Тактика и методика проведення обшуку

2

Донецький університет економіки та права

Кафедра Кримінального права та процесу

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

З дисципліни Криміналістика

На тему Тактика та методика проведення обшуку

Донецьк 2009

Зміст

1. Поняття обшуку. Підготовка до обшуку

2.Тактичні прийоми обшуку

3. Фіксація результатів обшуку. Психологічні основи обшуку

4. Первісні дії на місці обшуку

5. Оглядова стадія обшуку

6. Детальна стадія обшуку

7. Детальна стадія обшуку

Перелік використаної літератури

1. Поняття обшуку. Підготовка до обшуку

Обшук - слідча дія, що складається в примусовому обстеженні приміщень, місцевості та інших об'єктів, а також окремих громадян з метою виявлення та вилучення знарядь злочину, предметів і цінностей, добутих злочинних шляхом, а також інших предметів і документів, що мають значення для розслідуваної кримінальної справи. Крім того, обшук може бути проведений для виявлення розшукуваних осіб і прихованих трупів. Залежно від специфіки підлягаючому обшуку об'єкта, умов його виробництва, особливостей планування й тактики пошукових дій розрізняють обшуки:

- у житлових та інших приміщеннях (господарських будівлях, на робочому місці, місць у готелях, гуртожитках і т.п.);

- на відкритій місцевості;

- повторний обшук;

- "екстрений" обшук, що проводиться у випадках, що не терплять зволікання, без його попереднього санкціонування прокурором;

- одночасний (його називають також "груповим"), що являє собою тактичну операцію по проведенню одночасно за єдиним планом декількох самостійних обшуків у рамках однієї кримінальної справи;

- у приміщеннях, займаних дипломатичними представництвами;

- транспортних засобів ( що перебувають на стоянці, особистих автомобілів, маломірних судів);

- особистий обшук.

Примусовий характер пошукових дій і неминуче у зв'язку із цим вторгнення в сферу особистих інтересів особи яку обшукують, а в окремих випадках і інших осіб, становлять одну з характерних рис обшуку, що дозволяє відмежовувати його від інших слідчих дій, зокрема, від огляду місця події. Так, при огляді місця події, розташованого, наприклад, у лісовому масиві, можуть провадитися пошуки закопаного трупа, знарядь злочину й інших речовинних доказів. Однак зроблені при цьому пошукові дії не зачіпають безпосередньо інтересів громадян. У тих випадках, коли такі дії сполучені з обмеженням суб'єктивних прав тієї або іншої особи (наприклад, у випадку пошуків слідів злочину в житловому приміщенні родини без звістки зниклої особи, у дворі й надвірних будівлях, на присадибній ділянці, у саду, городі й т.п.), по своєму змісту вони виходять за рамки слідчого огляду, і їхнє виробництво повинне здійснюватися в точній відповідності з карно-процесуальним законом, що регламентує обшук. Підставою для виробництва обшуку можуть бути будь-які фактичні дані, що містяться в показаннях свідків, потерпілих, підозрюваних та обвинувачених, а також в інших джерелах доказів, що свідчать про знаходження в якому-небудь місці або в якої-небудь особи предметів або документів, що мають значення для справи.

Вихідними джерелами таких фактичних даних можуть служити також матеріали оперативно-розшукової діяльності. Рішення про обшук слідчий робить у формі постанови, що є правовою підставою для його здійснення. У ньому вказується особа, у якої слід зробити обшук, визначаються межі пошукових дій (житло, присадибна ділянка й т.п.), по можливості перераховуються підмети, що підлягають відшуканню й вилученню, предмети та документи, наводяться фактичні дані, що послужили причиною обшуку. Обшук повинен бути санкціонований прокурором. Лише у виняткових випадках, тобто коли зволікання з його проведенням може призвести до приховання або знищення доказів, або може спричинити інші серйозні ускладнення в розслідуванні, законодавець допускає можливість проведення обшуку без санкції прокурора, але з наступним повідомленням йому в добовий строк у писемній формі про зроблений обшук. На цих же підставах допускається його здійснення в нічний час. Кожен обшук у тактичному відношенні індивідуальний. На його підготовку та здійснення впливають особливості конкретної кримінальної справи, характер предметів, що відшукують, особистість особи, що обшукується, специфіка об'єкта, що обшукується та ряд інших обставин. Разом з тим ця слідча дія у всіх випадках спирається на ряд загальних положень. Так, до виїзду на обшук слідчий повинен скласти собі чітку уяву про місце його проведення. Інформація про це допоможе йому в рішенні питань про обсяг пошукових дій, дозволить попередньо намітити послідовність дій, підготувати необхідні технічні засоби. Для одержання такої інформації слідчий може вимагати з відповідного житлового органа по-поверховий план будинку, особисто ознайомитися з місцем намічуваного обшуку або з місцевістю, де передбачається провадити пошукові дії. На основі матеріалів кримінальної справи та даних, отриманих у процесі оперативно-розшукових заходів, слідчий повинен скласти уявлення про особистість, яка обшукується та членів його родини, їхньому способі життя, заняттях, розпорядку дня. Це дозволить йому виробити правильну лінію поводження на місці обшуку, намітити тактику пошукових дій. Основне тактичне правило обшуку - раптовість. Його виконання слідчим позбавляє особу, що зробила злочин, можливості зникнути, дозволяє запобігти прихованню або знищенню речових доказів зацікавленими в цьому особами. При зборі інформації про місце майбутнього обшуку, особі, яка буде провадити обшук та виконувати інші підготовчі заходи необхідно бути обережним, щоб виключити передчасний розголос проведених заходів. Якщо є підстави вважати, що обшукуваний буде чинити протидію або збройний опір, то заздалегідь варто передбачити заходи щодо попередження та припинення подібних дій.

Для успішного проведення обшуку важливе значення має правильне визначення чисельності та персонального складу слідчої групи. Якщо обшуку підлягають кілька приміщень, або великі по площі ділянки місцевості, або мають бути значні за обсягом пошукові дії, до складу групи, крім слідчого, можуть бути включені інші слідчі або оперативні працівники, яким буде доручено провадити пошукові дії на певних ділянках. Оскільки не виключається, що в ході обшуку, особа яку обшукують може спробувати знищити або позбутися предметів, що її викривають (наприклад, викинути у вікно), або яким-небудь чином подати сигнал співучасникам злочину про проведення у них обшуку, до складу слідчої групи включаються оперативні працівники міліції, яким поручається зовнішнє спостереження за приміщенням, де відбувається обшук, а також охорона місця обшуку. Залежно від характеру підметів, що підлягають відшуканню й вилученню, до складу слідчої групи можуть бути включені відповідні фахівці. Якщо на місці обшуку передбачається великий обсяг технічних робіт (виробництво розкопок, розкриття підлоги і т.п.), то для цих цілей запрошується допоміжний персонал. Якщо на місці обшуку передбачається зробити особистий обшук не тільки підозрюваного, але й інших осіб, що перебувають там, до складу слідчої групи завчасно повинні бути включені оперативні працівники та поняті обох статей.

Залежно від конкретних обставин справи до складу слідчої групи можуть бути включені й іншої особи. При підготовці до обшуку слідчому слід перевірити комплектність і справність наявних у його в розпорядженні науково-технічних засобів. З урахуванням особливостей місця обшуку й характеру предметів, що відшукуються, слідчий, крім наявних у слідчій валізі коштів криміналістичної техніки, повинен підготувати пошукові прилади й інші пристосування, які можуть знадобитися для пошукових дій. У випадку провадження по кримінальній справі серії одночасних обшуків за єдиним планом (наприклад, у співучасників розкрадання) необхідно вирішити питання про одночасний початок обшуків у всіх місцях, щоб не дати можливості одному зі співучасників сповістити інших осіб про обшук, який проводять у нього. Слідчому слід також підготувати засоби та способи зв'язку для забезпечення оперативного обміну інформацією між слідчими групами, зробити інструктаж членів цих груп.

2. Тактичні прийоми обшуку

Виїзд до місця обшуку повинен бути спланований так, щоб застати на місці особу яку будуть обшукувати або повнолітніх членів його родини. При цьому, однак, не виключається, що з тактичних міркувань особа яку обшукують може бути доставлена на місце обшуку до початку його провадження оперативними працівниками. Під час відсутності обшукуваного або повнолітніх членів його родини обшук може бути зроблений лише у виняткових випадках, коли не є можливим, у чинність об'єктивних причин, забезпечити їх присутність на місці обшуку, і на слідчого покладається обов'язок запросити на місце обшуку представника місцевого органа виконавчої влади або житлово-експлуатаційної організації. Перед тим як приступити до обшуку, слідчому рекомендується ознайомитися з місцем обшуку, уточнити обсяг пошукових дій, розподілити ділянки роботи між членами слідчої групи. Для забезпечення нормальних умов пошуку і запобігання можливості знищення наявних доказів, особи яка обшукується та інші особи, що перебувають із ним, можуть бути зосереджені в одній кімнаті, їм може бути заборонено розмовляти між собою, телефонувати, залишати приміщення до закінчення обшуку.

По можливості із приміщення, що обшукується, видаляються діти. У тих випадках, коли в слідчого виникають обґрунтовані припущення, що, та або інша особа, що перебуває на місці обшуку, приховує при собі предмети або документи, що мають значення для розслідуваної справи, воно може бути піддано особистому обшуку. З появою на місці обшуку сторонніх осіб вони можуть бути тимчасово затримані слідчим до закінчення обшуку. Якщо зазначені особи з'явилися на місці обшуку внаслідок виконання ними своїх службових обов'язків (лікар, листоноша, слюсар-сантехник і т.п.), слід установити їх особистість, з'ясувати причини появи, і якщо їхній прихід не пов'язаний зі злочинною діяльністю обшукуваного, слідчий відпускає їх. У необхідних випадках вони попереджаються про збереження в таємниці факту провадження обшуку.

При обшуку в житловому приміщенні, у надвірних будівлях, підсобних та інших приміщеннях слідчий повинен пересуватися увесь час в одному напрямку, наприклад, по спіралі, по годинниковій стрілці, обстежуючи один предмет за іншим, потім - центр кімнати, стіни, підлогу, після чого переходити в інше приміщення. При проведенні обшуку на відкритій місцевості для забезпечення повноти й всебічності пошуків досліджувану територію необхідно розбити на окремі ділянки (сектора, квадрати) і закріпити за членами слідчої групи. Кожна така ділянка обстежується в певній послідовності. При проведенні пошуку слідчий не повинен випустити з уваги різного роду негативні сліди, що свідчать про можливості знаходження в тому або іншому місці замаскованої схованки. Якщо в ході виробництва пошукових дій власник приміщення з якої-небудь причини відмовляється відкрити замкнене сховище, слідчому законом надане право самому розкрити його, уникаючи при цьому не викликаного необхідністю ушкодження засікши, дверей та інших предметів. Спосіб, застосований слідчим для розкриття замкненого сховища, повинен бути відбитий у протоколі обшуку. Як показує слідча практика, між родом діяльності, професією особи, що обшукується, його схильностями, захопленнями й способами приховання розшукуваних предметів і документів, вибором місць для устрою схованок простежується певний і стійкий зв'язок. В окремих випадках на напрямок пошуків може вказувати поводження особи яка обшукується або членів її родини. На місця приховання шуканих предметів можуть вказувати мимовільні реакції обшукуваного на ті або інші дії слідчого. Зміна тембру голосу, кольору обличчя, тремтіння рук та інші реакції, що вказують на високий ступінь його нервової напруги й виникаючі при здійсненні пошуків у певному напрямку або обстеженні конкретних об'єктів, служать своєрідними сигналами, що свідчать про близькість слідчого до схованки. Для виявлення подібних реакцій слідчим у ході обшуку можуть бути застосовані такі тактичні прийоми, як "словесна розвідка", що складається з бесіди з особою яка обшукується про обставини, що стосуються об'єктів які зараз обшукуються, пропозиції обшукуваємому самому відкрити ті або інші схованки, повторне повернення до дослідження раніше оглянутих предметів. Щоб спостереження за особою, що обшукують й іншими особами, що перебувають на місці обшуку, було більше ефективним, його доцільно доручати спеціально виділеному для цієї мети оперативному працівникові. Особи які обшукуються нерідко приховують речові докази в брудній білизні, постелі дитини або важко хворої людини, дитячих речах, предметах культу й т.п. Мають місце випадки, коли компрометуючі документи містяться серед книг домашньої бібліотеки. У ході обшуку слідчий завжди зіштовхується з обставинами особистого й інтимного життя громадян. Наприклад, при здійсненні пошуків він може виявити особисту переписку особи що обшукується, документи й різні предмети, що стосуються інтимної сторони його життя та не відносяться до розслідуваної справи. Слідчий не повинен акцентувати увагу понятих та інших учасників обшуку на зазначених обставинах. Якщо ж ці обставини мають відношення до розслідуваної події та ознайомлення з ними понятих неминуче, слідчий вправі попередити їх про неприпустимість розголошення таких відомостей, про що, при необхідності, відбирається відповідна підписка. Крім маючих значення для справи предметів і документів при обшуку вилучаються об'єкти, що свідчать про здійснення особою і іншого злочину. При виробництві обшуку на робочому місці тієї або іншої особи, а також місць у готелі або гуртожитку обстеженню підлягають предмети, що перебувають у користуванні особи що обшукується або є його власністю. Ними можуть бути робочий стіл що обшукуваного, використовувані ним інструменти, шафа для зберігання спецодягу, спальне місце в гуртожитку, тумбочка, якою він користувався, його особисті речі.

Слідчий не вправі провадити пошукові дії відносно майна інших осіб, що працюють або проживають разом із особою яка обшукується. Він може лише запропонувати цим особам оглянути свої речі і повідомити, чи немає серед них предметів, що їм не належать. Особистий обшук, як і всі інші види обшуку, може бути зроблений лише за мотивованою постановою слідчого із санкції прокурора. Без винесення окремої постанови він може мати місце, лише у випадках затримки особи по підозрі в здійсненні злочину, взяття підозрюваного під варту, як міра присічення, а так само при провадженні обшуку в приміщенні, коли в слідчого є достатні підстави вважати, що особа, яка перебуває на місці обшуку, приховує при собі маючі значення для справи предмети або документи. Особистий обшук може бути зроблений лише особою однієї статі з обшукуванним при понятих тієї ж статі. Для цього виділяється окреме приміщення, з якого видаляються всі сторонні. У ході обшуку насамперед вилучається зброя, а також всі інші предмети, які можуть бути використані для опору (тютюн, балончики із газом і т.п.). Потім у напрямку зверху вниз ретельно досліджується одяг і взуття, оглядається вміст кишень, сумок та інші речі що знаходяться при обшукованому. При необхідності шви одягу, її підкладка можуть бути розпороті. Якщо особистий обшук сполучений з обстеженням тіла людини, для участі в ньому доцільно запросити фахівця-медика.

3. Фіксація результатів обшуку

Всі виявлені в ході зробленого обшуку предмети й документи пред'являються понятим і докладно описуються в протоколі обшуку із вказівкою кількості виявлених об'єктів, їхніх відмітних ознак і місця виявлення. При описі знарядь злочину, викраденого майна й інших речових доказів фіксуються їхні розміри, матеріал, вага, кольори, реєстраційні номери, дефекти й інші відмітні ознаки, наявні на цих предметах сліди (кров, сперма, земля і т.п.). Відносно документів вказуються їхнє найменування, матеріал, реквізити, спосіб виконання, кольори барвника, початкова й заключна фраза тексту. Якщо перераховані об'єкти були впаковані, вказується спосіб пакування, вид пакувального матеріалу і його характерні ознаки. При виявленні схованки в протоколі обшуку докладно фіксується місце його розташування, устрій, розміри, що перебувають у ньому предмети і їхнє взаємне розташування. Схованка разом із умістом фотографується, після чого за правилами детальної фотозйомки фотографуються предмети, що перебували в ньому. Розташування схованки і інших місць виявлення шуканих предметів і документів указується на схемах і планах місця обшуку, прикладених до протоколу. Якщо предмети, що вилучають із місця обшуку, або документи численні й на їхній огляд на місці обшуку буде потрібно значний час, вони можуть бути відповідним чином упаковані й опечатані без виробництва їхнього огляду й докладного опису в протоколі обшуку. У цьому випадку огляд вилучених предметів провадиться в кабінеті слідчого за правилами слідчого огляду. Як понятих при виробництві зазначеного огляду доцільно запрошувати тих же осіб, які виконували ці обов'язки при обшуку.

4. Психологічні основи обшуку

Особа, що проводить обшук повинна:

а) максимально сконцентрувати увагу на завданнях обшуку;

б) не вступати в конфлікт із особою що обшукується;

в) не поспішати і діяти в строгій послідовності;

г) не залишати без огляду об'єкти, які на перший погляд не можна використати для приховання яких-небудь предметів;

д) спостерігати за реакцією особи яка обшукується та членами його родини на поводження особи яка проводить обшук;

е) ураховувати можливість особливостей особи яка обшукується, впливу особи на вибір місця зберігання шуканих об'єктів (звичайно акуратна людина приховує предмети, що її викривають, ретельніше; самовпевнений складні схованки звичайно не влаштовує; жадібний і недовірливий ховає близько, щоб швидше перевірити схоронність захованого; фізично сильний ховає предмет у важкодоступних місцях, садівник - у землі, столяр - у дерев'яних предметах, бджоляр - у вулику й т.д.);

ж) пам'ятати, що шукане може бути заховане в місці, де на думку, особи яка обшукується з міркувань гуманності пошук виключений (речі й постіль дитини або хворого, крісло або стілець, на якому сидить стара людина й ін.)

з) мати на увазі, що особа яка обшукується, як правило, нервово реагує на наближення до місця або об'єкта, де заховане шукане (тремтіння рук і голосу, почервоніння або збліднення особи, хекання, потіння, мимовільне постукування рукою або ногою).

5. Первісні дії на місці обшуку

Після прибуття на місце обшуку рекомендується:

1) транспортний засіб залишити на деякому віддаленні від об'єкта обшуку;

2) виявити й запросити особу, знайому з особою яка обшукується або членам його родини, якому без ускладнень відкрили б двері;

3) відразу ж забезпечити спостереження за вікнами й дверима;

4) при відсутності особи яка обшукується або членів його родини вжити заходів до їхнього виклику, не вказуючи причини;

5) при неможливості з'ясувати місцезнаходження особи яка обшукується або членів його родини при необхідності негайно зробити обшук, запросити представників домоуправління та відкрити приміщення;

6) при вході на об'єкт який буде обшукуватись слідчому потрібно пред'явити своє посвідчення й постанову про проведення обшуку, запропонувавши особі яка обшукується або особам, що її заміняють, підтвердити цей факт підписом (підписами) на постанові;

7) оперативним співробітникам доручити з'ясувати, хто перебуває на обшукуваному об'єкті і не дати можливість кому-небудь зникнути, що-небудь сховати або знищити;

8) слідчому або з його доручення оперативним співробітникам перевірити документи в осіб, що опинилися на об'єкті який обшукується і зробити їхнє опитування для з'ясування їх відносин до особи яка обшукується;

9) вказати, кому із цих осіб можна вийти й попередити їх про нерозголошення відомостей, що стали їм відомі;

10) громадянам, що перебувають на місці обшуку, роз'яснити, що без дозволу слідчого вони не можуть пересуватися по об'єкі, подавати які-небудь знаки або репліки, підходити до телефону, втручатися в дії осіб проводячи обшук.

6. Оглядова стадія обшуку

На оглядовій стадії обшуку слідчий:

1) здійснює обхід або огляд об'єкта обшуку з метою з'ясування обсягу майбутньої роботи, порядку її здійснення, найбільш імовірних місць приховання шуканого;

2) з'ясовує, ким й які із приміщень і сховищ використовуються, де ключі від останніх;

3) визначає, чи потрібні додаткові помічники й технічні засоби, у якому порядку доцільно здійснювати обшук і що варто робити кожному з учасників;

4) визначає місце для складання підлягаючому вилученню об'єктів, виділяє особу для їхньої охорони.

7. Детальна стадія обшуку

На даній стадії важливо дотримати наступних рекомендацій:

а) по можливості обстежити об'єкт без порушення його цілісності, шляхом простукування, проколювання, промацування, вимірів, порівняння з аналогічними предметами (по вазі, забрудненню місць зчленування), а також за допомогою металошукача, ультрафіолетового освітлювача, інтроскопа;

б) обстеження з руйнуванням (частковим) об'єкта провадити лише при наявності для цього достатніх підстав (виявлення ознак схованки, показання свідків про схованку) і найбільш щадним способом (наприклад, по можливості оглянути виявлену порожнину через невеликий отвір; шпалери не відривати, а акуратно вирізати шматок, для того щоб його можна було знову приклеїти);

в) при вилученні предметів забезпечити схоронність ознак дотику до предметів особи яка обшукується, наприклад слідів рук;

г) акцентувати увагу на відсутності предметів, про наявність яких у особи яка обшукується було заздалегідь відомо, або які повинні бути, судячи з деяких результатів обшуку (відсутність облігацій госзайму при наявності їхнього списку, велике число магнітофонних і відеокасет при відсутності відтворюючої апаратури і т.д.);

д) перед завершенням обшуку зробити повторний обхід й огляд об'єкта, щоб переконатися, чи досить повно проведений обшук.

Перелік використаної літератури

1. В.В. Бурлаков. Криминалистика: учебник для вузов: Москва, 2004. - 675 с.

2. В.Е. Эминов, М.И. Еникеев, В.А. Образцов. Следственные действия. Психология, тактика, технология: Санкт-Петербург, 2004. - 687 с.

3. Е.П. Ищенко, А.А. Топорков. Криминалистика: Контракт, Инфа-М, 2008. - 752 с.

4. Л.Я. Драпкин, В.Н. Карагодин. Криминалистика: ТК Велби, Проспект, 2008. - 672 с.

5. Н.Г. Шурухнов. Криминалистика: Эксмо, 2008. - 720 с.