Основні законодавчі акти в сфері якості та безпеки продукції

Конституція України

Стаття 42 … Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Стаття 50…Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на їх поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

Закони України:

Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини

Цей закон встановлює правові засади забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини для здоров”я населення, регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками продавцями (постачальниками) і споживачами під час розробки, виробництва, ввезення на митну територію України, закупівлі, постачання, зберігання, транспортування, реалізації, використання, споживання та утилізації харчових продуктів і продовольчої сировини, а також надання послуг у сфері громадського харчування.

Стаття 1. Терміни та їх визначення.

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

ідентифікація - визначення відповідності показників якості харчових продуктів і продовольчої сировини показникам, встановленим у нормативній та технічній документації виробника харчових продуктів чи наведеним в інформації про ці продукти, а також визначення відповідності харчових продуктів і продовольчої сировини узвичаєній загальній назві з метою сертифікації;

якість харчового продукту - сукупність властивостей харчового продукту, що визначає його здатність забезпечувати потреби організму людини в енергії, поживних та смакоароматичних речовинах, безпеку для її здоров'я, стабільність складу і споживчих властивостей протягом строку придатності до споживання;

біологічна цінність харчового продукту - провідний показник якості харчового продукту, який визначає ступінь його відповідності оптимальним потребам людини і гарантованої безпеки використання за фізіологічними нормами

Стаття 2. Законодавство України про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини.

Законодавство України про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів України.

Стаття 3. Основні засади державної політики щодо забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини

Основними засадами державної політики щодо забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини є:

пріоритетність збереження і зміцнення здоров'я людини та визнання її права на належну якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини;

підтримка контролю якості харчових продуктів з боку громадських організацій;

координація дій органів виконавчої влади при розробці і реалізації політики щодо належної якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини;

встановлення відповідальності виробників, продавців (постачальників) харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів за забезпечення їх належної якості та безпеки для здоров'я людини під час виготовлення, транспортування, зберігання та реалізації цієї продукції у разі її невідповідності стандартам, санітарним, ветеринарним та фітосанітарним нормам

Стаття 4 Вимоги щодо попередження ввезення, виготовлення, реалізації, використання неякісних, небезпечних або фальсифікованих харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів.

Забороняється виготовляти, ввозити, реалізовувати, використовувати в оптовій чи роздрібній торгівлі, громадському харчуванні неякісні, небезпечні для життя людини або фальсифіковані харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали.

Неякісними, небезпечними для здоров'я і життя людини та фальсифіковані є харчові продукти, продовольча сировина, якщо:

… приховується небезпека їх споживання або їхня низька якість…

Харчові продукти і продовольча сировина не вважаються неякісними, небезпечними для здоров'я і життя людини, якщо шкідливі або токсичні речовини, небезпечні для здоров'я мікроорганізми або їхні токсини не є для харчового продукту чи продовольчої сировини сторонніми домішками, а їх кількість не перевищує встановлених гранично допустимих рівнів.

Стаття 5 Документальне підтвердження належної якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів

Будь-який харчовий продукт (крім виготовленого для особистого споживання), продовольча сировина і супутні матеріали не можуть бути ввезені, виготовлені, передані у реалізацію, реалізовані або використані іншим чином без документального підтвердження їх якості та безпеки.

Документами, що підтверджують належну якість та безпеку харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, є: …

Пункт 1) статті 6.

Забороняється для промислового виготовлення харчових продуктів використовувати:

… супутні матеріали і технології їх виготовлення (обробки, переробки):

без документів, що підтверджують їхню належну якість і безпеку…

Стаття 8. Вимоги до реклами харчових продуктів.

Забороняється реклама спеціальних харчових продуктів без попереднього погодження її тексту з Міністерством охорони здоров”я України, а також реклама харчових продуктів, які не мають документального підтвердження їхньої якості та безпеки.

Абзац другий статті 9.

До продовольчої сировини, яка використовується для виготовлення спеціальних харчових продуктів, застосовуються підвищені вимоги щодо її якості та безпеки для здоров”я людини, визначені законодавством.

Абзац четвертий статті 9.

Контроль за якістю та безпекою спеціальних харчових продуктів, дотримання умов їх виробництва, ввезення, зберігання, транспортування та реалізації здійснюється відповідно до законів України та інших нормативно-правових актів України.

Розділ ІІІ. Державне регулювання належної якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини.

Стаття 10. Мета державного регулювання належної якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини.

Державне регулювання належної якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини здійснюється з метою забезпечення гарантій щодо:

… їх відповідності вимогам нормативних документів щодо якості та безпеки.

Стаття 11. Державне регулювання належної якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини.

Державне регулювання належної якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини здійснюється Кабінетом Міністрів України, уповноваженими центральними органами виконавчої влади, їх органами в Автономній Республіці Крим, областях і районах, містах Києві та Севастополі шляхом:

державного регулювання показників якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;

обов'язкової сертифікації харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів, послуг у сфері громадського харчування та сертифікації систем якості виробництва цих продуктів, сировини, матеріалів і надання послуг.

Складовим державного належної якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини під час їх розроблення, виробництва, ввезення, зберігання, транспортування, реалізації , використання, утилізації або знищення та надання послуг у сфері громадського харчування є державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, державний метрологічний нагляд, державний санітарно-епідеміологічний нагляд, державний ветеринарно-санітарний контроль, державний контроль за додержанням законодавства України про захист прав споживачів, державний контроль за додержанням законодавства про карантин рослин, акредитація органів із сертифікації харчових продуктів і продовольчої сировини та випробувальних лабораторій у державній системі сертифікації, а також атестація (включаючи метрологічну) лабораторій підприємств, установ, організацій та закладів.

Стаття 12 Державне нормування показників якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів.

Державне нормування показників якості харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів проводиться шляхом встановлення норм цих показників у стандартах та інших нормативних документах на продукцію під час їх розроблення.

Стаття 15. Обов'язкова сертифікація харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів, послуг у сфері громадського харчування та сертифікації систем якості їх виробництва

Обов'язкова сертифікація харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів, послуг у сфері громадського харчування та сертифікації систем якості виробництва цих продуктів, сировини, матеріалів і надання послуг здійснюється органами із сертифікації, акредитованими Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації.

Абзац третій статті 16.

Контроль за наявністю в контрактах (договорах) показників якості та безпеки здійснюється відповідними органами виконавчої влади, які проводять обов'язкову сертифікацію та державну санітарно-гігієнічну експертизу харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів.

Абзац четвертий статті 16.

Харчові продукти, продовольча сировина і супутні матеріали, які ввозяться в Україну і перебувають під митним контролем, повинні бути вивезені за межі України, якщо їм було відмовлено у документальному підтвердженні їхньої якості та безпеки.

Стаття 18. Органи, які здійснюють державний контроль і нагляд за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини.

Державний контроль за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини під час їх виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, використання, утилізації чи знищення і надання послуг у сфері громадського харчування здійснюють органи виконавчої влади у галузі охорони здоров'я, захисту прав споживачів, стандартизації, метрології та сертифікації, ветеринарної медицини, карантину рослин, їхні органи в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі у межах їх компетенції.

Розділ IV. Права, обов'язки та відповідальність виробників, продавців (постачальників) щодо забезпечення належної якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини.

Стаття 19 Права виробників, продавців (постачальників) щодо забезпечення належної якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини

Абзац четвертий статті 20.

реалізовувати та використовувати харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали лише за наявності документального підтвердження їхньої якості та безпеки. Виробник (продавець) харчових продуктів і продовольчої сировини зобов'язаний постійно перевіряти їхню якість та вживати заходів щодо недопущення реалізації непридатних харчових продуктів, харчових продуктів з вичерпаним строком придатності та харчових продуктів, на яких відсутнє або нерозбірливе маркування;

забезпечувати безперешкодний доступ на відповідні об'єкти працівникам, які здійснюють державний контроль і нагляд, для проведення перевірки відповідності виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, використання харчових продуктів і продовольчої сировини вимогам, нормам і правилам щодо якості та безпеки цих продуктів і сировини, встановленим нормативними документами, і надавати безоплатно цим працівникам необхідні для виконання їхніх функцій нормативні документи та інші відомості, а також зразки (у кількості, визначеній нормативною документацією) використаних продовольчої сировини, супутніх матеріалів і харчових продуктів, що випускаються;

відшкодовувати споживачам шкоду. заподіяну внаслідок порушення законодавства України про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини.

Стаття 22.

Вилученню з обігу підлягають неякісні, небезпечні, фальсифіковані, неправильно марковані харчові продукти, ті харчові продукти, які не отримали позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи та сертифіката відповідності або строк придатності до споживання яких закінчився, а також харчові продукти, продовольча сировина і супутні матеріали, на які відсутні документи, що підтверджують їхню якість та безпеку.

Вилучення з обігу провадиться за рішенням органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль і нагляд за якістю та безпекою харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, відповідно до їх компетенції.

У разі коли в результаті зазначених експертиз буде встановлено що вилучені харчові продукти, продовольча сировина або супутні матеріали відповідають встановленим для них вимогам якості та безпеки, посадова особа, за рішенням якої було проведено вилучення, скасовує своє рішення про вилучення і передає вилучені харчові продукти, продовольчу сировину або супутні матеріали їхньому власнику для подальшого використання за призначенням.

Стаття 23. Міжнародне співробітництво України у сфері забезпечення якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів здійснюється шляхом:

укладення міжнародних договорів, у тому числі взаємне визнання результатів робіт з оцінки відповідності харчових продуктів вимогам якості та безпеки (сертифікації);

гармонізації державних стандартів, норм і правил з міжнародними стандартами, нормами і правилами, які визначають вимоги до якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, а також методів їх випробувань;

обміну з торговими партнерами інформацією про заходи, що вживаються в Україні для забезпечення якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів.

Розділ VII. Прикінцеві положення.

Пункт 4 Кабінету Міністрів України підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проекти законів України:

про відповідальність постачальників за виготовлення і реалізацію неякісної і небезпечної продукції;

про вилучення і утилізацію неякісної і небезпечної продукції

Про метрологію та метрологічну діяльність.

Стаття 18. Сфера державного метрологічного нагляду

Державний метрологічний нагляд стосовно засобів вимірювальної техніки, методик виконання вимірювань, кількості фасованого товару в упаковках поширюється на вимірювання, результати яких використовуються під час … контролю якості і безпеки продуктів харчування …

Проект закону України “Про внесення змін до Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність ”, який подано на розгляд до Кабінету Міністрів України.

Основні зміни, які передбачені цим проектом, наступні:

уточнюється сфера державного метрологічного нагляду (державний метрологічний нагляд поширюється на роботи, пов'язані з контролем якості лікарських препаратів та роботи із забезпечення технічного захисту інформації).

Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення

Стаття 18. Вимоги до господарсько-питного водопостачання і місць водокористування.

Органи державної виконавчої влади, місцевого і регіонального самоврядування зобов'язані забезпечити жителів міст та інших населених пунктів питною водою, кількість та якість якої повинна відповідати вимогам санітарних норм і державного стандарту. Виробничий контроль за якістю питної води в процесі її добування, обробки та у розподільних мережах здійснюють підприємства водопостачання.

Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції

Стаття 1 Неякісна та небезпечна продукція.

У цьому Законі до неякісної та небезпечної продукції відносяться:

продукція, на яку немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують якість та безпеку продукції.

Про захист прав споживачів

Договір - усна чи письмова угода між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за якими здійснюється купівля-продаж, роботи та послуги.

Стаття 3. Права споживачів.

Споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг), для задоволення своїх побутових потреб мають право на :

… належну якість товарів (робіт, послуг), торговельного та інших видів обслуговування,

необхідну, доступну та достовірну інформацію про кількість, якість і асортимент товарів (робіт, послуг);

відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якості, а також шкоди, заподіяними небезпечними для життя і здоров'я людей товарами (роботами, послугами) у випадках, передбачених законодавством

Стаття 4. Державний захист прав споживачів.

2. Державний захист прав громадян як споживачів здійснюють Ради народних депутатів, їх виконавчі та розпорядчі органи, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, Державний комітет України у справах захисту прав споживачів і його органи в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації та його територіальні органи, органи і установи державного санітарного нагляду України, інші органи державної виконавчої влади, на які покладено контроль за якістю і безпекою товарів (робіт, послуг), призначених для споживачів, Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення, а також суд.

Стаття 5. Повноваження Державного комітету України у справах захисту прав споживачів і його органів в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

2) перевіряти у господарюючих суб'єктів сфери торгівлі, громадського харчування і послуг якість товарів (робіт, послуг), додержання обов'язкових вимог щодо безпеки товарів (робіт, послуг), а також додержання правил торгівлі та надання послуг.;

3) відбирати у господарюючих суб'єктів сфери торгівлі, громадського харчування і послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертиз) за рахунок господарюючих суб'єктів, що перевіряються;

4) одержувати від господарюючих суб'єктів, що перевіряються, безплатно, необхідні нормативні документи та інші відомості, які характеризують якість товарів (робіт, послуг), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цих товарів (виконання робіт, надання послуг);

6) забороняти господарюючим суб'єктам реалізацію споживачам товарів (виконання робіт, надання послуг):

… завезених на територію України без документів, які засвідчують їх належну якість;

9) вилучати неякісні товари, документи, інші предмети, що свідчать про порушення прав споживачів;

13) … Порядок припинення відвантаження і реалізації товарів господарюючими суб'єктами, тимчасового припинення виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг діяльності підприємств торгівлі, громадського харчуванні і сфери послуг, а також вилучення неякісних товарів, документів та інших предметів, що свідчать про порушення прав споживачів, визначається законодавством України.

Стаття 12. Право споживача на належну якість товарів (робіт, послуг)

1. Споживач має право вимагати від продавця (виготівника, виконавця), щоб якість придбаного ним товару (виконаної роботи, наданої послуги) відповідала вимогам нормативних документів, умовам договорів, а також інформації про товар (роботу, послугу), яку надає продавець (виготівник, виконавець)…

2 … Реалізація інтересів споживачів у встановленні вимог до якості товарів (робіт, послуг) забезпечується правом участі об'єднань споживачів у розробці нормативних документів згідно з чинним законодавством.

3. Продавець (виготівник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві товар (роботу, послугу), який за якістю відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору, а також інформації про товар (роботу, послугу), що надається продавцем (виготівником, виконавцем).

На товари, що ввозяться на територію України, повинен бути передбачений чинним законодавством документ, який підтверджує їх належну якість.

Стаття 14. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості.

Перелік б) пункту 1 заміни на аналогічний товар належної якості.

3. Продавець, виготівник (підприємство, що виконує їх функції) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

4. За наявності товару вимога споживача про заміну підлягає негайному виконанню, а в разі необхідності перевірки якості - протягом 14 днів або за домовленістю сторін.

5. Під час заміни товару з недоліками на аналогічний товар належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не проводиться.

6. У разі придбання споживачем продовольчих товарів неналежної якості продавець зобов'язаний замінити їх на якісні товари або повернути споживачеві сплачені ним гроші, якщо вказані недоліки виявлені у межах терміну придатності.

12. Вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виготівник (підприємство, що виконує їх функції) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

Стаття 19. Права споживача у сфері торговельного та інших видів обслуговування.

2… Забороняється примушувати споживача придбавати товари і послуги неналежної якості або непотрібного йому асортименту.

4. Споживач має право на перевірку якості, комплектності, міри, ваги та ціни товарів, що придбаваються, демонстрацію безпечного та правильного їх використання. На вимогу споживача продавець зобов'язаний у цих випадках надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про ціну товарів, В тому разі, коли під час гарантійного ремонту необхідно визначити причину втрати якості товару, продавець зобов'язаний у триденний з дня одержання письмової заяви від споживача термін направити цей товар на експертизу.

Стаття 20. Право споживача на обмін товару неналежної якості.

Споживач має право обміняти непродовольчий товар неналежної якості на аналогічний у продавця, у якого він був придбаний, якщо товар не підійде за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.

Споживач має право на обмін товару неналежної якості протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі

Обмін товару неналежної якості проводиться, якщо він не споживався і якщо збережено його товарний вид, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також товарний чи касовий чек або інші документи, видані споживачеві разом з проданим товаром.

Стаття 26. Права громадських організацій споживачів (об”єднань споживачів).

Об'єднання споживачів мають право:

вивчати споживчі властивості продукції, попит на неї, проводити опитування населення для виявлення громадської думки про якість товарів, що випускаються і реалізуються, та ціни на них;

сприяти державним органам у здійсненні контролю за якістю товарів (робіт, послуг), торговельного та інших видів обслуговування;

вносити пропозиції щодо розробки нормативних документів, що встановлюють вимоги до якості товарів (робіт, послуг);

вносити в органи державного управління і господарюючим суб”єктам пропозиції про заходи щодо підвищення якості товарів (робіт, послуг), про тимчасове зупинення випуску та реалізації товарів (робіт, послуг), які не відповідають встановленим вимогам щодо якості, про припинення виробництва, вилучення з реалізації та продажу товарів (робіт, послуг), що становлять небезпеку для життя, здоров'я та майна громадян або завдають шкоди навколишньому природному середовищу, а також про скасування цін, встановлених з порушенням чинного законодавства;

звертатися до правоохоронних органів та органів державного управління про притягнення до відповідальності осіб, винних у випуску та реалізації неякісних товарів (робіт, послуг).

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо операцій з металобрухтом)

У статті 1 абзац дванадцятий викласти у такій редакції:

“спеціалізовані підприємства (суб'єкти підприємницької діяльності усіх форм власності) - такі, які здійснюють операції з металобрухтом, мають спеціальне технологічне брухтообробне та вантажопідйомне обладнання, вагове господарство, складські приміщення, кваліфіковані персонал, забезпечують згідно з законодавством протипожежну, екологічну та радіаційну безпеку і контроль якісного складу металобрухту та отримали відповідні ліцензії ”;

доповнити статтю новими абзацами такого змісту:

“експортний сертифікат якості - документ, що підтверджує відповідність хімічного складу сплаву і зливків кольорових металів стандартам України, міжнародним стандартам та виданий власною акредитованою лабораторією, занесеною до реєстру органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у здійсненні операцій з металобрухтом ”.

Статтю 4 викласти у такій редакції:

… Ліцензії на здійснення операцій з металобрухтом видаються лише підприємствам - юридичним особам, які мають спеціальне технологічне брухтообробне та вантажопідйомне обладнання, вагове господарство, складські приміщення, кваліфіковані персонал, забезпечують згідно з законодавством протипожежну. екологічну та радіаційну безпеку і контроль якісного складу металобрухту.

Статтю 9 викласти у такій редакції:

експорт сплавів і зливків з брухту та відходів кольорових металів здійснюється при наявності експортного сертифіката якості спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, які сертифіковані відповідно до вимог міжнародних стандартів ISO серії 9002.

Декрети Кабінету Міністрів України:

Від 10 травня 1993 року №46-93 Про стандартизацію і сертифікацію

Стаття 2. Державна система стандартизації.

2. Державна система стандартизації спрямована на забезпечення: … якості продукції відповідно до розвитку науки і техніки, потреб населення і народного господарства.

Стаття 7. Технічні умови і стандарти підприємств.

2. Для організації інформування споживачів (замовників) про номенклатуру та якість продукції, що випускається, контролю відповідності технічних умов обов'язковим вимогам державних, а в передбачених законодавством випадках - галузевих стандартів, технічні умови на продукцію та зміни до них підлягають державній реєстрації в територіальних органах Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації…

Від 8 квітня 1993 №30-93 Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення

Стаття 1. Визначення термінів, що вживаються в Декреті.

державний нагляд - діяльність спеціально уповноважених органів виконавчої влади по контролю за додержанням підприємцями стандартів, норм і правил при виробництві та випуску продукції (виконанні робіт, наданні послуг) з метою забезпечення інтересів суспільства і споживачів в її належній якості, безпечної для життя, здоров'я й майна людей і навколишнього середовища;

якість продукції - сукупність властивостей, які відображають безпеку, новизну, довговічність, надійність, економічність, ергономічність, естетичність, екологічність продукції тощо, які надають їй здатність задовольняти споживача відповідно до її призначення;

норми - метрологічні, будівельні, санітарні та інші обов'язкові вимоги, затверджені відповідним органом, які встановлюють гранично допустимі величини показників до продукції і концентрації речовин, що гарантують якість продукції.

Стаття 2. Органи державного нагляду.

1. Державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, станом засобів вимірювань, а також інших вимог, пов'язаних з якістю продукції здійснює Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації і його територіальні органи - центри стандартизації, метрології та сертифікації, а також інші спеціально уповноважені на те органи.

Стаття 4. Форми державного нагляду.

Державний нагляд здійснюється за планами органів державного нагляду або за зверненнями громадян у формі перевірки додержання:

… стабільності якості сертифікованої продукції, правил проведення випробувань продукції

Стаття 5. Функції органів державного нагляду.

органи державного нагляду відповідно до покладених на них завдань:

2) вносять у встановленому порядку пропозиції про скасування, обмеження строку дії або перегляд стандартів, норм і правил, якщо вони не забезпечують якості продукції, безпеки життя, здоров'я й майна людей і навколишнього середовища або суперечать чинному законодавству;

7) вносять на підставі висновків державного нагляду пропозиції органам державної виконавчої влади, органам місцевого і регіонального самоврядування про удосконалення комплексу заходів щодо підвищення якості продукції;

9) забезпечують взаємодію з правоохоронними та іншими спеціально уповноваженими на те органами державного нагляду, товариствами споживачів з питань контролю за якістю продукції.

Стаття 6. Права, обов'язки та відповідальність службових осіб органів державного нагляду.

Державні інспектори мають право:

6) забороняти передачу замовнику і застосування (у виробництво) конструкторської, технологічної та проектної документації, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції і технологічних процесів …

10) складати протоколи про адміністративні правопорушення в сфері стандартизації, якості продукції та метрології.

Стаття 8. Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності.

У разі порушення стандартів, норм і правил суб'єкт підприємницької діяльності (підприємець) несе відповідальність:

за передачу замовникові або у виробництво і застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції і технологічних процесів, розробник цієї документації оплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості розробки;

4… В акті, на підставі якого видано постанову, зазначаються:

характер порушень - параметри і показники, за якими продукція не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, величини їх відхилень, їх вплив на якість продукції.

7. Штрафи не застосовуються, якщо:

є рішення Кабінету Міністрів України про дозвіл реалізації сільськогосподарської продукції з відхиленням за якістю від вимог стандартів у рахунок виконання державного замовлення;

підприємець має дозвіл на тимчасове відхилення від вимог відповідних стандартів щодо якості продукції, виданий в кожному окремому випадку Держстандартом України за наявності клопотання заінтересованого органу державної виконавчої влади, згоди споживача та спеціально уповноваженого органу, який здійснює державний нагляд за безпекою цієї продукції…

Ці кошти використовуються за рішенням місцевих рад виключно на фінансування заходів, пов'язаних з поліпшенням якості питної води.

Укази Президента України:

Від 23 лютого 2001 року №113 Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції

Від 12 лютого 2002 року №16 Про заходи щодо посилення державного захисту прав споживачів

З метою посилення захисту прав споживачів, забезпечення ефективного контролю за якістю і безпекою продукції та усіх видів робіт і послуг постановляю:

Абзац другий переліку 4 пункту 2:

створити систему оперативного взаємного сповіщення органів державного контролю і нагляду про виявлені небезпечні, неякісні та фальсифіковані товари з покладенням на Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України здійснення міжгалузевої координації діяльності з функціонування цієї системи.

Постанови Кабінету Міністрів України

Від 11 липня 2001 року за №800 “Про утворення Українського інституту якості ”

Від 16 листопада 2001 року за №1502 “Про щорічний Всеукраїнський конкурс якості ”

Від 26 вересня 2001 року за №462-р. розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану першочергових заходів щодо впровадження систем управління якістю на підприємствах на 2001-2002 роки»