Державна контрольно-ревізійна служба України

Зміст

Вступ

1.Державна контрольно-ревізійна служба, та її структура

2.Організація контрольно-ревізійної роботи

3. Функції ревізійного апарату державної контрольно-ревізійної служби

Висновок

Література

Вступ

Відповідно до Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи" від 27.08.2000 № 1031/2000 контрольно-ревізійна служба має забезпечити суворий контроль за використанням коштів бюджетів усіх рівнів та позабюджетних фондів, а також контроль за збереженням державного і комунального майна всіма підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності та відомчої належності й підпорядкованості. Головне контрольно-ревізійне управління України стає центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері фінансового контролю.

Указ Президента є підставою для прийняття Закону про внесення змін і доповнень до Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" стосовно порядку проведення ревізій і перевірок, прийняття обов'язкових до виконання рішень за фактами порушень фінансової дисципліни, нецільового використання бюджетних коштів, несплати податків, приховування отриманих доходів тощо. Починаючи з 2001 р. передбачено додаткові асигнування на матеріально-технічне забезпечення державної контрольно-ревізійної служби, будуть визначатися базові навчальні заклади для підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів державної контрольно-ревізійної служби.

Ринкові перетворення в економіці України спонукають до вивчення досвіду організації і методології контролю економічно розвинутих країн світу, але в жодному разі не до копіювання зарубіжної практики. Заклики до впровадження міжнародних стандартів аудиту у вітчизняну практику позитивних результатів поки що не дали.

1.Державна контрольно-ревізійна служба, та її структура

Державна контрольно-ревізійна служба України створена в 1993 р. на базі Контрольно-ревізійного управління Міністерства фінансів України і є його правонаступницею у частині майнових прав та обов'язків.

Указом Президента України від 15 грудня 1999 р. № 1572 керівний орган державної контрольно-ревізійної служби -- Головне контрольно-ревізійне управління -- віднесено до складу центральних органів виконавчої влади зі статусом державного комітету. Пізніше цей статус було закріплено Указом Президента України від 27 серпня 2000 р. № 1031 «Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи» та Положенням про Головне контрольно-ревізійне управління України.

Служба має централізовану організаційну структуру. До складу органів Державної контрольно-ревізійної служби в Україні входять Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) у районах, містах, районах у містах.

Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі є органами виконавчої влади і підпорядковуються Голов КРУ. Відділи є структурними підрозділами контрольно-ревізійних управлінь в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, підпорядковуються їм та входять до складу державної контрольно-ревізійної служби в Україні. Голова КРУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку контрольно-ревізійні управління, відділи, групи, в тому числі і міжрайонні контрольно-ревізійні відділи.

Діяльність Головного контрольно-ревізійного управління спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів України.

Кабінет Міністрів України визначає також видатки на утримання державної контрольно-ревізійної служби, які фінансуються з державного бюджету.

Голова КРУ очолює Голова, якого призначає на посаду і звільняє з посади Президент України в установленому законодавством порядку. Голова КРУ персонально відповідає перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Голова КРУ завдань і здійснення ним своїх повноважень. Голова КРУ має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади відповідно до законодавства.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Голова КРУ, обговорення найважливіших напрямів його діяльності в Голова КРУ утворюється колегія у складі Голови (голова колегії), заступників Голови за посадою, інших керівних працівників державної контрольно-ревізійної служби. Члени колегії затверджуються та звільняються від обов'язків

Кабінетом Міністрів України за поданням Голови ГКРУ. Структуру КРУ, положення про структурні підрозділи КРУ, контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, типове положення про контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) у районах, містах, районах у містах затверджує Голова КРУ.

Державна контрольно-ревізійна служба забезпечує контроль за використанням відповідно до законодавства бюджетних коштів та коштів державних цільових фондів міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами й організаціями незалежно від форми власності, відомчої належності та підпорядкованості, збереженням державного і комунального майна, веденням бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Підконтрольними для органів державної контрольно-ревізійної служби є центральні та місцеві органи виконавчої влади (крім Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України), інші бюджетні установи й організації, казенні підприємства незалежно від джерел фінансування, а також підприємства та організації, їх об'єднання незалежно від форми власності, організаційно-правових форм, відомчої належності та підпорядкованості, які отримують (отримували в ревізійному періоді) кошти з бюджетів усіх рівнів чи державних цільових фондів, інші державні кошти (в тому числі державних валютних фондів) та/або кошти, що залишаються у розпорядженні суб'єктів господарювання у зв'язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів.

2. Організація контрольно-ревізійної роботи

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 884 за тверджено Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України (Голова КРУ), яке бере участь у формуванні єдиної державної політики у сфері державного фінансового контролю, забезпечує її реалізацію та здійснює міжгалузеву координацію.

Голова КРУ у своїй діяльності керується Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно правовими актами та цим Положенням.

В умовах ринкової економіки роль контрольно-ревізійної роботи значно зростає, оскільки боротьба з економічною злочинністю неможлива без участі професійно і компетентно підготовлених працівників державної контрольно-ревізійної служби. При цьому ринок потребує достовірної облікової і звітної інформації про діяльність суб'єктів підприємницької діяльності з різними формами власності (державних, приватних, кому нальних та інших підприємств, асоціацій, концернів, акціонерних і спільних товариств тощо). Тільки об'єктивна обліково-аналітична інформація про діяльність суб'єктів господарювання дає можливість перевірити відповідність діяльності підприємств чинним законодавчим та іншим нормативно-правовим актам, які її регулюють.

Багатоукладність економіки й наявність різних форм власності (державної, приватної, кооперативної, колективної, змішаної) вимагають використання різних організаційних форм контрольно-ревізійної роботи.

В умовах адміністративно-командної системи господарювання функція фінансово-господарського контролю обмежувалась перевіркою використання підприємствами наданих державою фондових ресурсів. Нерідко збитки підприємств від безгосподарності покривалися за рахунок коштів державного бюджету. Керівники підприємств не були зацікавлені в пошуку джерел створення товарних запасів, у ринках збуту неконкурентоспроможної продукції.

Ринкова економіка ґрунтується на матеріальних інтересах її учасників, вона також сприяє розвитку й активізації контрольно-ревізійної роботи.

Разом із тим підвищується відповідальність підприємницьких структур за результати діяльності, що націлює підприємця на посилення попереднього контролю за здійсненням господарських операцій.

З виходом Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи" принципово змінюються функції державного контрольно-ревізійного апарату, посилюється контроль за дотриманням фінансової дисципліни, цільовим та ефективним використанням коштів усіма суб'єктами господарювання.

Перебудова господарського механізму зумовлює необхідність відповідної перебудови контрольно-ревізійної роботи, висуває до неї нові вимоги. Ревізії і перевірки мають спрямовуватися на викриття недоліків і порушень, виявлення внутрішньогосподарських резервів, на боротьбу за економію і ощадливість.

Систему контролю, яка існувала донині, було побудовано на основі адміністративних методів управління, зорієнтовано на виконання плану ревізій, перевірок, обслідувань, що призвело до формалізму і зниження ефективності контрольно-ревізійної роботи. Ревізії і перевірки різних органів контролю (державного, спеціалізованого, позавідомчого) дублювали одна одну. Внаслідок цього практика організації контролю вступила в суперечність з принципами перебудови господарювання на основі розвитку демократії і самоврядування на виробництві, передбачених Законом "Про підприємства в Україні".

Для досягнення позитивних результатів ревізій і перевірок слід посилити взаємодію державного контрольно-ревізійного апарату з податковими, банківськими, фінансовими, статистичними, правоохоронними, спеціалізованими та іншими органами контролю. Водночас слід підвищити рівень координації всієї системи контролю (погодження планів ревізій), створити координаційні ради в окремих регіонах країни.

Тільки чітко організована система контролю за виробництвом і розподілом суспільного продукту, іншими сферами суспільного життя дає змогу своєчасно виявити й усунути фактори, які створюють перепони для ефективного ведення виробництва й досягнення поставленої мети. Добре організований контроль формує у працівників усіх ланок управління діловитість, компетентність і оперативність, що є важливим фактором вирішення завдань економічного і соціального розвитку суспільства.

3. Функції ревізійного апарату державної контрольно-ревізійної служби.

У ринкових умовах господарювання, у період широкого використання автоматизованих систем управління та комп'ютеризації й за наявності різних форм власності значно підвищується роль контролю, посилюються функції і завдання державної контрольно-ревізійної служби.

Статус державної контрольно-ревізійної служби, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України "Про державну контрольно ревізійну службу в Україні" від 26.01.93 № 2939-ХІІ.

Державний контроль здійснюється у формі ревізій і перевірок. За результатами ревізії складається акт, а перевірки -- довідка або доповідна записка. Державна контрольно-ревізійна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, вищевказаним Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.

Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується йому.

Вона координує свою діяльність з місцевими Радами народних депутатів та органами виконавчої влади, фінансовими органами, державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 "Про затвердження Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою" (зі змінами, внесеними згідно з постановою КМУ № 1618 від 16.11.2006) інспектування здійснюється в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та держав-них фондів або використовують державне чи комунальне майно, а на підставі рішення суду -- в інших суб'єктах господарювання.

Інспектування проводять у формі ревізії, яка має забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства посадовими та матеріально відповідальними особами.

Ревізію здійснюють шляхом документальної перевірки установчих, фінансових, бухгалтерських документів, статистичної та фінансової звітності, господарських договорів, а також фактичної перевірки грошових сум, цінних паперів, оборотних і необоротних активів за допомогою проведення інвентаризації, обстеження і контрольного обміру виконаних робіт, правильності застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних втрат.

У разі виявлення порушень законодавства, посадові особи служби повинні вимагати від працівників об'єкта контролю, причетних до виявлених порушень, письмові пояснення, а у випадку відмови дати пояснення, це фіксується у акті ревізії.

Основні функції державної контрольно-ревізійної служби такі.

Головне контрольно-ревізійне управління України та контрольно ревізійні управління (КРУ) на місцях:

організують роботу контрольно-ревізійних підрозділів у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з проведення ревізій і перевірок, узагальнюють наслідки документальних ревізій і перевірок у випадках, передбачених законодавством, повідомляють про них органам законодавчої та виконавчої влади;

проводять ревізії та перевірки фінансової діяльності, стану збе-реження коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку й звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, у державних фондах, у бюджетних установах, а також на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджету та з державних валютних фондів;

проводять ревізії та перевірки правильності витрачання державних коштів на утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і фінансуються за рахунок державного бюджету;

проводять ревізії та перевірки повноти оприбуткування, правильності витрачання і збереження валютних коштів;

здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених попередніми ревізіями та перевірками;

розробляють інструктивні та інші нормативні акти щодо проведення ревізій та перевірок;

здійснюють методичне керівництво й контроль за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють досвід проведення ревізій та перевірок і поширюють його серед контрольно ревізійних служб, розробляють пропозиції щодо удосконалення контролю.

Контрольно-ревізійні відділи (КРВ) виконують зазначені вище функції за винятком пунктів 1 і 7.

Крім цього, органи контрольно-ревізійної служби розглядають листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань.

У межах своїх повноважень Голова КРУ організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та в установленому порядку вносить їх па розгляд Кабінету Міністрів України.

Голова КРУ має право:

-- перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси, фактичну наявність цінностей, вимагати від керівників підконтрольних органів проведення інвентаризацій товарноматеріальних та інших цінностей;

одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ НБУ та комерційних банків у порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14), довідки та/ або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду -- про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності;

одержувати безоплатно необхідні відомості для формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб -- платників податків та зборів (обов'язкових платежів) від платників податків, а також від НБУ та його установ про суми доходів, виплачених фізичним особам, і утриманих з них податків та зборів (обов'язкових платежів), а також видавати ліцензії на провадження тих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону;

одержувати безоплатно від митних органів щомісяця звітні дані про ввезення на митну територію України імпортних товарів і справлення при цьому податків та обов'язкових платежів тощо.

Права, обов'язки і відповідальність ревізорів такі. Права:

ревізувати й перевіряти грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження й витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей;

мати безперешкодний доступ на склади, у сховища, виробничі й інші приміщення для їх обстеження;

залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних та ремонтних робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на цю мету коштів;

вимагати від керівників об'єктів, що ревізуються, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошей і розрахунків, опечатувати каси, склади, архіви, а у разі ви-явлення підробок -- вилучати необхідні документи, залишаючи в справах акт вилучення та копії або реєстри вилучених документів;

одержувати від банків необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів;

одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб письмові пояснення;

пред'являти керівникам, іншим посадовим особам вимоги щодо усунення виявлених порушень;

стягувати в дохід держави кошти підприємств, отримані за не законними угодами та з порушенням чинного законодавства;

накладати на керівників та інших службових осіб адміністративні стягнення;

застосовувати до підприємств фінансові санкції, передбачені у п. 7 ст. 11 Закону "Про державну податкову службу в Україні".

Обов'язки:

суворо додержуватися Конституції України, законів України;

у випадках виявлення зловживань і порушень чинного законодавства передавати правоохоронним органам матеріали ревізій і повідомляти про виявлені зловживання і порушення державним органам.

При вилученні документів у зв'язку з їх підробкою ревізор зобов'язаний повідомити про це правоохоронним органам. Вилучені документи зберігаються до закінчення ревізії або перевірки. Ревізори повинні забезпечувати дотримання комерційної та службової таємниць.

Крім того, ревізор зобов'язаний:

володіти комплексом способів і прийомів контрольно-ревізійної роботи;

об'єктивно викладати виявлені факти порушень і зловживань;

надавати допомогу працівникам підприємства, яке ревізується, в усуненні виявлених недоліків;

брати участь у розробці заходів щодо усунення виявлених недоліків;

доповідати керівництву підконтрольного підприємства про результати ревізії;

-- перевіряти повноту і своєчасність виконання рекомендацій за результатами попередньої ревізії.

Ревізор несе відповідальність за:

своєчасність, належну якість ревізії;

об'єктивність викладання її результатів;

-- повне або часткове приховування виявлених порушень і зловживань або їх заниження;

правильність і обґрунтованість висновків за результатами ревізії;

використання службового становища в корисних цілях;

передчасне розголошення матеріалів ревізії.

Висновок

Поряд із правовими рамками діяльності контролюючих органів потрібні і строгі професійні параметри, обов'язкові для тих, кого перевіряють, і тих, хто перевіряє. У розвинутих країнах професійні вимоги до контролю фіксуються у стандартах, які розробляються компетентними організаціями і спеціалістами в межах чинного законодавства. Головним контрольно-ревізійним управлінням України також розроблені основні загальні стандарти державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна.

У Головному контрольно-ревізійному управлінні України напрацьовано ряд інструкцій і методик для забезпечення контрольно ревізійної діяльності.

Серед них: інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби та про організацію проведення ревізій і перевірок за зверненнями правоохоронних органів; методичні рекомендації щодо порядку проведення ревізій і перевірок за зверненнями місцевих державних адміністрацій; про проведення перевірок цільового використання бюджетних асигнувань, передбачених для надання населенню житлових субсидій; щодо порядку проведення ревізій (перевірок) цільового та ефективного використання коштів на будівельно-монтажні та ремонтні роботи; про порядок проведення тематичних ревізій і перевірок у системі житлово-комунального господарства; щодо перевірки ефективності використання та своєчасного повернення іноземних кредитів, наданих під гарантії Кабінету Міністрів України; з питань документування органами державної контрольно-ревізійної служби ревізійних дій та їх результатів.

Література

1.Конституція України

2.Усач Б.Ф. Контроль і ревізія. Підручник. К. 2007.

3.Федосо.В. Бюджетний менеджмент. Підручник. К.2004.

4.Германчук П.К. Державний фінансовий контроль: ревізія та аудит. К. 2004.

5.Романів М.В. Державний фінансовий контроль і аудит. К. 1998.