Суб'єкт авторського права

До майнових прав автора відносяться (п.1 ст.15 Закону України про авторське право):

1) виключне право на використання твору;

2) виключне право на дозвіл чи заборону використання свого твору іншими особами.

Ключевим поняттям в інституті майнових прав є використання твору. Для зручності аналізу способів використання розділимо їх на дві групи:

1) способи, які роблять твір доступним для публіки;

2) способи, які залишають твір недоступним для публіки.

Під публікою потрібно розуміти широке коло людей, що виходять за рамки сім'ї і близьких знайомих автора. Дії, з допомогою яких об'єкти авторського права безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за вибором, називаються розповсюдженням. Розповсюдження починається з обнародування, тобто з дій, в результаті яких твір вперше стає доступним для публіки.

Розповсюдження твору може здійснюватися шляхом:

1) розповсюдження екземплярів твору;

2) публічного виконання;

3) публічної демонстрації;

4) публічного показу;

5) публічного оповіщення.

Розповсюдженню екземплярів твору передує їх публікація. Під публікацією розуміється випуск виготовлених поліграфічним, електронним чи іншим шляхом екземплярів твору, фонограми, відеограми в кількості, яка здатна задовільнити розумні потреби публіки, шляхом їх продажу, здачі в оренду, побутового чи комерційного прокату, наданню доступу до них через електронні системи інформації. Автор має право розповсюджувати екземпляри твору шляхом їх першого продажу, шляхом їх передачі в майновий найм чи прокат, шляхом іншої передачі екземплярів до їх першого продажу, наприклад шляхом подарунка. Таким чином автор, навіть не будучи суб'єктом підприємницької діяльності, має право виготовити будь-яку кількість екземплярів твору і здійснювати його продаж. Автор також може заключити договір комісії на продаж екземплярів твору.

Особливо варто зупинитися на такому виді авторських прав, як право першого продажу. Справа в тому, що повторний продаж вже введених в обіг, тобто перший раз проданих творів, не порушує авторських прав і може здійснюватися без його згоди. Це називається "принципом вичерпання автора". Якщо екземпляри правомірно опублікованого твору законним чином введені в обіг шляхом першого продажу в Україні, то допускається ї повторний ввід в обіг шляхом продажу, дарування без згоди автора і без виплати авторської винагороди. Однак в цьому випадку право здачі в майновий найм чи комерційний прокат залишається виключно за особою, яка має авторське право.

Під передачею в майновий найм, згідно ст.1 Закону про авторське право, розуміється передача права використання і оволодіння оригіналом чи екземпляром твору, фонограми, відеограми на певний термін з метою отримання прямої чи прихованої комерційної вигоди.

Під публічним виконання розуміється подача твору, фонограм шляхом декламації, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (в живому виконанні), так і з допомогою приладів та процесів (за виключенням передач в ефірі чи по кабелях) в місцях, де присутні чи можуть бути присутні особи, які не належать до звичайного кругу сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, присутні вони в одному місці в один і той же частин в різних місцях в різний час.

Поняття публічна демонстрація має відношення виключно до відеограм чи аудіовізуального твору. Під публічною демонстрацією розуміється публічне одноразове чи багаторазове представлення твору публіці в приміщенні, в якому можуть знаходитися особи, що не належать до звичайного оточення. Під публічним показом розуміється демонстрація оригіналу чи екземпляру твору образотворчого мистецтва чи іншого твору, виконання пантоміми, хореографічного твору, фонограми, відеограми, передача організації віщання безпосередньо чи на екрані з допомогою плівки, слайдів, телевізійного кадра або з допомогою інших засобів і процесів і місцях, де присутні чи можуть бути присутні особи, які не належать до звичайного кругу сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї. під публічним оповіщенням розуміється передача в ефір з допомогою радіохвиль, в тому числі з використанням супутників, чи передача на відстані з допомогою проводів чи кабеля творів, яких-небудь звуків чи зображень, їх записів в фонограмах і відеограмах, програм організацій оповіщення, коли вказана передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб в різних місцях, віддаленість яких від місця передачі така, що без вказаної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Не роблячи твір доступний публіці автор може:

використовувати його в хазяйстві, в тому числі в підприємницькій діяльності;

переробляти, адаптувати, змінювати;

перекладати на іншу мову;

відновлювати в будь-якій кількості разів для особистих потреб.

Виключне майнове право автора на дозвіл використання твору дає йому право дозволяти чи забороняти:

1) відновлення творів;

2) публічне виконання і публічне оповіщення творів;

3) публічну демонстрацію і публічний показ;

4) будь-яке повторне надання розголосу твору, якщо він здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перший розголос твору;

5) переклад творів;

6) переробку, адаптацію, аранжування та інші подібні зміни творів;

7) включення творів як складових частин в збірники, онтології, енциклопедії;

8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відокремлення іншим шляхом чи шляхом здавання в майновий найм або в прокат і шляхом іншої передачі в перший продаж екземплярів твору;

9) представлення своїх творів публіці таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і будь-який час за їх власним вибором;

10) здачу в майновий найм чи комерційний прокат після першого продажу, відокремленні іншим чином оригіналу чи екземплярів аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музикальних творів в нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер.

11) імпорт екземплярів твору.

Автор може передати всі чи частину прав, що йому належать: на завжди чи на певний термін, на визначеній чи на всій території. Передача майнових прав автора здійснюється шляхом підписання авторського договору. Майнові права, які він передає мають бути описані в договорі. Передача прав на використання твору здійснюється на певний термін, після закінчення якого всі права переходять знову до автора.

Службовим твором вважається твір, створений в порядку виконання службових обов'язків чи трудового договору між автором і роботодавцем. Якщо в тексті договору прямо передбачено, що автор повинен створювати твори наукового, літературного і художнього характеру, то створені ним твори повинні бути віднесені до службових. На практиці трудові договори рідко заключаються в письмовфій формі. В цьому випадку про обов'язки працівника можна робити висновок по посадовій інструкції. Для визнання твору службовим, обов'язки мають для їх створення мають бути переглянуті і передбачені в інструкції. Для працівників творчих професій, що працюють на умовах творчого договору зазвичай передбачається створення таких творів - докладів, графіків робіт, інвестиційний та інших проектів, баз даних, бізнес-процесів, положень, інструкцій.

Як вже вказувалося вище, авторське право може перейтидо інших осіб на основі: певних подій чи договору.

До осіб, що отримали авторські права без договору, в результаті подій, відносяться:

1) видавці упорядкованих творів;

2) спадкоємці автора і осіб, що отримали авторське право;

3) особи, що отримали майнові права в результаті ліквідації юридичної особи.

Набути майнові права по договору можуть як юридичні особи так і фізичні. Набути авторську права можна на основі:

1) авторського договору на передання прав;

2) авторського договору на відокремлення прав;

3) трудового договору, що передбачає створення службових творів.

Особи, що отримали майнові права по договору відокремлення володіють отриманими правами одноосібно, тобто ніхто інший цих прав не має. В цьому значенні можна говорити, що відокремлені права є виключними. Тому особа, що тримала майнові авторські права за цим договором, має право забороняти використовувати твір тим способом, право на яке вона набула. Як правило, за договором відокремлення передається максимум прав, хоча можуть передаватися і деякі права. В межах отриманих прав їх власник може:

1) використовувати твір для власних потреб, не роблячи його доступним публіці;

2) розповсюджувати твір;

3) передавати майнові права іншим особам;

Особа, що набула авторські права по договору, також, як і автор має право проставляти Знак охорони авторського права на кожному екземплярі твору а також передавати по спадковості.

Згідно ст.445 автор має право на плату за використання твору. Така плата за твір, охороняється Законом про авторське право, називається авторською винагородою. Авторська винагорода має бути виплачена незалежно від того, чи був даний дозвіл на використання твору. Авторська винагорода не є формою оплати праці, так як виплачується не за виконання трудових обов'язків, а за використання продукту творчої діяльності. Це справедливо у відношенні до винагороди за використання службових творів, так як виплата таких винагород передбачена не трудовим законодавством, а законодавством про авторські і суміжні права.

Згідно ст.15 Закону про авторське право винагорода за використання твору здійснюється у формі:

одноразового платежу;

відрахувань за кожний поданий екземпляр чи за кожне використання твору;

комбіновані платежі.

Список використаної літератури

1. Еременко В.И. Ответственность за нарушения в сфере изобретательства. - М., 2000.

2. Маркова М.Г. Основы гражданского права. - СПб., 2002.

3. Права на результаты интеллектуальной деятельности. Сборник нормативных актов / Сост. В.А. Дозорцев. - М., 1999.