Причини та умови економічної злочинності

Політична нестабільність, постійна непередбачувана зміна урядів, відсутність на сьогодні будь-якої перспективної програми подальшого розвитку країни та її економіки, відчуження істотної частини суспільства від системи соціального управління, відверте лобіювання законів і програм у корпоративних інтересах -- все це призводить до деформації уявлень суспільства про щирі завдання політичної влади в Україні. Відсутність віри людей у здатність органів влади і управління вирішувати проблеми боротьби з організованою злочинністю виливається у прагнення населення використовувати для отримання засобів існування і забезпечення своєї безпеки будь-які, у тому числі незаконні шляхи.

Іншою провідною у суспільній свідомості є сфера правосвідомості, деформація якої виступає суміжною причиною кримінальної мотивації злочинної поведінки. Деформації сучасної правосвідомості нерідко виявляються у правовому нігілізмі, негативному ставленні до права, правовій неграмотності, втраті орієнтирів правомірної поведінки, у втрачанні віри стосовно можливості виступати за ефективний регулятор суспільних відносин, твердому переконанні у відсутності рівності громадян перед законом, у недовірі до системи правоохоронних і судових органів, занепокоєності щодо власної безпеки і впевненості в безкарності злочинців та їх готовності до найнебезпечніших дій. Особливо ці побоювання стосуються організованої злочинності, оскільки в уяві громадян протидія “мафії” є абсолютно безперспективною, а залучення правоохоронних органів -- неефективним і небезпечним.

Моральна свідомість проходить через усі сфери життя людини, як і правосвідомість, вона визначає межі дозволеної поведінки людей будь-якого виду, але діапазон цих моральних рамок є набагато ширшим, ніж правових. Тому деформації моральної свідомості, як і деформації правосвідомості, можна визнати також за суміжну причину вчинення більшості злочинів, у тому числі і організованих.

Моральні проблеми сучасної суспільної психології полягають насамперед у тім, що колишні моральні цінності й орієнтири значною мірою відкинуто (можливо, і небезпідставно), а нової міцної системи моральної регуляції поведінки не створено, в результаті чого з'явилися істотні прогалини у цій сфері регулювання, які, на жаль, нерідко заповнюються сумнівними і відверто аморальними цінностями. Свідомість багатьох людей є деформованою, суперечливою, оскільки поєднує несумісні стереотипи й установки. Нагромадження негативних емоцій, різнобічних подразників і стимулів часом досягає позамежної напруги, погрожує кримінальним зривом, що доповнюється невпевненістю у завтрашньому дні, переживаннями ненадійності соціального статусу, матеріального і службового становища.

Виходячи з вищерозглянутих детермінантів організованих форм економічної злочинності, можна дійти до висновку, що покладання обов'язку щодо профілактики і боротьби з цим явищем суто на правоохоронні органи є великою помилкою. Правоохоронні органи мають можливість реагувати на наслідки існування і розвитку такого явища, причому тільки за умови створення відповідної підтримки на загальнодержавному рівні, за наявності відповідної державної політики, що матиме під собою готовність керівників вищих органів влади створити сильні правоохоронні органи і визнати незалежність судової влади. Але, незважаючи на це, головними напрямами вирішення наявних проблем мають стати:

відповідна державна політика, спрямована на створення прийнятних умов для розвитку економіки в усіх її галузях як на законодавчому, так і на виконавчому рівнях;

відповідна державна соціальна політика, спрямована на захист найменш захищених верств населення;

реформування правоохоронної системи, але з відповідним науковим вивченням і розробкою даної проблеми, з уникненням помилкових квапливих дій у цьому напряму.

Список літератури

1. Бузгалин А., Колганов А. Закономерности переходной экономики. -- М., 1994. -- С. 11.

2. Глинкина С.П. Причины усиления и специфика теневой экономики на этапе перехода России к рынку // Изучение организованной преступности. -- М., 1997. -- С. 249-253.

3. Есипов В.М. Деформации экономических отношений и криминальное экономическое поведение субъектов хозяйствования // Изучение организованной преступности. -- М., 1997. -- С. 293-294.

4. Жорін Ф.Л. Юридична відповідальність за правопорушення у сфері економіки: Навчально - методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2003.

5. Кива А.В. Криминальная революция: вымысел и реальность // Общественные науки и современность (ОНС), 1999. -- № 3. -- С.31.

6. Кравчук С. Основні причини поглиблення економічної злочинності в Україні. // Право України, 2002, №11, с.54.

7. Кримінальний Кодекс України. // Кодекси України у 3-х кн. 3-тє вид. Відп. ред. В.Ф. Бойко. -К.: Юрінком Інтер, 1999.

8. Кудрявцев В.Н. Генезис преступления. Опыт криминологического моделирования: Учебное пособие. - М.: Изд. группа "ФОРУМ-ИНФРА-М", 1998.

9. Курс кримінології: Особлива частина. Підручник. За загальною редакцією О.М. Джужи. - К.: Юрінком Інтер, 2001.

10. Медведев В. Общий кризис российской экономики: причины и последствия. -- М., 1999. -- С. 117-118.

11. Мельник М.І. Корупція. Сутність, поняття, заходи протидії. -К: Атака, 2001.

12. Михайловская И.Б., Комиссаров B.C. Социологический анализ природы организованной преступности // Проблемы теории и социологии управления органами внутренних дел, 1992. -- С. 86.

13. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5 жовтня 1995р. з наступними змінами та доповненнями.

14. Про комплексну програму профілактики злочинності на 2001 - 2005 роки: Указ Президента України від 25 грудня 2000р.№1376/2000.

15. Про Концепцію боротьби з корупціює на 1998 - 2005 роки: Указ Президента України від 24 квітня 1998р. №367/98.

16. Проценко І. Економічна злочинність як одна із загроз економічній безпеці України. // Право України, 2002, №9, с.60.

17. Шелудько М.Н. Проблеми тіньової економіки в Україні. // Фінанси України, 2002, №9, с.с.80-87.

18. Репецкая А.Л. Специфика детерминации организованной преступности в экономике России // Организованная преступность и коррупция. -- 2000. -- № 2.