Суб'єкти цивільно–процесуальних правовідносин

1

План

Вступ

1. Поняття судової влади і судової систем

2. Судова система України

3. Суди загальної юрисдикцiї

3.1 Суди першої інстанції

3.2 Суди апеляційної інстанції

3.3 Суди касаційної інстанції, а також суди, які здійснюють правосуддя у справах з нововиявленими та винятковими обставинами

3.3.1 Касацiйний суд України

3.3.2 Президiя Касацiйного суду України

3.4 Верховний Суд України

3.5 Заступники Голови Верховного Суду України

3.6 Президiя Верховного Суду України

3.7 Пленум Верховного Суду України

4. Третейські суди

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

В наш час з огляду на складне політичне і законодавче становище суб'єкти цивільно-процесуальних правовідносин відіграють дуже важливу роль в цивільному судочинстві, а саме:

1) Одні субєкти згідно свого професійного обовязку повинні здійснювати правосуддя в цивільних справах, при цьому неухильно дотримуватися букви закону і захищати інтереси інших учасників цивільного процесу, цим самим утверджуючи принцип верховенства права.

2) Другі, беручи участь у справі, таким чином забезпечують гарантований Конституцією України право на захист своїх і чужих інтересів.

3) Інші згідно своїх службових обовязків, а також певних знань і навичок повинні забезпечити правильний і законний розгляд цивільної справи і не допускати порушень законодавства з боку інших учасників цивільного процесу.

Все вищесказане дозволяє говорити про те, що всі субєкти цивільно-процесуальних правовідносин взаємоповязані між собою і участь в цивільному процесі одних неможлива без участі інших. Тому розкриваючи природу субєктів цивільно-процесуальних правовідносин, неможливо зупинятися на більшому дослідженні тих чи інших субєктів, потрібно розглядати їх як єдине ціле.

Безсумнівно з усього сказаного вивчення основних груп, а також класифікації субєктів цивільно-процесуальних правовідносин потребує як необхідну передумову вивчення самих цивільно-процесуальних правовідносин, передумови їх виникнення, а також змісту і обєкту.

1. Поняття судової влади і судової системи

Кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільно-процесуальним Кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи iнтересiв. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та iнтереси iнших осiб, або державнi чи суспiльнi iнтереси. Вiдмова вiд права на звернення до суду за захистом є недiйсною.

Суд вирiшує справи вiдповiдно до Конституцiї України, законiв України та мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує iншi нормативно-правовi акти, прийнятi вiдповiдним органом на пiдставi, в межах повноважень та у спосiб, що встановленi Конституцiєю та законами України. У разi виникнення у суду сумнiву пiд час розгляду справи щодо вiдповiдностi закону чи iншого правового акта Конституцiї України, вирiшення питання про конституцiйнiсть якого належить до юрисдикцiї Конституцiйного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирiшення питання стосовно внесення до Конституцiйного Суду України подання щодо конституцiйностi закону чи iншого правового акта. У разi невiдповiдностi правового акта закону України або мiжнародному договору, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу. У разi невiдповiдностi закону України мiжнародному договору, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, суд застосовує мiжнародний договiр. Норми права iнших держав суд застосовує у разi, коли це встановлено законом України чи мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України. Якщо спiрнi вiдносини не врегульованi законом, суд застосовує закон, що регулює подiбнi за змiстом вiдносини (аналогiя закону), а за вiдсутностi такого - суд виходить iз загальних засад законодавства (аналогiя права). Забороняється вiдмова у розглядi справи з мотивiв вiдсутностi, неповноти, нечiткостi, суперечливостi законодавства, що регулює спiрнi вiдносини.

2. Судова система України

Судову систему України складають суди загальної юрисдикцiї та Конституцiйний Суд України. Суди загальної юрисдикцiї утворюють єдину систему судiв. Конституцiйний Суд України є єдиним органом конституцiйної юрисдикцiї в Українi. Судова система забезпечує доступнiсть правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцiєю України та законами. Створення надзвичайних та особливих судiв не допускається. Порядок органiзацiї i дiяльностi Конституцiйного Суду України встановлюється Конституцiєю України та законом про Конституцiйний Суд України .

Делегування функцiй судiв, а також привласнення цих функцiй iншими органами чи посадовими особами не допускаються. Особи, якi незаконно взяли на себе виконання функцiй суду, несуть передбачену законом вiдповiдальнiсть.

Правосуддя в Українi здiйснюється на засадах рiвностi всiх учасникiв судового процесу перед законом i судом незалежно вiд статi, раси, кольору шкiри, мови, полiтичних, релiгiйних та iнших переконань, нацiонального чи соцiального походження, майнового стану, роду i характеру занять, мiсця проживання та iнших обставин.

Кожен має право користуватися правовою допомогою при вирiшеннi його справи в судi. Для надання правової допомоги при вирiшеннi справ у судах в Українi дiє адвокатура. У випадках, передбачених законом, правову допомогу надають також iншi особи. Порядок та умови надання правової допомоги визначаються законом. У випадках, передбачених законом, правова допомога надається безоплатно.

Нiхто не може бути обмежений у правi на отримання в судi усної або письмової iнформацiї щодо результатiв розгляду його судової справи. Розгляд справ у судах вiдбувається вiдкрито, крiм випадкiв, передбачених процесуальним законом. Учасники судового розгляду та iншi особи, присутнi на вiдкритому судовому засiданнi, мають право робити письмовi нотатки. Проведення в залi судового засiдання фото- i кiнозйомки, теле-, вiдео-, звукозапису iз застосуванням стацiонарної апаратури, а також транслювання судового засiдання допускаються з дозволу суду, в порядку, встановленому процесуальним законом. Розгляд справи у закритому судовому засiданнi допускається за рiшенням суду у випадках, передбачених процесуальним законом. При розглядi справ перебiг судового процесу фiксується технiчними засобами в порядку, встановленому процесуальним законом.

Судочинство в Українi провадиться державною мовою. Застосування iнших мов у судочинствi здiйснюється у випадках i порядку, визначених законом. Особи, якi не володiють або недостатньо володiють державною мовою, мають право користуватися рiдною мовою та послугами перекладача у судовому процесi. У випадках, передбачених процесуальним законом, це право забезпечується державою.

Судове рiшення, яким закiнчується розгляд справи у судi, ухвалюється iменем України. Судовi рiшення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усiма органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та iншими органiзацiями, громадянами та юридичними особами на всiй територiї України. Обов'язковiсть урахування (преюдицiальнiсть) судових рiшень для iнших судiв, органiв прокуратури, слiдства, дiзнання визначається процесуальним законом. Судовi рiшення iнших держав є обов'язковими до виконання на територiї України за умов, визначених законом України вiдповiдно до мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України. Невиконання судових рiшень тягне передбачену законом вiдповiдальнiсть.

Суддя не може брати участi в розглядi справи i пiдлягає вiдводу (самовiдводу), якщо:

1) пiд час попереднього вирiшення цiєї справи вiн брав участь у процесi як свiдок, експерт, спецiалiст, перекладач, представник, секретар судового засiдання;

2) вiн прямо чи побiчно заiнтересований у результатi розгляду справи;

3) вiн є членом сiм'ї або близьким родичем (чоловiк, дружина, батько, мати, вiтчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дiд, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опiкун чи пiклувальник, член сiм'ї або близький родич цих осiб) сторони або iнших осiб, якi беруть участь у справi;

4) якщо є iншi обставини, якi викликають сумнiв в об'єктивностi та неупередженостi суддi.

До складу суду не можуть входити особи, якi є членами сiм'ї або близькими родичами мiж собою.

Суддя, який брав участь у вирiшеннi справи в судi першої iнстанцiї, не може брати участi в розглядi цiєї самої справи в судах апеляцiйної i касацiйної iнстанцiй, у переглядi справи у зв'язку з винятковими обставинами, а так само у новому розглядi її судом першої iнстанцiї пiсля скасування попереднього рiшення або ухвали про закриття провадження в справi. Суддя, який брав участь у вирiшеннi справи в судi апеляцiйної iнстанцiї, не може брати участi у розглядi цiєї самої справи в судах касацiйної i першої iнстанцiй, у переглядi справи у зв'язку з винятковими обставинами, а також у новому розглядi справи пiсля скасування ухвали чи нового рiшення апеляцiйного суду. Суддя, який брав участь у переглядi справи в судi касацiйної iнстанцiї, не може брати участi в розглядi цiєї самої справи в судi першої чи апеляцiйної iнстанцiї. Суддя, який брав участь у переглядi справи у зв'язку з винятковими обставинами, не може брати участi у розглядi цiєї самої справи в судi першої, апеляцiйної чи касацiйної iнстанцiї.

Суди здiйснюють правосуддя самостiйно. Суддi при здiйсненнi правосуддя незалежнi вiд будь-якого впливу, нiкому не пiдзвiтнi i пiдкоряються лише закону. Гарантiї самостiйностi судiв i незалежностi суддiв визначаються Конституцiєю України цим та iншими законами. Органи та посадовi особи державної влади, органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи, громадяни та їх об'єднання, а також юридичнi особи зобов'язанi поважати незалежнiсть суддiв i не посягати на неї. Звернення до суду громадян, органiзацiй чи посадових осiб, якi вiдповiдно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо iнше не передбачено процесуальним законом.

Втручання у здiйснення правосуддя, вплив на суд або суддiв у будь-який спосiб, неповага до суду чи суддiв, збирання, зберiгання, використання i поширення iнформацiї усно, письмово або в iнший спосiб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженiсть суду забороняється i тягне передбачену законом вiдповiдальнiсть. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирiшення судових справ вiдповiдно до їх внутрiшнього переконання, що грунтується на вимогах закону.

Гарантiї самостiйностi судiв i незалежностi суддiв забезпечуються:

особливим порядком призначення, обрання, притягнення до вiдповiдальностi та звiльнення суддiв;

незмiнюванiстю суддiв та їх недоторканнiстю;

порядком здiйснення судочинства, встановленим процесуальним законом, таємницею постановлення судового рiшення;

забороною втручання у здiйснення правосуддя;

вiдповiдальнiстю за неповагу до суду чи суддi, встановленою законом;

особливим порядком фiнансування та органiзацiйного забезпечення дiяльностi судiв, встановленим законом;

належним матерiальним та соцiальним забезпеченням суддiв;

функцiонуванням органiв суддiвського самоврядування;

визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки суддiв, їх сiмей, майна, а також iншими засобами їх правового захисту.

Недоторканнiсть суддiв гарантується Конституцiєю України, Законом «Про статус суддiв» та iншими законами.

Професiйнi суддi судiв загальної юрисдикцiї обiймають посади безстроково, крiм суддiв, якi призначаються на посаду суддi вперше. Суддi, обранi безстроково, перебувають на посадi суддi до досягнення ними шiстдесяти п'яти рокiв.

3. Суди загальної юрисдикції

Система судiв загальної юрисдикцiї вiдповiдно до Конституцiї України будується за принципами територiальностi i спецiалiзацiї.

Систему судiв загальної юрисдикцiї складають:

1) мiсцевi суди;

2) апеляцiйнi суди, Апеляцiйний суд України;

3) Касацiйний суд України;

4) Верховний Суд України.

Найвищим судовим органом у системi судiв загальної юрисдикцiї є Верховний Суд України.

3.1 Суди першої інстанції

Мiсцевий суд є судом першої iнстанцiї i розглядає справи, вiднесенi процесуальним законом до його пiдсудностi

Мiсцевими загальними судами є районнi, районнi у мiстах, мiськi та мiськрайоннi суди, а також вiйськовi суди гарнiзонiв.

Мiсцевий суд складається з суддiв мiсцевого суду, голови та заступника голови суду. У мiсцевому судi, в якому кiлькiсть суддiв перевищує п'ятнадцять, може бути призначено бiльше одного заступника голови суду.

Мiсцевi загальнi суди розглядають цивiльнi справи, а також справи про адмiнiстративнi правопорушення.

Пiдсуднiсть окремих категорiй справ мiсцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.

Суддя мiсцевого суду здiйснює:

1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;

2) процесуальнi дiї та органiзацiйнi заходи з метою забезпечення розгляду справи;

3) контроль вiдповiдно до закону за своєчасним зверненням до виконання судових рiшень, постановлених пiд його головуванням;

4) iншi передбаченi законом повноваження.

Голова мiсцевого суду:

1) здiйснює органiзацiйне керiвництво дiяльнiстю суду;

2) визначає обсяг обов'язкiв заступника (заступникiв) голови суду;

3) на пiдставi акта про призначення на посаду суддi чи обрання суддею безстроково або припинення повноважень суддi видає вiдповiдний наказ;

4) приймає на роботу i звiльняє працiвникiв апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця у встановленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплiнарнi стягнення;

5) здiйснює заходи щодо забезпечення формування складу народних засiдателiв;

6) органiзовує ведення судової статистики;

7) органiзовує роботу щодо пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв апарату суду;

8) представляє суд у зносинах з iншими органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, громадянами та органiзацiями;

9) здiйснює iншi передбаченi законом повноваження.

Голова мiсцевого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази i розпорядження. Голова мiсцевого суду має заступника (заступникiв). Заступник голови мiсцевого суду вiдповiдно до визначених головою суду обов'язкiв бере участь в органiзацiї дiяльностi суду. У разi вiдсутностi голови суду виконання його обов'язкiв здiйснюється вiдповiдно до встановленого ним розподiлу обов'язкiв щодо органiзацiї дiяльностi суду. Голова i заступники голови мiсцевого суду можуть бути призначенi на адмiнiстративні посади повторно.

Пiд час одноособового розгляду справи в судi першої iнстанцiї головуючим є суддя, який розглядає справу. Головуючий вживає необхiдних заходiв для забезпечення в судовому засiданнi належного порядку. Головуючий розглядає скарги на дiї чи бездiяльнiсть судового розпорядника стосовно виконання покладених на нього обов'язкiв, про що постановляє ухвалу.

3.2 Суди апеляційної інстанції

Апеляцiйною iнстанцiєю у цивiльних справах є судовi палати у цивiльних справах апеляцiйних загальних судiв, у межах територiальної юрисдикцiї яких знаходиться мiсцевий суд, який ухвалив судове рiшення, що оскаржується.

У системi судiв загальної юрисдикцiї в Українi дiють загальнi та спецiалiзованi апеляцiйнi суди. Апеляцiйними загальними судами є: апеляцiйнi суди областей, апеляцiйнi суди мiст Києва та Севастополя, Апеляцiйний суд Автономної Республiки Крим, а також Апеляцiйний суд України. У разi необхiдностi замiсть апеляцiйного суду областi можуть утворюватися апеляцiйнi загальнi суди, територiальна юрисдикцiя яких поширюється на декiлька районiв областi. До складу апеляцiйного суду входять суддi, як правило, обранi на посаду суддi безстроково, голова суду та його заступники. В апеляцiйних судах утворюються судовi палати. У складi загального апеляцiйного суду утворюються судова палата у цивiльних справах.

Апеляцiйний суд України дiє у складi судової палати в цивільних справах;

Суддi апеляцiйного суду призначаються до складу вiдповiдної судової палати розпорядженням голови апеляцiйного суду.

Апеляцiйнi суди:

1) розглядають справи в апеляцiйному порядку вiдповiдно до процесуального закону;

2) розглядають по першiй iнстанцiї справи, визначенi законом

3) ведуть та аналiзують судову статистику, вивчають i узагальнюють судову практику;

4) надають методичну допомогу у застосуваннi законодавства мiсцевим судам;

5) здiйснюють iншi повноваження, передбаченi законом.

Суддя апеляцiйного суду здiйснює:

1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;

2) процесуальнi дiї та органiзацiйнi заходи з метою забезпечення розгляду справи;

3) контроль вiдповiдно до закону за своєчасним зверненням до виконання постановлених за його участi судових рiшень;

4) iншi передбаченi законом повноваження.

Голова апеляцiйного суду:

1) здiйснює органiзацiйне керiвництво дiяльнiстю суду;

2) розподiляє обов'язки мiж заступниками голови суду;

3) на пiдставi акта про обрання (призначення) суддею чи припинення повноважень суддi видає вiдповiдний наказ; утворює судовi палати та вносить на затвердження президiї суду їх персональний склад;

4) органiзовує роботу президiї суду, вносить на її розгляд питання i головує на засiданнях президiї;

5) органiзовує ведення та аналiз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики, має право витребувати з вiдповiдного суду справи, судовi рiшення в яких набрали законної сили;

6) приймає на роботу та звiльняє працiвникiв апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця у порядку, встановленому законом, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплiнарнi стягнення;

7) органiзовує пiдвищення квалiфiкацiї суддiв i працiвникiв апарату вiдповiдного суду;

8) подає в установленому порядку пропозицiї щодо фiнансування витрат на утримання суду та органiзацiйного забезпечення його дiяльностi;

9) представляє суд у зносинах з iншими органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, громадянами та органiзацiями;

10) вносить пропозицiї Головi Верховного Суду України чи головi вiдповiдного вищого спецiалiзованого суду щодо кандидатур для призначення на посади голiв мiсцевих судiв та їх заступникiв;

11) здiйснює iншi передбаченi законом повноваження.

Голова апеляцiйного суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази i розпорядження.

Голова апеляцiйного суду має першого заступника та заступникiв голови суду - голiв судових палат. У разi вiдсутностi голови апеляцiйного суду його обов'язки виконує перший заступник голови, а за його вiдсутностi - старший за вiком заступник голови апеляцiйного суду - голова судової палати.

Перший заступник голови апеляцiйного суду вiдповiдно до розподiлу обов'язкiв здiйснює органiзацiйне керiвництво роботою структурних пiдроздiлiв суду та виконує iншi обов'язки, визначенi головою суду.

В апеляцiйних судах для вирiшення органiзацiйних питань дiє президiя апеляцiйного суду.

До президiї апеляцiйного суду входять голова суду, його заступники, а також суддi, кiлькiсний склад яких визначається рiшенням загальних зборiв суддiв цього суду. Суддi обираються до складу президiї загальними зборами суддiв цього суду шляхом таємного голосування.

Президiя апеляцiйного суду:

1) розглядає питання органiзацiї дiяльностi суду, судових палат та апарату суду;

2) за поданням голови апеляцiйного суду затверджує персональний склад судових палат, визначає кiлькiсть заступникiв голiв судових палат;

3) заслуховує iнформацiю голiв судових палат щодо дiяльностi судових палат;

4) розглядає матерiали узагальнення судової практики та аналiзу судової статистики, приймає вiдповiднi рекомендацiї;

5) розглядає питання органiзацiйного забезпечення дiяльностi суду та виробляє пропозицiї щодо його полiпшення;

6) розглядає питання роботи з кадрами суддiв i працiвникiв апарату суду та пiдвищення їх квалiфiкацiї;

7) заслуховує iнформацiю голiв мiсцевих судiв щодо органiзацiї дiяльностi цих судiв;

8) надає методичну допомогу мiсцевим судам з метою забезпечення правильного застосування ними законодавства;

9) забезпечує виконання рiшень зборiв суддiв вiдповiдного суду;

10) здiйснює iншi передбаченi законом повноваження.

3.3 Суди касаційної інстанції, а також суди, які здійснюють правосуддя у справах з нововиявленими та винятковими обставинами

3.3.1 Касацiйний суд України

Касацiйний суд України дiє у складi суддiв, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступникiв.

У складi Касацiйного суду України дiють судова палата у цивiльних справах;

У Касацiйному судi України для вирiшення органiзацiйних питань дiє президiя вiдповiдно до вимог Закону «Про судоустрій».

Касацiйний суд України:

1) розглядає в касацiйному порядку справи, вiднесенi до його пiдсудностi, а також iншi справи у випадках, визначених процесуальним законом;

2) веде та аналiзує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;

3) надає методичну допомогу у застосуваннi законодавства судам нижчого рiвня;

4) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.

Розгляд справ у Касацiйному судi України здiйснюється колегiями у складi не менше трьох суддiв.

Суддя Касацiйного суду України здiйснює:

1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;

2) процесуальнi дiї та органiзацiйнi заходи з метою забезпечення розгляду справи;

3) контроль вiдповiдно до закону за своєчасним зверненням до виконання постановлених за його участi судових рiшень;

4) iншi передбаченi законом повноваження.

Голова Касацiйного суду України призначається на посаду i звiльняється з посади в порядку, встановленому статтею 20 Закону «Про судоустрій». Голова Касацiйного суду України може бути призначений на цю посаду повторно. Голова Касацiйного суду України має першого заступника та заступникiв голови суду - голiв судових палат. У разi вiдсутностi голови Касацiйного суду України його обов'язки виконує перший заступник голови, а за його вiдсутностi - старший за вiком заступник голови суду - голова судової палати.

Перший заступник голови Касацiйного суду України вiдповiдно до розподiлу обов'язкiв здiйснює органiзацiйне керiвництво роботою структурних пiдроздiлiв суду та iншi повноваження, визначенi головою суду.

Голова Касацiйного суду України за погодженням з президiєю суду може з числа суддiв цього суду призначити у складi судової палати заступника голови судової палати. Заступник голови судової палати Касацiйного суду України виконує доручення голови судової палати щодо органiзацiї її дiяльностi та за його вiдсутностi здiйснює обов'язки голови судової палати. За вiдсутностi заступника голови судової палати обов'язки голови судової палати виконує старший за вiком суддя палати.

3.3.2 Президiя Касацiйного суду України

До президiї Касацiйного суду України входять голова суду, його заступники, а також суддi, кiлькiсний та персональний склад яких визначається рiшенням загальних зборiв суддiв цього суду.

Засiдання президiї Касацiйного суду України проводяться не рiдше одного разу на мiсяць. Засiдання президiї є повноважним, якщо на засiданнi присутнi не менше двох третин її складу. Постанови президiї приймаються вiдкритим або таємним голосуванням бiльшiстю голосiв її членiв, якi брали участь у засiданнi, i пiдписуються головою суду чи його заступником, який головував на засiданнi.

3.4 Верховний Суд України

Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системi судiв загальної юрисдикцiї. Верховний Суд України здiйснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усiма судами загальної юрисдикцiї.

Верховний Суд України:

1) переглядає справи у зв'язку з винятковими обставинами у порядку, встановленому процесуальним законом; переглядає справи у касацiйному порядку у випадках, встановлених законом; у випадках, передбачених законом, розглядає iншi справи, пов'язанi з виключними обставинами;

2) дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства на основi узагальнення судової практики та аналiзу судової статистики; у разi необхiдностi визнає нечинними роз'яснення Пленуму вищого спецiалiзованого суду,

3) дає висновок щодо наявностi чи вiдсутностi в дiяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або iншого злочину; надає за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливiсть виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

4) звертається до Конституцiйного Суду України у випадках виникнення у судiв загальної юрисдикцiї при здiйсненнi ними правосуддя сумнiвiв щодо конституцiйностi законiв, iнших правових актiв, а також щодо офiцiйного тлумачення Конституцiї України та законiв;

5) веде та аналiзує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, знайомиться в судах з практикою застосування законодавства;

6) у межах своїх повноважень вирiшує питання, що випливають з мiжнародних договорiв України; представляє суди загальної юрисдикцiї у зносинах з судами iнших держав;

7) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.

Верховний Суд України очолює Голова Верховного Суду України. До складу Верховного Суду України входять суддi Верховного Суду України, обранi на посаду безстроково, кiлькiсть яких встановлюється указом Президента України за поданням Голови Верховного Суду України, погодженим з Радою суддiв України. До складу судових палат, що здiйснюють розгляд справ з питань юрисдикцiї спецiалiзованих судiв, призначаються суддi, якi мають стаж суддiвської дiяльностi у вiдповiдному вищому судi не менше трьох рокiв, або вiдповiдному апеляцiйному спецiалiзованому судi не менше п'яти рокiв.

У складi Верховного Суду України дiє судова палата у цивiльних справах; При Верховному Судi України утворюється Науково-консультативна рада, статус якої визначається вiдповiдно до цього Закону. Верховний Суд України має офiцiйний друкований орган та може бути спiвзасновником iнших друкованих видань. Верховний Суд України знаходиться у мiстi Києвi.

Суддя Верховного Суду України:

1) здiйснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;

2) здiйснює необхiднi процесуальнi та органiзацiйнi заходи з метою забезпечення своєчасного та якiсного розгляду справ;

3) бере участь у розглядi питань, що вносяться на засiдання вiдповiдної Судової палати та Пленуму Верховного Суду України;

4) вивчає у судах нижчого рiвня стан органiзацiї здiйснення судочинства i надає їм методичну допомогу;

5) аналiзує судову практику, вносить в установленому порядку пропозицiї щодо її полiпшення та удосконалення законодавства;

6) здiйснює iншi передбаченi законом повноваження.

Суддя Верховного Суду України має помiчника. Помiчником суддi може бути громадянин України, який має вищу юридичну освiту та стаж роботи в галузi права не менше трьох рокiв.

Голова Верховного Суду України:

1) органiзовує дiяльнiсть Верховного Суду України;

2) розподiляє обов'язки мiж заступниками Голови Верховного Суду України;

3) органiзовує роботу Президiї та скликає Пленум Верховного Суду України, вносить питання на їх розгляд i головує на їх засiданнях;

4) може головувати в судових засiданнях колегiй суддiв Верховного Суду України при розглядi будь-якої справи;

5) погоджує вiдповiдно до Закону «Про судоустрій» подання щодо утворення та лiквiдацiї судiв загальної юрисдикцiї;

6) вносить подання про призначення та обрання, а також звiльнення з посади суддiв; вносить подання про призначення суддiв на адмiнiстративнi посади у випадках i порядку, передбачених цим Законом «Про судоустрій»; вносить подання до вiдповiдної квалiфiкацiйної комiсiї про надання висновку щодо можливостi обрання або призначення суддiв на посади;

7) на пiдставi актiв про обрання суддею Верховного Суду України або припинення повноважень суддi видає вiдповiдний наказ;

8) вносить на розгляд Пленуму Верховного Суду України пропозицiї щодо кiлькостi суддiв у складi Президiї Верховного Суду України та у складi судових палат Верховного Суду України; вносить пропозицiї Президiї Верховного Суду України щодо персонального складу судових палат;

9) вносить подання до Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України про проведення квалiфiкацiйної атестацiї суддiв вiдповiдних судiв;

10) органiзовує фiнансування та здiйснює керiвництво органiзацiйним забезпеченням дiяльностi Верховного Суду України, затверджує штатний розпис i кошторис витрат на утримання Верховного Суду України;

11) затверджує положення про структурнi пiдроздiли Верховного Суду України;

12) керує органiзацiєю роботи судових палат; здiйснює керiвництво роботою апарату Верховного Суду України, приймає на роботу та звiльняє працiвникiв апарату, присвоює їм ранги державного службовця в установленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплiнарнi стягнення вiдповiдно до законодавства;

13) iнформує Пленум та Президiю Верховного Суду України про дiяльнiсть Верховного Суду України;

14) представляє Верховний Суд України та систему судiв загальної юрисдикцiї у зносинах з iншими органами державної влади України, органами мiсцевого самоврядування, а також з судовими органами iнших держав та мiжнародними органiзацiями;

15) здiйснює iншi передбаченi законом повноваження.

Голова Верховного Суду України з питань, що належать до його повноважень, видає накази та розпорядження. Голова Верховного Суду України за посадою входить до складу Вищої ради юстицiї. Голова Верховного Суду України має Першого заступника та заступникiв Голови Верховного Суду України. У разi вiдсутностi Голови Верховного Суду України його повноваження здiйснює Перший заступник Голови, а за вiдсутностi Першого заступника - заступник Голови Верховного Суду України згiдно з розподiлом обов'язкiв.

Голова Верховного Суду України обирається Пленумом Верховного Суду України строком на п'ять рокiв шляхом таємного голосування. Голова Верховного Суду України вважається обраним, якщо за нього подано бiльшiсть голосiв вiд загального складу Пленуму. Голова Верховного Суду України не може бути обраний на цю посаду бiльш нiж на два строки пiдряд.

3.5 Заступники Голови Верховного Суду України

Перший заступник Голови Верховного Суду України та заступники Голови Верховного Суду України здiйснюють керiвництво роботою структурних пiдроздiлiв Суду вiдповiдно до встановленого розподiлу обов'язкiв, можуть головувати у судових засiданнях колегiй суддiв Верховного Суду України, органiзовують роботу вiдповiдних судових палат, виконують iншi обов'язки, визначенi розпорядженням Голови Верховного Суду України.

Перший заступник та заступники Голови Верховного Суду України з питань, що належать до їх повноважень, видають накази та розпорядження. Перший заступник та заступники Голови Верховного Суду України призначаються на посаду з числа суддiв Верховного Суду України строком на п'ять рокiв та звiльняються з посади Пленумом Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України, погодженим з Радою суддiв України. Рiшення Пленуму про призначення на посаду Першого заступника та заступника Голови Верховного Суду України приймається шляхом таємного голосування у строк не пiзнiше трьох мiсяцiв з дня утворення вiдповiдної вакантної посади. Вони можуть бути призначенi на адмiнiстративнi посади повторно. Перший заступник та заступники Голови Верховного Суду України можуть бути достроково звiльненi з посади також за iнiцiативою Ради суддiв України в порядку, встановленому Регламентом Пленуму Верховного Суду України.

Судовi палати Верховного Суду України:

1) здiйснюють судочинство у справах, вiднесених до їх вiдання, в порядку, встановленому процесуальним законом;

2) аналiзують судову статистику та вивчають судову практику;

3) готують проекти постанов Пленуму Верховного Суду України;

4) здiйснюють iншi повноваження, передбаченi законом.

3.6 Президiя Верховного Суду України

Президiя Верховного Суду України дiє у складi Голови Верховного Суду України, його заступникiв, голiв судових палат, секретаря Пленуму Верховного Суду України та суддiв Верховного Суду України, кiлькiсний склад яких визначається Пленумом Верховного Суду України. Суддi Верховного Суду України обираються до складу Президiї Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України чи за пропозицiєю суддiв Верховного Суду України Пленумом Верховного Суду України шляхом таємного голосування строком на п'ять рокiв. Обраним вважається суддя, за якого подано бiльшiсть голосiв суддiв, присутнiх на засiданнi Пленуму. У такому ж порядку суддi звiльняються достроково вiд обов'язкiв члена Президiї.

Президiя Верховного Суду України:

1) розглядає питання органiзацiї дiяльностi Верховного Суду України, судових палат та апарату Верховного Суду України;

2) затверджує персональний склад судових палат; заслуховує iнформацiю голiв судових палат i Вiйськової судової колегiї про їх дiяльнiсть;

3) розглядає матерiали узагальнення судової практики та аналiзу судової статистики, приймає вiдповiднi рекомендацiї;

4) розглядає питання фiнансування та органiзацiйного забезпечення дiяльностi Верховного Суду України i виробляє пропозицiї щодо їх полiпшення; схвалює пропозицiї до проекту Державного бюджету України щодо фiнансування дiяльностi Верховного Суду України;

5) розглядає питання роботи з кадрами суддiв i працiвникiв апарату Верховного Суду України та пiдвищення їх квалiфiкацiї;

6) затверджує положення про премiювання суддiв i працiвникiв апарату Верховного Суду України, про надання матерiальної допомоги; встановлює надбавки до посадових окладiв суддiв, якi займають адмiнiстративнi посади;

7) заслуховує iнформацiю голiв апеляцiйних загальних судiв, Касацiйного суду України та вищих спецiалiзованих судiв щодо органiзацiї роботи цих судiв;

8) виробляє пропозицiї щодо кiлькостi суддiв у вiдповiдних судах на основi нормативiв навантаження суддiв у судах усiх рiвнiв;

9) вирiшує питання щодо заснування друкованих видань Верховного Суду України та заслуховує звiти про роботу редакцiйних колегiй цих органiв; затверджує за поданням Голови Верховного Суду України положення про Науково-консультативну раду при Верховному Судi України та її персональний склад;

10) вносить на розгляд Пленуму Верховного Суду України питання вiдповiдно до його Регламенту;

11) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.

3.7 Пленум Верховного Суду України

Пленум Верховного Суду України є колегiальним органом, повноваження якого визначаються Конституцiєю України та цим Законом. До складу Пленуму Верховного Суду України входять усi суддi Верховного Суду України, голови вищих спецiалiзованих судiв, їх першi заступники, голова Касацiйного суду України та голова Апеляцiйного суду України.

Пленум Верховного Суду України:

1) вiдповiдно до Конституцiї України обирає на посаду та звiльняє з посади шляхом таємного голосування Голову Верховного Суду України, а також здiйснює призначення та звiльнення суддiв з iнших адмiнiстративних посад у Верховному Судi України в порядку, встановленому Законом «Про судоустрій»;

2) утворює судовi палати Верховного Суду України, визначає їх кiлькiсний склад, призначає голiв судових палат та їх заступникiв;

3) визначає кiлькiсний склад суддiв Президiї Верховного Суду України та обирає їх в порядку, передбаченому Законом«Про судоустрій» ;

4) призначає на посаду з числа суддiв Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України та звiльняє з посади секретаря Пленуму Верховного Суду України;

5) заслуховує iнформацiї Голови Верховного Суду України, голiв судових палат Верховного Суду України, голiв вищих спецiалiзованих судiв, Касацiйного суду України та апеляцiйних судiв щодо органiзацiї роботи судових палат та дiяльностi вiдповiдних судiв;

6) дає роз'яснення судам загальної юрисдикцiї з питань застосування законодавства, у разi необхiдностi визнає нечинними вiдповiднi роз'яснення вищих спецiалiзованих судiв;

7) приймає рiшення про звернення до Конституцiйного Суду України з питань конституцiйностi законiв та iнших правових актiв, а також щодо офiцiйного тлумачення Конституцiї України та законiв;

8) вiдповiдно до Конституцiї України схвалює висновок щодо наявностi чи вiдсутностi в дiяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або iншого злочину, а також ухвалює подання до Верховної Ради України про неможливiсть виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

9) затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду України;

10) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.

Квалiфiкацiйнi комiсiї суддiв

Квалiфiкацiйнi комiсiї суддiв є постiйно дiючими органами в системi судоустрою України, повноваження яких визначаються Конституцiєю України та Законом «Про судоустрій». Завданнями квалiфiкацiйних комiсiй є забезпечення формування корпусу професiйних суддiв, здатних квалiфiковано, сумлiнно i неупереджено здiйснювати правосуддя, шляхом вiдбору i рекомендування осiб для зайняття посади професiйного суддi та визначення рiвня фахової пiдготовленостi професiйних суддiв, а також розгляд питань про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддiв та щодо надання висновкiв про звiльнення суддi з посади. Члени квалiфiкацiйних комiсiй суддiв здiйснюють свої повноваження на громадських засадах i на час роботи в комiсiях звiльняються вiд виконання службових обов'язкiв за основним мiсцем роботи iз збереженням середнього заробiтку.

У системi судоустрою України дiють:

квалiфiкацiйнi комiсiї суддiв загальних судiв; квалiфiкацiйна комiсiя суддiв вiйськових судiв; квалiфiкацiйнi комiсiї суддiв вiдповiдних спецiалiзованих судiв;

Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України.

Квалiфiкацiйнi комiсiї суддiв загальних судiв здiйснюють свою дiяльнiсть у центрах апеляцiйних округiв, зазначених у частинi третiй статтi 25 Закону «Про судоустрій». Усi iншi квалiфiкацiйнi комiсiї здiйснюють свою дiяльнiсть у мiстi Києвi. Строк повноважень квалiфiкацiйних комiсiй суддiв становить три роки з дня їх утворення.

Квалiфiкацiйна комiсiя суддiв:

1) перевiряє вiдповiднiсть кандидатiв у суддi вимогам, встановленим законом, проводить їх квалiфiкацiйне атестування i дає висновок про пiдготовленiсть до судової роботи кожного кандидата, який пропонується на посаду суддi; дає висновки про звiльнення з посади суддi;

2) проводить квалiфiкацiйну атестацiю суддiв вiдповiдних судiв i присвоює суддям квалiфiкацiйнi класи (не вище другого);

3) розглядає звернення та подання про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддiв мiсцевих судiв, проводить пов'язанi з цим службовi перевiрки, за наявностi пiдстав порушує дисциплiнарне провадження i вирiшує питання про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддi;

4) припиняє перебування у вiдставцi суддiв мiсцевих судiв;

5) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.

Вища квалiфiкацiйна комiсiя суддiв України:

1) дає висновок про можливiсть обрання суддiв Верховного Суду України, суддiв вищих спецiалiзованих судiв, Касацiйного суду України та суддiв Апеляцiйного суду України, а також висновок про звiльнення зазначених суддiв з посади;

2) перевiряє додержання кандидатами на посади суддiв, а також суддями цих судiв вимог Конституцiї України та законiв щодо їх статусу;

3) проводить атестацiю суддiв Верховного Суду України, суддiв вищих спецiалiзованих судiв, Касацiйного суду України та Апеляцiйного суду України i присвоює їм вiдповiднi квалiфiкацiйнi класи;

4) розглядає звернення про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддiв Касацiйного суду України та суддiв апеляцiйних судiв; проводить пов'язанi з цим службовi перевiрки, за наявностi пiдстав порушує дисциплiнарнi провадження та вирiшує справи про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддiв зазначених судiв;

5) розглядає скарги на рiшення (висновки) квалiфiкацiйних комiсiй суддiв;

6) дає дозвiл на складання та приймає повторний (додатковий) iспит у суддiв, яким вiдмовлено в рекомендацiї до обрання суддею безстроково;

7) припиняє перебування у вiдставцi суддi (крiм суддiв мiсцевих судiв);

8) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.

Суддiвське самоврядування

Для вирiшення питань внутрiшньої дiяльностi судiв в Українi дiє суддiвське самоврядування, тобто самостiйне колективне вирiшення зазначених питань професiйними суддями. До питань внутрiшньої дiяльностi судiв належать питання органiзацiйного забезпечення судiв та дiяльностi суддiв, соцiальний захист суддiв та їх сiмей, а також iншi питання, що безпосередньо не пов'язанi iз здiйсненням правосуддя. Рiшення з зазначених питань органами суддiвського самоврядування приймаються вiдповiдно до закону. Порядок здiйснення суддiвського самоврядування визначається вiдповiдно до Конституцiї України Законом «Про судоустрій», Законом «Про статус суддiв», iншими законами, а також регламентами i положеннями, що приймаються органами суддiвського самоврядування.

Органiзацiйними формами суддiвського самоврядування є збори суддiв, конференцiї суддiв, з'їзд суддiв України, ради суддiв та їх виконавчi органи.

Органiзацiйне забезпечення дiяльностi судiв та iншi питання судоустрою

Органiзацiйне забезпечення роботи суду здiйснює його апарат, який очолює керiвник апарату (завiдуючий секретарiатом). Завiдуючий секретарiатом пiдпорядковується головi суду i координує свою дiяльнiсть з вiдповiдним територiальним управлiнням державної судової адмiнiстрацiї. Правовий статус службовцiв, якi працюють в апаратi суду, визначається законом про державну службу. За умовами оплати працi, матерiально-побутового, медичного, санаторно-курортного та транспортного забезпечення працiвники апарату суду прирiвнюються до вiдповiдних категорiй службовцiв апарату вищого, центральних або мiсцевих органiв виконавчої влади.

До штату апарату судiв входять також помiчники суддiв, науковi консультанти та судовi розпорядники.

У кожному судi дiє служба судових розпорядникiв. Судовi розпорядники забезпечують додержання особами, що знаходяться в судi, встановлених правил, виконання ними розпоряджень головуючого в судовому засiданнi.

Пiдтримання громадського порядку в судi, припинення проявiв неповаги до суду, а також охорону примiщень суду, виконання функцiй щодо державного захисту суддiв, працiвникiв суду, забезпечення безпеки учасникiв судового процесу здiйснює судова мiлiцiя.

4. Третейські суди

Завданням третейського суду є захист майнових i немайнових прав та охоронюваних законом iнтересiв сторiн третейського розгляду шляхом всебiчного розгляду та вирiшення спорiв вiдповiдно до закону.

Юридичнi або фiзичнi особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спiр, який виникає з цивiльних чи господарських правовiдносин, крiм випадкiв, передбачених законом. Спiр може бути переданий на розгляд третейського суду за наявностi мiж сторонами третейської угоди, яка вiдповiдає вимогам цього Закону.

Спiр може бути переданий на вирiшення третейського суду до прийняття компетентним судом рiшення у спорi мiж тими ж сторонами, з того ж предмета i з тих самих пiдстав.

Третейськi суди в порядку, передбаченому Законом, порядку можуть розглядати будь-якi справи, що виникають iз цивiльних та господарських правовiдносин, за винятком:

1) справ у спорах про визнання недiйсними нормативно-правових актiв;

2) справ у спорах, що виникають при укладеннi, змiнi, розiрваннi та виконаннi господарських договорiв, пов'язаних iз задоволенням державних потреб;

3) справ, пов'язаних з державною таємницею;

4) справ у спорах, що виникають iз сiмейних правовiдносин, крiм справ у спорах, що виникають iз шлюбних контрактiв (договорiв);

5) справ про вiдновлення платоспроможностi боржника чи визнання його банкрутом;

6) справ, однiєю iз сторiн в яких є орган державної влади, орган мiсцевого самоврядування, державна установа чи органiзацiя, казенне пiдприємство;

7) iнших справ, якi вiдповiдно до закону пiдлягають вирiшенню виключно судами загальної юрисдикцiї або Конституцiйним Судом України;

8) справ, коли хоча б одна iз сторiн спору є нерезидентом України.

В Українi можуть утворюватися та дiяти постiйно дiючi третейськi суди та третейськi суди для вирiшення конкретного спору. Постiйно дiючi третейськi суди та третейськi суди для вирiшення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи.

Постiйно дiючий третейський суд очолює голова третейського суду, порядок обрання якого визначається Положенням про постiйно дiючий третейський суд. Постiйно дiючi третейськi суди можуть утворюватися та дiяти при зареєстрованих згiдно з чинним законодавством України:

всеукраїнських громадських органiзацiях;

всеукраїнських органiзацiях роботодавцiв;

фондових i товарних бiржах, саморегулiвних органiзацiях професiйних учасникiв ринку цiнних паперiв;

торгово-промислових палатах;

всеукраїнських асоцiацiях кредитних спiлок, Центральнiй спiлцi споживчих товариств України;

об'єднаннях, асоцiацiях суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi - юридичних осiб, у тому числi банкiв.

Постiйно дiючий третейський суд пiдлягає державнiй реєстрацiї. Державна реєстрацiя постiйно дiючого третейського суду здiйснюється Мiнiстерством юстицiї України, Головним управлiнням юстицiї Мiнiстерства юстицiї України в Автономнiй Республiцi Крим, обласними, Київським, Севастопольським мiськими управлiннями юстицiї протягом п'ятнадцяти днiв з дня подання його засновником заяви.

Третейськi суди вирiшують спори на пiдставi Конституцiї та законiв України, iнших нормативно-правових актiв та мiжнародних договорiв України.Третейський суд у випадках, передбачених законом або мiжнародним договором України, застосовує норми права iнших держав.

Сторони мають право вiльно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддiв. За домовленiстю сторiн вони можуть доручити третiй особi (юридичнiй або фiзичнiй) призначення чи обрання третейського суду чи суддiв.

Для призначення чи обрання третейських суддiв у кожнiй справi необхiдна їхня згода.

Третейськi суддi не є представниками сторiн. Третейським суддею може бути призначена чи обрана особа, яка прямо чи опосередковано не заiнтересована в результатi вирiшення спору, а також має визнанi сторонами знання, досвiд, дiловi та моральнi якостi, необхiднi для вирiшення спору.

Третейськими суддями не можуть бути:

особи, якi не досягли повнолiття, та особи, якi перебувають пiд опiкою чи пiклуванням;

особи, якi не мають квалiфiкацiї, погодженої сторонами безпосередньо чи визначеної у регламентi третейського суду;

особи, якi мають судимiсть;

особи, визнанi в судовому порядку недiєздатними.

У разi одноособового вирiшення спору третейський суддя постiйно дiючого третейського суду повинен мати вищу юридичну освiту. У разi колегiального вирiшення спору вимоги щодо наявностi вищої юридичної освiти поширюються лише на головуючого складу третейського суду.При вирiшеннi спору третейським судом для вирiшення конкретного спору угодою сторiн можуть бути встановленi додатковi вимоги до третейських суддiв.

Повноваження третейського суддi припиняються:

за погодженням сторiн;

у разi вiдводу чи самовiдводу вiдповiдно до цього Закону;

у разi набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

у разi набрання законної сили судовим рiшенням про визнання його обмежено дiєздатним чи недiєздатним;

у разi його смертi, визнання його безвiсно вiдсутнiм або оголошення померлим рiшенням суду, що набрало законної сили.

Повноваження складу третейського суду, яким вирiшувався спiр, припиняються пiсля прийняття ним рiшення по конкретнiй справi.

Учасниками третейського розгляду є сторони та їх представники.

Третi особи не користуються правом оскарження рiшення третейського суду.

Рiшення третейського суду приймається пiсля дослiдження усiх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або бiльшiстю голосiв третейських суддiв, якi входять до складу третейського суду. Рiшення оголошується у засiданнi третейського суду.

Висновок

Отже, підводячи риску під вищесказаним можна зробити висновок, що субєкти цивільно-процесуальних правовідносин являються невідємними складовими цивільного процесу, утворюють складну і важливу ланку цивільного судочинства, яка покликана забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення принципа верховенства права.

В зв'язку з тим що Україна здобула незалежність зявляються нові суб'єкти цивільно-процесуальних правовідносин, виникають нові норми цивільно-процесуального права, які чітко регламентують вимоги, яким мають відповідати учасники цивільного процесу.

З врахуванням існуючих систем класифікації суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин, виконуваних ними процесуальних функцій та нормативного їх виділення і визначення вони можуть бути класифіковані на три групи:

1) особи, які здійснюють правосуддя в цивільних справах:

а) суди, котрі розглядають і вирішують справи по першій інстанції;

б) суди, які перевіряють законність і обгрунтованість рішень у апеляційному і касаційному порядках та у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами;

в) третейські суди;

2) особи, які беруть участь у справі:

а) з метою захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів сторонами, третіми особами та їхні представники у справах позовного провадження, та заявниками і заінтересованими особами у справах наказного і окремого провадження;

3) інші учасники цивільного процесу:

а) з метою захисту прав інших осіб, державних і громадських інтересів:

- органи прокуратури;

- органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та

юридичні особи;

а) свідки;

б) експерти;

в) перекладачі;

г) спеціалісти;

д) судовий розпорядник;

е) секретар судового засідання;

є)державні виконавці.

Цивільно-процесуальні правовідносини можуть виникнути тільки між носіями цивільних процесуальних прав і обов'язків у процесі здійснення правосуддя в цивільних справах, в цивільному судочинстві. Тому без суду, наділеного такими функціями, неможливі самі процесуальні правовідносини, а отже суд і є обов'язковим субєктом усіх цивільних процесуальних правовідносин.

Суд є обов'язковим суб'єктом у всіх стадіях процесу, незважаючи на те, що правовідосини можуть виникати з одноособових дій судді, який виступає від імені суду. Процесуальними гарантіями, що забезпечують безсторонність і об'єктивність суддів є відводи.

Особи, які беруть участь у справі відрізняються від інших суб'єктів тим, що мають юридичну заінтересованість у результатах вирішення судом справи і вреалізації ухваленого в ній судового рішення. Виходячи з цього, вони мають рівні процесуальні права і у своїх судженнях та діях можуть висловлювати і визначати своє ставлення з приводу правової суті цивільної справи, а також з будь-яких питань, що виникають у процесі її розгляду і перевірки законності та обґрунтованості ухваленого по ній судового рішення. Але характер і ступінь їх юридичної заінтересованості не однаковий.