Досудове розслідування
Сукупність ознак кримінальної справи, в залежності від яких закон відносить її до компетенції того чи іншого органу попереднього слідства або дізнання. Підсудність за зв'язком справ. Спеціальна персональна підсудність та особливості суб'єкта злочину.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.11.2010 |
| Размер файла | 15,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Підслідність - сукупність ознак кримінальної справи, в залежності від яких закон відносить її до компетенції того чи іншого органу попереднього слідства або дізнання; самостійний інститут кримінально-процесуального права, нормами якого регулюються відносини, які виникають між відповідними органами держави та посадовими особами з приводу попереднього розслідування кримінальної справи.
Розрізнюють наступні види підслідності: предметна, територіальна, персональна, альтернативна, за зв'язком справ.
Предметна підслідність визначається характером скоєного злочину, що знаходить відображення, перш за все, в його кваліфікації, та призначена для розмежування повноважень по розслідуванню кримінальних справ між органом дізнання та попереднім слідством, а також між слідчими, які знаходяться в різноманітних відомствах.
Територіальна підслідність визначається місцем проведення розслідування. Основна ознака цього виду підслідності - місце скоєння злочину. Допоміжними ознаками територіальної підслідності є місце виявлення злочину, а також місце знаходження підозрюваного, звинувачуваного або більшості свідків.
Персональна підслідність визначається суб'єктом скоєного злочину (неповнолітні, військовослужбовці, прокурорські робітники).
В основу підслідності за зв'язком справ покладений зв'язок злочину, який розглядається за "основною" справою з іншим (побічним) злочином, який скоєний одною і тією ж особою або іншими особами.
Сутність альтернативної підсудності полягає в тому, що окремі види злочинів можуть розслідуватися будь-якими органами попереднього слідства.
Попереднє слідство провадиться тим органом, який порушив кримінальну справу.
Окрім цих видів підслідності, існує ще так звана вертикальна підслідність, яка не регулюється законом, але практика її застосування є досить поширеною та сталою. “Вертикальна” підслідність тісно пов'язана з підсудністю кримінальних справ. Правило її визначення полягає в тому, що справи, які підсудні судам різних ланок, розслідуються органом попереднього слідства відповідного рівня.
Підсудність. Підсудність кримінальних справ - це властивості (ознаки, особливості) справи, по яким вирішується питання про те, в якому конкретному суді та в якому складі цього суду вона повинна розглядатися.
Визначити підсудність означає з'ясувати:
1) той суд, який має розглядати справу;
2) склад суду.
Питання про склад суду, що розглядає справу, не є новим для сучасного кримінального процесу. Після судової реформи 1922-- 1924 років протягом 70 років у судах всіх рівнів для всіх кримінальних справ, що розглядали по першій інстанції, існував стандартний "набір" суддів: один суддя-професіонал і два народні засідателі. Тому питання про склад суду не виникало.
Воно набуло практичного звучання після прийняття 17 червня 1992 р. Закону України про внесення змін до КПК. Цим Законом передбачено можливість розгляду кримінальної справи одноособово суддею, який діє від імені суду.
Питання щодо колегіального чи одноособового розгляду кримінальних справ регламентовано у ст. 17 КПК та ст. 13 Закону України "Про судоустрій України" з урахуванням інстанційності судового провадження. Згідно з цими статтями провадження здійснюється:
- у місцевому (районному, районному в місті, міському, міськрайонному) суді (по першій інстанції):
- суддею одноособово, якщо санкція статті кримінального за кону, за якою обвинувачують підсудного, передбачає покарання до 10 років позбавлення волі або більш м'яке покарання;
- колегією у складі трьох суддів, якщо санкція передбачає покарання більше 10 років позбавлення волі, за умови, що підсудний заявив клопотання про колегіальний розгляд справи (право на це йому роз'яснюють під час ознайомлення з матеріалами досудового слідства);
- в апеляційному суді (в суді обласного рівня або військовому суді регіону):
- по першій інстанції в складі двох професійних суддів і трьох народних засідателів;
- в апеляційному порядку (по другій інстанції) -- трьох професійних суддів;
- у виключному порядку -- не менше трьох професійних суддів;
- у касаційному суді (Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України; Військова судова колегія Верховного Суду України)*:
- у касаційному порядку (по другій чи по третій інстанції) -- трьох професійних суддів;
- у виключному порядку -- не менше трьох професійних суддів або на спільному засіданні Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного Суду України (не менше 2/3 складу кожної з палат).
Статтею 31 згаданого Закону передбачено можливість розгляду кримінальних справ судами присяжних, які повинні діяти у загальних апеляційних судах (крім Апеляційного суду України). Однак пра вової регламентації здійснення ними правосуддя у процесуальному законі поки ще немає.
До ознак (властивостей), які характеризують і визначають підсудність, належать ознаки самого злочину (рід, характер), суб'єкт злочину, місце його вчинення та зв'язок кримінальних справ між собою, якщо їх кілька. Визначаючи підсудність окремої кримінальної справи конкретному судові, перелічені ознаки беруть у сукупності й оцінюють одночасно. Залежно від перелічених ознак (властивостей) закон встановлює такі види підсудності:
1) родову (предметну);
2) спеціальну;
3) територіальну (місцеву);
4) за зв'язком справ.
Родова (предметна) визначається родом (видом) та характером вчиненого злочину й обумовлюється його кваліфікацією. За цією ознакою розмежовують повноваження кожної ланки судової системи як суду першої інстанції. Родову підсудність регламентує пряма вказівка закону про віднесення певних категорій кримінальних справ до розгляду і вирішення їх судом окремої ланки.
Наприклад, згідно зі ст. 33 КПК районному (міському) суду - основній ланці судової системи держави -- підсудні всі кримінальні справи, крім тих, що підсудні судам вищого рівня і військовим судам.
Кримінально-процесуальний кодекс визначає наступну підсудність кримінальних справ:
Апеляційному суду Автономної Республіки Крим, апеляційним судам областей, міст Києва і Севастополя підсудні такі кримінальні справи:
1) про злочини проти основ національної безпеки України, передбачені статтями 109-114 Кримінального кодексу України ;
2) про злочини, за вчинення яких Кримінальним кодексом України передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі.
У випадках особливої складності або важливості справи, підсудної місцевому суду, апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя мають право прийняти її до свого провадження.
Спеціальна (персональна, суб'єктна) підсудність визначається особливостями суб'єкта злочину (його службовим становищем).
Цей вид підсудності стосується переважно кримінальних справ про злочини військовослужбовців та військовозобов'язаних під час про ходження ними військової служби, а також суддів, народних депутатів та деяких інших категорій посадових осіб. Спеціальна підсудність -- це підсудність військовим судам, бо вони є спеціальними судами, хоч і входять до загальної судової системи. Зокрема, ст. 19 Закону України "Про судоустрій України" вказує, що військові суди належать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.
Військовим судам підсудні справи про:
1) злочини, вчинені:
- військовослужбовцями Збройних Сил України, Прикордонних військ, Служби безпеки України та інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України і Президентом України;
- військовослужбовцями під час проходження ними військових зборів;
2) злочини проти встановленого порядку несення служби, вчине ні особами начальницького складу установ виконання покарань.
Військовим судам гарнізонів як судам першої інстанції підсудні справи про злочини осіб, які мають військове звання до підполковника, капітана другого рангу включно, крім тих справ, які підсудні військовим судам вищого рівня.
Військовим судам регіонів, Військово-Морських Сил як судам першої інстанції підсудні:
1) справи про злочини осіб, які мають військове звання полковника, капітана 1 рангу і вище;
2) справи про злочини осіб, які займають посаду від командира полку, командира корабля 1 рангу і вище, а також осіб, рівних їм за службовим становищем;
3) справи про всі злочини, за які в умовах мирного часу законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Територіальна підсудність. Територіальна підсудність кримінальної справи - це властивості (ознаки, особливості), в силу яких вона повинна розглядатися в суді, який розташований в окремій місцевості (республіці, краї, області, місті, районі, окрузі). За законом вона визначається, як правило, місцем скоєння злочину. Але якщо місце скоєння злочину встановити неможливо (наприклад, крадіжка скоєна в потязі або літаку, які знаходилися в русі; хабар давався однієї й тієї ж особі в різних кінцях країни), то територіальна підсудність визначається в залежності від місця завершення розслідування. Дане правило має відношення до визначення підсудності кримінальних справ по першій інстанції, коли річ іде про вирішення основних питань - про винність або невинність, призначенні покарання або звільнення від покарання. Однак, проблеми територіальної підсудності можуть виникати і в інших випадках:
- при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків;
В залежності від змісту питань, які виникають, їх вирішення можливе в суді за місцем відбування покарання, за місцем винесення вироку або за місцем проживання засудженого. Наприклад, питання про умовно-дострокове звільнення з виправної колонії та заміні невідбутої частини більш м'яким покаранням повинно вирішуватись суддею за місцем відбування покарання. Це обумовлено тим, що в даному випадку необхідно враховувати відомості, які характеризують поведінку засудженого. А ними володіє перш за все адміністрація колонії.
- при судовій перевірці законності та обґрунтованості арешту чи подовження його строку;
Таке місце не завжди співпадає з місцем проводження розслідування або з місцем, де буде розглядатися дана справа по суті.
- при судовій перевірці законності та обґрунтованості затримання по підозрі у скоєнні злочину;
- при отриманні судового дозволу на обмеження конституційного права людини на таємницю переписки, телефонних розмов, поштових, телеграфних чи інших сполучень, а рівно на проникнення в житло окрім волі тих, хто проживає в ньому.
Персональна підсудність. Персональна підсудність визначається властивостями (ознаками, особливостями) особистості звинувачуваного (підсудного). Частіш за все до уваги приймаються такі персональні властивості особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, як його належність до числа військовослужбовців, а також військове звання або посадове положення (необов'язково пов'язане з військовою службою). По першому з названих властивостей визначають, чи відноситься дана справа до ведення військових судів (іншими словами: встановлюють підвідомчість справи). Що стосується другої властивості (військове звання чи посадовий стан), то вона набуває значення, коли потрібно вибирати той конкретний суд в системі судів, де повинна розглядатись дана справа (тобто визначити підсудність). Особливим випадком впливу персонального фактора (посадового стану) на підсудність кримінальної справи є правило про визначення підсудності справ про злочини, які скоєні суддями.
З метою забезпечення найбільш об'єктивного і повного розгляду справи, а також найкращого забезпечення виховної ролі судового розгляду, в окремих випадках справа може бути передана на розгляд суду за місцем проживання чи роботи обвинуваченого або за місцем знаходження більшості свідків(ст. 38).
Передача в цих випадках справи з одного суду до іншого допускається лише до початку її розгляду в судовому засіданні.
Питання про передачу справи з одного районного (міського), міжрайонного (окружного) суду до іншого чи з одного військового суду гарнізону до іншого в межах Автономної Республіки Крим, однієї області, міст Києва і Севастополя, одного військового регіону чи Військово-Морських Сил вирішується головою відповідно Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів, головою військового суду регіону, Військово-Морських Сил.
Питання про передачу справи до суду іншої області або військового суду, міжобласного суду або військового суду іншого регіону вирішується Головою Верховного Суду України чи його заступником.
Підсудність за зв'язком справ визначається можливістю об'єднання в одному провадженні кримінальних справ про обвинувачення однієї особи або групи осіб у вчиненні одного або кількох злочинів, які (справи) підсудні за територіальною чи родовою ознакою різним судам.
В разі об'єднання в одному провадженні кримінальних справ по обвинуваченню декількох осіб у вчиненні декількох злочинів, коли ці справи підсудні двом або декільком однойменним судам, справу розглядає той суд, в районі діяльності якого було порушено кримінальну справу або закінчено досудове слідство чи дізнання (ст. 39). Якщо одна особа або група осіб обвинувачуються у вчиненні декількох злочинів, справи про які підсудні різнойменним судам, то справа розглядається вищестоящим з цих судів.
Якщо одна особа або група осіб обвинувачуються у вчиненні декількох злочинів і справа хоча б про одну з них або про один із злочинів підсудна військовому суду, то справу розглядає військовий суд.
При обвинуваченні групи осіб у вчиненні одного або кількох злочинів, що не є військовими злочинами, якщо щодо хоча б одного з обвинувачених справа підсудна загальному суду, справа щодо всіх обвинувачених розглядається загальним судом.
Суддя, встановивши, що кримінальна справа не підсудна даному суду, надсилає її за підсудністю; про це суддя виносить постанову.
Якщо підсудність справи іншому однойменному суду виявилася в судовому засіданні, суд продовжує розгляд справи, коли це не може завдати шкоди повноті і об'єктивності дослідження обставин справи. Коли ж не можна забезпечити повноти і об'єктивності дослідження обставин справи, суд надсилає справу за підсудністю, про що виносить ухвалу.
Суд, виявивши в судовому засіданні, що справа підсудна вищестоящому суду або військовому суду, надсилає її за підсудністю.
Передача до нижчестоящого суду справи, початої розглядом у судовому засіданні вищестоящого суду, не допускається.
Спори про підсудність між судами не допускаються. Кримінальна справа, надіслана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтями 38--41 Кримінально-процесуального Кодексу, повинна бути прийнята цим судом до свого провадження, якщо при цьому не перевищується компетенція суду.
Список літератури
1. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960р. - Инфодиск «Законодавство України». - К., 2007.
2. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.: Істина, 2005. - 456с.
3. Черепій П.М. Система і повноваження органів кримінального судочинства у ФРН і Україні. - К., 2005. - 321с.
4. Закон України «Про судоустрій України» від 07.02.2002р. // Офіційний вісник України. - 2002. - №10.
Подобные документы
Компетенція місцевих, окружних та апеляційних судів. Територіальна та інстанційна залежність адміністративних справ. Вищий суд України та його постанови. Підсудність кількох пов'язаних між собою вимог. Порядок передачі справи з одного суду до іншого.
реферат [16,2 K], добавлен 20.06.2009Дослідження засад досудового розслідування злочинів та компетенції органів, які його здійснюють. Структура органів дізнання: міліція, органи безпеки, митні органи, командири військових частин. Особливості процедури виявлення та розслідування злочинів.
реферат [27,1 K], добавлен 17.04.2010Засади досудового розслідування злочинів. Види попереднього розслідування: дізнання і попереднє слідство. Органи досудового слідства та дізнання. Термін досудового слідства. Виявлення та розслідування злочинів як важливий вид правоохоронної діяльності.
реферат [21,7 K], добавлен 19.05.2010Процес досудового слідства. Попереднє розслідування та віддання під суд у Франції. Досудове слідство в Німеччині. Досудове слідство в Англії та США: поліцейське (позасудове) розслідування, досудове дослідження обставин справи обвинуваченням і захистом.
курсовая работа [39,1 K], добавлен 08.02.2008Правове регулювання відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури або суду. Загальна характеристика деліктних зобов'язань. Умови відповідальності за завдану шкоду, обсяг та порядок покриття збитків.
курсовая работа [48,2 K], добавлен 20.12.2010Сутність та значення прокурорського нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства. Повноваження прокурора по здійсненню нагляду за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства. Перевірка прокурором справи.
курсовая работа [30,0 K], добавлен 03.05.2007Сутність, ознаки, види заходів процесуального примусу, їх характеристика. Предметна підсудність адміністративних справ. Компетенція адміністративних судів у вирішенні адміністративних справ. Вирішення ситуаційних завдань з адміністративного судочинства.
контрольная работа [33,0 K], добавлен 21.01.2011Аналіз засад досудового розслідування - діяльності спеціально уповноважених органів держави по виявленню злочинів та осіб, які їх вчинили, збиранню, перевірці, всебічному, повному і об'єктивному дослідженню та оцінці доказів. Компетенція органів дізнання.
реферат [22,9 K], добавлен 17.05.2010Криміналістична характеристика злочину. Особливості порушення кримінальної справи стосовно шахрайства. Дії слідчого в типових ситуаціях на початку розслідування. Організаційно-тактичні основи провадження слідчих дій у типових ситуаціях розслідування.
контрольная работа [39,8 K], добавлен 09.03.2009Поняття злочину, основні ознаки його складу. Аналіз ознак об’єктивної сторони складу злочину та предмета. Значення знарядь та засобів вчинення злочину при розслідуванні того чи іншого злочину. Основні відмежування знаряддя та засобу вчинення злочину.
курсовая работа [82,5 K], добавлен 17.04.2012
