Порядок створення і ліквідації акціонерного товариства

Контрольна робота

Варіант 11

Порядок створення і ліквідації акціонерного товариства

План

1. Прийняття рішення про створення акціонерного товариства

2. Підписка на акції

3. Установчі збори

4. Державна реєстрація

5. Ліквідація акціонерного товариства

Список використаних джерел

1. Прийняття рішення про створення акціонерного товариства

АТ може бути створене внаслідок заснування або злиття, поділу, виділення чи перетворення існуючої юридичної особи в товариство. АТ створюється без обмеження строку, якщо інше не встановлено його статутом. Воно вважається створеним і набуває прав юридичної особи з моменту його реєстрації в установленому законодавством порядку.

Процедура створення акціонерного товариства є доволі складною. Вона починається з моменту прийняття рішення про його створення і закінчується набуттям новоствореним товариством статусу юридичної особи.

Виходячи з того, що в економіці України створюються і функціонують підприємства різних організаційно-правових форм, господарське законодавство визначає загальні і спеціальні умови їх створення. Загальні умови поширюються на всі форми підприємств. Вони визначені Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», які регулюють загальні умови створення юридичної особи, в тому числі й акціонерного товариства. Спеціальні умови створення саме господарських товариств визначені в законі України «Про господарські товариства», в Законі України "Про цінні папери та фондовий ринок" та іншими спеціальними нормативно-правовими актами.

Необхідно відзначити, що сьогодні в Україні акціонерні товариства найчастіше створюються внаслідок приватизації державних підприємств. Цей процес є доволі особливий.

Саме поняття «створювати» означає «засновувати», «організовувати» що-небудь.

Як правове ж поняття створення включає визначення засновників, їх засновницької компетенції, порядку діяльності щодо створення товариства?

Акціонерне товариство може створюватись одним акціонером. Один акціонер також має право придбати усі акції товариства. Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома. Це новела для українського законодавства, оскільки вперше визнано право за фізичною чи юридичною особою створювати господарське товариство (фактично у якості єдиного засновника господарського товариства до цього часу виступала лише держава). Але, передбачивши таку можливість, встановлено й обмеження: акціонерне товариство не може мати єдиним акціонером інше підприємницьке товариство, учасником якого також є одна особа (наприклад, товариство з обмеженою відповідальністю).

Розглянемо процедуру створення АТ поетапно.

Прийняття рішення про створення АТ.

Першим кроком до створення АТ звісно ж, є прийняття рішення про його створення. Зборами засновників товариства приймають рішення про:

а)намір створення акціонерного товариства;

б)визначення уповноваженої особи (осіб) засновника (засновників) (прізвище, ім`я та по батькові для фізичної особи; найменування, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номери телефонів /факсу/ для юридичної особи), якій надаються повноваження здійснювати дії, пов`язані із створенням товариства (у разі необхідності);

в) розміщення акцій та затвердження протоколу рішення про розміщення акцій;

г) укладання договору про створення товариства (із зазначенням розподілу акцій, що планується розмістити, кожному засновнику товариства).

Згідно ст. 26 Закону України «Про господарські товариства» засновниками між собою укладається договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами.

Варто розрізняти засновницький договір, що є установчим документом товариства, і договір про створення акціонерного товариства (ч. 2 ст. 153 ЦК).

Останній договір є обов'язковим, однак він не належить до установчих документів. Його суть полягає у регулюванні спільної діяльність щодо створення акціонерного товариства і з дати його державної реєстрації, тобто з набуття прав юридичної особи, він вважається виконаним (договірні відносини припиняються).

Він повинен містити порядок здійснення засновниками дій, направлених на створення акціонерного товариства, як то: на організацію проведення зборів засновників, формування статутного капіталу. В ньому обов'язково визначається склад засновників, порядок і строки здійснення ними відповідних засновницьких процедур, обсяги відповідальності кожного засновника перед передплатниками на акції і третіми особами тощо.

Отже, змістом установчого договору є розподіл функцій сторін щодо заснування акціонерного товариства.

Зміни до зазначеного договору можливо вносити лише до створення АТ, оскільки після його створення цей договір вже втрачає чинність, бо єди-на його мета -- створення АТ -- досягнута.

Для установчого договору встановлена обов'язкова письмова форма. А якщо сторонами договору (засновниками) є фізичні особи (хоча б одна), то договір підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Засновники можуть вчиняти певні правочини, що стосуються діяльності майбутнього товариства, ще й до його реєстрації. Однак, за цими зобов'язаннями усі засновники відповідають солідарно, крім випадку схвалення їх дій вчинених до його реєстрації, самим товариством в особі загальних зборів акціонерів, в цьому випадку товариство відповідає за їх виконання.

Крім необхідності укладення установчого договору, законодавством передбачено і інші обов'язкові етапи, що їх повинні пройти засновники для створення акціонерного товариства.

2. Підписка на акції

Ще донедавна порядок підписки на акції був доволі чітким і зрозумілим, він регулювався Законом України «Про господарські товариства» і містив наступні позиції:

- засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори і державну реєстрацію акціонерного товариства;

- акції можуть бути розповсюджені шляхом відкритої підписки на них (у відкритих акціонерних товариствах) або розподілу всіх акцій між засновниками (у закритих акціонерних товариствах);

- відкрита підписка на акції при створенні акціонерного товариства організується засновниками. Засновники в будь-якому випадку зобов'язані бути держателями акцій на суму не менше 25 відсотків статутного фонду і строком не менше двох років.

- засновники відкритого акціонерного товариства (емітенти) зобов'язані опублікувати відповідно до вимог чинного законодавства інформацію про випуск акцій, зміст та порядок реєстрації якої встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Строк відкритої підписки на акції не може перевищувати 6 місяців.

- особи, які бажають придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менше 10 відсотків вартості акцій, на які вони підписалися, після чого засновники видають їм письмове зобов'язання про продаж відповідної кількості акцій. Після закінчення вказаного у повідомленні строку підписка припиняється. Якщо до того часу не вдалося покрити підпискою 60 відсотків акцій, акціонерне товариство вважається незаснованим. Особам, які підписалися на акції, повертаються внесені ними суми або інше майно не пізніш як через 30 днів. За невиконання цього зобов'язання засновники несуть солідарну відповідальність.

- у разі, якщо підписка на акції перевищує розмір статутного фонду, засновники можуть відхиляти зайву підписку, якщо це передбачено умовами випуску. Відмова у підписці проводиться згідно з переліком передплатників з кінця переліку. У разі, якщо засновники не відхиляють зайву підписку, рішення про засновниками або установчими зборами зайвої підписки внесені суми повертаються у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті . До дня скликання установчих зборів особи, які підписалися на акції, повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менше 30 відсотків номінальної вартості акцій. На підтвердження внеску засновники видають тимчасові свідоцтва.

- у випадках, коли всі акції акціонерного товариства розподіляються між засновниками, вони повинні внести до дня скликання установчих зборів не менше 50 відсотків номінальної вартості акцій.

З прийняттям нового Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України ситуація проведення підписки на акції значно змінилась, і виникло багато неузгодженостей і колізій норм ЦК України та ГК України щодо проведення підписки при створенні відкритого акціонерного товариства. Стаття 155 ЦК встановила, що при заснуванні акціонерного товариства усі його акції мають бути розподілені між засновниками. Відкрита підписка на акції акціонерного товариства не провадиться до повної сплати статутного капіталу. Разом з цим частиною 8 статті 81 ГК України встановлено, що відкрита підписка на акції при створенні акціонерного товариства організовується засновниками. Засновники в будь-якому випадку зобов'язані бути держателями акцій на суму не менше двадцяти п'яти відсотків статутного фонду і строком не менше двох років.

З цього приводу А.Є. Черпак А.Є. Черпак, к.е.н «Особливості нормативно-правового регулювання діяльності акціонерних товариств в Україні»// Ринок цінних паперів України.-2004.-№1-2.-С.29-39., зазначав, оскільки положення ст. 155 ЦК України визначили, що при заснуванні акціонерного товариства усі його акції мають бути розподілені між засновниками, відкрита підписка на акції акціонерного товариства не проводиться до повної сплати статутного капіталу. Тобто склалася ситуація, коли акціонерне товариство взагалі спочатку може бути створене виключно у формі закритого акціонерного товариства. Тому втрачають сенс у цьому контексті і норми ГК України, і норми Закону щодо проведення відкритої підписки на акції, визнання товариства не заснованим у випадку не покриття підпискою 60% акцій та ін., оскільки у проведенні відкритої підписки на акції до дня скликання установчих зборів немає потреби - адже статутний капітал повністю розподіляється між засновниками і ними ж сплачується.

Такої ж думки і Здоронок Г.: проводити відкриту підписку на акції можливо лише після повної сплати засновниками статутного капіталу Здоронок Г. Актуальні питання діяльності акціонерних товариств.- К.:Юридична практика 2007р. стр 36..

Такі законодавчі новації призвели до того, що в 2004 році припинився процес реєстрації відкритих акціонерних товариств, оскільки чинне законодавство не передбачає можливостей реєстрації такого виду акціонерних товариств.

На сьогодні, незважаючи на те, що норми ЦК, ГК і Закону України «Про господарські товариства» протирічать один одному, перше розміщення акцій відкритого акціонерного товариства здійснюється у закритому режимі. Так визначив Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 13.05.2006р. (ч. 4 ст.28). Законом також встановлений загальний порядок такого приватного (закритого) розміщення цінних паперів, тобто розміщення акцій шляхом безпосередньої пропозиції їх заздалегідь визначеному колу осіб.

Більш докладно роз'яснило ситуацію з підпискою на акції при створенні акціонерного товариства та порядок її проведення прийняте 15.03.2007року Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку Положення «Про порядок реєстрації випуску акцій під час створення акціонерних товариств». Тепер, аби створити акціонерне товариство, необхідно дотримуватися наступних умов:

- перше розміщення акцій товариства є виключно закритим (приватним) серед засновників. Рішення про розміщення акцій приймається зборами засновників.

- фактична кількість розміщених акцій повинна дорівнювати кількості акцій, визначеній в рішенні про розміщення акцій;

- розміщення акцій повинно бути закінчено в строк, передбачений рішенням про їх розміщення, але не пізніше ніж протягом двох місяців з дня початку розміщення.

Порядок створення товариства має включати таку послідовність дій:

1) Після прийняття зборами засновників товариства рішення про намір створення акціонерного товариства та про розміщення акцій і затвердження протоколу рішення про розміщення акцій і при наявності договору про створення товариства. До реєструвального органу подається заява та всі необхідних документи на реєстрацію випуску акцій.

2) Реєструвальним органом провадиться реєстрація випуску акцій і видається тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій та акціям присвоюєть міжнародний ідентифікаційний номер. Після чого з депозитарієм укладається договір про обслуговування емісії акцій або з реєстратором - про ведення реєстру власників акцій.

3) У разі розміщення акцій у документарній формі проводиться виготовлення сертифікатів акцій або у разі розміщення акцій у бездокументарній формі оформлення глобального сертифіката.

4) Проводиться закрите (приватне) розміщення акцій. Тобто, оплата акцій кожним із засновників відповідно до вимог законодавства та договору про створення товариства.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про господарські товариства» у випадках, коли всі акції акціонерного товариства розподіляються між засновниками, вони повинні внести до дня скликання установчих зборів не менше 50 відсотків номінальної вартості акцій. На думку І. Спасибо-фатєєва І. Спасибо-фатєєва док. ю н., «корпоративна власність» //українське комерційне право № 7 за 2006 рік. Ст..31, варто виходити з того, що оскільки всі акції акціонерного товариства по ЦК України підлягають розподілу між засновниками, то воно здобуває схожість із закритим акціонерним товариством. Ці акції до моменту реєстрації суспільства повинні бути оплачені не менш ніж на 50%.

Відповідно до вимог ст.33 України «Про господарські товариства» акціонер у строки, встановлені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства, з обов'язаний оплатити повну вартість акцій. У разі несплати у встановлений строк акціонер, якщо інше не передбачено статутом товариства, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних від суми простроченого платежу. При несплаті протягом 3 місяців після встановленого строку платежу акціонерне товариство має право реалізувати ці акції в порядку, встановленому статутом товариства.

3. Установчі збори

Згідно зі ст. 35 Закону установчі збори є органом, до компетенції якого входить створення акціонерного товариства.

Установчі збори АТ скликаються в строк, зазначений у повідомленні, але не пізніше двох місяців з моменту завершення підписки на акції. У разі пропущення вказаного строку особа, яка підписалася на акції, має право вимагати повернення сплаченої нею частки вартості акцій.

В установчих зборах обов'язково мають взяти участь особи які підписалися більш ніж на 60 відсотків акцій, на які проведено підписку. Тоді буде досягнуто необхідний кворум, і збори вважатимуться правомочними.

Якщо через відсутність кворуму установчі збори не відбулися, протягом двох тижнів скликаються повторні збори. Але знову ж таки для заснування товариства і на них має бути кворум. Якщо і при повторному скликанні установчих зборів не буде забезпечено кворуму, акціонерне товариство вважається таким, що не відбулося.

Правомочні установчі збори АТ наділені великими повноваженнями. Вони згідно зі ст. 36 Закону приймають рішення про створення акціонерного товариства і затверджують його статут; приймають або відхиляють пропозицію про підписку на акції, що перевищує кількість акцій, на які було оголошено підписку (у разі прийняття рішення про підписку, що перевищує розмір, на який було оголошено підписку, відповідно збільшується передбачений статутний фонд); зменшують розмір статутного фонду у випадках, коли у встановлений строк підпискою на акції покрита не вся необхідна сума, вказана у повідомленні; обирають раду акціонерного товариства (спостережну раду), виконавчий та контролюючий орган акціонерного товариства; вирішують питання про схвалення угод, укладених засновниками до створення акціонерного товариства; визначають пільги, що надаються засновникам; затверджують оцінку вкладів, внесених у натуральній формі; інші питання відповідно до установчих документів.

Таким чином, законодавство не містить вичерпного переліку повноважень установчих зборів, допускаючи їх розширення в установчих документах.

Голосування на установчих зборах проводиться за принципом «одна акція - один голос». Основні рішення, такі як: про створення АТ, його дочірніх підприємств, філій та представництв, про обрання ради акціонерного товариства (спостережної ради), виконавчих і контролюючих органів акціонерного товариства та про надання пільг засновникам за рахунок акціонерного товариства повинні бути прийняті більшістю у 3/4 голосів присутніх на установчих зборах осіб, які підписалися на акції, а інші питання - простою більшістю голосів.

4. Державна реєстрація

Права юридичної особи акціонерне товариство набуває з моменту його реєстрації в уповноваженому державному органі. Державна реєстрація акціонерного товариства здійснюється відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців” № 755-IV від 15 травня 2003?р., яким установлюється порядок її проведення і документи, що при цьому надаються.

Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців” визначає Державну реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - як засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру Ст. 4 закону.

Державна реєстрація акціонерного товариства відбувається в загальному порядку, і майже нічим не відрізняється від реєстрації осіб інших організаційно-правових форм.

Процедура реєстрації розподіляється на дві стадії:

1) Резервування найменування юридичної особи.

2) Державна реєстрації самої юридичної особи.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», засновник юридичної особи має право зарезервувати найменування юридичної особи строком на 2 місяці, а для відкриття акціонерних товариств - строком на 9 місяців. За проведення резервування справляється плата в розмірі 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Резервування найменування юридичної особи згідно зі ст. 23 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» не є обов'язковим. Ця стаття говорить лише про право засновника зарезервувати найменування юридичної особи №2(16) квітень 2007 Деякі питання державної реєстрації юридичної особи

Олександр Станкевич

.

Однак, на мою думку, це є доцільним, адже законодавством України встановлений ряд вимог щодо написання найменування (наприклад, найменування акціонерного товариства має містити його найменування і зазначення того, що товариство є акціонерним.), а головне, в Єдиному державному реєстрі може вже міститися тотожне найменування і тоді державний реєстратор буде змушений відмовити у реєстрації товариства, оскільки ст. 90 ЦКУ забороняє юридичній особі використовувати найменування іншої юридичної особи.

Сам процес проведення державної реєстрації включає:

- надання Державному реєстратору комплекту документів, визначених законодавством;

- перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

- перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

- внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру;

- оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Отже, для проведення реєстрації засновники або уповноваженою ними особою АТ мають, по-перше ,сплатити реєстраційний збір у розмірі десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; по-друге, подати наступні документи:

- заповнена реєстраційна картка;

- копія рішення засновників або уповноваже-ного ними органу про створення товариства;

- два екземпляри статуту;

- документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи;

- у випадку проведення резервування найменування юридичної особи надається також довідка з Єдиного державного реєстру про резервування найменування;

- у передбачених законом випадках надається також копія рішення органів Антимонопольного комітету України або Кабінету Міністрів України про надання дозволу на узгоджені дії або на концентрацію суб'єктів господарювання (статті 5-7, 10, 22-33 Закону України „Про захист економічної конкуренції”);

- документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) внеску (внесків) у статутний фонд АТ в розмірі, передбаченому законом;

- звіт про проведення підписки на акції, засвідчений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.

- у випадку державної реєстрації АТ, засновником (засновниками) якого є іноземна юридична особа додатково надається документ про підтвердження реєстрації цієї особи в країні її місцезнаходження, зокрема, виписка з торговельного, банківського або судового реєстру;

- при особистій подачі документів для державної реєстрації засновником або уповноваженою ним особою пред'являються паспорт і документ, що засвідчує їх повноваження.

Державному реєстраторові забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Строк державної реєстрації юридичної особи не повинний перевищувати три робочі дні з дати надходження документів для проведення дер-жавної реєстрації юридичної особи.

Оформлення і видача свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, що разом з одним екземпляром оригіналу установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи повинне бути видано (надіслане рекомендованим листом) засновникові або уповноваженій ним особі не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи.

Державний реєстратор може відмовити в проведенні реєстрації виключно з підстав визначених статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

5. Ліквідація акціонерного товариства

Юридична особа припиняє своє існування в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Серед існуючих на даний момент форм власності юридичних осіб більш тривалою та складною є ліквідація саме акціонерних товариств, оскільки окрім загальних, передбачених законодавством для всіх юридичних осіб етапів їх ліквідації, ліквідація акціонерного товариства передбачає ще й скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій.

Законодавство виділяє такі види ліквідації, як:

- ліквідація за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) АТ або уповноваженим ними органом;

- ліквідація за судовим рішенням;

- ліквідація за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Найпоширенішою підставою ліквідації АТ є рішення акціонерів, тому зупинюсь більш докладно саме на ній.

Згідно із Законом України «Про господарські товариства» та ЦК України, прийняття рішення про ліквідацію АТ відноситься до виключної компетенції його вищого органу - Загальних зборів акціонерів.

На Зборах акціонерами приймається рішення щодо ліквідації АТ та створення комісії з припинення АТ , яка і проводить ліквідацію АТ, встановлюються строки припинення тощо.

Від дня призначення ліквідаційної комісії (далі - комісії) до неї переходять повноваження по управлінню справами товариства. Виконання функцій комісії може бути покладено на орган управління юридичною особою. Комісія у триденний строк із моменту її призначення повинна опублікувати інформацію товариства в одному з офіційних органів преси із зазначенням строку подачі заяв кредиторами своїх претензій. Згідно положень ЦК (ч. 4 ст. 105) цей строк не може становити менше двох місяців від дня публікації повідомлення про припинення ЮО.

Комісія або уповноважена нею особа звертається до Державного реєстратора з відповідними документами:

- нотаріально посвідченою копією рішення Зборів щодо ліквідації ВАТ;

- документом, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття Зборами рішення щодо ліквідації АТ у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Протягом десяти робочих днів із моменту внесення запису до ЄДРПОУ щодо ліквідації АТ Державний реєстратор публікує повідомлення про прийняття Зборами рішення щодо ліквідації АТ. Із моменту опублікування вищезазначеного повідомлення розпочинається строк для звернення зі своїми вимогами кредиторів.

Згідно з вимогами ст. 111 ЦК України комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс складається з урахуванням даних про майно АТ, отриманих після проведеної комісією інвентаризації та оцінки майна АТ.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Після закінчення передбаченого та встановленого Зборами строку для заявлення вимог кредиторів, коли вже буде отримано інформацію від ДПІ та фондів соціального страхування щодо наявності заборгованості АТ перед відповідними бюджетами, комісія повинна скликати Збори з метою затвердження проміжного ліквідаційного балансу АТ.

Виплата грошових сум кредиторам АТ провадиться у порядку черговості, встановленої ст. 112 ЦК, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, згідно із даними проведеної комісією інвентаризації та оцінки майна ВАТ, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу:

- у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

- у другу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

- у третю задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

- у четверту задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

Після остаточного завершення розрахунків із дебіторами/кредиторами, комісія повинна скликати Збори з метою затвердження ліквідаційного балансу, який в ідеальному випадку повинен бути нульовим, та Звіту комісії. Тобто, знову ж таки, у відповідності до ст. 43 Закону України «Про господарські товариства» після розрахунків із дебіторами/кредиторами комісія скликає Збори, на яких акціонерами затверджується ліквідаційний баланс і звіт комісії.

Необхідно зазначити, що достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), за винятком товариств із річним господарським оборотом меншим за двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів.

Особливість ліквідації АТ: при ліквідації необхідно спочатку зупинити обіг акцій відповідного АТ, а в подальшому повністю його припинити.

Зупинення обігу акцій, а також скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій у зв'язку з ліквідацією АТ передбачено Порядком скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 222 від 30 грудня 1998?р. (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 липня 2005 р.).

У відповідності до вищезазначеного Порядку протягом семи робочих днів після прийняття рішення про ліквідацію комісія повинна подати до реєструвального органу (Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або її територіальних органів у відповідності до їх розмежованих повноважень) такі документи:

а) заяву про зупинення обігу акцій;

б) рішення зборів акціонерів АТ про ліквідацію і призначення комісії, оформлене відповідним протоколом, який повинен бути пронумерований, прошнурований та засвідчений підписами голови та секретаря зборів;

в) довідку, засвідчену підписами голови і секретаря зборів, голови комісії та печаткою АТ, яка має містити відомості про:

- загальну кількість акціонерів на дату проведення загальних зборів;

- кількість та відсоток голосів акціонерів, що беруть участь у загальних зборах;

- найменування емітента та його місцезнаходження, ідентифікаційний код;

- розмір статутного фонду;

- мету і предмет діяльності;

- розміщення раніше випущених в обіг цінних паперів (перелік і результати попередніх випусків цінних паперів із зазначенням свідоцтв про реєстрацію випусків цінних паперів та органів, що видали відповідні свідоцтва (із зазначенням за кожним випуском кількості іменних акцій, простих та привілейованих акцій, процентних та безпроцентних облігацій, номінальної вартості та загальної суми випуску, форми випуску));

- кількість і відсоток голосів акціонерів, що приймають рішення про ліквідацію;

- порядок голосування;

г) довідку, засвідчену підписами та печаткою реєстратора, про передачу йому реєстру власників іменних цінних паперів (при документарній формі) або депозитарію, з яким укладено договір про обслуговування випуску цінних паперів (при бездокументарній формі), із зазначенням ідентифікаційного коду АТ і його місцезнаходження. Довідка також повинна містити дані щодо наявності державної частки у статутному фонді емітента на дату прийняття рішення про ліквідацію. У разі самостійного ведення реєстру емітентом надається копія ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів;

д) копію опублікованого згідно з вимогами ст. 43 Закону «Про господарські товариства» повідомлення про проведення Зборів, на яких прийнято рішення про ліквідацію, та довідку, яка свідчить про персональне повідомлення акціонерів про проведення цих Зборів (згідно з порядком, установленим у статуті АТ), що засвідчуються підписом голови комісії та печаткою товариства.

Протягом п'ятнадцяти робочих днів від дати надходження до реєструвального органу вищезазначених документів уповноважена особа реєструвального органу видає розпорядження про зупинення обігу акцій.

Упродовж трьох робочих днів від дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій реєструвальний орган направляє його емітенту та реєстроутримувачу (при документарній формі випуску акцій) або депозитарію (при бездокументарній формі випуску акцій), який обслуговує акції цього емітента. Реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом п'ятнадцяти календарних днів від дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій.

Починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено, забороняється.

Слід зазначити, що дата опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу є датою закриття реєстру (при документарній формі випуску акцій) або датою, на яку складається зведений обліковий реєстр і здійснюється операція обмеження в обігу акцій (при бездокументарній формі випуску акцій).

Останніми діями по ліквідації АТ є скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій.

Протягом семи робочих днів від дати затвердження звіту комісії та ліквідаційного балансу у відповідності до Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 222 від 30 грудня 1998?р., із метою скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, комісія подає до реєструвального органу такі документи:

а) заяву про скасування реєстрації випуску акцій;

б)рішення Зборів акціонерів про затвердження звіту комісії та ліквідаційного балансу ВАТ, оформлене протоколом, який повинен бути пронумерований, прошнурований та засвідчений підписами голови та секретаря Зборів;

в) довідку, засвідчену підписами голови і секретаря Зборів, голови комісії та печаткою АТ, яка має містити відомості про: загальну кількість акціонерів на дату проведення Зборів; кількість і відсоток голосів акціонерів, що беруть участь у Зборах; найменування АТ, його місцезнаходження, ідентифікаційний код; розмір статутного фонду; кількість і відсоток голосів акціонерів, що приймають рішення про затвердження звіту комісії та ліквідаційного балансу АТ; порядок голосування;

г) копію повідомлення (оголошення) про прийняття рішення щодо ліквідації АТ, опублікованого в друкованих засобах масової інформації відповідно до вимог статті 105 ЦК, ст. 59 ГК, ст. 20 Закону України «Про господарські товариства»;

д) копії звіту комісії та ліквідаційного балансу АТ, засвідчені підписом голови комісії та печаткою товариства;

е) копію опублікованого згідно з вимогами ст. 43 Закону про госптовариства повідомлення про проведення Зборів, на яких прийнято рішення про затвердження звіту комісії та ліквідаційного балансу АТ, і довідку, яка свідчить про персональне повідомлення акціонерів про проведення цих Зборів (згідно з порядком, установленим у статуті АТ. Якщо Статутом порядок персонального повідомлення акціонерів не передбачений, можна надсилати акціонерам згідно з реєстром лист про проведення Зборів цінним листом із рекомендованим повідомленням), що засвідчуються підписом голови комісії та печаткою АТ;

ж) довідку, засвідчену підписами та печаткою реєстратора, про передачу йому реєстру власників іменних цінних паперів (при документарній формі) або депозитарію, з яким укладено договір про обслуговування випуску цінних паперів (при бездокументарній формі), із зазначенням ідентифікаційного коду АТ та його місцезнаходження;

з) оригінали свідоцтв про реєстрацію випуску акцій.

Протягом п'ятнадцяти робочих днів від дати надходження до реєструвального органу вищезазначених документів, уповноважена особа реєструвального органу видає розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій. Це розпорядження протягом трьох робочих днів від дати видання направляється емітенту та реєстроутримувачу (при документарній формі випуску акцій) або депозитарію (при бездокументарній формі випуску акцій), який обслуговує акції емітента.

Отримавши зазначене розпорядження, реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про скасування реєстрації випуску акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом п'ятнадцяти календарних днів від дати видання розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій.

На підставі розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій реєструвальним органом вносяться відповідні зміни до загального реєстру випуску цінних паперів, а також здійснюється анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій.

Паралельно із процедурою скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, комісія займається проведення державної реєстрації ліквідації. У відповідності до ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію» Державному реєстратору комісією подаються такі документи:

- заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації припинення АТ у зв'язку з ліквідацією;

- оригінал свідоцтва про державну реєстрацію АТ;

- оригінал установчих документів АТ;

- акт ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, затверджений рішенням Зборів. При цьому слід зауважити, що підписи на ліквідаційному балансі повинні бути нотаріально посвідчені;

- довідка ДПІ про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах);

- довідка відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості;

- довідка відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості;

-довідка архівної установи про прийняття документів, які, відповідно до закону, підлягають довгостроковому зберіганню;

- висновок аудитора щодо достовірності та повноти ліквідаційного балансу.

Якщо документи для проведення державної реєстрації ліквідації АТ подаються представниками комісії або уповноваженою нею особою особисто, до ОДР, державного реєстратора ОДР додатково пред'являються паспорт та документ, що підтверджує його повноваження.

Документи, які подано для проведення державної реєстрації ліквідації АТ, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом) представникам комісії або уповноваженій нею особі з відміткою про дату надходження документів.

Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подано для проведення державної реєстрації припинення АТ у результаті її ліквідації, якщо:

- документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації;

- документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою та другою статті 8 Закону про держреєстрацію: повинні бути викладені державною мовою; реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Якщо документи надсилаються державному реєстратору рекомендованим листом, підпис заявника на реєстраційній картці повинен бути нотаріально посвідчений;

- підписи на ліквідаційному балансі нотаріально не посвідчені;

- документи подані не у повному обсязі;

- документи подані раніше закінчення процедури ліквідації, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців від дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації

Про залишення документів, які подано для проведення державної реєстрації ліквідації ВАТ, без розгляду представникам комісії або уповноваженій нею особі не пізніше наступного робочого дня від дати їх надходження державним реєстратором видаються (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів без розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації ліквідації ВАТ, відповідно до опису.

Слід зауважити, що залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації ліквідації АТ, без розгляду не перешкоджає комісії або уповноваженій нею особі повторному зверненню до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих документів без розгляду.

За відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації ліквідації АТ, без розгляду державний реєстратор повинен внести до ЄДР запис про проведення державної реєстрації ліквідації ВАТ. Дата внесення запису до ЄДРПОУ про проведення державної реєстрації ліквідації ВАТ є датою державної реєстрації припинення, ліквідації ВАТ.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації ліквідації ВАТ повинен видати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) представникам комісії або уповноваженій нею особі один примірник оригіналу установчих документів і свідоцтво про державну реєстрацію ВАТ, які мають спеціальну відмітку про державну реєстрацію ліквідації ВАТ. Така відмітка робиться державним реєстратором також на примірнику оригіналу установчих документів ВАТ, який залишається у реєстраційній справі.

Слід зазначити, що державний реєстратор у день державної реєстрації ліквідації АТ відповідно до Закону про держреєстрацію зобов'язаний надіслати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації припинення АТ із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до ЄДР та відомості реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення ВАТ, що є підставою для зняття юридичної особи з обліку в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування.

Список використаних джерел

1. Вінник О. Господарські товариства і виробничі кооперативи. Правове становище. -- С. 84-85.

2. ВінникО.М.,ЩербинаВ.С. Акціонерне право. Навчальний посібник. -- К.: Атіка, 2000. - С. 166-169.

3. Кибенко Е.Р. Корпоративное право Украины. Учебное пособие. -- X.: ЭСПАДА, 2001. -- С. 198--202; Вінник О. Господарські товариства і виробничі кооперативи. Правове становище. -- К.: Знання, 1998. -- С. 83--84.

4. Ливинець В. Правове регулювання діяльності акціонерних товариств: Дис... кандидата юридичних наук. -- Донецьк, 2000. -- С. 114.

5. Право собственности в Украине / Под. ред. Я.Н.Шевченко. -- К.: Блиц-Информ, 1996. -- С. 93.

6. Пятков Д. Управление акционерным обществом, все акции которого принадлежат одному лицу // Хозяйство и право. -- 2000. -- № 1. -- С. 85--86.

7. Спасибо -- Фатеева И.В. Акционерные общества: корпоративные правоотношения. -- X.: Право, 1998. -- С. 76--81.

8. Юридична енциклопедія. Том 1. -- К., 1998. -- С. 91.