Поняття транснаціональної злочинності та її види

19

Поняття транснаціональної злочинності та її види

План

• 1. Поняття та сутність транснаціональної злочинності
• 2. Причини виникнення транснаціональних злочинних організацій
• 3. Основні транснаціональні злочинні організації
• 4. Основні напрями злочинної діяльності організованих транснаціональних організацій
• 4.1 Злочинний наркобізнес
• 4.2 Контрабандне перевезення мігрантів та торгівля жінками. Проституція
• 4.3 Шахрайство зі страховкою
• 4.4 Крадіжки творів мистецтва й предметів культури
• 4.5 Незаконна торгівля зброєю
• 4.6 Піратство
• 4.7 Захоплення наземного транспорту
• Список використаних джерел

• 1. Поняття та сутність транснаціональної злочинності
• Термін транснаціональний, як правило, використовується для позначення переміщення потоків інформації, грошей, людей, матеріальних ресурсів через державні кордони. Злочинні організації теж займаються операціями, що припускають потребу перетинання національних кордонів держав.
• Будь-який матеріальний об'єкт, який є предметом транснаціонального договору, може розглядатися в якості товару чи послуги, які мають грошову цінність. Оскільки злочинний бізнес представляє протиправну експлуатацію ділових можливостей і в якому існують організації поставщики, то не дивно, що швидко зростає число організацій, які займаються перевезенням заборонених товарів через кордони держав.
• Звичайно, не всі організовані злочинні організації діють на цьому рівні, однак наявність нерозривних зв'язків між місцевими і міжнародними структурами не викликає сумнівів, що транснаціональний характер злочинності досяг безмежних масштабів. Крім того, експерти ООН зазначають, що організовані злочинні організації, діяльність яких до цього часу обмежувалась національними рамками, будуть розширяти свої операції за межами національних кордонів з метою використання можливостей ринків в інших державах.
• У доповіді Генерального секретаря ООН, зазначено, що міжнародний характер організована злочинність мала і в минулому. Під час дії сухого закону в Сполучених Штатах Америки, організовані злочинні групи встановлювали ділові зв'язки за межами своїх національних кордонів. Ці зв'язки були необхідні для того, щоб забезпечити поставку незаконних товарів, в тому числі і алкогольних напоїв [8].
• Але такі зв'язки були обмеженими, а іноді і випадковими. Злочинність ставала інтернаціональною в тому випадку, коли в одній державі чи в якій-небудь частині світу є попит на продукт, який виготовляється тільки в іншій державі. До 1960 року прибутки від поставок і торгівлі незаконними товарами, не були значними і не забезпечували вагомий капітал, який зміг би серйозно вплинути на законні гілки економіки. Ця ситуація кардинально змінилася після швидкого збільшення масштабів вживання наркотиків в західних країнах.
• Сучасні технології дали новий поштовх не тільки законній торгівлі, але і злочинній діловій діяльності. Розширення зв'язків організованої злочинності, значно полегшили їй встановленню контактів з партнерами в інших країнах і сучасна банківська справа полегшила здійснення міжнародних злочинних угод, а сучасна революція в електроніці представила злочинним угрупуванням доступ до нових механізмів, які дозволили їм незаконно привласнювати мільйони і відмивати великі доходи, одержані незаконним шляхом.
• Розвиток суспільства в останні роки дозволило злочинним угрупуванням озброїтись і об'єднати свої сили для обкрадання цього суспільства, що є великою загрозою для всіх країн.
• Злочинці і злочинні організації ширше розгортають транснаціональні операції не тільки у зв'язку із зміною кон'юнктури ринку, але і для того, щоб уникати зустрічей з правоохоронними органами. Неоднаковість систем кримінального правосуддя і правоохоронних органів різних країн означає, що ступінь ризику для злочинних елементів в значній мірі визначається місцезнаходженням злочинної організації. Тому злочинні організації намагаються діяти в районах найменшого для себе ризику, щоб звідти займатися поставками нелегальних товарів і послуг на ринки, де можна найбільше мати прибуток. Прибутки від злочинної діяльності вони також направляють по мережі світової фінансової системи, використовуючи для цього в основному центри банківської діяльності з відносно м'яким регулюванням.
• Така діяльність має вже досить великі масштаби, що дозволяє говорити про появлення так званих транснаціональних злочинних організацій, тобто організованих злочинних груп, які знаходяться в одній державі і діють в одній чи декількох іноземних державах з сприятливою ринковою кон'юнктурою. Такі організації є важливими учасниками світової економічної діяльності і відіграють важливу роль в заборонених законом сферах (наприклад, виготовлення і торгівля наркотиками), які мають глобальні масштаби і приносять прибуток, який перевищує розмір національного валового продукту в деяких розвинутих державах.
• Транснаціональні злочинні організації за низкою ознак відрізняються від міжнародних транснаціональних організацій, хоч і діють на одному полі і заради однієї мети надприбутків. Насамперед, транснаціональні корпорації діють на законних підставах і порушення ними закону є швидше винятком, ніж правилом. На відміну від них, порушення закону транснаціональними злочинними організаціями є нормою і їхньою основною ознакою. Як і транснаціональні злочинні організації, так і транснаціональні корпорації намагаються мати максимальну свободу дій при мінімальному контролі за їх діяльністю як на національному, так і на міжнародному рівнях [10].
• Чинники розвитку транснаціональних злочинних організацій експерти ООН пов'язують з появою відповідних можливостей на міжнародному рівні, що обумовлено довгостроковими тенденціями у світовій політиці й економіці. У результаті посилення взаємозалежності держав, спрощення міжнародних зв'язків, збільшення прозорості національних кордонів і формування світових фінансових мереж, з'явилися нові ринки збуту як легальної, так і незаконної продукції. Транснаціональні злочинні організації однаковою мірою є як причиною, так і наслідком цих глобальних змін.
• Єдиної моделі транснаціональної злочинної організації не існує. Такі угрупування різняться за формою і розмірами, а також спеціалізацією. Вони діють у різноманітних регіонах і на ринках різних товарів та використовують найрізноманітнішу тактику і механізми, приховуючись від правоохоронних органів.

• 2. Причини виникнення транснаціональних злочинних організацій
• Причини розвитку транснаціональних злочинних організацій експерти ООН пов'язують з появою можливостей на міжнародному рівні, що обумовлено тенденціями розвитку в світовій політиці і економіці, що зумовило виникнення багатьох транснаціональних організацій. В результаті збільшення взаємозалежності держав, спрощення міжнародних поїздок і зв'язків, зріст ступеню прозорості національних кордонів і формування світових фінансових систем з'явилися світові ринки збуту як законної, так і незаконної продукції. Транснаціональні злочинні організації в однаковій мірі є як причиною, так і наслідком важливих змін в світовій політиці і економіці.
• Ріст світової торгівлі супроводжувався розвитком міжнародних фінансових систем. Використання обмеженого числа твердих валют в рамках світового механізму товарообміну сприяло росту об'єму транснаціональних економічних угод. Разом з тим масштаби і складність таких угод надзвичайно ускладнювали процес регулювання і контролю грошових потоків через національні кордони із сторони держав.
• Революція в сфері засобів комунікації сприяла розвитку системи повідомлень на світовому рівні, тим самим, висвітливши різницю між країнами. Склався світовий ринок, на якому покупці мали доступ до інформації про товари чи послуги в будь-якій країні світу, а в злочинного оточення виникли можливості для здійснення збуту в світових масштабах. Найяскравішим прикладом світового нелегального ринку можна рахувати появу незаконного обороту наркотиків. Хоча в різних районах були розповсюджені різні види наркотиків, в цілому вони перетворились у світовий товар. За деякими даними, світова торгівля наркотиками перевищує масштаби світової торгівлі нафтою і досягає рівня 500 млрд. доларів США в рік. Закінчення холодної війни і позиції капіталізму, і ліберальної демократії на думку експертів ООН сприяли проникненню капіталістичних підприємницьких відносин в країни Східної Європи і Радянський союз. Нестабільність, розпад існуючих органів політичної і законодавчої влади, загострення етнічних і регіональних конфліктів і формування національних меншин забезпечили виникнення нових можливостей і стимулів для злочинної діяльності.
• Особливістю процесу світової інтеграції в умовах, коли світ дійсно ставав тісним, посилюється міграція етнічних діаспор, що з більшою користю для своїх операцій використовують злочинні організації. Хоч більшість емігрантів, безперечно відносились до категорії законослухняних громадян, міграція в значній мірі сприяла формуванню структури розповсюдження заборонених законом товарів. Райони з етнічним населенням ставали джерелом поповнення рядів транснаціональних злочинних організацій, які знаходились в тій чи іншій державі [4].
• Всі ці особливості, за висновком експертів ООН, створюють нові можливості для транснаціональної злочинності. Масштаби світової економічної діяльності, наприклад, дозволяють приховувати незаконні угоди, продукти і перевезення при здійсненні відповідних законних операцій.
• На національному рівні злочинні організації можуть проводити транскордонні операції і вони успішно діяли в тих випадках, коли держава була слабкою чи сприяла їм, а її апарат був корумпованим чи був заодно з такими організаціями. Наприклад, в тих країнах, де уряди недостатньо легітимні, або не мають повного контролю над територією, яка знаходиться під їх юрисдикцією, то відповідно існує сприятлива обстановка для виникнення транснаціональних злочинних організацій. Зокрема, було встановлено, що появлення корпоративної штаб-квартири і центру з переробки кокаїну в Колумбії вирішальну роль відіграли два фактори: по-перше, спір щодо легітимності уряду наркоділками, як наслідок послаблення держави і, по-друге, географічні особливості, в силу яких багато районів країни зберігали таку високу ступінь автономності від центрального правління держави, що наркоділки могли безперешкодно здійснювати управління цими районами. Виходячи з цього, можна стверджувати, що неможливість міжнародного суспільства реально оцінити масштаби загрози організованої злочинності призвела до такої ситуації, коли господарями держави ставали керівники наркобізнесу.
• Транснаціональні злочинні організації експерти ООН виділяють їх за сферою діяльності. Наприклад, нігерійські організації беруть участь в різних видах злочинної діяльності. В тому числі підробку кредитних карточок і шахрайство. Азіатські злочинні організації, такі, як якудза в Японії і тріади в Китаї, також мають у своєму запасі повний набір засобів протизаконної діяльності. На відміну від них колумбійські картелі зосередили свою увагу на наркобізнесі і тим, що з ним пов'язано [5].
• Хоча транснаціональні злочинні організації є за своєю сутністю повністю незалежними структурами, вони таки йдуть на союз з іншими злочинними організаціями, терористичними угрупуваннями, а також із урядами держав. Характер, цілі, сфери діяльності і вплив цих союзів недостатньо добре досліджені.
• Але тим не менше ці союзи говорять проте, що тепер ці організації використовують більш широкі методи діяльності і приймають ретельно придумані міри в цілях розширення своїх можливостей і максимального забезпечення своєї невразливості.

• 3. Основні транснаціональні злочинні організації
• Серед всіх транснаціональних злочинних організацій експерти ООН виділяють сицилійську і італійську мафії, які мають одну з найскладніших структури. Мафії давали різні визначення. Її розуміли, наприклад, як: різновид злочинного світу; історичну реальність; сукупність культурних традицій, які використовувались у своїх інтересах; чи як силова структура, яка взаємодіє з правовою системою в будь-яких формах.
• В Італії під цим словом розуміли сицилійську мафію чи Коза Ностру, неаполітанська каморра, яка складалась із місцевих злочинних організацій, ндрангета і добре пристосованою до нових умов організацією. Розповсюдивши свою владу на простих громадян в той період, коли держава була досить слабкою, сицилійська мафія успішно перейшла із сільських районів в сферу промислового виробництва і бізнесу, вийшла з місцевого і національного рівня діяльності на транснаціональний. Хоча її діяльність мала ще регіональний характер, а її основою є Південна Італія, де вона намагалася звести до нуля конкуренцію в сфері законного підприємництва за допомогою протиправних дій, Коза Ностра вже має більш виразні форми транснаціональної корпорації.
• Цьому сприяло розширення міграційних потоків. Міграція сицилійців в Сполучені Штати Америки сприяла виникненню сфери сицилійського впливу на американському ринку збуту героїну.
• Треба зазначити, що сицилійська мафія зазнала певних невдач. Їй не вдалося встановити свою монополію на ринку наркобізнесу, хоча вона намагалася оволодіти виключним правом на ввіз наркотиків в Італію, а також і в Європу в цілому. Але сицилійська мафія залишається однією із впливових угрупувань в злочинному світі. Вона встановлює більш широкі зв'язки з іншими злочинними організаціями і залишається загрозою для системи правопорядку.
• Деякі китайські тріади здійснюють свої злочинні діяння на материковій частині Китаю, в основному на території Гонконгу, який являється місцем базування таких злочинних організацій як Сунь Є Он,
• В Гонконгу приблизно налічується 160 000 членів тріад, які входять до 50 різних організацій. Юристи-практики і аналітики до цього часу, не можуть досягнути єдиної думки щодо ступеню організованості тріад. Напевно, правильно було б сказати, що вони схожі на асоціації випускників коледжів. Членство в тріаді означає виражений ступінь довіри, і її члени діють як єдиний колектив який покликаний надавати допомогу іншим членам, навіть, якщо вони до нього не входять.
• Тріади займаються багатьма видами злочинної діяльності, зокрема, вимаганням, незаконним оборотом наркотиків, проституцією і азартними іграми. Вони використовують також широку зарубіжну систему своєї діяльності, що дозволяє їм займатися транснаціональною злочинною діяльністю. На практиці деякі дослідники прийшли, яка складалась із сімейних кланів і займалася контрабандою тютюну, наркотиків і викраденням людей, а також Сакра корона уніта із Апулії, створена Коза нострою для використання морського узбережжя цього регіону в цілях незаконного обороту наркотиків. Однак найбільш помітною із них, безперечно, є Коза ностра. В основі діяльності Коза ностри, як і інших італійських злочинних угрупувань, лежить закон мовчання і тісні зв'язки, які мали функціональний сімейний характер, і засновані на страху. Зберігаючи свої традиції, сицилійська мафія разом з тим є динамічною широку злочинну діяльність за межами національного кордону. Діяльність якудзи є достатньо видимою практично у всіх країнах Південно Східної Азії. Сфера діяльності якудзи розповсюдилась на азартні ігри, шахрайство і відмивання грошей. На Гавайських островах члени якудзи активно займаються секс-бізнесом, наркобізнесом і вкладають гроші у нерухомість.
• Незважаючи на економічний спад, що триває вже понад десятиріччя, і дію закону щодо боротьби з організованою злочинністю від 1996 року, який, як вважається, зможе приборкати якудзу, ймовірність зникнення цієї організації найближчим часом надто мала. І якщо в перші роки після ухвалення закону кількість гангстерів скоротилася з 90 600 до 79 300 осіб, то останнім часом більшість угрупувань змогла оговтатися від завданого їм удару. І за даними поліції в 2008 році чисельність якудзи вже становила 85300 осіб.
• Колумбійські картелі. На відміну від багатьох інших транснаціональних злочинних організацій, які здійснюють найрізноманітнішу злочинну діяльність, то картелі займаються виключно наркобізнесом. На практиці картелі що найбільш характерно для калійського картелю, який сьогодні займає привілейоване положення в сфері наркобізнесу створили більш організоване корпоративне і злочинне середовище, ніж будь-яке інше угрупування. Їхній бізнес грунтується на таких ефективних принципах управління, як спеціалізації і розподілу праці.
• У 80-х роках Карлос Ледер та інші члени медельїнського картелю започаткували використання промислового способу перевезення наркотиків в сфері наркобізнесу, збільшивши об'єм наркотиків, які перевозились в Сполучені Штати Америки повітряним простором. Калійський картель діяв ефективніше і став застосовувати у своїй діяльності більш результативніші методи управління комерційними підприємствами і процедурою чіткого бухгалтерського обліку [4].
• Не маючи на меті протистояти державі і правоохоронним органам, калійський картель намагався мирно ввійти у суспільство. Наркобарони виступали у ролі легальних підприємців, які вкладали великі гроші в легальний бізнес. Крім того, вибір цих осіб в склад місцевих правоохоронних органів і те, що вони здійснювали управління на місцях, було для них найкращим прикриттям в Калі.
• Хоча калійський картель ще використовує авіаційний транспорт для перевезення наркотиків в Сполучені Штати Америки, то зараз він хоче використовувати для цих цілей комерційні грузи. В цей же час картель застосовує ефективні методи приховання наркотиків. Те, що злочинцям вдається ховати кокаїнову основу або сам кокаїн в картоні, склі, пластмасі, говорить про винахідливість і хитрість методів протидії правоохоронним органам і заходам виявлення торгівлею наркотиками.
• Нігерійські злочинні організації. Ріст організованої злочинності в Нігерії виник відносно недавно, і його пов'язують, з падінням ціни на нафту на початку 80-х років, що викликало дестабілізацію нігерійської економіки, яка більше ніж 95% залежить від експортних надходжень. В результаті чого нігерійці, які володіли неординарними можливостями і більшість з яких мали вищу освіту були повністю залишені джерела доходів. Деякі з них стали на шлях злочинної діяльності і здобули надзвичайних успіхів. Нігерійські злочинні організації почали займатися широкомасштабним постачанням наркотиків (героїну) в США і по об'єму ввозу поступаються лише китайцям, це означало, що країні не вистачало коштів не фінансування правоохоронних органів, а тому корупція заводнила країну. Практика показала, що вони добре пристосувалися до нових умов, що проявлялося у розробці альтернативних маршрутів для обороту наркотиків, способах приховування наркотиків, виборі кур'єрів і відповідного товару для збуту. Хоча немає ніяких даних, які б говорили про існування нігерійського картелю, але була виявлена система ділків наркобізнесу, бо не має сумнівів в тому, що діяльність кур'єрів ретельно планується, і їх вчать, як залишатися непомітними.
• Разом з тим потрібно зазначити, що злочинна діяльність нігерійців не тільки обмежувалась незаконним оборотом наркотиків. Нігерійські організації займались також широкомасштабним шахрайством і вимаганням, в тому числі підробкою кредитних карток і махінаціями пов'язаними з діяльністю комерційних банків. Вони також виготовляють підроблені посвідчення осіб, які дозволяли їм здійснювати такі операції, як одержання субсидій для навчання, шахрайство з метою отримання соціальних пільг, одержання обманним шляхом страхових виплат і інше. Нігерійські організації не проводять великомасштабних операцій, а віддають перевагу дрібним, але проводять їх велику кількість і, як правило, залишаються непоміченими. Члени різних організацій ведуть скромний спосіб життя і зароблені гроші переправляють в Нігерію з-за кордону, де відсутнє законодавство про відмивання брудних грошей. В спілкуванні використовують різні діалекти, що знижує ефективність підслуховування та інших засобів електронного відстеження. В основі цих організацій лежать сімейні або племінні зв'язки, що затрудняє проникнення агентів в такі організації. Огляд злочинних організацій, який було дано вище, не є вичерпним. В ньому не розглядається діяльність турецьких організацій наркобізнесу, які здійснюють поставку героїну в Західну Європу із Південно-Західної Азії по балканському маршруту. Також не розглядаються ямайські організації Поссес, американська мафія, домініканські злочинні організації і багато інших злочинних угрупувань. Про те він показує характерні риси, які аналізують транснаціональні злочинні організації, а саме те, що вони можуть дуже легко пристосовуватись до нових умов, використовувати слабкість окремих держав чи регіонів. Таким чином, вони являють собою реальну загрозу для правопорядку. На основі аналізу злочинних організацій і їх діяльності, експерти ООН виділяють характерні ознаки і тенденції розвитку транснаціональних злочинних організацій, для того, щоб визначити ключові особливості цих груп, які допоможуть боротьбі з ними правоохоронним органам.
• Даний аналіз також є орієнтиром для розробки ефективних засобів профілактики і боротьби із злочинністю, а також повинен підкреслити важливість питання міжнародного співробітництва держав в сфері правоохоронної діяльності і кримінального правосуддя.

• 4. Основні напрями злочинної діяльності організованих транснаціональних організацій
• Еволюція організованої злочинності відбувається паралельно з глобальною економічною трансформацією. Але ці процеси не йдуть незалежно один від одного: мафія у повному обсязі користується плодами глобалізації та модерної ринкової економіки. На превеликий жаль собі на користь. Організовані форми злочинності постійно супроводжують розвиток держав і є рисою їх соціально-економічного та політичного життя. Історія знає приклади, коли різниця між владою, бізнесом і мафією була майже не помітною. Найбільша активність транснаціональних злочинних організацій японської якудзи, американської та італійської мафії, латиноамериканських наркокартелей, азійських тріад, східноєвропейських груп спостерігається саме у ринкових суспільствах.
• Глобалізація організованої злочинності призводить до поширення тіньової економіки, зниження інвестиційної та кредитно-фінансової активності у країнах, що перебувають у перехідному стані. Це їм вдається, оскільки бюджет транснаціональних злочинних організацій можна порівняти з бюджетами деяких країн. Наприклад, якщо на початку 1990-х років доходи від основних промислів організованої злочинності оцінювалися у суму близько 500млрд. доларів, то на початку 2007 року лише обсяг наркоторгівлі становив понад 400 млрд. (8% обсягу світової торгівлі). За даними ООН, у світі близько 185 млн. осіб є споживачами наркотиків 3,0 відсотка загальної кількості людства або 4,7 кількості людей, старших 15 років.
• Транснаціональні злочинні організації здійснюють різноманітну незаконну діяльність, зокрема не можливо скласти об'ємний перелік всіх видів їх діяльності, проте деякі із них мають особливе значення і заслуговують особливої уваги. Види промислів транснаціональних злочинних організацій найбільш детально висвітлені в доповідях Генерального Секретаря ООН і в довідковому документі для Всесвітньої конференції в Неаполі 1994 року, а також в аналітичних матеріалах вчених різних країн.

4.1 Злочинний наркобізнес