Торгова марка як об'єкт інтелектуальної власності

РЕФЕРАТ

Торгова марка як об'єкт інтелектуальної власності

ЗМІСТ

Вступ

1. Еволюція торгової марки в Україні

2. Особливості торгової марки як об'єкту права інтелектуальної власності

3. Види торгових марок

4. Реєстрація торгових марок в Україні і за кордоном

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Поглиблення суспільного поділу праці, глобалізація економіки та постіндустріальні перетворення розвинених країн підвищують роль і значення засобів індивідуалізації суб'єктів господарювання, а також виробленої ними продукції, виконаних робіт та наданих послуг, покликаних допомогти споживачам зробити свій вибір. Найважливішими критеріями віднесення засобів індивідуалізації до об'єктів інтелектуальної власності є їх охороноздатність та обороноздатність - можливість відокремлення від конкретної юридичної чи фізичної особи. За умов загострення конкурентної боротьби знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, географічні зазначення набувають істотної економічної цінності, оскільки забезпечують зростання обсягів збуту продукції та підвищення прибутків фірм.

Торговий знак - умовне символічне позначення, що слугує для індивідуалізації товарів та ідентифікації джерел їх походження (виробників).

На сьогодні практично немає єдиного уніфікованого терміна, що використовується для ідентифікації товарів і послуг. У сучасній економічній літературі можна побачити такі поняття, як “товарний знак”, “торговельний знак”, “торговельна марка”, “виробнича марка”, “знак обслуговування”, “знаки для товарів і послуг”, “логотип”, “фабричний знак”, “бренд”.

Тому у нашій роботі розглянемо історію розвитку торгової марки, особливості торгової марки, як об'єкта інтелектуальної власності, види торгових марок, а також їх реєстрація в Україні та за кордном.

1. ЕВОЛЮЦІЯ ТОРГОВОЇ МАРКИ В УКРАЇНІ

Торгова марка стала невід'ємною частиною повсякденного життя кожної людини, важливим елементом проектної культури. Створення торгової марки - необхідна умова існування будь-якої перспективної компанії чи фірми. Ідентифікаційні знаки мають свою історію, яка сягає в глибину віків.

Інтерес до історії торгових марок проявився у ХХ столітті і був пов'язаний з активним розвитком промисловості. Дослідженню торгової марки присвячена низка робіт закордонних і вітчизняних авторів.

Загальному огляду деяких питань композиції та історії торгових марок присвячені праці Ю. Сокольнікова, М.Куленка, А. Шестимирова, Д. Фолі, А. Міллер і Д. Брауна. Дослідженню історії товарного знаку в радянському мистецтвознавстві присвячені роботи А. Павлінської, С. Сєрова, окремі статті О. Черневич.

В Україні збереглася велика кількість пам'яток давньої культури, які дослідники вважають витоками знакової форми, вживаної пізніше в якості ідентифікаційних міток. Наприклад, на Волині і Львівщині було знайдено багато бронзових підвісок-оберегів у формі хреста або кола, які відносять до ХІV - ХІІ сттолітть до н. е. З VІІІ століття у якості ремісничих знаків в Україні вживались різновиди тризубу і двозубу. Ці символи були нанесені на цеглу, керамічні і металеві вироби. Велику кількість клейм на гончарних виробах та інших предметах побуту було знайдено під час археологічних розкопок у районі Північного Причорномор'я. Більшість з них належали виробникам посуду, черепиці, а також їх власникам. Датовано ці знаки ІХ - Х століттями. Знаки цього періоду здебільшого неконтрастні, лінійні. Часто вживались символи, які мали наднаціональний характер, наприклад, солярні, знаки вогню і води.

В Україні, як і в Західній Європі, у середні віки розвивалася геральдика.

Її становлення надало новий поштовх для розвитку торгової марки: ідентифікаційні знаки успадкували від геральдики глибинний символізм, притаманну їй стилізацію. Часто згодом і сам герб вживався в якості знаку.

Герб наносився також на особисті речі його власника. Право мати власний герб було лише у дворян. Міщани ж такого права не мали, а користувалися гмерками, особистими знаками, які виконували роль гербу. Збереглися зображення гмерків, датовані другою половиною XV - кінцем XVII століття.

Гмерки мали спрощену, знакову форму. Застосовували їх, серед іншого, в архітектурних деталях на будинках, міських ратушах.

Застосування знаків виробників розповсюдилось в Україні у ХІV столітті разом з поширенням цехової організації праці. Знак вказував на належність виробника до певного цеху. Застосування знаків було обов'язковим і повинно було забезпечувати захист від підробок і неякісних виробів. Герб цехової організації або його частина могли використовуватись у якості торгової марки.

Цехові герби мали багато спільного у побудові з дворянськими гербами: вони часто складались з щита і фігур, що його тримають. Власні знаки-герби в Україні мали цехи ковалів, слюсарів, живописців, чинбарів, пивоварів, та ін.

У Києві у 1518 році існував цех “золотарів”, тобто золотих і срібних діл майстрів. Самостійні цехи було створено і у Львові, Кам'янець-Подольску, Прилуках, Чернігові, Кременчузі, Ніжині, Харкові та інших містах. Найдавніші клейма на золотих виробах України датовані ХVI століттям. У ХVI - ХVIІ столітті українські ювеліри підписували свої роботи іменем і прізвищем. На срібних виробах ХVIІІ - ХІХ століття частіше вживались ініціали автора. У якості клейм часто застосовували стилізовані герби міст.

У середньовічній Україні передбачалася відповідальність за якість виготовленої продукції. Наприклад, у 1552 р. у Львові на площі було встановлено стовп, на який підвішували пекарів під рамена за неякісну випічку хліба.

До витоків сучасної торгової марки дослідники також відносять водяні знаки. Папірні, які діяли в Україні, також застосовували водяні знаки. На території країни у кінці ХVІІІ - початку ХХ століття був широко вживаним папір, виготовлений за її межами, який містив іноземні водяні знаки. Серед знаків зустрічаються зображення звірів, дерев, кораблів, якорів, замків, портрети і геральдичні емблеми. Вони були контурними, що пояснюється технологією нанесення: їх створювали з дроту, а потім прокатували під тиском разом з вологим папером. Тонший шар паперу виглядав світлішим, аніж тло.

Знаки, що застосовувались в Україні в ХІХ столітті у якості торгових марок, характеризуються насиченістю зображальними деталями, прикрашанням.

Багато з них носили ілюстративний характер, були близькі до ілюстрацій.

Кінець ХІХ - перша половина ХХ століття - час активного розвитку торгової марки. На початку ХХ століття з'являється ціла низка знаків українських видавництв. Вони також характеризуються ілюстративністю, проте багато з них стають більш лаконічними за формою, стилізованими. Часто в них поєднувалися зображення з написом. Якщо до початку ХХ століття зміна тенденцій в сфері застосування ідентифікаційної символіки відбувалась впродовж сторіч, то зараз спостерігаються помітні зміни протягом кожного десятиріччя. Сьогодні у ряді країн прийнято реєструвати торгову марку терміном на 10 років. Наприкінці терміну часто назріває необхідність у візуальних змінах торгової марки, іноді її реєструють повторно у такому ж вигляді, іноді фірма до цього часу вже припиняє своє існування.

В Україні існують компанії, історія існування яких нараховує століття.

На відміну від європейських торгових марок, українські знаки зазнавали значних змін. Змінювались назви компаній, мотиви знаків. Наприклад, у 1898 р. шляхом злиття чотирьох компаній було створено Львівське акційне товариство броварів. Спочатку воно успадкувало від однієї з компаній, що увійшла до його складу, простий лаконічний знак, схожий за характером форми на гмерки. Цей знак у різних трактуваннях, - обведений у коло, з різними гарнітурами шрифту, - вживався до другої Світової війни. Потім він не раз зазнавав кардинальних змін: у якості знаку використовувалось зображення келиха пива, пляшка з абревіатурою ЛПЗ. Пізніше - лежачого лева, як символу міста. Вживався він як самостійно, так і разом з абревіатурою ЛПЗ (львівський пивзавод). Абревіатура також могла використовуватись окремо. У 60 - 70-ті р. ХХ століття пивзавод носив назву “фабрика “Колос”. Знаком було стилізоване зображення голови лева в анфас. Пізніше цьому знаку було надано псевдо тривимірну форму. У 90-х р. в якості знаку пивзаводу застосовувався герб львівського цеху медоварів, пивоварів і солодовників ХVІІІ століття.

У Харкові понад сто років тому було створено кондитерську фабрику Ж. Бормана, яка сьогодні має назву Харківська бісквітна фабрика. У якості торгової марки спочатку застосовувався напис “Жоржъ Борманъ” або ініціали “ЖБ” у поєднанні з гербом Російської Імперії. На початку ХХ століття знаком фабрики, яка в той час мала назву Державний кондитерський трест, булостилізоване зображення хлопчика-араба у смугастому халаті, вписане у коло разом з літерами ДКТ. Подібні зображення були популярними у час панування комерційного стилю, для якого були притаманні екзотичні мотиви. Останній варіант знаку бісквітної фабрики вживається майже у незмінній формі лише впродовж декількох останніх десятиріч. Простій за формою торговій марці було згодом надано тривимірного вигляду завдяки відтіненню. У 90-х роках він з'явився на пакуваннях на тлі червоного еліпсу і стрічки.

Такі кардинальні зміни в графіці знаків і у назвах підприємств України були пов'язані здебільшого з політичними причинами: з приходом радянської влади маркам надавались нові назви і форми, знищувались будь-які вказівки в графіці на дореволюційну історію. У зв'язку з монополією держави на виробництво товарів у країні не існувало конкурентної боротьби, не було необхідності вдосконалювати графічне оформлення продукції. Часто товари зовсім не маркувалися. У 60-ті р. було прийнято законодавчі міри щодо обов'язкового створення товарних знаків для підприємств. У графічному дизайні в 60 - 70-ті намітилась тенденція до спрощення і геометричності, лаконізму знакової форми, вживання лінії рівної товщини. Знаки, побудовані за такими принципами, продовжують існувати і сьогодні.

Одна з причин спрощення форми знаків, за твердженням П. Молерапа, - це зміна відношення до часу в суспільстві. В нашому швидкісному і насиченому інформацією сьогоденні на сприйняття споживачем оточуючої візуально-комунікативної графіки відводиться дуже мало часу. Відтак, марки стали узагальненими, більш цілісними, простими для сприйняття. Також на зміну графічних якостей торгових марок впливають панівні стилі в мистецтві.

Наприкінці ХХ - початку ХХІ століття часто вживаються такі прийоми, як світлотіньове рішення, тривимірність, а також компонування літер з частковим накладенням, з'єднанням, доторканням елементів знаку. Часто логотип перетворюється на своєрідну загадку: літери деформуються так, що їх прочитання стає розгадуванням ребусу. Також намітилась тенденція до ускладнення форми торгових марок. Вони стають дедалі контрастнішими.

Існує ціла низка знаків, що за композиційною побудовою нагадують герби, а також середньовічні вивіски. Ці процеси відбуваються внаслідок пересиченості простими за формою торговими марками.

У торгових марках можна знайти помітні адаптації під європейські зразки. Таке явище було викликане стереотипом, який з'явився ще за радянських часів: “західні товари якісніші за вітчизняні.” Проте у процесі становлення торгової марки в Україні простежується і тенденція до вираження національної самоідентифікації. У знаках часто вживались національні мотиви: стилізоване зображення дівчини у національному вбранні, козака, калини, соняшника, трембіти, тощо.

2. ОСОБЛИВОСТІ ТОРГОВОЇ МАРКИ, ЯК ОБ'ЄКТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Право інтелектуальної власності на певну торговельну марку може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам.

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом.

Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Свідоцтво надає право його володільцеві забороняти іншим особам використовувати зареєстровану торговельну марку без його дозволу, за винятком випадків правомірного використання торговельної марки без його дозволу.

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку є чинними протягом десяти років з дати, наступної за датою подання заявки на торговельну марку в установленому законом порядку, якщо інше не встановлено законом. Зазначений строк може бути продовженим щоразу на десять років у порядку, встановленому законом.

Чинність майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку припиняється в установленому законом порядку достроково у зв'язку з перетворенням торговельної марки у загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку може бути припинено достроково за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору, а також в інших випадках, передбачених законом. Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на її використання, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом. Відновлення чинності достроково припинених виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку. Чинність достроково припинених виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку може бути відновлено у порядку, встановленому законом, за заявою особи, якій ці права належали у момент їх припинення. Права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

Будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача). Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано торговельну марку або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.

Використанням торговельної марки у сфері господарювання визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг.

Суб'єкти права на торговельну марку можуть проставляти попереджувальне маркування, яке вказує на те, що торговельна марка, яка застосовується, зареєстрована в Україні. Суб'єкти права на торговельну марку, які здійснюють посередницьку діяльність, можуть на підставі договору з виробником товару (послуг) використовувати свою торговельну марку з торговельною маркою виробника, а також замість його торговельної марки.

Право інтелектуальної власності на торговельну марку може бути передано як вклад до статутного фонду суб'єкта господарювання. У разі банкрутства суб'єкта господарювання право на торговельну марку оцінюється разом з іншим майном цього суб'єкта.

Торговельна марка, право на яку належить кільком особам, - це марка, що відрізняє товари і послуги учасників об'єднання підприємств (торговельна марка об'єднання, спільна торговельна марка) від однорідних товарів і послуг інших суб'єктів господарювання, або використовується спільно кількома суб'єктами в інших випадках, передбачених законом. Реєстрація торговельної марки, право на яку належить кільком особам, здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”.

Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення. Ті ж самі дії вчинені службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. ВИДИ ТОРГОВИХ МАРОК

Торговельна марка - термін, передбачений з 2004 року у ст. 420 нового Цивільного кодексу України.

Знак для товарів і послуг - термін, встановлений законом України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”.

Торгова марка - англ. “trademark”, часто вживаний, розмовний термін.

Товарний знак - знак для маркірування товарів, розмовний термін.

Логотип - графічне виконання словесного знака.

Бренд - знак, що має високу репутацію і популярність.

Вирізняють наступні види торгових марок:

1. За формою вираження:

– словесні - оригінальні слова, назви, словосполучення, короткі фрази, які використовуються для позначення товарів та послуг (Dior Ford, Apple, Марс, Наполеон, Волга тощо).Наприклад:

– зображувальні - конкретні й абстрактні малюнки, зображення живих істот, предметів, інших об'єктів, фігур, композицій ліній, прям, які слугують для позначення товарів та послуг. Наприклад:

– комбіновані - знаки, які включають словесні, зображувальні та об'ємні позначення товарів та послуг (слова, символи, малюнки, фігури тощо) сюжетно та композиційно поєднані між собою. Наприклад:



– об'ємні - тривимірні позначення, фігури та їх комбінації, які забезпечують оригінальне оформлення виробу (форма пляшки “Coca-Cola”, флакони для парфумів “Сальвадор Далі”, фігурне мило, упаковки для цигарок тощо) Наприклад:

– нетрадиційні знаки - звукові, світлові, запахові позначення товарів і послуг (музичні мелодії, шумові, світлові ефекти, оригінальний звук тощо).

2. Залежно від чисельності користувачів вирізняють:

– індивідуальні знаки - позначення, зареєстровані на ім'я конкретної юридичної або фізичної особи - СПД , який одноособово вирішує використовувати знак самостійно чи передати право на його використання іншим особам;

– знаки, що перебувають у спільній власності - знаки, що належать кільком особам, взаємовідносини між якими визначаються відповідною угодою;

– колективні знаки - знаки, що позначають товари і послуги, які виробляються і (або) реалізуються особами, які входять у певне добровільне об'єднання (спілку, асоціацію);

– сертифікаційні (гарантійні) знаки - знаки, що виступають як юридична гарантія певного рівня якості товарів і послуг, які вони позначають;

3. За ступенем відповідності розрізняють такі знаки:

– звичайні знаки - будь-яке нове та оригінальне позначення товару чи послуги, яке відповідає умовам охороноздатності певної країни, зареєстровано і охороняється на її території;

– загальновідомі товарні знаки - позначення, відомі широкому колу осіб, і такі, що асоціюються у їхній свідомості з конкретним товаром, послугою;

– знамениті знаки - знаки, які мають виняткову цінність та самостійну привабливість, що виявляється незалежно від товарів та послуг, які ними позначаються.

4. За розрізняльною здатністю виокремлюють такі знаки:

– знаки з високою роздільною здатністю - дозвільні, чудернацькі позначення (Kodak, Xerox), або слова, що не стосуються безпосередньо товару (послуги), який позначають (Camel);

– навіювальні знаки - що мають певне відношення до товару (послуги), який позначають, і “навіюють думку” про нього;

– описові знаки - які акцентують увагу на певних рисах, атрибутах, властивостях маркованого товару або послуги.

Приклади торгових марок:

4. РЕЄСТРАЦІЯ ТОРГОВИХ МАРОК В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ

Реєстрація торгової марки в Україні.

Реєстрацію і охорону прав на інтелектуальну власність в Україні проводить відділення експертизи заяв на знаки для товарів та послуг та промислових зразків Державного підприємства “Українського інституту промислової власності” держдепартаменту інтелектуальної власності Міністерства науки та освіти України, котрий знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Глазунова 1.

Право власності на знак надається на 10 років, після спливу терміну цей строк може бути продовжений неодноразово на наступні 10 років.

Якщо торгівельна марка знаходиться на реєстрації, заявник має право використовувати маркування “ТМ”, а якщо марка зареєстрована, то ставиться знак ® на продукцію поряд зі своїм торгівельним знаком. Реєстрація торгової марки та одержання відповідного свідоцтва необхідно також для одержання домену в зоні UA (наприклад, proxima.ua). Зареєстрована торговельна марка , надає її власнику право розміщувати зображення торговельної марки на печатці підприємства, або фізичної особи-підприємця.

Реєстрація торгівельної марки передбачає наступні терміни та платежі:

– 18-25 місяців. Офіційні збори - від 1000 грн., та вартість послуг компанії;

– 8-9 місяців. До платежів по п. 1 додається офіційний збір від 1900 грн.*, та вартість послуги компанії;

– 3-5 місяців. До платежів по п. 1 додається офіційний збір від 3600 грн.*, та послуги компанії;

* сума збору розраховується при наданні логотипу і докладному переліку товарів та послуг.

Процес реєстрації торгової марки передбачає проведення експертизи на тотожність чи подібність торгової марки з раніше зареєстрованими чи поданими на реєстрацію торговими марками. Необхідно зазначити те, що у випадку того як експертиза знаходить тотожні торгові марки, або подібні настільки, що їх можна сплутати, в реєстрації відмовляють, а всі платежі не повертаються.

Щоб пересвідчитися в тому, що Ваша торгова марка не подана на реєстрацію або не зареєстрована іншими особами, можна провести експертизу на тотожність і схожість перед її подачею на реєстрацію. Вартість офіційних платежів - від 540 грн., Термін виконання 10-15 робочих днів. За результатами перевірки надається звіт, в якому вказуються подібні або тотожні торгівельні марки. Звіт дозволяє зробити висновки чи варто подавати заяву на реєстрацію торгівельної марки. Можливе проведення пошуку тільки по марках зареєстрованих на території України, в даному випадку відсутні офіційні платежі, оплачується тільки вартість послуги компанії.

Для проведення реєстрації необхідні наступні документи:

1. Логотип.

2. Копію свідоцтва про державну реєстрацію (для приватних підприємців та юридичних осіб).

3. Перелік товарів та послуг, які надаватимуться під торговою маркою.

Реквізити для укладення договору (р/р, ідентифікаційний код, назва банку).

Можлива реєстрація торгової марки, яку можна використовувати як на території України, так і не території держав Мадридської конвенції.

Реєстрація торгової марки в країнах Мадридської конвенції.

Реєстрація торгового знаку (торгівельної марки) одночасно в декількох державах Мадридського договору (на даний момент це 81 країна) передбачає подання єдиної заяви в компетентний орган і отримання правової охорони торгового знаку у визначених заявником державах. Реєстрація торгівельної марки в країнах Мадридського договору передбачає наступні платежі:

Мито за подання заяви на реєстрацію торгівельної марки:

чорно-біле зображення - 653 шв. франка

кольорове зображення - 953 шв. франка

додатково за кожен клас МКТУ більше одного - 73 шв.франка.

Індивідуальне мито кожної країни-учасниці Мадридського договору коливаються від 141 до 2 229 шв. франків. У випадку необхідності отримання охорони в країнах не вказаних в свідоцтві не обов'язково охоплювати максимальну кількість держав, оскільки є можливість розширення дії свідоцтва. Термін реєстрації для всіх вказаних в заяві країн становить 12-18 місяців.

Реєстрація торгової марки в Російській Федерації.

Отримання правової охорони торгівельної марки (знаку для товарів та послуг) на території Російської Федерації передбачає подання заяви у Федеральний інститут промислової власності.

Реєстрація торгівельної марки на території Російської Федерації передбачає наступні платежі та збори:

Збір за подання заявки на реєстрацію торгівельної марки - 8 500 рублів додатково, за кожен клас (коли більше одного) - 1 500 рублів

Збір за видачу свідоцтва на торгівельну марку - 10 000 рублів.

Термін реєстрації торгівельної марки в Російській федерації становить 18-24 місяці.

Реєстрація торгової марки в Білорусії.

Отримання правової охорони торгівельної марки (знаку для товарів та послуг) на території Республіки Білорусія передбачає подання заявки в Національний центр інтелектуальної власності.

Реєстрація торгівельної марки на території Республіки Білорусія передбачає наступні платежі та збори:

Збір за подання заяви на реєстрацію торгівельної марки - 93 000 білоруських рублів

Термін реєстрації торгівельної марки в Республіці Білорусь становить 18-24 місяці.

ВИСНОВКИ

Отже, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Є такі основні види торгових марок, як: словесні, зображувальні, комбіновані, об'ємні.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи.

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом.

Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку є чинними протягом десяти років з дати, наступної за датою подання заявки на торговельну марку в установленому законом порядку.

Реєстрацію і охорону прав на інтелектуальну власність в Україні проводить відділення експертизи заяв на знаки для товарів та послуг та промислових зразків Державного підприємства “Українського інституту промислової власності” держдепартаменту інтелектуальної власності Міністерства науки та освіти України

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів та послуг”

2. А.Кодинець Торгова марка: проблеми функціональної ієрархії// Право України. - 2005. - №12. - с. 44-47

3. В.Березанська Щодо торгової марки і розпорядження правами на них (із практики роботи Вищого Господарського Суду України) // Інтелектуальна власність. - 2008. - №7. - с. 33-39

4. Г.Андрощук Правова охорона добре відомих торговельних марок у США// Інтелектуальна власність. - 2009. - №8. - с. 38-42

5. Л.Глухівський Експертизи заявок на винаходи і торговельні марки про строки їх проведення у закладі експертизи// Інтелектуальна власність. - 2007. - №10. - с. 50-55

6. М.Солощук, М.Капінос, Е.Лерантович Право інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів, послуг// Інтелектуальна власність. - 2008. - №7. - с. 48-57

7. Т.Шевелева Добре відомі торгові марки у світлі сучасних інформаційних технологій// Інтелектуальна власність. - 2005. - №4. - с. 13-19

8. Базилевич В.Д. Інлелектуальна власність: Підручник. - К.: Знання, 2006. - 431 с. - с. 154-170

9. Л.В. Закалюжна Розвиток торгової марки в Україні// Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - №7. - 2007. - с. 38-43

10. Нестеренко П. Видавничий знак // Вісник Української академії геральдики, товарного знаку та логотипу. - К.: “Новий світ”, 2006. - №61. - с. 34-39

11. www.uapatent.org-UAPATENT.ORG

12. www.uatm.com.ua

13. www.vuzlib.net