Проблеми регулювання правового статусу депутів місцевих рад

Проблеми регулювання правового статусу депутатів місцевих рад

Згідно з Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» (ст. 2) депутат сільської, селищної, міської ради є представником інтересів територіальної громади села, селища, який відповідно до Конституції України і Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п`ять роки.

Депутат місцевої ради - це особа, обрана до представницького органу місцевого самоврядування, уповноважена представляти у ньому інтереси виборців, населення муніципального утворення. Депутати місцевих рад не є посадовими особами місцевого самоврядування, а депутатська діяльність не визначається службовою в органах місцевого самоврядування, хоча і пов'язана зі здійсненням муніципальної влади та спрямована на вирішення справ місцевого значення, на забезпечення прав та законних інтересів територіальних громад.

Правовий статус визначається як юридично закріплене становище суб'єкта у суспільстві, що виражається у певній системі прав і обов'язків. Але частіше мова фактично йдеться про загальний (конституційний) статус, а всі інші галузеві права і обов'язки опиняються за межами. Загальноприйнятим у юридичній літературі став підхід, де пропонувалося вирізняти так звані спеціальні статуси, які й повинні були включати в себе галузеві права і обов'язки, що не ввійшли до правового статусу. Одним із видів спеціального правового статусу є правовий статус депутата,у тому числі й депутата місцевої ради.

Особливість спеціального статусу депутатів місцевих рад полягає в тому, що він базується одразу на двох загальних правових статусах - громадянина України і члена відповідної територіальної громади,- доповнюючи їх новими повноваженнями і водночас покладаючи додаткові обов'язки, обмеження та заборони. Крім того спеціальний статус має більш динамічних характер, тобто може збільшуватись загальний перелік повноважень,підвідомчості та гарантій діяльності.

На сьогодні систему правових актів,що визначають статус депутатів місцевих рад в Україні, складають Конституція України (розділ ХІ);Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»; Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»; Закон України «Про статус депутатів місцевих рад»;Закон України «Про статус депутатів ВР АРК»;регламент відповідної місцевої ради;положення про помічника-консультанта депутата місцевої ради,що затверджується рішенням відповідної місцевої ради.

Згідно з ч.3 ст. 141 Конституції України статус депутатів місцевих рад визначається законом, тобто це питання підлягає виключно законодавчому регулюванню. Але ст. 92 Конституції України до такого переліку відносить тільки статус народних депутатів України( п. 21 ч. 1). Тим самим бачимо, що статус депутатів місцевих рад може піддаватися підзаконної регламентації. Однак регулювання на підзаконному рівні не повинно суперечити законодавчим приписам, а лише конкретизувати та деталізувати загальні законодавчі положення.

Основною проблемою регулювання правового статусу депутатів місцевих рад є те, що він вичерпно, повно, конкретизовано не може регулювати їх функції і повноваження, основні форми роботи, гарантії діяльності та юридичну відповідальність, форм взаємодії депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів між собою та з іншими суб'єктами системи місцевого самоврядування - територіальними громадами, відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, органами самоорганізації населення, а також органами державної влади, насамперед місцевими державними адміністраціями, одним загальним законодавчим актом, що й ускладнює сам процес регулювання.

Втрачається актуальність та чинність багатьох з положень чинного Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» внаслідок перманентних змін до нього та, насамперед, переходу до пропорційної виборчої системи на виборах депутатів міських, районних у містах, районних та обласних рад тощо. Тому Закон України «Про статус депутата місцевої ради» не може розглядатися як базовий, вихідний документ в роботі, але його статті дають цілий ряд необхідних можливостей депутату.

Існуюча законодавча база місцевого самоврядування в Україні та проекти, які реалізовувалися в галузі становлення та розвитку місцевого самоврядування, були спрямовані лише на вирішення окремих питань конституювання статусу депутатів міських рад в Україні, визначали його фрагментарно та вкрай суперечливо. Свідченням тому є суперечлива регламентація статусу сільських, селищних, міських голів в чинній Конституції Україні внаслідок непродуманих змін до неї у 2004 р., відсутність чітких підстав відповідальності сільських, селищних, міських голів у Законі «Про місцеве самоврядування в Україні», висунення ініціатив щодо суттєвого послаблення статусу сільських, селищних, міських голів шляхом обрання їх з числа депутатів рад, перманентні конфлікти між міськими головами та відповідними радами як результат кардинальної зміни виборчої системи щодо виборів депутатів міських рад, відсутність прозорих та ефективних механізмів їх розв'язання тощо. Багато прогалин у чинному законодавстві існує й у частині, що визначає статус секретаря місцевої ради.

Держава повинна звернути увагу на те ,що у чинному законодавстві існує проблема регулювання правового статусу депутатів міських рад та прийняти дії щодо усунення неї, а саме прийняти відповідний нормативно-правовий акт, котрий б всеохоплююче, органічно доповнюватиме існуючі законодавчі акти, деталізуватиме особливості правосуб'єктності депутатів місцевих рад та створюватиме цілісну законодавчу основу для самоврядування територіальних громад та суб'єктів, які представляють їх інтереси. Такий акт має у широкому розумінні визначати правовий статус депутата місцевої ради , на основі якого здійснюватиметься його регулювання.

Підвищення ролі та усебічне врегулювання статусу депутатів місцевих рад сприяло б чіткої визначеності їх завдань, функцій, повноважень, форм діяльності та й їх юридичної відповідальності за стан вирішення питань місцевого значення у територіальній громаді.

Актуальним на сьогоднішній день є прийняття Муніципального кодексу, в якому треба закріпити на законодавчому рівні всі питання, пов'язані з правовим статусом депутатів місцевих рад.