Особливості управління підприємствами, заснованими на різних формах власності

Реферат

з підприємницького права

Особливості управління підприємствами, заснованими на різних формах власності

Коротка анотація

В даній темі розглядається сутність підприємства як господарюючого суб'єкта, приводиться класифікація фірм, розглядаються особливості управління підприємствами, заснованими на різних формах власності.

Тематичний план

1. Класифікація підприємств

2. Форми об'єднання підприємців і капіталів, що історично склалися

3. Организационно-правові форми комерційних підприємств в РБ

1. Класифікація підприємств

В господарській діяльності, науковій і учбовій літературі широко використовуються два схожі поняття - підприємство і фірма. В багатьох підходах вони розглядаються як синоніми. Проте в російській мові під фірмою, як правило, мається на увазі найзагальніша назва організації, яка проводить або продає свою продукцію або послуги на ринку. Це відноситься, в основному, до крупних багатопрофільних організацій з багатьма вхідними в неї відособленими підприємствами, філіалами, дочірніми компаніями. Кожна організація, після визнання її юридичною особою, одержує фірмове найменування.

По своїй економічній суті фірми комерційні і некомерційні. Основною метою комерційних фірм є отримання прибутку. В той же час некомерційні фірми ставлять задачу задоволення потреб членів суспільства в соціальних послугах. Такі організації, як органи державного управління, правоохоронні структури і т.п., що працюють на засоби, що поступають з бюджетів, не є фірмами. В подібного роду організованих господарствах і сучасні принципи менеджменту працюють не в повному об'ємі.

Комерційні фірми працюють на принципах економічної відособленості засобів, що належать їй. Витрати на її функціонування відшкодовуються з виручки від реалізації товарів і послуг. Дохід фірми одночасно служить і джерелом розвитку організації і джерелом матеріальної винагороди її працівників.

В той же час разом з матеріальною зацікавленістю в цих організаціях працює принцип матеріальної відповідальності за результати своєї діяльності, хоча результати зустрічаються як позитивні, так і негативні, аж до банкрутства.

Комерційні організації знаходяться під постійним контролем як з боку власних служб, так і фінансово-кредитних установ, аудиторських служб, податкової інспекції і податкової поліції.

В основі виробничої фірми знаходиться підприємство, як відособлена спеціалізована одиниця виробничого процесу відповідно до чинного законодавства, здатна самостійно або сумісно з іншими частинами за допомогою засобів, що є в його розпорядженні, задовольняти запити споживачів.

Сучасна крупна фірма може мати десятки і навіть сотні самостійних підприємств з юридичним лицем. До виробничих підприємств відносять заводи, комбінати, шахти, кар'єри, порти, бази і інші господарські організації виробничого призначення.

Підприємство є складною соціально-технічною системою, інтегруючою у виробничому процесі безліч речовинних елементів, людських ресурсів п інформаційних технологій, має власну систему управління, яка складається з управляючої в особі адміністративно-управлінського апарату і керованої - колектив підприємства з його структурними підрозділами.

Основними виробничими підрозділами підприємства є цехи, в яких здійснюється в основному виробничий процес. Цехи можуть бути заготовчими, оброблювальними/складальними. На крупних підприємствах цехи об'єднуються у виробництва (корпуси), а малі підприємства можуть взагалі не мати цехів.

Підприємство характеризується виробничо-технічною єдністю зв'язаних і доповнюючих один одного виробництв, створюючих разом виробничу систему. На базі спільності споживаної сировини, матеріалів, технологічних процесів проводиться продукт, досягається поставлена кінцева мета.

Організаційно-адміністративна самостійність підприємства виражається в тому, що наділююче, як правило, правом юридичної особи керівництво, в межах представлених йому повноважень, приймає і реалізує рішення по діяльності персоналу, визначає механізм його функціонування і результатів діяльності.

Господарська відособленість підприємства полягає в тому, що йому належить певної величини основний і оборотний капітал, має розрахунковий рахунок в банку і систему бухгалтерського обліку і звітності, має право у встановлених межах самостійно розпоряджатися фінансовими ресурсами. В тому випадку, якщо сфера діяльності підприємства позначається межами фірми, то його господарська відособленість буде повною, а часткової - коли воно входить як складова частина фірми.

Для успішного функціонування підприємства необхідна система ресурсів, таких як технічні, технологічні, кадрові, фінансові. Їх склад і структура відображаються профілем підприємства і товарним асортиментом.

Підприємства, що спеціалізуються на випуску однорідної продукції, утворюють відповідні галузі матеріального виробництва і є головними елементами, з яких формуються одночасно галузеві і територіальні комплекси, утворюються міністерства, відомства, області, міста.

Залежно від вигляду і характеру виробничо-господарської діяльності підприємства підрозділяються на промислові, сільськогосподарські, транспортні, торгові і т.п.

Промислові підприємства займаються виробництвом засобів виробництва і предметів споживання. До промислових фірм відносяться звичайно ті, у яких більш 50% обороту доводиться на виробництво промислової продукції. Все це призводить до того, що в результаті величезної концентрації і інтернаціоналізації виробництва випуск переважної частини продукції і міжнародної торгівлі зосереджений в руках найбільших транснаціональних корпораціях (ТНК).

Такі корпорації займають пануюче положення і в торгівлі патентами і ліцензіями, і представленні технічних послуг. Вони є основними експортерами виробничого капіталу, що направляється на створення за рубежем власної мережі філіалів і дочірніх компаній, при цьому значну частину продукції вони імпортують з своїх закордонних підприємств.

Багато крупних промислових компаній США, Німеччини. Японії і інших країн пішли на перетворення їх в складні багатогалузеві комплекси, об'єднуючі велику кількість промислових підприємств різних галузей і різного виробничого профілю, у тому числі торгові і транспортні компанії, науково-дослідні інститути і дослідно-конструкторські організації. В результаті диверсифікації процес виробництва розширяється.

Залежно від розміру продукції або надання послуг, що випускається, величини виробничого потенціалу, чисельності працівників підприємства діляться на крупні, середні, дрібні.

По типу виробничих процесів розрізняють підприємства з масовою (завод "Горизонт"), серійною (БелАЗ) і одиничною (судноверф) продукцією.

Відповідно до продуктової ознаки, тобто галузевою приналежністю вироблюваною продукцією всі машинобудівні підприємства і цехи відносяться до машинобудування, транспортні - до транспортної галузі, будівельні - до будівельної і т.д.

По ступеню спеціалізації підприємства бувають: універсальні, випускаючі різноманітну і не обов'язково технологічно зв'язану продукцію широкого асортименту і різного призначення; спеціалізовані, проводили однорідні вироби або послуги обмеженого асортименту масового або великосерійного виробництва; комбіновані, в яких один вид сировини або готової продукції на одному і тому ж підприємстві перетворюється в іншій, а потім в третій вигляд (наприклад, виробництво чавуну, потім переплавлення його в сталеві злитки, частина з них поступає споживачу, інша частина йде на виробництво сталевого прокату і т.д.).

З урахуванням рівня механізації і автоматизації основних виробничих процесів підприємства можуть бути автоматизовані, в яких роль людей зводиться до нагляду за технологічними процесами; комплексно механізованих, на яких чоловік безпосередньо управляє виробничим процесом; частково механізованих, робота на яких вимагає витрат фізичної праці.

По правовому положенню фірми підприємства ділять на два вигляд: одноосібні підприємства і об'єднання підприємців .

Одноосібне підприємство є власністю однієї особи або сімейства, які несуть відповідальність за його майно. Одноосібне володіння може реалізуватися без утворення юридичної особи (індивідуальна трудова діяльність).

Вагоме значення в сучасних умовах має об'єднання підприємців. В зарубіжних країнах не існує єдиної класифікації об'єднань, а залежить, в основному, від характеру об'єднань і системи відповідальності учасників за зобов'язаннями фірми. В багатьох країнах об'єднання підприємців має наступну класифікацію.

Повне товариство - це об'єднання учасників, що займаються підприємницькою діяльністю відповідно до укладеного між ними договору, беруть участь в справах товариства і несуть субсидарну відповідальність за зобов'язаннями своїм майном.

Командитне товариство - це таке підприємство, яке є об'єднанням двох і більш осіб для здійснення підприємницької діяльності, при цьому одні учасники (повні товариші) несуть відповідальність у справах товариства, а інші (командисти, або вкладники) відповідають тільки своїм капіталом. Повні товариші беруть участь в товаристві як своїм капіталом, так і в господарській діяльності, а вкладники - тільки своїм капіталом.

Товариство з обмеженою відповідальністю (000) - це форма партнерства в спільній діяльності, статутній капітал ділиться на частки, розмір яких пропорційний внескам засновників. Учасники суспільства несуть відповідальність за зобов'язаннями суспільства тільки своїм внеском і не несуть відповідальності своїм майном.

Акціонерне товариство (АТ) - суб'єкт господарювання, є об'єднанням капіталів, розділеним на певне число акцій, який несе відповідальність тільки своїм майном. АТ буває відкритого типу, коли акції розповсюджуються по підписці, і закритого, коли акції реалізуються між учасниками суспільства. При великому числі учасників акціонерного суспільства контрольний пакет акцій може скласти не більш 10%, хоча теоретично рівний 50%+одна акція.

Країни ЄС в цілях уніфікації правового положення прийняли єдину класифікацію компаній по правовому положенню. Згідно цьому підходу компанії діляться на компанії публічного типу, які утворюються шляхом публічної підписки на акції в акціонерних суспільствах. Їх акції можуть передаватися іншим акціонерам або звертатися на фондовій біржі; компанії приватного типу по правовому положенню відповідають товариству з обмеженою відповідальністю, при особливому порядку передачі паїв (акцій), обмежують число учасників, забороняють випуск інформації і публічну звітність.

За формою власності суб'єкти господарювання можуть бути приватними, державними і кооперативними.

Приватні фірми можуть існувати у вигляді самостійних незалежних компаній, або у вигляді об'єднань, створених як на основі системи участі, так і в результаті домовленостей між учасниками об'єднання.

Під державними підприємствами розуміється як чисто державні, в яких звичайно весь капітал належить державі, так і змішані, значна частина пакету акцій (більш 50%) належить якому-небудь міністерству.

Однією з форм державних і комерційних підприємств можуть бути унітарні підприємства, які не допускають розподілу його майна.

Кооперативні фірми (союзи) є пайовими об'єднаннями споживачів, фермерів плі дрібних виробників по здійсненню комерційної діяльності

По ознаці приналежності капіталу і контролю розрізняють національні фірми, капітал яких належить своїй країні; іноземні - капітал яких належить іноземним підприємцям повністю або частково, забезпечуючий ним контроль; змішані - капітал яких належить підприємцям двох або більш країн.

2. Форми об'єднання підприємців і капіталів, що історично склалися

В світовій практиці господарювання склалися певні типи об'єднання, характеру господарських відносин між їх учасниками, ступеня самостійності вхідних в об'єднання підприємств.

Одним з представників таких об'єднань є картель, який об'єднує фірми однієї галузі для регулювання комерційної діяльності в області регулювання збуту. Учасники картеля зберігають права власників картеля на свої підприємства, фінансову і юридичну самостійність.

Синдикат - як різновид картельної угоди, на правах акціонерного товариства або суспільства з обмеженою відповідальністю припускає збут продукції через єдиний збутовою орган. При цьому учасники синдикату зберігають юридичну і комерційну самостійність і часто свою збутову мережу.

Пули, як об'єднання картельного типу, передбачають особливий порядок розподілу прибутку його учасників. Спочатку весь об'єм прибутку поступає до загального фонду, а потім в наперед встановлених пропорціях розподіляється між його учасниками.

Трест, як об'єднання різного роду підприємств, представляє злиття їх в єдиний виробничий комплекс. Втрачаючи юридичну і господарську самостійність, що входять в нього підприємства підкоряються єдиному управлінню.

Асоціація - добровільний союз підприємств на основі об'єднання учасниками своїх фінансових і матеріальних ресурсів в цілях поглиблення спеціалізації сумісних виробництв, координації зусиль в інвестуванні, вивченні ринку і інших напрямів діяльності. В асоціації відсутня взаємна відповідальність по боргах учасників і асоціації в цілому. Управління нею здійснюється як спеціально створеним органом, так і одним з учасників за угодою між ними.

Концерн - одна з складних форм об'єднань, включаюча підприємства промисловості, торгівлі, транспорту і банківської сфери. Учасники концерну погоджено здійснюють всю господарську діяльність і не можуть одночасно брати участь в інших об'єднаннях без згоди концерну.

Консорціум - тимчасова угода між промисловими підприємствами і банками для сумісного вирішення якогось капіталомісткого проекту. Він не є юридичною особою і при виконанні поставленої мети припиняє свою діяльність або перетвориться в інший вид договірного об'єднання.

Корпорація - добровільний союз промислових підприємств, проектно-конструкторських, будівельних, транспортних організацій, науково-дослідних інститутів, вхід в який і вихід з нього здійснюється на добровільній основі за рішенням органів управління і власників господарюючих суб'єктів.

Холдинг - акціонерна компанія, що використовує свій капітал для придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств з метою встановлення контролю за ними.

Фінансово-промислові групи - об'єднання промислових підприємств, банків, транспортних організацій і інших господарюючих суб'єктів різних держав для вирішення загальних виробничих і фінансових задач. Їх діяльність будується на принципах добровільності і рівноправності, свободи вибору організаційної форми об'єднання, самоврядування

3.Организационно- правові форми комерційних підприємств в РБ

Відповідно до Цивільного кодексу Республіки Білорусь підприємства, що ведуть комерційну діяльність, підрозділяються на:

- господарські товариства;

- господарські суспільства;

- виробничі кооперативи;

- унітарні підприємства.

Господарські товариства створюються у формі повного і командитного товариства.

Повним товариством признається організація, учасники якої (повні товариші) займаються підприємницькою діяльністю і солідарно несуть субсидарну відповідальність своїм майном за зобов'язаннями товариства. Фірмове найменування повного товариства повинне містити імена всіх його учасників або, маючи одного або декількох учасників, з додаванням слів «і компанія» і «повне товариство». Обличчя може бути повним товаришем тільки в одному повному товаристві.

Командитне товариство - це товариство, в якому разом з учасниками, що здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність (повними товаришами) є один або декілька учасників (вкладників, командитів), які несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, в межах сум внесених ними внесків і не беруть участі в здійсненні товариством підприємницької діяльності. Обличчя може бути учасником тільки одного командитного товариства.

Господарські суспільства створюються у формі акціонерного суспільства, товариства з обмеженою відповідальністю або суспільства з додатковою відповідальністю.

Виробничий кооператив або артіль створюється шляхом внесення майнового пайового внеску учасників, число яких повинне бути не менше трьох.

Унітарні підприємства - нова організаційно-правова форма, діюча з 1999 р. відповідно до Цивільного кодексу Республіки Білорусь. Унітарний - єдиний, становить одне ціле. В Цивільному кодексі РБ сказано: «майно унітарного підприємства є неподільним і не може бути розподілене по внесках (часткам, паям), у тому числі між працівниками підприємства. Майно унітарного підприємства знаходиться в державній або приватній власності юридичної або фізичної особи».

Унітарні підприємства можуть створюватися у формі:

- республіканського унітарного підприємства (РУП);

- комунального унітарного підприємства (КУП);

- казенного підприємства;

- приватного унітарного підприємства (ПУП).

Майно республіканського унітарного підприємства знаходиться у власності РБ і належить такому підприємству на праві господарського ведення або оперативного управління.

Якщо на базі майна, що знаходиться у власності РБ, засновано унітарне підприємство на праві оперативного управління, то таке підприємство називається казенним.

Коли унітарне підприємство засновано на праві господарського ведення, держава не відповідає за зобов'язаннями підприємства, за винятком випадків, якщо економічна неспроможність підприємства викликана неправильними діями осіб, уповноважених державою їх скоювати. І навпроти, за зобов'язаннями казенного підприємства держава несе субсидарну відповідальність.

Власником майна комунального унітарного підприємства є адміністративно-територіальна одиниця, а підприємство користується ним на праві господарського ведення.

Майно приватного унітарного підприємства знаходиться в приватній власності фізичної або юридичної особи і належить такому підприємству на правах господарського ведення.

Унітарне підприємство, засноване на праві господарського ведення, може з відома власника створити як юридична особа інше унітарне підприємство шляхом передачі йому в установленому порядку частини свого майна в господарське ведення. Таке підприємство називається дочірнім.