованих елементів, що має єдині принципи побудови і єдиних задач і мети діяльності. Кожний із суб'єктів механізму держави як його системний елемент органічно обумовлений всіма іншими його елементами і функціонуванням системи в цілому;

3) це система, що має чітку структуру з визначеними зв'язками між її елементами. Первинними елементами є державні органи.

Як механізм годин складається з різних елементів, так і механізм держави, будучи єдиним, містить у собі органи, блоки, підсистеми і навіть самостійні галузі влади: законодавчу, виконавчу, судову. У цій розчленованості просліджується ієрархія: різні державні органи, їхні блоки, підсистеми займають неоднакове місце в державному механізмі, але усі разом повинні діяти злагоджено і без збоїв. Так, одну з підсистем держави утворять вищі органи держави: представницький, виконавчі, глава держави. Інша підсистема -- місцевого рівня: Ради і їхні виконкоми, державні адміністрації і їхні глави. Особливою підсистемою є судова, а також правоохоронні органи: прокуратура, міліція, органи служби безпеки й ін.;

4) це система, що володіє єдиної бюджетної, грошовий, банківської системами, державною власністю, що складають її організаційно-економічну основу;

5) це взаємодіюча, динамічна і реально працююча система, за допомогою якої функціонує держава, здійснюється керування суспільством (по суті, механізм держави створюється для виконання його функцій).

У літературі можна зустріти ототожнення «механізму» і «апарата» держави. Тим часом поняття механізму держави ширше поняття державного апарата по складу і структурі. Механізм держави, по суті, є апаратом у дії, у функціонуванні -- із усіма зв'язками, що існують і виникають між його частинами.

Механізм держави повинний розглядатися не як проста сукупність складових його елементів (державних органів, організацій, установ), а як система цих елементів, функціонально сумісних, погоджених між собою і системою в цілому, що знаходяться в постійному відновленні з метою підтримки своєї основної функції -- керування.

Варто розрізняти державні органи, що мають владні повноваження, і державні підприємства й установи, що не мають владних повноважень. За цим критерієм можна розмежувати механізм держави й апарат держави, що тільки у своїй основі збігаються.

Під «державним апаратом» розуміється система органів, що безпосередньо здійснюють управлінську діяльність і наділених для цього державно-владними повноваженнями. У поняття «механізм держави» включаються державні підприємства і державні установи, що під керівництвом апарата держави практично здійснюють функції держави в сфері виробничої діяльності, зв'язаної зі створенням матеріальних цінностей держави (державні підприємства) і нематеріальних цінностей (державні установи). Для державних установ типової є невиробнича діяльність у сфері охорони здоров'я, наукових досліджень, проектування, навчально-виховної, утворювальної-духовно-освітньої роботи і т.п.

Чому державні підприємства і державні установи не можна віднести до державних органів? Тому що вони відрізняються від державних органів поруч ознак:

(1) не мають державно-владних повноважень, тобто не є носіями державної влади;

(2) безпосередньо створюють матеріальні чи духовні блага;

(3) мають специфічну організаційну структуру: являють собою організовані державою трудові колективи робітників та службовців на чолі з відповідальним керівником, що діє на основі єдиноначальності;

(4) мають строго позначене коло повноважень: адміністрація підприємств і установ здійснює управлінські функції винятково в сфері своєї діяльності, у границях чи підприємства установи;

(5) керуються у своїй діяльності власним статутом відповідно до законодавства.

1.2 Напрямки вдосконалення функціонування механізму держави у сучасній державі

Розуміння механізму держави, як системи всіх державних організацій, що здійснюють не тільки управління загальносуспільними справами, але й забезпечують життєдіяльність всього суспільства, показує не тільки характер держави, як політичної організації, але й її соціальну спрямованість. Такий підхід до визначення держави характерний для сучасного конституційного законодавства України. Так, у Конституційному договорі вказано у ст.1: “Україна є демократичною, соціальною, правовою державою, яка утворена на основі здійснення українським народом свого суверенного права на самовизначення, виражає волю народу і захищає інтереси своїх громадян ”. Це дає змогу визначити межі впливу держави на суспільство не тільки у політичному, але й соціальному, економічному та інших аспектах. Ці межі можна визначити так: держава діє лише у тих сферах суспільного життя і у тих об'ємах, що не можуть бути вирішені і врегульовані громадянським суспільством самостійно для забезпечення своєї життєдіяльності і розвитку.

Виходячи з цього, можна визначити ті напрямки розвитку і вдосконалення, які характерні для механізму сучасної демократичної держави:

1. Наявність ефективно функціонуючого недержавного виробничого та невиробничого секторів;

2. Скорочення державного апарату, вдосконалення його структури та підвищення ефективності роботи;

3. Високий рівень професійної майстерності та фахової підготовки державних службовців; 4. Наявність ефективних механізмів контролю за діяльністю державних органів, підприємств та установ;

5. Чітка законодавча регламентація компетенції державних органів.

Таким чином, державні підприємства і державні установи варто відрізняти від органів держави, але їх не можна протиставляти один одному, оскільки усі вони відносяться до державним організаціям, що діють у єдності і взаємозв'язку: державний апарат забезпечує реалізацію функцій держави завдяки діяльності підприємств і установ, який керує.

Державні установи й організації відрізняються від державних органів тим, що вони не мають владних повноважень, тобто не є носіями державної влади. Вони відрізняються від державних органів також своєю, тільки їм притаманною, організаційною структурою, характером повноважень. Так, адміністрація підприємства чи установи здійснює управлінські функції виключно у сфері своєї діяльності в рамках конкретного підприємства чи установи, у той час, коли владні повноваження державного органу поширюються на невизначене коло осіб. Пам'ятаючи відмінність між державними організаціями й установами та державними органами, необхідно мати на увазі, що їх не можна протиставляти одне одному, вони є складовими механізму держави, і власне державний апарат, тобто система державних органів, у процесі здійснення державного керівництва забезпечує практичну реалізацію функцій держави, завдяки діяльності підприємств і установ, якими він керує.

Розділ ІI. Поняття, структура державного апарата

2.1 Апарат держави. Орган держави. Інститут держави

Апарат держави -- частина механізму держави.

Апарат держави -- юридично оформлена система всіх державних органів, що здійснюють безпосередню практичну роботу з керування суспільством, виконанню задач і функцій держави.

Можливо двояке розуміння апарата держави: у вузькому і широкому змісті.

Апарат держави (у вузькому змісті) -- власне управлінський чи апарат виконавчої влади, що складається з чиновників і очолюється виконавчими вищими органами.

Апарат держави (у широкому змісті) -- поряд із власне управлінським апаратом включає главу держави, парламент, місцеві органи керування, збройні сили, міліцію (поліцію), дипломатичні представництва за кордоном і ін.

Ознаки апарата держави:

1) система державних органів, що представляє собою налагоджену структурну організацію, засновану на загальних принципах, єдності кінцевої мети, взаємодії й орієнтовану на забезпечення реалізації функцій держави;

2) система юридично оформлених державних органів, тобто наділених компетенцією (повноваженнями, предметом ведення, юридичною відповідальністю) і суспільства, що займаються керуванням, на професійній основі як носіїв влади;

3) система державних органів, у рамках якої діяльність державних службовців строго відмежована від «власності», що належить їм як суб'єктам;

4) система органів, кожний з який має матеріально-технічні кошти для здійснення цих функцій;

5) система органів, диференційованих відповідно до принципу поділу влади на законодавчі, виконавчі і судові;

6) система органів, що здійснює свою діяльність по керуванню суспільством і виконанню функцій держави у формах безпосередньо управлінських і правових.

Безпосередньо управлінські форми діяльності державного апарата не мають юридичного характеру.

Їхньі функції:

* організаційно-регламентуюча - розробка наукових рекомендацій, підготовка проектів документів, організація виборів і ін.;

* хазяйновита-господарча-організаційно-господарська - бухгалтерський облік, статистика, постачання й ін.;

* організаційно-ідеологічна - роз'яснення нормативних актів, формування суспільної думки й ін.

Правові форми діяльності державного апарата мають юридичний характер: правотворча, правозастосувальна, правоохоронна, контрольно-наглядова, установча.

Правотворча діяльність -- форма діяльності компетентних органів держави по встановленню, чи зміні скасуванню правових норм. Ця діяльність містить у собі підготовку проектів нормативних юридичних актів, їхнє прийняття і видання.

Правозастосувальна діяльність - форма діяльності компетентних органів держави по реалізації правових норм. Ця діяльність містить у собі організацію і контроль над дотриманням правових норм.

Правоохоронна діяльність -- форма діяльності компетентних органів держави по попередженню правопорушень і залученню правопорушників до юридичної відповідальності. Вона здійснюється з метою охорони і захисту правових норм шляхом застосування заходів юридичного впливу до правопорушників

Державні органи є структурними ланками державного апарата.

Орган держави -- частина державного апарата -- група чи осіб одна особа, що володіє юридично визначеною державно-владною компетенцією для виконання задач і функцій держави. Кожен орган держави створюється для здійснення визначеного виду державної діяльності, тобто має свій предмет ведення, задачі і функції.

Ознаки органа держави:

1) формується чи державою безпосередньо народом (наприклад, парламент) відповідно до закону і функціонує на його основі;

2) має передбачені чи конституцією іншими законами спеціальні функції, що він здійснює від імені держави;

3) має державно-владні повноваження, що дозволяють йому робити юридично обов'язкові дії:

а) видає нормативні й індивідуальні акти;

б) здійснює контроль за точним і неухильним виконанням вимог, передбачених цими актами;

в) забезпечує і захищає ці вимоги від порушень шляхом застосування мір виховання, переконання, стимулювання, у разі потреби -- державного примуса;

4) функціонально взаємодіє з іншими органами в процесі реалізації своїх повноважень, керуючись принципом «дозволено тільки те, що прямо передбачено законом». Принцип «дозволене усе, що не заборонено законом» не відноситься до діяльності державних органів. Цей принцип діє в сфері майнових відносин громадян, юридичних осіб;

5) складається зі службовців, що знаходяться в особливих правовідносинах один з одним і органом: обсяг, порядок використання ними владних повноважень установлюються законом і одержують конкретизацію в посадових інструкціях, штатних розкладах і ін.

6) має необхідну матеріальну базу -- казенне майно, що знаходиться в його оперативному керуванні; свій рахунок у банку; джерело фінансування -- державний бюджет;

7) має організаційну структуру (будівля по видах окремих служб і чисельному складу), територіальний масштаб діяльності, систему службової підзвітності і службову дисципліну.

Інститут держави -- відносно відособлена частина державної структури, що володіє визначеною автономією.

У відповідності зі структурно-функціональним принципом інститути держави можна розділити на:

-- організаційні (інститут президента, інститут парламенту);

--функціональні (інститут референдуму, інститут адміністративного контролю, інститут державної влади). Види інститутів держави по ступені складності:

-- прості (елементні) -- не можуть бути розділені на більш дрібні інститути (інститут надзвичайного стану, інститут адміністративного контролю, інститут референдуму, інститут відповідальності уряду);

-- комплексні -- складаються з декількох педінститутів, що у свою чергу можуть бути інститутами для спадного дроблення (інститут форми держави включає педінститути: форми правління, форми пристрою, форми режиму; інститут державного суверенітету: повнота і верховенство усередині, незалежність і рівноправність зовні; інститут представника держави на місцях: губернатор, префект і ін.). Види інститутів держави по пріоритетності положення.

-- основні (напр., інститут державної влади);

-- що примикають -- приналежні першим (напр., інститут державного суверенітету, інститут представника держави на місцях).

Види інститутів держави за принципом «поділу влади»: інститути законодавчої влади (парламент, референдум і ін.) інститути виконавчої влади (монарх, президент, уряд, виконавчі органи влади на місцях і ін.);

інститути судової влади (звичайні суди, надзвичайні суди, спеціальні суди, судова відповідальність, судовий контроль і ін.).

Інститути держави змінюються в ході історичного розвитку. Деякі інститути зникають (інститут абсолютної монархії), інші з'являються (участь громадян у керуванні державою). Специфічні інститути існують мусульманських країнах (маджиліс -- порядок звертання до правителя члена мусульманської громади), в Ізраїлі (кібуци особлива форма місцевого самоврядування) і ін.

2.2 Принципи організації і діяльності державного апарата

Для державного апарата вимагаються спеціально підготовлені кадри чиновників-керівників, що володіють необхідною кваліфікацією і професіоналізмом. Шар люді зайнятих на роботі в апараті держави, визначають як бюрократію (бюрократ -- грец. столоначальник). Даний термін використовують і для негативної характеристики таких проявів у діяльності державного апарата, як формалізм, тяганина, кар'єризм, прагнення до особистої вигоди, корумпованість, байдужість до людей і їх нестатків.

Щоб перебороти негативні явища, використовуються демократичні методи і стиль роботи, ціла система спеціально розроблених, реально діючих мір і механізмів, покликаних приборкати, стримати бюрократизацію. Ефективні такі міри, як заміщення посадових посад по конкурс переклад управлінського апарата на роботу з контракту, позбавлення державних службовців права брати участь у комерційній діяльності, але одночасне встановлення для них високого рівня заробітної плати (соціально-правова захищеність), що забезпечує зацікавленість у чесній службі. Управлінський апарат повинний бути інструментом орган влади, обраних і контрольованих народом.

Для підвищення ефективності і якості функціонування державного апарата необхідно, щоб в основі організації і діяльності знаходилася система принципів.

Принципи організації і діяльності державного апарата -- відправні початки, незаперечні вимоги, пропоновані до формування і функціонування державних органів.

Основні принципи організації і діяльності державного апарата.

1) пріоритет прав і воль людини;

2) єдність і поділ влади;

3) верховенство права -- виражається, наприклад, у праві оскарження в суді рішень державних органів, відшкодуванні шкоди, заподіяного їхніми незаконними діями;

4) законність;

5) ієрархічність -- підпорядкованість по вертикалі;

6) організаційно-правова зв'язаність діяльності державних органів і посадових осіб;

7) сполучення виборності і призначаємості;

8) демократизм методів і стилю роботи;

9) змінюваність;

10) сполучення колегіальності і єдиноначальності;

11) гласність і облік суспільної думки;

12) професійна компетентність;

13) економічність, програмування, науковість;

14) право рівного доступу до державної служби.

Принципи апарату держави -- це основні ідеї та положення, що закріплюються нормативно і покладаються в основу його функціонування. До них належать: принцип оптимальності організації та функціонування держапарату, принцип ефективної діяльності держапарату, принцип гуманізму, принцип законності та конституційності, принцип професіоналізму, принцип єдності та поділу влади, принцип верховенства влади. Наявність та взаємодія значених вище принципів зумовлює і забезпечує функціонування апарату держави як взаємопов'язаної системи органів, що забезпечують ефективне виконання владних повноважень. Важливим і невід'ємним елементом державного апарату є орган держави. Орган держави можна визначити як колективну чи індивідуальну структурну ланку апарату держави, що має нормативно закріплені владні повноваження, приймає загальнообов'язкові рішення, забезпечуючи їх виконання, у тому числі і примусовими засобами. Кожен орган держави створюється певним чином і характеризується наявністю особливих повноважень. Це надає можливість вести мову про наявність різноманітних структур, що можуть бути класифіковані за різними критеріями. Апарат держави є структурованою категорією. Структура апарату являє собою його внутрішню будову, порядок взаємодії та співвідношення складових елементів апарату. Основними серед них є: система органів державної влади; система органів державного управління; система судових органів. Кожна з цих систем -- носій відповідної державної влади. Органи держави та органи місцевого самоврядування є взаємодіючими структурами, що забезпечують найбільш доцільний рівень упорядкування суспільних відносин та забезпечення функціонування суспільства як певним чином організованої соціальної системи.

Основним елементом державного механізму, першоосновою державного апарату є державний орган. Це окремий службовець чи структурно-організований колектив державних службовців, наділений владними повноваженнями, відповідними матеріально-технічним забезпеченням. Всі державні органи обов'язково створюються і функціонують відповідно до норм права й на підставі їх наділяються владними повноваженнями. За ознаками спеціалізації державні органи в механізмі держави структурно відокремлені. Вони реалізують свої повноваження, функціонально взаємодіючи між собою.

Розділ ІІІ. Співвідношення категорій механізму і апарату держави

Щодо співвідношення механізму та апарату держави різні науковці висувають різні думки. Одні пишуть що ці категорії є тотожними ,на думку інших вони мають принципову відмінність. Але до консенсусу ці наукові думки не зводяться.

На мою думку, механізм поняття ширше ніж апарат держави,тобто їх можливо ототожнити як ціле та часткове. Мої думки засновані на визначенні цих понять науковцем Рабиновичем П.В : « Механізм держави -- цілісна ієрархічна система державних органів, що здійснюють державну владу, а також установ, під­приємств, за допомогою яких виконуються завдання і функції держави… Апарат держави -- частина механізму держави. Апарат держави -- юридичне оформлена система всіх державних органів, що здійснюють безпосередню практичну роботу з управління суспільством, виконання завдань і функцій держави.»Як вже раніше було зазначено, апарат держави має два визначення : у вузькому та широкому розумінні .

Апарат держави (у вузькому розумінні) -- власне управлінський апарат або апарат виконавчої влади, який складається з чи­новників і очолюється вищими виконавчими органами.

Апарат держави (у широкому розумінні) -- поряд із власне управлінським апаратом включає главу держави, парламент, місцеві органи управління, збройні сили, міліцію (поліцію), дипломатичні представництва за кордоном та ін.

У літературі можна зустріти ототожнення «механізму» і «апарату» держави. Тим часом поняття механізму держави ширше за поняття державного апарату за складом і структурою. Механізм держави, по суті, є апаратом у дії, у функціонуванні -- із усіма зв'язками, що існують і виникають між його частинами.

Механізм держави має розглядатися не як проста сукупність складових його елементів (державних органів, організацій, уста­нов), а як система цих елементів, функціонально сумісних, узгоджених між собою і системою в цілому, котрі перебувають у постійному відновленні з метою підтримання своєї основної функції -- управління.

Державні органи, що мають владні повноваження, тобто державний апарат, який містить у собі два важливих структурних елементи: апарат управління, що складається з чиновників -- державних службовців, які спеціально займаються управлінням; апарат примусу -- армія, поліція, розвідка і контррозвідка, митниця (деякою мірою), тюрми, виправні заклади та ін.

Слід відрізняти державні органи, що мають владні повноваження, і державні підприємства і установи, що не мають владних повноважень. За цим критерієм можна розмежувати механізм держави і апарат держави, які лише в своїй основі й збігаються.

Під «державним апаратом» розуміється система органів, які безпосередньо здійснюють управлінську діяльність і наділені для цього державно-владними повноваженнями. Поняття «механізм держави» охоплює державні підприємства і державні установи, що під керівництвом апарату держави практично здійснюють функції держави у сфері виробничої діяльності, пов'язаної зі створенням матеріальних цінностей держави (державні підприємства) і нематеріальних цінностей (державні установи). Для дер­жавних установ типовою є невиробнича діяльність у сфері охорони здоров'я, наукових досліджень, проектування, навчально-виховної, духовно-освітньої роботи тощо.

Висновки

Отже, виконавши курсову роботу, було з'ясовано, що механізм держави це система всіх державних організацій, що здійснюють її завдання і реалізують функції. Були з'ясовано які організації підпадають під категорію державних.

В другому розділі даної роботи було розглянуто, яка роль у механізмі держави відведена апарату держави, що входить в апарат. Апарат держави - це система всіх державних органів, що організують здійснення завдань, виконання відповідних її функцій у межах своєї компетенції.

Також було з'ясовано, що в Україні державна влада представлена трьома галузями: законодавчої, виконавчої і судовий. Було розглянуто, які органи входять у кожну з цих галузей.

Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки:

Основним елементом державного механізму, першоосновою державного апарату є державний орган. Це окремий службовець чи структурно-організований колектив державних службовців, наділений владними повноваженнями, відповідними матеріально-технічним забезпеченням. Всі державні органи обов'язково створюються і функціонують відповідно до норм права й на підставі їх наділяються владними повноваженнями. За ознаками спеціалізації державні органи в механізмі держави структурно відокремлені. Вони реалізують свої повноваження, функціонально взаємодіючи між собою.

В наукових і практичних цілях державні органи можна поділити на рівні види за різними критеріями:

- за змістом діяльності (органи законодавчої влади, органи державного управління чи виконавчі органи, судові органи, контрольно-наглядові органи, глава держави);

- за місцем у системі державного апарату (первинні, вторинні (походять від первинних), підзвітні і ін.);

- за способом утворення (виборні, призначувальні);

- за часом функціонування (постійні і тимчасові);

- за складом (одноособові, колегіальні);

- за масштабом діяльності (центральні і місцеві).

Підсумовуючи сказане, можна зробити певні висновки:

Державне управління є об'єктивною необхідністю організованого функціонування й розвитку суспільства. Його сутність полягає у цілеспрямованому впливі держави на суспільство, всі його організації, на діяльність і поведінку громадян згідно з Конституцією, законами, правилами і нормами. Державне управління повинно здійснюватись на основі обґрунтованих принципів і методів.

Ефективне управління здійснюється тільки при наявності досконального механізму, який забезпечує реальний, безперервний організаційний управлінський та контролюючий вплив на суспільство і кожного громадянина.

Система і структура органів державної влади України, безумовно, змінюватиметься під впливом різних чинників. Важливо, щоб державний механізм якомога ефективніше працював на забезпечення прав людини і громадянина. Правова демократична держава проявляється насамперед у демократичному стилі роботи. Державна влада має бути діловою, скромною, моральною та відкритою для громадянського контролю.

Усе це багато в чому залежить від того, яким буде політичний режим в Україні та як він буде функціонувати і вдосконалюватись.

Список використаної літератури та джерел

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості ВРУ.-1996.-№30.-Ст.141.

2. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. -- Харків: Консум, 2001. -- 656 с.

3. Журавський В. Розвиток доктрини українського парламентаризму в 19 - на початку 20 ст. // Право України. - 2001. - №5.

4. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво і міське самоврядування. - К., 2000

5. Конституційне право України. //За ред. Проф. Ю.М.Тодики, В.С.Журавського. - К., 2002

6. Макаренко В. Актуальні проблеми становлення судової влади в Україні //Право України. - 1996. - №1

7. Рабинович П.М. Основи загальної теорії права та держави. - К., 1994.

8. Селиванов В. Право і влада суверенної України: методологічні аспекти. - К., 2002

9. Шаповал В., Сучасні характеристики місцевого самоврядування (Право України. 2002. - №3).

10. Ярмиш О.Н., Серьогін В.О. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні. - Х., 2002.

11. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради. -- 2003. -- № 40-44. -- Ст. 356.

12. Бостан С. К., Тимченко С. М. Державне право зарубіжних країн: Навч. посіб. -- К.: Центр навч. літератури, 2005. -- С. 317.

13. Ведєрніков Ю. А., Греку В. С, Папірна А. В. Теорія держави і права: Навч. посіб. для підготовки до державного іспиту. -- 3-е вид., доп. і перероб. -- Д.: Юрид. акад.. М-ва внутр. справ, 2004. -- С. 45.

14. Государственное право зарубежных стран: Учебное пособие. -- М.: ИНФРА-М; ИД «ФОРУМ», 2000. -- С. 413--416.

15. Загальна теорія держави і права / За ред. акад. АПрН України, д-ра юрид. наук, проф. В. В. Копєйчикова. - К.: Юрінком, 1999

16. Загальна теорія держави і права / За ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка та О. В. Петришина. -- Харків: Консум, 2002. -- С. 116

17. Келъман М. С, Мурашин О. Г., Хома Н. М. Загальна теорія держави та права: Підручник. -- Львів: «Новий Світ-2000», 2003. -- С. 118.

18. Козлов Ю. М. Органы советского государственного управления. -- М.: Госюриздат, 1960. -- С. 18.


Подобные документы

  • Поняття та структура механізму держави. Апарат держави як головна складова механізму держави. Поняття та види органів держави, їх класифікації. Характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої й судової. Проблеми вдосконалення механізму держави.

    курсовая работа [55,8 K], добавлен 01.06.2014

  • Загальне поняття, структура та складові елементи механізму держави. Принципи організації і діяльності державного апарата. Актуальні напрямки перебудови та подальшого формування державного механізму України. Державна податкова адміністрація України.

    курсовая работа [60,0 K], добавлен 10.09.2012

  • Виникнення теорії розподілу влади та її значення. Поняття системи розподілу влади в державі та її правове закріплення. Головне призначення законодавчої, виконавчої та судової влади. Конституція України, Верховна Рада та Конституційний Суд держави.

    курсовая работа [33,2 K], добавлен 21.11.2011

  • Рівень організуючого впливу виконавчої влади на суспільні процеси. Поглиблення досліджень управлінської проблематики. Структура державного управління. Президент України і його повноваження. Законодавчий орган державної влади України і його функції.

    контрольная работа [43,5 K], добавлен 20.03.2009

  • Поняття, загальні ознаки і структура державного апарату, основні принципи організації його діяльності. Поняття державного органу влади, історія розвитку ідеї конституційного розділення влади. Повноваження законодавчої, судової і старанної влади України.

    курсовая работа [118,7 K], добавлен 14.10.2014

  • Сутність органів влади; їх формування та соціальне призначення. Загальна характеристика конституційної системи України. Особливості органів виконавчої, судової та законодавчої влади. Поняття, види, ознаки державної служби та державного службовця.

    курсовая работа [289,7 K], добавлен 24.03.2014

  • Поняття системи державних органів, уповноважених владою. Повноваження Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів, Конституційного, Верховного та Вищого Арбітражного Суду України як вищих органів державної влади. Принципи діяльності апарату держави.

    реферат [32,8 K], добавлен 03.11.2011

  • Загальна характеристика, основа, прояви, з’єднання і поділ державної влади. Завдання і механізм та форми реалізації функцій держави: правова, договірна. Класифікація та ознаки державного органу. Співвідношення понять бюрократії та бюрократизму.

    реферат [18,1 K], добавлен 01.05.2009

  • Соціальна гуманітарна політика як це система відносин з людиною і суспільством, що здійснюється через органи державної виконавчої, законодавчої та судової влади. Аналіз сучасного стану гуманітарної політики держави, перспективи її подальшого розвитку.

    контрольная работа [22,6 K], добавлен 03.12.2012

  • Форма державного правління та устрою Португальської Республіки. Загальна характеристика основних органів держави, тип правової системи. Аналіз Конституції Португалії. Система органів законодавчої, виконавчої та судової влади, місцеве самоврядування.

    курсовая работа [49,8 K], добавлен 14.05.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.