Кримінальний процес Німеччини

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС НІМЕЧЧИНИ

Загальна характеристика засобів оскарження судових рішень

Судова система в будь-якій країні створює ієрархічну вертикаль, маючи при цьому певну кількість інстанцій, кожній з яких притаманне виконання тієї чи іншої функції.

Головною запорукою права на судовий захист була і залишається можливість оскарження і перегляду судового рішення. Судочинство не може обійтись без спеціального способу критики і виправлення судових помилок судами вищих інстанцій. Для сторін оскарження судового рішення гарантує можливість відстоювати свою позицію і намагатись встановленими законами засобами досягти відміни судового рішення, що суперечить їх інтересам.

Перегляд судового рішення має також і психологічне значення. Думка про те, що рішення суду першої інстанції не є остаточним і може бути переглянуто більш досвідченими і кваліфікованими суддями, сприятливо і заспокійливо діє на осіб, які приймають участь у розгляді справи в суді першої інстанції.

Апеляційна система (назва цієї форми оскарження походить від латинського слова "арреllatio" - "звернення до будь-кого", в даному випадку до вищої судової інстанції) зародилася ще в далекі часи в Римській імперії, коли можна було послідовно скаржитись на рішення нижчих судів аж до імператора. Поступово кількість апеляційних інстанцій зменшувалась. [1, с. 127]

Касаційна система перегляду виникла у Франції, а потім була сприйнята багатьма європейськими державами (в Німеччині вона має назву "ревізійний порядок").

Скарга на рішення про покладення обов'язків, про судові витрати та відшкодування витрат допускається лише в тому випадку, якщо ціна предмета у скарги перевищує 200 ВМ. На інші рішення про судові витрати та відшкодування витрат скарга допускається, якщо ціна предмета скарги перевищує 100 ВМ.

На ухвали і постанови Верховного Суду ФРН подання скарги не допускається. Це ж правило застосовується відносно ухвал та постанов вищого земельного суду, по яких він виступає в якості суду першої інстанції. Виняток складають лише скарги які, стосуються:

Ув'язнення, тимчасового поміщення в психіатричну лікарню, до наркологічного диспансеру, поміщення в спеціальний заклад для дослідження і спостереження, обшуку та виїмки.

Відмови в порушенні судової справи.

Призначення судового розгляду при відсутності підсудного.

Ознайомлення з матеріалами справи. [2, с. 38]

Кримінально-процесуальний кодекс ФРН передбачає 3 форми перегляду рішень суду, а саме: апеляцію, ревізію, відновлення провадження. [3, c.27]

Суб'єктами оскарження є: обвинувачений (підсудний, засуджений); прокуратура (яка має право оскарження і на користь обвинуваченого); захисник в інтересах обвинуваченого (але оскаржувати проти волі підсудного він не може); законний представник обвинуваченого.

Строк оскарження - час складання протоколу судового засідання (5 тижнів і більше). Будь-яка скарга, принесена прокуратурою, може бути змінена або скасована лише в інтересах обвинуваченого. Скарга, подана прокуратурою, не може бути відкликана без згоди обвинуваченого. Захисникові для відкликання скарги необхідні спеціальні повноваження. Потерпілий також може оскаржити рішення суду. Свідки, експерти та інші особи можуть оскаржити рішення, які торкаються їхніх інтересів.

Скарга подається до того суду, який виніс рішення, шляхом занесення до протоколу або в письмовій формі. Не пізніше ніж у триденний строк, скарга направляється до суду, який має розглядати цю справу.

Вироки вищих судів землі та Вищого Федерального суду ні в апеляційному ні в ревізійному порядку оскарженню не підлягають.[4, с. 691]

Апеляція. Апеляційна скарга подається протягом тижня з моменту проголошення вироку. Якщо вирок проголошено без присутності підсудного, строк рахується з моменту вручення йому копії вироку. Обгрунтування апеляційної скарги може бути подано протягом тижня по закінченні строку на оскарження. По закінченні апеляційного строку, суд направляє матеріали справи до прокуратури. Прокуратура при апеляційному суді протягом тижня передає матеріали справи голові суду.[2, с. 239]

За діючим кримінально-процесуальним законодавством у апеляційному порядку оскарженню підлягають вироки дільничного одноособового судді та дільничного суду шеффенів. При цьому передбачено нове правило (§ 313 УПК), згідно до якого їх вироки не підлягають оскарженню, якщо призначено покарання у вигляді незначних грошових штрафів. Скарги на вироки у якості апеляційної інстанції розглядають відповідні малі та великі палати з кримінальних справ земельних судів. [5, с. 379]

Виклик допитаних в суді першої інстанції свідків і експертів може не проводитись лише в тому випадку, коли їхній повторний допит непотрібний для з'ясування обставин справи.

Суддя-доповідач повідомляє про результати розгляду справи в суді першої інстанції. Допитується підсудний і проводиться судове слідство. Далі йдуть судові дебати. Виступають прокурор, підсудний, захисник (першим виступає скаржник). Підсудному належить останнє слово.

Вирок перевіряється в тому обсязі, в якому він оскаржений. Діє принцип reformatio in pejus. Вирок не може бути погіршений, якщо скарга подана на користь підсудного (навіть прокуратурою). Це правило не стосується при направленні підсудного в психіатричну лікарню або в наркологічну установу.

Ревізія. Вона подається на вироки кримінальної палати і суду присяжних, а також вироки вищого земельного суду. Замість апеляційної скарги можна подати ревізійну скаргу. На вирок апеляційного суду можна подати ревізійну скаргу. В ревізійному порядку можуть бути оскаржені лише вироки, постановлені з порушенням закону.

Ревізійному оскарженню підлягають вироки кримінальних палат судів землі та вищого суду землі, які винесені по першій та апеляційній інстанціям, а також вироки дільничного суду, які за законом не можуть бути оскарженні у апеляційному порядку. Касаційна скарга подається тільки за мотивом порушення матеріального або процесуального закону. КПК ФРН встановлює абсолютні касаційні приводи, які у всіх випадках передбачають перегляд справи.[6, с. 99]

Абсолютні ревізійні підстави:

1. Незаконний склад суду.

2. В постановленні вироку брав участь суддя або шеффен, який був усунутий від виконання функцій судді.

3. Порушена підсудність.

4. Відсутній представник прокуратури або інший обов'язковий учасник.

5. Порушений принцип гласності.

6. Порушений принцип права обвинуваченого на захист.

Строк подачі скарги - тиждень з моменту оголошення вироку. Строк для відсутнього на момент оголошення підсудного - з моменту вручення йому копії вироку. Подання скарги зупиняє набрання вироком законної сили. Скаржник має вказати, в якому обсязі він оскаржує вирок і вимагає його скасування (ревізійні вимоги) та обґрунтувати ці вимоги.

Ревізійні вимоги і їх обґрунтування мають бути подані до суду, вирок якого оскаржений не пізніше місяця по закінченні строку на оскарження. Якщо до цього моменту вирок ще не вручений, то строк починається з моменту вручення вироку. Протягом тижня сторони подають письмові заперечення. Після отримання заперечень або по закінченні строку прокуратура пересилає матеріали справи до ревізійного суду.

Судовий розгляд. Розгляд справи починається доповіддю судді-доповідача. Перевіряються лише ревізійні вимоги. Заслуховується представник прокуратури, підсудний і його захисник. Підсудному надається останнє слово (якщо він під вартою, його можуть і не викликати).

Розглянувши справу ревізійний суд може:

-- скасувати вирок (навіть і відносно тих, які скарги не подавали);

-- внести зміни в бік пом'якшення;

-- направити справу в інший суд. В усіх цих випадках виноситься вирок.

Відновлення провадження в інтересах засудженого.

Для перегляду набравши законної сили вироків у ФРН також існує інститут відновлення провадження, закінченого вироком, який набрав чинності. Сторони мають право надати клопотання про відновлення. Однак перегляд вироку залежить від вищестоящого суду. Підставами для перегляду справи є ново виявлені обставини, які свідчать про неправомірність вироку. [7, с. 376 ]

Підставами для такого відновлення можуть бути:

1. Подані до суду фальшиві документи.

2. Неправдиві показання свідка чи експерта.

3. Зловживання службовим становищем суддею чи шеффеном.

4. Якщо цивільно-правове рішення, на якому оснований вирок, скасоване іншим рішенням, яке набрало сили.

5. Якщо подані нові факти і докази, які дають підстави для виправдання або застосування закону про більш м'яке покарання.

Суд може винести рішення про відстрочку або перерву у виконанні вироку. У випадку смерті засудженого право на клопотання відновлення провадження належить найближчим родичам по висхідній і нисхідній лінії, братам і сестрам померлого.

Підставами для відновлення справи не в інтересах підсудного є:

1. Подання до суду фальшивих документів.

2. Неправдиві показання свідка або експерта.

3. Зловживання службовим становищем суддею або шеффеном.

4. Визнання своєї вини виправданим у суді, якщо це заслуговує на довіру.

Суддя призначає захисника, якщо цього не зробив засуджений або його родичі:

-- якщо справа складна;

-- немає коштів у засудженого;

-- багато фактів говорить на користь засудженого.

У клопотанні мають бути наведені передбачені законом підстави і докази. Від імені підсудного клопотання може бути подано у формі документа, підписаного захисником, або шляхом занесення до протоколу суду. Клопотання подається до суду, який виніс вирок, а цей суд уже направляє клопотання до належного суду. Якщо клопотання прийнято, то воно має бути вручено іншій стороні для ознайомлення .

Суд доручає певному судді дослідити подані докази, якщо це необхідно. Суд вирішує чи допитувати під присягою свідків і експертів. При їх допиті мають бути присутні: представник прокуратури; захисник; підсудний (якщо він не під вартою і тільки з дозволу суду). По закінченні дослідження доказів надається слово представникові прокуратури і підсудному. При задоволенні клопотання суд виносить рішення про відновлення провадження і проведення нового судового розгляду.

Виправдання без нового судового розгляду можливе якщо:

а) засуджений помер;

б) є достатньо доказів;

в) виправдання тягне автоматичне скасування раніше винесеного вироку. Якщо були призначені тільки заходи виправлення і безпеки, то замість виправдання наступає скасування раніше винесеного вироку.

Якщо за заявою виправдано, то на свій розсуд суд може дати вказівку зробити публікацію в засобах масової інформації. Рішення суду першої інстанції в зв'язку з клопотанням про відновлення провадження, може бути оскаржене шляхом принесення термінової скарги

Ухвала суду про відновлення провадження і проведення нового судового розгляду не може бути оскаржена прокуратурою. Вирок не може бути змінений в бік посилення покарання, якщо він переглядався за клопотанням засудженого, прокуратури або законного представника в інтересах засудженого (діє правило non in idem). Це правило не розповсюджується, якщо необхідно помістити засудженого в психіатричну лікарню. Відновлення запровадження не на користь засудженого допускається, якщо є нові факти або докази, які самі по собі, або в сукупності з поданими раніше обґрунтовують засудження за здійснений злочин. Відновлення провадження здійснюється наказом про покарання. [8, c.36]

Висновки

Досвід побудови та функціонування судових систем більшості країн світу переконливо доводить, що рішення, ухвалене вищим судом галузевої юрисдикції, внаслідок перегляду судового акта в касаційному або ревізійному порядку, є остаточним. Подальший перегляд такого рішення з будь-яких мотивів та підстав є екстраординарним та поодиноким випадком для всієї судової системи держави.

Кримінальний процес ФРН передбачає оскарження вироків шляхом подачі апеляцій та в ревізійному порядку. Апеляційний порядок, по суті, повторює розгляд у суді першої інстанції, при цьому справа може бути вирішена знову по суті. В ревізійному порядку вироки дільничних судів перевіряються кримінальним сенатом вищого земельного суду, а вироки суду шеффенов земельного суду, як і вироки суду присяжних, - кримінальним сенатом при Верховному Федеральному суді. В ревізійному суді перевіряється у відповідності вимогам закону.

Для перегляду набравши законної сили вироків у ФРН також існує інститут відновлення провадження, закінченого вироком, який набрав чинності. Сторони мають право надати клопотання про відновлення. Однак перегляд вироку залежить від вищестоящого суду. Підставами для перегляду справи є ново виявлені обставини, які свідчать про неправомірність вироку.

Для судової системи України не встановлені загальні критерії, відповідно до яких судові рішення не можуть бути оскаржені. І в цьому випадку корисним може бути досвід Федеративної Республіки Німеччина. Процесуальне законодавство цієї країни допускає створення спеціального судового органу з метою вирішення правової колізії, що виникла в разі наявності конкуренції правомочностей між судами різних юрисдикцій або відхилення від практики певної судової галузевої установи. В судовій системі ФРН з метою вирішення колізійних питань правозастосування судами звичайної юрисдикції у Федеральній судовій палаті, яка є вищою судовою інстанцією в системі загальних судів, утворюється Об'єднаний Великий Сенат. [9, с. 41 - 10, с.45] Цей орган не є постійно діючим утворенням і скликається лише у виняткових випадках. До функцій Сенату не входить перегляд рішень судових інстанцій нижчого рівня галузевої юрисдикції. Об'єднаний Великий Сенат здійснює фактично касаційні функції замість вищого галузевого суду, однак лише у разі наявності колізійних питань правозастосування, спричинених певною правовою ситуацією.

Перелік посилань

1. Юридична енциклопедія в 6 т./Відп. Ред.. Ю.С. Шемшученко та ін.. - К.: Укр. енцикл., 1998. - Т. 1

2. Молдован А.В. Кримінальний процес: Україна, ФРН, Франція, Англія, США: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 352 с.

3. Уголовный процесс современных зарубежных государств: Учебное пособие / К. Б. Калиновский. Петрозаводск: Изд-во ПетрГУ, 2000. 48 с.

4. Уголовный процесс: Учебник для студентов вузов, обучающихся по специальности «Юриспруденция» / Под ред. В. П. Божьева. 3-е изд., испр. и доп. - М.: Спарк, 2002. 704 с.

5. Гуценко К.Ф., Головко Л.В., Филимонов Б.А. Уголовный процесс западных государств. Изд. 2-е, доп. и испр. - Издательство "Зерцало-М", 2002. - 528 с.

6. Филимонов Б.А. Уголовный процесс ФРГ. С.88.

7. Калиновский К.Б. Основные черты уголовного процесса зарубежных государств // Уголовный процесс: Сборник учебных пособий. Особенная часть. Вып. 3. М.: ИМЦ ГУК МВД России, 2003. С. 346-387.

8. Судебные системы западных государств / под ред. В. А. Туманова. -М., 1991 г.

9. Шишкін В.І. Судові системи країн світу: Навч. посіб.[У 3-х кн.]. Кн. 2. - К.: Юрінком Інтер, 2001.

10. ХайдеВольфганг. Система правосудия Федеративной Республики Германия. -Кельн: Издательское общество с ограниченной ответственностью «Федеральный вестник», 1995.