Правові відносини в механізмі правового регулювання

Однією з найважливіших вимог до юридичних фактів є їх юридична надійність. Це така характеристика факту, що відображає, з одного боку, сталість його зв'язку із соціальною ситуацією, а з іншого - стабільність його соціального змісту. Юридичні факти, особливо їх “законодавчий вигляд”, мають поєднувати динамізм та стабільність.

Юридичний факт повинен мати адаптивність, здатність певною мірою “пристосовуватися” до мінливих умов. Юридичні факти, що закріплюються в статтях законодавства, повинні одержувати адекватне понятійне вираження й чітке термінологічне визначення. Якнайчіткіше вираження покликане зберегти закони від різночитань.

Чітке, формальне, документальне засвідчення юридичне значимих дій в повсякденному житті сприяє підвищенню правової культури особистості, зміцнює правопорядок та значно полегшує захист інтересів громадян у разі їх порушення.

Висновки

Механізм правового регулювання - це сукупність правових засобів, узята в єдності, за допомогою яких держава здійснює правовий вплив на суспільні відносини в бажаному для нього напрямку, за допомогою яких забезпечується впорядкування суспільних відносин, їхня відповідність вимогам правових норм.

Правовідносини -- необхідний елемент механізму правового регулювання, важлива ступінь здійснення програм, закладених у нормах права. У правовідносинах індивідуалізуються положення відповідної правової норми, конкретизуються суб'єктивні юридичні права і обов'язки певних суб'єктів, їх повноваження і юридична відповідальність. Правовідносини в механізмі правового регулювання виконують такі функції: визначають конкретне коло осіб, на яких поширюється дія норм права у цей момент; закріплюють конкретну поведінку, якої повинні або можуть додержуватися особи; служать умовою для можливого приведення в дію спеціальних юридичних засобів (прокуратурою, судом, міліцією) з метою забезпечення суб'єктивних прав, обов'язків, відповідальності.

Правовідносини - наслідок дії права як соціального і державного інституту. Правовідносини - це суспільні відносини, урегульоване нормами права, учасники якого мають відповідні суб'єктивні права і юридичні обов'язки.

Найбільш характерні ознаки правових відносин як особливого виду суспільних відносин містяться в наступному:вони виникають, зникають або змінюються тільки на основі правових норм, які безпосередньо породжують правові відносини і реалізуються через них.; суб'єкти правових відносин взаємно пов'язані між собою юридичними правами та обов'язками; правовідносини - це завжди двосторонній зв'язок; правові відносини мають вольовий характер; правовідносини, як правило, охороняються державою; правові відносини являють особою різновидністю суспільних відносин.

Суб'єкти правових відносин - це учасники правових відносин, що мають суб'єктивні права і юридичні обов'язки. Суб'єкти правових відносин - це правоздатні суб'єкти суспільного життя, які є носіями юридичних прав і обов'язків. Ними можуть бути усі фізичні, юридичні особи, а також соціальні спілки. Об'єктами правових відносин можуть бути: матеріальні блага, немайнові особисті блага, продукти творчості, гроші та цінні папери, наслідок поведінки суб'єктів.

Умовою виникнення, зміни та припинення правовідносин є юридичний факт. Юридичні факти - це конкретні життєві обставини, з якими норма права пов'язує виникнення визначених юридичних наслідків. Передумовами правовідносин є юридичні факти, їхня модель фіксується в гіпотезі юридичних норм. Юридичні факти різноманітні, тому з метою виявлення їхніх особливостей і більш глибокого пізнання вони досить докладно кваліфікуються по різних підставах.

Список використаних джерел і літератури

1. Алексеев С. С. Общая теория права. Т.2. -- М.: Юрид. Лит. 1999. стр. 112.

2. Алексеев С. С. Проблемы теории права. Т.1. -- М: Юрид. Лит, 1998, стр. 301.

3. Битяк Ю.П. Адміністративне право України: Підручник. -- К.: Юрінком Інтер, 2005. -- 544 с.

4. Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку. - К: , 2000 - 208с.

5. Ківалов С.В. Адміністративне право України. Підручник. - Одеса: Юр. Література, 2006. - 488 с.

6. Курс лекцій з теорії держави та права: [Електронний ресурс] / Юридичні послуги on-line / Для юристів/ Література. - Режим доступу до документу: http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/literatura/

7. Лазарєв В.В. Загальна теорія права і держави. М.:Юристъ, 2004. - 521 с.

8. Марченко М.Н. Теория государства и права» Учебное пособие. М.: Слово, 2000. - 569 с.

9. Мицкевич А.В. Правовые отношения в советском обществе// Общая теория советского права. М., 1966 С. 277.

10. Протасов В.Н. «Проблеми теорії держави і права» М.,1999. - 169 с.

11. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник.-Харків: Консум, 2001. -- 656 с.

12. Федоренко Г.О. Теорія держави і права: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. -- К.: КНЕУ, 2006 -- 232 с.

13. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. М., 1974. С. 8.

14. Хома Н.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб.-К.: Каравелла, 2003. - 480 с.