Організація роботи в місцевому суді

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ

Кафедра адміністративного та кримінального права

Курсова робота

організація роботи в місцевому суді

Студента 2 курсу

Піперкова М.Ю

Одеса 2010

ЗМІСТ

ВСТУП

ГЛАВА 1. Організаційно-правові засади діяльності місцевих судів

1.1 Місцевий суд як основна ланка системи судів загальної юрисдикції

1.2 Засади фінансування судів

1.3 Організація діловодства в місцевому суді

ГЛАВА 2. кадровий склад місцевих судів

2.1 Обрання суддів і припинення їх повноважень

2.2 Голова місцевого суду

2.3 Апарат місцевого суду. Працівники апарату місцевого суду

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

Вступ

Обґрунтування вибору теми та її актуальність. Судова влада не дарма виділена в окрему гілку влади. Саме на неї покладено обов'язок вершити правосуддя у суспільстві. Сильна та прозора судова влада - ознака розвиненої правової держави. Сьогодні в Україні діє три ланкова система судових інстанцій - яка складається з місцевих судів, судів апеляційної та суду касаційної інстанції (окремо від яких діє Конституційний Суд). І саме на першу ланку покладено найбільший обсяг роботи, адже саме вони є органами, до яких безпосередньо звертається населення задля захисту своїх порушених прав. Тому детально дослідити організацію роботи у місцевих судах та їхню структуру є теоретично та практично актуальною темою, яка значно допоможе мені у майбутньому. Саме тому я обрав цю тему курсової роботи.

Мета та задачі роботи. Метою роботи є проведення всебічного аналізу організації роботи в місцевому суді.

Для досягнення поставленої мети визначено такі основні задачі роботи: визначити роль місцевих судів у судовій системі України, дослідити засади фінансування судів та суддів, розглянути особливості організації діловодства в місцевих судах, проаналізувати кадрову структуру місцевих судів, а саме порядок обрання та звільнення судів, та повноваження працівників апарату суду.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є суди України першої інстанції.

Предметом дослідження є організаційно-правові засади роботи місцевих судів.

Методи дослідження. Під час написання курсової роботи я використовував низку правових та загальнонаукових методів. Враховуючи те, що в Україні діє достатня кількість нормативно-правових актів, що регулюють питання судоустрою та організації роботи судових органів, ключовим методом я обрав метод аналізу нормативно-правової бази. Також слід визначити метод дослідження теоретичного матеріалу вітчизняних теоретиків права. Завдяки цьому методу я зміг краще зрозуміти деякі питання організації роботи місцевого суду та внутрішню структуру. Для впорядкування матеріалу, отриманого з джерел та літератури, я використовував аналітичний метод та метод систематизації.

Аналіз використаних джерел та літератури. З огляду на специфіку досліджуваної теми основою для написання роботи стали вітчизняні нормативно-правові акти, зокрема Закони України «Про судоустрій», «Про статус суддів» та процесуальні кодекси. Також я користувався Інструкціями з діловодства у місцевих судах та посадовими інструкціями працівників суду. Серед наукової та навчальної літератури варто відзначити монографію Бандурки А.М, Марочкіна І.Є та Тодики Є.М

Обґрунтування структури роботи. Перша глава присвячена організаційно-правовим засадами діяльності місцевих судів, в якій, по-перше, визначено їхнє місце в судовій системі Україні, а, по-друге, досліджено основні засади фінансування діяльності судів та суддівського корпусу. Також в цій главі розібрано організацію діловодства у місцевих судах.

Друга глава присвячена безпосередньо організації роботи в місцевому суді. Враховуючи те, що саме завдяки кадровим працівникам можливе функціонування судів, ця глава присвячена виключно характеристиці окремих категорій працівників місцевих судів - суддів, голови суду та працівників апарату суду.

ГЛАВА 1. Організаційно-правові засади діяльності місцевих судів

1.1 Місцевий суд як основна ланка системи судів загальної юрисдикції

Місцевий суд є основною ланкою у системі судів загальної юрисдикції. Це випливає перш за все з того, що суди саме цього рівня розглядають усі кримінальні, цивільні, господарські та адміністративні справи, за винятком тих, які віднесені законодавством до компетенції інших судів.

Принципи його організації та діяльності закріплено у Конституції, законах України "Про судоустрій України", "Про статус суддів" та деяких інших нормативних актах [16, 282].

Суд цього рівня утворюється у районі, місті та районах міста. У назві місцевого суду використовується назва населеного пункту, в якому він знаходиться.

За своїми повноваженнями місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.

До місцевих загальних судів належать:районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди;військові суди гарнізонів.

Місцеві загальні суди розглядають цивільні, адміністративні та кримінальні справи, а також справи про адміністративні правопорушення [4]. Зокрема, місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення; місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності; місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції), крім справ адміністративної юрисдикції у сфері військового управління, розгляд яких здійснюють військові суди.

Військовий суд гарнізону є структурним елементом системи військових судів і утворюється на території, де розташовано один або кілька гарнізонів. Створення військових судів зумовлено низкою причин. Так, розгляд справ у військових злочинах потребує від суддів знання особливостей проходження військової служби, умов життя та побуту в армії. Крім того, структура управління армією ускладнює використання можливостей районних та міських судів, ос­кільки управління армією здійснюється не за адміністративно-територіальним поділом. Підсудність справ військовому суду гарнізону визначається процесуальним законом. Зокрема, відповідно до ст. 36 КПК України військовим судам гарнізонів як судам першої інстанції підсудні справи про злочини осіб, які мають військове звання до підполковника, капітана другого рангу, крім справ, що підсудні військовим судам вищого рівня [2].

Місцевими спеціалізованими судами є господарські та адміністративні суди. Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами -- окружні суди, що утворюються в округах відповідно до указу Президента України.

Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Наприклад, згідно зі ст. 12 Господарського процесуального кодексу України до підсудності місцевих господарських судів належать справи про банкрутство, справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції [3].

Місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції), крім справ адміністративної юрисдикції у сфері військового управління, розгляд яких здійснюють військові суди. Згідно з п. 16 Прикінцевих положень Закону України "Про судоустрій України", до утворення системи адміністративних судів розгляд справ, віднесених до підсудності адміністративних місцевих судів, здійснюють місцеві загальні суди.

До складу місцевого суду входять: судді місцевого суду, голова та заступник голови суду. У місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.

Порядок призначення (обрання) суддів до місцевого суду визначається Конституцією України та Законом України "Про статус суддів"[5].

1.2 Засади фінансування судів

Фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Забезпечення функціонування судової влади передбачає:

1) окреме визначення у Державному бюджеті України видатків на фінансування судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону;

2) законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів;

3) гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів.

Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України . щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють:

Верховний Суд України, Конституційний Суд України, вищі спеціалізовані суди - щодо фінансового забезпечення діяльності цих судових установ;

Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, а також діяльності кваліфікаційних комісій суддів усіх рівнів, органів суддівського самоврядування та державної судової адміністрації.

Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремими рядками по загальних судах і спеціалізованих судах, а також окремими рядками по місцевих судах, апеляційних судах (у тому числі Апеляційному суду України), військових судах (місцевих та апеляційних разом) та окремо кожному вищому спеціалізованому суду. Ці видатки не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році.

Державна судова адміністрація України розробляє і затверджує за погодженням з Радою суддів України єдині нормативи фінансового забезпечення судів загальної юрисдикції. Нормативи доводяться до кожного суду і повинні переглядатися не рідше одного разу на три роки. Кошторис витрат на утримання кожного суду затверджується на підставі зазначених нормативів.

Відповідальність за фінансове забезпечення діяльності кожного суду згідно з затвердженими нормативами покладається на державну судову адміністрацію. Контроль за додержанням вимог щодо фінансування судів здійснює Рада суддів України, а також органи державної влади, визначені законом [7].

Суди загальної юрисдикції фінансуються на підставі кошторисів і помісячних розписів видатків, затверджених відповідно до вимог цього Закону, в межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Видатки на утримання судів не пізніше 10 числа кожного місяця перераховуються органами Державного казначейства України на рахунки Верховного Суду України, інших судових установ - головних розпорядників бюджетних коштів та на рахунки територіальних управлінь державної судової адміністрації - для фінансування всіх інших судів загальної юрисдикції, а також діяльності кваліфікаційних комісій суддів усіх рівнів, органів суддівського самоврядування та державної судової адміністрації.

У кошторисах Верховного Суду України, Конституційного Суду України та вищих спеціалізованих судів передбачаються кошти на представницькі витрати.

У разі якщо Державний бюджет України на поточний фінансовий рік не прийнято, суди фінансуються в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Матеріально-технічне забезпечення місцевих судів покладається на державну судову адміністрацію і здійснюється на підставі замовлень відповідного суду, в межах кошторису на утримання даного суду. Щодо забезпечення військових судів державна судова адміністрація взаємодіє з відповідними установами Міністерства оборони України. Особовий склад військових судів користується всіма видами військового спорядження нарівні з особовим складом військових частин і установ Міністерства оборони України.

Суди та інші установи, що мають статус юридичної особи, забезпечують поточні потреби своєї діяльності самостійно або на підставі окремих з замовлень через державну судову адміністрацію. Витрати на потреби капітального ремонту, реконструкції та нового будівництва приміщень судів, а також інші капітальні витрати здійснюються через державну судову адміністрацію[15, 125].

Розмір заробітної плати (грошового забезпечення) судді повинен забезпечувати його фінансову незалежність, визначається відповідно до Закону «Про статус суддів» та інших нормативно-правових актів щодо умов оплати праці суддів і не може бути зменшений.

Розмір заробітної плати працівників апарату судів та працівників державної судової адміністрації, їх побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються Законом «Про державну службу», іншими нормативними актами і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців апаратів законодавчої та виконавчої влади [6].

Державна судова адміністрація несе видатки на поховання та увічнення пам'яті суддів, у тому числі суддів у відставці.

1.3 Організація діловодства в місцевому суді

Безперешкодна та якісна робота суду передбачає передусім грамотне та ефективне ведення діловодства працівниками апарату суду та безпосередньо суддями. Важливістю цього процесу в організації роботи місцевого суду зумовлене його детальна регламентація на нормативно-правовому рівні. Так, відповідним документом, що визначає усі аспекти діловодства у місцевих судах, є Інструкція з діловодства в місцевому загальному суді для судів загальної юрисдикції, Інструкція з діловодства в господарських судах України для господарських судів, та Інструкція з діловодства в апеляційних і місцевих адміністративних судах для адміністративних судів.

Установлена Інструкцією система судового діловодства є обов'язковою для всіх працівників суду. В окремих судах, перелік яких визначається Державною судовою адміністрацією України (модельні суди), судове діловодство може здійснюватися відповідно до іншого чинного законодавства України. Організаційне керівництво діяльністю суду здійснює голова відповідного суду.

Організацію діловодства в суді відповідно до Інструкції забезпечує керівник апарату (завідуючий секретаріатом) суду або інший працівник апарату суду, який виконує його обов'язки (далі - керівник апарату суду). Керівник апарату суду підпорядковується голові суду і координує свою діяльність з відповідним територіальним управлінням державної судової адміністрації. Керівник апарату суду ознайомлює всіх працівників апарату суду з нормативно-правовими актами і методичними матеріалами з діловодства [15, 141].

Функціональні обов'язки працівників апарату суду вносяться окремим розділом до їх посадових інструкцій. Залежно від штатної чисельності апарату суду, навантаження на кожного працівника апарату суду та в разі службової необхідності головою суду може проводитися перерозподіл функціональних обов'язків, про що обов'язково зазначається в посадових інструкціях. У разі, коли видається наказ суду з основної діяльності за підписом голови чи виконуючого обов'язки голови суду про перерозподіл функціональних обов'язків, і в разі виконання цих обов'язків працівником апарату суду тимчасово чи за визначений період, цей перерозподіл функціональних обов'язків не зазначається в посадових інструкціях.

Приймання громадян у суді здійснюється згідно з законодавством України про звернення громадян та відповідними Правилами внутрішнього розпорядку суду, які затверджуються наказом голови суду.

Усі судові справи та кореспонденція, у тому числі документи, надіслані електронною поштою, факсимільним зв'язком, а також телеграми, що надходять до суду, приймаються, опрацьовуються та під підпис передаються за призначенням працівниками апарату суду відповідно до обов'язків [10].

Після реєстрації, але не пізніше наступного робочого дня, усі судові справи та матеріали, що надійшли до суду і підлягають розгляду відповідно до кримінального, цивільного чи адміністративного судочинства, передаються для реєстрації у відповідних обліково-статистичних картках чи реєстраційних журналах та алфавітних покажчиках.

Викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги громадян, що не підлягають розгляду відповідно до кримінального, цивільного чи адміністративного судочинства і розглядаються в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян", реєструються в журналі вхідної кореспонденції за індексом першої літери прізвища заявника з дотриманням правил, визначених Інструкцією.

Судові справи (матеріали) підшиваються в спеціальну обкладинку, виготовлену друкарським способом. Після формування справи вона подається на розгляд судді. Нерозглянуті по суті судові справи зберігаються у сейфі головуючого судді.

Безпосередньо перед розглядом кримінальної, цивільної чи адміністративної справи секретарем судового засідання перевіряється явка учасників судового процесу та вживаються заходи до з'ясування причин неявки, уточнюються відомості про вручення судових викликів, повідомлень, судових повісток та інших матеріалів, про що доповідається судді. Після закінчення судового засідання секретарем судового засідання у терміни відповідно до процесуального законодавства складається, підписується і передається судді протокол судового засідання. Протокол перевіряється та підписується суддею. Про строк виготовлення протоколу судового засідання повідомляються учасники процесу, сторони чи особи, які беруть участь у справі, які заявили клопотання про ознайомлення з ним. З моменту одержання цього повідомлення вони мають право ознайомитись з протоколом та подати на нього зауваження у термін, визначений процесуальним законодавством України. Учасники процесу, сторони чи особи, які беруть участь у справі, можуть бути ознайомлені з протоколом судового засідання і мають право подати свої зауваження на нього лише в тому випадку, коли судову справу вже розглянуто по суті [10].

Повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальної апаратури чи інших технічних засобів здійснюється у випадках і порядку, передбаченими процесуальним законодавством.

Апеляції на відповідне рішення суду реєструються у журналі реєстрації вхідної кореспонденції та в журналі обліку апеляцій, апеляційних і касаційних скарг та касаційних подань прокурора в кримінальних справах. Про надходження апеляції робиться запис у відповідній обліково-статистичній картці. Після надходження в суд усіх апеляційних скарг у цивільній чи адміністративній справі або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги вони разом зі справою надсилаються до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їхнього надходження надсилаються до апеляційного суду.

Касаційні скарги на судові рішення в кримінальній справі, що надійшли в місцевий суд, повертаються особам, які їх подали, із супровідним листом за підписом судді, який головував у суді першої інстанції, чи голови суду. У супровідному листі дається роз'яснення порядку касаційного оскарження, унесення касаційного подання. Про оскарження в порядку касаційного провадження судових рішень у цивільних чи адміністративних справах робиться запис у відповідній обліково-статистичній картці.

Судові документи оформлюються відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу про адміністративні правопорушення України, інших законодавчих і нормативно-правових актів, а також відповідної Інструкції.

удові справи, провадження у яких закінчено, та документи діяльності суду передаються в архів відповідно до Інструкції про порядок передання до архіву суду щороку за графіком, затвердженим головою суду. Передавання судових справ та документів діяльності суду за рік, що минув, проводиться в строк не пізніше 1 квітня поточного року.

ГЛАВА 2. кадровий склад місцевих судів

2.1 Обрання суддів і припинення їх повноважень

Конституцією України визначено, що правосуддя здійснюють професійні судді та в установлених законом випадках - народні засідателі й присяжні. Професійні судді не можуть належати до політичних партій і профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої [1].

Специфіка судової діяльності потребує, крім додержання засад судочинства, ще й позбавленого політичної пристрасті суддю, дотримання вимог несумісності. Належність судді до будь-якої партії небезпечна для правосуддя. Необхідну за законом політичну нейтральність судді не може бути зведено тільки до формальних заборон його зв'язків із політичними партіями й рухами. Взагалі можливі й інші прояви суддею його політичних симпатій або антипатій (надання матеріальної підтримки певним партіям, участь у вуличних демонстраціях, агітація за кандидатів у депутати тощо). Все це - акції політичного характеру, й суддя має залишатися осторонь них. Якщо ж його політична за ангажованість перетворюється на постійний фактор, на тлі якого він продовжує виконувати свої професійні суддівські обов'язки, то, незалежно від відсутності в судді формального членства в партії або русі, цілком правомірним є порушення питання про припинення його суддівських повноважень.

На посаду судді кваліфікаційна комісія суддів може рекомендувати громадян України, які досягали 25-річного віку, мають вищу юридичну освіту й стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживають в Україні не менш як десять років і володіють державною мовою [7].

Не може бути рекомендовано на посаду судді осіб, визнаних судом обмежено дієздатними або недієздатними; які мають хронічні чи психічні захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді; щодо яких провадять дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість.

Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їхнього професійного рівня встановлює закон, зокрема Закон України "Про статус суддів". Наприклад, відповідно до ст. 7 цього Закону суддею апеляційного суду може бути громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як п'ять років, у тому числі не менш як три роки на посаді судді. Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти п'яти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як десять років, у тому числі не менш як п'ять років на посаді судді [5].

Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Відповідно до ст. 127 Конституції України ці судді відправляють правосуддя в складі колегій суддів.

На посаду судді спеціалізованого суду може бути рекомендовано відповідною кваліфікаційною комісією суддів громадянина України, не молодшого тридцяти років, який проживає в Україні не менш як десять років, володіє державною мовою, має вищу освіту в галузі знань, які охоплено межами юрисдикції відповідного спеціалізованого суду, та стаж роботи за спеціальністю не менш як п'ять років.

Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого Складу суду є складання кваліфікаційного екзамену. Цю умову не поширено на осіб, які мають відповідний стаж роботи на посаді судді, давність якого не перевищує одинадцяти років.

Звільнення судді або припинення його повноважень розглядають у контексті незалежності й недоторканності суддів. У Конституції (ст. 126) та Законі України "Про статус суддів" (ст. 15) дано вичерпний перелік випадків припинення повноважень або звільнення з посади. Зокрема, щодо припинення повноважень є підстави, які пов'язано з порядком проходження державної служби (закінчення строку повноважень, досягнення шістдесяти п'яти річного віку, переведення чи обрання судді на іншу посаду, письмова заява про відставку або звільнення з посади за власним бажанням), негативними життєвими ситуаціями (смерть судді або оголошення його рішенням суду, що набрало законної сили, померлим; набрання чинності рішення суду про визнання судді безвісно відсутнім тощо), професійною непридатністю (звільнення в порядку дисциплінарного провадження за професійною невідповідністю).

Для забезпечення формування корпусу професійних суддів і визначення рівня їхньої фахової підготовленості, а також для розгляду питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодо надання висновків про звільнення судді з посади в системі судоустрою України діють такі кваліфікаційні комісії:

- кваліфікаційні комісії суддів загальних судів;

- кваліфікаційна комісія суддів військових судів;

- кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів;

- Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Строк повноважень кваліфікаційних комісій суддів становить три роки з дня їх утворення. До складу кваліфікаційних комісій суддів входять 11 членів, які мають вищу юридичну освіту: шість суддів, обраних до складу кваліфікаційної комісії відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій України"; дві особи від Міністерства юстиції України; дві особи, вповноважені відповідною обласною (Київською, міською) радою за місцезнаходженням кваліфікаційної комісії суддів; одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє в складі 13 членів, які мають вищу юридичну освіту. До її складу входять: сім суддів, обраних до Комісії відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій України"; дві особи, призначені Верховною Радою України; дві особи, призначені Президентом України; одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; одна особа від Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 77 Закону України "Про судоустрій України" кваліфікаційна комісія суддів має перевіряти відповідність кандидатів у судді вимогам, встановленим законом, проводити їхнє кваліфікаційне атестування й давати висновок про підготовленість до судової роботи кожного кандидата, якого пропонують на посаду судді; а також давати висновки про звільнення з посади судді [7].

Крім того, на кваліфікаційну комісію покладено обов'язки проводити атестацію суддів відповідних судів і присвоювати суддям кваліфікаційні класи (не вище другого); розглядати звернення та подання про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих судів, проводити пов'язані з цим службові перевірки, за наявності підстав, порушувати дисциплінарні провадження тощо.

За результатами розгляду кваліфікаційна комісія суддів приймає рішення (висновок), який викладає в письмовій формі. В рішенні (висновку) зазначають дату й місце прийняття рішення, склад комісії, питання, які розглядали, мотиви прийнятого рішення. Рішення (висновок) підписують головуючий і члени комісії, які брали участь у засіданні.

Особа, стосовно якої прийнято рішення кваліфікаційної комісії суддів, або особа, за поданням якої вирішувалися питання, в разі незгоди з цим рішенням має право оскаржити його.

Метою проведення атестації є оцінка та стимулювання росту професійної кваліфікації суддів.

Залежно від посади, стажу та досвіду роботи, рівня професійних знань, суддям довічно встановлюють шість кваліфікаційних класів:

вищий, перший, другий, третій, четвертий і п'ятий.

Кваліфікаційні класи присвоюють: суддям Верховного Суду України - вищий і перший кваліфікаційні класи; суддям вищих спеціалізованих судів - вищий, перший і другий кваліфікаційні класи; суддям апеляційних судів - перший, другий і третій кваліфікаційні класи; суддям місцевих судів - другий, третій, четвертий і п'ятий кваліфікаційні класи.

Мінімальний строк перебування в кваліфікаційному класі, який дає право на присвоєння наступного кваліфікаційного класу, встановлено: в п'ятому й четвертому - три роки, в третьому й другому - п'ять років. Строк перебування в першому кваліфікаційному класі не обмежено.

За суддею, який вийшов у відставку чи на пенсію, зберігають присвоєний йому кваліфікаційний клас.

Втрата громадянства тягне за собою позбавлення судді кваліфікаційного класу.

Чергову кваліфікаційну атестацію судді проводять не пізніше одного місяця з дня закінчення строку перебування в присвоєному йому кваліфікаційному класі. Дострокову кваліфікаційну атестацію може бути проведено не раніше ніж через два роки з часу останньої атестації.

Особи, вперше обрані на посаду, проходять кваліфікаційну атестацію протягом шести місяців після обрання, якщо вони мають стаж роботи, й протягом двох років, якщо такого стажу не мають.

Порядок проведення кваліфікаційної атестації суддів передбачає, що на суддю, який підлягає кваліфікаційній атестації, голова відповідного суду складає характеристику, в якій відображено ділові та моральні якості, дано оцінку його професійної діяльності.

Характеристику на голів судів складають голови судів вищого рівня.

Суддя має бути ознайомлений із характеристикою не пізніше як за п'ятнадцять днів до проведення атестації.

Атестацію проводять у присутності судді, якого атестують, у формі кваліфікаційного іспиту, кваліфікаційної співбесіди або повторного (додаткового) іспиту. Кваліфікаційна комісія, залежно від рівня професійних знань, стажу, досвіду роботи судді, приймає рішення про:

- присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу;

- присвоєння судді більш високого кваліфікаційного класу;

- залишення судді в раніше присвоєному кваліфікаційному класі;

- відкладення атестації до шести місяців.

За своїми повноваженнями кваліфікаційна комісія може дати висновок про невідповідність рівня професійних знань судді займаній посаді й звільнення його з посади судді.

Крім того, за наявності підстав, кваліфікаційна комісія може присвоїти судді більш високий кваліфікаційний клас, ніж запропоновано в поданні, внести подання про заохочення судді.

Рішення кваліфікаційної комісії з питань кваліфікаційної атестації може бути оскаржено суддею, стосовно якого розглядали питання, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому рішення. Скаргу подають через комісію, яка проводила атестацію. Скаргу з матеріалами атестації надсилають до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протягом трьох днів. її мають розглянути протягом місяця з дня надходження.

За своїми повноваженнями, за наявності підстав, Вища кваліфікаційна комісія може прийняти одне з таких рішень:

- залишити скаргу без задоволення;

- змінити рішення й присвоїти судді кваліфікаційний клас;

- залишити в раніше присвоєному кваліфікаційному класі;

- призначити повторний (додатковий) іспит.

За порушення законодавства під час розгляду судових справ, вимог, які ставлять до судді, та обов'язків судді його притягують До дисциплінарної відповідальності. За кожне з порушень накладають лише одне з таких дисциплінарних стягнень

- догана;

- пониження кваліфікаційного класу;

- за наслідками дисциплінарного провадження відповідна кваліфікаційна комісія суддів може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з посади [5].

Дисциплінарне провадження включає:- перевірку даних про дисциплінарний проступок судді;- порушення дисциплінарного провадження;- розгляд дисциплінарної справи.

Відповідно до ст. 98 Закону України "Про судоустрій України" дисциплінарне провадження щодо суддів місцевих судів здійснюють кваліфікаційні комісії [7].

Рішення в дисциплінарній справі судді приймають більшістю голосів членів кваліфікаційної комісії суддів, присутніх на засіданні. При накладенні на суддю дисциплінарного стягнення враховують характер проступку, його наслідки, особу судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання міри дисциплінарної відповідальності.

Рішення в дисциплінарній справі судді про притягнення його до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржено до Вищої ради юстиції.

2.2 Голова місцевого суду

Голова місцевого суду та його заступник призначаються на посаду строком на п'ять років з числа суддів та звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України (а щодо спеціалізованих судів -- голови відповідного вищого спеціалізованого суду) на підставі рекомендації Ради суддів України (щодо спеціалізованих судів -- рекомендації відповідної ради суддів) [5].

Обов'язки голови місцевого суду є досить місткими. Він, зокрема, здійснює організаційне керівництво діяльністю суду; визначає обсяг обов'язків заступника (заступників) голови суду; на підставі акта про призначення на посаду судді чи обрання суддею безстроково або припинення повноважень судді видає відповідний наказ; приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця у встановленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення; здійснює заходи щодо забезпечення формування складу народних засідателів; організує ведення судової статистики; проводить роботу щодо підвищення кваліфікації працівників апарату суду; представляє суд у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями; здійснює інші передбачені законом повноваження.

Голова місцевого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і розпорядження.

Голова місцевого суду:

здійснює організаційне керівництво діяльністю суду;

визначає обсяг обов'язків заступника (заступників) голови суду;

на підставі акта про призначення на посаду судді чи обрання суддею безстроково або припинення повноважень судді видає відповідний наказ;

приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця у. встановленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення;

здійснює заходи щодо забезпечення формування складу народних засідателів;

організовує ведення судової статистики;

організовує роботу щодо підвищення кваліфікації працівників апарату суду;

представляє суд у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями;

здійснює інші передбачені законом повноваження.

Голова місцевого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і розпорядження.

Голова місцевого суду має заступника (заступників). Заступник голови місцевого суду відповідно до визначених головою суду обов'язків бере участь в організації діяльності суду. У разі відсутності голови суду виконання його обов'язків здійснюється відповідно до встановленого ним розподілу обов'язків щодо організації діяльності суду.

Голова місцевого суду та його заступники призначаються на посаду і звільняються з посади в порядку, встановленому статтею 20 цього Закону.

Голова і заступники голови місцевого суду можуть бути призначені на адміністративні посади повторно.

2.3 Апарат місцевого суду. Працівники апарату місцевого суду

Цілком зрозуміло, що суд - це складна організаційна структура, належне функціонування якої неможливо забезпечити самими суддями. Для створення усіх умов для належного виконання суддями своїх обов'язків та доступу громадян до судових органів в кожному суді існує власний апарат, в який входять десятки працівників різних спеціальностей та професій, які своєю працею забезпечують безперешкодну та ефективну реалізацію суддями своїх функцій.

Керівник апарату очолює апарат місцевого загального суду (далі - суд) та здійснює безпосереднє керівництво його діяльністю. Правовий статус керівника апарату визначається Законами України "Про судоустрій України" та "Про державну службу". Керівник апарату призначається на посаду та звільняється з посади наказом голови місцевого суду за попереднім погодженням з відповідним територіальним управлінням Державної судової адміністрації з дотриманням вимог трудового законодавства та законодавства про державну службу України. На посаду керівника апарату призначається особа, яка має повну вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" або "Правоохоронна діяльність" з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, стаж роботи за фахом на державній службі в органах судової влади чи стаж роботи на державній службі на керівних посадах в інших сферах управління не менше 5 років або стаж роботи за фахом в інших сферах управління не менше 7 років.

Керівникові апарату безпосередньо підпорядковані помічник голови, помічник заступника (помічники заступників) голови суду та помічники суддів, секретарі судового засідання, консультанти, старший секретар суду, завідувач архіву (архіваріус), завідувач господарством, бібліотекар, водії, інші працівники відповідно до підпорядкованості за посадами штатного розпису суду, за наказом голови суду - старший судовий розпорядник та судові розпорядники [15,155].

Робота судді була б неможливою без помічників. Помічник судді є посадовою особою апарату місцевого загального суду (далі - суд), статус якої визначається Законом України "Про державну службу". Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади наказом голови відповідного суду з дотриманням вимог трудового законодавства та законодавства про державну службу України. На посаду помічника судді призначаються особи, які мають повну вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" або "Правоохоронна діяльність" з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, стаж роботи на державній службі в судових органах України не менше 2 років або загальний стаж роботи за фахом не менше 3 років. Функціональні обов'язки помічника судді включають в себе наступне: вивчає матеріали справи, здійснює підбір законодавства та матеріалів судової практики, необхідних для розгляду конкретної судової справи; бере участь у попередній підготовці судових справ до розгляду, за дорученням судді готує проекти запитів, листів, іншої документації, пов'язаної із розглядом конкретної справи; за наказом голови суду здійснює приймання позовних заяв, скарг та заяв від осіб, які звертаються до суду, безпосередньо під час прийому громадян відповідно до затвердженого графіка; контролює надходження та приєднання до судової справи відповідних матеріалів; здійснює контроль за підготовкою судових засідань, які проводяться під головуванням судді, контролює своєчасність повідомлення про день та час проведення судового засідання осіб, які беруть участь у справі; за дорученням голови суду або судді, головуючого у справі, здійснює ознайомлення учасників процесу з матеріалами судових справ; здійснює контроль за своєчасним проведенням експертними установами призначених у справах експертних досліджень, за своєчасним виконанням органами внутрішніх справ постанов судді про примусовий привід, а в разі невиконання готує відповідні нагадування тощо; здійснює перевірку правильності та своєчасності оформлення протоколів судового засідання у справах, що знаходяться у провадженні судді; здійснює контроль за своєчасною здачею секретарем судового засідання судових справ, розглянутих під головуванням судді; координує роботу секретаря судового засідання та надає при цьому методичну та практичну допомогу, в тому числі із забезпечення фіксування судового процесу технічними засобами; здійснює підготовку довідок, інформаційних листів, повідомлень, інших матеріалів, які пов'язані з розглядом справи; за дорученням судді здійснює підготовку та оформлення статистичних даних, звітів, узагальнень, інформації про кількість і стан розгляду суддею справ усіх категорій тощо; здійснює вивчення та узагальнення практики розгляду суддею справ і застосування законодавства; за дорученням судді вивчає повідомлення засобів масової інформації, готує пропозиції щодо необхідності реагування відповідно до чинного законодавства; виконує інші доручення голови суду, судді та керівника апарату суду, що стосуються організації розгляду судових справ [15, 157].

Старший секретар суду є посадовою особою апарату місцевого загального суду (далі - суд), правовий статус якої визначається Законом України "Про державну службу". Старшому секретарю суду безпосередньо підпорядковані секретарі суду, діловоди, експедитори, друкарки суду та інші службовці суду, які виконують організаційні функції. На посаду старшого секретаря суду призначаються особи, які мають вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" або "Правоохоронна діяльність" з освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра, стаж роботи на державній службі в судових органах України не менше 2 років або загальний стаж роботи за фахом не менше 3 років. Він організовує та забезпечує належну роботу канцелярії суду, розподіляє обов'язки між працівниками канцелярії суду, контролює виконання ними функціональних обов'язків, організовує та забезпечує належне здійснення прийому громадян працівниками канцелярії суду та інше.

Завідувач канцелярії організовує роботу канцелярії, керує роботою секретарів, діловода, архіваріуса. На завідувача канцелярії покладається: розподіл роботи між працівниками канцелярії суду і контроль за виконанням ними своїх обов'язків; розподіл кореспонденції, що надійшла до суду; контроль за веденням документів первинного обліку, нарядів, обліку і реєстрації звернень громадян і юридичних осіб; організація обліку і зберігання судових справ, речових доказів; контроль за своєчасним відправленням справ зі скаргами, поданнями, протестами до вищої ланки суду; забезпечення збереження та правильного заповнення трудових книжок працівників суду, особових справ та карток обліку тощо.

Основний обсяг роботи, що покладена на судову канцелярію, виконується судовими діловодами. Діловод призначається на посаду та звільняється з посади наказом голови відповідного суду з дотриманням вимог трудового законодавства України. На посаду діловода призначаються особи, які мають повну загальну середню освіту, без вимог до стажу роботи. Діловод суду виконує наступні функції: здійснює приймання та відправлення кореспонденції суду; розпечатує конверти (пакети), перевіряє наявність укладеного і в разі його відсутності або зіпсування повідомляє старшого секретаря суду; законвертовує, адресує і маркує вихідну кореспонденцію; здійснює реєстрацію вхідної, вихідної кореспонденції суду; за дорученням керівника апарату або старшого секретаря готує документи для оформлення звернення судових рішень до виконання, робить відмітки про одержання повідомлень про їх виконання та здійснює приєднання до судових справ документів за резолюцією голови суду, керівника апарату; оформлює номенклатурні справи суду; за дорученням голови суду, керівника апарату суду або старшого секретаря суду виконує іншу технічну роботу канцелярії суду.

Секретар судового засідання є посадовою особою апарату місцевого загального суду, статус якої визначається Законом України "Про державну службу". Секретар судового засідання призначається на посаду та звільняється з посади наказом голови відповідного суду з дотриманням вимог трудового законодавства та законодавства про державну службу України. На посаду секретаря судового засідання призначаються особи, які мають вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" або "Правоохоронна діяльність" з освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче молодшого спеціаліста, без вимог щодо стажу роботи. Секретар судового засідання безпосередньо підпорядкований керівнику апарату суду та судді, з яким працює відповідно до внутрішнього розподілу обов'язків, координує свою діяльність з помічником судді. Секретар судового засідання безпосередньо підпорядкованих працівників апарату суду не має [10].

На секретаря судового засідання покладено наступні обов'язки:

Здійснює судові виклики та повідомлення в справах, які знаходяться у провадженні судді; оформлює заявки до органів внутрішніх справ, адміністрації місць попереднього ув'язнення про доставку до суду затриманих та підсудних осіб, готує копії відповідних судових рішень; здійснює оформлення та розміщення списків справ, призначених до розгляду; перевіряє наявність і з'ясовує причини відсутності осіб, яких викликано до суду, і доповідає про це головуючому судді; здійснює перевірку осіб, які викликані в судове засідання, та зазначає на повістках час перебування в суді; забезпечує фіксування судового засідання технічними засобами згідно з Інструкцією про порядок фіксування судового процесу технічними засобами; веде журнал судового засідання, протокол судового засідання; виготовляє копії судових рішень у справах, які знаходяться в провадженні судді; здійснює заходи щодо вручення копії вироку засудженому або виправданому відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України, за дорученням судді здійснює заходи щодо дачі підсудним або засудженим підписки про невиїзд; здійснює оформлення для направлення копій судових рішень сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі й фактично не були присутніми в судовому засіданні при розгляді справи; готує виконавчі листи у справах, за якими передбачено негайне виконання; оформлює матеріали судових справ і здійснює передачу справ до канцелярії суду; виконує інші доручення судді, керівника апарату суду, помічника судді, що стосуються організації розгляду судових справ.

Консультант суду веде облік законодавства та узагальнення судової практики; інформує працівників суду про чинне законодавство та судову практику судів вищої інстанції; обліковує окремі ухвали та контролює їх виконання, забезпечує роботу системи комплексного інформаційного забезпечення "Ліга", забезпечує функціонування систем електронного документообігу тощо. На посаду консультанта призначається особа, яка має вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" або "Правоохоронна діяльність" з освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра або спеціаліста, стаж роботи на державній службі в судових органах України не менше 2 років або загальний стаж роботи за фахом не менше 3 років.

Також до апарату місцевого суду входить консультант з кадрової роботи. На посаду консультанта з кадрової роботи призначається особа, яка має повну вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" або "Правоохоронна діяльність" з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, стаж роботи за фахом на державній службі в органах судової влади не менше 2 років або загальний стаж роботи за фахом не менше 3 років. На нього покладається уся робота з формування кадрового складу апарату суду.

Завідувач архіву призначається на посаду та звільняється з посади наказом голови відповідного суду з дотриманням вимог трудового законодавства України. На посаду завідувача архіву призначаються особи, які мають повну загальну середню освіту, без вимог до стажу роботи. Йому підпорядковуються архіваріуси суду, а в його обов'язки входить організація безперешкодної роботи судового архіву. На посаду архіваріуса призначаються особи, які мають повну загальну середню освіту, без вимог до стажу роботи. На архіваріуса суду покладається: ведення архіву; видача копій судових документів у справах, що є в архіві; облік і зберігання архівних справ та ін. .

Для забезпечення судів нормативно-правовими актами, науковою спеціальною літературою, матеріалами судової практики в кожному суді створюється бібліотека суду. Фонди бібліотеки становлять друковані видання та комп'ютерні бази даних. На посаду бібліотекаря призначаються особи, які мають повну загальну середню освіту, без вимог до стажу роботи. Бібліотекар безпосередньо підпорядкований керівникові апарату суду та координує свою роботу з відповідним консультантом суду. Він здійснює формування бібліотечного фонду суду, до якого входять нормативно-правові акти, наукова спеціальна література, матеріали судової практики [15, 158].

Судовий розпорядник. У кожному суді діє служба судових розпорядників. Судові розпорядники забезпечують додержання особами, що знаходяться в суді, встановлених правил, виконання ними розпоряджень головуючого в судовому засіданні. Судові розпорядники призначаються на посаду і звільняються з посади головою відповідного суду.

Судові розпорядники забезпечуються форменим одягом, зразки якого затверджуються Головою Державної судової адміністрації України за погодженням з Радою суддів України.

Старший судовий розпорядник призначається на посаду та звільняється з посади наказом голови відповідного суду з дотриманням вимог трудового законодавства та законодавства про державну службу України. На посаду старшого судового розпорядника призначаються особи, які мають вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" або "Правоохоронна діяльність" з освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра, стаж роботи на державній службі в судових органах України не менше 2 років або загальний стаж роботи за фахом не менше 3 років. Старший судовий розпорядник безпосередньо підпорядкований голові суду або за наказом голови суду керівникові апарату суду, який безпосередньо не входить до служби судових розпорядників. Старшому судовому розпоряднику безпосередньо підпорядковані судові розпорядники. Старший судовий розпорядник відповідно до своїх повноважень: організовує та планує роботу служби судових розпорядників суду; розподіляє обов'язки між судовими розпорядниками та здійснює контроль за виконанням ними вказівок, розпоряджень голови суду, керівника апарату суду та головуючого у справі; веде журнал обліку розпоряджень голови суду, заступників голови суду та суддів з організації заходів щодо забезпечення проведення судових засідань; визначає необхідну кількість судових розпорядників та відповідального судового розпорядника за забезпечення проведення судового засідання; організовує забезпечення готовності до розгляду справи залу судового засідання, іншого приміщення у разі проведення виїзного засідання, взаємодію судових розпорядників з працівниками апарату суду з питань підготовки залу до слухання справи; проводить інструктаж судових розпорядників перед початком судового засідання з роз'ясненням дій кожного з них, з урахуванням особливостей справи; координує дії з керівниками підрозділів конвойної служби міліції та органів внутрішніх справ щодо своєчасної доставки в суд підсудних і затриманих осіб, а також інформує головуючого про затримку доставки до суду зазначених осіб; організовує в разі необхідності взаємодію із спеціальними підрозділами судової міліції та органами внутрішніх справ з питань спільних дій щодо підтримання громадського порядку в приміщенні суду та в залі судового засідання; вживає заходів щодо створення безпечних умов для роботи судових розпорядників та вносить відповідні пропозиції голові суду; організовує та проводить із судовими розпорядниками навчання з питань діяльності служби, підвищення професійного рівня її працівників; звітує перед головою суду та керівником апарату суду про роботу служби судових розпорядників суду; під час забезпечення заходів щодо підготовки та проведення судового засідання безпосередньо виконує обов'язки судового розпорядника, передбачені відповідною посадовою інструкцією; виконує інші розпорядження головуючого щодо забезпечення належних умов для проведення судового засідання, доручення голови суду, за наказом голови суду - доручення керівника апарату суду, що стосуються забезпечення роботи служби судових розпорядників та належних умов для проведення судового засідання [15, 161].