Главная
Коллекция "Otherreferats"
Государство и право
Адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення
Адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення
Особливості адміністративної відповідальності за правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення. Санкції за адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.07.2010 |
| Размер файла | 25,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
18
Зміст
- Вступ
- 1. Вибори як об'єкт адміністративно-правової охорони і роль міліції в її забезпеченні
- 2. Сутність та особливості адміністративної відповідальності за правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення
- 3. Об'єкт й об'єктивна сторона адміністративних правопорушень, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення
- 4. Суб'єкт і суб'єктивна сторона адміністративних правопорушень, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення
- 5. Провадження у справах про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення
- 6. Санкції за адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення
- Висновок
- Список використаної літератури
- Вступ
- Актуальність теми. Сьогодні, коли Україна перебуває на шляху побудови демократичної правової держави, особливого значення набуває реалізація громадянами своїх конституційних прав обирати і бути обраними до органів державної влади й органів місцевого самоврядування. У зв'язку з цим публічно-правова охорона цих прав має бути достатньо ефективною, щоб протистояти різним протиправним посяганням.
- Законодавством передбачено декілька видів юридичної відповідальності за порушення виборчих прав громадян залежно від галузевої приналежності: конституційна, адміністративна і кримінальна.
- За даними офіційної статистики за період 2001 - 2006 рр. на території України було складено 169 протоколів про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, зокрема: 2001 р. - 14, 2002 р. - 46, 2003 р. - 1, 2004 р. - 67, 2005 р. - 7, 2006 р. - 34.
- В умовах, коли засоби масової інформації переповнені повідомленнями про численні грубі порушення законодавства про вибори, а порушення у сфері виборчих технологій набувають все нових форм масового характеру, низькі показники притягнення до адміністративної відповідальності дозволяють дійти висновку про те, що існують серйозні недоліки як у чинному законодавстві, так і в діяльності органів державної влади, які за своїми функціональними обов'язками забезпечують правопорядок у цій сфері.
- За результатами проведеного нами опитування серед працівників міліції, 57,1 % респондентів уважають, що інститут адміністративної відповідальності за правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, є недостатньо ефективним.
- Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу сучасних досягнень юридичної науки, адміністративно-деліктного та виборчого законодавства, практики застосування адміністративних стягнень за порушення виборчих прав громадян провести теоретичний аналіз інституту адміністративної відповідальності за правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, а також запропонувати науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення правових норм, які регулюють досліджувані відносини.
- Об'єктом дослідження є суспільні відносини у сфері реалізації адміністративної відповідальності за правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення.
- Предмет дослідження - адміністративна відповідальність за правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення.
- 1. Вибори як об'єкт адміністративно-правової охорони і роль міліції в її забезпеченні
- В умовах становлення в Україні демократичної правової держави інститут виборів поступово перетворюється в реальний механізм здійснення безпосереднього народовладдя, стає формою реалізації політичних інтересів громадян, засобом усвідомленого впливу на діяльність органів державної влади і місцевого самоврядування.
- Вибори за своєю суттю - це вияв реальної волі народу, процес здійснення цієї волі, що відбувається за допомогою держави (в межах її конституційної компетенції), під контролем держави, яка гарантує судовий захист усіх без винятку виборчих прав суб'єктів виборчого процесу.
- Проте виборчі права громадян захищаються не лише в судовому порядку. Провідну роль у механізмі захисту цих прав відіграють правозастосовчі та правоохоронні органи держави, зокрема, органи внутрішніх справ, які зобов'язані запобігати, виявляти і припиняти порушення виборчого законодавства, у тому числі ті, за які законом передбачена адміністративна відповідальність.
- Охорона громадського порядку (під час масових заходів передвиборної агітації, у зонах розміщення чи безпосередньо в місцях розташування виборчих дільниць); попередження та припинення злочинів і правопорушень під час проведення виборів; виявлення порушників законодавства про вибори та документування їх протиправної діяльності з метою подальшого обґрунтованого притягнення до відповідальності (за результатами проведеного нами опитування, 12,5 % респондентів з числа працівників органів внутрішніх справ були свідками даних правопорушень, з них лише п'ять осіб вживали заходи щодо їх припинення; 3,6 % опитаних складали протоколи про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення); охорона приміщень виборчих дільниць до голосування і безпосередньо під час голосування; забезпечення супроводження і охорони бланків бюлетенів під час транспортування їх до виборчих дільниць; супроводження, охорона та запобігання обставинам, за яких можливе внесення змін або знищення виборчої документації при транспортуванні її до окружних виборчих комісій після підрахунку голосів.
2. Сутність та особливості адміністративної відповідальності за правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення
Норми, що регулювали порядок організації і проведення виборів, не були захищені адміністративно-деліктним законодавством. В самих виборчих законах передбачалась лише кримінальна відповідальність.
Уперше спроба захистити виборчі права громадян за допомогою інституту адміністративної відповідальності була зроблена в 1990 р., коли до глави 15 КУпАП була включена ст.186-2, яка встановлювала адміністративні стягнення за порушення виборчих прав громадян. У 2006 р. КУпАП доповнено главою 15-А “Адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення”, яка містить 14 статей. Розширення кола виборчих правопорушень, за які законодавством встановлена адміністративна відповідальність, безперечно, є позитивним кроком, оскільки має на меті забезпечення більш докладної правової охорони встановленого порядку здійснення народного волевиявлення.
Адміністративна відповідальність сфері, яка досліджується, полягає у застосуванні судом заходів адміністративного впливу (примусу) до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, що посягає на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення,
з метою захисту виборчих прав громадян та їх правового виховання, на основі й у порядку, встановленому чинним законодавством.
Розглядаючи адміністративне правопорушення як фактичну підставу настання адміністративної відповідальності, обґрунтовано такі тези.
Відсутність у переліку понять Загальної та Особливої частин КУпАП ознаки суспільної шкідливості правопорушення є суттєвою прогалиною в законодавстві, що зумовлює багаторічну полеміку з цього питання в науці адміністративного права. Адже суспільна шкідливість є матеріальною ознакою адміністративного делікту, суспільна небезпечність - якісна характеристика злочинного діяння.
Суспільна шкідливість адміністративного правопорушення, що посягає на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, полягає, насамперед, у завданні чи можливості завдання шкоди суспільним відносинам, пов'язаним із реалізацією виборчих прав громадян. Посягання на демократичні інститути не може бути позбавлено суспільної шкідливості.
З метою уніфікації поглядів з цього питання необхідно законодавчо закріпити суспільну шкідливість як невід'ємну ознаку будь-якого адміністративного правопорушення.
Ґрунтуючись на загальноприйнятих наукових доктринах, здобувач пропонує розуміти під адміністративним правопорушенням, яке посягає на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, суспільно-шкідливе, протиправне, винне діяння (дія чи бездіяльність), що посягає на порядок здійснення і забезпечення народного волевиявлення, за яке законодавством встановлена адміністративна відповідальність (ст. 212-7 - 212-20 глави 15-А КУпАП).
3. Об'єкт й об'єктивна сторона адміністративних правопорушень, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення
Нами запропоновано трирівневу класифікацію видових об'єктів адміністративних правопорушень, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення:
- суспільні відносини у сфері організації і проведення виборів;
- суспільні відносини у сфері проведення передвиборної агітації;
- суспільні відносини у сфері фінансування виборчої кампанії.
Щодо першої групи, то нині загальні правила організації і проведення виборів, які охороняються заходами адміністративної відповідальності, включають: порядок надання відомостей про виборців чи списків виборців та порядок використання таких списків; реалізацію права громадянина на ознайомлення зі списком виборців; незалежність виборчих комісій у межах їх виключної компетенції; виконання рішень виборчих комісій, прийнятих у межах їх компетенції; порядок замовлення або виготовлення виборчих бюлетенів; реалізацію права уповноважених законом осіб на отримання копії виборчого протоколу; реалізацію права на звільнення члена виборчої комісії від виконання виробничих чи службових обов'язків за основним місцем роботи на час виконання ним повноважень члена виборчої комісії; порядок опублікування документів, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів.
Аналізуючи чинне законодавство, автор доходить висновку, що до другої групи можна віднести такі правила передвиборної агітації: порядок проведення передвиборної агітації з використанням засобів масової інформації; обмеження щодо ведення передвиборної агітації; час проведення передвиборної агітації; форми і методи передвиборної агітації; можливість оприлюднити відповідь щодо інформації, поширеної стосовно суб'єкта виборчого процесу; право на користування приміщеннями для проведення агітації; порядок виготовлення, розповсюдження та розміщення агітаційних матеріалів.
Стосовно третьої групи видових об'єктів, зазначається, що сьогодні адміністративно-деліктним законодавством охороняється порядок надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення виборчої кампанії, якщо розмір цієї підтримки менший ніж 400 мінімальних розмірів заробітної плати.
Досліджуючи об'єктивну сторону окремих проступків, аналізуючи результати соціологічних досліджень, автор доходить висновку, що норми ст. 212-7 - 212-20 КУпАП та норми чинного виборчого законодавства потребують узгодження та подальшого вдосконалення.
На думку автора, проблематичним є практичне застосування положень ч. 3 ст. 212-7 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення вимог закону про виготовлення нового примірника списку виборців для повторного голосування з урахуванням уточнень, внесених до списку виборців у день голосування. Закон України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” взагалі не передбачає жодних особливостей щодо складання списку виборців для повторного голосування. Водночас приписи ст. 36 Закону України “Про вибори Президента України” є доволі нечіткими й однозначно не вказують на повноваження територіальної виборчої комісії щодо виготовлення списку для повторного голосування.
За супроводження офіційних повідомлень у період виборчого процесу коментарями, що мають агітаційний характер, та відео-, аудіозаписами, кінозйомками, фотоілюстраціями про дії посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування як кандидатів у депутати, так і на посади сільських, селищних, міських голів адміністративну відповідальність передбачена ч. 3 ст. 212-9 КУпАП. Таким чином, наведений перелік суб'єктів виборчого процесу не містить посилання на кандидата на пост Президента України. Натомість тотожні обмеження стосовно поширення інформації про діяльність цих кандидатів-посадовців встановлені положеннями ч. 3 ст. 58 Закону України “Про вибори Президента України”.
Статтею 212-11 КУпАП передбачена відповідальність за ненадання можливості оприлюднити відповідь щодо інформації, поширеної стосовно суб'єкта виборчого процесу. Адміністративна відповідальність за саме розповсюдження недостовірних відомостей про партію чи кандидата відсутня, хоча виборче законодавство встановлює такі обмеження. Пропонується закріпити відповідальність за «розповсюдження завідомо недостовірних відомостей про кандидата на пост Президента України, в депутати або на посаду сільського, селищного, міського голови».
дміністративний процес не виключає можливості подання позову про захист честі, гідності чи ділової репутації в порядку цивільного судочинства. Але це питання є дискусійним і може бути предметом окремого дослідження.
Дисертант зазначає, що важливим елементом об'єктивної сторони досліджуваних правопорушень є наслідки вчиненого діяння. В цьому випадку вони мають нематеріальний характер. В.К. Колпакова зазначає, що політична шкода можлива у проступках, які посягають на політичні права громадян. Саме до таких здобувач відносить адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення.
Однією з важливих ознак об'єктивної сторони адміністративних правопорушень, які посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, є час вчинення проступку. Протиправність діяння, що порушує законодавство про вибори, обмежена часовими рамками виборчої кампанії. Це питання є надзвичайно важливим при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, оскільки при вчиненні конкретного діяння в інший час взагалі виключається наявність складу адміністративного правопорушення.
4. Суб'єкт і суб'єктивна сторона адміністративних правопорушень, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення
В нормах КУпАП диференціація суб'єктів відповідальності за правопорушення, що досліджуються, здійснюється за двома напрямами.
По-перше, це визначення розміру штрафу, який накладається на суб'єкт, залежно від його статусу: громадяни, посадові особи.
По-друге, йдеться про визначення спеціальних суб'єктів правопорушення безпосередньо в диспозиції статті. До таких належать: посадова особа, на яку покладено обов'язок подання відомостей про виборців, складання списку виборців, надання списку виборців виборчим комісіям; посадові чи службові особи засобів масової інформації; власники засобів масової інформації; творчі працівники засобів масової інформації; особа, якій законом заборонено участь у передвиборній агітації; голова виборчої комісії або особа, яка, відповідно до закону, виконує його обов'язки; член виборчої комісії.
Законодавцем у диспозиціях ст. 212-7 - 212-20 КУпАП, передбачені юридичні особи як суб'єкти правопорушення: підприємство-розповсюджувач реклами; виборча комісія (відповідно до Закону України “Про вибори народних депутатів України”, юридичною особою є лише окружна виборча комісія; відповідно до законів України “Про вибори президента України” та “Про вибори депутатів Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних міських голів”, юридичною особою є тільки територіальна виборча комісія); засіб масової інформації. Але відповідальність за адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, несуть лише посадові особи відповідних організацій.
Питання визначення суб'єктом правопорушення в КУпАП лише фізичних осіб є недоліком адміністративного законодавства України. Адже учасниками виборчого процесу є як індивідуальні суб'єкти, так і колективні (політичні партії, блоки, засоби масової інформації тощо). У теорії адміністративного права наразі ведеться гостра полеміка щодо доцільності та необхідності встановлення адміністративної відповідальності юридичних осіб.
5. Провадження у справах про адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення
Розглянемо однин з приводів до порушення справи про адміністративне правопорушення, що посягає на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, а саме безпосереднє виявлення особою, яка уповноважена складати протоколи про адміністративні правопорушення, факту вчинення такого правопорушення. Такими особами можуть бути: уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ; члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону; уповноважені посадові особи Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, її представники в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; голови, заступники голів, секретар, інші члени виборчої комісії; кандидати, уповноважені особи, офіційні спостерігачі (окрім іноземних).
Досліджуючи поняття доказів за цією категорією справ, відзначимо специфіку матеріальних джерел доказової інформації - речових доказів. До таких відносяться: незаконні агітаційні матеріали (листівки, плакати, постери, відеокасети, диски тощо); невраховані виборчі бюлетені; виборчі бюлетені, виготовлені понад встановлену кількість; відео-, аудіо- чи кіноплівка із записом передвиборної агітації, фотоілюстрації; друкована продукція засобів масової інформації, що містить передвиборну агітацію. До інших документів, як джерел доказової інформації, можна віднести такі: списки виборців; виборчі протоколи; рішення виборчої комісії (оформлені як у встановленому порядку, так і з порушеннями).
Момент порушення справи про адміністративне правопорушення. Ми поділяємо думки деяких учених-адміністративістів стосовно необхідності закріплення в КУпАП такої процесуальної дії, як порушення справи про адміністративне правопорушення із винесенням щодо цього відповідної постанови.
Особливістю справ про адміністративні правопорушення, які посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, є те, що вони розглядаються судом у триденний строк з дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (ст. 277 КУпАП). Така “швидкість” пояснюється тим, що ці справи потребують оперативного вирішення, зважаючи на важливість виборчої кампанії для подальшого розвитку держави і суспільства тощо.
6. Санкції за адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення
За адміністративні правопорушення, котрі посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, передбачене єдине адміністративне стягнення - штраф.
Виділимо деякі особливості штрафу за адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення:
1) за ці правопорушення адміністративний штраф призначається лише судом.
2) за одне й те саме порушення виборчого законодавства розмір штрафу диференціюється в залежності від суб'єкта правопорушення: загальний суб'єкт; спеціальний суб'єкт (посадові особи, члени виборчих комісій).
3) розмір штрафу за адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, може становити: мінімальний - три неоподатковані мінімуми доходів громадян; максимальний - 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Наявність в арсеналі засобів органів адміністративної юрисдикції лише одного способу протидії цим адміністративним правопорушенням істотно обмежує їх можливості в протидії неправомірній діяльності учасників виборчих кампаній. Так, 75,9 % опитаних нами респондентів висловлюються за посилення адміністративної відповідальності за ці правопорушення. З них 9,8 % пропонують підвищити розміри штрафу, 8 % уважають за необхідне як альтернативу штрафу встановити адміністративний арешт.
Висновок
В ході проведеного дослідження здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення наукового завдання, що полягає в розв'язанні концептуальних питань застосування інституту адміністративної відповідальності за правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення. Найсуттєвішими науковими і практичними результатами дослідження є такі:
1. Особливість участі міліції у виборчому процесі, зокрема, щодо забезпечення його адміністративно-правової охорони, полягає в тому, що вона не виступає його суб'єктом. Міліція, з одного боку, повинна бути осторонь усіх політичних процесів, які відбуваються в період виборчої кампанії, а з іншого - має забезпечувати відповідні умови для нормального проведення виборів і слідкувати за дотриманням законодавства.
2. Сформульовано визначення адміністративної відповідальності за правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, під якою розуміється застосування судом заходів адміністративного впливу (примусу) до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, що посягає на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, з метою захисту виборчих прав громадян та їх правового виховання, на основі та в порядку, встановленому чинним законодавством.
3. Запропоновано законодавчо закріпити суспільну шкідливість як невід'ємну ознаку будь-якого адміністративного правопорушення.
Суспільна шкідливість адміністративного правопорушення, що посягає на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, полягає, насамперед, у завданні чи можливості завдання шкоди суспільним відносинам, пов'язаним з реалізацією виборчих прав громадян.
4. Сформульовано поняття адміністративного правопорушення, що посягає на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення.
Адміністративне правопорушення, що посягає на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення - це суспільно-шкідливе, протиправне, винне діяння (дія чи бездіяльність), що посягає на порядок здійснення і забезпечення народного волевиявлення, за яке законодавством встановлена адміністративна відповідальність (ст. ст. 212-7 - 212-20 КУпАП).
5. Запропоновано класифікувати видові об'єкти адміністративних правопорушень, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення на три групи: суспільні відносини у сфері організації і проведення виборів; суспільні відносини у сфері проведення передвиборної агітації; суспільні відносини у сфері фінансування виборчої кампанії.
6. Адміністративна відповідальність за супроводження офіційних повідомлень у період виборчого процесу коментарями, що мають агітаційний характер, та відео-, аудіозаписами, кінозйомками, фотоілюстраціями про дії посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування як кандидатів у депутати та на посади сільських, селищних, міських голів передбачена ч. 3 ст. 212-9 КУпАП. Запропоновано доповнити диспозицію даної норми словами “кандидатів на пост Президента України”, оскільки такі обмеження стосовно поширення інформації про діяльність цих кандидатів-посадовців установлені положеннями ч. 3 ст. 58 Закону України “Про вибори Президента України”.
7. Запропоновано ч. 2 ст. 212-13 КУпАП, що стосується розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації, доповнити таким діянням, як “розвезення”. Під “розвезенням” тут необхідно розуміти доставку друкованих матеріалів до певних місць за допомогою транспортних засобів.
8. Зазначено, що специфічною особливістю побудови ст. 212-7 - 212-20 КУпАП є те, що в диспозиціях цих норм передбачені юридичні особи як суб'єкти правопорушення (підприємство-розповсюджувач реклами, виборча комісія, засіб масової інформації), але відповідальність, згідно із санкціями цих норм, несуть лише посадові особи відповідних організацій.
9. Визначено, що матеріальними джерелами інформації - речовими доказами і документами за цією категорією справ є такі: незаконні агітаційні матеріали (листівки, плакати, постери, відеокасети, диски тощо); невраховані виборчі бюлетені; виборчі бюлетені, виготовлені понад установлену кількість; відео-, аудіо- чи кіноплівка із записом передвиборної агітації, фотоілюстрації; друкована продукція засобів масової інформації, яка містить передвиборну агітацію. До інших документів, як джерел доказової інформації, можна віднести списки виборців; виборчі протоколи; рішення виборчої комісії (оформлені як у встановленому порядку, так і з порушеннями).
10. Обґрунтована необхідність законодавчого запровадження конфіскації як додаткового адміністративного стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення.
Список використаної літератури
1. Коваль Л.В. Адміністративне право: Підручник. - К., 1998. - С.126.
2. Адміністративна відповідальність в Україні: Навчальний посібник. / За заг. ред. А.Т.Комзюка. - Харків.: Ін-т внутр. справ, 1998. - С.18
3. Агапов А.Б. Административная ответственность: Учебник. - М.: Статут, 2000. - С.37.
4. Дяченко О. Визначення суб'єкта адміністративного правопорушення та його загальних ознак: окремі проблеми. // Право України. - 2001.- №8. - С.83.
5. Луговий І.О. Поняття адміністративної відповідальності за порушення законодавства про вибори // Наук. вісн. Київ. нац. ун-ту внутр. справ, 2006. - № 1. - С. 98 - 103.
6. Луговий І.О. Склад адміністративного порушення законодавства про
7. вибори // Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. - Вип. 31. - С. 152 - 156.
8. Луговий І.О. Міжнародно-правові стандарти виборів та їх реалізація в національному законодавстві // Часопис Київ. ун-ту права. - 2006. - № 2. - С. 111 - 113.
9. Луговий І.О. Особливості провадження у правах про адміністративні порушення законодавства про вибори в Україні // Наук. вісн. Київ. нац. ун-ту внутр. справ, 2006. - № 5. - С. 82 - 90.
10. Луговий І.О. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про вибори в контексті адміністративної реформи // Адміністративна реформа в Україні: Сучасний стан та шляхи її оптимізації: Тези доп. - К.: Нац. акад. внут. справ України, 2005. - С. 42 - 43.
11. Луговий І.О. Захист виборчих прав громадян в Україні // Матеріали VІ звітної наук.-практ. конф. Крим. юридичного ін-ту Нац. ун-ту внутр. справ: У 2 ч. - Сімферополь: Ельіньо, 2005. - Ч. 1. - С. 111 - 117.
Подобные документы
Аналіз наукових підходів щодо визначення терміна "провадження в справах про адміністративні правопорушення"; дослідження його специфічних особливостей. Класифікація та зміст принципів здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення.
статья [25,6 K], добавлен 18.08.2017Поняття та види проваджень в справах про адміністративні правопорушення. Принципи та учасники провадження у справах про адміністративні правопорушення. Строки розгляду справи. Заходи забезпечення провадження в справах. Заходи процесуального забезпечення.
курсовая работа [38,2 K], добавлен 10.03.2014Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення та порядок притягнення до неї. Сутність і зміст інституту адміністративної відповідальності, його нормативна основа та практика реалізації відповідних правових норм та санкцій.
дипломная работа [113,7 K], добавлен 02.03.2015Поняття, підстави та зміст адміністративної відповідальності. Адміністративне правопорушення як протиправна, винна дія чи бездіяльність. Адміністративні стягнення як міра відповідальності. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності.
книга [73,0 K], добавлен 11.05.2010Виробництво по справах про адміністративні правопорушення. Поняття виробництва. Принципи виробництва. Організаційна структура виробництва по справах про адміністративні правопорушення. Порушення справи. Розгляд. Виконання постанов.
курсовая работа [29,2 K], добавлен 07.04.2003Основні види транспортних правопорушень. Класифікація правопорушень на транспорті. Особливості адміністративної, кримінальної та цивільно-правової відповідальності за транспортні правопорушення. Санкції за порушення правових відносин на транспорті.
курсовая работа [73,4 K], добавлен 03.10.2014Дослідження стадій адміністративного процесу. Загальна характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення, принципи цього виду провадження. Місця розгляду справ, забезпечення судів приміщеннями та їх матеріально-технічне забезпечення.
контрольная работа [35,1 K], добавлен 27.04.2010Поняття, принципи та правове регулювання адміністративної відповідальності. Загальні правила і строки накладення адміністративних стягнень. Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. Оскарження постанови і перегляд справи.
учебное пособие [103,5 K], добавлен 02.12.2010Норми законодавства України, особливості притягнення юридичних та фізичних осіб до юридичної відповідальності за правопорушення у сфері рекультиваційних правовідносин. Еколого-правова ситуація здійснення охорони земель та проведення їх рекультивації.
статья [22,4 K], добавлен 14.08.2017Вибори як форма волевиявлення населення, реалізації народного суверенітету, як один з основних конституційних принципів. Процес утворення демократичних норм державності і виборчого права. Правила та юридичні норми, що регулюють участь громадян в виборах.
доклад [19,6 K], добавлен 24.04.2010
