Відповідальність у господарських правовідносинах

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Реферат

з дисципліни “Підприємництво”

тема «Відповідальність у господарських правовідносинах»

ЗМІСТ

1. Поняття відповідальності в господарському праві

2. Функції відповідальності

3. Підстави відповідальності

4. Види відповідальності

1. Поняття відповідальності в господарському праві

Відповідальність у господарському праві - це комплексний правовий інститут, що має особливий предмет регулювання - господарські правопорушення.

Господарські правопорушення - це протиправні дії або бездіяльності суб'єктів господарських відношень, що не відповідають вимогам норм господарського права, не узгодяться з юридичними обов'язками зазначеного суб'єкта права, інших учасників відношень або третіх осіб.

Господарські правопорушення класифікуються по видах і систематизуються в окремі групи по конкретних критеріях.

У залежності від юридичних основ ( тобто які юридичні норми порушені) різняться договірні і позадоговірні правопорушення.

Договірні підрозділяються на:

Правопорушення в стадії виникнення договорів: порушення термінів висновку договорів; процедури врегулювання протиріч, що виникають при їхньому висновку;

висновок договорів, що суперечать вимогам закону, цілям діяльності юридичної особи;

висновок договору з метою, що суперечить інтересам держави і товариства (ст.ст. 48, 49, 50 ГК).

2. Порушення термінів виконання договірних і інших господарських зобов'язань по:

постачанню продукції і товарів (найбільше поширені в господарській практика);

перевезенню вантажів, виконання робіт і ін.

3. Порушення господарських зобов'язань по якості поставленої продукції, виконанню робіт, наданню послуг.

4. Порушення державної дисципліни цін, пов'язане з виконанням договорів. Закон від 03.12.91 р. "ПРО ціни і ціноутворення" і Закон "ПРО підприємства" (ст.23) передбачають, що у випадку порушення підприємством ціни при реалізації за договором зайво отримана сума підлягає витягу в прибуток відповідного бюджету.

5. Порушення в сфері кредитних і розрахункових відношень, пов'язаних із порушенням господарських договорів.

6. Порушення господарських договорів по перевезеннях вантажів:

зобов'язань по планах перевезень (неподання перевозных засобів);

не пред'явлення вантажів для перевезення;

простий транспортних засобів під загрузкой і розвантаженням понад установлені терміни;

утрата, недостача, ушкодження вантажів;

прострочення доставки вантажів.

Позадоговірні правопорушення:

Порушення антимонопольного законодавства (зловживання суб'єктом , що хазяює , своїм домінуючим положенням на ринку: обмеження або припинення виробництва, витяг з обороту товарів для утворення або підтримки дефіциту, нав'язування контрагентам таких умов договору, що ставлять його в нерівне положення або не ставляться до даного виду договору.

2. Порушення податкової дисципліни: приховування, утаювання або заниження прибули, порушення встановленого порядку звітності урахування прибули.

3. Порушення прав власника як об'єднаних, так і необъединенных із позбавленням прав володіння.

4. Заподіяння суб'єктом господарювання шкоди підприємствам, заснуванням, організаціям.

Господарсько-правова відповідальність - це економічні по утриманню і юридичні за формою методи впливу на економічні інтереси суб'єкта господарювання - правопорушника.

Основні ознаки господарсько-правової відповідальності:

1) така відповідальність є реакцією на протиправне поводження суб'єкта господарювання, що виражається в конкретному факті (недостача що поставляється продукції) або в такому, що визначається законом як негативним до загального результату господарської діяльності (порушення ліцензійних умов, перевищення лімітів прородоиспользования);

2) ця відповідальність складається в зменшенні благ суб'єкта господарювання, проте вона спрямована не на саму особу суб'єкта господарювання, а на його майнову базу; передбачається юридично - у законі і/або договорі;

4) забезпечується державним примусом, що виявляється по-різному: явно (винесення арбітражним судом рішення про стягнення з правопорушника договірних зобов'язань неустойки) або приховано (відмова кредитора прийняти й оплатити продукцію неналежного асортименту);

5) застосовуються як за принципом провини (відшкодування збитків, сплата неустойки), так і безотносительно її наявності (господарсько-правова конфіскація, господарсько-адміністративний штраф, оперативно-господарські санкції і т.п.).

Порушення господарського законодавства спричиняє застосування до порушників санкцій, визначених господарським законодавством.

Господарсько-правові санкції класифікуються:

за критерієм утримання впливу:

грошові (сплата неустойки, господарсько-адміністративний штраф і т.д.);

натуральні (заміна некачественной продукції);

за критерієм безпосередньої спрямованості:

майнові (конфіскація, сплата неустойки, відшкодування збитків, господарсько-адміністративний штраф);

організаційні (господарсько-організаційні, оперативно-господарські санкції);

по характері порушених відношень - санкції, що застосовуються в:

горизонтальних відношеннях, тобто між рівноправними суб'єктами господарювання;

у вертикальних відношеннях, тобто між компетентними державними органами і суб'єктом господарювання (господарсько-правова конфіскація, господарсько-адміністративний штраф і т.д.).

2. Функції відповідальності - це сукупність дій по застосуванню до правопорушника в сфері господарювання передбачених законом або договором санкцій, а також правових наслідків такого застосування.

2. Функції відповідальності

Основні функції:

1. Стимулююча. Передбачає стимулювання (негативне) правопорушника до припинення правопорушення і реального виконання зобов'язання.

Негативне стимулювання передбачає, що правопорушник несе конкретні майнові витрати передбачені або санкціоновані нормами господарського законодавства. Ціль його - задовольнити економічний інтерес потерпілий і суспільний інтерес - моральне задоволення потреб товариства в продукції, роботах, послугах.

Штрафна. Вона покладена на такі види господарсько-правових санкцій як неустойка, штраф, пеня. Господарсько-правова відповідальність є ретроспективної, тобто реакція на вже зроблені протиправні дії або бездіяльності, у виді відповідальності як покарання правопорушника економічними санкціями.

3. Попередження правопорушень. Сутність складається в тому, що завдяки застосуванню відповідальності не тільки усувається факт господарського правопорушення, але і застосовуються судом правові міри, спрямовані на усунення причин і умов. Часто від несумлінних дій окремих осіб, майнові витрати несе трудовий колектив, тому виникає необхідність у персонифицировании матеріальної відповідальності суб'єктів , що хазяюють, застосування майнових заходів для трудового законодавства до робітників, винним у застосуванні санкцій до суб'єкта , що хазяює.

4. Компенсаційна. Її сутність складається у відновленні порушеного правопорушником майнового стана потерпілого шляхом застосування в його користь компенсаційних майнових санкцій, стягнених у порушника. Тут застосовується цивілізований метод, заснований на праві справедливості, що застосовується безпосередньо потерпілою стороною або правовстановлюючим органом (правоприменительным) Універсальна міра (по праву справедливості) - це відшкодування (компенсирование) збитку (ст. 203 ГК -обов'язок боржника відшкодувати збиток і ст.204 ГК - залікова неустойка: якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлене неустойка (штраф, пеня), те збиток відшкодовується в частині, не покритою неустойкою).

5. Інформаційна. Факт пред'явлення претензії, позову, відшкодування збитку або неустойка - це юридична інформація про несприятливе положення або стан, наявність хиб у господарській діяльності суб'єкта. Водночас, це інформація про необхідність застосувати відповідні міри до поліпшення справ, наведенню порядку на підприємстві.

Господарсько-правова відповідальність наступає тільки при наявності відповідних основ.

3. Підстави відповідальності

Розрізняють юридичні і фактичні підстави господарсько-правової відповідальності.

Юридичні підстави - той правовий документ, що характеризує визначене поводження суб'єкта господарювання як протиправне і передбачає в ньому форму і розмір відповідальності: такими основами в господарському праві є закон і договір.

Фактичні підстави - це ті життєві обставини, що характеризуються законом або договором як неправомірні. Такі ситуації називають складом господарського правопорушення. Склад господарського правопорушення залежить від виду господарсько-правової відповідальності.

Якщо мова йде про відшкодування збитків, то склад правопорушення включає 4 елемента (умови відповідальності):

протиправне поводження - тобто таке поводження суб'єкта , що хазяює, що суперечить вимогам закону або договори

наявність збитків - втрата або ушкодження майна, зайвих (додаткових витрат суб'єкта господарювання) і неотримання прибули (якщо закон не забороняє її вилучати), при цьому необхідно довести не тільки наявність збитків, але і їхній розмір;

причинний зв'язок між протиправним поводженням і заподіяним збитком - при цьому враховується тільки необхідна (а не випадкова) причинний зв'язок;

провина - у господарському праві про її наявність свідчать два елементи:

а) наявність у суб'єкта господарських відношень можливості діяти правомірно і попереджати настання негативних наслідків (збитку);

б) неприйняття їм усіх необхідних мір щодо недопущення протиправного поводження і попередження настання збитку.

Формою провини може бути як намір, так і необережність. Діє принцип презумпції невинності, тобто відсутність провини доводиться особою, що порушила зобов'язання. Провина обох сторін підлягає взаємному заліку.

Провина підприємства - суб'єкта , що хазяює - це провина його робітників. Тому принцип відповідальності за провину потребує визначення конкретних робітників, дія або бездіяльність яких сприяли невиконанню зобов'язань або заподіянню шкоди.

4. Види (форми) господарсько-правової відповідальності

За критерієм засобу впливу і механізму реалізації розрізняють такі форми господарсько-правової відповідальності: відшкодування збитку; сплата неустойки;

конфіскація як вид господарсько-правових санкцій; господарсько-адміністративні штрафи; оперативно-господарські санкції;

планово-госпрозрахункові (оцінні) санкції;

господарсько-організаційні санкції.

Відшкодування збитку - це відновлення майнового стана суб'єкта господарського права за рахунок іншого суб'єкта - правопорушника.

Переваги і хиби цієї форми:

переваги - є універсальної (застосовується й у горизонтальних і у вертикальних відношеннях, договірних і позадоговірних); передбачається законом, і не потребує спеціального нагадування про неї в договорі;

хиби - складна для застосування форма господарсько-правової відповідальності: складно довести факт наявності збитку; їхні межі (збиток може виникнути через значний проміжок часу, до цього існуючі методики визначення складу і розміру збитку є неусовершенствованными); необхідно доказать наличие усіх 4-х елементів складу правопорушення (протиправне поводження; наявність збитку; його складу і розмір; причинний зв'язок між протиправним поводженням і заподіяним збитком; провина порушника) , якщо інше не передбачено законом або договором.

Склад збитку визначається ст.203 ГК. Це витрати кредитора, втрата або ушкодження його майна, не отримані з вини боржника прибутки.

Варто мати на увазі, що в господарському праві застосовується як принцип повного відшкодування збитку, так і обмеження застосування цього принципу, що здійснюється шляхом:

а) заборону стягувати визначену складову частину збитку (за порушення зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво відповідно до ст.356 ГК із відповідальної сторони може бути стягнений збиток, що висловився в зроблених інший стороною витратах, у втраті або ушкодженні їхній майна);

б) заборонуу взыскивать збитку в загальному.

Відшкодування збитку відбувається в претензійному-позовному порядку.

Неустойка - це визначена законом або договором грошова сума, що боржник оплачує кредитору у випадку невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Позитивними чортами неустойки є : швидкість (скорочений термін позовної давнини - 6 місяців) і зручність застосування (необхідно призвести два елементи складу правопорушення - протиправне поводження і провину порушника).

Але ця форма господарсько-правової відповідальності має обмежену сферу застосування - тільки договірні відношення.

Види неустойки: по юридичних основах: законна (передбачена в законі);

договірна (передбачена в договорі);

законна-договірна (передбачена в законі і розмір її коректується договором у межах, не заборонених законом);

по взаємовідносинам стягнення неустойки і відшкодування збитку:

залікова ( стягнення неустойки, а ущерб- у частині, не покритою неустойкою);

альтернативна ( на вибір кредитора стягується неустойка або відшкодовуються збитки);

виняткова ( стягується лише неустойка, збиток не підлягає відшкодуванню);

штрафна, (стягується неустойка і цілком відшкодовується збиток).

Форми неустойки:

у процентному відношенні до суми порушеного зобов'язання незалежно від терміна прострочення (наприклад, 20% вартості наданої продукції, що не відповідає вимогам щодо её якості);

у процентному відношенні до суми порушеного зобов'язання в залежності від терміна прострочення ( наприклад, 0,1% неоплаченої суми за кожний день прострочення);

у твердій сумі ( застосовується рідко в зв'язку з інфляційними процесами в економіці).

Неустойка стягується в притензионно- позовному порядку.

Конфискация- це безоплатне вилучення в прибуток державного бюджету майна (засобів) суб'єкта хозяйствования- право порушника у випадках, прямо передбачених законом.

Випадки застосування конфіскації:

виконання угод, укладених із метою, що явно суперечать інтересам держав і товариства (конфіскації підлягає всё приобретённое винними сторонами (стороною) по такій угоді);

здійснення комерційним банком виробничої діяльності ,що заборонена законом;

у сфері антимонопольного регулювання й у випадках несумлінної конкуренції;

у сфері ціноутворення (зокрема щодо предприятий- монополістів, ціни на продукцію яких регулюються державою) і в деяких інших випадках.

Механізм застосування: судовий порядок по позові компетентних органов- податкових, контрольно-ревізійних, антимонопольних і ін.

Юридичною підставою застосування конфіскації є тільки закон;

фактичні підстави - протиправне поводження, у випадку здійснення угоди, укладеної з метою, що явно суперечить інтересам держави й общества- ще і провина (прямой намір).

Господарсько-адміністративний штраф - це грошова сума, що вноситься в державний бюджет суб'єктом господарювання - правопорушником у передбачених закон випадків.

Форми хозяйственно - адміністративного штрафу:

у процентному або конкретному відношенні до суми порушення;

в определённом кількості необлагает мінімум прибутків громадян.

Застосовується:

тільки у вертикальних відношеннях;

по постанові компетентних органів (антимонопольних - за порушення антимонопольного і конкурентного законодавства; санитарно- епідеміологічної служби - за порушення санитарно- епідеміологічних вимог; державних органів контролю за ценами- за порушення державних дисципліни цін і ін., як правило, у судовому порядку);

без дотримання претензійного порядку;

при наявності тільки протиправного поводження (фактична підстава).

ОПЕРАТИВНО- ГОСПОДАРСЬКІ САНКЦІЇ - це передбачені законодавством міри економічного впливу кредитора на хозяйствующего суб'єкта-боржника, спрямована на попередження або зменшення витрат кредитора від порушень боржника.

Характерні риси цих санкцій: застосовуються тільки в господарсько-договірних відношеннях;

застосовуються на розсуд кредитора;

ціль застосування - захист інтересів кредитора;

виражаються переважно в мірах організаційного характеру.

ПРИКЛАДИ оперативно-господарських санкцій:

відмова від прийняття й оплати некачественной продукції;

призупинення відвантаження в зв'язку з несплатою продукції;

зниження цін через хиби продукції;

оплата виконання після прийняття по якості і кількості;

переклад боржника на невигідну для нього форму оплати;

розірвання договору.

Планові госрозрахункові санкції (ОЦІННІ) - це передбачені чинним законодавством міри економічного впливу на суб'єкта , що хазяює , у зв'язку з порушенням їм планових нормативних і планових завдань.

Приклади планово-госпрозрахункових санкцій:

підвищення тарифу (розміру оплати) за понад лімітне використання природних ресурсів, електроенергії;

позбавлення пільг (наприклад, податкових) у зв'язку з порушенням умов їхній надання;

виняток із звітності даних про продукцію, виготовленої з порушенням державного стандарту; державних будівельних норм і правил);

віднесення на прибуток, що залишається в розпорядженні суб'єкта , що хазяює, недочисленной у випадках дострокового списання основних фондів (за винятком передбачених законом випадків змушеного списання).

Механізм застосування: планово- госпрозрахункові санкції застосовуються самим суб'єктом господарювання - правопорушником, у випадку якщо він не зробить - компетентними органами , що виявили факт правопорушення.

Основами застосування планово-госпрозрахункових санкцій: юридические- закон; фактические- протиправне поводження.

Господарсько-організаційні санкції -- це передбачені законом міри організаційного впливу (обмеження) на суб'єкта господарювання . який застосовуються компетентними державними органами у випадках порушення їм передбачених умов здійснення господарської діяльності.

До них ставляться: обмеження або призупинення діяльності суб'єкта, що хазяює, до усунення виявлених у його діяльності хиб (у випадку недотримання вимог екологічного законодавства, санітарно-епідеміологічних правил і т.д.);

призупинення дій ліцензії;

анулювання ліцензії;

скасування державної реєстрації;

примусова реорганізація (у зв'язку з допущенням суб'єктом підприємницької діяльності - монополістам на ринку товару монополістичного правопорушення);

примусова ліквідація (у випадку скасування державної реєстрації; скасування ліцензії, якщо вся діяльність господарської організації лицензируется; визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом, якщо після погашення його боргів у нього не залишилося майна, необхідного для продовження своєї попередньої діяльності).

Механізм застосування: компетентними органами (тимчасове призупинення діяльності суб'єкта господарювання до усунення виявлених порушень, призупинення дій і скасування ліцензій, примусова реорганізація) або в судовому порядку (примусова ліквідація).

Підстави застосування хозяйственно- організаційних санкцій: юридические- закон; фактические- протиправне поводження.

Література

1. Цивільний кодекс.

2. Закон України "Про підприємництво" 7.01.91.

3. Закон України "Про підприємства в Україні" від 27.03.91.

4. Закон України "Про контрольно-ревізійну службу в Україні" .

5. Закон України від 18 листопада 1997 р. "Про внесення змін до деяких законів України, що передбачають безспірне списання (стягнення) коштів за рахунок юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності".

6. Вінник О.М. Проблеми відповідальності суб'єктів господарювання, їх учасників і власників майна //ВВАС України.- 1998. - № 3.

7. Комаров С. Ответственность у комерційному обороті. - М.,1991.

8. Липницкий Д.Х. Проблемы господарсько-правової відповідальності // Проблеми становлення господарського законодавства України. -Донецк,1995.

9. Побирченко И.Г. Разрешение господарських суперечок і захист господарських прав // Господарське процесуальне законодавство. -К.,1976.

10. Поляков Б.М. Ответственность і захист господарських прав //Проблеми становлення господарського законодавства України. - Донецьк,1993.

11. Слипчук Т.В. Проблемы відшкодування збитків як форма економічної відповідальності. Автореф. дисс. Канд.юрид. наук. - К.,1993.

12. Хоменко В.Н. Ответственность у господарському праві. - К.,19975.