Судова система Франції

Реферат:

Судова система Франції

План

Вступ

1. Судова система Франції

Висновок

Література

Вступ

Основи судової системи були закладені в 1958 р. при встановленні режиму П'ятої республіки, коли уряд на основі перехідних положень (ст. 91 конституції) провів лаву реформ в області судоустрою і судочинства. Французьке правосуддя ґрунтується на декількох принципах: колегіальність (з деякими виключеннями) - рішення ухвалюється декількома суддями; професіоналізм (за деякими виключеннями, зокрема, коли беруть участь присяжні); незалежність, яка забезпечується лавою гарантій (незамінність не поширюється на магістратів адміністративної юстиції). Закон 1977 р. встановив принцип безкоштовності правосуддя; витрати при його здійсненні покладаються на державу при розгляді цивільних і адміністративних справ. Це правило не поширюється на кримінальну юстицію: вважається за нормальний, що при її здійсненні засуджена особа несе витрати відносно заподіяного збитку суспільству і окремим особам. Ще один принцип - рівність перед правосуддям і нейтральність суддів, публічний розгляд справи (за деякими виключеннями) і можливість подвійного розгляду справи, тобто в першій і апеляційній інстанціях, за деякими виключеннями (по малозначній провині, по позовах з сумою менше 7 тис. франків). Завжди є можливість касаційного оскарження.

1. Судова система Франції

За спільним правилом (за винятком судів присяжних) кримінальні і цивільні суди знаходяться в одній судовій установі. Судова система Франції багатоступінчаста, і її можна розділити на дві гілки - власне судову систему і систему адміністративних судів. Крім того, є суди із спеціальним призначенням. Нижчий ступінь в системі судів спільній юрисдикції займають трибунали малої інстанції. Їх, як мінімум, один в кожному головному місті департаменту, в крупних судових округах і інколи в крупних кантонах (тобто в територіальній одиниці більш високого рівня, ніж комуна, але|та| що в даний час не має своїх виборних органів). Хоча поділа в цьому трибуналі розглядуються единолично суддею, але в суді полягає декілька магістратів. Магістратами в цьому суді є судді трибуналу великої інстанції, що відряджаються на три роки (можливе продовження терміну). Трибунал малої інстанції розглядує всі цивільні справи з сумою позову, що не перевищує 20 тис. франків, причому в цьому випадку відсутня можливість апеляційного оскарження по позовах до 7 тис. франків. При розгляді кримінальних справ цей суд називається трибуналом поліції. Він правомочний розглядувати порушення, за які можливе позбавлення волі до двох місяців і(або) штрафу нижче 6 тис. франків. В деяких випадках цей трибунал може виконувати лаву нотаріальних дій, опечатувати майно, видавати документи про громадянство і ін.

Трибунал великої інстанції доводиться один на департамент, але у великих департаментах є по декілька таких трибуналів (всього 181). Ці трибунали діляться на палати (як мінімум по цивільних справах і виправний суд). Трибунал розглядує цивільні справи, позови про власність, поділа про розлучення, спори про громадянство і ін. Як правило, він засідає у складі трьох суддів, але по лаві справ може засідати і у складі одного судді (у справах неповнолітніх, що розглядує цивільні і кримінальні справи відносно цих осіб). При трибуналах великої інстанції діють слідчі судді, що призначаються на три роки з можливістю повторних призначень. У деяких таких трибуналах може бути по декілька слідчих суддів (70 - в Парижі). По незначних справах розслідування проводиться поліцією. Коли трибунал великої інстанції засідає як виправний суд, то він діє в колегіальному складі, хоча по деяких справах може засідати і у складі одного судді

У Франції існує 34 апеляційних судна, в юрисдикцію яких входить від 2 до 4 департаментів. Склад таких судів різний: у Парижі такий суд має 25 палат, а чотири суди - тільки одну, яка міняє назву залежно від характеру даної справи. Апеляційний суд завжди виносить свої ухвали колегіально, i ражданско-правовая частка апеляційного суду включає щонайменше дві палати - по цивільних і по соціальних справах. Часто є палата по торгівельних справах. У складі такого суду є звинувачувальна палата - по цивільних і по соціальних справах. Часто є палата по торгівельних справах. У складі такого суду є звинувачувальна палата - однією з її функцій є функція дисциплінарного суду відносно офіцерів судової поліції (офіцерів МВС і військової жандармерії і ін.). У цьому суді також діє палата у справах неповнолітніх. Незалежно від апеляційного суду в кожному департаменті є суд присяжних; є суд присяжних і у справах неповнолітніх; оскарження вирішень цих судів проводиться до Касаційного суду. Склад суду присяжних - три члени, а їх голова обов'язково є членом апеляційного суду. До складу суду входить 9 присяжних, підбираних по списках виборців. Суд діє в сесійному ладі. Перед відкриттям сесії перший голова суду шляхом жеребкування підбирає 35 присяжних і 10 їх заступників; з цих осіб формується колегія присяжних. Виконання обов'язку присяжного обов'язкове під загрозою штрафу.

У Франції діє значне число судових органів спеціального призначення: торгівельні суди, що формуються комерсантами за допомогою двоступеневих виборів, ради прю-домов (всього в країні 281). Кожну раду включає 5 секцій, що розглядують поділа в торгівельній сфері, промышлености, сільському господарстві, у сфері обслуговування. Ради, що включають на паритетних початках представників найнятих робітників і підприємців, розглядують справи, що стосуються трудових угод. Крім того, існують 409 судів по орендних справах, що фундирувалися на паритетній основі і розглядують спори між орендодавцями і орендарями.

Військові суди - виправний трибунал і суд присяжних - розглядують справи відповідно до Кодексу військової юстиції. У військовий час, а також під час облогового або надзвичайного положення діють територіальні трибунали озброєних сил і вищий трибунал озброєних сил.

Висновок

На вершині судової ієрархії знаходиться Касаційний суд. Він є касаційною інстанцією і має дуже складну структуру. У його склад входять п'ять палат по цивільних і одна - по кримінальних справах. Деякі справи рассматривают в змішаному складі (не менше трьох палат), коли справа зачіпає компетенцію декількох палат з метою уникнути створення суперечностей усередині самого суду. Пленарне засідання Касаційного суду під керівництвом його першого голови або старшого за віком голови палати правомочно виносити ухвали по скаргах після касаційного розгляду, а в деяких випадках і при першому касаційному розгляді.

У Франції як окрема існує гілка адміністративної юстиції, очолювана Державною радою;

у неї входять адміністративні і апеляційні адміністративні суди. Перших в країні налічується 25.

Прокуратура представлена прокурорами при судах на різних рівнях. Нижчий рівень - прокурор при суді великої інстанції, потім - генеральний прокурор із заступниками при апеляційному суді. Прокуратура при Касаційному суді включає генерального прокурора, його першого заступника і заступників. Всі прокурори підкоряються міністрові юстиції. Вони представляють в судах одну із сторін процесу - держава і підтримують звинувачення.

Література

1.Іноземне конституційне право/Черінь редакцією І67 проф. В.В. Маклакова. - М.: Юріст', 1996. - 512 з.