Зловживання монопольним становищем на ринку

Згідно статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються:

· заборона або перешкоджання створенню нових підприємств чи здійснення підприємництва в інших організаційних формах у будь-якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів діяльності, на виробництво, придбання чи реалізацію певних видів товарів;

· пряме або опосередковане примушення суб'єктів господарювання до вступу в асоціації, концерни, міжгалузеві, реґіональні чи інші форми об'єднань або здійснення узгоджених дій концентрації суб'єктів господарювання в інших формах (абзац третій частини другої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» із змінами, внесеними згідно із Законом N 2596-IV від 31.05.2005);

· пряме або опосередковане примушення суб'єктів господарювання до пріоритетного укладення договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів чи першочергового їх придбання у певних продавців;

· будь-яка дія, спрямована на централізований розподіл товарів, а також розподіл ринків між суб'єктами господарювання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи продавців;

· встановлення заборони на реалізацію певних товарів з одного реґіону країни в іншому або надання дозволу на реалізацію товарів з одного реґіону в іншому в певному обсязі чи за виконання певних умов;

· надання окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції;

· дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами;

· дія, якою встановлюються не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, у тому числі щодо придбання чи реалізації товарів, ціноутворення, формування програм діяльності та розвитку, розпорядження прибутком.

Вчинення антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

ВИСНОВОК

На сучасному етапі розвитку українського суспільства в економіці відбуваються процеси, які не були раніше їй притаманні - це утворення монополій, яке призводить до економічного домінування однієї або декількох фірм на ринку. використання домінуючого монопольного становища на ринку призводить до дисбалансу в структурі ринку. Від цьго дисбалансу страждають, як підприємці, так і покупців.

Причиною утворення монополій та зловживання домінуючим положенням на ринку є прогалини в законодавстві - існують певні норми поведінки господарюючих суб`єктів на ринку, які зазначені в законі, але немає приписів щодо прийняття санкцій до тпорушників. Одним з варіантів вирішення цієї проблеми є запровадження чіткої структури притягнення до відповідальності суб`єктів господарювання, які зловживають монопольним становищем на ринку.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001. № 2210-III.

2. Господарський кодекс України від 16.01.2003. № 436-IV.