Правова характеристика міжнародних договорів
Правовий аналіз та правомірність угоди про торгові відносини, а саме Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Куба про торгово-економічне співробітництво. Порядок правонаступництва у відношенні державної власності, боргу та архівів.
Рубрика | Государство и право |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.03.2010 |
Размер файла | 31,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ
Кафедра правового регулювання економіки
Індивідуальне навчально-дослідницьке завдання по курсу МЕП:
Реферат
«Правова характеристика міжнародних договорів»
Харків, 2009
Зміст
Вступ
1. Правова характеристика
2. Характеристика договору
3. Правомірність
Висновок
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Додаток 1
Вступ
У даному навчально-дослідницькому завданні буде проведений аналіз угоди про торгові відносини, а саме Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Куба про торгово-економічне співробітництво. Ця угода є двосторонньою, підписана Сторонами в місті Гавана 20 червня 2005 року.
У першій частині буде надана правова характеристика договору; у другій - характеристика договору згідно класифікації міжнародних договорів. В третій частині представлений аналіз правомірності Угоди.
У Додатку 1 представлений аутентичний текст Угоди українською мовою.
1. Правова характеристика
1) Сторони:
Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Куба.
2) Угода підписана:
Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Куба.
3) Закрита угода (приєднання інших держав неможливе).
4) Предметом угоди є розвиток взаємних торговельно-економічних відносин між Україною та Республікою Куба [преамбула], товарообмін [ Стаття 12 ].
5) Термін дії:
Ця Угода буде діяти протягом 5 років, а після закінчення цього терміну вона буде автоматично продовжуватися на наступний річний період, якщо тільки одна з Договірних Сторін не повідомить у письмовій формі іншу Сторону про своє бажання припинити її дію не менше ніж за шість місяців до закінчення відповідного терміну дії цієї Угоди [ Стаття 17 ].
6) Виникнення спорів та непорозумінь, «які можуть виникнути в тлумаченні, застосуванні, виконанні або невиконанні умов цієї Угоди, будуть вирішуватися шляхом переговорів між Договірними Сторонами».
7) У статті 13 даної Угоди йдеться про те, що:
«Договірні Сторони в необхідних випадках на взаємній основі проводять консультації з питань, пов'язаних із виконанням цієї Угоди, які вимагають оперативного рішення, приймаючи відповідні рекомендації.»
«Виконання цієї Угоди стане предметом постійного аналізу в рамках Міжурядової українсько-кубинської комісії з питань економічного та науково-технічного співробітництва, створеної у відповідності до Угоди між Україною та Республікою Куба від 27 червня 1994 року.»
8) «Всі зміни або доповнення до цієї Угоди вносяться за взаємною згодою Договірних Сторін та оформлюються в письмовій формі».
9) Припинення дії угоди:
Якщо одна з Договірних Сторін повідомить у письмовій формі іншу Сторону про своє бажання припинити її дію не менше ніж за шість місяців до закінчення відповідного терміну дії цієї Угоди. [ Стаття 17 ]
10) Угода підписана
«в двох примірниках українською та іспанською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.» [ Заключна частина]
11) Депозитарієм виступає Республіка Куба, так як Угода підписана у Гавані.
2. Характеристика договору
1) за суб'єктним складом - міжурядова угода;
2) за терміном дії - терміновий, 5 років [ Стаття 17 ];
3) за рівнем сторін - міжурядова [ це вказано у преамбулі Угоди ];
4) за степенем відкритості - закрита угода;
5) За сферою дії - регіональна угода, бо зазначені країни належать до різних регіонів та не мають спільних кордонів;
6) Об'єкт регулювання - міжнародна торгівля товарами та послугами;
7) За наявністю правових норм - право закріплююча угода [ бо обидві зазначені країни мають обов'язки ].
Ця угода за класифікацією міжнародних економічних договорів відноситься до угод про торгові відносини та може бути складений після підписання угоди про мореплавання та торгівлю.
3. Правомірність
Правомірність підписаної угоди - це відповідність її змісту вимогам міжнародного економічного права.
Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Куба про торгово-економічне співробітництво є правомірною, бо не суперечить нормам та принципам міжнародного економічного права.
Так, у Статті 1 даної угоди зазначено, що «Договірні Сторони підтверджують свою готовність сприяти та розвивати взаємний обмін товарами та послугами, а також економічне співробітництво між українськими i кубинськими підприємствами у відповідності до діючого законодавства своїх країн та на основі принципів i практики, визнаних у міжнародній торгівлі.»
Також зазначено, що Договірні Сторони «будуть брати до уваги норми та рішення Світової Організації Торгівлі (СОТ), а також положення цієї Угоди та у відповідності до них нададуть одна одній режим найбільшого сприяння, недискримінації та рівності можливостей у взаємній торгівлі.» [ Стаття 2 ]
У Статті 5 передбачені умови, яки запобігають виникненню демпінгу. «Ціни контрактів купівлі-продажу […] базуються на цінах основних світових ринків на товари i послуги відповідної якості та технічного рівня.»
Текст Угоди складений у двох примірниках, українською та іспанською мовою.
Висновок
Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Куба про торгово-економічне співробітництво є правомірною, відповідає міжнародним принципам співробітництва, сумлінного виконання міжнародних обов'язків, міжнародного співробітництва, принципу розвитку міжнародних економічних відносин та научно - технічного співробітництва та ін.
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
1. В результаті поділу держави-попередника А було створено нову незалежну державу Б, яка займає 60% території держави-попередника. Частину території держави-попередника було приєднано до території держави С. Державний борг держави А складає 10 млн. Євро.
Центральний державний архів держави-попередника А знаходиться на території створеної держави Б. 2/3 нерухомого майна держави-попередника знаходяться на території держави Б. рухоме майно, що знаходиться на території держави Б становить половину від рухомого майна держави-попередника.
Розкрийте порядок правонаступництва у відношенні державної власності, державного боргу та державних архівів. Відповіді обґрунтуйте.
По-перше, новостворена держава не може займати більше ніж 10% території держави-попередника. Тому у цьому випадку, коли «нова» держава Б займає 60% території має місце поділ території.
Тому будемо розглядати цю ситуацію як поділ території. При цьому держава припиняє своє існування, замість цього одна частина утворює держава-правонаступник Б, а інша частина - 40% приєднується до держави С. [Статья 18, Венская Конвенция о правопреемстве государств в отношении гос. собственности, гос. архивов и гос. долгов, 1983 г.]
1) Нерухоме майно: 2/3 нерухомого майна держави-попередника знаходяться на території держави Б. З цього, 1/3 залишається на тій частині території, яка приєднується до С.
2) Рухоме майно: Рухоме майно не передається державі Б, так як на його території знаходиться більше ніж 50% нерухомого майна.
3) Державний борг: розподіляється між державами-правонаступниками в рівних частинах, тобто 6 млн. євро державного боргу передається державі Б, і 4 млн. євро передається тій частині А, що приєднується до С. [Часть IV, Венская Конвенция о правопреемстве государств в отношении гос. собственности, гос. архивов и гос. долгов, 1983 г.]
4) Державні архіви: Залишаються на території Б, іншій частині передаються затверджені копії. [Часть ІІІ, Венская Конвенция о правопреемстве государств в отношении гос. собственности, гос. архивов и гос. долгов, 1983 г.]
2. На території держави-попередника А утворено дві держави Б і В. Держава Б займає в 2 рази більше території держави-попередника ніж держава В. 10% території держави-попередника приєднується до держави Г. нерухоме майно держави-попередника знаходиться на території Б та В.
Нерухоме майно, що знаходиться на території держави В становить 28% від нерухомого майна держави-попередника А. Рухоме майно знаходиться на території держав Б та В в рівних долях. Державний борг держави-попередника становить 29 млн. грн..
Розкрийте порядок правонаступництва у відношенні державної власності, державного боргу та державних архівів. Відповіді обґрунтуйте.
Маємо наступні умови:
Частина, що приєднується до Г - 10%;
Б займає 60%;
В займає 30%.
1) Нерухоме майно: Г - немає;
Б - 72%;
В - 28%.
2) Рухоме майно: Рухоме майно, що знаходиться на території держави Б переходить до держави В, бо більш як 50% нерухомого майна вже перейшло до Б. Г - не отримує.
3) Державний борг: 29 млн. грн.. розподіляється між державами Б та В у справедливих долях згідно з частиною майна, що переходить у власність держав-правонаступників. [ Статья 41, Венская Конвенция о правопреемстве государств в отношении гос. собственности, гос. архивов и гос. долгов, 1983 г.]. Державі Г державний борг не передається, бо нерухомого та рухомого майна на його території немає.
5) 4) Державні архіви: Залишаються на території тій країни, де вони залишилися після поділу території, іншим державам передаються затверджені копії. [Часть ІІІ, Венская Конвенция о правопреемстве государств в отношении гос. собственности, гос. архивов и гос. долгов, 1983г.
Додаток 1
УГОДА між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Куба про торгово-економічне співробітництво
Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Куба, в подальшому "Договірні Сторони", прагнучи до подальшого розвитку торговельно економічних відносин між двома країнами на основі принципів рівноправності та взаємної вигоди, бажаючи створити юридичні підстави та сприятливі умови для розвитку взаємних торговельно-економічних відносин, домовилися про наступне:
Стаття 1
Договірні Сторони підтверджують свою готовність сприяти та розвивати взаємний обмін товарами та послугами, а також економічне співробітництво між українськими i кубинськими підприємствами у відповідності до діючого законодавства своїх країн та на основі принципів i практики, визнаних у міжнародній торгівлі.
Стаття 2
Договірні Сторони в усьому, що стосується взаємного обміну товарами та послугами, а також в інших формах економічних зв'язків, будуть брати до уваги норми та рішення Світової Організації Торгівлі (СОТ), а також положення цієї Угоди та у відповідності до них нададуть одна одній режим найбільшого сприяння, недискримінації та рівності можливостей у взаємній торгівлі.
Режим найбільшого сприяння буде застосовуватись у всіх питаннях, що стосуються видачі дозволів на експорт та імпорт, зборів та мит, а також інших зборів різного характеру, які діють чи могли б бути застосовані при імпорті, експорті, транзиті та складуванні товарів, до всього, що стосується процедури їх застосування, включаючи i митні правила та формальності.
Договірні Сторони також підтверджують взаємне надання режиму найбільшого сприяння з усіх питань, що пов'язані з перевезенням товарів; згідно із законодавством та правилами своїх країн вони надаватимуть сприяння на своїй території в транзиті товарів, що походять з території іншої Сторони, а також товарів, які слідують в треті країни, та товарів походженням з третіх країн, що слідують в іншу Договірну Сторону.
Стаття 3
Режим найбільшого сприяння не поширюється на переваги та привілеї:
- які випливають з участі кожної з Договірних Сторін у митних союзах, зонах вільної торгівлі та інших формах регіональної економічної інтеграції;
- які одна з Договірних Сторін надала або надасть сусіднім країнам з метою полегшення прикордонної або прибережної торгівлі;
- які Договірні Сторони надають або нададуть країнам, що розвиваються, на основі міжнародних угод.
Стаття 4
Обмін товарами та надання послуг між підприємствами України та Республіки Куба буде здійснюватися на основі контрактів та інших документів в залежності від видів торгівлі, які звичайно застосовуються в міжнародній практиці та у відповідності до положень діючого законодавства обох країн.
Підприємства Договірних Сторін, якщо інше явно не оговорюється в контрактах, будуть застосовувати у взаємній торгівлі умови покупки та перевезення INСОТЕRМS 1990 р.
Стаття 5
Ціни контрактів купівлі-продажу, які підписуються підприємствами Договірних Сторін на постачання товарів та надання послуг з метою здійснення двосторонньої торгівлі, яка випливає з цієї Угоди, базуються на цінах основних світових ринків на товари i послуги відповідної якості та технічного рівня.
Стаття 6
Взаємні платежі, що випливають з виконання контрактів на постачання товарів та послуг між українськими та кубинськими підприємствами, здійснюються у вільно конвертованій валюті, яку згоджують Договірні Сторони, а спосіб платежів встановлюється у відповідних угодах.
Уповноважені Сторонами банки у випадку необхідності встановлюють технічні банківські процедури для забезпечення операцій, які випливають з цієї Угоди.
Стаття 7
Договірні Сторони, у відповідності до законодавства своїх країн, надаватимуть допомогу в розвитку різних видів компенсаційної торгівлі, промислової кооперації, створенні економічних асоціацій, спільних підприємств, а також будь-якої іншої форми торгово- економічного співробітництва.
В той же час Сторони надаватимуть одна одній на взаємній основі необхідні пільги при оформленні, записі чи перенесенні до відповідного Реєстру промислової власності патентів, торгових марок, торговельних найменувань, позначень та найменувань місць походження, які захищають товари, що виробляються кожною країною, у відповідності до діючого законодавства своїх країн та з належним дотриманням підписаних ними міжнародних угод.
Стаття 8
Договірні Сторони будуть сприяти відкриттю та діяльності на своїх територіях державних комерційних представництв, а також філій та офісів представництв фірм, компаній, банків та інших установ, діяльність яких пов'язана з двостороннім торгово-економічним співробітництвом, у відповідності до норм та законодавчих актів, які діють в кожній з країн.
Стаття 9
Договірні Сторони будуть надавати одна одній на основі взаємності необхідні умови для організації в своїх країнах ярмарків, виставок, конференцій та інших заходів, які спрямовані на підтримку взаємної торгівлі, у відповідності до законодавства обох країн.
Стаття 10
Договірні Сторони у відповідності до діючих норм своїх країн дають дозвіл на вивезення та ввезення таких предметів, звільнених від сплати мит та зборів, а також інших зборів аналогічного характеру:
товари, призначені для використання в якості зразків та каталогів, брошур та рекламних видань;
деталі, які постачаються безкоштовно для виконання гарантійних зобов'язань;
товари або інші предмети, призначені для постійно або тимчасово діючих ярмарків та виставок, у випадках якщо вони не продаються;
товари, які постачаються в якості заміни, за умови повернення товарів, що були замінені;
контейнери та спеціальна тара, що використовуються в міжнародній торгівлі, які ввозяться з метою заповнення та повернення;
товари, прилади, матеріали та інструменти, які ввозяться тимчасово з метою проведення експериментів, випробувань, ремонту, переробки та обробки за умови їх повернення;
предмети, прилади та інструменти, призначені для монтажних робіт, а також для торгово-економічного та науково-технічного співробітництва за умови їх повернення.
Терміни таких експортно-імпортних операцій можуть встановлюватися в залежності від цілей, для яких призначені вищенаведені товари та предмети.
Стаття 11
Договірні Сторони, у відповідності до свого законодавства з належним дотриманням підписаних ними міжнародних угод, вживатимуть необхідних заходів для запобігання імпорту сировини або готових виробів, що надходять від іншої Договірної Сторони, які мають торгові марки, найменування, надписи, посилання або інші подібні знаки, які дають хибне уявлення про походження або найменування місця походження, чи про сорт, характер або якість товарів.
Стаття 12
Товари, що імпортуються згідно з цією Угодою українськими та кубинськими комерційними підприємствами, не можуть бути експортовані до третіх країн без письмового дозволу експортера.
Договірні Сторони вживуть необхідних заходів для захисту на своїх територіях товарообміну, що є об'єктом цієї Угоди, від всілякої недобросовісної конкуренції у відповідності до свого законодавства та з належним дотриманням підписаних ними міжнародних угод.
Стаття 13
Договірні Сторони в необхідних випадках на взаємній основі проводять консультації з питань, пов'язаних із виконанням цієї Угоди, які вимагають оперативного рішення, приймаючи відповідні рекомендації.
Виконання цієї Угоди стане предметом постійного аналізу в рамках Міжурядової українсько-кубинської комісії з питань економічного та науково-технічного співробітництва, створеної у відповідності до Угоди між Україною та Республікою Куба від 27 червня 1994 року.
Стаття 14
Розбіжності, які можуть виникнути в тлумаченні, застосуванні, виконанні або невиконанні умов цієї Угоди, будуть вирішуватися шляхом переговорів між Договірними Сторонами.
Стаття 15
Всі зміни або доповнення до цієї Угоди вносяться за взаємною згодою Договірних Сторін та оформлюються в письмовій формі.
Стаття 16
Ця Угода після набуття нею чинності повністю заміняє Угоду про торгівлю та співробітництво між Україною та Республікою Куба від 20 грудня 1991 року.
Стаття 17
Ця Угода набуває чинності з дати обміну письмовими повідомленнями у відповідності до внутрішнього законодавства кожної з Договірних Сторін.
Ця Угода буде діяти протягом 5 років, а після закінчення цього терміну вона буде автоматично продовжуватися на наступний річний період, якщо тільки одна з Договірних Сторін не повідомить у письмовій формі іншу Сторону про своє бажання припинити її дію не менше ніж за шість місяців до закінчення відповідного терміну дії цієї Угоди.
В будь-якому випадку положення цієї Угоди продовжуватимуть застосовуватися до всіх контрактів, укладених в період її дії та не виконаних на момент закінчення її терміну.
Здійснено в місті Гавана 20 червня 2005 року в двох примірниках українською та іспанською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.
За Кабінет Міністрів України |
За Уряд Республіки Куба |
Подобные документы
Публічні та правові правовідносини. Загальна класифікація міжнародних договорів. Міжнародні угоди, укладені в рамках Бернської конвенції. Угоди, спрямовані на встановлення охорони засобів індивідуалізації фірм-виробників та їх товарів, робіт та послуг.
лекция [284,5 K], добавлен 12.04.2014Визначення необхідності інституту правонаступництва в праві. Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів та державної власності. Припинення існування СРСР та вирішення питання про правонаступництво. Особливості правонаступництва України.
курсовая работа [35,2 K], добавлен 14.04.2010Поняття та характеристика дилерських договорів як правової форми посередництва. Особливості їх укладання в Україні. Правомірність обмеження здійснення права власності за документами цього типу. Класифікація дилерських договорів: їх види та зміст.
курсовая работа [71,5 K], добавлен 08.10.2014Україна як правова демократична держава. Місце Кабінету Міністрів України в системі органів державної виконавчої влади. Аналіз організаційно-правових аспектів діяльності Президента України. Характеристика державної виконавчої влади, основні задачі.
контрольная работа [46,8 K], добавлен 22.09.2012Поняття та суттєві ознаки форвардних договорів. Сучасні концепції форвардного договору у вітчизняній та зарубіжній юридичній науці. Правова природа та особливості форвардних біржових договорів. Правове регулювання укладення форвардних біржових договорів.
курсовая работа [57,2 K], добавлен 15.08.2010Поняття та класифікація актів Кабінету Міністрів України, їх значення та місце в системі джерел адміністративного права. Порядок прийняття та набрання чинності. Процедура підготовки їх проектів. Проблеми українського законодавства та шляхи їх вирішення.
реферат [34,7 K], добавлен 05.01.2014Аналіз правового регулювання пророгаційних угод відповідно до Гаазької конвенції про вибір суду. Визнання і примусового виконання судових рішень. Вимоги до пророгаційної угоди, наслідки її укладення. Необхідність приєднання України до Гаазької конвенції.
статья [32,0 K], добавлен 17.08.2017Дослідження та аналіз особливостей угоди про асоціацію, як складової права Європейського Союзу відповідно до положень Конституції України, як складової законодавства України. Розгляд і характеристика правового фундаменту узгодження норм правових систем.
статья [29,7 K], добавлен 11.09.2017Органи Державної виконавчої служби України: правовий статус, функції, повноваження. Правове становище державного виконавця. Повноваження, обов’язки, права державного виконавця. Порядок призначення працівників органів державної виконавчої служби.
курсовая работа [58,6 K], добавлен 18.01.2011Дослідження основних норм про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів у Віденській конвенції. Правонаступництво України після розпаду СРСР. Правове забезпечення власності Російської Федерації за кордоном.
доклад [21,0 K], добавлен 24.09.2013