Дисциплінарна відповідальність адвоката

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра цивільного права і процесу

Контрольна робота

З дисципліни: Адвокатура в Україні

Тернопіль 2009

План

Вступ

1.Дисциплінарна відповідальність адвоката.

2.Правові підстави представництва адвокатом інтересів довірителя у господарському процесі.

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

У своїй професійній діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, вживати всі свої знання і професійну майстерність для належного захисту і представництва прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Адвокат не вправі в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або Правилам адвокатської етики. У своєму приватному житті він також зобов'язаний дотримуватися закону, не вчиняти правопорушень і не сприяти зумисно їх скоєнню іншими особами.

У межах дотримання принципу законності адвокат зобов'язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, інтересами законних представників клієнтів, або їх опікунів, піклувальників та інших осіб, а також будь-якими іншими міркуваннями. Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов'язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, фундаментальне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.

Адвокат зобов'язаний надавати правову допомогу клієнтам компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнтаі можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготов ку до належного виконання доручення.

Адвокат зобов'язаний незалежно від сфери своєї переважної спеціалізації, якщо така має місце, підтримувати на належному рівні знання у питаннях, з яких він згідно з чинним законодавством зобов'язаний надавати юридичну допомогу за призначенням органів слідства або суду, а також безкоштовно.

Адвокат має постійно працювати над вдосконаленням своїх знань і професійної майстерності, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.

Адвокат повинен забезпечувати розумно необхідний рівень компетентності своїх помічників, технічного персоналу та інших осіб, що залучаються ним для виконання окремих робіт у зв'язку з виконанням доручення.

1.Дисциплінарна відповідальність адвоката

Згідно з Указом Президента України «Про Положення про КДКА та положення про ВККА», право порушення дисциплінарного провадження щодо адвоката належить голові дисциплінарної палати, а за його відсутності заступникові голови, який попередньо розглядає інформацію, що стосується підстав притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, знайомить його з цією інформацією і вимагає від нього письмового пояснення. Дисциплінарне стягнення до адвоката застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніш як через місяць з дня його виявлення, не враховуючи часу хвороби адвоката або перебування його у відпустці, й не може бути накладено пізніше ніж через півроку з дня вчинення проступку.

Справа про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності має бути розглянута у місячний строк з дня її порушення. За недотримання вимог Закону України «Про адвокатуру», інших актів законодавства України, що регулюють діяльність адвокатури, і Присяги адвоката України рішенням дисциплінарної палати до адвоката може бути застосовано: попередження; зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року; анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Таким чином, можна припустити, що, оскільки вжито термін «може бути застосовано», покарання адвоката не є обов'язковим та не у всіх випадках повинно застосовуватись; аналізуючи норму щодо дисциплінарних стягнень, їх можна розділити за ієрархією, тобто від найнижчого до найвищого, а це може бути: попередження, зупинення дії свідоцтва на місяць, на 2, 3, 4 і 12 місяців і останнє анулювання свідоцтва.

Дисциплінарна палата може закрити дисциплінарну справу, якщо під час її розгляду переконається у необарунтованості скарги (заяви, постанови, ухвали) та відсутності підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, або у недоцільності накладення на нього стягнення за вчинений проступок, або визнає, що вчинене виходить за межі дисциплінарної відповідальності адвокатів.

До початку розгляду справи, в разі потреби, провадиться додаткова перевірка підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, яку голова доручає одному з членів дисциплінарної палати. При цьому можуть бути витребувані додаткові документи і матеріали. Під час розгляду справи участь адвоката-порушника є обов'язковою. Його повторна неявка без поважних причин не перешкоджає розглядові справи за його відсутності.

Під час засідання адвокат, який притягується до дисциплінарної відповідальності, має право в будь-який момент заявляти клопотання і давати додаткові пояснення. На розсуд дисциплінарної палати може бути заслухано повідомлення інших осіб, запрошених з ініціативи як адвоката, так і палати, оголошено документи й досліджено інші матеріали, наявні у справі й подані додатково.
Рішення про накладення на адвоката дисциплінарного стягнення виноситься за відсутності адвоката, щодо якого порушено дисциплінарну справу. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення адвоката не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не піддавався дисциплінарному стягненню.

Дисциплінарна палата може після закінчення не менш як шести місяців з дня накладення стягнення зняти його достроково при бездоганній поведінці адвоката і сумлінному ставленні до виконання своїх обов'язків.

Рішення про припинення адвокатської діяльності та про анулювання свідоцтва КДКА (але не палатою) може бути прийнято у випадках:

-засудження адвоката за вчинення злочину і після набрання вироком законної сили;

-обмеження судом дієздатності або визнання адвоката недієздатним; втрати громадянства України;

-грубого порушення вимог Закону України «Про адвокатуру» та інших актів законодавства України, які регулюють діяльність адвокатури, і Присяги адвоката України.

Рішення викладається в письмовій формі з наведенням мотивів його прийняття і підписується головуючим на засіданні та членами палати, які брали участь у засіданні. Деякі дисциплінарні палати взяли за правило не виносити взагалі рішення та вважають, що накладення дисциплінарного стягнення на адвоката достатньо і протоколом. Це суттєво порушує права адвоката, оскільки у нього відсутні можливості оскаржити таке рішення, бо воно не відповідає процесуальній формі, передбаченій у Положенні, а оскарження протоколу взагалі не передбачене чинним законодавством. Це можна розцінювати як зловживання, і такі випадки слід виявляти й викорінювати. І взагалі, коли так званий голова дисциплінарної палати дотепер не може чи не бажає ознайомитись як із Положенням, що регулює саме його процесуальну діяльність, так і взагалі з чинним законодавством з питань діяльності адвокатури його негайно треба відкликати, знімати, переобирати.

Копія рішення палати в триденний строк надсилається (або видається) особі, щодо якої вирішувалося питання, а також органу або особі, за поданням якої розглядалася справа. Слід зазначити, що Положення про КДКА, на відміну від Положення про ВККА, має більш прогресивну норму, оскільки останнім передбачено, що рішення в триденний строк має бути видано, а не «надсилається (або видається)».У рішенні палати має бути зазначено: назву КДКА, склад палати, місце і час розгляду заяви (справи), прізвище, ім'я, по батькові особи, котра подала заяву (щодо якої розглядається справа), її пояснення, зміст заяви (обставини справи), прийняте рішення у зв'язку з заявою (міра дисциплінарного стягнення або мотиви закриття справи).

Рішення про накладення на адвоката дисциплінарного стягнення і рішення про припинення адвокатської діяльності та анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено в тримісячний строк до ВККА або в судовому порядку. Скарга на рішення чи дії КДКА (або однієї з палат) подається в КДКА (або її палату), яка його ухвалила, і в семиденний строк разом зі справою надсилається нею на розгляд у ВККА або суд.

Скарги на дії КДКА, їхніх палат і членів палат, вчинені з порушенням вимог законодавства, розглядаються ВККА в порядку, встановленому Положенням для розгляду скарг на рішення зазначених комісій або їхніх палат. За результатами розгляду цих скарг ВККА приймає рішення про: вжиття заходів до усунення порушень законодавства в діяльності КДКА, її палат чи членів палат та усунення причин і умов, які сприяли вчиненню порушень; внесення подання органу, що обрав чи призначив члена палати, який грубо порушив законодавство під час здійснення своїх функцій в КДКА, про його дострокове відкликання.

Адвокат, щодо якого розглядалася скарга, може подати скаргу до ВККА. Найчастіше у такій скарзі містяться такі вимоги:

-визнати протокол дисциплінарної палати щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності сфальсифікованим, неправомірним і незаконним та скасувати його;

-визнати дії члена дисциплінарної палати щодо незаявлення самовідводу при розгляді скарги на дії адвоката неправомірними та вжити заходів до усунення порушень законодавства в діяльності цього члена палати, а також внести подання органу, що обрав чи призначив цього члена про його дострокове відкликання;

-визнати дії дисциплінарної палати щодо фальсифікації протоколу та накладення на адвоката дисциплінарного стягнення за відсутності рішення, ненадіслання в триденний строк рішення та позбавлення права на його оскарження неправомірними та вчиненими з порушенням чинного законодавства, а саме вчиненими з порушенням Положення й за результатами розгляду прийняти рішення про вжиття заходів до усунення порушень Положення в діяльності дисциплінарної палати;

-зобов'язати дисциплінарну палату відкликати відповідні листи з управління державної судової адміністрації та повідомити їх про те, що протокол дисциплінарної палати КДКА щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є сфальсифікованим,

2. Правові підстави представництва адвокатом інтересів довірителя у господарському процесі

У відповідності з ст. 6 Закону України «Про адвокатуру» При здійсненні професійної діяльності адвокат має право:

-представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань;

-збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема:

-запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян -- за їх згодою;

-ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом;

-отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, опитувати громадян;

-застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства;

-доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;

-бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;

виконувати інші дії, передбачені законодавством.

Участь адвоката в господарському процесі складається в здійсненні ним представництва і в захисті суб'єктивних майнових і особистих немайнових прав, що охороняються законом інтересів фізичних і юридичних осіб та в сприянні суду у всебічному, повному й об'єктивному розгляді справи, прав і обов'язків сторін. У процесуальному представництві адвоката об'єднуються два види правовідносин - між адвокатом і особою, інтереси якої він захищає, між адвокатом і судом у господарському процесі. Правовідносини між адвокатом і довірителем мають матеріально-правовий та процесуально-правовий характер. Матеріально-правовий грунтується на договорі доручення. Процесуально-правовий зв'язок виникає із приводу оформлення і визначення обсягу повноважень представника в господарському процесі.

На підставі наданих повноважень адвокати допомагають зацікавленим особам звернутися в господарський суд за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Для цього використовуються господарсько-процесуальний засіб - позовна заява.

Позовна заява складається адвокатом у письмовій формі й у відповідності з ст. 54 Господарського процесуального кодексу України. Суддя, до якого надійшла заява, вирішує питання про її прийняття. Відмова в прийнятті оформляється мотивованою ухвалою. З прийняттям позовної заяви виникають процесуальні правовідносини, у яких бере участь адвокат, котрий одержує права й обов'язки процесуального представника.

При оформлених повноваженнях по веденню справи в суді адвокат відповідача може використовувати загальні процесуальні засоби захисту, передбачені ст. 22 і іншими статтями ГПК України, а також спеціальні засоби - заперечення позову і зустрічний позов.

Висновок

Адвокат - професійний спеціаліст-юрист, покликаний своєю діяльністю у відповідності з Конституцією і законами України:

а)сприяти захисту прав і свобод, представляти інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм юридичну допомогу;

б)діяти в складі адвокатури України, яка у відповідності з Законом України «Про адвокатуру» (19.12.1992) є добровільною професійною спілкою, діючою на підставі верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму, конфіденційності;

в)давати, у межах своєї компетенції, консультації та роз'яснення, довідки по законодавству, складати заяви, скарги та інші документи правового характеру, сприяти правовими способом а здійсненню підприємницької діяльності;

г)володіти глибокими знаннями не тільки в межах юриспруденції, бути тонким психологом, мати хорошу мову, неухильно дотримуватись адвокатської етики та професійного призначення - захищати не злочин, а людину.

Список використаної літератури

1.Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року № 2887-XII.

2.Указ Президента України «Про Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури» від 5 травня 1993 року № 155/93.

3.Господарський процесуальний кодекс України.

4.Святоцький О. Д., Медведчук В. В. Адвокатура. Історія і сучасність. - К., 1997.

5.Святоцький О. Д., Михеенко М. М. Адвокатура України. - К., 1997.

6.Положення про фонд соціального захисту адвокатів України. - Закон і бізнес. - 1992.- Жовтень.