Правовий статус окремих видів суб‘єктів підприємництва

14

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Реферат

з дисципліни “ Підприємництво”

тема: «Правовий статус окремих видів суб`єктів

підприємництва»

2010

ЗМІСТ

1. Господарські об'єднання.

2. Холдингові компанії.

3. Товарні біржі.

4. Торгово-промислові палати.

5. Учасники ринку цінних паперів.

6. Промислово-фінансові групи.

1. Здійснення підприємницької діяльності її суб'єктами - підприємствами потребує безпосередньої взаємодії з іншими юридичними особами з метою колективного користування виробничого, науково-технічного, інформаційного і фінансового потенціалу кожного з них для досягнення більшої ефективності. Це обумовило створення великого числа та різноманітності видів господарських об'єднань, що виникають на добровільній основі, з активними "горизонтальними" зв'язками між їх учасниками.

Діяльність господарських об'єднань регулюється:

q Законом "Про підприємства в Україні";

q Постанова Кабінету Міністрів України "Про введення механізму попередження монополізації товарних ринків" від 11.11.94р. № 765 ;

q установчим договором;

q статутом.

Господарські об'єднання - добровільні об'єднання юридичних осіб, створені ними з метою координації діяльності, забезпечення захисту їхніх прав, представлення загальних інтересів у державних та інших органах, а також міжнародних організаціях. Метою таких об'єднань є захист і реалізація інтересів їх учасників, консолідація зусиль у забезпеченні роботи його структур.

Ознаки:

q добровільний порядок створення;

q правовий статус юридичної особи;

q наявність права власності на майно, передане йому засновниками;

q учасники - тільки комерційні юридичні особи, які зберігають статус юридичної особи.

Види господарських об'єднань:

асоціація - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності, забезпечення захисту прав учасників, представлення загальних інтересів тощо;

корпорація - це договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників. Перелік функцій визначається в договорі;

консорціум - це тимчасове статутне об'єднання промислового та банківського капіталу для досягнення спільної мети. Створюється на основі тимчасової угоди учасників про об'єднання ресурсів і зусиль із метою фінансування виконання яких-небудь завдань. Визнання Законом консорціуму самостійним видом об'єднання дає змогу вважати його юридичною особою;

концерн - статутне об'єднання підприємств промисловості, торгівлі, транспорту, наукових організацій, банків тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців. Концерн дає змогу об'єднати ресурси і зусилля його учасників при зберіганні їхньої повної правової самостійності і юридичної можливості вступу в інші відносини з іншими суб`єктами підприємницької діяльності;

інші види об'єднань за галузевим, територіальним та іншими принципами.

2. У підприємницькій практиці країн із розвинутою економікою холдінг звичайно визначають як компанію, що володіє пакетами акцій інших компаній.

Під холдинговою компанією розуміють комерційне підприємство, що контролює одну або кілька дочірніх фірм.

Основні особливості, що характеризують холдінгові компанії за законодавством України:

o холдингові компанії можуть бути дочірнім підприємством інших холдингових компаній;

o дочірнє підприємство не може володіти акціями холдингової компанії;

o законодавством передбачено низку обмежень стосовно створення та діяльності холдингових компаній.

В Україні діяльність холдингів у цілому не врегульована законодавством. Регламентована лише діяльність холдингів, створюваних у процесі корпоратизації і приватизації, що діють на підставі Указу Президента України "Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації від 11.05.94р. № 22/94; установчими документами.

Ознаки:

§ суб'єкт господарювання володіє контрольними пакетами акцій інших, одного чи більш суб'єктів (дочірніх підприємств);

§ організаційно-правова форма відкритого акціонерного товариства.

Управління: здійснюється у порядку, передбаченому законодавством про корпоратизацію та приватизацію, а також Положенням.

3. Важливими учасниками ринкового процесу є біржі - організації, створені підприємцями для організації торгівлі. Існують два основних види бірж - товарні біржі, призначені для регулювання угод із товаром, і фондові біржі, створювані для організації торгівлі цінними паперами.

Відповідно до Закону України "Про товарну біржу" від 10.12.91р. товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладанні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Товарна біржа - це некомерційна юридична особа, яка володіє спеціальною правоздатністю, пов'язаною з біржовою діяльністю, вона не є суб'єктом підприємницької діяльності.

Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, що визначає порядок та принципи її створення, склад засновників, їхні обов`язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків. Кожний із засновників сплачує пайовий внесок.

Діяльність регулюється:

Законом "Про товарну біржу";

статутом;

правилами біржової торгівлі, біржового арбітражу та іншими локальними актами.

Членами товарної біржі є засновники, а також прийняті до її складу згідно із статутом біржі вітчизняні та іноземні юридичні й фізичні особи.

Органи управління:

загальні збори членів біржі;

біржовий комітет (рада біржі);

контрольна (ревізійна) комісія.

4. Торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об`єднує юридичних осіб, що створені і діють відповідно до законодавства України, громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їхні об'єднання.

Ознаки:

недержавна некомерційна організація;

об'єднує не менш як 50 засновників;

елемент інфраструктури ринкової економіки, що сприяє розвиткові підприємництва.

Правовий статус: юридична особа; членами ТПП можуть бути тільки юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадяни України, зареєстровані як підприємці, та їх об'єднання.

Види: торгово-промислова палата України; регіональні торгово-промислові палати.

Кількість: тільки одна ТПП у рамках кожної адміністративно-територіальної одиниці (області, міст Києва і Севастополя, АРК).

Діяльність торгово-промислових палат регулюється Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97р.

Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи створення торгово-промислових палат в Україні, встановлює організаційно-правові форми і напрями їхньої діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою.

Законодавством України встановлено статус ТПП як некомерційної організації, що характеризується двома основними ознаками: неприбутковістю та не розподілом прибутку між її членами.

Закон надав ТПП статусу юридичної особи з усіма властивими їй ознаками, включаючи самостійну відповідальність за своїми зобов'язаннями та наявність відокремленого майна. Водночас ТПП чітко виділені з кола інших юридичних осіб шляхом введення спеціальних обмежень на використання найменування "ТПП" у найменуваннях інших комерційних та некомерційних організацій.

Завдання ТПП є:

§ сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, експорту українських товарів і послуг, подання практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках, освоєнні нових форм співробітництва;

q представлення інтересі членів палати з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами;

q участь в організації в Україні та за кордоном професійного навчання і стажування фахівців - громадян України з питань підприємництва, розвитку конкуренції;

q надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємств і підприємств зарубіжних країн згідно з національним законодавством;

q встановлення і розвиток зв'язків з іноземними підприємцями, а також організаціями, що об'єднують і представляють їх, участь у роботі міжнародних неурядових організацій та інших спільних організацій;

q виконання інших завдань, передбачених статутом ТПП.

5. Ринок цінних паперів називають серцевиною ринкових відносин. Фондовий ринок припускає наявність трьох основних учасників: емітента, що випускає цінні папери; інвестора, що має вільні капітали; фінансового посередника. Зрозуміло, що ринок цінних паперів не може розвиватися без фінансових посередників, серед яких важливе місце займають фондові біржі, а також інвестиційні фонди та інвестиційні компанії.

Фондова біржа. Відповідно до визначення у Законі України "Про цінні папери та фондову біржу" від 18.06.91р., фондова біржа - організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

Правовий статус фондового ринку визначений законодавством України як акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їхнього біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до Закону "Про цінні папери та фондову біржу"; статутом біржі; правилами фондової біржі, іншими актами законодавства України.

Фондову біржу може бути створено не менш як 20 засновників - торговцями цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності по цінних паперах за умови внесення ними до статутного фонду не менш як 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Фондова біржа набуває прав юридичної особи з дня її реєстрації Держаною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Фондова біржа - організація, яка створюється без мети отримання прибутку та займається виключно організацією укладання угод купівлі й продажу цінних паперів та їх похідних. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені і за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію.

Діяльність фондової біржі припиняється у тому разі, коли число її членів стало менше 10. Якщо у фондовій біржі залишилося 10 членів, її діяльність припиняється у випадку неприйняття нових членів протягом шести місяців.

Діяльність фондової біржі припиняється відповідно до законодавства України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств.

Інвестиційні фонди та інвестиційні компанії. До інвестиційних компаній і фондів відносять фінансові установи (підприємства), що переслідують комерційні цілі (тобто отримання прибутку), концентрують (залучають) як свої, так і чужі капітали та інвестують їх з максимальною ефективністю у функціонуючі й нові виробництва. Їх поділяють на два види: 1) підприємства, створювані з метою концентрації наявних у потенційних вкладників коштів, вкладення капіталу в діючі виробництва та одержання прибутку за рахунок таких інвестицій (з наступною виплатою вкладникам прибутку з одержуваного прибутку); 2) підприємства, створювані з метою концентрації капіталів для реалізації будь-яких проектів.

З початку 90-х років назріла необхідність у правовій базі функціонування інвестиційних фондів та інвестиційних компаній. Було прийнято Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, затвердженого Указом Президента України від 19.02.94р., де визначається поняття інвестиційного фонду (ІФ) та інвестиційної компанії (ІК), порядок створення та умови їхньої діяльності, а також заходи щодо захисту інтересів їх учасників.

Інвестиційний фонд.

Ознаки: а) організаційно-правова форма закритого акціонерного товариства;

б) здійснює виключну діяльність у сфері спільного інвестування.

Види: відкритий;

закритий.

Діяльність регулюється: Положенням про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії; установчим договором; статутом.

Органи управління: загальні збори засновників; наглядова рада; інвестиційний керуючий.

Положення містить обмеження мінімального розміру статутного фонду ІФ - не менше 2 тис. мінімальних заробітних плат, встановлених на момент його реєстрації, що сформований за рахунок внесків засновників у вигляді коштів, цінних паперів та нерухомого майна.

Учасниками ІФ є фізичні та юридичні особи, які придбали інвестиційні сертифікати цього фонду. Обмежується участь ІФ у майні інших юридичних осіб - він не має права на більш як 10% цінних паперів одного емітента у своїх активах.

Інвестиційна компанія.

Ознаки:

а) торговець цінними паперами;

б) залучає кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення;

в) організаційно-правова форма акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю;

г)засновує взаємний фонд.

Діяльність регулюється: Положенням про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії;статутом; діяльність взаємного фонду регулюється Положенням, що затверджується вищим органом інвестиційної компанії.

ІК створюється у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Статутний фонд ІК має становити не менш як 50 тис. мінімальних зарплат, визначених на момент реєстрації ІК.

Саморегулюючи організації ринку цінних паперів. Це безприбуткові організації з правами юридичної особи, що провадять свою діяльність відповідно до законодавства України та Положення, мають самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку, штампи та бланки зі своїм найменування.

Статус саморегулюючої організації можуть одержати:

а) громадські організації фізичних осіб - професійних учасників ринку цінних паперів;

б) об'єднання юридичних осіб - професійних учасників ринку цінних паперів.

Ознаки: безприбуткова організація; має статус юридичної особи; статус надається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку; кількість учасників становить не менше ніж 25% від загальної кількості осіб, що здійснюють конкретний вид професійної діяльності на ринку цінних паперів на основі дозволів (ліцензій).

Діяльність регулюється:

а) положенням про саморегулівну організацію ринку цінних паперів;

б) статутом;

в) установчим договором (якщо від необхідний для організаційно-правової форми);

г) правилами організації.

Метою заснування та діяльності саморегулівної організації є:

- забезпечення високого професійного рівня діяльності учасників ринку цінних бумаг;

- представництво учасників саморегулюючої організації та захист їх професійних інтересів;

- інформування своїх учасників стосовно законодавства про цінні папери та про все зміни, що вносяться в нього;

- розроблення та контроль за дотриманням норм і правил поведінки, регламентів, правил здійснення операцій з цінними паперами, вимог до професійної кваліфікації фахівців - учасників саморегулівної організації;

- впровадження ефективних механізмів вірішення спорів між учасниками саморегулівної організації та їхніми клеєнтами;

- тощо.

6.У результаті економічного партнерства товаровиробників і банків,

а також зацікавленості державних органів у формуванні фінансово-промислових утворень виникають промислово-фінансові групи (ПФГ), спрямовані на активізацію товарного виробництва, розширення ринку і розгортання інвестиційного процесу.

Специфіка правового становища ПФГ обумовлена їхніми особливостями як форм організаційного об'єднання можливостей різних суб'єктів господарювання за підтримки держави у вигляді інтеграції виробництва і фінансів, концентрації в одне ціле різних видів ресурсів, спрямованої на досягнення визначеної мети.

Основні нормативні акти, що регулюють правовий статус промислово-фінансових груп (ПФГ) в Україні:

Закон України "Про промислово-фінансові групи в Україні" від 21.11.95р.;

Указ Президента України "Про окремі питання створення промислово-фінансових груп" від 08.07.98р. № 754/98;

Положення про створення (реєстрацію) реорганізацію та ліквідацію промислово-фінансових груп;

Генеральна угода про сумісну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ;

двосторонні угоди про поставки проміжної продукції (або надання послуг).

Промислово-фінансова група - це об'єднання, до якого можуть входити промислові підприємства, сільскогосподарські підприємства, банки, наукові й проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мают на меті отримання прибутку, та яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін із метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з междержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції.

Ознаки: об'єднання комерційних юридичних осіб; створюється за рішенням Кабінету Міністрів; діє в межах установленого терміну.

Цілями створення ПФГ можуть бути:

q підвищення конкурентоспроможності і розширення ринку збуту товарів і послуг;

q створення нових робочих місць;

q підвищення ефективності виробництва;

q реалізація інвестиційних та інших проектів і програм, забеспечення промисловості України та її населення високоякісною продукцією;

q прискорення насичення ринку високоякісними товарами і послугами;

q прискорення впровадження науково-технічних досягнень;

q випуск конкурентоспроможної продукції, надання послуг;

q більш повне й ефективне використання місцевих сировинниї і трудових ресурсів тощо.

Головне підприємство ПФГ - це підприємство, створене відповідно до законодавства України, яке виробляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, сплачує податки в Україні та офіційно представляє інтереси ПФГ в Україні та за її межами.

Учасник ПФГ - підприємство, банк або інша наукова чи проектна установа, організація, створені згідно з законодавством України, чи іноземна юридична особа, що входить до складу ПФГ, виробляє проміжну продукцію ПФГ або надає банківські та інші послуги учасникам і головному підприємству ПФГ і має на меті отримання прибутку.

Головне підприємство та учасники ПФГ зберігають статус юридичної особи, а також незалежність у здійсненні виробничої, господарської і фінансової діяльності. У складі ПФГ може бути тільки одне головне підприємство. ПФГ не має статусу юридичної особи. Право діяти від імені ПФГ має виключно головне підприємство ПФГ.

Законодавство встановлює низку різних вимог до головного підприємства та учасників ПФГ. Що стосується головного підприємства, то встановлена заборона участі багатьох підприємств, а також банків і фінансово-кредитних установ як головного. Для учасників ПФГ обов'язковою вимогою є те, що вони повинні мати на меті одержання прибутку, тобто бути суб'єктами підприємницької діяльності. Взаємні зобов'язання головного підприємства й учасників ПФГ щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ, а також взаємні зобов'язання учасників ПФГ щодо виробництва проміжної продукції ПФГ оформляються Генеральною угодою про сумісну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ і двосторнніми угодами про поставки проміжної продукції (або надання відповідних послуг). Цими угодами визначається взаємна відповідальність сторін за порушення зобов'язань. Спори, які можуть виникати між сторонами, вирішуються господарчим судом у встановленому законодавством порядку.

//Кінцева продукція - це вся продукція, включаючи науково-технічну документацію та інші об'єкти права інтелектуальної власності, з метою виробництва якої створюється ПФГ.

Проміжна продукція ПФГ - продукція, включаючи науково-технічну документацію та інші об'єкти права інтелектуальної власності, яка виробляється учасником ПФГ і реалізується тільки іншому учаснику або головному підприємству ПФГ.//

Порядок створення, реорганізації та ліквідації промислово-фінансових груп, а також їхньої реєстрації регулюється спеціальним законодавством - Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про промислово-фінансові групи в Україні"

Література

Закон України "Про підприємства" від 07.02.91.

Закон України "Про цінні папери та фондову біржу" від 18.06.91.

Закон України "Про товарну біржу" від 10.12.91.

Закон України "Про промислово-фінансові групи в Україні" від 21.12.97.

Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97.

Концепція функціонування і розвитку фондового ринку України. - Схвалена Постановою Верховної Ради України від 22.09.95.

Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії. Указ Президента України від 19.02.94р. № 55/94.

Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації: Указ Президента України від 11.05.94.

Про окремі питання створення промислово-фінансових груп: Указ Президента України від 08.07.98р. № 354/98.

Положення про саморегулюючу організацію ринку цінних паперів. - Затв. Наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.12.98р. № 329.