Державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності

13

2

ЗМІСТ

Страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням - як вид соціальної послуги та матеріального забезпечення. Правила його здійснення

Поняття та ознаки соціальних пільг

Задача 1

Задача 2

Задача 3

Література

Страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням - як вид соціальної послуги та матеріального забезпечення. Правила його здійснення

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених Законом.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснюється за принципами:

1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

2) обов'язковості страхування осіб, зазначених у частині першій статті Закону, і добровільності страхування осіб, зазначених у частинах другій та третій статті 6 Закону;

3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

4) обов'язковості фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, в обсягах, передбачених Законом;

5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування;

6) цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

7) паритетності в управлінні Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності представників держави, застрахованих осіб та роботодавців;

8) відповідальності роботодавців та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за Законом.

Поняття та ознаки соціальних пільг

Чинне законодавство не містить визначення соціальних пільг, хоч сам термін вживається і в літературі, і в правових актах доволі часто. Загалом правова база, якою регулюються відносини забезпечення громадян державними пільгами, налічує понад 25 законів Верховної Ради України та актів Кабінету Міністрів України.

Спроба обґрунтувати юридичну природу пільг, визначити їх була зроблена науковцями різних галузевих дисциплін -- трудового, цивільного, адміністративного, фінансового та інших правничих наук. Майже всі вони виходять з того, що державними пільгами є повне або часткове звільнення громадян від виконання обов'язку чи надання їм додаткових прав.

Для характеристики соціальних пільг важливо виділити їх основні ознаки.

По-перше, пільги спрямовуються на більш повне задоволення інтересів суб'єктів, полегшення умов їх життєдіяльності. Метою встановлення пільг є соціальний захист, поліпшення становища окремих категорій громадян.

По-друге, вони є своєрідним відхиленням від єдиних положень нормативного характеру та виступають способом юридичної диференціації прав громадян, елементом їх спеціального правового статусу. Так, для певних категорій громадян встановлені правила, які полегшують вступ до навчальних закладів, гарантують безплатний проїзд у громадському транспорті, зменшують розмір оплати житлово-комунальних послуг тощо.

По-третє, соціальні пільги виступають правомірними винятками виконання особою обов'язків, передбачених законодавством.

І, по-четверте, вони закріплюються переважно у законах, якими визначаються особливості спеціального правового статусу певних категорій громадян.

Незважаючи навіть на ці єдині для всіх соціальних пільг ознаки, система їх є доволі неоднорідною.

Зазвичай пільги виділяють за їх галузевою належністю. Провідну роль за таким поділом відіграють пільги у сфері соціального захисту населення. Одні з них надаються громадянам, які з огляду на життєві обставини потребують особливої уваги до себе. За своєю природою ці пільги є частиною державної системи соціального забезпечення. Інший вид пільг і пов'язаний із службовим статусом особи чи видом її трудової діяльності. З урахуванням цих двох спрямувань державних пільг можна виділити соціальні та професійні пільги.

Необхідність такого розмежування зумовлена науковою та законодавчою дискусією щодо доцільності збереження чи скасування державних пільг та визначення політики держави щодо їх забезпечення. Проблема полягає у тому, аби визначитись: збереження державних пільг є обов'язком чи правом держави щодо певних суб'єктів, яким такі пільги призначені? З цього приводу навіть було порушено справу, яку розглядав Конституційний Суд України про визнання неконституційними положення законів України «Про Державний бюджет на 2001 рік» та «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів». Вказаними законами призупинялась дія всіх пільг громадян. Можливо, саме розмежування пільг на соціальні та професійні дозволить обґрунтувати природу цих пільг та визначити роль держави щодо їх забезпечення.

Соціальними пільгами є ті, що надаються для життєзабезпечення громадян у зв'язку із зниженням рівня їх доходів нижче прожиткового мінімуму або втратою (зниженням) працездатності. Ці пільги належать до видів соціального забезпечення. Правовою підставою надання громадянам соціальних пільг є:

1) настання соціального ризику за обставин, передбачених у законодавстві;

2) наявність у особи особливих заслуг перед державою, пов'язаних з такими публічними подіями державного чи міжнародного значення, як воєнні дії, техногенні катастрофи, стихійні лиха тощо.

Отже, соціальна пільга -- це законодавче звільнення (повне чи часткове) особи від виконання нею свого обов'язку або надання їй додаткових прав при настанні соціального ризику чи за наявності у такої особи значних заслуг перед державою, пов'язаних з певними публічними подіями.

Соціальні пільги є додатковим видом соціального забезпечення; вони надаються незалежно від того, одержує особа пенсію, допомоги чи заробітну плату. їх роль полягає у забезпеченні додаткової підтримки особам, у яких пенсія та заробітна плата є меншими від прожиткового мінімуму. Соціальні пільги спрямовані на реалізацію конституційного права кожного громадянина на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Збереження соціальних пільг є обов'язком держави. Вона повинна забезпечити громадянам доходи не нижче від базового державного соціального стандарту -- прожиткового мінімуму. Якщо ж сукупний дохід громадян перевищує вартісну величину прожиткового мінімуму, держава звільняється від такого обов'язку.

На відміну від соціальних, професійними вважаються пільги, які не залежать від настання соціального ризику і пов'язані з професійною діяльністю їх одержувачів. Вони надаються державою з метою матеріально-побутового забезпечення працівників окремих професій (наприклад, пільги військовослужбовцям, суддям, службовим особам органів внутрішніх справ, медичним працівникам тощо) та є додатковим стимулом, заохоченням таких працівників до належного виконання ними своїх трудових обов'язків або компенсацією за відповідні умови праці. Професійні пільги не є видом соціального забезпечення, а отже, не можуть бути предметом нашого розгляду. Збереження професійних пільг -- це лише право держави, а не її обов'язок.

Як засвідчують розрахунки Ради з вивчення продуктивних сил Національної академії наук, право на пільги відповідно до законодавства мають: за соціальним статусом -- 31 % населення; за професійною ознакою -- 13,8 % .

Система соціальних пільг в Україні (у кількісному еквіваленті) є доволі розвиненою. Проте рівень соціальної захищеності населення все ще залишається недостатнім. До недоліків сучасної державної системи соціальних пільг можна віднести:

1) відсутність системного нормативно-правового акта, яким би комплексно визначались підстави, суб'єкти, види та механізм надання соціальних пільг;

2) недосконалість механізму надання пільг, оскільки реально ними можуть скористатися не всі, хто має на них право (наприклад, правом безоплатного проїзду міським транспортом користуються лише пенсіонери, які проживають у місті; натомість сільські жителі таку пільгу практично використовувати не можуть);

3) відсутність спеціальної системи моніторингу доходів сімей, а тому важко визначити тих осіб, яким забезпечення є найбільш необхідним;

4) підприємства та організації, на які покладається обов'язок надання пільг, не мають єдиної методики обчислення фактичної вартості окремих видів пільг та методики обліку наданих пільг. Відсутня також статистична звітність щодо фактичної вартості пільг та стану їх фінансування.

Усі соціальні пільги, передбачені чинним законодавством, поділяються на окремі види. При цьому критерії такого поділу є найрізноманітнішими.

Зокрема, диференціація соціальних пільг у законодавстві здійснюється за суб'єктами, яким вони надаються. Передбачено надання пільг: ветеранам війни; ветеранам праці; особам, які мають особливі заслуги перед державою; багатодітним сім'ям; особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи; дітям-сиротам; реабілітованим особам, пенсіонерам, інвалідам, дітям-інвалідам та ін.

За терміном надання соціальні пільги можна класифікувати на: постійні, що надаються впродовж тривалого часу; тимчасові, що надають на певний обумовлений період. Окремо виділяють так звані надзвичайні пільги. Вони надаються у зв'язку з певними обставинами.

За ступенем персоніфікації соціальні пільги поділяють на одноособові (наприклад, пільга щодо оплати медикаментів, забезпечення санаторно-курортним лікуванням) та сімейні (пільга на оплату житлово-комунальних послуг). З огляду на періодичність виплати виділяють одноразові (забезпечення спецавтотранспортом) та щомісячні (оплата житла) пільги.

І нарешті, за змістом усі соціальні пільги можна поділити на: житлово-комунальні, медико-реабілітаційні, транспортні, соціально-побутові, пенсійні та соціально-трудові.

Задача 1

За приведеними даними у таблиці 1 розрахувати за вересень місяць 2009 року ФОП на підприємстві та суму сплати податків:

а) у Пенсійний фонд;

б) у Фонд державного соціального страхування від нещасливих випадків на підприємстві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

в) у Фонд державного соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням;

г) у Фонд державного соціального страхування на випадок безробіття;

Таблиця 1

Вихідні дані до задачі 1

Рішення:

1. Розрахуємо відрахування із заробітної платні робітників:

а) до пенсійного фонду:

ПФ=2775*2%=55,50грн.

б) до фонду державного соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням (ФСС) - 0,5% при загробній платі до проживчого мінімуму 669 грн., 1% при заробітній платі більш проживчого мінімуму. :

ФСС=2775*1%=27,75грн

в) до фонду державного соціального страхування на випадок безробіття (ФССБ) - 0,5%:

2775*0,5%=13,88грн

Усього утримання з заробітної плати :

55,50+24,75+13,88=97,13грн

Заробітна плата до виплати:

2775 - 97,13=2677,87грн

2. Розрахуємо фонд оплати праці (ФОП) :

100*2775=277500грн

3.Розрахуємо суму податків:

а) до пенсійного фонду ПФ - 33,2%:

за місяць:277500*33,25=92130,0грн

б) до фонду державного соціального страхування від нещасливих випадків на підприємстві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності страховий тариф залежить від класу професійного ризику виробництва і в нашому випадку складає 1,02:

за місяць: 27750*1,02%=2830,5грн

в) до фонду державного соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням (ФСС) - 1,5%:

277500*1,5%=4162,5грн

г) до фонду державного соціального страхування на випадок безробіття(ФССБ) - 1,3%:

277500*1,3%=3607,50грн.

Задача 2

Робітник хворів де кілька днів термін хвороби дивіться у таблиці №2, згідно вашого варіанту. Робочі дні, що припадають на дні хвороби також треба витягни згідно вашого варіанту у таблиці №2. Заробітна плата робітника за місяцями року склала деяку суму (дивіться таблицю № 2). Кількість робочих днів по місяцях (дивіться таблицю № 2). Безперервний стаж роботи (дивіться таблицю № 2). Розрахувати суму, яка належить до виплати по лікарняному листу.

Таблиця 2

Вихідні дані до задачі 2

Рішення:

Оскільки виплати, що входять до розрахунку середньої заробітної плати для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності за кожний з попередніх календарних місяців не перевищує граничну суму в 1660 грн., сукупного оподаткованого доходу, граничну суму заробітної плати, тому такі виплати використовуються у розрахунках в певному обсязі.

1. Середньоденна заробітна плата за два попередніх місяці складає:

грн

Згідно з ст.37 ЗУ робітникам, які мають загальний трудовий стаж роботи до 5 років, допомога виплачується у розмірі 60% середньої заробітної плати:132,54грн.

2. Загальна сума, які належить виплаті по лікарняному листу, складає:

132,54*7*60%=556,66грн.

Задача 3

Робітникові представлена відпустка у березні місяці 2010 року на 24 календарних дні. Заробітна плата робітника за попередні 12 місяців склала деяку суму (показники дивіться згідно вашого варіанту у таблиці №3), утому числі у січні - (данні за варіантом), у лютому -(данні за варіантом), Робочих днів у січні - 21, у лютому - 20. Під час відпустки робітник хворів, у підтвердження чого є лікарняний лист за період з (данні за варіантом) - 5 робочих днів. Безперервний стаж роботи -(данні за варіантом).

Розрахувати суму, яка належить до виплати по лікарняному листу.

Таблиця 3

Вихідні дані до задачі 3

Рішення:

1. Розрахуємо суму відпускних, яка належить до виплати робітнику:

21825/365 - 10=61,48грн

де 365 - кількість днів у році

10 - кількість святкових та неробочих днів, передбачених законодавством.

Оскільки під час відпустки робітник хворів 5 робочих днів, необхідно розрахувати суму допомоги з тимчасової непрацездатності.

Оскільки виплати, які входять до розрахунку середньої заробітної плати, не перевищують граничну суму 1600 грн., тому виплати використовуються у розрахунках допомоги повною сумою.

2. Середньоденні заробітна плата за два попередніх місяці, складає:

2910+2905/19+19=153,03грн

Згідно зі ст.37 ЗУ «Про страхування» у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності робітника, який має загальний трудовий стаж роботи більше 8 років допомога виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати:

3. Визначемо суму, яка належить до виплати по лікарняному дисту непрацездатності:

5*153,03=765,15грн.

Згідно зі ст. 2 ЗУ «Про розмір внесення на соціальне страхування» перші 5 днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або пошкодження, не зв'язаного з нещасним випадком на виробництві, виплачуються власником за рахунок коштів підприємства, організації за основним місцем праці.

Відпустка зупиняється під час хвороби та продовжується після одужання робітника. Під час тимчасової непрацездатності в період без зберігання заробітної плати допомога не виплачується.