Про статус кримськотатарського народу
Закон України, що базується на повазі прав та інтересів корінних народів і визнання існуючих міжнародні норми і стандарти, визнання прагнення кримськотатарського народу до збереження і розвитку своєї самобутності, традиційних інституцій та релігії.
Рубрика | Государство и право |
Вид | доклад |
Язык | украинский |
Дата добавления | 16.10.2009 |
Размер файла | 17,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2
Проект
Вноситься народними
депутатами України
ЗАКОН УКРАЇНИ
“Про статус кримськотатарського народу”
Верховна Рада України:
- вважаючи права людини вищою політико-правовою цінністю сучасної цивілізації;
- поважаючи права та інтереси корінних народів і визнаючи існуючі в цій сфері міжнародні норми та стандарти;
- відзначаючи, що корінні народи вносять свій внесок в культурну різноманітність, соціальну та економічну гармонію людства, в міжнародну співпрацю та взаєморозуміння;
- маючи за мету створення умов стабільності і злагоди, необхідних для мирних і дружніх стосунків між представниками різних національностей, що проживають в Україні, та забезпечуючи їх реальне рівноправ'я;
- визнаючи прагнення кримськотатарського народу до збереження та розвитку своєї самобутності, традиційних інституцій, способу життя, мови та релігії в межах невід'ємної складової частини України - Автономної Республіки Крим, на якій він сформувався в якості цілісного самобутнього етносу і де він проживає;
- базуючись на Декларації про державний суверенітет України, Акті про проголошення незалежності України, Декларації прав національностей;
- розвиваючи демократичні принципи та норми Конституції України,
Верховна Рада України приймає цей закон.
Стаття 1. Головні засади визначення статусу кримськотатарського народу
1.Цей закон спрямований на інтеграцію кримськотатарського народу в українське суспільство та на збереження і розвиток кримськотатарським народом своєї власної етнічної ідентичності.
2.Закон визначає правовий статус кримськотатарського народу як корінного народу України.
3. Кримськотатарський народ є органічною складовою частиною Українського народу
Стаття 2.Підстави для надання кримським татарам статусу корінного народу
1.Кримськотатарський народ є особливою категорією етнічних спільнот, що проживають на території України.
2.Підставами визнання кримськотатарського народу корінним народом України є те, що:
- його історична батьківщина - територія, на якій він склався як етнос, повністю знаходиться в межах Української держави;
- він зберігає свою етнічну ідентичність, відмінну від ідентичності української нації (титульного етносу) та національних меншин України, і прагне збереження та розвитку такої ідентичності;
- він є носієм самобутньої мови і культури;
- він зберігає і розвиває свої традиційні етнічні інституції;
- він не має етнічно тотожної національної держави або батьківщини поза межами України;
- він самоіндентифікує себе в якості корінного народу України.
Стаття 3. Основні принципи державної політики щодо кримськотатарського народу
Основними принципами державної політики щодо кримськотатарського народу як корінного народу України, є:
- встановлення нового типу відносин між державою та корінним народом, заснованих на визнанні його етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності;
- забезпечення ефективної участі корінного народу в процесі прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, що стосуються основ його життєдіяльності.
Стаття 4. Зобов'язання держави щодо репатріації кримськотатарського народу
1.Держава гарантує кримськотатарському народу повернення в Україну з місць його депортації.
2.Будь-які правові документи щодо обмеження розселення кримськотатарського народу в місцях історичного проживання на території Автономної Республіки Крим вважаються не чинними.
3.За умов неможливості надання кримським татарам, що повертаються з місць депортації, земельних ділянок місцевими радами, держава гарантує надання таких ділянок з державного резервного фонду.
4.Питання відновлення прав кримськотатарського народу, порушених внаслідок злочинної депортації 1944 року і десятиріч насильницького утримання кримських татар у місцях вислання, мають бути вирішені іншими законодавчими актами України, ухваленими за участю представницьких органів кримськотатарського народу.
Стаття 5. Реєстрація осіб, які належать до кримськотатарського народу
1.З метою сприяння державою розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримськотатарського народу в Україні створюється Державний реєстр кримськотатарського народу.
Представники кримськотатарського народу реєструються в Державному реєстрі кримськотатарського народу на добровільних засадах.
2.Положення про Державний реєстр кримськотатарського народу затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 6.Представництво кримськотатарського народу у виборних органах влади та місцевого самоврядування
1.Кримськотатарський народ має право на гарантоване представництво у Верховній Раді України, Верховній Раді та органах місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим.
2.Представництво кримськотатарського народу у Верховній Раді України гарантується кількістю депутатів, що дорівнює не менше 1% від загальної кількості народних депутатів України.
3.Представництво кримськотатарського народу у Верховній Раді Автономної Республіки Крим гарантується кількістю депутатів не меншою ніж 20% від загальної кількості депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
4.Представництво в органах місцевого самоврядування має бути пропорційним відсотку кримськотатарського населення на території, в межах якої діє відповідний орган.
Стаття 7. Право рівного доступу до державної служби
1.Представники кримськотатарського народу мають право рівного з представниками інших національностей доступу до державної служби, а також до служби в структурах, створених органами місцевого самоврядування.
2.Будь-які обмеження щодо такого доступу неприпустимі.
3.Посадові та службові особи, винні в порушенні цього права, несуть відповідальність згідно законодавству України.
Стаття 8. Традиційні інституції кримськотатарського народу
Кримськотатарський народ має право на збереження власних традиційних інституцій, якщо вони не суперечать законодавству України та загальновизнаним принципам в сфері прав людини.
Стаття 9. Представницькі органи кримськотатарського народу
1.Представницькі органи кримськотатарського народу є органічним елементом історичного розвитку кримськотатарського етносу, які на сучасному етапі відновлені у формі національного з'їзду кримськотатарського народу - Курултаю, делегати якого обираються кримськими татарами та Меджлісу кримськотатарського народу, що обирається делегатами Курултаю.
2.Представництво інтересів кримських татар на рівні адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим здійснюють місцеві меджліси, що обираються громадами кримських татар відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
3.Представницькі органи кримськотатарського народу здійснюють консультативно-дорадчі функції при прийнятті органами державної влади усіх рівнів рішень, які стосуються прав та інтересів кримськотатарського народу.
4.Представники Меджлісу кримськотатарського беруть участь у розробці та реалізації законодавства, державних та республіканських програм та заходів щодо життєдіяльності та розвитку кримськотатарського народу, його репатріації та відновлення прав, порушених у зв'язку з насильницькою депортацією.
5.Меджліс кримськотатарського готує щорічні звіти про стан дотримання прав корінного народу та подає їх Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини.
6.Процедури формування і діяльності представницьких органів кримськотатарського народу встановлюються самим народом.
7.Представницькі органи кримськотатарського народу мають право вільно встановлювати і підтримувати стосунки з кримськими татарами та їх об'єднаннями за межами України, отримувати від них допомогу для вирішення питань економічного, соціального і культурного розвитку народу, брати участь в діяльності міжнародних організацій відповідно до законодавства України та міжнародних угод.
8.Припинення діяльності представницьких органів кримськотатарського народу можливе лише на підставі судового рішення.
Стаття 10. Державна підтримка збереження та розвитку культурної ідентичності кримськотатарського народу
Держава гарантує кримськотатарському народові:
- повагу до його етнічної, культурної та релігійної самобутності;
- державну підтримку відновлення, збереження та розвитку його культурної спадщини;
- охорону пам'яток його історії та культури;
- підтримку системи освіти кримськотатарською мовою, а також викладання його історії та культури в державних учбових закладах України;
- офіційне визнання його національних та релігійних свят;
- право на використання, поряд з державною, власної символіки;
- право на відновлення в Автономній Республіці Крим топоніміки, що пов'язана з історією та культурою кримськотатарського народу і яка була змінена внаслідок насильницької депортації кримськотатарського народу.
Стаття 11. Використання кримськотатарської мови в Автономній Республіці Крим
В Автономній Республіці Крим забезпечується використовування кримськотатарської мови поряд з державною мовою в усіх сферах суспільного життя.
Стаття 12. Обсяг прав кримськотатарського народу та його представницьких органів
1.Обсяг прав кримськотатарського народу з питань, не врегульованих цим законом, не може бути меншим, ніж обсяг прав національних меншин в Україні.
2.Реалізація кримськотатарським народом прав, визначених цим законом, не може перешкоджати здійсненню своїх прав представниками інших національностей, що проживають в Україні.
Подобные документы
Права людини, права нації (народу) та їх розвиток у сучасний період. Правовий статус громадян України, іноземців та осіб без громадянства. Міжнародні організаційно-правові механізми гарантування і захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
дипломная работа [68,7 K], добавлен 01.07.2009Права людини, права нації (народу) та їх розвиток у сучасний період. Методи гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина, міжнародні організаційно-правові механізми їх захисту. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
курсовая работа [58,2 K], добавлен 02.02.2016Юридична природа інституту визнання та виконання рішень іноземних судів в сучасному міжнародному праві. Співвідношення понять "визнання" та "виконання" іноземних судових рішень. Судова процедура визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні.
дипломная работа [163,5 K], добавлен 07.10.2010Поняття і особливості статусу народного депутата України - представника українського народу, уповноваженого ним здійснювати повноваження, передбачені Конституцією та законами України. Права і обов’язки народного депутата. Гарантії депутатської діяльності.
курсовая работа [44,4 K], добавлен 25.08.2012Тлумачення змісту правочин. Позови про визнання недійсними нікчемних угод. Нікчемні та оспорювані правочини: регулювання за цивільним кодексом УРСР. Підстави для визнання правочину недійсним та правові наслідки такого визнання. Відмова від правочину.
курсовая работа [43,0 K], добавлен 19.07.2010Сутність понять "промисловий зразок", "корисна модель (винахід)". Законодавчі акти, що регулюють питання припинення чинності патентів та визнання їх недійсними. Аналіз випадків дострокового припинення чинності патенту. Підстави визнання патенту недійним.
реферат [26,7 K], добавлен 28.05.2010Характеристика недійсності правочинів: підстави недійсності, нікчемність та оспорюваність правочину. Особливості визнання недійсними правочинів, укладених з дефектом волі (під впливом помилки, внаслідок обману). Визнання недійсними кабальних правочинів.
курсовая работа [59,0 K], добавлен 24.05.2010Конституційне положення про те, що земля є власністю українського народу. Проголошення Конституцією України природних ресурсів національним надбанням, правові рамки володіння, користування, розпорядження яким з боку власників закріплені в законах України.
реферат [15,0 K], добавлен 23.01.2009Поняття рішення іноземного суду, його визнання і виконання доручень. Процедура надання дозволу на примусове задоволення вироку. Відкриття виконавчого провадження. Умови і порядок визнання рішень зарубіжного суду, які не підлягають примусовій реалізації.
курсовая работа [29,8 K], добавлен 08.11.2010Договори про захист інтелектуальної власності. Глобальні договори системи охорони та міжнародні організації: всесвітня організація інтелектуальної власності, Європейська патентна організація. Визнання ролі України в розвитку міжнародної співпраці.
реферат [30,6 K], добавлен 23.12.2015