Господарське процесуальне право

19

ДНІПРОПЕТРОСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Заочна форма навчання

ННІ «Права та безпеки»

Кафедра: Економіко-правових дисциплін

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З навчальної дисципліни: Господарське процесуальне право

Варіант №13

Виконавець:

студентка гр. ПЗ-08-13

за списком №13

Тютюнник В.А.

Перевірив: Шлома Г.

Дніпропетровськ

2008р.



План

Вступ

1. Способи захисту відповідача від заявленого проти нього позову

2. Судове засідання як процесуальна форма розгляду та вирішення господарської справи в першій інстанції

3. Процесуальний документ (за завданням)

Висновок

Список використаної літератури



Завдання

Скласти від імені судді Господарського суду Дніпропетровської області В.К. Сурніного ухвалу про відновлення провадження у справі поставки неякісної продукції (1000 упаковок паперу не відповідної якості) відповідачем ВАТ «Зоря» в особі директора С.В. Ковтун позивачеві - ТОВ «Папірус» в особі директора І.С. Петрова, що було зупинено у зв'язку з проведенням експертизи поставленої продукції.



Вступ

Однією з необхідних умов успішного функціонування всіх елементів створюваного в Україні ринкового механізму є законність і дисципліна в діяльності суб'єктів господарювання. У процесі здійснення господарської діяльності між суб'єктами цієї діяльності виникають, функціонують і припиняються численні господарські відносини. Здійснення господарської діяльності не може проходити без конфліктів, що призводить до суперечностей і відповідно до виникнення господарських спорів, які є предметом розгляду та вирішення господарського суду.

Господарський суд є однією з гілок судової влади, на яку Конституцією України і чинним законодавством покладено здійснення правосуддя в господарських відносинах. Утворення системи господарських судів відображає процес становлення в Україні незалежної судової влади. В Україні сформовано систему господарських судів, і це зумовило необхідність теоретичного усвідомлення діяльності цих судів та практики реалізації господарського процесуального законодавства.

Здійснюючи судочинство в господарських відносинах, господарські суди як спеціалізована ланка судової системи України покликані не лише розглядати справи у спорах із метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин, а й сприяти зміцненню законності в господарських правовідносинах. Тому цілком природно, що господарські суди відіграють значну роль у системі інститутів судової влади.

Організація і діяльність господарських судів визначається Конституцією України, Законом України «Про судоустрій України», Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами, а також міждержавними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.



1. Способи захисту відповідача від заявленого проти нього позову

Позов у господарському процесі є процесуальним засобом захисту порушеного права. Щоб він виконував цю функцію, його необхідно подати до господарського суду для розгляду в передбаченому законодавством порядку, оскільки господарське судочинство ці питання вирішує тільки в порядку позовного провадження, за винятком справ про банкрутство.

Під правом на позов розуміється не саме порушене суб'єктивне право, а можливість отримання захисту у визначеному процесуальному порядку, у визначеній процесуальній формі і разом із тим у примусовій його реалізації. Право на судовий захист у господарському процесі реалізується через право на позов. Перелік осіб, які мають право звертатися за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, надано в ст.ст. 1, 2 ГПК України.

З точки зору матеріального права право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст. 76 ЦК України).

Позов - це спрямована через суд вимога позивача до відповідача, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Позов втілює в собі право заінтересованої особи на порушення справи в господарському суді і судову діяльність на захист порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу суб'єктів права звернення.

Відзив на позовну заяву,який передбачений ст.59 ГПК відноситься до тих процесуальних засобів, за допомогою яких відповідач у справі має можливість захишати свої інтереси проти пред'явленого до нього позову. Право відповідача надати відзив на позов є свого роду реалізацією в господарському судочинстві принципів змагальності і процесуальної рівності, закріплених у Конституції України, Законі України «Про судоустрій України» та в Господарському процесуальному кодексі України. Відзив на позовну заяву відноситься до спеціальних засобів, які можуть бути використані тільки відповідачем.

Відзив підписується повноважною особою відповідача або його представником і мас містити:

ь найменування позивача й номер справи;

ь мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовної вимоги;

ь перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву (у тому числі про надіслання копій відзиву і доданих до нього документів позивачеві, іншим відповідачам, прокурору).

До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

Відзив на позовну заяву відіграє важливу роль у господарському процесі, оскільки містить мотивовані пояснення відповідача, якими повністю або частково визнаються, відхиляються або спростовуються позовні вимоги, і це дає можливість:

Ш судді при підготовці справи до розгляду детально ознайомитися із запереченнями відповідача проти позову та визначитися з порядком ведення судового засідання;

Ш позивачу ознайомитися із запереченнями відповідача проти позову та визначитися, чи є доцільним надалі підтримувати позовні вимоги, чи є необхідність зміни підстави або предмета позову, зменшення розміру позовних вимог тощо.

Відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.

Зустрічний позов - це заявлена відповідачем до позивача в справі самостійна позовна вимога для спільного її вигляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути безсумнівно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову принадиться за загальними правилами подання позовів.

При прийнятті зустрічного позову до розгляду кожен із позивачів (первісний та зустрічний) зберігає самостійне значення і підлягають вирішенню господарським судом спільно в одному процесі. За кожним із них суд повинен дати відповідь у певному рішенні про задоволення зустрічного позову або про відмову в позові повністю або частково.

Зв'язок зустрічного позову з первісним може бути зумовлений різними причинами і відповідно мати різний зміст:

ь відповідач протиставляє вимогам позивача однорідну вимогу, строк якої настав, пред'являючи її для заліку первісної вимоги;

ь задоволення зустрічного позову виключає повністю чи частково задоволення первісного позову;

ь закон припускає й інші випадки взаємного зв'язку між первісним і зустрічним позовами, якщо їх спільний розгляд призведе до більш швидкого й правильного вирішення спору.

На зустрічний позов поширюється й норми про відмову в прийнятті, поверненні позовної заяви без розгляду.

Подання зустрічного позову є правом відповідача в процесі, який уже виник, а тому ми маємо виняток із загальних умов про підсудність, і зустрічний позов повинен розглядатись за місцем подання первісного позову.

2. Судове засідання як процесуальна форма розгляду та вирішення господарської справи в першій інстанції

Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі спори, підвідомчі господарським судам.

Господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім:

* спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

* спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

* інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

Справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіальне у складі трьох суддів.

Перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих господарських судів здійснюється апеляційними господарськими судами колегією суддів у складі трьох суддів.

Перегляд у касаційному порядку рішень місцевих і апеляційних господарських судів здійснюється Вищим господарським судом України колегією судців у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами:

* підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;

* державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;

* прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;

* Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника. Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити:

1)найменування господарського суду, до якого подається заява;

2)найменування сторін; їх поштові адреси; найменування і номери рахунків сторін у банківських установах;

2-1) документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);

4)зміст позовних вимог, якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5)виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадках, передбачених законодавством;

7) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.

Позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення господарським судом до участі у справі іншого відповідача, заміни господарським судом неналежного відповідача.

Суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Ухвала надсилається також іншим підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам у випадках, коли від них витребуються документи, відомості та висновки або їх посадові особи викликаються до господарського суду.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду:

1)вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача;

2) виключає з числа відповідачів підприємства та організації, яким не було надіслано пропозицію про досудове врегулювання спору у випадках, передбачених АПК України;

3) викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому ж населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково;

4) зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо), витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження;

5) вирішує питання про призначення судової експертизи;

6) провадить огляд і дослідження письмових та речових доказів у місці їх знаходження;

7) вирішує питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов'язковою;

8) вирішує питання про виклик посадових та інших осіб для дачі пояснень по суті справи;

9)вирішує питання про розгляд справи безпосередньо на підприємстві, в організації;

10)вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову;

11) вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи,

Спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць.

За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

Про продовження строку вирішення спору виноситься ухвала.

Порядок ведення засідання визначається суддею, а в разі розгляду справи трьома суддями - суддею, головуючим у засіданні.

суддя оголошує:

ь склад господарського суду,

ь роз'яснює учасникам судового процесу їх права та обов'язки

ь сприяє у здійсненні належних їм прав.

У засіданні заслуховуються представники позивача і відповідача та інші особи, які беруть участь у засіданні.

Якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні, а також про огляд і дослідження письмових або речових доказів у місці їх знаходження складається протокол.

У протоколі судового засідання зазначаються:

ь рік, місяць, число і місце судового засідання;

ь найменування суду, що розглядає справу, та склад суду;

ь номер справи і найменування сторін;

ь відомості про явку в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу або про причини їх неявки;

ь відомості про роз'яснення господарським судом сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав і обов'язків, зокрема, права заявляти відводи, та попередження перекладача про відповідальність за за відомо неправильний переклад, судового експерта - за дачу за відомо неправильного висновку або відмові від дачі висновку;

ь усні заяви і клопотання сторін та Інших осіб, які беруть участь у справі;

ь усні роз'яснення судовими експертами своїх висновків і відповіді на поставлені їм додаткові Запитання.

Протокол веде секретар судового засідання.

Протокол у триденний строк підписують суддя (суддя -головуючий у колегії суддів) і секретар судового засідання.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколами і протягом п'яти днів після їх підписання подавати письмові зауваження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу.

Зауваження на протоколи у всіх випадках долучаються до матеріалів справи.

Господарський суд розглядає зауваження на протокол протягом п'яти днів з дня подання зауваження і за результатами розгляду виносить ухвалу, якою приймає зауваження або мотивовано відхиляє їх.

Господарський суд може здійснювати стенографічний, а також аудіо- чи відеозапис судового засідання.

При вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення.

Рішення викладається у письмовій формі та підписується всіма суддями, які брали участь у засіданні. У разі розгляду справи трьома суддями суддя, не згодний з рішенням, зобов'язаний викласти у письмовій формі свою окрему думку, що приєднується до справи.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право:

1) визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству;

2) виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони;

3)зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання;

4) стягувати у доход Державного бюджету України із сторони, що порушила строки розгляду претензії, штраф у розмірі, встановленому законодавством або у відповідності до законів, що регулюють порядок досудового врегулювання спорів у конкретних правовідносинах;

5) стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону;

6) відстрочити або розстрочити виконання рішення. Рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної І резолютивної частин.

Прийняте рішення оголошується суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

За згодою сторін суддя може оголосити тільки вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначається у протоколі судового засідання.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією

3. Процесуальний документ (за завданням)

Завдання:

Скласти від імені судді Господарського суду Дніпропетровської області Сурніного В.К. ухвалу про відновлення провадження у справі поставки неякісної продукції (1000 упаковок паперу не відповідної якості) відповідачем ВАТ «Зоря» в особі директора Ковтун С.В. позивачеві - ТОВ «Папірус» в особі директора Петрова І.С., що було зупинено у зв'язку з проведенням експертизи поставленої продукції.

Зупинення провадження у справі - це перерва розгляду справи на невизначений строк у випадках, вказаних в законі.

Зупинення провадження у справі передбачено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України (ГПК), де зазначається, що суб'єктом, який може здійснити провадження у справі є Господарський суд.

Чинним законавством України передбачається два види зупинення провадження у справі.Перший вид-обовязковий, зазначений в ГПК, при наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі.

Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори.В даному випадку господарський суд повинен поступити однозначно-тільки зупинити провадження.

Другим видом зупинення провадження у справі є факультативний, необов'язковий для суду, на його розсуд. Він застосовується у випадках:

ь призначення господарським судом судової експертизи;

ь надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

ь заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Питання про зупинення провадження у справі з необов'язкових обставин вирішується в засіданні господарського суду з власної ініціативи чи за клопотанням сторін.

Виходячи з вищезазначеного господарський суд може зупини провадження у справі з призначенням експерти, а після її проведення знову поновити провадження, що саме і необхідно по умовам нашого завдання і матеріально виражається в ухвалі.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Україна, 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Куйбишева, 1-а

УХВАЛА

21 листопада 2008р. Справа № 21/11/08

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Папірус», вул. Воронцова,17, м. Дніпропетровськ, 49006, (директор Петрова І.С.)

до Відкритого акціонерного товариства «Зоря», вул. Робоча, 16, м. Дніпропетровськ, 49003, (директор Ковтун В.С.)

про стягнення 50 000,00 грн., суми сплаченої вартості неякісного товару (1000 упаковок паперу не відповідної якості), який був поставлений згідно укладеного договору поставки №55/п/08 від 17 серпня 2008 року

Суддя: Сурніний В.К.

Представники:

від позивача:директор Петрова І.С.)

від відповідача: Ковтун В.С.)

Розглядається позовна заява про стягнення 50 000,00 грн., суми сплаченої вартості неякісного товару (1000 упаковок паперу не відповідної якості), який був поставлений згідно укладеного договору поставки №55/п/08 від 17 серпня 2008 року.

Розглянувши матеріали справи, встановив, що Ухвалою від 15 жовтня 2008 р. зупинено провадження у справі в зв'язку з призначенням судової експертизи.

Оскільки проведення експертизи закінчено і до суду наданий висновок експертизи, провадження у справі підлягає поновленню.

Таким чином, керуючись ст.ст. 79,86 ГПК України, суд-

УХВАЛИВ

1. Поновити провадження у справі №21/11/08.

2. Призначити розгляд справи на 15 грудня 2008р.

3. Явку представників сторін визнати обов'язковою.

Суддя Сурніний В.К.

м.п.



Висновок

При виконанні контрольної роботи я засвоїла що, господарський суд є однією з гілок судової влади, на яку Конституцією України і чинним законодавством покладено здійснення правосуддя в господарських відносинах. Утворення системи господарських судів відображає процес становлення в Україні незалежної судової влади. В Україні сформовано систему господарських судів, і це зумовило необхідність теоретичного усвідомлення діяльності цих судів та практики реалізації господарського процесуального законодавства. Здійснюючи судочинство в господарських відносинах, господарські суди як спеціалізована ланка судової системи України покликані не лише розглядати справи у спорах із метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин, а й сприяти зміцненню законності в господарських правовідносинах. Тому цілком природно, що господарські суди відіграють значну роль у системі інститутів судової влади.



Список використаної літератури

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради 1996. - №30 - 141

2. Господарський кодекс України// Кодекси України.- 2003 р.

3. Господарський процесуальний кодекс України. - К.: Атіка, 2002.

61 с.

4. Цивільний процесуальний кодекс України. - К.: “Атіка”, 2001. - 128 с.

5. Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002 року № 3018 - ІІІ // Офіційний Вісник України. - 2002 р.- № 2.

6. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 30.06.1999р., із змінами та доповненнями

7. Про статус суддів: Закон України від 21 червня 2001 р. № 2534 - ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 36.

8. Про державне мито: Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. № 16 - 2004

9. Притика Д.М.,Тітов М.І.,Гайворонський В.М. та ін. Господарський процесуальний кодекс України: Науково - практичний коментар,2 - ге видання, допов. та перероб.- Харків: Консул, 2002. - 320 С.

10. Шелухін М.Л., Зубатенко О.М. Господарське процесуальне право: Навч. посібник у схемах. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 264.

11. Господарські суди в Україні: правові засади організації та здійснення правосуддя / За заг. ред. Д.М. Притики, - К.: Видавничій Дім “Ін Юре”, 2002. - 624 с.

12. Роїна О.М. Господарський процес: Практичний посібник. (2-е вид.). - К.: КНТ, 2006. - 208 с.