Необхідність державної підтримки малого та середнього бізнесу в умовах економічної кризи

Реферат

З дисципліни: Господарське право

На тему: «Необхідність державної підтримки малого та середнього бізнесу в умовах економічної кризи»

План

Вступ.

1. Значення малого та середнього бізнесу та його роль у подоланні економічної кризи в нашій державі.

2. Наявні на сьогодні проблеми та перешкоди розвитку підприємництва в Україні загалом та у зв'язку зі світовою економічною кризою.

3. Основні напрямки державної підтримки малого та середнього підприємництва в Україні в умовах економічної кризи.

Висновки.

Список використаних джерел.

Вступ

Однією з найважливіших умов ефективності ринкової системи є існування та взаємодія підприємств великого, середнього та малого бізнесу, кожному з яких належить певна роль в економіці країни. Перехід до ринкової системи господарювання в першу чергу знаменується переходом до економіки підприємницького типу, а передумовою успішного функціонування ринкових механізмів, перш за все, виступає розвиток малого бізнесу. Сектору малого бізнесу, що є найбільш динамічним елементом у структурі ринкової системи будь-якої країни, належить особлива роль. В умовах формування ринкового середовища, радикальних змін у відносинах власності проблема становлення та розвитку малого та середнього підприємництва в Україні в перехідний до ринку період набуває важливого значення. Актуальність дослідження проблеми становлення малого підприємництва посилюється також і тим, що повільність та суперечливість просування України шляхом ринкових реформ значною мірою зумовлені саме недооцінкою ролі та значення малого підприємництва як структуроутворюючого елемента ринкової системи. В період економічної кризи саме допомога держави малому і середньому підприємству може призвести до поліпшення економічної ситуації в країні. Сьогодні саме з малим підприємництвом держава пов'язує надію на швидкі позитивні структурні зміни в економіці, вихід з економічної кризи та створення умов для розширення впровадження ринкових реформ. Розвиток малого та середнього бізнесу для держави є вигідним багатьма чинниками, для прикладу : формуванням середнього класу, ростом економічної активності населення, створенням нових робочих місць, розробкою нововведень та ін. Держава повинна забезпечити спрощення законодавства, визначити права та обов'язки суб'єктів малого і середнього підприємництва, межі втручання місцевих органів у діяльність фірми. Крім використання нормативів прямої дії для функціонування суб'єктів малого і середнього бізнесу через митну, податкову, грошово-кредитну, зовнішньоекономічну систему, а також за допомогою інших заходів макроекономічного характеру. У цьому процесі роль держави є вирішальною.

1. Значення малого та середнього бізнесу для ринкової економіки та його роль у подоланні економічної кризи в нашій державі

Сьогодні з наявною економічною кризою, саме з розвитком підприємництва в Україні, держава повинна пов'язувати надію на швидкі позитивні структурні зміни в економіці, вихід із даної кризи та створення умов для розширення впровадження ринкових реформ. Як зазначено в прийнятому Верховною Радою законі: ”Про державну підтримку малого підприємництва”, воно розглядається як “провідна сила в подоланні негативних процесів в економіці та забезпеченні сталого позитивного розвитку суспільства, як одна із сфер забезпечення зайнятості населення, запобіганню безробіттю та створення нових робочих місць”. Перспективи малого і середнього бізнесу пов'язані і з його особливою роллю як в переході до ринкової економіки, так і в її становленні. Насамперед це полягає в тому, що самостійне господарювання суб'єктів підприємницької діяльності активно впливає на формування конкурентного середовища. Адже кожен підприємець старається зайняти свою нішу на ринку товарів чи послуг, прагне випускати потрібну і якісну продукцію, намагаючись тим самим привернути до себе споживача. Все це перетворює підприємництво у своєрідний соціальний двигун економічного розвитку, надає ринковій економіці необхідної гнучкості і спонукає до зростання. Великою мірою роль підприємництва полягає у вирішенні питання зайнятості, що проявляється, насамперед, у здатності малого та середнього бізнесу створювати нові робочі місця і поглинати надлишкову робочу силу. Особливо це стосується нинішнього стану справ як в Україні вцілому, так і в її окремих регіонах зокрема. Адже в той час, коли йде процес скорочення робочих місць на великих підприємствах, малі фірми не тільки зберігають, але й створюють нові робочі місця. З огляду на це, як, доречі свідчить і зарубіжна статистика, мале підприємництво є більшим стабілізуючим фактором, ніж велика індустрія. Окрім вирішення проблем створення нових робочих місць, формування конкурентного ринкового середовища та відповідної кон'юнктури ринкової економіки, малі підприємства виконують ще ряд важливих функцій. Зокрема в країнах з ринковою економікою малі підприємства відіграють велику роль в стимулюванні технологічних інновацій, створюючи їх у 2-2,5 рази більше, ніж великі компанії. Крім того, створення і діяльність великої кількості малих підприємств забезпечує стабільний розвиток регіональної економіки. Завдяки більш високій конкуренції вони краще забезпечують місцеві ринки товарами і послугами і в той же час значно менше дестабілізують ситуацію на ринку робочої сили при банкрутстві окремих з них в порівнянні з великими підприємствами. Малі підприємства використовують здебільшого місцеві ресурси, міцніше прив'язані до місця свого розташування. Крім того вони є значним джерелом поповнення місцевих бюджетів, часто беруть участь у спонсоруванні місцевих програм, будучи зацікавленими в економічному розвитку території, на якій вони знаходяться. Крім інших вищезазначених функцій підприємництва виділяються саме та, що воно виступає важливим джерелом фінансового та організаційного забезпечення соціального захисту, вносить визначальний внесок у зменшення соціальної напруги і демократизації ринкових відносин. Саме мале підприємництво своїми руками забезпечує свій рівень життя воно є фундаментальною основою у формуванні середнього класу. Немаловажна роль малого підприємництва полягає і в тому, що воно виступає інвестором вітчизняної економіки, а також сприяє розширенню експортних можливостей держави вцілому.

2. Наявні на сьогодні проблеми та перешкоди розвитку підприємництва в Україні загалом та у зв'язку зі світовою фінансовою кризою

За своїм станом розвитку підприємництво України в десятки разів відстає від країн ЄС. Нас значно випереджають за всіма показниками розвитку підприємництва Польща, Словенія, Чехія, Росія, Естонія та інші посткомуністичні держави. Дослідження фахівців багатьох національних, міжнародних урядових і неурядових організацій, таких, наприклад, як Міжнародна фінансова корпорація, Міжнародний центр перспективних досліджень, Координаційно-експертний центр об'єднань підприємців України, Український незалежний центр політичних досліджень, Спілка підприємців малих, середніх та приватизованих підприємств України, Гарвардський університет міжнародного розвитку, а також науковців Національної академії наук України та вітчизняних вищих навчальних закладів, дають більш-менш узагальнюючу картину перешкод, котрі стримують і гальмують розвиток підприємництва в Україні. За результатами соціологічних досліджень МФК та анкетування малих приватних підприємств, які проводив Центр соціальних експертиз і прогнозів Інституту соціології, проблеми і перешкоди для розвитку підприємництва в Україні можуть бути розподілені на кілька категорій: І. Законодавчі та адміністративні фактори. Це фактори, пов'язані із законодавством України та податковою системою, або, іншими словами, перешкоди, створені державою, які включають:

- високі податки;

- велика кількість різних податків;

- часті зміни до вимог податкової звітності;

- велика кількість видів підприємницької діяльності, які підлягають ліцензуванню та заскладна процедура отримання ліцензій;

- заскладна процедура реєстрації підприємства;

- часті перевірки державними органами;

ІІ. Ринкові умови

Фактори, пов'язані з підприємницькою діяльністю взагалі:

- низький попит на продукцію;

- неплатежі з боку клієнтів;

- труднощі з отриманням кредиту;

- тиск з боку кримінальних елементів;

- труднощі з конвертацією валюти;

- нестача ділової інформації та брак управлінських знань;

- нестача кваліфікованих кадрів внаслідок недоліків у організації їх підготовки і перепідготовки;

- нерівність доступу суб'єктів підприємництва до фінансових, матеріальних, інтелектуальних та інших ресурсів;

- слабкий розвиток інфраструктури підтримки малого підприємництва, в тому числі відсутність системи інформаційного забезпечення, недостатня кількість об'єктів інфраструктури, зокрема бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, нерозвиненість ринку консалтингових послуг, низький професійний рівень існуючих інституцій. Результати опитування показують, що незважаючи на загальну важку макроекономічну ситуацію та світову фінансову кризу, яка розпочалася наприкінці 2008 року серед всіх найчастіше згадуваних проблем найсерйознішими залишаються саме проблеми бюрократичного характеру та ті, що пов'язані з державним управлінням. Такі результати і висновки наводять дослідники Міжнародного центру перспективних досліджень. Не додає оптимизму і прогноз змін у динаміці розвитку малого підприємництва. Можна зробити висновок, що малі підприємства навряд чи зможуть вирішити такі проблеми власними силами і самостійно подолати перешкоди, що постають перед ними. Вони малі, вразливі і потребують підтримки, насамперед державної.

До факторів, що стали пригнічувати розвиток малого підприємництва в умовах кризи слід віднести наступні:

1. Погіршення умов господарювання, ріст орендної плати, збільшення кредитних ставок, зростання місцевих податків та зборів.

2. Згортання банківського кредитування і необхідність повернення валютних позик при різкій девальвації гривні.

3. Незавершеність реформи регуляторної системи, посилення корупції та залежності бізнесу від чиновників.

4. Руйнування системи державної підтримки малого бізнесу.

5. Витискування малого підприємництва з галузей економіки монополією великого, зокрема, сітьового бізнесу.

Щоб систематизувати проблеми, що виникають у державної підтримки малого та середнього бізнесу, доцільно класифікувати їх за рівнями виникнення - макро- та мікроекономічним. Зокрема, серед проблем, які виникають на макроекономічному рівні, слід виокремити проблеми законодавчого та нормативного забезпечення кредитної підтримки малих підприємств; відсутності гнучкої системи функціонування гарантійних фондів із використанням коштів державного, місцевого та муніципального бюджетів, яка б дала змогу мобілізувати активи й ресурси на центральному і регіональному рівнях, а також кошти міжнародних фінансових інститутів з метою забезпечення кредитів для СМБ; необхідності запровадження режиму пільгового оподаткування прибутків банків, що кредитують малий бізнес; недостатнього розвитку суміжних ринків, які інфраструктурно обслуговують потенційно ризикові процедури кредитування малого підприємництва; існування конкуренції у сфері кредитування СМБ тощо. До проблем мікроекономічного характеру належать наявність певних негативних факторів, закладених на рівні нормативних документів, які, в свою чергу, потребують комплексного нормативного врегулювання; висока ризиковість кредитування «молодого» підприємства, нового виду бізнесу, бізнесу, що перепрофелюється, та бізнесу з ознаками сезонності; складність оцінки реального фінансово-економічного стану позичальника; брак кваліфікованих кадрів у сфері малого бізнесу та кредитування його суб'єктів. Однією з найгостріших проблем діяльності більшої частини суб'єктів малого підприємництва є проблема пошуку і отримання фінансових ресурсів, необхідних для авансування процесу господарювання, а в умовах кризи - відстрочення виплат по кредитах. Часто банки роблять реструктуризацію кредитів, але часом реальна різниця між початковим кредитом і реструктуризованим становить 80-120грн. Банк зі свого боку провів реструктуризацію, але такі суми мало чим зарадять підприємцям, не говорячи вже про зміну відсоткових ставок. В таких умовах особливе значення для розвитку сектора малого бізнесу має проблема державного сприяння у фінансовому забезпеченні підприємств малого бізнесу.

3. Основні напрямки державної підтримки малого та середнього підприємництва в Україні в умовах економічної кризи

Для того, щоб забезпечити належну державну підтримку малого та середнього бізнесу в Україні необхідно розробити інший пакет антикризових заходів, який міститиме чіткі цілі, принципи та методи державного втручання в економіку. До поточних заходів антикризового пакету можна віднести:

- перегляд бюджетів усіх рівнів з метою скорочення витрат та формування коштів для виплати безробітним;

- чітке визначення умов, процедур та механізмів надання державних гарантій з метою допомоги галузям та підприємствам, які переживають скруту;

- встановлення обмежень на максимальний розмір соціальних виплат;

- збільшення можливостей для надання державних гарантій на кредити разом з виробленням чітких критеріїв надання таких гарантій та впровадженням ефективного контролю за використанням коштів;

- проведення швидкої та масштабної дерегуляції підприємницької діяльності, зниження адміністративних бар'єрів у сфері ліцензування, дозвільній системі, технічному регулюванні тощо;

- стимулювання українського експорту інструментами, які дозволені СОТ, наприклад зниження експортного мита, розробка програм кредитування та страхування експорту;

- активізація політики на ринку праці, в тому числі розширення системи перекваліфікації та підвищення кваліфікації, сприяння міжрегіональній міграції.

Підприємці та ті організації, які представляють їхні інтереси, мають добиватися:

- створення єдиного документа, у якому були б чітко зафіксовані принципи державної підтримки та регуляторної діяльності в умовах кризи;

- обмеження кількості антикризових законів: їх має бути не більше 20, але необхідно, щоб вони виконувалися;

- введення стимулюючої фіскальної політики, наприклад запровадження податкових канікул саме для малого і середнього бізнесу;

- взаємодії з органами місцевої влади щодо лібералізації дозвільної системи: на неї необхідно чинити скерований тиск, висувати здоровий ультиматум: або бізнес працює, або місцева влада не отримує податків;

- недопущення обмежень імпорту.

Комплекс фінансових механізмів державної підтримки малих підприємств включає в себе:

1) використання гарантійних фондів кредитування СМБ;

2) страхування комерційних ризиків;

3) пільгове кредитування та часткову компенсацію відсоткових ставок по кредитах;

4) забезпечення спрощених режимів оподаткування та податкових пільг;

5) надання обладнання в лізинг;

6) франчайзинг;

7) підтримку утворення кредитних союзів для СМБ;

Винятково важливою проблемою є питання та заходи поліпшення доступу до зовнішніх джерел фінансування, створення сприятливих умов для залучення іноземного капіталу в сфері малого та середнього підприємництва, що передбачає створення та підтримку регіональних бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, технопарків тощо, формування сітки фінансово-кредитних установ, інвестиційних та інноваційних фондів. На основі аналізу ринку України, розвитку малого та середнього бізнесу можна зробити висновок, що формування підтримки підприємництва повинне відбуватися на основних двох рівнях - це державному та регіональному. На державному рівні повинні визначатися мінімально необхідні нормативи функціонування ринку малого та середнього підприємництва, його загальні межі.

Варто підкреслити, що загалом, розвиток малого і середнього підприємництва - важлива економічно-політична проблема, розв'язання якої потребує цілісної системної методології та комплексного підходу до розвитку малого середнього підприємництва з точки зору як бюджету і податків, так і ставлення держави до малого та середнього бізнесу, особливо у період економічної кризи. Початок дійсного піднесення в розвитку малого і середнього підприємництва рано чи пізно є неминучим, проте воно значною мірою детермінуватиметься реальним піднесенням та пожвавленням розвитку всієї економічної системи України.

Висновки

Таким чином розвиток малий та середній бізнес має величезне значення для економіки всієї держави та повинен зіграти свою роль у подоланні економічної кризи у нашій державі. Держава повинна бути зацікавленна у його підтримці, особливо в сучасний період. Підтримка розвитку підприємництва в умовах економічної кризи є вкрай важливим напрямком державної політики. Звільнення працівників, підвищення рівня безробіття, інфляційні процеси -- головний виклик системі державного управління, всій нації. За цих умов значення малого підприємництва для країни концентрується на створенні робочих місць та стимулюванні самостійної економічної діяльності. Основна увага державної політики при цьому повинна зосереджуватися на створенні умов для залучення до самостійної підприємницької діяльності вільної робочої сили, що можливо виключно шляхом лібералізації процедур ведення господарської діяльності -- скорочення обов'язкових процедур податкового та бухгалтерського обліку, спрощення правил ліцензування та процедур перевірок їх дотримання, спрощення правил сертифікації та інших норм технічного регулювання. Увага державної політики має концентруватися на докорінній модернізації регуляторного середовища, швидкому та ефективному зменшенні адміністративних бар'єрів, перегляді в бік зниження непродуктивних витрат часу суб'єктів господарювання на забезпечення обов'язкових адміністративних процедур. Державна політика щодо розвитку малого підприємництва має стати поштовхом до реальної децентралізації та деконцентрації влади, передачі повноважень з національного на рівень органів місцевого самоврядування. Увага держави до розвитку малого підприємництва є практичним напрямком, який забезпечує зближення регіонів та консолідує націю. Розвиток економічної самостійності окремих суб'єктів через стимулювання відповідальності регіональної влади щодо використання інструмента малого підприємництва в забезпеченості місцевого населення робочими місцями та наповнення місцевих бюджетів стає інструментом забезпечення та гарантування стандартів життя. Сьогодні з боку КМУ та Верховної Ради України робляться лише спорадичні та логічно не поєднані кроки на шляху подолання економічної кризи, які носять характер галузевого лобізму. Такі дії КМУ та Верховної Ради України руйнують конкурентне середовище і зрештою не вирішують проблему безробіття, викликану відсутністю реформ, багаторічним досвідом непродуктивної організації праці та неефективними витратами виробництва. Сьогодні (під час кризи) здійснюється важливий процес реструктуризації бізнесів, що є вимушеним заходом оздоровлення економіки. Однак в цей час важливо, щоб створювалися й нові робочі місця та народжувалися нові бізнеси, які б гнучко пристосовувалися до нових умов. Отже, що повинна зробити держава для виконання малим бізнесом його місії? Політику щодо розвитку малого бізнесу варто розділити на дві частини -- термінові заходи та стратегічні кроки. До термінових заходів належать: полегшення доступу до фінансових ресурсів шляхом зниження облікової ставки Національного банку України, стабілізація курсу гривні, вдосконалення та поширення державних механізмів гарантування кредитів для малого підприємництва; зменшення адміністративних бар'єрів для розвитку бізнесу через скорочення кількості всіх видів контрольних перевірок, декларативний метод видачі дозволів та інші заходи дерегулювання підприємницької діяльності; зменшення податкового навантаження через введення єдиного соціального внеску у розмірі не більше 25% для фізичної особи -- підприємця, спрощеного механізму повернення ПДВ; зменшення ставок оренди державного та комунального майна до 2-5% оціночної вартості такого майна.

Список використаних джерел

1. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2003, N 18, N 19-20, N 21-22, ст. 144

2. Закон України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» // Відомості Верховної Ради України, 2001, N 7, ст.35

3. Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» // Відомості Верховної Ради України, 2000, N 51-52, ст.447

4. Указ Президента України Концепція вiд 03.09.2007 № 816/2007 Про Концепцію вдосконалення державного регулювання господарської діяльності»

5. Варналій З. С. Мале підприємництво: основи теорії і практики. - К.: Знання, КОО, 2008. - 302 с.

6. Герасимчук В. Г. Розвиток підприємництва: діагностика, стратегія, ефективність.- К.: Вища школа, 2006.

7. Малафеев А.С. Социально-экономические основы мотивации предпринимательской деятельности малых предприятий. Экономика, организация и управление предприятиями. Днепропетровский университет экономики и права, Днепропетровск, 2007. - 254 c.

8. Волик В. Ф. Становлення малого та середнього бізнесу в Україні і його наслідки //Актуальні проблеми економіки.-2008-№8.

9. Микитюк О.І. "Фінансове забезпечення розвитку малих та середніх підприємств"// Фінанси України. - 2008. - с.55-61

10. Буряк П.Ю., Маринець В.П. "Податкове стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу в Україні"// Фінанси України. - 2007р. -.с.95-98