Національний університет водного господарства та природокористування

Згідно з законодавством про судоустрій правосуддя здійснюється тільки судом шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних справ, зв'язаних з захистом прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ і організацій; шляхом розгляду в судових засіданнях кримінальних справ, вирішення питань провинність підсудного, застосування встановлених законом мір покарання осіб, винних в учиненні злочину, або виправдання невинних.

Найбільш розвернуте визначення правосуддя зводиться до того, що правосуддя -- одна із форм державного управління, засіб виконання державою внутрішньої функції охорони правопорядку, власності, прав і свобод громадян шляхом вирішення спеціальним органом державної влади -- судом цивільних і кримінальних справ по правилам, передбаченим цивільним і кримінальним процесуальним правом, тобто шляхом застосування від імені держави норм права до встановлених у судовому засіданні фактів і відносин, а в необхідних випадках -- і мір примусу до правопорушників.

Стаття 6 ЦПК також містить положення про здійснення правосуддя в цивільних справах тільки судом.

Стаття 6. Здійснення правосуддя тільки судом і на засадах рівності громадян перед законом і судом

Правосуддя в цивільних справах здійснюється тільки судом і на засадах рівності перед законом і судом усіх громадян незалежно від їх походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Проте цивільні справи розглядаються не тільки судом, але й іншими органами цивільної юрисдикції. Таке положення по суті свідчить про наділення несудових органів судовими функціями, суперечить принципу здійснення правосуддя тільки судом.

Виходячи з єдності судової влади і правосуддя і необхідності концентрації судової влади, можна сформулювати тезу про те, що правосуддя -- це форма реалізації судової влади. Судова влада як влада державна крім як у правосудді втілюватися не може і не повинна. Винятковість як характерна риса судової влади і є свого роду ключем до поняття правосуддя в правовій державі.

1. ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Підставами виконання є зазначені в законі акти право охоронних органів, якими підтверджуються суб'єктивні права та обов'язки сторін і засоби захисту чи відновлення порушених прав.

Стаття 348 ЦПК передбачає вичерпний перелік підстав виконання.

Стаття 348. Постанови судів та інших органів, що підлягають виконанню

За правилами, викладеними в цьому розділі Кодексу, під лягають виконанню:

1) рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах, а також постанови суддів про стягнення аліментів;

2) вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах в частині майнових стягнень;

3) постанови судді або суду в частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення;

4) мирові угоди, затверджені судом;

4¹) постанови прокурора про виселення в адміністративному порядку громадян, які самоправне зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом;

5) виконавчі написи нотаріусів;

6) рішення арбітражного суду в передбачених законом випадках;

6¹) рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України, арбітражів (третейських судів), спеціально утворюваних для розгляду окремих справ;

7) (виключено);

8) не оплачені в строк платіжні вимоги, акцептовані платником;

9) рішення товариських судів про майнові стягнення;

10) рішення третейських судів;

11) рішення комісій по трудових спорах;

12) постанови профспілкових комітетів підприємств, установ, організацій по спорах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я або втратою годувальника;

13) постанови адміністративних органів або службових осіб, яким законом надано право провадити стягнення з громадян у безспірному порядку;

14) рішення виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів про примусовий продаж другого будинку, що належить громадянинові на праві особистої власності;

15) рішення виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів про стягнення з державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій шкоди за потрави посівів і пошкодження насаджень;

16) рішення іноземних судів у передбачених законом випадках;

17) постанови комісії в справах неповнолітніх щодо грошових стягнень;

18) рішення державних органів, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;

19) рішення комісій Рад народних депутатів з питань поновлення прав реабілітованих;

20) рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень у передбачених законодавчими акта ми випадках.

Судові рішення виконуються після того, як вони набрали законної сили, за винятком випадків негайного їх виконання (статті 217 і 218 цього Кодексу).

Основними із них є рішення, ухвали і по станови судів у цивільних справах; вироки і постанови судів у кримінальних справах в частині майнових стяг нень; постанови суддів або суду у справах про адміністративні правопорушення; виконавчі написи нотаріальних органів; рішення арбітражного суду, третейських та товариських судів; рішення комісій по трудових спорах, постанови профспілкових комітетів по спорах про від шкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, та ін.

Без підстави виконання судове виконання неможливе, але для порушення виконавчого провадження треба пред'явити виконавчий документ. Згідно ст. 349.ЦПК виконавчими документами є: виконавчі листи, виконавчі написи органів нотаріату, накази арбітражного суду, посвідчення профспілкових комітетів та ін.

Стаття 34 9. Виконавчі документи

Виконавчими документами е:

1) виконавчі листи;

2) виконавчі написи нотаріусів;

3) накази арбітражного суду, рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України;

4) посвідчення комісій по трудових спорах підприємств, установ, організацій;

5) (виключено);

6) інші рішення і постанови, передбачені статтею 348 цього Кодексу.

Постанови адміністративних органів, рішення виконавчих комітетів Рад народних депутатів, виконавчі написи нотаріальних органів є одночасно і підставами виконання і виконавчими документами.

Стаття 350. Органи виконання

Виконання судових рішень та інших постанов і рішень, перелічених у статті 348 цього Кодексу, покладається на судових виконавців.

Судовий виконавець зобов'язаний з власної ініціативи вживати всіх законних заходів до більш швидкого і реального виконання рішення та активно допомагати сторонам у захисті їх прав та законних інтересів.

Виконавчий лист повинен містити: найменування суду, який видав виконавчий лист, справу, по якій виданий виконавчий лист, час постановлення рішення, резолютивну частину рішення, час набрання рішенням законної сили, час видачі виконавчого листа, найменування стягувача, боржника та їх адреси (ст. 355 ЦПК).

Стаття 354. Видача виконавчого документа

По кожному рішенню, яке набрало законної сили, видається один виконавчий лист. Коли на підставі постановленого рішення належить передати майно, що є в кількох місцях, або коли рішення постановлено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право на заяву стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку час тину рішення згаданим листом треба виконати.

У справах про стягнення аліментів, у разі виплати допомоги на неповнолітніх дітей у період розшуку їх батьків, суддя на підставі подання судового виконавця про заборгованість по аліментах, що склалася, виносить ухвалу про ви дачу виконавчого листа на стягнення з боржника сум виплаченої допомоги з нарахуванням установлених законодавством десяти процентів на ці суми.

За заявою органу внутрішніх справ суддя виносить ухвалу про видачу виконавчого листа на стягнення з боржника витрат по його розшуку.

Стаття355. Зміст виконавчого листа

У виконавчому листі зазначається:

1) найменування суду, який видав виконавчий лист;

2) справа, по якій виданий виконавчий лист;

3) час постановлення рішення;

4) резолютивна частина рішення (дослівно);

5) час набрання рішенням законної сили;

6) час видачі виконавчого листа;

При втраті оригіналу виконавчого листа суд, який по становив рішення, має право видати дублікат виконавчого листа (ст. 357 ЦПК).

Стаття 357. Видача дубліката виконавчого листа

Замість загубленого оригіналу виконавчого листа суд, який постановив рішення, має право видати дублікат. Заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з ви кликом сторін і заінтересованих осіб, проте їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката. На ухвалу суду в питанні видачі дубліката може бути подано скаргу, внесено окреме подання.

Цивільне процесуальне право України. Підручник. За ред. В.В. Комарова.: Харків, “Основа”, 1992.

Кодекси України. Цивільний процесуальний кодекс України. №3/1999.: Київ, “Український інформаційно правовий центр”, 1999.