Використання науково-технічних засобів у кримінальному процесі

Використання науково-технічних засобів в кримінальному процесі

План

Вступ

1. Науково-технічні засоби криміналістики. Функції, завдання, класифікація

2. Вимоги до використовування науково-технічних засобів

3. Науково-технічні засоби, вживані при виробництві слідчих дій

4. Науково-технічні засоби, використовувані для експертного дослідження криміналістських об'єктів

5. Застосування науково-технічних засобів для вирішення інших криміналістських завдань

Висновки

Література

Вступ

Упровадження сучасних науково-технічних засобів, особливо новітніх, часто не узгоджується з їх потенційними можливостями у вирішенні завдань кримінального судочинства й існуючою системою правового, організаційного та науково-технічного рівня їх застосування при розслідуванні злочинів. У зв'язку з цим використання науково-технічних засобів при провадженні в конкретних кримінальних справах має низьку ефективність, що викликає необхідність удосконалення чинних процесуально-правових, а також організаційних і криміналістичних засад їх застосування.

Досягнення розвитку науково-технічного прогресу та впровадження його результатів у правозастосовну діяльність, шляхи використання науково-технічних засобів у розслідуванні злочинів постійно привертали увагу вчених-криміналістів. У вирішення цієї проблеми зробили значний внесок Біленчук П.Д., Винберг В.А., Гель А.П., Салтевський М.В, Колесниченко А.Н., Матусовский Г.А. ,Удалова Л.Д та ін.

Разом з тим, багато аспектів застосування досягнень науки і техніки в розслідуванні злочинів досі залишаються недослідженими або дискусійними.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування правових, організаційних і криміналістичних основ застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі.

Зазначена мета дослідження конкретизується такими завданнями:

- уточнення й формулювання понять "науково-технічні засоби";

- уточнення й формулювання сучасних наукових і практичних основ класифікації науково-технічних засобів;

- визначення вимог до застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі.

1. Науково-технічні засоби криміналістики. Функції, завдання, класифікація

Науково-технічні засоби криміналістики - це такі технічні пристрої і матеріали, наукові прийоми і методи, які придатні для вирішення завдань, пов'язаних з розкриттям, розслідуванням і попередженням злочинів.

В даний час система криміналістської техніки включає наступні основні галузі:

1) судова фотографія і відеозапис;

2) трасологія;

3) судова балістика;

4) криміналістське дослідження листа;

5) техніко-криміналістичне дослідження документів;

6) ідентифікація особи за ознаками зовнішності;

7) криміналістська реєстрація[8.c. 30] .

Очевидно, що в основі системи криміналістської техніки лежить наочний принцип - докази, досліджувані за допомогою науково-технічних засобів: сліди людини, знарядь злому і інструментів, транспортних засобів, застосування вогнепальної зброї, рукописні, машинописні, інші документи і ін.

Утворюючи структуру криміналістської техніки, ці галузі тісно зв'язані не тільки між собою, але і з іншими розділами криміналістики: її загальною теорією, вченням про предмет, систему і методи, теорією ідентифікації, криміналістською тактикою, особливо з її розділами про слідчий огляд, обшук, пізнання, експеримент; з методикою розслідування злочинів: вбивств, зґвалтувань, крадіжок, транспортних подій і ін.

Сучасні засоби і методи криміналістської техніки базуються на новітніх досягненнях природознавства, математики, аналітичної фізики і хімії, кібернетики, фізіології і інших наук, розробляються з урахуванням потреб слідчої, експертної, оперативно-розшукової і судової практики[12].

Ці засоби можна класифікувати по різних підставах, проте найбільш значущими представляються класифікації по виникненню, вигляду і цільовому призначенню.

По виникненню науково-технічні засоби підрозділяються на три групи. Перша - це створені і використовувані тільки в криміналістській практиці, тобто власне криміналістські засоби: нові слідокопіювальні плівки, йодні трубки, магнітні кисті, пулеуловітелі, сучасні набори для дактилоскопування, фотороботи і ін. Друга - засоби, запозичені з інших областей науки і техніки і пристосовані для вирішення криміналістських завдань. Це мікроскопи, металошукачі, електроліхтарі із спеціальними насадками, спеціалізовані фотоапарати. Третя - засоби, запозичені із загальної техніки і використовувані без змін.

Комплектація криміналістських засобів, як правило, здійснюється шляхом створення набрів універсального типу: слідча валіза, оперативна сумка. Це компактні і порівняно легкі набори, що включають науково-технічні засоби декількох функціональних призначень: фотографічна апаратура, приладдя для викреслювання плану місця події, пороша і хімікати для роботи із слідами, різні підсобні технічні засоби. Вміст таких комплектів розрахований на використання самим слідчим або оперативним працівником при виробництві слідчого огляду, обшуку або іншої дії. Створюються і спеціалізовані набори, розраховані на використання конкретним фахівцем або зорієнтовані на певні види злочинів: експертна валіза, набір для роботи з мікрооб'єктами, валіза прокурора-криміналіста, набори для співробітників ДАІ і ін.

Ці комплекти включають технічні засоби, що дозволяють проводити експрес-аналізи слідів, документів, речових доказів.

Особливим різновидом комплекту науково-технічних засобів можна назвати пересувні криміналістські лабораторії для виробництва експертиз на місці події. Розроблені і почали застосовуватися також пересувні криміналістські вагони-лабораторії, зорієнтовані на використання при розслідуванні крахів і аварій на залізничному транспорті[11.c. 38].

Основні напрями вдосконалення засобів криміналістської техніки під впливом науково-технічного прогресу зводяться до наступного:

1) застосування принципово нових матеріалів і поліпшення властивостей традиційних, здійснення переходу від пасивного підбору необхідних матеріалів до активного конструювання і створення матеріалів з оптимальними властивостями. Це можна проілюструвати на прикладі переходу від традиційних слепочних мас до штучно створених полімерних з'єднань, що забезпечують підвищену точність копіювання найдрібніших деталей рельєфу. Характерна в даному відношенні і заміна простих порошків для виявлення слідів пальців рук новими речовинами і їх сумішами, що володіють набором заданих властивостей: здатністю флуоресціювати або люмінесцировать, кращою адгезією з потожіровимі виділеннями, магнітними властивостями і др.;

2) використання нових джерел енергії, процесів, форм руху матерії. У слідчій практиці почали все ширше застосовуватися кольорове фотографування і відеозапис, голографія. Стали активніше використовуватися біологічні, фізико-хімічні, електронні процеси, упроваджуються інтроскопи і др.;

3) різке збільшення параметрів роботи технічних систем і пристроїв, що очевидно на прикладі впровадження чутливіших фото- і кіноплівок, що дають можливість зйомки в умовах слабкої освітленості з достатньою глибиною різкості; пристроїв, що дозволяють спостерігати і фіксувати криміналістські об'єкти в повній темноті; ЕОМ, що різко збільшують об'єм криміналістської інформації, що переробляється, і т.п.;

4) якісна зміна елементів і структури технічних систем, використовуваних в криміналістській практиці, ускладнення конструкції і елементного складу науково-технічних засобів. У багато криміналістських приладів введені вузли підвищеної складності: перетворювачі, індикатори, табло і т.п., а також схеми, що виконують логічні функції. На базі ЕОМ створені розгалужені мережі, вирішальні комплекси криміналістських завдань;

5) принципова зміна функцій криміналістської техніки. Якщо раніше різні науково-технічні засоби лише полегшували слідчому виконання якої-небудь механічної роботи, то з появою швидкодіючих персональних комп'ютерів удосконалюється планування розслідування, висунення слідчих версій, складання процесуальних документів, зокрема підсумкових, пов'язаних з аналізом здобутих доказів, тобто рішення інтелектуальних, логічних задач.

Розробляючи або запозичуючи науково-технічні засоби, криміналісти прагнуть, щоб з їх допомогою можна було вирішувати декілька задач. Така тенденція до універсальності цілком виправдана, унаслідок чого не завжди вдається точно віднести той або інший прилад або пристосування до певної підгрупи. Критерієм тут служить виконання функції, для якої призначений конкретний засіб, тому найбільшу практичну цінність має класифікація науково-технічних засобів по їх цільовому призначенню[19.c. 80].

2. Вимоги до використовування науково-технічних засобів

Вирішуючи завдання удосконалення існуючих та розробки нових науково-технічних засобів, криміналістика ставить завдання перед наукою кримінального процесу щодо оцінки розроблених нею положень. Так, окремі розробки криміналістів отримали в подальшому своє процесуальне закріплення, як, наприклад, доповнення КПК статтею 85-2, яка встановила можливість та регламентувала порядок застосування під час проведення слідчих дій з 1971 р. кінозйомки, а з 1984 р. - відеозапису. В частині використання спеціальних знань і криміналістичної техніки, що застосовується для фіксації інформації, звертає на себе увагу таке:

- сьогодні не змінились підходи до наукових і технічних засобів, як до чогось другорядного, що не має значення в доказуванні;

- законодавець не дає переліку технічних засобів, що використовуються з метою фіксації, а передбачає лише загальну можливість застосування тих чи інших способів фіксації;

- до цього часу не приділено належної уваги комп'ютеризації і комп'ютерним технологіям в криміналістиці.

У зв'язку з цим, ми поділяємо думки, які були висловлені свого часу А.І. Вінбергом та Ю.Г. Коруховим стосовно того, що в КПК необхідно регламентувати не самі засоби, а принципи допустимості науково-технічних методів і засобів в кримінальному судочинстві. Будь-які спроби подати їх формальний перелік в КПК - це бар'єр на шляху науково-технічного прогресу в боротьбі зі злочинністю [6, c. 43].

Незалежно від того, в оперативно-розшуковій чи слідчий діяльності використовуються науково-технічні засоби фіксації, вони повинні відповідати загальним вимогам використання науково-технічних засобів. Це стосується й тих нових науково-технічних засобів і методів їх застосування, відносно яких немає прямої вказівки в діючому кримінально-процесуальному законі, але вони рекомендовані криміналістикою. Слідчий, оперативний працівник, спеціаліст та суд повинні керуватись принципами правосуддя і загальними вимогами закону.

Застосування засобів криміналістської техніки в кримінальному судочинстві повинне відповідати наступним умовам. Їх використання допустиме, якщо при цьому не порушуються законні права і інтереси громадян, етичні і етичні вимоги.

Другою важливою умовою є забезпечення збереження джерел доказової інформації - слідів і об'єктів - речових доказів, а також - відсутність спотворень інформації, що самої фіксується (наприклад, при фотографуванні, відео- або звукозаписи, отриманні поверхневих і об'ємних копій)..Повинна бути гарантована також наукова спроможність і надійність використовуваних криміналістських засобів. Будь-який новий технічний засіб і методика його застосування повинні базуватися на строго наукових даних, пройти випробування компетентними органами і бути ними рекомендованими до використання.

Наступною умовою є кваліфіковане застосування засобів криміналістської техніки уповноваженими на те суб'єктами. Це зобов'язує досконало знати і правильно використовувати криміналістські засоби, забезпечуючи при цьому об'єктивність, всебічність і повноту як ключові вимоги карно-процесуального закону[4, c.115].

Завершальна вимога - це обов'язкове віддзеркалення умов, порядку і результатів застосування засобів криміналістської техніки в протоколах слідчих і судових дій, висновках експертів і інших процесуальних документах. Воно виникає з того, що характерною особливістю криміналістської техніки є підзаконний характер її застосування, головним чином, в передбачених законом слідчих діях. Ряд норм карно-процесуального закону прямо передбачає здійснення фотографування, звукозапису, вимірювань, виготовлення зліпків і відтиснень при огляді місця події, обшуку, експерименті і ін.

Тому застосування засобів криміналістської техніки повинне обов'язково відбиватися у відповідних протоколах, чим упевняється сам факт використання цих засобів, забезпечується оцінка отриманої з їх допомогою інформації, створюються умови для її перевірки.

Неодмінною умовою допустимості науково-технічних засобів вважають їх науковість і законність, а методи їх застосування в кримінальному судочинстві мають відповідати ознакам етичності [23, c.21].

Але, поряд з цим застосування науково-технічних засобів фіксації інформації передбачає необхідність дотримання й загальних тактичних рекомендацій. Насамперед, потрібно вибирати необхідні в кожному конкретному випадку засоби і методи, їх вибір визначається:

метою й характером слідчої дії чи оперативного заходу;

особливостями об'єктів, для виявлення і фіксації яких застосовуються науково-технічні засоби і методи;

придатністю технічних засобів для вирішення поставленого завдання.

У своїй діяльності з розслідування злочинів та запобігання ним слідчий може використовувати найрізноманітніші технічні засоби фіксації інформації: від тих, якими укомплектовано уніфіковані слідчі валізи, до криміналістичної техніки дослідницького характеру. Однак необхідно дотримуватись цілої низки технічних правил, які певною мірою обмежують його діяльність з застосування криміналістичної техніки. Виконання цих правил диктується практичними потребами та кримінально-процесуальним законодавством.

Основним правилом застосування науково-технічних засобів фіксації слідчим є вимога забезпечення повного збереження слідів і речових доказів. Друге загальне правило застосування цих засобів слідчим полягає в забезпеченні максимальної точності фіксації і достовірності результатів, яких можна досягти за допомогою даного засобу або методу. [4, c.33] Необхідно зауважити, який би науково-технічний засіб не застосовувався слідчим і яких би результатів не було внаслідок цього досягнуто - у протоколі відповідної слідчої дії повинно бути докладно зазначено, які саме засоби застосовувались, з якою метою, якими способами і з якими результатами, чи були які-небудь зауваження щодо цього з боку учасників слідчої дії.

Сьогодні ні в кого не викликає сумнівів важливість, яку має судова фотографія і відеозапис як засоби фіксації інформації, що використовуються у виявленні, розкритті й розслідуванні злочинів. Але це матиме значення лише в тому випадку, коли сам процес фіксації за допомогою науково-технічних засобів та отримані результати будуть оформлені у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону. Недотримання процесуальної форми впливає на доказове значення отриманих фотознімків і відеозапису. Дотримання правил оформлення як фотозйомки та відеозапису, так і фотознімків та відеоплівки із записом є важливою умовою використання зафіксованої інформації в доказуванні. Саме тому зйомку оформлюють шляхом докладного описування в протоколі слідчої дії.

3. Науково-технічні засоби, вживані при виробництві слідчих дій

До цієї великої групи засобів, в першу чергу, відносяться науково-технічні засоби, призначені для виявлення слідів і предметів - речових доказів. Це сучасні фізичні і хімічні засоби виявлення невидимих і слабовидних слідів пальців рук, босих ніг, губ, лоба, вушної раковини і ін. Для пошуку слідів застосовуються різноманітні конструкції освітлювальних приладів, що забезпечують різні режими освітлення за допомогою спеціальних відбивачів, розсіювачів, світлофільтрів, захисних стекол, екрануючих грат і інших пристосувань[8.c. 100].

Засоби оптичного збільшення (лупи різноманітних конструкцій), електронно-оптичні перетворювачі (ЕОП), люміноскопи, ультрафіолетові освітлювачі (УФО) забезпечують виявлення на схожих за кольором об'єктах слідів крові, сперми, слини, жіночого молока, пострілу, виявлення мікрооб'єктів на тілі і одязі що потерпів і підозрюваного, а також дописок, виправлень, труїть, змивання, переклеювання фотографії при підробці документів. Сюди ж слід віднести технічні засоби виявлення прихованих в тайниках предметів - речових доказів і виділення об'єктів, що мають криміналістське значення, з групи однорідних. Це магнітні шукачі і підйомники, портативні рентгенівські і голографічні установки, детектори, наприклад детектор фальшивих банкнот.

До науково-технічних засобів фіксації слідів злочину і отримуваної доказової інформації відносяться засоби відображення графічним способом (викреслювання планів, схем, креслень, виконання зарисовок).

Засоби вимірювання дозволяють фіксувати точні розміри і взаємне розташування об'єктів, що мають криміналістський інтерес. Для фіксації застосовуються фотографічні і кінознімальні апарати, засоби звуко- і відеозаписи, голографія.

Науково-технічні засоби, призначені для закріплення і вилучення слідів і речових доказів, - це речовини для фіксації слідів ніг, транспорту і інших об'єктів на сипкому ґрунті (наприклад, балон з рідким газом "Фреон-12", наявний в слідчій валізі), засобу для відбору зразків ґрунту, будівельних матеріалів, води і т.п., пристосування для вилучення поверхневих слідів, мікрооб'єктів, бризок крові, слини і др.; матеріали для виготовлення зліпків і відтиснень з об'ємних слідів; інструменти і пристосування для упаковки при вилученні в натурі частини або всього об'єкту із слідами вилучення речових доказів в натурі вважається найбільш переважним, оскільки тоді доказова інформація зберігається в максимальному ступені, а це створює сприятливі передумови для її дослідження[5. c.21]. Сліди, процес вилучення яких складний, доцільно вилучати разом з предметами, на яких вони виявлені.

Для виготовлення об'ємних копій слідів, що вилучаються, використовується широкий круг слепочних матеріалів, що підрозділяються на термопластічні і рідких компаундах. До першого вигляду відносяться пластилін, парафін, віск, стіні, легкоплавкі метали. До другого - гіпс, сиеласт, пасти К і К-1, СКТН, латекс, вальцмасса. Об'ємні копії вельми повно передають форму, розміри і взаємне розташування слідів, які неможливо вилучити в натурі.

4. Науково-технічні засоби, використовувані для експертного дослідження криміналістських об'єктів

Ці засоби вельми різноманітні і мають тенденцію до все більшій диференціації і ускладненню. Для отримання доказової інформації частіше за інших використовуються засоби для фотографічних, мікроскопічних, фізичних, хімічних, фізико-хімічних, голографічних, кібернетичних досліджень[10 c. 12].

Сучасна експертна криміналістська техніка класифікується, як правило, за природою тих явищ, які лежать в основі відповідного методу.

Виділяються:

1) морфоаналіз, тобто вивчення зовнішньої і внутрішньої будови фізичних тіл на макро-, мікро- і ультрамікроуровнях;

2) аналіз складу матеріалів і речовин (елементного, молекулярного, фазового, фракційного);

3) аналіз структури речовини;

4) аналіз окремих властивостей речовини, зокрема фізичних (електропровідності, кольору, магнітної проникності) і хімічних.

Мікроскопічні методи грають в експертній практиці важливу роль і зазвичай передують фізико-хімічним дослідженням. Для прозорих об'єктів, структура яких неоднаково поглинає видимі промені, застосовується мікроскопія в світлі, що проходить, а для непрозорих, наприклад металів і сплавів, мінералів, текстильних волокон, - у відображеному. Все ширше експерти використовують також мікроскопію в поляризованому світлі, особливо для дослідження кристалічних речовин, деяких рослинних і тваринних тканин, натуральних і хімічних волокон. Вона забезпечує ототожнення багатьох матеріалів, виявляє в них характерні структурні відмінності.

При морфологічному аналізі об'єктів, що мають нерівну поверхню, можливості оптичної мікроскопії вельми обмежені із-за малої глибини різкості і погіршення якості зображення унаслідок інтерференції світла. Тут застосовуються растрові електронні мікроскопи (РЕМ), що дозволяють досліджувати об'єкти з глибиною різкості, в сотні разів можливості оптичної мікроскопії, що перевищує, вивчаючи структуру об'єкту при збільшенні в сотні тисяч крат. На РЕМ встановлюють механізм відділення волосся і волокон, сліди дії на них зовнішнього середовища і хімічної обробки, а також морфологічні ознаки мікрослідів, утворених частинками різних матеріалів.

У криміналістській експертизі матеріалів і речовин застосовуються різні фізико-хімічні методи. Це атомна спектроскопія, рентгенівський і нейтронно-активаційний аналізи. Їх використовують для встановлення цілого по його окремих частинах, а також для з'ясування загального джерела походження різних об'єктів[13 c .45]. Елементний аналіз застосовується для ідентифікації лакофарбних покриттів автомобілів, волокон і тканин, ототожнення холодної зброї і вибухових пристроїв по обламаннях і осколках, дослідження ґрунтових об'єктів. Елементний склад наркотиків природного походження указує на регіон зростання і способи виготовлення, а у синтетичних дозволяє уточнити технологію і регіон виробництва.

Елементний аналіз дозволяє конкретизувати родовище ювелірних каменів і металів, диференціювати коштовні камені на природні і штучні.

Молекулярна спектроскопія застосовується при експертизі лікарських, наркотичних і отруйливих речовин, харчових продуктів, хімічних волокон, пластмас, ГСМ, лакофарбних покриттів, резино-технічних виробів. Інфрачервона спектроскопія використовується для ідентифікації хімічних сполук. Вона дає цінну інформацію про особливості нафтопродуктів, змащувальних масел, волокон, полімерів, пластичних мас, паст кулькових авторучок і інших матеріалів.

Хроматографічеськіє методи забезпечують визначення фракційного і молекулярного складу речовин. Найширше поширена тонкошарова хроматографія при аналізі органічних об'єктів: жирів, масел, ліків, фарбників текстильних волокон, вибухових речовин. У технічній експертизі документів з її допомогою вдається диференціювати одноколірне чорнило, розведення по різній рецептурі, а також реєструвати відмінності, обумовлені відхиленнями в технологічному процесі. Сучасні хроматографи, оснащені міні-комп'ютерами, забезпечують рішення багатьох експертних задач по аналізу полімерних матеріалів, спиртів, ГСМ, біологічно активних речовин і ін.

Газорідинна хроматографія застосовується для дослідження харчових продуктів, лікеро-горілчаних виробів,, тютюну, полімерних матеріалів, клеїв, гуми, вибухових речовин і ін.

Великою універсальністю відрізняються кібернетичні методи, широко використовувані при виробництві багатьох експертиз. Так, для судовий-автотехнічної експертизи розроблено декілька програм, що дозволяють розрахувати швидкість руху транспортного засобу, технічну можливість запобігти наїзду на пішохода або інше раптово виникле препятствіє, з'ясувати момент і причини перекидання автомобіля, вирішити ряд інших питань, Відповідь на кожне питання відправляється від початкових даних, які слідчий отримує при огляді місця ДТП і машин, що брали участь в нім, а також з допитів водіїв і свідків-очевидців. Отримані відомості вводяться в ЕОМ, яка за відповідною програмою аналізує їх і видає результати у вигляді висновку, який експерт оцінює і завіряє своїм підписом, багато разів підвищує швидкість виробництва експертизи, робить її висновки надійнішими[18c. 29].

Криміналістське дослідження засобів і матеріалів звукозапису відноситься до досить нового вигляду експертиз, де активно використовуються кібернетичні методи і засоби для ототожнення джерела звуку і звукозаписного пристрою (магнітофона), дешифровки нерозбірливих мовних і інших звукових сигналів, встановлення різних змін, що умисне внесених або утворилися унаслідок експлуатації фонограми: перезапису, монтажу, стирання, зносу стрічки і ін.

Фоноськопічна експертиза досліджує фонозаписи звукової інформації. Її джерелами можуть бути: людина, прилади і механізми, тварини і птахи, транспортні засоби, виробничі процеси і явища природи, злочинна подія (постріл, вибух, крики), створюючі в своїй сукупності звукове середовище скоєння злочину. Криміналістський аналіз звукового середовища, записаного на фонограмі, дозволяє розпізнати і ототожнити звукові сигнали, встановити вигляд і кількість їх джерел, ідентифікувати останні. При цьому використовуються такі складні технічні засоби, як акустичні спектроаналізатори і синтезатори, зазвичай зв'язані з ЕОМ. Електроакустичні дослідження дозволяють встановити закономірності відображення звукової інформації на магнітних носіях. На цій основі вирішуються ідентифікаційні і неідентифікаційні завдання щодо засобів і матеріалів звукозапису.

Кібернетичні методи використовуються і при розслідуванні організованих групових розкрадань, коли в ході економічних і бухгалтерських експертиз доводиться аналізувати величезні масиви цифрової інформації. Для визначення напрямів пошуку невідомих випадків посягань використовується аналіз багаточинника, при якому встановити кореляційні зв'язки без ЕОМ практично неможливо.

5. Застосування науково-технічних засобів для вирішення інших криміналістських завдань

Під іншими криміналістськими завданнями розуміються ті, які направлені на накопичення і переробку криміналістської інформації за допомогою ведення різних криміналістських обліків, оптимізацію праці слідчого, забезпечення особистої безпеки співробітників правоохоронних органів, а також попередження злочинних посягань і відображення правопорушника на місці злочину. Всі ці завдання вирішуються, як правило, в не процесуальному порядку, забезпечують рішення основної задачі - швидкого розкриття і розслідування злочинів, викривання винної особи[10 c. 150].

Науково-технічні засоби криміналістського обліку, розшуку злочинців і викраденого майна включають засоби, використовувані для накопичення і переробки криміналістської інформації шляхом ведення різних облікових систем і полегшення пошуку необхідних матеріалів. Зараз в цій роботі все ширше використовуються можливості комп'ютерів, забезпечених відповідним програмним забезпеченням. Залишається вельми актуальною розробка технічної системи для автоматичного розпізнавання папілярних узорів і їх машинного кодування. Створення такої кібернетичної системи дозволило б замінити традиційну десятипальцеву систему реєстрації монодактилоскопічною і ввести її в пам'ять ЕОМ, здатної на автоматичний пошук слідів, схожих з виявленими на місці події. о даної групи науково-технічних засобів відносяться також фоторобот, ІКРИ-2 (ідентифікаційний комплект малюнків), Айденти-кит, фото-фіт і інші аналогічні пристрої, використовувані при розшуку невідомих злочинців для моделювання їх зовнішності із слів потерпілого або свідка-очевидця. До цієї групи входять сучасні засоби отримання і розмноження фотозображень і словесних описів прийме злочинця або викраденого майна.

Технічні засоби наукової організації праці слідчого - це різна сучасна оргтехніка, сконструйована фахівцями НОТ для працівників розумової праці, а саме: диктофонні центри, витрати часу і сил на складання процесуальних документів, портативні диктофони, використовувані при оглядах місць події в несприятливих умовах і ін., що різко скорочують. [21] До цієї ж групи входять науково-технічні засоби зв'язку і доставки слідчого до місця виробництва слідчої дії, які в даний час вельми різноманітні і здійснені. Це фототелеграф, телетайп, факси, більдаппарати, а також радіозв'язок за допомогою мініатюрних рацій і відеозв'язок через спеціальні супутники, вживаний в діяльності Інтерполу. До засобів доставки відносяться звичайні і обладнані комплектами науково-технічних засобів мотоцикли, автомашини, пересувні лабораторії, вертольоти.

Науково-технічні засоби забезпечення особистої безпеки співробітників правоохоронних органів найінтенсивніше розробляються в США, ФРН, Японії і інших розвинених капіталістичних країнах зважаючи на високу технічну оснащеність злочинців (особливо, організованих). До даної групи відносяться куленепробивні жилети і екрани, газові пістолети, портативні електричні прилади, що паралізують нападаючий сильним електричним розрядом; мініатюрні сигналізатори, застережливі співробітника легким уколом електроструму, що у людини, що наближається, є зброя, і т.п.

З науково-технічних засобів, використовуваних для попередження злочинів, криміналістів цікавлять ті, які утрудняють або виключають можливість здійснення злочинного посягання. Це фотоелементи, реле, інші компоненти охоронної сигналізації, замикаючі і протівоугонні системи різних конструкцій. Намагаючись впливати на подібні пристосування, злочинці залишають на місці події додаткові сліди, що збільшує потік доказової інформації. До даної групи відносяться і засоби відображення правопорушника на місці скоєння злочину, а також різні пастки, що залишають на злочинцеві важко вилучаємі і добре помітні сліди дії.

Висновки

Кажучи про науково-технічні засоби, як позитивне, потрібне, важливе слід зазначити, що широке застосування науково-технічних засобів в кримінальному процесі - один з шляхів якісного і ефективного здійснення даної діяльності і одна з невід'ємних умов успіху в справі кримінального переслідування. Тим часом на практиці нерідко трапляється, що навіть при необхідності вказані засоби не використовуються.

Допустимість використання того або іншого криміналістського засобу або прийому, у тому числі і в процесі доведення, залежить не тільки від їх відповідності букві і духу закону, але і від наукової обгрунтованості, що є неодмінною умовою достовірності отримуваних з їх допомогою результатів. Історично склалося так, що криміналістика як наука зародилася з кримінальної техніки. Але, вирвавшись з своїх чисто технічних рамок, вона спричинила за собою народження і подальший розвиток криміналістської тактики і криміналістської методики, впливаючи на них і сама випробовуючи на собі їх дія, що постійно посилюється.

Література

1. Конституція України (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 року, № 2222-IV). - К.: Атіка, 2006.

2. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 // Юридичний вісник України. - 2005.- № 48.

3. Конвенція про захист прав та основних свобод людини (Рим, 04.11.1950) // Офіційний вісник України. - 1998.- № 13 (16.04.98).

4. Алексеев А.И., Герасимов С.И., Сухарев А.Я. Криминологическая профилактика: теория, опыт, проблемы. Монография. - Москва: НОРМА, 2001. - 496 с.

5. Вандер М.Б. Применение научно-технических средств при расследовании преступлений: Конспект лекций. - СПб., 2000. - 60 с.

6. Винберг А., Корухов Ю. Регламентация применения научно-технических средств //Социалистическая законность. 1983. № 11;

7. Гончаренко В.Г. Науково-технічні засоби в роботі слідчого. - К.: Вид-во Київського ун-ту, 1972.

8. Ієрусалимов І.О. Забезпечення використання науково-технічних досягнень у слідчій діяльності: Навчальний посібник. - К.: Науковий світ, 2000. - 67 с.

9. Использование современных технико-криминалистических средств и специальных познаний в борьбе с преступностью. - Саратов, 1998. - 168 с.

10. Карпов Н., Пунда А. Назначения и виды научно-технических средств, которые используются в криминальном процессе. // Закон и жизнь, № 3. - Кишинев: Мин-во юстиции Республики Молдова, 2004.

11. Клаус Дитер Поль. Естественно-научная криминалистика: (Опыт применения научно-технических средств при расследовании отдельных видов преступлений): Пер. с нем. - Москва: Юридическая литература, 1985. - 304 с.

12. Кожевникова Г.К. Реформа кримінально-процесуального законодавства як елемент підвищення ефективності діяльності слідчого апарату // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. - 2001. - №1. С.226-232

13. Колесниченко А.Н., Матусовский Г.А. Применение научно-технических средств в работе над следами при осмотре места происшествия. - Харьков, 1960. - 95 с.

14. Коляда П.В. Кримінально-процесуальний кодекс України потрібен слідчим // Юридичний вісник України. - 2001. - №9 -11с.

15. . Крючкова О. Криминалистическая характеристика торговли людьми.- В сб.: Криминалистика и судебная экспертиза: Междуведомственный научно-методический сборник. Вып.51. - Киев: Мин-во юстиции Украины, 2003. - 443 с.

16. Лазеры в криминалистике и судебных экспертизах // Под общ. ред. Н.Н. Находкина, В.И. Гончаренко. - К.Вища шк. Головное изд-во, 1986;

17. Маляренко В.Т. До питання про запобіжні заходи в кримінальному процесі // Вісник Верховного Суду україни. - 2000. - №4. - С.41-44.

18. Новик В.В. Криминалистические аспекты процесса доказывания при дефиците доказательств. - В сб.: Вестник криминалистики./ Отв. ред. А.Г.Филиппов. Вып.3 (7). - Москва: Спарк, 2003. - 152 с.

19. Основи теорії криміналістики та криміналістична техніка. Курс лекцій / Біленчук П.Д., Гель А.П., Салтевський М.В. - Вінниця, 2000. - 208 с.

20. Пеканов Ю. И. Вехи становления службы прокуроров-криминалистов // Следственная практика. 2004. №3(164). С. 17.

21. Пицхелаури Ш.А. Проблеми использования научно-технических средств и специальных знаний в процессе предварительного следствия. Автореф. дис. ... канд. юрид наук. - Тбилиси, 2002;

22. Удалова Л.Д. Використання науково-технічних засобів під час допиту // Держава і право, №16. - 2002.

23. . Якимов И.Н. Криминалистика. Руководство по уголовной технике и тактике.- Новое изд., перепеч. с изд.1925 г. - Москва: ЛексЭст, 2003. - 496 с.