Правове регулювання договору комісії

§3.2 Консигнації

Різновидом комісійних операцій є операції консигнації. До операцій консигнації належать операції з реалізації товарів, згідно з якими одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) протягом певного часу (терміну угоди) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, що належать консигнантові. Такий договір часто зустрічається у зовнішньоекономічній діяльності, зокрема при низькому освоєнні ринку збуту або при поставці таких товарів, які мало відомі місцевим покупцям. Історично консигнація становила собою, власне кажучи, подвійний договір комісії - це комісія більш широкого змісту - призначена одним комісіонером (іноді комітентом) іншого від свого імені, але за чужий рахунок. На відміну від договору комісії, у договорі консигнації не може встановлюватися право консигнатора на відшкодування йому витрат зі зберігання майна консигнанта. Всі витрати зі зберігання сплачує консигнатор. Поставлений на консигнацію товар є ніби пробною поставкою. Укладаючи договір консигнації, сторони перш за все визначають у ньому обов'язки, пов'язані з маркетинговим дослідженням ринку збуту. У договорі консигнації передбачається обов'язок консигнатора не тільки здійснювати рекламу товару, а й надавати можливість потенційним покупцям безпосередньо оглядати товар, перевіряти його в роботі тощо. Як і в договорі комісії, право власності на товар до моменту його продажу третій особі належить консигнантові і до консигнатора не переходить. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн./ Д.В.Боброва, О.Д.Дзера, А.С.Довгет та ін.; За ред.О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової.-К.: Юрінком Інтер, 2000.- с.543 Цивільне законодавство не виділяє цей договір окремо, однак на нього вказано у Декреті Кабінету Міністрів України « Про систему валютного регулювання та валютного контролю». Л.О. Доміненко., С.О. Сарнавська. Цивільне право України. /Київ «Кондор» 2006р. с. 231

§4. Предмет договору комісії

Договір комісії відноситься до групи договорів по наданню послуг. Предметом цього договору надання комісіонером послуг комітенту, тобто основним обов'язком комісіонера є вчинення, за дорученням комітента, одного або декількох правочинів від свого імені. Закон не визначає переліку угод, що можуть бути вчинені комісіонером за дорученням комітента. Представляється, що це можуть бути будь-які правочини, які не суперечать сутності цього договору. Йдеться не тільки про такий найбільш розповсюджений предмет договору комісії, як вчинення комісіонером від свого імені на користь комітента договору купівлі-продажу, але й про інші цивільно-правові договори (міни, схову тощо). Сибіта О.М. Права і обов`язки сторін по договору комісії.//Вісник Вищого Арбітражного Суду України.-2000.-№2 - 33 с.

В статті 1011 ЦК України визначено, що предметом комісійного доручення є правочин чи правочини, що комісіонер укладає з третіми особами за рахунок комітента. Чинний Цивільний кодекс України не дає переліку правочинів, які можуть бути предметом договору комісії. Тому такими угодами можуть бути будь-які правочини, що відповідають вимогам цивільного законодавства. Є.О. Харитонов.; Н. О.Саніахметова. Цивільне право України. Київ. «Істина» 2005р. ст..641-645 Найчастіше це купівля-продаж речей, страхування або відправка певних вантажів тощо. Тобто предметом договору комісії є юридичні акти (правочини), а не фактичні дії, як, наприклад, у договорах перевезення, схову тощо.

У сучасному економічному обороті договір комісії, предметом якого перш за все є цінні папери, опосередковує також різного роду банківські операції. Цінні папери з огляду на властиві їм правові особливості, підпорядковані спеціальному правовому режиму. В них втілюється грошовий чи фінансовий капітал, який має перевагу над всіма іншими формами капіталу. Разом з тим в цих документах, які відносяться до товаророзпорядчих, «представлені» великі маси товарів, і вони виступають як інструменти ринкового товарного обігу. Назаренко В. Щодо використання договору комісії в сучасних умовах.//Предпринимательство. - Хозяйство и право.-2000.-№3 - 24 с.

Здійснюючи угоду купівлі-продажу товарів, комісіонер діє за рахунок комітента, тобто він не купує товари у комітента, який залишається власником цих товарів до передачі їх у розпорядження остаточного покупця. З цього моменту власником товарів є остаточний покупець, а комісіонер лише протягом певного часу володіє товаром, що продається, але ніколи не є його власником.

Майно, з приводу якого може бути вчинений комісійний договір, частіше точно визначається у нормативних актах. У них часто вказуються речі, які не підлягають прийняттю на комісію. Так, у Правилах комісійної торгівлі непродовольчими товарами дано приблизний перелік речей, з приводу яких можуть бути і не можуть бути укладені договори комісії. Зокрема, на комісію приймаються непродовольчі товари, придатні для використання, як нові, так і ті, що були у користуванні, але не потребують ремонту чи реставрації і відповідають санітарним вимогам, а також антикварні й унікальні речі та твори мистецтва. Законодательство о торговле. --Ч.2. - К., 1990. С.330Господарюючим суб'єктам за рішенням місцевих органів державної виконавчої влади дозволяється приймати від відповідних організацій конфісковане, безгосподарне майно і те, що перейшло у спадщину до держави, вилучене у громадян для відшкодування заподіяної шкоди на виконання вироків і рішень суду, від державних, кооперативних, сімейних, колективних і приватних підприємств, установ та організацій -- лишки товарно-матеріальних цінностей, які можуть бути реалізовані населенню, крім заборонених законом.

Не приймаються для комісійного продажу такі товари: зброя, боєприпаси (крім мисливської і спортивної зброї і боєприпасів до неї, а також холодної зброї, спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, які продаються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, вибухові речовини і вибухові засоби, отруйні речовини, наркотичні психотропні та отруйні засоби, лікувальні засоби та вироби медичного призначення, державні еталони одиниць, фізичних величин, армійське спорядження, тканини та інші товари військового асортименту, формене обмундирування, білизна із штампом установи, організації, підприємства, газові плити і балони до них без документа служби газового господарства, що підтверджує їх придатність для використання, товари побутової хімії, товари з простроченим терміном зберігання, для дітей віком до 3 років, товари від неповнолітніх віком до 18 років, піротехнічні вироби, іграшки для дітей віком до трьох років. Цивільне право України. За ред..Р.О. Стефанчука. - Київ «Прецедент» 2005р. с. 311

§5. Форма, порядок укладення та строк договору комісії

На відміну від ЦК УРСР, який визначає обов'язковість письмової форми договору комісії(ст. 396), ЦК України не містить якихось спеціальних правил щодо форми цього договору. У зв'язку з цим на договір комісії поширюються загальні норми що визначають форму правочину( ст.. 205-209 ЦКУ).

Зазвичай, договір комісії укладається у простій письмовій формі.

Недодержання такої форми позбавляє сторони права в разі спору посилатися для підтвердження угоди на покази свідків. Залежно від виду договору комісії комісійне доручення може оформлятися різними документами, зокрема квитанцією, нарядом тощо. Згідно з Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами громадяни України повинні пред'являти паспорт або документ, що його замінює, іноземні особи -- відповідну посвідку на проживання в Україні або національний паспорт з відміткою про перебування в Україні Законодательство о торговле. --Ч.2. - К., 1990.с. 351.

Приймаючи товари на комісію, комісіонер на кожну одиницю товару виписує квитанцію у двох примірниках і товарний ярлик. Перший примірник квитанції видається комітентові, другий залишається у комісіонера. Товарний ярлик повинен мати той самий номер, що й квитанція. Для дрібних речей виписується цінник із зазначенням номера квитанції та ціни реалізації товару. При продажу товару товарний ярлик або цінник з нього не знімається.

Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Договір комісії нерідко укладається з визначенням строку, в межах якого має діяти комісіонер. Якщо договір комісії укладений на невизначений строк, комітент повинний повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за 30 днів. Цивільне право України. Академічний курс. Том 2. За ред. Д. ю. н., проф., академ. Я. М. Шевченко. Київ. «Видавничий дім» 2004р. ст..171Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про останнє та його ціну (ст. 1012 ЦК). Припинення цього строку може свідчити про припинення повноважень комісіонера та настання наслідків передбачених законом. Зокрема, якщо комісіонер не вчинив правочин, на який він був уповноважений, можуть настати наслідки, передбачені ч.4 ст. 1013, ст. 1024, ч.3 ст. 1025 ЦКУ. Визначення чи не визначення строку впливає також на можливість відмови сторін від договору. Це випливає із ч.1 статті 1026 ЦКУ, де говориться, що комісіонер має право відмовитися від договору комісії лише тоді, коли строк не встановлений договором.

У зв'язку з тим, що комісія не є різновидом відносин прямого представництва й комісіонер діє від власного імені, його відносини з контрагентами за договором не потребують пред'явлення довіреності. Тому питання щодо співдношення строку дії довіреності та договору, які актуальні для договору доручення, у даному випадку не мають значення. Строк дії договору комісії, якщо він визначений, встановлений тільки у самому договорі.

Комітент може визначити територію, в межах якої комісіонер має здійснювати виконання зобов'язання(наприклад, надати комісіонерові виключне право представляти його інтереси по реалізації певного майна (обладнення, продуктів харчування, побутової техніки тощо) на конкретно визначеній території, тобто «договірній території»). Таким чином, комітент окреслює певні параметри, у межах яких повинен діяти комісіонер. Разом із тим для забезпечення інтересів комісіонера, який діє як підприємець, комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами(ч.2 ст.1012 ЦКУ). Такі обмеження можуть стосуватися певного виду товарів, іх асортименту, території виконання доручення тощо. Це зменшує можливість виникнення конкуренції у тій сфері, де діє комісіонер, і надає останньому можливість більш результативного виконувати зобов'язання.

Комітент надає зміст доручення, яке він надає комісіонерові. З урахуванням сутності договору комісії це, перш за все, може бути купівля або продаж певного товару. Якщо має місце саме такий договір, комітент може визначити асортимент товарів, їх кількість, якість, ціну тощо. Як уже зазначалося, згідно із ч.3 ст. 1012 ЦКУ істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати, або купити майно, є умовами про це майно та його ціну. Новий ЦКУ не містить обмежень щодо ціни майна, за яку воно може бути продано комісіонером, як це мало місце за ЦК УРСР 1963р. (ч.1-2 ст. 401). Тому сторони визначають її вільно, за взаємною домовленістю(ч.1 ст. 632 ЦКУ).

§6. Умова про ціну

Договір комісії має відплатний характер. Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених в договорі комісії(ч.1 ст.1013 ЦКУ). ЦК УРСР (ст. 406) забороняв у всіх комісійних договорах, за за винятком договорів комісії із зовнішньої торгівлі, визначити комісійну винагороду і винагороду за делькредере у вигляді різниці, або першої частини різниці між призначеною комітентом ціною та тією більш вигідною ціною, за якою комісіонер укладе угоду. Цивільне право України. За ред.. док. Н.С. Кузнецової .- Київ «Юрінком Інтер» 2004р.. С.439 Нове законодавство відмовилося від таких обмежень, дозволивши сторонам визначати будь-які умови щодо оплати послуг комісіонера. В разі відсутності якихось вказівок у законі або в договорі про ціну договору розмір комісійної винагороди визначається за правилами ч.4 ст.1013 (комісійна винагорода виплачується після виконання договору комісії, виходячи із звичайних цін на такі послуги).

В юридичній літературі цікавим є питання про визначення форми винагороди комісіонера. Під формою винагороди слід розуміти питання про можливі методи визначення нагороди. Можна виділити такі форми визначення винагороди:

1) Відсотковий - комісійну винагороду встановлюють у вигляді визначеного відсотка від суми угоди.

2) Ступінчастий - визначення твердого відсотка за продаж товару комітента за мінімально можливою ціною плюс додаткові відсотки від різниці між встановленою і фактичною ціною, за якою було укладено правочин, або додаткові відсотки відраховуються залежно від загальної ціни.

3) У вигляді фіксованої суми - визначення фіксованого розміру платежу ще до моменту, коли комісіонер уклав угоду з третьою особою. Головним недоліком цього методу є те, що він не сприяє стимулюванню дій комісіонера.

4) У вигляді різниці або її частки між призначеною комітентом ціною і тією вигіднішою ціною, за якою комісіонер укладає правочин. Шмитгофф К. М. Экспортная торговля / Пер. с англ. В. С. Познякова и В. В. Зайцевой. - М., 1958.-с. 113-114..

Для забезпечення інтересів комітента комісіонер може поручитися за виконання правочину третьою особою, яка буде майбутньою стороною договору. Така спеціальна запорука комісіонера - делькредере (del credere у перекладі з італійської означає «від довіри»), покладає на нього додаткові обов'язки: у разі виконання договору третьою особою комітент має право звернутися з відповідними вимогами до комісіонера. Про делькредере у главі 69 ЦК йдеться у ч.2 ст.1013 та ч.3 ст.1016 ЦК. Згідно, із ч. 2 ст. 1013 ЦК, якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату. Розмір додаткової плати за делькредере визначається за домовленістю сторін.

Ч.4 ст.1013 ЦК визначає порядок оплати послуг комісіонера, якщо він не виконав договір комісії з причин, які не залежали від нього, а від комітента( комітент не передав комісіонерові майно для продажу, не перерахував гроші, потрібні для закупівлі товару, тощо). У зв'язку з тим, що невиконання договору сталося не з вини виконавця, законодавство забезпечує інтереси добросовісного комісіонера. З таких обставин комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах, тобто він зберігає право на її отримання, не зважаючи на фактичне невиконання обумовлених договором послуг. Особливістю договору комісії є те, що кожна із сторін у порядку, передбаченому законом, вправі від нього відмовитися. Можуть сторони також розірвати договір на загальних підставах. Якщо договір комісії не було виконано за таких обставин, комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії. Такі дії можуть полягати, наприклад, у тому, що комісіонер здійснював пошук потенційних покупців, вів відповідні переговори, здійснював маркетинг ринку товарів та послуг тощо. Що стосується плати, яку комітент повинен сплатити комісіонерові, то її розмір обмежується тільки фактично вчинюваними діями комісіонера. Це пояснюється тим, що комісіонер не виконав свого обов'язку в повному обсязі і не вчинив правочин, який передбачається сторонами у договорі комісії. Хоча вини комісіонера в цьому немає, він не може висувати претензію щодо плати, яка йому належала б у разі виконання доручення у повному обсязі.

Щодо цін на комісійні товари то вони встановлюються комітентом за домовленістю з комісіонером на основі ринкового попиту.

Ціна товару, який не реалізований протягом встановленого строку ( 60 календарних днів, за винятком антикваріату, товарів мистецтвата унікальних речей, строк реалізації яких не оммежений), може бути знижена за домовленістю з комітентом. Якщо комітент не з'явився для переоцінки товату за викликом, комісіонер знижує ціну на таких умовах:

Ш На 30% від встановленої сторонами первинної вартості товару, якщо товар не реалізовано в строк (60 календарних днів);

Ш На 40% від залишкової ціни після першого зниження вартості товару, якщо не реалізовано протягом наступних 15 календарних днів.

Якщо товар не реалізовано після другої уцінки протягом наступних 15 календарних днів, комісіонер знімає його з продажу без письмового попередження комітента. Цивільне право України. За ред..проф. С.С. Кузнецової./Київ «Юрінком Інтер» 2004р. с.439

За вимогою комітента ціна на зданий товар може бути знижена раніше строків, визначених чинними Правилами.

При поверненні нереалізованих товарів, особа, яка здала їх на комісію, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані зі зберіганням, у таких розмірах:

ь За преші 30 календарних днів - 2 % установленої ціни товару;

ь За наступні 30 календарних днів - 3 % установленої ціни товару;

ь За наступні 30 календарних днів - 4 % залишкової ціни товару після проведених уцінок.

За кожен день зберігання знятого з продажу товару по закінченні 90 календарних днів з комітента стягується пеня, розмір якої визначається договором.

При поверненні комітенту антикваріату, творів мистецтва та унікальних речей, які не були реалізовані, витрати із їх зберігання визначаються угодою сторін.

Гроші за проданий товар виплачуються комітентові готівкою на третій день після продажу товарів, не рахуючи дня продажу, вихідних та святкових днів.

Порядок прийняття на комісію і продажу автомобілів, мотоциклів, тракторів та інших транспортних засобів регулюється Правилами торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затверженого Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 18 грудня 1995р. Цивільне право України. За ред.. док. Н.С. Кузнецової. - Київ «Юрінком Інтер» 2004р. с.440

§7. Права та обов'язки сторін за договором комісії

Зміст договору комісії складають права і обов'язки, що належать його учасникам, в тому випадку, «...коли йдеться про зміст договору в його якості правовідношення...».

Розглядаючи більш детально зміст комісійних правовідносин, необхідно відзначити, що більшість цивілістів вважають, що «змістом зобов'язання є право кредитора вимагати вчинення (або утримання від вчинення) певної дії і обов'язок боржника вчинити (або не вчинити) дану дію». Оскільки, моє дослідження стосується прав та обов'язків суб'єктів комісійних правовідносин, необхідно визначити поняття суб'єктивного права суб'єктивного обов'язку. «Суб'єктивне право -- це передбачена для правомочної особи з метою задоволення її інтересів міра можливої поведінки, забезпечена юридичними обов'язками інших осіб».

«Юридичний обов'язок є приписана зобов'язаній особі і забезпечена можливістю державного примусу міра необхідної поведінки, якій вона повинна слідувати в інтересах правомочної особи».

Зобов'язання, що виникає з договору комісії, як і більшість цивільно-правових зобов'язань, має складну структуру, «коли кожний з учасників е не тільки носієм прав або тільки обов'язків, але носієм і тих і других. Інакше кажучи, такі відносно складні по своїй структурі зобов'язання характеризуються засадами взаємності; кожна сторона має права і несе обов'язки». При цьому права однієї сторони відповідають обов'язкам іншої і навпаки. Сибіта О.М. Права і обов`язки сторін по договору комісії.//Вісник Вищого Арбітражного Суду України.-2000.-№2 - 41 с. Таким чином, можна назвати такі права та обов'язки сторін.

Обов'язки комітента:

1. Може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами(ч.2 ст.1012 ЦКУ);

2. Виплатити комісіонеру плату в розмірі та порядку, встановлених в договорі комісії. Якщо ж договором комісії розмір плати не визначений, то комітент повинен її виплатити після виконання договору комісії, виходячи із звичайних цін за такі послуги(ст.1013ЦКУ);

3. Не вступати без згоди комісіонера у відносини з субкомісіонером (ч.3 ст. 1015 ЦКУ);

4. Забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою (ч.1 ст. 1016 ЦКУ);

5. Прийняти виконання договору, якщо комісіонер купив майно за вищою ціною, ніж була погоджена, і заплатив різницю у ціні (ч.5 ст. 1017 ЦКУ);

6. Повідомити комісіонера про заперечення щодо його звіту протягом 30 днів від дня отримання звіту (ч.2 ст.1022 ЦКУ);

7. Прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії; оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити комісіонера про виявленні у цьому майні недоліки (ст. 1023 ЦКУ);

8. Відшкодування витрати, зроблені комісіонером у зв'язку з виконанням договору комісії ( ст..1024, ч.4 ст.1025 ЦКУ);

9. Повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів, якщо договір комісії укладений без визначення строку (ч.2 ст.1025 ЦКУ);

10. У строк встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений - негайно, розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера, у разі своєї відмови від договору комісії ( ч.3 ст.1025 ЦКУ);

11. Розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера, протягом п'ятнадцяти днів від дня отримання повідомлення про відмову комісіонера від договору комісії (ч.4 ст.1016 ЦКУ);

Комітент має право:

1. Вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до третьої особи у разі порушення нею умов договору, укладеного з комісіонером (ч.4 ст.1016 ЦКУ);

2. Якщо комісіонер купив майно за вищою ціною, ніж була погоджена, не прийняти його, заявивши про це комісіонерові в розумний строк після отримання від нього повідомлення про цю купівлю ( ч.4 ст.1017 ЦКУ);

3. Передати додатково одержану винагороду комітентові, якщо правочин вчинено на умовах біль вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом (ч.2 ст.1014 ЦКУ);

4. Відповідати за дії субкомісіонера перед комітентом (ч.1 ст.1015 ЦКУ);

5. Відповідати перед комітентом за невиконання договору третьою особою, укладеного з нею за рахунок комітента, коли він був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору ( ч.3 ст.1016 ЦКУ);

6. Негайно повідомити комітента про порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, зібрати та забезпечити необхідні докази (ч.4 ст.1016 ЦКУ);

7. У будь-якому разі повідомити комітента про допущенні відступи від його вказівок як тільки це стане можливим. Разом з тим повне виконання розпоряджень комітента стосовно договору комісії не завжди можливе. (ч.1,2 ст. 1017 ЦКУ);

8. При продажу майна за нижчою ціною заплатити різницю комітентові, якщо не доведе, що він не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною попередив більші збитки. Якщо для відступу від вказівок комітента потрібний був попередній запит, комісіонер має також довести, що він не міг попередньо запитати комітента або одержати в розумний строк відповіді на свій запит (ч.3 ст.1017 ЦКУ);

9. Зберігати майно комітента. Він відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента. Якщо при прийняті комісіонером майна, що надійшло від комітента, будуть виявленні недостача чи пошкодження, а також у разі завдання шкоди майну комітента комісіонер повинен повідомити про це комітента і вжити заходів щодо його прав та інтересів (ст..1021 ЦКУ);

10. Може бути зобов'язаний застрахувати майно за рахунок комітента відповідно до договору або звичаїв ділового обороту (ч.3 ст.1021 ЦКУ);

11. Після вчинення правочину за дорученням комітента надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. У звіті мають міститися дані про вчинений комісіонером правочин, здійснені ним витрати, пов'язані з виконанням доручення, умови та наслідки відступу від вказівок комісіонера, якщо вони мали місце, тощо.(ч.1 ст.1022 ЦКУ);

12. Повідомити комітента про відмову від договору комісії не пізніше ніж за тридцять днів і вчити заходів, необхідних для збереження майна комітента (ч.1 ст.1026 ЦКУ).

Комісіонер має право:

1. На комісійну плату. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. (ст..1013 ЦКУ)

2. За згодою комітента укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. У виняткових випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента (ч.1,2 ст.1015 ЦКУ);

3. Відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. Комісіонерові, який є підприємцем, може бути надано право відступити від вказівок комітента без попереднього запиту про це (ч.1,2 ст.1017 ЦКУ);

4. Для забезпечення своїх вимог за договором комісії притримати річ, яка має бути передана комітентові. У разі оголошення комітента банкрутом комісіонер вважається заставодержателем притриманої ним речі (ст..1019 ЦКУ);

5. Відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові (ст..1020 ЦКУ);

6. На відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які в нього не залежали, а також у разі відмови комітента від договору комісії (ст..1024, ч.4 ст.1025 ЦКУ);

7. Відмовитися від договору комісії, але лише тоді, коли строк не встановлений договором (ч.1 ст.1026 ЦКУ);

8. Передати майно на зберігання за рахунок комітента ціною у разі невиконання комітентом обов'язку щодо розпорядження своїм майном або відмови від договору комісії комітента чи комісіонера (ч.3 ст.1025, ч.2 ст.1026 ЦКУ).

Обов'язком комісіонера є збереження майна, яке передано на комісію, від пошкодження і втрати. Комісіонер відповідає перед комітентом за його втрату і пошкодження. Відповідальність комісіонера у разі порушення цього обов'язку настає лише за умови, якщо майно пошкоджено з вини комісіонера. У такому разі останній повинен відшкодувати комітентові заподіяні збитки. Для звільнення від відповідальності комісіонер має довести, що втрата або пошкодження майна відбулися за обставин, які він не міг відвернути при додержанні всіх запобіжних заходів. Заіка Ю. О. Українське цивільне право. Київ « Істина» 2005р. с.256

Комісіонер після прийняття товарів від комітента або після набуття товарів для комітента зобов'язаний не допустити їх втрату, недостачу або пошкодження, а якщо вони сталися з його вини, то відшкодувати комітентові збитки. Приймаючи товари, комісіонер зобов'язаний оглянути їх, перевірити їх якість і кількість. Якщо при огляді буде виявлено пошкодження або недоліки, комісіонер повинен застосувати заходи щодо охорони прав комітента і терміново повідомити його про це. Невиконання комісіонером цих обов'язків тягне за собою відшкодування ним завданих комітентові збитків. Такий самий обов'язок виникає у комісіонера, якщо він не виконав умов договору про страхування майна або коли це майно підлягало обов'язковому страхуванню відповідно до закону. При цьому комісіонер повинен відшкодувати збитки в сумі, яку за пошкоджене або втрачене майно можна було б отримати у вигляді страхового відшкодування.

§8. Припинення договору комісії

Договір комісії припиняється як на загальних підставах, наприклад, виконання збіг боржника та кредитора в одній особі, угода сторін, передбачених главою 50 ЦК України, так і на спеціальних, встановлених законодавством стосовно нього.

Спеціальними підставами припинення комісійних правовідносин є те, що комітент, на відмінну від комісіонера, може в будь-який момент припинити дію договору комісії. При цьому закон не покладає на нього обов'язку мотивувати якимось чином своє рішення. Але він зобов'язаний компенсувати комісіонерові всі збитки, спричинені розірванням, а також негайно розпорядитися своїм майном. У разі, якщо договір комісії укладений без зазначення терміну його чинності, комітент має сповістити комісіонера про припинення договору не пізніше як за тридцять днів, якщо інший термін не передбачено договором. С. І. Шимон. Цивільне право України. 2 частина - Київ «КНЕУ» 2006р. с.103 Якщо договір комісії мав строковий характер, правило щодо обов'язкового повідомлення про відмову від нього не застосовується.

При відмові комітента від договору постає питання щодо долі майна, яке залишилося у комісіонера. Комітент повинен розпорядитися ним у строк у строк, який було встановлено в договорі (якщо це мало місце), а за відсутності - негайно. Це правило також спрямоване на забезпечення інтересів комісіонера. Майно, яке він тримає у себе, може бути значним за обсягом, кількістю та загальною вартістю. Воно може потребувати спеціального догляду та відповідних умов зберігання. Знаходження такого майна у комісіонера (на його складах) є цілком обґрунтованим під час дії договору комісії і перестає бути таким після його припинення. Тому і встановлено правило щодо скорішого вирішення комітентом питання про розпорядження своїм майном. У разі не виконання комітентом цього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента іншим особам або продати майно за вигіднішою для комітента ціною. У будь-якому разі комісіонер не набуває права власності відносно майна комітента. У разі продажу майна право власності стосовно отриманих від продажу сум набуває комітент.

Договір комісії може бути припинено не тільки за ініціативи комітента, але і при відмові від договору комісіонера. На відміну від комітента він не може безпідставно, необґрунтовано відмовитися від виконання договору комісії та припинити його дію. Це можливо лише у разі, якщо такі дії передбачені законом або договором, позаяк комісіонер - професійний учасник ринку і надає за оплату певні послуги. Комісіонер не має права відмовитися від договору комісії, якщо цей договір має строковий характер, тобто в ньому встановлений строк його дії. Таке положення спрямовано на захист інтересів комітента та встановлення необхідної стабільності у відносинах між сторонами. Комітент, який доручив виконання договору іншій особі, має бути впевнений у тому, що його доручення було виконано. У першу чергу це має значення у випадках, коли строк виконання договору був обумовлений сторонами і давав комітенту підстави розраховувати на його виконання протягом певного часу. Інша справа, коли такий строк не був встановлений. Зазвичай така обставина свідчить про тривалість відносин між сторонами, їх постійний характер. Але при цьому комісіонер повинен повідомити комітента про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів, а також вжити заходів, необхідних для збереження майна комітента. Якщо ж він скористався наданим йому законом правом відмови від виконання договору комісії в передбаченому законом або договором порядку, то при цьому він може розраховувати на винагороду за вчинені правочини, що мали місце до повідомлення про відмову від договору, а також на відшкодування зазначених на цей момент втрат.

Після відмови комісіонера від договору комітент повинен розпорядитися своїм майном, що знаходиться у комісіонера. Це можуть бути речі, які були надані комісіонерові для виконання доручення або частково отримані від контрагента за договором для передання комітенту. Для розпорядження таким майном комітенту надається 15 днів від дня отримання ним повідомлення комісіонера про відмову від договору. В іншому випадку у комісіонера виникає право: а) передати майно на зберігання за рахунок комітента; б) продати його за найвигіднішою для комітента ціною.

Також договір комісії припиняє свою дію у випадку смерті комісіонера - фізичної особи чи ліквідації комісіонера - юридичної особи.

Підставою припинення договору комісії, є також смерть фізичної особи або припинення юридичної особи - виконавця договору( ст.. 1027 ЦКУ). Як відомо, договір комісії не має такої ознаки, як особисто-договірний характер відносин між його сторонами. Ця обставина позначається і на вирішенні питання щодо припинення договору комісії. За загальним правилом у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи - комісіонера договір комісії припиняється. Разом із тим такі наслідки виникають не завжди. М. І. Панченко. Цивільне право України. Київ «Знання» 2005р. с. 436-443 Якщо юридична особа - комісіонер припиняється з переданням усього незалежного їй майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам, тобто, якщо має місце правонаступництво, договір комісії може зберігати свою силу. Вирішення цього питання залежить від комітента. Договір комісії не припиняється, якщо комітент згодний продовжити його дію і його влаштовує особа нового комісіонера - правонаступника юридичної особи. В іншому випадку комітент протягом строку, встановленого для заявлення кредиторами своїх вимог має повідомити про свою відмову від договору комісії. У такому випадку настають передбачені законом наслідки(ч. 3-4 ст.1025 ЦКУ). Комітент повинен негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера, а також відшкодувати витрати, зроблені комісіонером у зв'язку з виконанням договору. Це правило не застосовується, якщо комісіонером за договором була фізична особа. Не покладається також законом на правонаступників(спадкоємців ) фізичної особи обов'язку щодо виконання договору комісії, який було укладено спадкоємцем. Тому в такому разі виконання договору припиняється.

Отже, договір комісії може бути припинений у разі:

1) Відмови комітента від виконання договору.

2) Відмови комісіонер від договору, якщо строк не встановлений договором.

3) Смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи - комісіонера.

Висновок

Підсумувавши все вище сказане можна зробити висновок що в сучасних умовах зростає роль договору як універсальної та найбільш доцільної форми опосередкування товарно-грошових відносин. У процесах роздержавлення і приватизації договору належить чільне місце серед форм, що використовуються для подолання монополії державної власності. Дедалі більшого поширення набуває договірний порядок створення нових комерційних структур. Отже, один з найважливіших документів у цивільному праві - це договір, який має свої властивості і специфіку, та укладається згідно чинного законодавства.

Договори у цивільному праві мають певну класифікацію. Один з них - договір комісії.

Договір комісії - один із самих способів оформлення посередницьких відносин, що часто зустрічаються, як у сфері підприємницької діяльності, так і у побуті. Реальне життя часто вносить свої, не завжди вдалі корективи в схему правовідносин, чітко регламентованих законодавством. В результаті цього відома схема значно спотворюється, що спричиняє за собою деколи вельми негативні наслідки як цивільно-правового, так і податкового характеру.

Особливості договору комісії є те, що одна сторона (комісіонер) зобов'язана за дорученням іншої сторони (комітента) чинити для нього за винагороду одну або декілька операцій від свого імені, при чому по операції, зробленій комісіонером з третіми особами. Набуває права стає зобов'язаним сам комісіонер, хоча комітент і був названий в операції. Діючи в інтересах і за рахунок комітента, комісіонер зобов'язаний суворо слідувати його вказівкам. Договір комісії може укладається у будь-якій формі.

Договори комісії широко використовуються при реалізації громадянами товарів через комісійні магазини (в цьому випадку договір має деякі особливості), а також в господарському обороті - при реалізації через посередницькі і збутові організації товарів і продукції за дорученням підприємств, при реалізації сільськогосподарської продукції, при придбанні товарів закордоном через зовнішньоторговельні організації і тд. Назаренко В. Використання договору комісії у зовнішньоекономічній діяльності.//Предпринемательство.-Хозяйство и право.-2000.-№2-31 с.

Основним законодавчим актом, регулюючим відносини сторін в договорі комісії, є Цивільний кодекс України. Договір, приведений в справжній системі застосований, головним чином, до взаємостосунків організацій, що є юридичними особами.

Порука комісіонера за виконання третьою особою операції зробленої з ним для комітента ( делькредере ), передбачає отримання комісіонером від комітента, відповідно до ст. ч. 2. 1013 ЦКУ, особливої винагороди, крім комісійного, розмір якого визначається угодою сторін.

Комісійна винагорода може складати тверду суму, або складати певний відсоток від суми укладеної операції.

Перелік витрат, понесених комісіонером і підлягаючих відшкодуванню з боку комітента, слід визначити в угоді сторін або встановити їх максимальну суму, перевищення якої відноситься за рахунок комісіонера.

Терміни і порядок розрахунків за договором комісії, пов'язані з реалізацією майна комітента, визначається угодою сторін.

Сторони договору комісії мають право передбачити інші умови, при яких комісіонер має право відмовитися від виконання доручення комітента.

Комісійна торгівля здійснюється за допомогою кількох видів договорів комісії, які різняться між собою за суб'єктивним складом, предметом, формою і порядком укладання чи розірванням договору за іншими ознаками.

Наприкінці необхідно зазначити, що при обговоренні сторонами питання про комісійну винагороду треба звернути особливу увагу на такі моменти: 1) покриваються витрати комісіонера сумою винагороди чи ні; 2) чи має право комісіонер на комісійну винагороду за замовлення, які надійшли безпосередньо до комітента з території, яку обслуговує комісіонер; 3) чи має право комісіонер на комісійну винагороду за повторні замовлення.

У разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи -комісіонера договір комісії припиняється. Якщо юридична особа -- комісіонер припиняється і встановлюються її правонаступники, права та обов'язки комісіонера переходять до них, якщо протягом строку, передбаченого для заявлення кредиторами своїх вимог, комітент не повідомить про відмову від договору.

Бажано, на мою думку, щоб ці моменти були в договорі комісії виражені у вигляді чітко сформульованих умов. Інакше не уникнути спорів. оскільки в українському законодавстві ці питання досі не враховано.

Додаток

Договір комісії

1. Предмет Договору

1.1. Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента здійснити в інтересах останнього від свого імені угоду з продажу продукції.

1.2. Конкретні умови угоди щодо кількості, якості та мінімальної ціни продажу продукції, а також інші умови та вказівки Комітента наводяться у додатку N 1 до даного Договору.

1.3. Виступаючи від свого імені, Комісіонер самостійно укладає угоду купівлі-продажу з третьою особою (далі - Покупець).

2. Обов'язки Комісіонера

Комісіонер відповідно до даного Договору зобов'язується:

2.1. Самостійно здійснити необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти Покупця на продукцію Комітента, виконати всю переддоговірну роботу та укласти з Покупцем договір купівлі-продажу відповідно до вказівок Комітента та на найвигідніших для нього умовах.

2.2. Прийняти у Комітента майно, призначене для комісії, та вжити всіх необхідних заходів для його збереження від втрати, нестачі або пошкодження.

2.3. Оглянути майно, що передається на комісію, перевірити його якість та комплектність, впевнитися у його придатності для продажу.

2.4. У разі виявлення прихованих недоліків у продукції Комітента, що передана на комісію, негайно повідомити Комітента про виявлені недоліки.

2.5. Протягом 7 днів з моменту отримання продукції інформувати Комітента про хід виконання доручення. Протягом 14 днів після отримання продукції повідомити останнього про укладену в його інтересах угоду та передачу продукції Покупцю, а також надати Комітентові копію укладеної угоди.

2.6. Надати звіт Комітенту та передати останньому всі права та документи стосовно Покупця, що випливають із укладеної угоди.

2.7. У разі виникнення непередбачених обставин, що перешкоджають укладенню угод на умовах Комітента, протягом 20 днів повідомити про це Комітента.

3. Обов'язки Комітента

Комітент відповідно до даного Договору зобов'язується:

3.1. Передати Комісіонеру майно на комісію протягом 10 днів з моменту підписання даного Договору.

3.2. Звільнити Комісіонера від обов'язків, узятих ним на себе щодо виконання доручення перед Покупцем та іншими особами, протягом 3 днів з моменту надання звіту Комісіонера.

3.3. Прийняти звіт Комісіонера, розглянути та затвердити його протягом 3 днів, а також на його підставі відшкодувати витрати, які здійснив Комісіонер при виконанні угоди.

4. Порядок передачі майна на комісію

Передача майна на комісію здійснюється за актом у такому порядку:

Місце передачі ___________________________

Порядок транспортування продукції визначається Комісіонером.

Витрати на транспортування товарів несе Комісіонер.

Години приймання щоденно з 8.00 до 18.00 год.

5. Винагорода Комісіонера

5.1. За виконання доручення Комітент сплачує Комісіонерові винагороду в розмірі ____________ відсотків від суми угоди, укладеної з Покупцем.

5.2. Грошові кошти за продану продукцію Комітента надходять на розрахунковий рахунок Комісіонера.

5.3. Підставою для отримання винагороди Комісіонером є отримання ним грошей від Покупця.

5.4. Якщо доручення виконано Комісіонером частково, то винагорода йому виплачується пропорційно до виконаного доручення.

6. Порядок розрахунків

6.1. Винагорода Комісіонеру виплачується шляхом утримання належних останньому сум з грошових коштів, перерахованих Покупцем Комісіонерові за продане майно Комітента.

6.2. Грошові кошти Комітенту виплачуються Комісіонером протягом двох днів з моменту надходження коштів на його розрахунковий рахунок.

6.3. Вид розрахунків - безготівковий.

7. Відшкодування витрат

7.1. До витрат Комісіонера, що відшкодовуються останньому Комітентом за даним Договором, належать: витрати на транспортування продукції зі складів Комітента до Покупця.

7.2. Усі інші витрати Комісіонера відображаються у його звіті, який складається та подається Комітенту в письмовій формі з додатком усіх _________ документів.

7.3. В усіх випадках відшкодовуються витрати Комісіонера, здійснені ним з відома та за згодою Комітента, а також зроблені ним за непередбачених обставин.

7.4. Витрати Комісіонера відшкодовуються шляхом утримання з грошових коштів, одержаних від покупця.

8. Строки виконання

8.1. Комісіонер зобов'язаний виконати доручення протягом ____ року з моменту підписання даного Договору.

8.2. Договір може бути пролонгований на новий строк за згодою сторін.

9. Права Комісіонера щодо виконання доручення

9.1. У разі коли Комісіонер, незважаючи на всі вжиті ним заходи, у строк 6 (шість) місяців не зможе реалізувати продукцію, передану Комітентом на комісію, і це станеться через дуже високу ціну, призначену Комітентом, то Комісіонер має право без згоди Комітента знизити його ціну на 2 %.

9.2. Якщо подібні обставини повторяться протягом трьох місяців з моменту першої знижки, то Комісіонер має право в тому самому порядку знизити ціну на 5 %.

9.3. В усіх випадках Комісіонер зобов'язаний інформувати Комітента про зниження ціни негайно.

10. Відповідальність Сторін

10.1. Якщо Комісіонер реалізує майно за ціною, нижчою за призначену йому Комітентом, останній, не бажаючи вдовольнитися такою ціною, зобов'язаний заявити про це Комісіонеру в 5-денний строк після отримання повідомлення про укладення угоди з покупцем. В іншому разі угода визнається такою, що прийнята Комітентом.

10.2. Якщо Комісіонер повідомить, що приймає різницю в ціні за свій рахунок, Комітент не має права відмовитися від укладеної для нього угоди.

10.3. За односторонню необгрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань протягом дії даного Договору винна сторона сплачує штраф у розмірі ____.

10.4. Відповідальність Комітента: за невиконання або неналежне виконання Договору він сплачує штраф у розмірі 10 % від вартості продукції.

Відповідальність Комісіонера: за невиконання або неналежне виконання Договору він оплачує повну вартість даної продукції та 20 % нереалізованої продукції.

11. Порядок розв'язання спорів

11.1. Усі спори між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв'язуються відповідно до законодавства України в арбітражному суді.

11.2. Сторони визначають, що всі ймовірні претензії за даним Договором Сторони мають розглянути протягом тридцяти днів з моменту отримання претензії.

12. Зміна умов даного Договору

12.1. Умови даного Договору мають однакову обов'язкову силу для Сторін і можуть бути змінені за взаємною згодою Сторін з обов'язковим укладанням письмового документа.

12.2. Жодна із Сторін не має права передавати свої права за даним Договором третій стороні без письмової згоди другої Сторони.

13. Умови узгодження зв'язку між Сторонами

Повноважними представниками Сторін за цим Договором є:

Від Комісіонера _____________________________________

Від Комітента ______________________________________

14. Інші умови

14.1. Даний Договір укладено у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із Сторін.

14.2. У випадках, не передбачених даним Договором, Сторони керуються чинним цивільним законодавством.

14.3. Після підписання даного Договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються даного Договору, втрачають юридичну силу.

14.4. Усі виправлення за текстом до даного Договору мають юридичну силу лише при взаємному їх посвідченні представниками Сторін у кожному окремому випадку.

14.5. Сторони зобов'язуються при виконанні даного Договору не зводити співробітництво лише до додержання вимог, що містяться в даному Договорі, підтримувати ділові контакти та вживати всіх необхідних заходів для забезпечення ефективності та розвитку їх комерційних зв'язків.

14.6. Сторони зобов'язуються негайно повідомляти одна одну у разі зміни відомостей, зазначених у пункті 15 даного Договору.

15. Додатки до даного Договору

Юридичні адреси, банківські реквізити та підписи сторін.

Список використаної літератури

1. Цивільний кодекс України. Від 16 січня 2003 р. №435-IV - Київ: «Скіф» 2007р. - 260 с.

2. Цивільний кодекс Української РСР. Затверджений Законом від18 лютого 1963 року. Офіційний текст із змінами та доповненнями за станом на 4 березня 1996 року.-Київ,1996.

3. Інструкція про порядок оформлення суб'єктами господарювання операцій при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджена наказом МЗЕЗ торгу від 8 липня 1997 р. № 343 // Закон і бізнес. - 1997. - № 46

4. Законодательство о торговле. --Ч.2. - К., 1990. С.330

5. Беликов Олег. Чуже - на продаж. Договір комісії: від укладення до виконання. - Права людини/ Газета Закон і Бізнес./ № 39 від 29.09.2007р

6. Колосов Р. Способи формування і види комісійної винагороди // Підприємство, господарство і право. - 2003. - № 6. - с. 28.

7. Назаренко. В. Поняття договору комісії як інституту непрямого представництва в розвинутих країнах. // Підприємство, господарство і право. - 2008. - №1 с. 67-71

8. Назаренко В. Щодо використання договору комісії в сучасних умовах.//Предпринимательство. - Хозяйство и право.-2000.-№3 - 24 с.

9. Назаренко В. Використання договору комісії у зовнішньоекономічній діяльності.//Предпринемательство.-Хозяйство и право.-2000.-№2-31 с.

10. Ніньовська Зореслава. Правове регулювання договору комісії./ Журнал «Юридичний журнал»/ видавництво «Юстініан»/ №3 2004р

11. Сибіта О.М. Права і обов`язки сторін по договору комісії.//Вісник Вищого Арбітражного Суду України.-2000.-№2 - 33 с.

12. Коментарий к Гражданському кодексу Российской Федерации части второй (постатейный)под редакцией проф. О. Н. Садикова, Москва, 1998, - с. 583

13. Науково-практичний коментар Цивільного Кодексу України. У 2-х виданнях том 2 за ред.. О. В. Дзери, Н. С. Кузнецової, В. В. Луця - Київ: « Юрінком Інтер» 2006 с. 676-677

14. Гражданское и торгоое право капиталистичесикх государств. -- М., 1993.- с. 373-374

15. Луць В.В. Система договорів за проектом нового Цивільного кодексу України. Харків. 1997р. с. 15-22

16. Дашкова Л.П., Бризгалін А.В. Комерційний договір: від укладення до виконання. - К, 1996.

17. Брагинский М. И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга третья. Договоры о выполнении работ и оказании услуг. Москва, 2002. с. 440

18. Гражданское право/ под ред. Е. А. Суханова. - М., 2000. - Т. II, полутом 2. - С. 99

19. Гражданское право. В 2-х томах. Том 2. Учебник/ Под ред. Е.А.Суханова.-М.: Издательство ВЕК, 1994.-с.357

20. Доміненко. Л.О., Сарнавська. С.О. Цивільне право України. /Київ «Кондор» 2006р. с. 231

21. Заіка Ю. О. Українське цивільне право. Київ « Істина» 2005р. с.256

22. Панченко. М. І. Цивільне право України. Київ «Знання» 2005р. с. 436-443

23. Харитонов. Є.О.; Саніахметова. Н. О. Цивільне право України. Київ. «Істина» 2005р. ст..641-645

24. Шешневич Г. Ф. Учебник торгового права. - М., 1994. - С. 204

25. Шимон. С. І. Цивільне право України. 2 частина - Київ «КНЕУ» 2006р. с.103

26. Цивільне право України. Особлива частина. Договірні зобов'язання. За ред.. к. н. ю. С. С. Бичкової. - Київ-2005р. С.268

27. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн./ Д.В.Боброва, О.Д.Дзера, А.С.Довгет та ін.; За ред.О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової.-К.: Юрінком Інтер, 2000.- с.540

28. Цивільне право України. За ред.. док. Н.С. Кузнецової .- Київ «Юрінком Інтер» - 2004р.. С.439

29. Цивільне право України. За ред..Р.О. Стефанчука. - Київ «Прецедент» 2005р. с.311

30. Цивільне право України. Академічний курс. Том 2. За ред. Д. ю. н., проф., академ. Я. М. Шевченко. Київ. «Видавничий дім» 2004р. ст..171

31. Цивільне право України. Академічний курс. Особлива частина. Том 2. За ред.. проф.. Я. М. Шевченка. Київ «Істина» 2006р. с.206