Характеристика авторського права, патенту і ліцензії

Що являється порушенням авторських прав і що треба робити для їх захисту?

Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права є :

- вчинення будь-яких дій, які порушують особисті немайнові права та майнові права авторські права;

- піратство у сфері авторського права, тобто опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних);

- плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;

- ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних);

- вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права;

- будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;

- підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами;

- розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права, з яких без дозволу суб'єктів авторського права вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.

За порушення авторських прав передбачена цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність.

Способи цивільно-правового захисту авторських прав включають:

- вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право чи створюють загрозу їх порушення;

- звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право чи створюють загрозу їх порушення;

- подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

- подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права або виплату компенсацій;

- вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів, засоби обходу технічних засобів захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України;

- брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і господарських операцій, пов'язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права;

- вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права та судові рішення щодо цих порушень;

- вимагати від осіб, які порушують авторське право надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів, а також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх розповсюдження;

- вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом авторського права.

За захистом авторського права можна як звернутись до порушника з претензією, так і відразу подати позов до суду.

Якщо ж порушник не відповів на претензію, або відповів, що своїми діями не порушує авторське право, можна звернутись за захистом авторського права до суду.

Суд має право постановити рішення чи ухвалу про:

- відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права, з визначенням розміру відшкодування;

- відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права;

- стягнення із порушника авторського права доходу, отриманого внаслідок порушення;

- виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;

- заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок,

- вимагати від осіб, які порушують авторське право інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об'єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження.

Адміністративна відповідальність за порушення авторських прав передбачена ст. 51-2 Кодексу про адміністративні правопорушення, відповідно до якої за незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі і авторського права, передбачена наступна відповідальність:

- штраф від 10 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 170 до 3400 грн.) з конфіскацією незаконно виготовленої продукції і обладнання і матеріалів, які призначенні для її виготовлення.

Окрім цивільної і адміністративної, в деяких випадках, законом передбачена і кримінальна відповідальність. Так, відповідно до ст. 176 Кримінального кодексу України незаконне умисне відтворення, розповсюдження творів науки,літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, що спричинило майнову шкоду в розмірі 4000 грн. Таке порушення карається штрафом від 3400 грн. до 51 000 грн. або виправними роботами до 2 років, або позбавленням волі до 6 років з конфіскацією та знищенням всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних.

У яких випадках здійснюється примусове відчуження прав власника патенту і яким органом?

Примусове відчуження права власника патенту здійснюється, якщо винахід (корисна модель), крім секретного винаходу (корисної моделі), не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років починаючи від дати публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли використання винаходу (корисної моделі) було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати винахід (корисну модель), у разі відмови власника прав від укладання ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання винаходу (корисної моделі).

Якщо власник патенту не доведе, що факт невикористання винаходу (корисної моделі) зумовлений поважними причинами, суд виносить рішення про надання дозволу заінтересованій особі на використання винаходу (корисної моделі) з визначенням обсягу його використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди власнику патенту. При цьому право власника патенту надавати дозволи на використання винаходу (корисної моделі) не обмежується.

Власник патенту зобов'язаний дати дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) власнику пізніше виданого патенту, якщо винахід (корисна модель) останнього призначений для досягнення іншої мети або має значні техніко-економічні переваги і не може використовуватися без порушення прав власника раніше виданного патенту. Дозвіл дається в обсязі, необхідному для використання винаходу (корисної моделі) власником пізніше виданого патенту. При цьому власник раніше виданого патенту має право отримати ліцензію на прийнятних умовах для використання винаходу (корисної моделі), що охороняється пізніше виданим патентом.

З метою забезпечення здоров'я населення, екологічної безпеки та інших інтересів суспільства Кабінет Міністрів України може дозволити використання запатентованного винаходу (корисної моделі) визначеній ним особі без згоди власника патенту (деклараційного патенту) у разі його безпідставної відмови у видачі ліцензії на використання винаходу (корисної моделі). При цьому:

1) дозвіл на таке використання надається виходячи з конкретних обставин;

2) обсяг і тривалість такого використання визначаються метою наданого дозволу, і у випадку напівпровідникової технології воно має бути лише некомерційним використанням органами державної влади чи виправленням антиконкурентної практики за рішенням відповідного органу державної влади;

3) дозвіл на таке використання не позбавляє власника патенту права надавати дозволи на використання винаходу (корисної моделі);

4) право на таке використання не передається, крім випадку, коли воно передається разом з тією частиною підприємства чи ділової практики, в якій здійснюється це використання;

5) використання дозволяється переважно для забезпечення потреб внутрішнього ринку;

6) про надання дозволу на використання винаходу (корисної моделі) власнику патенту надсилається повідомлення одразу, як це стане практично можливим;

7) дозвіл на використання відміняється, якщо перестають існувати обставини, через які його видано;

8) власнику патенту сплачується адекватна компенсація відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі).

Рішення Кабінету Міністрів України про надання дозволу на використання винаходу (корисної моделі), строк і умови його надання, відміну дозволу на використання, розмір та порядок виплати винагороди власнику патенту можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Власник патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель може видати ліцензію на використання його винаходу (корисної моделі) тільки особі, що має дозвіл доступу до цього винаходу (корисної моделі) від Державного експерта.

Якщо зазначена особа не може досягти із власником такого патенту згоди щодо видачі ліцензії, Кабінет Міністрів України має право дозволити їй використання секретного винаходу (корисної моделі).

Спори щодо умов видачі ліцензій і виплати компенсацій та їх розміру вирішуються у судовому порядку.

Які документи повинна містити заявка на отримання патенту на винахід?

Заявка на отримання патенту на винахід повинна містити: 1) письмове пояснення суті винаходу (корисної моделі), ілюстративні матеріали (масштаб і чіткість ілюстративних матеріалів має бути таким, щоб при репродукції з лінійним зменшенням їх розмірів до 2/3 було можливо розпізнати всі деталі), якщо такі потрібні (опис технічної розробки та ілюстративні матеріали може виконати фахівець Патентбюро, за усним, або довільним письмовим поясненням їх суті); 2) довіреність на діловодство за заявкою; 3) якщо документи надаються не українською мовою, додається їх україномовний переклад (вимога дійсна, якщо заявник робить опис самостійно); 4) Ідентифікуючі заявника відомості; 5) якщо заявляється конвенсійний пріоритет - засвідчена копія пріоритетних документів; 6) документи, необхідні для вступу міжнародної заявки PCT в національну фазу в Україні: копія опублікованої міжнародної заявки РСТ зі звітом про міжнародний пошук; форми отримані від ВОІВ особливо PCT/IPEA/409 з додатками, якщо вони є.

Поясніть суть основних видів ліцензій

Ліцензія - це письмове повноваження, котре надається особою, що має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіаром), іншій особі (ліцензіату), про надання їй права на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері.

Ліцензія може бути виключною, одиничною, та невиключною:

Виключна ліцензія надається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері.

Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Що розуміється під терміном «використання» знака для товарів та послуг?

Знак для товарів і послуг є досить новим об'єктом правовідносин на території України. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р. № 3689-12 (далі - Закон про товарні знаки) визначає вказаний об'єкт як позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг, які надають інші особи. Зрозуміло, що поява Закону про товарні знаки пов'язана із комерціалізацією суспільного життя, а це відповідно викликало потребу в індивідуалізації виробників товарів, надавачів послуг і виконавців робіт. При маркуванні продукції знак для товарів і послуг (далі - товарний знак) виконує функції так званого мовчазного продавця, оскільки споживач, орієнтуючись на знайоме позначення, обирає товари (послуги) відомого йому виробника (надавача). Проте товарні знаки можуть мати і обернену дію: придбавши товар, позначений відповідним товарним знаком, незадоволений його якістю споживач вже намагатиметься уникати придбання товарів зазначеного виробника.

Товарний знак виконує функції своєрідного гаранта якості, оскільки свідомість споживача формується таким чином: це продукція відомого виробника, а отже вона вже схвалена споживачами, що, в свою чергу, свідчить про якість (специфічні характеристики) вказаних товарів. Отже висновок очевидний: продукція варта придбання. Можна також згадати про так звану психологічну функцію: домогосподарка звикла купувати продукти фірми «Верес». Отже, якщо в неї виникне потреба в продукті, який вона досі не вживала, то вона звернеться в першу чергу до продукції відомої їй фірми «Верес», а вже потім - до інших виробників подібних товарів.

Товарний знак як об'єкт правового регулювання і як об'єкт права власності певної особи має відповідати вимогам, передбаченим ст. 5 Закону про товарні знаки. Правова охорона надається товарному знаку, який не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені Законом про товарні знаки.

Право власності на товарний знак засвідчується свідоцтвом, строк дії якого становить 10 років і поновлюється за клопотанням власника свідоцтва, поданим протягом останнього року дії свідоцтва, строком на 10 років.

Дію свідоцтва може бути припинено достроково за умов, викладених у ст. 18 Закону про товарні знаки. Обсяг правової охорони визначається наведеними в свідоцтві зображенням товарного знака і переліком товарів та послуг. Право на одержання свідоцтва на знак для товарів і послуг має будь-яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники.

Згідно з вимогами чинного законодавства України, власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату в володіння і користування іншим особам. Власник має право використовувати належне йому майно в підприємницькій діяльності. Слід зазначити, що нематеріальні активи мають досить велику вартість. Наприклад, знак «Кока-кола» на нинішній день оцінюється в 1,5 млрд. доларів США

Тестові завдання. Варіант 21

1. Корисна модель в Україні є новим і промислово придатним:

а) конструктивним виконанням пристрою;

б) художньо-конструкторським вирішенням виробу;

в) зразком штучного створення речовини;

г) вдалим прикладом застосування відомого винаходу за новим призначенням.

2. Патентом на винахід в Україні є різновид патенту, який видається за результатом такого виду експертизи заявки:

а) напівформальної;

б) формальної;

в) локальної;

г) кваліфікаційної.

3. Законодавство України про авторське право й суміжні права не охоплює Закону:

а) «Про власність»;

б) «Про кінематографію»;

в) «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»;

г) «Про телебачення і радіомовлення».

4. До об'єктів авторського права в Україні не належать:

а) комп'ютерні програми;

б) бази даних;

в) аудіовізуальні твори;

г) грошові знаки.

5. Першопочатковий текст Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг був прийнятий 15 грудня:

а) 1991 р.;

б) 1993 р.;

в) 1995 р.;

г) 1997 р.

6. В Україні визнається порушенням прав, що випливають з використання запатентованої корисної моделі:

а) без комерційної мети;

б) з науковою метою або як експеримент;

в) за надзвичайних обставин;

г) у вигляді зберігання не уповноваженою особою продукту, виготовленого із застосуванням відповідної запатентованої корисної моделі.

7. Закон України « Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» було прийнято 5 листопада:

а) 1993 р.;

б) 1995 р.;

в) 1997 р.;

г) 1999 р.

8. Права, що випливають із реєстрації кваліфікованого значення походження товару та/або права на його використання, діють в Україні від дати:

а) подання відповідних заявок;

б) реєстрації заявок;

в) початку експертизи;

г) закінчення експертизи.

9. У США поняття «дилюція» означає:

а) розмивання розрізняльної сили чужого товарного знака;

б) використання товарного знака його власником для маркування товарів із тих класів, для яких він спочатку реєструвався;

в) використання чужого товарного знака для маркування товарів із тих самих класів, для яких він спочатку реєструвався;

г) використання в одному і тому самому виробі як винаходу, так і товарного знака.

10. На секрети виробництва охоронні документи у США:

а) видаються в усіх штатах;

б) видаються в більшості штатів;

в) не видаються в жодному штаті;

г) видаються в окремих штатах.