Показники охорони державного і суспільного ладу

20

Зміст

Вступ

1.Об`єкти статистичного спостереження кримінально- та цивільно-правової статистики. Програма спостереження

2. Обчислення середнього рівня моментного та інтервального рядів динаміки. Обчислення середньорічного темпу зростання та приросту

3. За даними таблиці обчислити середню та модальну вартості позову

4. Із сукупності ув`язнених в області випадковим порядком відібрано 100 і встановлено, що середній вік засуджених становить 30 років, середнє квадратичне відхилення - 9 років, частка ув`язнених, які скоїли злочин у стані сп`яніння, - 80%. З імовірністю 0,954 визначити граничну помилку репрезентативності:

а) при обчисленні середнього віку засуджених;

б) при обчисленні частки ув`язнених, що скоїли злочин у стані сп`яніння.

Зробити висновки

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Статистика України, що охоплює своїми показниками всі сторони економічного, політичної, культурної й правового життя нашої держави, розчленовується на цілий ряд галузей (економічна, демографічна, медична й ін.).

Однією з таких галузей є правова або юридична статистика, що відбиває своїми показниками, як охороняється суспільний і державний лад, різні форми власності, як захищаються гарантовані Конституцією України права й інтереси окремих громадян й юридичних осіб. Основна мета правової статистики - облік порушень законності розглянутих органами МВС, прокуратури, суду й арбітражного суду, а також заходів щодо боротьби із цими порушеннями.

Знаючи кількість скоєних злочинів, з огляду на самих злочинців, маючи відомості про порушення сімейних, трудових, житлових й інших законів, про поширення карних й адміністративних порушень на різних ділянках економіки, про розміри збитку від злочинів, беручи до уваги результати боротьби з ними, органи юстиції одержують можливість найбільше ефективно здійснювати покладені на них завдання в справі зміцнення законності й правопорядку.

З розвитком суспільного поділу праці, обміну, виникненням міст, розвитком промисловості, посиленням централізованої влади в масштабі країни змінюється характер та зміст статистичних робіт. Статистика значно розширює коло об'єктів вивчення, виникають статистичні органи, що займаються збиранням, обробкою статистичних даних з різноманітних питань життя суспільства.

Історія розвитку статистики довга, багатогранна, цікава.

Статистика вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ у нерозривному зв'язку з їхньою якісною стороною, досліджує число-ве вираження закономірностей суспільного розвитку в конкретних умовах місця і часу.

Статистика вивчає масові суспільні явища і процеси, тому що статистичні закономірності виявляються тільки при вивченні велико-го числа одиниць сукупності (закон великих чисел), тобто статистична сукупність має бути репрезентативною.

Цілі правової статистики -- це кількісна характеристика право-вих явищ, процесів і заходів, розкриття їхньої якісної своєрідності, безпосередньої діяльності правоохоронних органів з позиції дотримання ними законності в роботі й оцінка її ефективності.

1.Об`єкти статистичного спостереження кримінально- та цивільно-правової статистики. Програма спостереження

Перший етап статистичного дослідження -- статистичне спостере-ження.

Для правильної організації статистичної роботи важливе значення має точне, науково обґрунтоване визначення об'єкта й одиниці спостереження.

Об'єктом статистичного спостереження називаються ті суспільні процеси і явища, які підлягають статистичному дослідженню. Об'єкти правової статистики диференціюються залежно від галузей правової статистики.

Об'єкти кримінально-правової статистики:

* злочини, передбачені кримінальним законом, -- суспільно небезпечні діяння;

* особи, які вчинили злочин або суспільно небезпечні діяння;

* покарання.

Об'єкти цивільно-правової статистики:

* цивільні правовідносини, що є цивільно-правовими деліктами (цивільне правопорушення), які вирішуються в судовому порядку;

* сторони цивільного процесу -- позивач і відповідач;

* рішення суду.

При визначенні об'єкта необхідно з'ясувати особливості, риси, ознаки, властиві досліджуваному об'єкту і що відрізняють його від інших.

Одиниця спостереження -- первинний елемент об'єкта спостереження (явище, процес), джерело інформації у процесі спостереження: первинна організація, підприємство, адміністративно-територіальна одиниця, арбітражний суд, прокуратура, МВС, виправно-трудова установа, нотаріат.

Програма спостереження -- перелік основних питань, на які необ-хідно одержати відповіді. Формулювання питань має бути чітким, зрозумілим, що усуває неоднозначне їх розуміння. Питання програми слід записувати в логічній послідовності (спочатку загальні пи-тання, потім часткові, конкретні) і таким чином, щоб можна було відповідями на одні питання, контролювати відповіді на інші.

Програма спостереження оформлюється у вигляді статистичного формуляра. Формуляри бувають двох видів:

* індивідуальні -- у них враховується інформація про одну одиницю сукупності (статистична картка на виявлений злочин -- ф. № 1);

* спискові -- усі бланки статистичної звітності, оскільки у них знаходяться вже зведені дані.

Для забезпечення однаковості у тлумаченні програми складається інструкція, що містить пояснення питань програми.

В організаційну частину плану статистичного спостереження вклю-чаються такі питання, як визначення місця, часу, форми, виду, спосо-бу спостереження, добір, навчання й інструктаж осіб, які проводять спостереження.

Точність і достовірність статистичних даних є найважливішою вимогою статистики. Тому до організаційних заходів статистичного спостереження належить і організація контролю отриманих даних.

Контроль буває зовнішній, арифметичний і логічний.

Зовнішній контроль -- перевірка правильності оформлення стати-стичних бланків, наявність і повнота записів, наявність відповідей на всі питання.

Арифметичний контроль -- перевірка всіх результатів і арифме-тичних розрахунків.

Логічний контроль -- це зіставлення відповідей на взаємозалежні питання програми спостереження.

Під час збирання статистичних даних можливі помилки при за-повненні бланків і звітів. Розбіжності між даними, отриманими в результаті статистичного спостереження і фактичними значеннями по-казників називаються помилками спостереження.

2. Обчислення середнього рівня моментного та інтервального рядів динаміки. Обчислення середньорічного темпу зростання та приросту

Ряд динаміки являє собою форму відображення розвитку явища у часі за допомогою послідовних значень показників. Кожен ряд динаміки складається з двох елементів:

* ряду числових значень даного показника, що називаються рівнями ряду;

* ряду періодів або моментів часу, до яких належать рівні ряду ди-наміки.

Залежно від виду наведених показників існують ряди динаміки:

* абсолютних величин;

* відносних величин;

* середніх величин.

Ряди динаміки абсолютних величин є первинними, тому що в їх основі лежать абсолютні показники, отримані безпосередньо при підрахунку результатів статистичного спостереження. Ряди динаміки відносних і середніх величин називаються похідними, тому що вони утворюються шляхом перетворення рядів динаміки абсолютних величин.

Залежно від того, як характеризується елемент часу, до якого належать рівні ряду динаміки, розрізняють два їх види:

* моментний;

* інтервальний.

Моментний ряд динаміки характеризує чисельність або величину якогось явища за станом на які-небудь моменти часу (на початок або кінець місяця, кварталу, року; кількість суддів, прокурорів, слідчих, адвокатів, юридичних консультацій, ув'язнених у колоніях, в'язницях, слідчих ізоляторах, узяті на якусь дату за декілька років).

В основі моментного ряду лежить той факт, що в результаті статистичного спостереження і зведення одержують абсолютні величини двох видів.

Один із них характеризує стан явищ і процесів на той або інший момент часу (чисельність населення на початок року, кількість підприємств, запаси сировини, товарів на кінець місяця тощо). Величину цих показників можна визначити тільки за станом на якийсь момент часу.

Рівні моментних рядів підсумовувати не має сенсу, тому що одержимо багатократний повторний рахунок.

Якщо чисельність суддів станом на 01.01.97, 01.01.98, 01.01.99, 01.01.2000 додати, то не одержимо число суддів за чотири роки, тому що це можуть бути ті самі особи або штатні одиниці, пораховані чотири рази.

Інтервальний ряд динаміки характеризує чисельність, обсяги, розміри якогось явища за які-небудь періоди часу (за тиждень, місяць, квартал, рік, десятиліття та ін.; кількість зареєстрованих злочинів за місяць, рік, розслідуваних, розкритих кримінальних справ, потерпілих тощо).

Рівні інтервальних рядів динаміки абсолютних величин можна до-давати, збільшуючи інтервали. Результати такого підсумку мають реальне значення.

При побудові та аналізі рядів динаміки необхідно стежити за тим, щоб рівні ряду були порівнянними за змістом обчислених явищ, відрізком часу обліку, територією, повнотою охоплення, методикою об-числення, одиницями виміру.

Побудова рядів динаміки -- перший етап вивчення динаміки яви-ща. Ряди динаміки дають матеріал для аналізу розвитку явища в часі. Для того щоб розкрити й охарактеризувати закономірності, тенден-ції, особливості, що проявляються на різних етапах розвитку суспільних явищ, потрібно обчислити показники рядів динаміки.

Система показників, що використовуються в ході аналізу динаміки правових явищ і процесів.

У процесі аналізу рядів динаміки визначаються і використовуються такі показники:

* абсолютний приріст (зниження);

* темп зростання (динаміки);

* темп приросту;

* абсолютне значення 1 % приросту (зниження);

* середній рівень ряду динаміки;

* середній абсолютний приріст;

* середній темп зростання (динаміки), приросту.

Розглянемо детальніше кожний із показників.

Абсолютний приріст (зниження) показує, на скільки одиниць збільшився або зменшився рівень ряду динаміки порівняно з базисним. Базисний -- це рівень, з яким проводиться порівняння. Виражається в одиницях виміру показників ряду, обчислюється двома способами: ланцюговим і базисним. При ланцюговому способі від кожного наступного рівня ряду динаміки потрібно відняти попередній рівень:

?= У_n - У_n-1,

де ? -- абсолютний приріст; у_n -- порівнювальний ряд динаміки; У_n-1 -- попередній до порівнювального ряду.

При базисному способі обчислення від кожного наступного рівня потрібно відняти один і той самий рівень, прийнятий за базу, як правило, перший рівень ряду:

?= У_n -У₀,

де У₀ -- рівень ряду, прийнятий за базу порівняння, часто перший рівень.

Обчислимо показники динаміки на прикладі:

Кількість злочинів, зареєстрованих у сфері приватизації
Показники Рік
	1999	2000	2001	2002
Кількість злочинців у сфері приватизації	1698	2089	2506	3000
Абсолютний приріст(кількість злочинців) ланцюговий базисний	-- --	391 391	417 808	494 1302
Темп зростання, % ланцюговий базисний	100 100	123,0 123,0	120,0 147,6	119,7 176,7
Темп приросту, % ланцюговий базисний	-- --	23,0 23,0	20,0 47,6	19,7 76,7
Абсолютне значення 1% приросту (кількість злочинців)	--	16,98	20,89	25,06

Абсолютний приріст ланцюговий:

Уn Уn-₁

2000р. 2089 -- 1698 = 391 приріст кількості злочинців за 2001р. 2506 -- 2089 = 417 кожний рік порівняно з 2002р. 3000 - 2506 = 494 попереднім роком;

базисний:

Уп У0

2000р. 2089 - 1698 = 391 прирости кількості злочинців 2001р. 2506 - 1698 = 808 накопичені, тобто за рік, два, 2002р. 3000 - 1698 = 1302 три.

Між ланцюговими і базисними абсолютними приростами існує така залежність: сума послідовних ланцюгових абсолютних приростів дорівнює базисному за цей період:

391 + 417 = 808 -- за 2000 p.;

391 + 417 + 494 = 1302 -- за 2001 р.

Знаючи базисні прирости, можна обчислити ланцюгові абсолютні прирости:

808 - 417 = 391-- за 2000 p.;

1302 - 808 = 417 -- за 2001 p.

Темп динаміки (зростання) (Т_р) показує, у скільки разів порівню-вальний рівень ряду динаміки більший за базисний або яку його частину становить. Обчислюється ланцюговим та базисним методами. Ланцюгові темпи динаміки визначаються діленням кожного наступного рівня ряду динаміки на попередній:

Т_р

При розрахунку базисним методом кожний наступний рівень ряду ділиться на один і той самий, прийнятий за базу (як правило, початковий):

Т_р

Обчислюється у коефіцієнтах і відсотках.

Розглянемо розрахунок на прикладі. Ланцюгові темпи зростання:

2000 р.: Т_р = 1,23?100% = 123%;

2001р.: Т_р = 1,199 ?100 % = 120 %;

2002р.: Т_р =1,197?100% = 119,7%.

Кількість злочинів, зареєстрованих у сфері приватизації, становила у 2000 р. 123 %, або збільшилася в 1,23 рази порівняно з 1999 p.; у 2001 p.-- 120 %, або зросла в 1,20 рази порівняно з 2000 p.; у 2002 р. -- 119,7 %, або збільшилася в 1,197 рази порівняно з 2001 р.

Базисні темпи зростання:

2000 р.: Т_р = 1,23?100% = 123%;

2001 р.: Т_р =1,476?100% = 147,6%;

2002 р.: Т_р =1,767?100% = 176,7%;

У 2000 р. кількість злочинів збільшилася в 1, 23 рази, у 2001 р., за два роки, - у 1, 476 рази, у 2002 р., за три роки, - в 1, 767 рази.

Між ланцюговими і базисними коефіцієнтами динаміки існує залежність: добуток послідовних ланцюгових коефіцієнтів зростання дорівнює базисному коефіцієнту:

Т_р

2001 р.: Т_р=1,23?1,2=1,476,

2002 р.: Т_р=1,23?1,2?1,197=1,767, і навпаки:

Т_р =1, 197 - ланцюговий коефіцієнт за 2002 р.;

Т_р =1,2 - ланцюговий коефіцієнт за 2001 р.;

Темп приросту характеризує відносну величину приросту, тобто на скільки відсотків порівнювальний рівень ряду динаміки більший або менший за базисний. Обчислюється діленням абсолютного приросту на базисний рівень ряду. Виражається у відсотках.

Темп приросту ланцюговим методом визначається за формулою

•100%

Для нашого прикладу:

2000 р.: Т_р ?100% = 23,0%;

2001 р.: Т_р ?100% = 20,0%;

2002 р.: Т_р ?100% = 19,7%;

Темп приросту базисним методом обчислюється за формулою

•100%

Для нашого прикладу:

2000 р.:•100%=23,0%

2001 р.: •100%=47,6%

2002 р.: •100%=76,7%

Якщо відомі темпи динамки, то темп приросту можна вирахувати, виходячи з темпів динаміки. Темп приросту дорівнює темпу динаміки мінус 1 (Т_р - 1). Якщо темпи динаміки виражені у відсотках, то треба відняти 100 % (Тпр = Т_р - 100 %).

Наприклад, кількість злочинів у 2000 р. збільшилася на 23 % (123 - 100); у 2001 р. -- на 20 % (120 - 100); у 2002 р. -- на 19,7 % (119,7 - 100) порівняно з попереднім роком.

Базисні темпи приросту показують, що кількість злочинців за перший рік збільшилася на 23 % (123 - 100), за два роки -- на 47,6 % (147,6 - 100), за три роки -- на 76,7 % (176,7 - 100).

Абсолютне значення 1 % приросту (зниження) показує, яка абсолютна величина відповідає кожному відсотку приросту, й обчислюється діленням абсолютного приросту на темп приросту:

,

або діленням попереднього рівня ряду динаміки на 100.

Абсолютне значення 1 % приросту визначається тільки ланцюговим методом, тому що при базисному одержуємо одну і ту саму величину для кожного періоду.

Отже, для нашого прикладу воно становить:

2000 р.: 1698/100 = 16,98 ? 17 злочинів;

2001 р.: 2089/100 = 21 злочин;

2002 р.: 2506/100 = 25 злочинів;

2003 р.: 3000/100 = 30 злочинів.

Тобто якщо у 2002 р. кількість злочинів збільшилася на 1 % порівняно з 2001 р., то це означає, що зареєстровано ще на 25 злочинів більше, і так за кожний рік.

Середній рівень ряду динаміки в інтервальних рядах динаміки обчислюється за середньою арифметичною:

,

де -- середній рівень ряду;

y -- рівні ряду;

t -- довжина періоду, за який робиться розрахунок.

Наприклад, середня річна кількість злочинів, зареєстрованих у сфері приватизації за 1999-2002 р.р., дорівнює:

злочинів за рік, або

2323 : 12 = 194 злочини за місяць.

У моментних рядах динаміки середні рівні ряду обчислюються за середньою хронологічною моментного ряду.

Наприклад:

Динаміка кількості нотаріальних контор у місті

Показники	Рік
	1999	2000	2001	2002
Кількість нотаріальних контор на кінець року	20	22	24	27

Середня кількість нотаріальних контор за кожний рік розраховується за середньою арифметичною:

За чотири роки вона становить:

контори.

Якщо записати розрахунок символами, то він матиме такий вигляд:

,

де , ..., -- рівні ряду динаміки; n -- кількість рівнів.

Це формула середньої хронологічної моментного динамічного ряду з рівними проміжками часу.

Середній абсолютний приріст обчислюється за середньою арифметичною з ланцюгових абсолютних приростів:

Звернемося до нашого прикладу й обчислимо середній абсолютний приріст злочинів у сфері приватизації за рік

злочини,

або злочини,

тобто щорічний приріст злочинів у цій сфері приватизації (за 1999-2002 рр.) становив 434.

Середній темп зростання (динаміки) розраховується за середньою геометричною:

, або ,

де К1, К2,…, Кn -- ланцюгові, послідовні коефіцієнти зростання.

Обчислимо середній темп зростання злочинів у сфері приватизації за рік

Отже, у 1999-2002 рр. щорічно кількість зареєстрованих злочинів збільшувалася у середньому на 20,9 % (120,9-100).

При розрахунку середніх показників ряду динаміки необхідно вказувати:

за який конкретно період обчислюється середня величина (у прикладі за 1999-2002 рр.);

який інтервал прийнятий за одиницю часу, у розрахунку на яку потрібно обчислити середню величину (рік, місяць, день тощо).

3. За даними таблиці обчислити середню та модальну вартості позову.

І квартал	ІІ квартал
Вартість поданого позову, тис. грн.	Загальна кількість поданих позовів	Вартість поданого позову, тис. грн.	Загальна кількість поданих позовів
150	1500	200	11
450	9000	250	25
750	26250	500	38
1050	15750	750	20

У правовій статистиці широко застосовується середня арифметична величина (для оцінки навантаження оперативних працівників, слідчих, прокурорів, суддів, адвокатів, обчислення середньої кількості осіб, що припадає на одну кримінальну справу, середнього віку засуджених, середнього строку розгляду справ тощо).

Найпоширенішим видом середньої є середня арифметична.

Вона обчислюється, коли є дані про окремі значення ознаки, що варіює, і про число всіх одиниць сукупності, щодо якої визначається середнє значення цієї ознаки.

Групування пред'явлених позовів за вартістю

Вартість пред`явлених позовів, млн.. грн	Кількість позовів, f		Середина інтервалу, х	х - а, а =750	і =300
До 300 300-600 600-900 900-1200 1200-1500	110 250 380 200 60	11 25 38 20 6	150 450 750 1050 1350	-600 -300 0 300 600	-2 -1 0 1 2	-22 -25 0 20 12
Разом	1000	100				-15

Послідовність розрахунку така:

1) інтервальний ряд перетворимо у дискретний, тобто обчислимо середину кожного інтервалу та ін.

2) зменшимо частоти в 10 разів (якщо є загальний дільник для частот, f?);

3) зменшимо варіанти на число а. Найбільшого ефекту досягнемо, коли а дорівнюватиме варіанті, що має найбільшу частоту (х - а);

4) зменшимо варіанти в і разів, де і-- найбільший загальний дільник для зменшених варіант. У рівноінтервальному групуванні і дорівнює інтервалу ;

5) зменшені варіанти помножимо на частоти і знайдемо суму добутку

;

6) обчислимо середню вартість позову зі зменшених варіант, що називається моментом першого порядку (т₁), за формулою

Знаходимо середню з моменту першого порядку:

млн. грн.

Отже, середній розмір пред'явленого позову становить 705 млн. грн.

Середня гармонічна у правовій статистиці не застосовується. Це обернена величина середньої арифметичної й обчислюється, якщо є варіанти й добуток варіант на частоти, а частоти відсутні.

4. Із сукупності ув`язнених в області випадковим порядком відібрано 100 і встановлено, що середній вік засуджених становить 30 років, середнє квадратичне відхилення - 9 років, частка ув`язнених, які скоїли злочин у стані сп`яніння, - 80%. З імовірністю 0,954 визначити граничну помилку репрезентативності:

а) при обчисленні середнього віку засуджених;

б) при обчисленні частки ув`язнених, що скоїли злочин у стані сп'яніння.

Зробити висновки.

Відхилення узагальнених показників вибіркової сукупності від зведених характеристик генеральної сукупності називається помилками вибірки, вони виникають внаслідок самого факту відбору.

Помилки властиві вибірковому спостереженню називаються помилками вибірки, або репрезентативності.

У юридичній практиці домінуюче значення має вивчення якісних (атрибутивних) ознак, і для обчислення середньої помилки вибірки використовують такі формули:

при повторному відборі

;

при безповторному відборі

.

Це пояснюється тим, що дисперсія якісної ознаки визначається за формулою

= w (1-w).

Із сукупності ув`язнених в області випадковим порядком відібрано 100 і встановлено, що середній вік засуджених становить 30 років, середнє квадратичне відхилення - 9 років, частка ув`язнених, які скоїли злочин у стані сп`яніння, - 80%. Потрібно визначити з імовірністю 0,954 частку ув'язнених, що учинили злочин у стані алкогольного сп'яніння в генеральній сукупності.

Обчислимо граничну помилку частки:

Визначимо межі частки:

Отже, з імовірністю 0,954 можна стверджувати, що від 72,6 до 87,4 % із 100 засуджених скоїли злочин у стані сп'яніння.

Висновок

Правова статистика відіграє істотну роль у справі боротьби з порушеннями законності, у поліпшенні діяльності суду, прокуратури й органів МВС. Статистичні матеріали використовуються насамперед для оперативного керівництва цих органів з метою контролю й виявлення позитивних і негативних сторін у їхній діяльності. Облік в області здійснення правосуддя є одночасно й контролем над слідчою й судовою практикою. Тільки за допомогою добре організованої правової статистики можна встановити, як працюють суди, прокуратура, арбітражний суд, міліція й органи, що приводять вирок у виконання. У з'єднанні з іншими матеріалами статистичні показники представляють важливе джерело аналізу роботи юстиції України. Дозволяючи встановити основні тенденції в цій роботі, статистика допомагає виявити найбільш типові недоліки й вжити заходів до їхньої ліквідації.

Саме дані правової статистики характеризують стан злочинності на певній території, її динаміку та структуру, особу злочинця, причини та умови, що сприяють вчиненню злочинів. Така науково обґрунтована інформація необхідна для розробки конкретних профілактичних заходів, спрямованих на підвищення ефективності боротьби зі злочинністю. З іншого боку, матеріали правової статистики використовуються і для поширення позитивного досвіду протидії злочинності.

Список використаної літератури

1. Елисеева И.И. и др. Международная статистика: Учеб. пособие/ И.И Елисеева, Т.В. Костеева, Л.И. Хоменко. - Мн.:Высш. шк.,1995.

2. Елисеева И.И., Юзбашев М.М. Общая теория статистики: Учеб./ Под ред. И.И. Елисеевой. - М.: Финансы и статистика, 1995.

3. Єріна А.М., Пальян 3.0. Теорія статистики. Практикум. - К: "Знання", 2001.

4. Захожай В. Б., Федорченко В. С. Правова статистика: Навч. посіб. -- К.: МАУП, 2003. -- 368 с. -- Бібліогр.: с. 365.

5. Липпе Петер. Экономическая статистика. - Штутгарт: Изд-во ФСУ, 1995.

6. Парфенцева Неля. Міжнародні статистичні класифікації в Україні: Впровадження й використання. - К.: Основи, 2000.

7. Попов І.І., Федорченко В.С. Теорія статистики. Практикум: Навч. посіб. - К.: КНТЕУ, 2001 .

8. Правова статистика: Навчальний посібник / В.С.Безрученко та ін. - К., 1998. - 110с.

9. Правовая статистика. Учебник под редакцией Осетрова И.А., М.: Юрид. лит., 1980.

10. Правовая статистика. Учебник под редакцией Яковлевой З.Г. М.: Юрид. лит., 1986.

11. Про державну статистику: Закон України // Голос України. - 1992.-21 жовтня 1992.

12. Про заходи щодо розвитку державної статистики: Указ o Президента України від 22 листопада 1997р. № 1299/97 // Статистика України. - 1998. - № 1.

13. Програма реформування державної статистики на період до 2002 року: Постанова Кабінету Міністрів України № 971 від 27.06.1998р.

14. Статистика : Підруч. / С.С. Герасименко, А.В. Головач та ін. - К.:КНЕУ, 1998.

15. Статистика : Підруч. / С.С. Герасименко, А.В. Головач та ін. - К.:КНЕУ,2000.

16. Статистика підприємництва / За ред. П.Г. Вашківа. - К.: Нац. банк України, 1999. 15.Калачова В., Трофімова Г. Г. Правова статистика: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005.-300с.

17. Статистика. Методичні рекомендації до проведення практичних занять та самостійної роботи студентів. - К.: КДТЕУ, 1997.

18. Толбатов Ю.А. Загальна теорія статистики засобами ЕХСЕЬ: Навч. посіб. - К.: Четверта хвиля, 1999.