Характеристика злочинів проти встановленого порядку несення військової служби

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю.

2.28 Залишення гинучого військового корабля (Стаття 428)

Об'єктом злочину є порядок виконання військового обов'язку командиром військового корабля і членами його екіпажу, який забезпечує живучість корабля. Об'єктивна сторона злочину полягає у залишенні військового корабля, що гине; 1) командиром, який не виконав до кінця своїх службових обов'язків; 2) особою зі складу команди корабля без належного на те розпорядження командира. Під залишенням корабля розуміється схід з нього на берег, на інше судно, катер чи шлюпку, пліт, гелікоптер тощо. Суб'єктом злочину є: 1) командир військового корабля; 2) старший помічник (помічник) командира корабля, якщо під час загибелі корабля саме він командує кораблем, або 3) будь-який інший військовослужбовець, який входить до складу команди корабля.

3 суб'єктивної сторони злочин може бути вчинений умисно або через необережність.

2.29 Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю (Стаття 429)

Об'єкт злочину - порядок виконання військового обов'язку в бою. З об'єктивної сторони злочин характеризується суспільне небезпечними діями і може проявитися в таких формах:

1) самовільне залишення поля бою під час бою;

2) відмова під час бою діяти зброєю. Місце і час є обов'язковими ознаками об'єктивної сторони розглядуваного злочину, за якими його перша форма відрізняється, зокрема, від злочинів, передбачених ч. 4 ст. 407, ч. З ст. 408, а друга форма - від злочинів, передбачених ч. З ст. 402 і ч. З ст. 409 (у формі обману чи відмови від несення обов'язків військової служби). Суб'єктом злочину є будь-який військовослужбовець.

Якщо військова службова особа, скажімо, сама, без дозволу вищого командира, залишає поле бою і наказує зробити таке саме своїм підлеглим, вона має нести відповідальність за сукупністю злочинів, передбачених ст, ст. 424 і 429, а у разі не зумовленого бойовою обстановкою залишення ворогові засобів ведення війни - і ст. 427. З суб'єктивної сторони злочин характеризується умисною формою вини.

2.30 Добровільна здача в полон Стаття 430

Об'єкт злочину - порядок виконання військового обов'язку в умовах воєнного стану та в бойовій обстановці. З об'єктивної сторони злочин виражається у здачі в полон. Добровільність у ст. 430 означає, що особа не примушується до здачі в полон своїм військовим начальником чи іншою особою і має, можливість і надалі виконувати свій військовий обов'язок.

Суб'єктом злочину є будь-який військовослужбовець.

З суб'єктивної сторони злочин характеризується виною у вигляді прямого умислу, а також спеціальними мотивами. Боягузтво - це несміливість, що властива особі, яка легко піддається почуттю страху, паніці. Легкодухість - це відсутність чи брак твердості, рішучості, мужності. Ці два поняття синонімічні.

2.31 Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні (Стаття 431)

Об'єктом злочину є порядок виконання військовослужбовцем, військового обов'язку в умовах полону.

З об'єктивної сторони злочин може проявитися у таких формах: 1) добровільна участь військовослужбовця, який перебуває в. полоні, у роботах, що мають військове значення, або в інших заходах, які завідомо можуть заподіяти шкоду Україні або союзним з нею державам, за відсутності ознак державної зради (ч. 1 ст. 431); 2) насильство над іншими військовополоненими (ч. 2 ст. 431); 3) жорстоке поводження з іншими військовополоненими з боку військовополоненого, який перебуває на становищі старшого (ч. 2 ст, 431); 4) вчинення військовослужбовцем, який перебуває в полоні, дій спрямованих на шкоду іншим військовополоненим (ч. З ст, 431).

Суб'єктом злочину може бути у першій і четвертій формах - будь який військовослужбовець, що перебуває у полоні, а у другій і третій - військовополонений, який перебуває на становищі старшого Військовополоненим є така, що потрапила під владу військового супротивника, особа, яка належить до особового складу збройних сил сторони, що перебуває у конфлікті, особового складу ополчення і добровільних загонів, що входять до складу цих збройних сил, осіб, що слідують за збройними силами, але не входять до їх складу.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу

2.32 Мародерство (Стаття 432)

До загальних обов'язків військовослужбовця належать, зокрема, обов'язок дорожити бойовою славою ЗС та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця ЗС, поважати бойові та військові традиції, честь і гідність кожної людини.

Предметом мародерства може бути тільки приватне майно (гроші, годинники, медальйони тощо) вбитих чи поранених, незалежно від того, до чисі армії останні належать.

З об'єктивної сторони злочин виражається у суспільне небезпечних діях - викраденні речей, що знаходяться при вбитих і поранених Обов'язковою ознакою складу є місце - поле бою.

Суб'єктом злочину є будь-який військовослужбовець 3 суб'єктивної сторони злочин може бути вчинений тільки з прямим умислом

2.33 Насильство над населенням у районі воєнних дій (Стаття 433)

Об'єкт злочину - порядок дотримання звичаїв та правил війни.

3 об'єктивної сторони злочин полягає у суспільне небезпечних діях формами його є

1) насильство щодо населення у районі воєнних дій,

2) протизаконне знищення майна, що належить населенню, під приводом воєнної необхідності, вчинюване у районі воєнних дій,

3) протизаконне відібрання майна, що належить населенню, під приводом воєнної необхідності, вчинюване у районі воєнних дій (ч 1 ст 433),

4) розбій, вчинюваний щодо населення у районі воєнних дій (ч 2 ст 433).

Обов'язковою ознакою складу злочину є місце його вчинення. Під районом воєнних дій розуміється територія, на якій ведуться воєнні (бойові) дії. Суб'єктом злочину є будь-який військовослужбовець. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

2.34 Погане поводження з військовополоненими (Стаття 434)

Об'єкт злочину - порядок дотримання звичаїв та правил війни.

Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільне небезпечним діянням у формі:

1) поганого поводження з військовополоненими:

а) яке мало місце неодноразово;

б) пов'язаного з особливою жорстокістю;

в) спрямованого проти хворих і поранених;

г) недбалого виконання обов'язків щодо хворих і поранених, за відсутності ознак більш тяжкого злочину.

Суб'єктом злочину у першій його формі може бути будь-який військовослужбовець, а в другій - військовослужбовець, на якого покладено обов'язки по лікуванню хворих і поранених військовополонених і піклуванню про них (лікар, медсестра, санітар тощо).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується у перших трьох його формах умислом, а в четвертій - необережністю

2.35 Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та зловживання ними (Стаття 435)

Об'єкт злочину - порядок дотримання звичаїв та правил війни. Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільне небезпечним діянням у таких формах 1) носіння в районі воєнних дій символіки Червоного Хреста або Червоного Півмісяця (скажімо, нарукавних пов'язок з відповідним знаком) особами, які не мають на те права, 2) зловживання в умовах воєнного стану прапорами чи знаками Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Суб'єктами злочину є військовослужбовці, які не входять до складу медичних формувань чи саиїтарно-транспортних засобів, у т ч військові службові особи - командири кораблів чи повітряних апаратів, інші військові службові особи, за наказом яких транспортні засоби, що не належить до санітарних, були відповідним чином пофарбовані. У разі, якщо в результаті цих дій військових службових осіб настали тяжкі наслідки, діяння кваліфікується за ч 3 ст 423 або ч 4 ст 424.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Список використаної літератури

Спеціальна література

1. Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство України: Частина Особлива: Курс лекцій. -- К.: Атіка, 2001. -- 544 с.

2. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. -- Київ--Харків: Юрінком Ін-тер--Право, 2001. -- 416 с.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. -К.: Каннон, 2001. - 1104 с.