Господарське законодавство

Кафедра державного управління та політики зайнятості

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

«Господарське законодавство»

ПЛАН

1. Дайте визначення підприємства і назвіть види підприємств відповідно до законодавства України

2. Правові основи безпеки господарської діяльності

3. Порядок та форми розрахунків в господарському обороті

4. Поняття та види господарських об'єднань

5. Тестові завдання

Список використаних джерел

1 ДАЙТЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА І НАЗВІТЬ ВИДИ ПІДПРИЄМСТВ ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

Підприємство - це основна організаційна ланка народного господарства, самостійний господарюючий суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою отримання відповідного прибутку.

Класифікація підприємств:

1) за метою і характером діяльності:

а) некомерційні права невиробничої сфери (наука, освіта, медицина);

б) комерційні (мають на меті отримання прибутку)

2) за формою власності майна:

а) індивідуальне право;

б) приватне право (має право наймати робочу силу);

в) сімейне;

г) колективне (засноване на власності трудового колективу);

д) державне, державно-комунальне (засноване на власності адміністративно-територіальних одиниць);

е) спільне (засноване на базі об'єднання майна різних власників);

є) казенне (державне право без права реєстрації)

3) за національною належністю капіталу:

а) національні;

б) закордонні;

в) змішані

4) за правовим статусом і формою господарювання:

а) одноосібні, або приватні;

б) кооперативні (добровільні об'єднання громадян з метою спільного ведення господарської діяльності);

в) орендні;

г) господарські товариства

5) за галузево-функціональним видом діяльності:

а) промислові;

б) сільськогосподарські;

в) торгові;

г) будівельні;

д) транспортні;

е) виробничі;

є) торгово-посередницькі;

ж) інноваційно-впроваджувальні;

з) банківські;

и) страхові;

і) туристичні

6) в залежності від розміру та кількості працівників:

а) великі;

б) середні;

в) малі

7) за технологічною цілісністю та ступенем підпорядкування:

а) головні, або материнські;

б) дочірні права;

в) асоційовані;

г) філії.

2 ПРАВОВІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Первинні господарсько-правові форми сприяння реалізації національних програм розвитку економіки утворюються на основі Господарського кодексу України. Вони застосовуються у процесі здійснення компетенції суб'єктів, зобов'язаних в силу Конституції України та інших законів формувати прогнози і установлювати шляхи взаємодії всіх заінтересованих осіб, спрямовуючи їх дії на досягнення програмної мети, що не суперечить законодавству.

Елементами первинних господарсько-правових форм сприяння економічному і соціальному розвитку нашої країни має бути як чинне, так і перспективне законодавство: Господарський кодекс України, Закон «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», Концепція сталого розвитку України, Закон про державні програми тощо. До речі, відсутність останнього перетворює вимоги прогнозних і програмних документів про економічний і соціальний розвиток у юридичну форму, позбавлену реального змісту і, отже, таку, що не має перспектив досягнення поставлених у ній цілей.

Вважаю, що даними практичними потребами продиктоване завдання формування у найближчій перспективі стабільного і цілісного соціального середовища, у якому відбуватиметься господарська і підприємницька діяльність в Україні. Згідно з п. 5 ст. 11 ГК суб'єктам господарювання, що не враховують суспільні інтереси, відображені у програмних документах економічного і соціального розвитку, не можуть надаватися передбачені законом пільги та переваги у здійсненні господарської діяльності. Пільговий, а не загальний режим надання фінансових, трудових, інтелектуальних, земельних і природних ресурсів (на ринку даних ресурсів) здатний змінити байдужість суб'єктів, що господарюють, до врахування ними у своїй діяльності показників прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку.

Позитивні зобов'язання суб'єктів господарювання щодо врахування ними суспільних інтересів, відображених у програмних документах зазначеного розвитку (за винятком державних і комунальних підприємств), відсутні. Тому показники таких прогнозних і програмних документів є лише орієнтиром для розроблення суб'єктами підприємницької діяльності власних прогнозів, планів, бізнес-планів та інших документів, що сприяють досягненню приватного інтересу. Тому для створення умов, зазначених у ч. 1 даної статті, при здійсненні державою економічної стратегії і тактики у сфері господарювання як державі, так і територіально-господарській системі не знадобляться додаткові повноваження. Але при неналежних економічних, організаційних і правових умовах відсутні гарантії, що показники прогнозних і програмних документів економічного та соціального розвитку будуть витребувані. Тоді знадобиться механізм позитивного зобов'язання органів, наділених господарською компетенцією щодо забезпечення ними відповідної взаємодії курсу інституціональної політики зі стратегією прогнозування і планування економічного та соціального розвитку. Він - запорука безпеки економічних трансформацій у нашій державі.

3 ПОРЯДОК ТА ФОРМИ РОЗРАХУНКІВ В ГОСПОДАРСЬКОМУ ОБОРОТІ

За загальним правилом на території України всі юридичні особи усіх форм власності, а також фізичні особи-громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які є суб'єктами, підприємницької діяльності, здійснюють між собою розрахунки у безготівковому та готівковому порядку через установи банків відповідно до правил здійснення розрахункових та касових операцій, затверджуваних Національним банком України. Сфера застосування готівкового обігу досить обмежена і визначається спеціальними нормами, порушення яких тягне майнову відповідальність.

Переважна ж більшість розрахунків між суб'єктами господарського права здійснюється у безготівковому порядку у встановлених законодавством формах. Комерційний банк укладає договір з клієнтом на розрахунково-касове обслуговування, яке включає комплекс взаємних платіжних зобов'язань банку і клієнта щодо користування коштами і банківськими послугами, а саме:

а) користування банком тимчасово вільними коштами клієнта;

б) здійснення розрахункових операцій;

в) касове обслуговування;

г) транспортне обслуговування перевезень готівки.

Безготівкові розрахунки між суб'єктами господарювання здійснюються відповідно до Положення про безготівкові розрахунки в господарському обороті України та інших нормативних актів. Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися у формах:

- платіжних доручень;

- платіжних вимог-доручень;

- платіжних вимог;

- чеків;

- акредитивів;

- векселів.

Положенням встановлено, що документи, які подаються клієнтами в банк на перерахування чи отримання коштів, повинні мати такі реквізити:

а) назва, номер розрахункового документа;

б) число, місяць, рік його виписки;

в) чітко визначене повне або скорочене найменування платника;

г) чітко визначені найменування, місцезнаходження, номер (код) банку платника і одержувача;

д) суму платежу цифрами та прописом;

е) підставу для перерахування чи отримання коштів;

є) підписи платників, яким за статутом надано право на ці підписи, на першому примірнику та відбиток печатки.

4 ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ГОСПОДАРСЬКИХ ОБ'ЄДНАНЬ

Для того, щоб успішно працювати в умовах ринкової конкуренції, підприємства прагнуть об'єднуватись у промислові, промислово-фінансові та інші групи. Закон України «Про підприємства в Україні» (ст. 3) надає підприємствам право об'єднуватись у групи підприємств за галузевим, територіальним чи іншим принципом, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України. Такі групи підприємств у теорії господарського права визначаються як господарські об'єднання, які слід відрізняти від господарських товариств, що є підприємствами, а не об'єднаннями. Наведене визначення з юридичної точки зору означає, що господарське об'єднання - це один з видів суб'єктів господарського права.

Підприємства, які ввійшли до об'єднання, є його членами або його учасниками (ст. 3 Закону України «Про підприємства в Україні», ст. 27 Закону України «Про власність»).

Як суб'єкт права об'єднання має свої економічні, організаційні та юридичні ознаки, які відрізняють його від підприємства.

Господарське об'єднання є складною господарською організацією, яка створена на основі поєднання матеріальних інтересів підприємств-учасників, діє на підставі установчого договору або статуту і реєструється як юридична особа.

У господарському законодавстві немає окремого спеціального нормативного акта, який би містив норми про господарські об'єднання. Загальними для всіх видів об'єднань актами є, по-перше, Закон України «Про підприємства в Україні» (ст. 3), який визначає види господарських об'єднань, основи і порядок їх створення та реєстрації, ознаки об'єднання як суб'єкта права, правове становище підприємств - членів об'єднання; по-друге, Закон України «Про власність», яким визначено господарське об'єднання як суб'єкт права колективної власності (ст. 20), підстави виникнення цього права (ст. 21), об'єкти права власності господарського об'єднання (ст. 27); по-третє, декрети і постанови Кабінету Міністрів, якими створено господарські об'єднання в окремих галузях народного господарства (зв'язку, вугільної промисловості, транспорту і дорожнього господарства тощо), а також договори, статути та положення про окремі об'єднання (тобто локальні нормативні акти, укладені або затверджені засновниками і власниками майна об'єднань).

Види об'єднань - це їх класифікація за певними матеріальними та юридичними критеріями з урахуванням законодавчих ви-значень.

Матеріальним критерієм класифікації об'єднань на види закон визначає мету або інакше - основу їх створення та діяльності, це може бути: досягнення спільних матеріальних та інших інтересів членів об'єднання, координація їхньої діяльності, централізоване виконання виробничо-господарських і управлінських функцій, реалізація спільного інвестиційного проекту (програми) тощо.

Юридичним критерієм класифікації об`єднань на види закон визначає правовий режим членства учасників в об'єднаннях. Відповідно до цього критерію розрізняють договірні і статутні об'єднання. Договірними згідно зі ст. З Закону України «Про підприємства в Україні» є асоціації та корпорації. Статутними (недоговірними) закон визначає концерни і консорціуми. Договірні і статутні об'єднання класифікуються також залежно від їхньої організаційно-правової форми: державні, недержавні, змішані.

Наведена класифікація об'єднань не є вичерпною, оскільки законом передбачено, що підприємства можуть об'єднуватися і в інші структури за галузевим чи територіальним принципом. До них відносять як договірні, так і статутні об'єднання, що мають свої власні назви, відмінні від наведених у ст. З Закону України «Про підприємства в Україні». Це можуть бути компанії, виробничі об'єднання, комбінати, трести та інші об'єднання підприємств з традиційними назвами.

5 Знайдіть правильну відповідь у запропонованих тестових завданнях:

А. Акціонерне товариство здійснює свою діяльність на основі таких документів:

установчого договору;

статуту;

установчого договору і статуту;

колективного договору.

Б. Поручитель і боржник за договором несуть перед кредитором:

субсидіарну відповідальність;

часткову відповідальність;

солідарну відповідальність;

законодавством не визначено.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Господарське законодавство України: Зб. нормативних актів / Міжрегіональна академія управління персоналом / В.С. Щербина (уклад.), О.В. Щербина (уклад.). - К., 2006. - 283 с.

2. Господарське законодавство України: правове регулювання господарських відносин: Зб.нормативних актів. Станом на 1 червня 2007 р. / М.І. Камлик (упоряд.). - К. : Атіка, 2007. - 816 с.

3. Господарське законодавство: Законодавчі акти/Харківський національний економічний ун-т / В.Д. Понікаров (уклад.). - Х.: ВД «Інжек», 2006. - 480 с.

4. Лебеденко В.І., Коніжай Р.О. Господарське законодавство: Навч. посіб. / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна»; Інститут дистанційного навчання. - К. : Університет «Україна», 2006. - 188 с.

5. Булгакова І.В. Господарське право України: Навч. посіб. / Академія адвокатури України. - К.: Прецедент, 2006. - 347 с. - (Серія «Юридична бібліотека»). - Бібліогр.: с.343.

6. Голяк Л.В. Господарське право: Навч.-метод. Посібник / Міжрегіональна академія управління персоналом. - К.: МАУП, 2006. - 194 с.

7. Чернадчук В.Д., Сухонос В.В., Нагребельний В.П., Лук'янець Д.М. Господарське процесуальне право України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Національний банк України. Українська академія банківської справи. Юридичний факультет / В.Д. Чернадчук (заг. ред.). - Суми: Університетська книга, 2006. - 331 с.

8. Кришевич О.В., Мачуський В.В., Перепадя О.В., Постульга В.Є. Господарське законодавство: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Київський нац. економічний ун-т-К.: КНЕУ, 2005. 184 с.

9. Беляневич О.А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти). - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 592 с. - Бібліогр.: С.532-579.

10. Вінник О.М. Господарське право: Курс лекцій.-К.: Атіка, 2005. - 623 с.