Характеристика злочинів проти довкілля

5

Міністерство освіти і науки України

Самостійна робота:

«Характеристика злочинів проти довкілля»

Виконав: студент групи

Львів-2009

План

1. Загальна характеристика злочинів проти довкілля

2. Характеристика окремих злочинів проти довкілля

2.1 Порушення правил екологічної безпеки (ст. 236)

2.2 Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення (ст. 237)

2.3 Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення (ст. 238)

2.4 Забруднення або псування земель (ст. 239)

2.5 Порушення правил охорони надр (ст. 240)

2.6 Забруднення атмосферного повітря (ст. 241)

2.7 Порушення правил охорони вод (ст. 242)

2.8 Забруднення моря (ст. 243)

2.9 Порушення законодавства про континентальний шельф України (ст. 244)

2.10 Знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245)

2.11 Незаконна порубка лісу (ст. 246)

2.12 Порушення законодавства про захист рослин (ст. 247)

2.13 Незаконне полювання (ст. 248)

2.14 Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249)

2.15 Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів (ст. 250)

2.16 Порушення ветеринарних правил (ст. 251)

2.17 Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 252)

2.18 Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (ст. 253)

2.19 Безгосподарське використання земель (ст. 254)

Список використаної літератури

1. Загальна характеристика злочинів проти довкілля

Відповідно до Конституції України і зокрема до ст.50 і ст.16, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля пов'язане з обов'язком держави по забезпеченню екологічної безпеки і підтриманню екологічної рівноваги на території України. «Екологічна безпека є такий стан довкілля, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей».

Екологічна безпека гарантується здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.

В арсеналі заходів забезпечення екологічної безпеки знаходиться й інститут правової відповідальності, включаючи кримінальну. До недавнього часу Кримінальний кодекс України 1960 року не мав окремого розділу про відповідальність за злочинні посягання на суспільні відносини безпечного і раціонального використання природних ресурсів в Україні. Не було навіть статей про відповідальність за псування головного природного ресурсу - землі. Не було задовільного визначення поняття екологічних злочинів і задовільної системи екологічних злочинів.

У чинному Кримінальному кодексі України ці недоліки виправлені. До кодексу включено окремий розділ VIII - «Злочини проти довкілля», у якому є нові норми про відповідальність за забруднення або псування земель (ст. 239 КК), за знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245 КК), за безгосподарське використання земель (ст. 254 КК).

Належне використання всіх кримінально-правових засобів охорони природного середовища буде сприяти безпечному і раціональному використанню природних ресурсів України.

Питання про родовий об'єкт злочинів проти дозвілля у доктрині кримінального права ще не знайшли однозначного визначення. Родовим об'єктом цих злочинів є суб'єкт суспільних відносин населення України.

Належне цьому суб'єкту благо - природна можливість існування, предмети, залучені в сферу суспільних відносин, - земля, її надра, вода, атмосферне повітря, рослинний і тваринний світ.

Предметом екологічних злочинів є компоненти природного середовища - земля, її надра, вода, атмосферне повітря, рослинний і тваринний світ. У їх створення не вкладено людську працю, і вони не набули якості майна. Це можуть бути такі компоненти, які хоч і акумулюють певну кількість людської праці (наприклад, ліс, що виріс із лісопосадок під час лісовідновлювальних робіт, вирощені і випущені в природні водойми мальки цінних порід риб), але їх розвиток відбувається в природних умовах. Вони не вичленені з природного середовища людською працею і цим відрізняються від предмета злочинів проти власності.

Об'єктивна сторона більшості екологічних злочинів характеризується дією, (ст.. 239, 242, 235, 239 ¹) а злочину, передбаченого ст. 237 КК, - бездіяльністю.

Більшість злочинів проти довкілля належить до злочинів з матеріальним складом (статті 236, 237, 239, 254, та ін.), деякі належать до злочинів з формальним складом і є закінченими в момент вчинення самого діяння (ч. 1 ст. 253, ст. 240, ст. 248, ст. 250).

Об'єктивна сторона більшості екологічних злочинів характеризується умислом або необережністю.

Субєктами екологічних злочинів можуть бути особи, яким виповнилося на момент вчинення злочину 16 років. Субєктом злочину передбаченого ч. 2 ст. 244 ККУ може бути тільки іноземна особа.

Субєктами злочинів передбачених статтями 236, 237, 238, 243 можуть бути тільки службові особи.

Злочини проти довкілля - це суспільно небезпечні винні кримінально карані діяння, що посягають на таку соціальну цінність, як оточуюче людину природне середовище.

За своїм безпосереднім об'єктом всі злочини проти довкілля можуть бути поділені на: 1) злочини проти екологічної безпеки (статті 236, 237, 238 і 253), 2) злочини у сфері землевикористання, охорони надр, атмосферного повітря (статті 239, 240, 241 і 254), 3) злочини у сфері охорони водних ресурсів (статті 242, 243 і 244), 4) злочини у сфері лісовикористання, захисту рослинного і тваринного світу (статті 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251 і 252).

2. Характеристика окремих злочинів проти довкілля

2.1 Порушення правил екологічної безпеки (ст. 236)

Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в порушенні (дії або бездіяльності) порядку проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів. Правила проведення такої експертизи встановлені в постанові Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р.

Ознакою об'єктивної сторони злочину є наявність наслідків -- загибелі людей, екологічного забруднення значних територій або інших тяжких наслідків.

Загибель людей -- це смерть хоча б однієї людини. Екологічне забруднення значних територій може бути пов'язане із забрудненням землі, водних ресурсів, атмосферного повітря або продуктів харчування в цьому регіоні, радіоактивними, хімічними та іншими речовинами, що створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей.

Інші тяжкі наслідки -- це заподіяння шкоди здоров'ю людей або інший збиток, наприклад, зруйнування або пошкодження заповідних територій.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується складною (подвійною) формою вини: щодо дії (бездіяльності) -- умисел або необережність, щодо наслідків -- тільки необережність.

Суб'єкт злочину -- службова особа, відповідальна за проведення екологічної експертизи, а так само за порушення вказаних правил проектування, будівництва, експлуатації підприємств, споруд та інших об'єктів.

2.2 Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення (ст. 237)

Основним безпосереднім об'єктом злочину є екологічна безпека в частині встановленого порядку ліквідації та усунення наслідків екологічного забруднення, а додатковим обов'язковим об'єктом - життя людини власність або інші блага.

Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в 1) ухиленні від проведення або неналежному проведенні на території, що зазнала забруднення небезпечними речовинами або випромінюванням, дезактиваційних чи інших відновлювальних заходів щодо ліквідації або усунення наслідків екологічного забруднення, 2)наслідки у вигляді загибелі людей або інші тяжкі наслідки, 3)причинний зв'язок між діянням і наслідками.

Під ухиленням тут слід розуміти бездіяльність, тобто пряме невиконання особою дій, необхідних для ліквідації або усунення екологічного забруднення. Неналежне проведення необхідних дій для ліквідації або усунення наслідків екологічного забруднення на певній території означає, що особа, хоч і діє в межах своїх службових обов'язків, але виконує їх неналежним чином, тобто всупереч правилам та інтересам роботи.

Інші тяжкі наслідки -- це істотне погіршення довкілля або стану рослинного і тваринного світу на визначеній забрудненій території, захворювання або масова загибель тварин, птахів, рибних запасів тощо.

Суб'єктивна сторона злочину визначається психічним ставлення винного до наслідків і як правило характеризується необережною формою вини.

Суб'єкт злочину -- службова особа, на яку покладені обов'язки щодо ліквідації та усунення екологічного забруднення.

2.3 Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення (ст. 238)

Об'єктом злочину є встановлений порядок інформування про екологічний стан та стан захворюваності населення, а також право громадян на отримання повної і достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища.

Предметом цього злочину виступають відомості про стан захворюваності населення; екологічний, в тому числі радіаційний стан.

Збирання і обробка цих відомостей покладена на екологічну інспекцію Міністерства екології та природних ресурсів України.

Об'єктивна сторона злочину полягає в приховуванні або умисному перекрученні службовою особою відомостей про екологічний, в тому числі радіаційний, стан у районах з підвищеною екологічною небезпекою, а також про стан захворюваності населення. Перекручення -- це повідомлення в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей такого характеру. Відомості ці стосуються екологічного, в тому числі радіаційного, стану, який пов'язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини і такий, що негативно впливає на здоров'я людей, рослинний та тваринний світ, а також стану захворюваності населення. Приховування означає неповідомлення відповідної інформації адресатам або її несвоєчасне подання їм.

Злочин вважається закінченим при вчиненні хоча б однієї з указаних дій.

Суб'єктивна сторона злочину -- прямий умисел.

Суб'єкт злочину-- службова особа, відповідальна за відомості про екологічний стан та захворюваність населення.

Частина 2 статті 238 передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або в місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки.

2.4 Забруднення або псування земель (ст. 239)

Основний безпосередній об'єкт злочину встановлений порядок раціонального використання, захисту і відтворення земель, як складної природної екосистеми.

Предметом злочину виступають землі будь-якого цільового призначення.

З об'єктивної сторони цей злочин проявляється в забрудненні або псуванні земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими, для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля.

Під забрудненням розуміється внесення в грунт речовин у вигляді різних відходів (отрутохімікатів, хімічних і радіоактивних речовин) тощо.

Псування землі -- це незаконне зняття родючого шару грунту і ґрунтового покриву, що призвело її до непридатного стану, або безконтрольне використання такого шару, розробка корисних копалин при геологорозвідувальних та будівельних та інших роботах, заболочування земель тощо.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується умисною або необережною формою виною.

Суб'єкт злочину -- особа на яку покладено обов'язок виконання спеціальних правил щодо запобігання забруднення і псування земель.

Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення загибелі людей, їх масове захворювання або інші, тяжкі наслідки.

2.5 Порушення правил охорони надр (ст. 240)

Основний безпосередній об'єкт злочину є встановлений порядок раціонального використання й охорони надр та видобування корисних копалин, які є загальнопоширеними. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути життя і здоровя особи та інші блага.

Предметом цього злочину є надра і корисні копалини, крім загальнопоширених.

Надра -- це частина земної кори, що розташована під поверхнею суходолу та дном водоймищ, в межах державних кордонів, і простягається до глибин, доступних для їх добування. До корисних копалин відносяться горючі речовини (нафта, природний газ), метали (залізна руда, мідь, свинець) і благородні метали (золото, іридій, платина, срібло), сировина для металургії, а також вогнетривкі, ювелірні та інші загальнодержавного значення копалини. Перелік їх затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення».

Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в порушенні встановлених правил охорони надр, або в незаконному видобуванні корисних копалин.

Порушення встановлених правил охорони надр може полягати в недотриманні строків видобування, місця, розміру і видів копалин та інших умов і правил, що забезпечують безпеку людей та видобування.

Незаконне видобування корисних копалин -- це їх видобування без відповідного дозволу, крім загальнопоширених (пісок, гравій, глина, галечник та ін.).

Суб'єктивна сторона злочину -- умисел і необережність.

Суб'єкт злочину -- загальний

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення цього злочину на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду або повторно, або якщо він спричинив загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки.

2.6 Забруднення атмосферного повітря (ст. 241)

Основний безпосередній об'єкт злочину - порядок охорони атмосферного повітря. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути життя та здоровя особи і інші блага.

Предметом цього злочину є атмосферне повітря, що знаходиться у відкритому просторі над територією України.

Об'єктивна сторона злочину -- це дія або бездіяльність щодо забруднення атмосферного повітря або зміни його природних властивостей, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля.

Забруднення -- це, наприклад, викиди токсичних або інших шкідливих речовин в атмосферу з перевищенням допустимих концентрацій. Інші зміни природних, властивостей атмосфери -- це зміна складу повітря в певній місцевості внаслідок будь-яких дослідів або дій з хімічними речовинами чи іншими властивостями.

Суб'єктивна сторона цього злочину виражена в змішаній формі вини: щодо порушення правил може бути умисел або необережність, щодо наслідків -- необережність.

Суб'єкт злочину -- спеціальний: це працівник підприємства, установи, організації, у зв'язку з діяльністю якого відбувається забруднення атмосферного повітря чи інші негативні зміни в атмосфері і на якого покладено обов'язок дотримуватись спеціальних правил з приводу забезпечення чистоти і оптимального стану атмосферного повітря.

Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення загибелі людей або інших тяжких наслідків.

2.7 Порушення правил охорони вод (ст. 242)

Основний безпосередній об'єкт злочину - встановлений порядок раціонального і науково обґрунтованого використання водних об'єктів. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути життя та здоровя особи і інші блага.

Предметом цього злочину є всі водні об'єкти на території України, що беруть участь в кругообігу вод і нерозривно пов'язані з довкіллям. Це -- ріки, озера, водосховища, канали, ставки, підземні води, джерела, морські затоки, протоки, лимани та інші водоймища, що знаходяться на поверхні або під землею, включені та не включені до господарського обороту.

Об'єктивна сторона злочину проявляється в порушенні правил охорони вод (водних об'єктів), якщо це спричинило забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміну їхніх природних властивостей, або виснаження водних джерел і створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля.

Між забрудненням вказаних водних джерел і наслідками, що настали внаслідок цього, має бути встановлений причинний зв'язок.

Суб'єктивна сторона злочину -- змішана форма вини, тобто умисел або необережність щодо порушення правил, та необережність до наслідків.

Суб'єкт злочину -- загальний. Дії службових осіб потребують додаткової кваліфікації за ст. 253

Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення загибелі або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки.

2.8 Забруднення моря (ст. 243)

Основний безпосередній об'єкт злочину - встановлений порядок використання та охорони моря. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути життя та здоровя особи, власність та інші блага.

Об'єктивна сторона цього злочину визначається законом як забруднення моря і проявляється в таких двох формах: 1) в порушенні спеціальних правил з матеріалами чи речовинами, шкідливими для життя чи здоров'я людей або живих ресурсів моря; 2) у незаконному скиданні чи похованні вказаних матеріалів, речовин та відходів.

Важливе значення у визначенні об'єктивної сторони цього складу має така ознака, як місце вчинення злочину. Забруднення моря шляхом порушення спеціальних правил, поводження з певними речовинами, матеріалами, відходами здійснюється в межах внутрішніх морських або територіальних вод України, або вод виняткової (морської) економічної зони України, а забруднення шляхом незаконного скидання вказаних речовин і відходів, їх поховання -- в межах внутрішніх морських територіальних вод України або у відкритому морі.

Як наслідок вказаних дій необхідно встановити наявність забруднення моря і створення небезпеки для життя і здоров'я людей або живих ресурсів моря, чи можливість перешкодити законним видам використання моря внаслідок вказаного забруднення.

Суб'єктивна сторона злочину передбачає змішану форму вини: щодо забруднення моря -- умисел або необережність, щодо наслідків -- необережність.

Суб'єкт цього злочину в першій і другій його формах спеціальний. Суб'єктом злочину в третій його формі є спеціально відповідальні за інформування адресатів особи.

Частина 2 ст. 243 передбачає відповідальність за ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного та рослинного світу або інші тяжкі наслідки.

Частина 3 ст. 243 передбачає по суті самостійний склад злочину.

Об'єктивна сторона цього складу проявляється в неповідомленні спеціально відповідальними за те особами морських та повітряних суден або інших засобів і споруд, що знаходяться в морі, адміністрації найближчого порту України, іншому уповноваженому органу або особі, а у разі скидання з метою поховання -- і організації, яка видає дозволи на скидання, інформації про підготовлюване або здійснене внаслідок крайньої потреби скидання чи невідворотні втрати ними в межах внутрішніх морських і територіальних вод України або у відкритому морі шкідливих речовин чи сумішей, що містять такі речовини понад встановлені норми, інших відходів, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей або живих ресурсів моря чи могло завдати шкоди зонам лікування і відпочинку або перешкодити іншим законним видам використання моря.

Суб'єктивна сторона цього злочину може бути у вигляді умислу або необережності.

Суб'єкт злочину -- особа, спеціально відповідальна за своєчасне і достовірне повідомлення адміністрації про випадки скидання або поховання в морі.

2.9 Порушення законодавства про континентальний шельф України (ст. 244)

Основний безпосередній об'єкт злочину - встановлений порядок використання, освоєння та охорони континентального шельфу України. Додатковими об'єктами визнаються безпека морського судноплавства, екологічна безпека.

Предметом цього злочину є континентальний шельф України. Континентальний шельф України -- це поверхня і надра морського дна до глибини 200 м, що примикають до території України.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 244, характеризується дією або бездіяльністю і виражається: в порушенні законодавства про континентальний шельф України, що заподіяло істотну шкоду, а також невжитті особою, що відповідає за експлуатацію технологічних установок або інших джерел небезпеки в зоні безпеки, заходів для захисту живих організмів моря від дії шкідливих відходів або небезпечних випромінювань та енергії, якщо ці створило небезпеку їх загибелі або загрожувало життю чи здоров'ю людей.

Злочин визнається закінченим: 1) з моменту заподіяння істотної шкоди - у разі порушення законодавства про континентальний шельф (матеріальний склад злочину); 2) з моменту створення небезпеки загибелі живих організмів або загрози життю чи здоров'ю людей - у разі неприйняття відповідною особою заходів захисту (матеріальний склад злочину); 3) з моменту проведення іноземцем недозволених робіт на континентальному шельфі України (формальний склад злочину).

Суб'єктивна сторона злочину може бути як умисною, так і не обережною.

Суб'єкт злочину у формі порушення законодавства про континентальний шельф України загальний. Суб'єкт невжиття заходів для захисту живих організмів моря від дії шкідливих відходів або небезпечних випромінювань - спеціальний: це особа, яка відповідає за експлуатацію технологічних установок або інших джерел небезпеки у зонах безпеки на континентальному шельфі. Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 244, є осудний громадянин іноземної держави, якому виповнилось 16 років.

2.10 Знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245)

Основний безпосередній об'єкт злочину - це встановлений грядок охорони І відтворення лісу як важливого екологічного й економічного багатства, інтереси громадської безпеки. Додатковим факультативним об'єктом знищення або пошкодження лісових масивів можуть бути життя і здоров'я особи, власність, інші блага.

Предметом цього злочину є лісові масиви, зелені насадження навколо населених пунктів, вздовж залізниць або інші такі насадження,

Лісові масиви -- це значні за площею земельні ділянки, зайняті лісом, що являють собою сукупність землі, рослинності (дерева, чагарники), тварин, мікроорганізмів та інших компонентів, які за своїм розвитком біологічно впливають один на одного та на довкілля.

Ліси на території України а також зелені насадження навколо населених пунктів, вздовж автомобільних залізниць або інші такого типу насадження виконують різні охоронні функції: санітарно-гігієнічні, оздоровчі, водозахисні, протиерозійні тощо.

З об'єктивної сторони злочин проявляється в знищенні або пошкодженні лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць або інших таких насаджень вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом.

Під знищенням розуміється повна загибель лісового масиву, припинення його існування, пошкодження -- це часткова його загибель.

Суб'єктивна сторона злочину передбачає змішану форму вини: щодо дії -- умисел або необережність, щодо наслідків -- необережність. Наявність умислу щодо наслідків може свідчити про здійснення іншого, більш небезпечного злочину.

Суб'єкт злочину -- загальний.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 245) є спричинення загибелі людей, масової загибелі тварин або інших тяжких наслідків

2.11 Незаконна порубка лісу (ст. 246)

Об'єкт злочину - встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу як важливого елемента навколишнього природного середовища.

Предметом цього злочину є ліс, тобто дерева і чагарники в природному стані, які невідокремлені від коріння і зростають у всіх лісах, незалежно від їх характеру а також у заповідниках, на територіях і об'єктах природно-заповідного фонду або в інших лісах, що особливо охороняються.

Порубка дерев в містах, селищах, інших населених пунктах (в парках, скверах, садах, на вулицях, на територіях підприємств, організацій, в придорожніх смугах, а також на сільгоспугіддях, садибах, дачних дільницях тощо) не охоплюється ознаками цього злочину і може бути кваліфікована як викрадення чужого майна. Заготівля поваленого вітром лісу (буреломного) розглядається як самоуправство. Викрадення зрубаної деревини є злочином проти власності

Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в незаконні порубці лісу, тобто у відділенні дерев, що знаходяться в лісі, від кореня незалежно від засобів, що використовуються для цього, і способів (за допомогою сокири, пилки або механічної тяги тощо). Незаконною визнається порубка лісу без відповідного дозволу (тобто лісопорубного квитка чи ордера), виданого відповідним органом аби хоч і за лісопорубним квитком або ордером, але не на відведеній дільниці, в більшій, ніж дозволено кількості, не тих порід дерев або недозволеним способом. Закінченим злочин є з моменту, коли дерева зрубані і цим заподіяна істотна шкода.

Суб'єктивна сторона злочину -- прямий умисел.

Суб'єкт злочину -- загальний.

2.12 Порушення законодавства про захист рослин (ст. 247)

Об'єктом злочину є встановлений порядок захисту рослинного світу, у т.ч. в частині попередження і боротьби зі шкідниками і хворобами рослин. Предметом злочину є рослини (сільськогосподарські, дикорослі, інші) та їхні природні властивості, а також плоди рослин - зерно, насіння, овочі, фрукти, коренеплоди тощо. Рослини - це організми, які живляться органічними і неорганічними речовинами ґрунту, води і повітря і здатні створювати органічні речовини з неорганічних у природному стані. Об'єктивна сторона включає в себе три ознаки: 1) діяння - порушення правил, установлених для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин, та Інших вимог законодавства про захист рослин; 2) тяжкі наслідки; 3) причинний зв'язок між діянням і наслідками.

Поняттям рослин охоплюються не тільки живі виростаючі їх види, а й насіннєвий або посадочний матеріал (насіння, цибулини, бульби), а так само відповідна сільськогосподарська продукція (зерно, плоди тощо). Тяжкими наслідками слід визнати заподіяння значної матеріальної шкоди, зараження хворобами або загибель значної частини площ лісу, залишення великої площі землі без посадок тощо.

Суб'єктивна сторона злочину -- змішана форма вини: щодо порушення -- умисел або необережність, щодо наслідків -- тільки необережність.

Суб'єкт злочину -- загальний.

2.13 Незаконне полювання (ст. 248)

Об'єктом злочину є встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу суходолу.

Полювання -- це висліджування з метою здобичі, переслідування і сама здобич (відлов, відстріл диких звірів та птахів). До полювання прирівнюється також перебування в мисливських угіддях з мисливськими об'єктами, рушницями чи іншими знаряддями здобичі, а також із здобутою продукцією.

Предметом незаконного полювання є дикі звірі та птахи, які перебувають у стані природної волі та відносяться до так званого мисливського фонду. Мисливський фонд це перелік видів дичини, на яку можна полювати за умови дотримання всіх правил полювання.

Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в незаконному полюванні, тобто в порушенні правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконному полюванні в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полюванні на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України. Полювання в заборонений час -- це полювання в час, коли воно повністю заборонене або стосується лише тих звірів або птахів, на яких полювати заборонено саме в цей проміжок часу, а також полювання в заборонених місцях -- де воно заборонено взагалі або може проводитися лише за спеціальним дозволом, наприклад, заповідники, зелені зони навколо міст та населених пунктів, в самих населених пунктах тощо.

Суб'єктивна сторона цього злочину -- умисел або необережність.

Суб'єкт злочину -- загальний. Службова особа, яка використала своє службове становище для полювання несе відповідальність за ч. 2 ст. 248.

У частині 2 ст. 248 передбачена відповідальність за полювання, вчинене службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за цей злочин.

2.14 Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249)

Об'єкт злочину - встановлений порядок раціонального використання, охорони і відтворення риб та інших об'єктів водної фауни як важливої складової частини навколишнього природного середовища.

Предметом цього злочину є риба різних видів, дельфіни, креветки, кальмари, восьминоги, раки, краби та інші водні тварини, які знаходяться в стані природної волі, а також морські водорості і трави, що мають промислове значення для виробництва добрива, медичних препаратів і продуктів харчування.

Незаконна ловля таких водних тварин, як видри, ондатри, та інших кваліфікується як незаконне полювання.

Дії осіб, винних в незаконному вилові риби, добуванні водних тварин, які вирощуються різними підприємствами та організаціями в спеціально обладнаних або пристосованих водоймах, або заволодіння рибою, водними тваринами, відловленими цими організаціями, або які знаходяться в розплідниках, у вольєрах диких тварин, птахів, підлягають кваліфікації як викрадення чужого майна.

Об'єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння - незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом; 2) наслідки у вигляді істотної шкоди; 3) причинний зв'язок між діянням і наслідками. Зайняття водним добувним промислом - це дії, які полягають у вилученні (ловля, збирання, добування тощо) будь-якими знаряддями (промисловими, любительськими, забороненими) водних живих ресурсів із природного середовища.

Зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом визнається кримінально караним за умови його незаконності. Незаконність означає, що зайняття вказаним промислом відбувається без належного дозволу, в заборонений час, у недозволених місцях, забороненими знаряддями і способами лову

Суб'єктивна сторона злочину -- умисел.

Суб'єкт злочину -- загальний.

Кваліфікуючими ознаками (ч. 2 су. 249) є вчинення злочину: 1) способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу; 2) особою, раніше судимою за цей злочин. До способів масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу потрібно відносити такі прийоми рибальства, які здатні викликати загибель значної кількості водних біоресурсів: застосування вибухових і отруйних речовин, електроструму, спорудження гаток, запруд, спускання води з рибогосподарських водойм, спосіб тралення при лові закидними неводами і волокушами із суден, одночасне або чергове закидання неводів з протилежних берегів "в замок", перекриття будь-якими засобами чи знаряддями лову більше 2/3 ширини русла річки або протоки тощо

2.15 Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів (ст. 250)

Об'єктом злочину є порядок проведення вибухових робіт, встановлений з метою захисту і раціонального використання рибних запасів і диких водних тварин. Предмет злочину - риби і дикі водні тварини, які перебувають у стані природної свободи

Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в проведенні вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів або диких водних тварин.

Для відповідальності не потрібне настання шкідливих наслідків, досить самого факту проведення вибухових робіт з порушенням правил рибоохорони.

Суб'єктивна сторона цього злочину -- умисел або необережність.

Суб'єкт злочину -- загальний.

2.16 Порушення ветеринарних правил (ст. 251)

Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок захисту тваринного світу в частині дотримання ветеринарних правил, попередження і боротьби із заразними хворобами диких і свійських тварин. Додатковим факультативним об'єктом можуть бути здоров'я населення (у разі поширення безпосередньо або через інфіковані продукти тваринництва хвороб, здатних передаватись від тварин людям), інші блага.

Об'єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння - порушення ветеринарних правил; 2) тяжкі наслідки; 3) причинний зв'язок між діянням і наслідками

Наслідками злочину є поширення епізоотії, тобто заразливих хвороб тварин, що відрізняються безперервністю та масовістю епізоотичного процесу (наприклад, ящур тощо), або інші тяжкі наслідки (наприклад, велика пошесть тварин чи птахів, масова загибель риби, дичини, бджіл, захворювання людей від хвороб, загальних для людей і тварин тощо).

Між порушенням ветеринарних правил і цими наслідками слід встановлювати причинний зв'язок.

Злочин вважається закінченим з моменту настання тяжких наслідків. Порушення ветеринарних правил, що не спричинило вказаних наслідків, тягне за собою адміністративну відповідальність

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується умислом чи необережністю щодо порушення ветеринарних правил і необережністю -- щодо наслідків.

Суб'єкт злочину -- загальний.

2.17 Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 252)

Основний безпосередній об'єкт злочину - встановлений порядок охорони, відтворення і використання об'єктів природно-заповідного фонду України, інших територій та об'єктів, взятих під охорону держави, як специфічних елементів, що мають особливий екологічний статус. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути життя особи або інші блага.

Предметом цього злочину є території, взяті під охорону держави, та об'єкти природно-заповідного фонду. До них відносяться такі об'єкти природи, які являють собою велику наукову, історичну цінність, а також цінність в лікувально-оздоровчому плані. Наприклад, Нікитський ботанічний сад у Криму, Тростянецький парк в Сумській області, Дніпровські пороги в Запорізькій області, Одеські катакомби, Володимирська гірка в Києві.

До об'єктів природно-заповідного фонду належать території та об'єкти систематичного нагляду, проведення комплексних досліджень і вивчення природних процесів та явищ, а також розробки наукових основ охорони довкілля.

Об'єктивна сторона злочину проявляється в знищенні чи пошкодженні зазначених територій. Знищення передбачає повну ліквідацію природного об'єкта, що становить комплекс природних цінностей або основної його частини, внаслідок чого природний об'єкт перестає існувати в науковому, оздоровчому або культурно-освітньому значенні. Пошкодження означає приведення, природного обєкта в часткову непридатність, якщо він значно втрачає своє вказане значення і не може бути використаний, повною мірою.

Суб'єктивна сторона цього злочину -- прямий або непрямий умисел.

Суб'єкт злочину -- загальний.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 252) є вчинення його: 1) шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом; 2) зі спричиненням загибелі людей або інших тяжких наслідків.

2.18 Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (ст. 253)

Суспільна небезпека цього злочину полягає в тому, що він створює умови для екологічної небезпеки.

Об'єктивна сторона цього злочину характеризується розробкою і здачею проектів, іншої аналогічної документації замовнику службовою чи спеціально уповноваженою особою без обов'язкових інженерних систем захисту довкілля або введення (прийом) в експлуатацію споруд без такого захисту, якщо вони створили небезпеку тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, загибелі або масового захворювання населення, або інших тяжких наслідків (наприклад, затоплення населеного пункту, зруйнування споруд, забруднення природного об'єкту тощо).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом

Суб'єкт злочину -- службова або спеціально уповноважена особа -- розробник або здавальник проекту чи іншої аналогічної документації замовнику.

Кваліфікуючими ознаками цього злочину є спричинення: 1)тяжкої технологічної аварії 2)екологічної катастрофи 3)загибелі та масового захворювання населення 4)інших тяжких наслідків.

2.19 Безгосподарське використання земель (ст. 254)

Об'єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак; 1) діяння - без господарське використання земель; 2) наслідки - тривале зниження або втрата їх родючості, виведення земель із сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту; 3) причинний зв'язок між діянням і наслідками

Суть бєзгосподарського використання земель полягає у тому, що винна особа не виконує або неналежним чином виконує покладений на неї правовий обов'язок захищати землі від шкідливого антропогенного та природного впливу.

Безгосподарське використання земель може виражатися у використанні земель сільськогосподарського призначення для інших потреб, в перенасичуванні пестицидами та іншими агрохімікатами тощо.

Суб'єктивна сторона цього злочину -- умисел або необережність.

Суб'єкт злочину -- особа, обов'язком якої є дбайливе відношення до використання земель.

Зокрема за злочини проти довкілля Кримінальним кодексом України передбачені такі види покарань

- штраф

- позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю

- конфіскація майна і знарядь злочину

- арешт

- обмеження волі

- позбавлення волі на певний строк

Список використаної літератури

Спеціальна література

1. Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство України: Частина Особлива: Курс лекцій. -- К.: Атіка, 2001. -- 544 с.

2. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. -- Київ--Харків: Юрінком Ін-тер--Право, 2001. -- 416 с.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. -К.: Каннон, 2001. - 1104 с.

Нормативні акти

4. Кримінальний Кодекс України від 5 квітня 2001 р.- К., 2002

5. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища - Там же, с.3

6. Закон України “Про рослинний світ” від 14 квітня 1999 р.// Голос України. - 1999 - 12 травня.

7. Закон України “Про тваринний світ від 3 березня 1993 р.// ВВР України - 1993 - №18 с. 191.

8. Закон України “Про охорону атмосферного повітря” від 16 жовтня 1992 р.// ВВР України - 1992. - №50. - с. 678.

9. Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 січня 1990 р