Поняття зловживання домінуючим становищем згідно права ЄС

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РЕФЕРАТ

на тему:

«ПОНЯТТЯ ЗЛОВЖИВАННЯ ДОМІНУЮЧИМ СТАНОВИЩЕМ ЗГІДНО ПРАВА ЄС»

студента другого курсу

денного відділення

Науковий керівник:

УЖГОРОД-2008

ЗМІСТ

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОВЖИВАННЯ ДОМІНУЮЧИМ СТАНОВИЩЕМ ЗГІДНО ACQUIS COMMUNAUTAIRE

РОЗДІЛ ІІ. ВІДМОВА У ПОСТАЧАННІ

РОЗДІЛ ІІІ. ДОКТРИНА СУТТЄВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОВЖИВАННЯ ДОМІНУЮЧИМ СТАНОВИЩЕМ ЗГІДНО ACQUIS COMMUNAUTAIRE

Така ситуація характеризується двома типовими особливостями:

1. ослабленням конкуренції в результаті домінуючого становища певного підприємства, тобто через його присутність на відповідному ринку та його розміри;

2. агресивною поведінкою такого підприємства, результатом якої є встановлення перешкод існуванню або поліпшенню існуючого рівня конкуренції.

Стаття 82 ДЄС не забороняє домінувати на ринку, проте забороняє зловживати таким становищем. Неприпустимо звинувачувати підприємство у домінуючому становищі. Більш того, для застосування ст. 82 ДЄС необхідно, щоб це зловживання впливало на торгівлю між державами-членами. Живко Стоянов Сталев БЪЛГАРСКО ГРАЖДАНСКО ПРОЦЕСУАЛНО ПРАВО. - София, СИЕЛА. - 2008, 588 с.

Хоча домінуюче становище не є порушенням жодних норм, Суд ЄС відмітив, що на підприємство, що займає таке становище, покладається особливий обов'язок не допустити таку поведінку, яка викривлює конкуренцію на Спільному ринку. Це поняття особливого обов'язку піднімає складне питання щодо ступеня, до якого домінуюче становище може зашкодити конкурентам, навіть якщо ц поведінка пов'язана з надзвичайною ефективністю такого домінуючого становища.

Провести межу між законним використанням домінуючого становища та зловживанням ним надзвичайно важко. Взагалі вирішення цього питання повністю належить до компетенції органів контролю за конкуренцією.

Зловживання виявляється у поведінці, що суперечить цілям ст. 3 (є) ДЄС. Суд ЄС кілька разів підтверджував, що зловживання представляє собою

"об'єктивне поняття, що стосується використання домінуючого становища, ке впливає на структуру ринку, вже послабленого наявністю такого домінуючого становища, шляхом використання методів, що відрізняються від методів нормальної конкуренції продукції або послуг комерційних суб'єктів господарювання та мають своїм результатом перешкоджання збереженню існуючого рівня конкуренції на ринку та розвитку такої конкуренції".

Можна виділити два типи зловживання:

· горизонтальне зловживання - діяльність, що зменшує рівень конкуренції або заважає їй шляхом виключення з ринку існуючих або потенційних конкурентів,

· вертикальне зловживання, що характеризується використанням домінуючого становища та полягає у несправедливому або невідповідному ставленні до тих, хто залежить від монополіста у постачанні або купівлі товарів чи послуг. Report of the High Level Group of Company Law Experts on a Modern Regulatory Framework for Company Law in Europe. P. 23 and 116.

Комісія, СПІ та Суд ЄС визначили такі основні категорії зловживань:

1. Експлуататорські ціни або експлуататорські умови: ціни можуть бути надто низькими (демпінг) або надто високими (експлуатація, надприбуток)1. Оскільки Комісія не бажає виступати регулятором цін, на цю справу про зловживання рідко посилаються у прецедентному праві - лише у випадку, коли встановлення надмірних цін справляє негативний ефект на внутрішній ринок, напр., коли провайдер суттєво важливої послуги вимагає зависоку ціну за її надання.

2. Грабіжницьке ціноутворення: це встановлення спеціальних цін нижче собівартості, спрямованих проти одного або більше конкретних конкурентів з метою витіснення їх з ринку. Складність полягає у проведенні межі між такими випадками та законною ціновою конкуренцією, включаючи знижки та уцінки. Двома прикладами значних справ eAZCO 2 та Tetra Рак (II).

3. Дискримінаційне ціноутворення: це дозволений принцип встановлення різних цін на ті ж самі товари на основі комерційних міркувань (напр., довіра покупців або якість продукції, що пропонується). Дискримінація за національною ознакою покупця може, навпаки, представляти собою зловживання, як це було встановлено в справі United Brands.

4. Знижки та уцінки: такі методи можуть мати зобов'язуючі та антиконкурентні наслідки та перетворюватись на зловживання. Типовим прикладом є справа Sugar". У справі Hoffinann-La Roshe4 надання „транскордонної" знижки покупцям усього набору вітамінів було визнано зловживанням, оскільки таким чином покупців переконували не купувати ніяких вітамінів в інших виробників. Подібна практика ще більше послабляє структуру ринку, що вже постраждала через існування домінуючого становища.

Аналогічно у справі Michelin уцінки залежно від обсягу річної реалізації дистриб'ютора покришок за попередній рік було розцінено як зловживання. Дистриб'ютор отримував знижку за продаж у попередньому році тільки у випадку, коли він виконував встановлені обсяги продажу на поточний рік. Базовий період було визнано надто великим, таким чином, стаття про знижку не дозволяла дистриб'юторам шукати інші джерела постачання. Однак головну критику викликало те, що компані застосовувала різний підхід до однакових результатів, оскільки різниці в знижках. BGH v. 17.9.2001. - "Bremer Vulkan" // ZIP. 2001. S. 1874.

У справі Т-83/91 Tetra Рак (II) Комісія встановила, що в Італії існувала практика "грабіжницького" ціноутворення при продажу асептичних картонних коробок. Тут впродовж 7 років здійснювався продаж на постійно збитковому рівні цін. Єдиним розумним поясненням такої поведінки було існування стратегії вилучення з ринку небагатьох конкурентів, що залишилися.

Звіти за 1978 р., ст. 207. United Brands звичайно продавала своїм

європейським покупцям банани, доставлені в Роттердам та Бремерхавен, за різними цінами. Продукти продавалися на умовах FOB, таким чином, вартість доставки, митні збори та інші податкові сплати не впливали на ціну. United Brands виправдовувала різницю в цінах неоднаковим рівнем роздрібних цін у різних країнах-членах. Проте, Суд ЄС підтримав думку Комісії, згідно з якою така поведінка порушувала вимоги ст. 82 ДЄС. Диференціація покупців на підставі національності підсилила наслідки наявності перешкоди для вільного збуту бананів на спільному ринку. Така поведінка мала характер зловживання в тій мірі, в якій вона була спрямована на збереження роздільних внутрішніх ринків країн-членів.

У цьому випадку знижка була пов'язана не з кількістю закупленого цукру, а з зобов'язанням закупівельника запобігати придбанню цукру покупцями у конкурентів різних дистриб'юторів незалежно від аналогічних комерційних досягнень протягом попереднього року не мала логічного обґрунтування.

РОЗДІЛ ІІ. ВІДМОВА У ПОСТАЧАННІ

Взагалі це розцінюється як зловживання, за винятком випадку, коли існують об'єктивні причини для відмови. Зловживанням є також факт залежності постачань від умов, що спрямовані на забезпечення контролю за виробництвом або збутом продукції. Показовими у цьому відношенні є справи Commercial solvents 1, United Brands1 та Telemarketing.

Відмова у постачанні лежить в основі одного з найбільш суперечливих аспектів нещодавно розробленого конкурентного права: доктрини суттєвих можливостей. Комісія розробила політику сприяння демонополізації та лібералізації таких секторів як телекомунікації, енергоринки та транспорт. Традиційно ці сектори розглядалися як природні монополії суб'єктів господарювання, що працювали в них поряд з іншими секторами завдяки дуже розвиненій інфраструктурі. Для підтримання конкуренції в цих галузях новим провайдерам послуг треба було надати доступ до такої інфраструктури (лінії та кабелі зв'язку, мережі енергопостачання, залізничні лінії, устаткування портів та аеропортів, нафтопроводи тощо) у тій мірі, щоб запобігти їх дублюванню. У зв'язку з цим стало зрозумілим, що запобігання доступу до інфраструктури для конкурентів може розглядатися як зловживання з боку власника такої інфраструктури (суттєвої можливості).

Першим випадком застосування цієї доктрини стала справа Sealink/B&I-Holyhead. Компанія Sealink володіла портовим устаткуванням та експлуатувала його в Холіхед, звідки вона надавали поромні послуги до Ірландії. Компанія B&I, конкурент з надання поромних послуг, поскаржилася, що Sealink використовувала портове устаткування таким чином.

У вищезгаданій справі Суд ЄС вирішив, що не було достатньої підстави для відмови постачати банани датському оптовому торговцю. BGH v. 17.9.2001. - "Bremer Vulkan" // ZIP. 2001. S. 1874.

Справа стосувалася способу реклами, коли по телебаченню показують номер телефону, за яким можна отримати інформацію стосовно конкретного товару та передати замовлення на його придбання. Бельгійський Центр Телемаркетингу мав намір надати свої номери телефонів та персонал для відповіді на дзвінки, однак трансляційна компанія RTL висунула умовою дл прийняття цієї форми реклами те, що номер телефону повинен належати її рекламному філіалу в Бельгії, виключивши номери Бельгійського Центру. Суд ЄС підтримав точку зору Комісії про зловживанн, оскільки для такої відмови не було розумних економічних підстав.

Рішення Комісії, що приписувало тимчасовий захід, у OJ L 15 за 1994 р. максимально погіршити якість власних послуг. Комісія вирішила, що це був випадок зловживання ненаданням суттєвої можливості та приписала тимчасові заходи. Lutter in Nobel (Hrsg.). Internationales Gesellschaftsrecht. S. 25.

Цю доктрину було розвинуто в ряді подальших справ. У справі Tierce Ladbroke1 СПІ відмовився розглядати як суттєву можливість доступ до телевізійної трансляції французьких кінних перегонів бельгійському оператору, що хотів розпочати в Бельгії діяльність з прийняття ставок на результати кінних перегонів за кордоном. Французьке товариство верхогонів відмовило у доступі до трансляції, але СПІ розсудив, що відповідний ринок для прийняття ставок був виключно бельгійським: відмова здійснювати трансляцію з Франції таким чином не викликала ніякого усунення конкуренції на ринку "вниз за течією". Відмова у постачанні підпадає під заборону ст. 82, якщо вона стосується товару або послуги, кі або є суттєвими для здійснення відповідної діяльності (за умови відсутності існуючої або потенційної заміни), або є новими товаром чи послугою, появі ких можна перешкодити, незважаючи на спеціальний, безперервний та регулярний попит покупців. Телевізійна трансляція французьких кінних перегонів була цікавою послугою для пропозиції гравцям, але ні в якому разі не обов'язковою для здійснення букмекерської діяльності.

У справі Oscar Bronner 2 СПІ відповів на попереднє запитання австрійського суду щодо доктрини суттєвих можливостей та ст. 82 ДЄС. Bronner був видавцем щоденної газети та хотів отримати доступ до системи збуту з доставкою додому, що належала набагато могутнішому конкуренту на австрійському ринку. Суд ЄС вирішив, що необхідно визначити, чи існує інший ринок для доставки газет додому, крім звичайного ринку газет. Якщо б такий ринок існував та якщо б конкурент Bronner володів на ньому домінуючим становищем, відмова в наданні доступу до системи збуту являла б собою зловживання тільки тоді, коли це зробило б неможливою будь-яку конкуренцію на ринку "вниз за течією". Однак звичайно це не мало місці, тому що використання різних способів збуту (типу продажу в кіосках або магазинах) робило можливою конкуренцію. Що стосується аргументу, що створення другої національної системи збуту не є альтернативою і, таким чином, існуючу систему збуту треба розглядати як суттєву можливість, Суд ЄС відмітив, що економічні розрахунки мають бути проведені не стосовно обмежених запитів Bronner, а стосовно створення системи збуту, розмір якої можна було б порівняти з розміром існуючої системи. Report of the High Level Group of Company Law Experts on a Modern Regulatory Framework for Company Law in Europe. P. 23 and 116.

РОЗДІЛ ІІІ. ДОКТРИНА СУТТЄВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

З наведених прикладів видно, що доктрина суттєвих можливостей поки що не використовувалася в ЄС у тій мірі, як у США. Обмеження прав власності, що маються на увазі у забороні відмови доступу до суттєвої можливості, допускається тільки в дуже обмежений спосіб. Суттєвість оцінюється відносно неможливості дублювати можливості. Це може мати місце внаслідок фізичної неможливості (залізничні колії, портові споруди) або економічної неможливості (вартість створення національної системи збуту, як у справі Вгоппег). Крім того, відмова у доступі повинна робити конкуренцію неможливою або економічно дуже невигідною.

Зловживання правами інтелектуальної власності: реєстрація двох торгових марок з метою поділу ринку, відмова надати ліцензію, зловживання суб'єктів, що володіють багатьма правами інтелектуальної власності.

Зобов'язуючі статті: накладення додаткових обов'язків, що не стосуються основного предмету контракту. Типовим прикладом є постачання необхідного товару під умовою придбання покупцем також і супутнього товару. Показові справи: НіШ3 та Tetra Рак (II). Micheler E.-M. Spaltung und Teilanbringung von Gesellschaften nach franzsischem Recht // RIW. 1993. S. 15.

Рішенням СІП, підтриманим Судом ЄС. Позивачі, використовуючи своє авторське право на щотижневі телевізійні програми, унеможливили введення на ринок Ірландії нового товару - щотижневого журналу з програмами всіх телевізійних каналів, що транслювалися на цій території. З точки зору права Співтовариства така відмова виходить за рамки необхідного дл застосування авторського права, що полягає у винагороді творчої діяльності автора. Суд ЄС підтримав заходи, приписані СІП, згідно з якими власники авторських прав повинні надати у розпорядження будь-якої третьої особи на її вимогу тижневі програми в обмін на справедливу плату (ліцензія на право). Справу Magill можна розглядати також як перший випадок, коли було застосовано доктрину суттєвих можливостей. Справа 238/87 Volvo/Veng. Звіти за 1988 р., ст. 6211. Суд ЄС вирішив, що згідно з обставинами справи, відмова компанії Volvo надати ліцензію на право на зразок, що захищає деталі корпусу її автомобілів, треба розглядати як зловживання. Суд ЄС навів приклади трьох справ, у яких така відмова була рівнозначна зловживанню: необґрунтована відмова надання компонентів незалежним компаніям по ремонту, встановлення цін компонентів на надзвичайно високому рівні, припинення виробництва компонентів для моделей автомобілів, які все ще широко практикуються.

Компанія НіШ зазвичай зобов'язувала покупців пістолетів для гвіздків купувати також відповідні обойми для гвіздків. Кількість проданих гвіздків завжди строго відповідала кількості обойм. Хоча компанія надавала знижки на ці два товари. Report of the High Level Group of Company Law Experts on a Modern Regulatory Framework for Company Law in Europe. P. 23 and 116.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Живко Стоянов Сталев БЪЛГАРСКО ГРАЖДАНСКО ПРОЦЕСУАЛНО ПРАВО. - София, СИЕЛА. - 2008, 588 с.

2. Report of the High Level Group of Company Law Experts on a Modern Regulatory Framework for Company Law in Europe. P. 23 and 116.

3. BGH v. 17.9.2001. - "Bremer Vulkan" // ZIP. 2001. S. 1874.

4. Lutter in Nobel (Hrsg.). Internationales Gesellschaftsrecht. S. 25.

5. Micheler E.-M. Spaltung und Teilanbringung von Gesellschaften nach franzцsischem Recht//RIW. 1993. S. 15.