Основними є такі напрями діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби:

- здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду;

- визначення пріоритетних заходів з профілактики захворювань, а також з охорони здоров'я населення від шкідливого впливу на нього факторів навколишнього середовища; в вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров'я населення залежно від стану середовища життєдіяльності людини, - встановлення факторів навколишнього середовища, що шкідливо впливають на здоров'я населення;

- підготовка пропозицій щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, запобігання занесенню та поширенню особливо небезпечних (у тому числі карантинних) і небезпечних інфекційних хвороб;

- контроль за усуненням причин і умов виникнення та поширення інфекційних, масових неінфекційних захворювань, отруєнь та радіаційного ураження людей:

- державний облік інфекційних і професійних захворювань та отруєнь.

Основним напрямом діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби в екологічній сфері є насамперед здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням вимог санітарного та екологічного законодавства.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд -- це діяльність органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби з контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою запобігання, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та застосування заходів правового мфлктеру щодо порушників.

Основними завданнями цієї діяльності є: Дмитренко І.А. Екологічне право України. 2-ге видання. - К: Юрінком Інтер. - 2001 р.с. 128.

- нагляд за організацією та проведенням органами державної виконавчої влади, місцевого і регіонального самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів;

- нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення, участь у розробці та контроль за виконанням програм, що стосуються запобігання шкідливому впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення;

- нагляд за дотриманням санітарного законодавства;

- проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи, гігієнічної регламентації небезпечних факторів і видача дозволів на їх використання.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства за планами органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за заявами громадян.

Висновки

В Україні створено систму державних органів в екологічній сфері. До них належить Міністерство екології та природних ресурсів, Державна екологічна інспекція і т. д.

Державна екологічна інспекція Мінекоресурсів -- це система регіональних і територіальних органів державної виконавчої влади, що організовують і проводять контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища.

До системи спеціально уповноважених на те державних органів управління в екологічній сфері входять Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство охорони здоров'я, Державний комітет України по земельних ресурсах, Державний комітет по водному господарству України, Державний комітет лісового господарства України та ряд інших. Здебільшого зазначені органи в межах своїх повноважень здійснюють надвідомчі функції управління і контролю в екологічній сфері.

Таким чином, функції управління в екологічній сфері мають свої особливості.

Список використаних джерел

Конституція України: Прийнята на п”ятій сесії ВРУ 28.06.96 р. // ВВР. - 1996. - №30. - ст.141.

Закон України “Про охорону природнього навколишнього середовища” від 25. 06.1991р. // ВВРУ. - 1991. - №41. - ст.546.

Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затверджене указом Президента України від 29 травня 2000 р. № 724. // Офіційний вісник України. - 2000 - №24. - Ст. 378.

Положення про Державну екологічну інспекцію, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1993 р. // Офіційний вісник України. - 1993. - №23. - Ст. 378.

Положення про Головне управління національних природних парків і заповідної справи, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 1995 р. // Офіційний вісник України. - 1995 - №32. - Ст. 598.

Положенням про порядок розроблення екологічних програм, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1998 р. // Офіційний вісник України. - 1999 - №7. - Ст. 165.

Положення про Держкомзем України затверджене Указом Президента України від 14 серпня 2000 р. // Офіційний вісник України. - 2000 - №11. - Ст. 289.

Постанова Пленуму Верховного Суду України “ Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. // Екологічне законодавство України. Збірник нормативних актів по судовій практиці. - Х: “Одіссей”. - 2002 р.

Андрейцев В.І. Екологічне право. - К. - 1996 р. - 398 с.

Андрейцев В.І. Екологічне право. Особлива частина. К:Видавництво “Істина”. - 2001 р. 413 с.

Баб”як О.С., Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України. - К: “Атіка”. - 2000 р. - 417 с.

Боголюбов С.А. Экологическое право Украины. Учебник. - М. - 1998 г. - 448 с.

Бринчук М.М. Экологическое право. - М. - 1998 г. - 287 с.

Дмитренко І.А. Екологічне право України. 2-ге видання. - К: Юрінком Інтер. - 2001 р. 245 с.

Екологія і закон: Екологічне законодавство України у 2-х книгах. - К: Юрінком Інтер. - 1997 р. - 318 с.

Екологічне і земельне право України. - К: Юрінком Інтер. - 1998 р.

Екологічне законодавство України. Збірник нормативних актів по судовій практиці. - Х: “Одіссей”. - 2002 р. - 1012 с.

Ерофеев Б.В. Экологическое право. Учебник. - М. - «Новый Юрист». - 1998 г. - 389 с.

Колбасов О.С. Экология, политика и право. - М. - 1981 г. - 226 с.

Малишко М.І. Екологічне законодавство України. Система і основні джерела. К: МАУП. - 1997 р. - 317 с.

Малишко М.І. Основи екологічного права України. - К: МАУП. - 1999 р. - 397 с.

Малишко М.І. Екологічне право за редакцією В.З. Янчука. - К: “Видавничий Дім”. - 2001 р. - 412 с.

Тищенко П.В. Екологічне право. - К: НОМА. - 1999 р. - 438 с.