Права інтелектуальної власності

16

Зміст

Вступ

1. Права авторів

2. Права авторів інтелектуальної власності створеної на умовах трудового найму

3. Майнові права автора на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Одним з найважливіших елементів прав промислової власності є права авторів винаходів, корисних моделей, промислових зразків. Будь яка інтелектуальна власність створюється саме авторами, фізичними особами які є носіями інтелекту, а не юридичними особами, які не є носіями інтелекту і створювати винаходи не в змозі.

Бажання авторів створювати щось нове має бути постійно економічно стимульованим, інакше авторам не має сенсу вигадувати щось нове. Економічний результат діяльності авторів має повертатись до них і стимулювати цих авторів на створення нових, більш привабливих винаходів, корисних моделей, промислових зразків.

Без такого механізму економічного стимулювання авторів винаходів, корисних моделей, промислових зразків винахідництво в Україні почне деградувати і втрачати привабливість для людей, які можуть вигадувати нові технології, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, тобто забезпечувати конкурентоспроможне виробництво. Наслідком цього є спад виробництва, яке стає неконкурентоспроможним, а кінцевим результатом може стати повна деградація економіки країни та її орієнтація на продаж своїх природних ресурсів. На жаль, сьогодні саме такою і є економіка нашої держави.

На погляд автора виникла ситуація в країні, напряму пов'язана з існуючим станом охорони прав авторів винаходів, корисних моделей, промислових зразків, а точніше, неправильне застосування існуючих правових норм і встановлених законодавством прав винахідників, авторів винаходів, корисних моделей, промислових зразків.

1. Права авторів

Стаття 41 Конституції України, встановила право кожного громадянина на результати його інтелектуальної, творчої діяльності. Одним з основних суб'єктів права інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, є творець цих об'єктів. Тобто людина, результат інтелектуальної діяльності якої визначено таким, що він відповідає умовам придатності їх для набуття права інтелектуальної власності.

Стаття 1 ЗУ ”Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” встановила, що винахід (корисна модель) це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології, а винахідник це людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель). Цей Закон встановив, що не визнаються винахідниками фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення винаходу (корисної моделі), а надали винахіднику (винахідникам) тільки технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні і (або) оформленні заявки, що Винахіднику належить право авторства, яке є невід'ємним особистим правом і охороняється безстроково. Винахідник має право на присвоєння свого імені створеному ним винаходу (корисній моделі). Стаття 1 ЗУ ”Про охорону прав на промислові зразки” встановила, що промисловий зразок це результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання, що автор це людина, творчою працею якої створено промисловий зразок. Автору промислового зразка належить право авторства, яке є невідчужуваним особистим правом і охороняється безстроково. Обидва закони передбачили право автора самостійно отримати патент на свій винахід, і використовувати його на свій розсуд, якщо інше не передбачено цим Законом.

Коли автор сам отримав патент, то всіма економічними вигодами і правами автора він буде користуватись самостійно. Охоронні документи, видавані на об'єкти промислової власності, обов'язково мають містити інформацію про автора, якщо автор спеціально не вказав, що бажає залишатися невідомим.

Законами передбачено, що право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) має роботодавець винахідника, якщо промисловий зразок створено у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи доручення роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше, що право на одержання патенту має роботодавець, якщо промисловий зразок створено у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи доручення роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше.

Тож об'єктом нашого дослідження будуть права автора, який створив інтелектуальну власність на умовах трудового найму під час виконання ним своїх службових обов'язків.

2. Майнові права авторів інтелектуальної власності створенної на умовах трудового найму

Після створення об'єкту ІВ, Автор промислового зразка подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним промисловий зразок з матеріалами, що розкривають суть промислового зразка досить ясно і повно. Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним службовий винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть винаходу (корисної моделі) достатньо ясно і повно.

Роботодавець повинен протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення подати до Установи заявку на одержання патенту чи передати право на його одержання іншій особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем, роботодавець повинен укласти письмовий договір з автором і за його умовами видати винагороду автору відповідно до економічної цінності промислового зразка та іншої вигоди, одержаної роботодавцем від промислового зразка.

Слід зазначити, що при створенні об'єкту ІВ на умовах трудового найму правовідносини між автором та роботодавцем регулюються Кодексом законів про працю України (далі - КЗППУ) та Законом України ”Про оплату праці”.

Стаття 1 ЗУ ”Про оплату праці” встановила, що Заробітна плата це це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу - з якої відраховуються внески до Пенсійного Фонду, Фонду соціального страхування, тощо, що підтверджено ст.4.2.1. ЗУ ”Про податок з доходів фізичних осіб”: ”доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору”. У той же час: ”Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з додержанням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У разі якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з профспілковим органом”, як це встановлено ст.21 ЗУ ”Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”.

Тож під час створення об'єкту ІВ на умовах трудового найму за виконану роботу автором, за процес створення службового твору (за роботу), роботодавець виплачує працівнику винагороду, зарплатню, у відповідності до ЗУ ”Про оплату праці”, розмір якої погоджує професійна спілка. Після виконання роботи і створення самого об'єкту ІВ, між автором та роботодавцем має бути укладений ще один договір, згідно Закону України ”Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, Закону України ”Про охорону прав на промислові зразки”, у відповідності до вимог Цивільного Кодексу України. Факт виплати іншої винагороди за цим договором, яка не є заробітною платою підтверджується Інструкцією зі статистики заробітної плати, що затверджена Наказом Держкомстатистики від 13.01.2004 N 5, Зареєстровано в Міністерстві України січня 2004 р. N 114/8713, якою встановлено Інші виплати, що не належать до фонду оплати праці:

Пункт 3.14 Інструкції: ”Винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції та їхнє використання”.

В цьому випадку це Винагорода РОЯЛТІ - з якої відраховуються тільки податок з доходу фізичної особи, що підтверджено ст.4.2.2. ЗУ ”Про податок з доходів фізичних осіб”: ”доходи від продажу об'єктів прав інтелектуальної (промислової) власності; доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами) (далі - роялті), у тому числі одержувані спадкоємцями власника такого нематеріального активу”.

У відповідності до ст.51 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, національне законодавство приведено до вимог Європейського Союзу. Українське законодавство згідно цієї Угоди має адекватність законів в зазначених галузях: бухгалтерський облік компаній і податки, інтелектуальна власність, охорона праці, непряме оподаткування. Вищезазначені вимоги національних правових актів, які відповідають нормам ЄС дозволяють точно визначити, яку саме винагороду отримав винахідник (автор) і за що:

1. Зарплатню у відповідності до ЗУ ”Про оплату праці”, з якої відраховуються внески до Пенсійного Фонду, Фонду соціального страхування, тощо;

2. Чи винагороду за відкриття, винахід та їхнє використання згідно договору з роботодавцем, відповідно до економічної цінності об'єкту ІВ (ч.3 ст.9 Закону України ”Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, ч.1 ст.8 Закону України ”Про охорону прав на промислові зразки”) з якої відраховується тільки податок з доходу фізичної особи.

3. Статтею 427 ЦК України встановлено, що майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі. Умови передання майнових прав інтелектуальної власності можуть бути визначені договором, який укладається відповідно до цього Кодексу та іншого закону.

Договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності такий договір є нікчемним (ст.1107 ЦКУ).

Щоб мати можливість отримувати економічну вигоду від використання об'єкту ІВ, роботодавець має відчужити результати інтелектуальної творчої діяльності автора, інакше він не зможе повністю ними розпоряджатись і всі економічні преференції патенту будуть йому недоступні.

Згідно з вимогами Тимчасового положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, затвердженого Указом Президента України від 18 вересня 1992 р. № 479/92 із відповідними змінами до нього:

”П.54. Винагорода сплачується автору винаходу чи промислового зразка відповідно до договору, але не пізніше 3 місяців після закінчення кожного року, в якому використовувався винахід чи промисловий зразок, і не пізніше 3 місяців після надходження виручки від продажу ліцензії протягом строку дії патенту.

При реалізації в іноземних державах винаходу чи промислового зразка, запатентованого на ім'я підприємства або Фонду винаходів України, в тому числі при продажу ліцензії та поставці продукції на експорт, винагорода авторові сплачується за його бажанням в іноземній валюті.

Винагорода, сплачена автору власником патенту, не підлягає стягненню у разі анулювання патенту на винахід чи промисловий зразок.

Автори винаходів, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій при одержані винагороди користуються пільгами відповідно до чинного законодавства.

За несвоєчасну виплату винагороди винний у цьому власник патенту сплачує автору за кожний прострочений день пеню в розмірі 0,04 відсотка суми, належної до сплати”.

Необхідно зазначити, що оптимальний розмір винагороди визначається за взаємною домовленістю сторін відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем, як це встановлено ст.9 ЗУ ”Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” та ст.8 ЗУ ”Про охорону прав на промислові зразки”, що встановила: ”Роботодавець повинен укласти письмовий договір з автором і за його умовами видати винагороду автору відповідно до економічної цінності промислового зразка та іншої вигоди, одержаної роботодавцем від промислового зразка”.

У випадку якщо роботодавець не виконає зазначених вимог у встановлений строк, то право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії, як це встановлено для авторів винаходів і корисних моделей ч.4 ст.9 ЗУ ”Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”.

3. Майнові права автора на винахід корисну модель промисловий зразок

Стаття 41 Конституції України, встановила право кожного громадянина на результати його інтелектуальної, творчої діяльності. Стаття 1 ЗУ ”Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” встановила, що винахід (корисна модель) це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології, а винахідник це людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель). Стаття 1 ЗУ ”Про охорону прав на промислові зразки” встановила, що промисловий зразок це результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання, що автор це людина, творчою працею якої створено промисловий зразок.

Перед початком дослідження слід зазначити, що Патент на винахід, корисну модель, промисловий зразок це охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель), і цей документ тільки ЗАСВІДЧУЄ майнові права інтелектуальної власності.

Майнових прав автора винаходу, корисної моделі, промислового зразка прямо законодавством України не встановлено. Це пов'язано з тим фактом, що майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок мають бути обов'язково підтверджені результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід або науково-технічною експертизою, якщо це не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності (для промислових зразків). Тобто патентом підтверджується, що цей винахід, корисна модель, промисловий зразок мають майнові права інтелектуальної власності. Наше дослідження спрямовано на виникнення майнових прав ІВ на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

Відповідно до Статті 421 ЦК України суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до Кодексу, іншого закону чи договору. Стаття 1 Закону України ”Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” встановила, що винахідник це людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель), а не роботодавець і не юридична особа у якої працював винахідник (автор). Стаття 463 ЦКУ встановила, що Суб'єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок є:

1) винахідник, автор промислового зразка;

2) інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом”.

Жодним законом України не встановлено, що роботодавець отримує майнові права інтелектуальної власності що надає патент їх власнику, без договору з автором, тобто роботодавці відносяться до ч.2 ст.463 ЦКУ: ”інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом”. Ще раз нагадуємо, що роботодавець може отримати патент тільки після договору з автором і набути майнових прав, які надає патент, як це встановлено ч.3 ст.9 ЗУ ”Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”: ”Роботодавець повинен протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника […] укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем”. І частина 4 цієї ж статті встановила: ”Якщо роботодавець не виконає зазначених у частині третій цієї статті вимог у встановлений строк, то право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії”.

Нагадуємо, що Майнових прав автора винаходу, корисної моделі, промислового зразка законодавством України не встановлено, але вони є невідчужуваними від об'єктів ІВ, невідчужувані від винаходу, корисної моделі, промислового зразку. Кваліфікаційна експертиза заявки на винахід або науково-технічна експертиза тільки підтверджує, що майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок саме у цьому конкретному об'єкті існують. Майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок є результатами інтелектуальної творчої діяльності винахідника (автора). Стаття 41 Конституції України, встановила право кожного громадянина на результати його інтелектуальної, творчої діяльності. Стаття 8 ЦКУ встановила: ”Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону) ”. ст.15 ЗУ ”Про авторське право і суміжні права”, встановила ”Майнові права автора”. У той же час слід згадати, статтею 24 Конституції України, встановлено, що Громадяни мають рівні конституційні права і свободи, є рівними перед законом, тож майнові права автора, який створив науковий, літературний, художній твір нічим не відрізняються від майнових прав автора на його винахід, корисну модель, промисловий зразок які теж є результатами інтелектуальної творчої діяльності.

Майнові права на винахід, корисну модель виникають тільки після експертизи заявки на винахід або науково-технічної експертизи на промзразок. Частина 3 ст.33 ЗУ ”Про авторське право і суміжні права”, встановила, що: ”Предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладання договору”. Звертаємо увагу ще раз на ст.8 ЦКУ, тож При виконанні замовлення, або виконуючи роботу по створенню винаходу винаходу, корисної моделі, промислового зразку майнових прав інтелектуальної власності ще не існує і роботодавець не може відчужити за трудовим договором, того чого ще не існує.

Роботодавець повинен протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення про створений ним службовий винахід (корисну модель) укласти з винахідником, практично договір про передання виключних майнових прав автора на винахід, корисну модель, промисловий зразок із визначенням щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем. Якщо роботодавець не виконає цих зазначених вимог у встановлений строк, то право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне право тільки на придбання ліцензії.

Висновки

Найголовнішою складовою сучасних економічних процесів у світі є в першу чергу дотримання прав, у тому числі прав авторів винаходів, корисних моделей, промислових зразків.

Підсумовуючи все вищезазначене, слід підкреслити, що первинно, майнові права інтелектуальної власності виникають тільки у фізичної особи яка внесла особистий творчий внесок у створення винаходу, корисної моделі, промислового зразку - у людини, автора, винахідника. До всіх інших правовласників майнові права можуть бути передані виключно на підставі договору про передання майнових прав, як це встановлено Законом. Все зазначене указує на той факт, що договір, який має укладатись між автором і роботодавцем визначений ч.3 ст.9 Закону України ”Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, ч.1 ст.8 Закону України ”Про охорону прав на промислові зразки”, практично має бути договором про передання виключних майнових прав автора на винахід, корисну модель, промисловий зразок. В іншому випадку у роботодавців не може виникнути майнових прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, тому що Законом встановлено: майнові права виникають тільки на підставі закону чи договору.

Використовуючи таку форму мислення, як умовивід, керуючись вищезазначеними посилками, можна побудувати заключення (висновок) - судження, яке віддзеркалює такі зв'язки:

1. Кожен має право на результати своєї інтелектуальної творчої діяльності [ст.41 КУ].

2. Всі автори мають право на результати своєї інтелектуальної творчої діяльності.

3. Результатом інтелектуальної творчої діяльності авторів є винаходи, корисні моделі, промислові зразки [ст.1 ЗУПопПЗ, ст.1 ЗУПопВКМ].

4. Всі об'єкти інтелектуальної власності мають майнові права. [ч.2 ст.418 ЦКУ].

5. Винаходи, корисні моделі, промислові зразки є об'єктами інтелектуальної власності і мають майнові права. [ст.464 ЦКУ]

6. Автори мають майнові права на результати своєї інтелектуальної творчої діяльності, на створені ними об'єкти інтелектуальної власності (на винахід, корисну модель, промисловий зразок). [ст.41 КУ]

7. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності, ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди. [ст.54 КУ]

8. Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності. [ч.3 ст.426 ЦКУ]

9. Майнові права інтелектуальної власності можуть передаватись згідно закону за договором. [ст.427 ЦКУ]

10. Автори винахідів можуть передати свої майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок роботодавцю за договором. [ч.3 ст. 9 ЗУПопВКМ, ч.1 ст.8 ЗУПопПЗ,]

11. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом. [ч.2 ст.464 ЦКУ]

12. Якщо Роботодавець не уклав з автором договір на передання виключних майнових прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок впродовж чотирьох місяців, право на отримання патенту повертається до автора. [ч.4 ст. 9 ЗУПопВКМ]

13. У цьому випадку за роботодавцем залишається тільки переважне право на придбання ліцензії. [ч.4 ст. 9 ЗУПопВКМ]

Висновок - Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок первинно належать їх винахіднику, автору. Всім іншим, включаючи роботодавця, вони можуть бути передані тільки за договором. Патенти видані роботодавцям без договору з автором є нікчемними і їх нікчемність може бути доказана в суді.

Список використаної літератури

1. Право інтелектуальної власності на об'єкти промислової власності: Навчальний посібник. Кожарська І.Ю., 2006.

2. Закон України ”Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 7, ст. 32.

3. Конституція України від 25 серпня 1996 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141.

4. Закон України ”Про охорону прав на промислові зразки”. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 7, ст. 34.

5. Цивільний Кодекс України, 2003 р.

6. Кодекс законів про працю від 1971 р. затверджено Законом N322-VIII від 10.12.71 // ВВР, 1971, додаток до N 50, ст. 375.

7. Закон України ”Про оплату праці”. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 17, ст.121.

8. Закон України ”Про податок з доходів фізичних осіб”. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 37, ст.308.

9. Інструкція зі статистики заробітної плати, що затверджена Наказом Держкомстатистики від 13.01.2004 № 5, Зареєстровано в Міністерстві України січня 2004 р. N 114/8713.

10. Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами.

11. Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, затверджено Указом Президента України від 18 вересня 1992 р. № 479/92 із відповідними змінами до нього.

12. Закон України ”Про авторське право і суміжні права”. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 13, ст.64.