Особливості договору будівельного підряду. Особливості договору перевезення пасажирів
Договор будівельного підряду. Нове будівництво. Проектно-кошторисна документація. Відповідальність підрядника і замовника за договором будівельного підряду. Поняття та особливості договору перевезення пасажирів. Претензії та позови по перевезеннях.
Рубрика | Государство и право |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 01.02.2009 |
Размер файла | 38,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
9
Зміст
Вступ
1. Поняття договору будівельного підряду
2. Проектно-кошторисна документація
3. Відповідальність підрядника і замовника за договором будівельного підряду
4. Поняття та особливості договору перевезення пасажирів
5. Претензії та позови по перевезеннях
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
З давніх часів і по наш час велике значення в нашому житті відіграють договори. Кожному з нас неодноразово доводилось укладати договір навіть найпростіший. Він є однією із найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань. Як юридичний факт договір належить до числа правомірних дій, що вчиняється з волі його учасників і спрямовується на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав або обов'язків. Проте роль договору не обмежується тільки тим, що він впливає на динаміку цивільних правовідносин (породжує, змінює або припиняє їх). Відповідно до вимог Цивільного кодексу України, звичаїв ділового обігу, вимог розумності та справедливості договір також визначає зміст конкретних прав та обов'язків учасників договірного зобов'язання. В цьому розумінні договір є засобом регулювання поведінки цивільних правовідносин. У сучасних умовах зростає роль договору як універсальної та найбільш доцільної форми опосередкування товарно-грошових відносин.
Розглядаючи дану тему я використав такі різновиди договорів як договір будівельного підряду і договір перевезення пасажирів.
Щодо договору будівельного підряду цей договір укладається на здійснення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічне переоснащення) підприємств, будівель, споруд, виконання монтажних, проектно-налагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних із місцезнаходженням об'єкта. Тобто предметом договору є побудований відповідно до затвердженої документації об'єкт, зданий комісії замовника і підготовлених до експлуатації.
Характерною ознакою договірних зв'язків з будівельного підряду є система генерального підряду: замовник укладає договір з однією підрядною будівельною організацією - генеральним підрядником, який для виконання окремих комплексів робіт має право залучити інші спеціалізовані організації на підставі договорів субпідряду, тобто як субпідрядники.
За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - за його провезення (ч.2 ст. 358 ЦК України).
Перевезення пасажирів здійснюється залізничним, річковим, морським, повітряним та автомобільним транспортом, а в містах - метрополітеном, трамваями і тролейбусами. Існують автомобільні приміські, міжміські автобусні, а також перевезення маршрутними та вантажопасажирськими таксомоторами. Перевезення за плату пасажирів та їхніх речей громадянами, які здійснюють їх епізодично, регулюються нормами про договір підряду, а не правилами транспортного законодавства.
Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею квитка і багажної квитанції, форми яких установлені транспортними кодексами (статутами). Перевізник зобов'язаний доставити пасажира до місця призначення.
1. Поняття договору будівельного підряду
Будівництво - це процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об'єктів виробничого і невиробничого призначення пускових комплексів. Серед способів будівництва таких, як: підрядний, господарський та змішаний, основним є підрядний , при якому будівельні роботи, по-перше, проводяться спеціалізованими професійними організаціями, наслідок чого є скорочення строків будівництва; по-друге, цей спосіб має раціональну систему побудови відносин між замовником і підрядником, які пов'язані один з одним, починаючи з першої до останньої стадії - здачі об'єкта будівництва.
Регулюванню підрядних відносин в будівництві присвячена глава 61 ЦК (ст. 875-886) «Будівельний підряд».
Виходячи з того, що усі види підрядних договорів мають єдиний уніфікований режим правового регулювання, до будівельного підряду застосовуються загальні норми ЦК про підряд, якщо спеціальні норми немістять особливостей стосовно того чи іншого положення, зокрема це стосується положень про структуру договірних зв'язків (ст.838 ЦК), ощадливості підрядника (ст. 845 ЦК), зобов'язань сторін стосовно інформації (ст. 862ЦК) тощо.
Будівельний підрядяд, крім родових ознак договору підряду, має свої кваліфікаційні ознаки: специфічний предмет - будівельні роботи; характер здійснення цих робіт, які нерозривно пов'язані з місцезнаходженням об'єкта (ч. ст. 875 ЦК); організацію виконання будівельних робіт, що дає можливість розглядати його як самостійний об'єкт договору підряду.
Норми, що регулюють відносини будівельного підряду, містяться в нормативно-правових актах, які утворюють законодавство в галузі будівництва, що за своєю суттю є комплексним, включаючи не тільки норми цивільного права, а й адміністративного, земельного, фінансового тощо.
В умовах ринкової економіки будівельне законодавство суттєво оновилося, хоча цей процес триватиме й надалі. До нормативно-правових актів в галузі будівництва належать Закони України “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 р. № 1560-XII Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 47. - Ст. 646., ”Про основи містобудування” від 16 листопада 1992 р. № 2780-XII Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 52. - Ст .686., “Про архітектурну діяльність” від 20 травня 1999р. № 687-XIV Відомості Верховної Ради України. - 1999.- №31.- Ст. 246., “Про нерухомості. Однак, на відміну від ЦК 1963 р., ЦК не передбачає самостійне регулювання регулювання договору підряду на капітальне будівництво, оскільки підрядні договори мають єдиний уніфікований режим правового.
За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується здобувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно- кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи і оплатити їх.Договір будівельного підряду укладається на проаедення нового закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22 лютого 2000 р. № 1490-III Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 20. - Ст. 148., “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (коптркту) при виконанні робіт на будівництві об'єктів” від 6 квітня 2000 р. №1641-III Відомості Верховної Ради України. - 2000. - №27. - Ст. 212.; Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. ЗП України. -1993. - №9. -Ст. 179., Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. Урядовий кур'єр. - 2002. - № 96. - 29 трав..
Порядок здійснення контролю за дотриманням сторонами зобов'язань за договором підряду про виконання робіт на будівництво об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 р. № 609 Урядовий кур'єр. - 2004. - № 101. -2 черв., Порядок державного фінансування капітального будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001р. № 1764 Офіційний вісник. - 2001. - № 52. - Ст. 2374. , тощо Цивільне право України: Підручник: У 2т.\ Борисова В.І. (кер. Авт. Кол.), Борисов Л. М., Жилінкова І,В, та ін.; За заг. Ред. В.І. Борисової, І.В. Спосибо-Фаттївої, В.Л. Яроцького. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - Т.2.- 552 с.с. .Відносини, що складаються в процесі капітального будівництва, мають специфічний механізм правового регулювання обумовлений насамперед особливостями капітального будівництва, як діяльності, спрямованої на створення нових і реконструкцію старих основних фондів виробничого і невиробничого призначення. Роботи, що виконуються на підставі договору підряду на капітальне будівництво, як правило, характеризуються тривалістю виробничого циклу, значними витратами і ведуть до створення або відновлення об'єктів будівництва, капітального ремонту, реконстрекції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та їнших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення ЦК України, якщо інше не встановлено законом .
Стаття 875 ЦК України суттєво відрізняється від анологічної норми яка була закріплена в ст. 353 ЦК 1963 р. В умовах адміністративно-командної системи економіки договір підряду на капітальне будівнийтво був винятково плановим і цивільне законодавство обмежувало коло суб'єктів договірних відносин у будівництві тільки юридичними особами. Зміни що відбулися соціально-економічному ладі країни, внесли істотні корективи у взаємини між замовниками споруджуваних об'єктів і підрядниками, що виконують відповідні роботи. У силу цих обставин договір підряду у даний час може бути і плановим, якщо об'єкт споруджується за рахунок державних інвестицій, і таким, який укладається винятково на підставі вільного волевиявлення сторін.
Головними учасниками підрядного контракту є замовник і підрядник. Якщо ці сторони виступають єдиними учасниками контракту, останняй має двосторонній характер. Якщо крім замовника і підрядника у контракті беруть участь інші учасники будівництва (проектні організації, постачальники устаткування, субпідрядники тощо),контракт є багатобічним.
При укладені двостороніх традиційних підрядних контрактів підрядник відповідає за виконання робіт, передбачених проектом будівництва, і введення об'єкта в експлуатацію. При укладені багатобічних контрактів окремі зобов'язання підрядника передаються іншим учасникам.
Як замовник може виступати інвестор на підставі його доручення інші фізичні чи юридичні особи. Замовник за умовами контракту є покупцем продукції, виробленої підрядиком, контрулює перебіг її створення, може виступати співвиконавцем контракту, виконуючи ряд виробничих функцій. Якщо замовник і інвестор є різними особами, функції посередника доручаються посередницьким, управлінським, консалтинговим і іншим подібним структурам. У такому випадку між інвестором і замовником повинне проводитись чітке розмежування повноважень. Замовник може передати частину своїх функцій за контрактом іншій особі, що діє від імені замовника і представляє цього інтереси у взаєминах з підрядником.
Підрядником можуть бути будівельно-монтажні, будівельні, проектно-будівельні й інші організації і підприємства, незалежно від форм власності, а також фізичні особи або організації посередників, що приймають на себе функції по координації робіт, які зареєстровані і отримали ліцензію на будівельну діяльність у встановленому законом порядку. Перелік видів будівельної діяльності (будівельно0моптажних, проектних робіт, інженерних досліджень, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій) установлено спеціальними нормами.
Організація-підрядник має право на договірних засадах доручати виконання окремих робіт іншим спеціалізованим організаціям. Останні називаються субпідрядними організаціями. У таких випадках підрядна організація, що уклала з замовником договір на будівництво всього об'єкта, виступає як генеральний підрядник. Взаємовідносини організацій - генеральних підрядників (генпідрядників) з субпідрядними організаціями (субпідрядниками), їхні права, обов'язки і відповідальність при укладені і виконанні контрактів субпідряду на виконання окремих видів робіт для забезпечення введення в дію виробничих потужностей і споруд, а також житлових будинків та інших об'єктів соціального призначення можуть бути врегульовані відповідно до Положення про взаємовідносини організацій -генеральних підрядників з субпідрядними організаціями, затвердженого Науково-технічною радою Державного комітету України у справах містобудування і архітектури 14.12. 1994 р., яке має рекомендаційний характер.
Предметом договору будівельного підряду є проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд та інших робіт, нерозривно пов'язаних із місцезнаходженням об'єкта.
Нове будівництво (новобудова) - це будівництво підприємств, будівель і споруд яке здійснюється на нових майданчиках на підстві новозатвердженої проектно-кошторисної документації. Розширення - це здійснення за новим проектом других і наступних черг діючих підприємств, додаткових виробничих комплексів і виробів, а також нових або розширення нових цехів. Реконструкція (технічне переоснащення) - проведення відповідно до плану технічного розвитку об'єднань (підприємств) комплексу заходів ( без розширення робочих площ) щодо підвищення технічного рівня окремих дільниць виробництва, агрегатів, установок шляхом запровадження нової техніки, технології, заміни установлення тощо.
Крім перерахованих у ст. 875 зобов'язань, на замовника договором можуть покладатися: забезпечення підрядника на будівельному майданчику телефонними і телексними лініями; при спорудженні, капітальному ремонті, реконструкції об'єкта на території діючого підприємства - забезпечення доступу працівникам будівельної організації на будівельний майданчик протягом строку дії договору; забеспеченням житлом працівників (при наявності можливостей), послугами їдальні, буфетів, лазні, лікувальних закладів, а також сприяння організації відпочинку. У випадку неможливості тимчасово передати житло для розселення працівників будівельних організацій при віддаленості місць масового розселення працівників і неможливості доставки їх до місця роботи через відсутність міського транспорту, замовник оплачує відповідно до договору витрати по доставці працівників до місця роботи і назад - до місця проживання. В окремих випадках замовник надає підрядчику кваліфікований робочий персонал. Однак у будь-якому разі ці додаткові умови повинні бути оформленні у відповідній формі та включені до договору підряду. Обумовлюючи в договорі додаткові зобов'язання замовника, сторони повинні погоджувати порядок розрахунків за такі послуги.
15. 12 1993 р. Науково-технічна рада Міністерства України в справах будівництва та архітектури розробила Положення “Про підрядні контракти в будівництві”, яке розроблено з урахуванням вітчизняного і закордонного досвіду й особливостей ринкових відносин у цій галузі. Воно має рекомендаційний характер, але оскільки воно детально регламентує відносини підряду в будівництві доцільність його врахування під час укладення договору не викликає сумнівів.
Право власності на об'єкт будівництва (ст. 876 ЦК України). Власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник. Відповідно до ч. 3 ст. 875 ЦК України до договору будівельного підряду застосовуються положення ЦК, якщо інше не встановлено законом. ЦК також передбачає, що за договором підряду підрядчик зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст. 839 ЦК). Відповідно і ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здочі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторна, яка надала матеріал (ст. 842ЦК). Тому цілком логічним є визнання власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здач замовникові підрядника [4].
2. Проектно-кошторисна документація
Відповідно до ст. 877 ЦК України визначає, що підрядник зобов'язаний здійснювати роботи з будівництва об'єкта відповідно до технічної документації, яка визначає обсяг, зміст роботи, та кошторису, що є важливим економічним документом будівництва, визначає ціну об'єкта, враховуючи не тільки вартість роботи, але й вартість устаткування, матеріалів та інших витрат. Технічна документація і кошторис повинні відповідати вимогам нормативних документів, що регулюють будівництво, і договори будівельного підряду, що укладаються. У договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають залежно від складності об'єкта стадійність і склад проектної документації. Для складних об'єктів, як правило, застосовується двостадійне проектування - технічний прокат і робоча документація. Замовник (залежно від джерела фінансування) повинен затвердити або схвалити обґрунтування інвестицій у будівництво підприємств, будинків, споруд. Розробка ТЕО (техніко-економічного) будівництва, виконується найчастіше організацією, що проектує будівництво, і є підставою для складання робочої документації, що залежно від умов договору готується однією із сторін договору, але в інших випадках підлягає узгодженню з замовником; при покладанні проектування на підрядника замовник в обумовлений договором строк повинен передати вихідні дані для проектування, вихідні дані по устаткуванню, завдання на проектування, рішення про узгодження місця розташування об'єкта, технічні умови на підключення об'єкта до мереж і комунікацій та інші дані, необхідні для розроблення проектної документації.
При укладенні традиційних двосторонніх контрактів відповідальність за забезпечення проектною документацією, в основному, несе замовник, який видає вихідні дані для розроблення документації; укладає контракти на виконання проектно-дослідницьких, конструкторських, науково-дослідних, консалтингових послуг; погоджує з проектною організацією графік розробки документів; організує у встановленому порядку узгодження і затвердження документації для провадження робіт. При виконанні зобов'язань підрядника соціальною посередницькою (управлінською, консалтинговою) організацією вона може відмовити за підготовку проектної документації, забезпечити управління будівництвом об'єкта, координацію діяльності безпосередніх виконавців.
Розроблення такої документації здійснюється на підставі договору підряду на проектні, пошукові, дослідно-конструкторські, науково-дослідні та технічні роботи.
Якщо під час виконання робіт підрядник виявив невраховані технічною документацією роботи, він передає замовнику повідомлення у письмовій формі у встановлений договором строк. У договорі сторони можуть передбачити умови, за яких у випадку неотримання відповіді у встановлений строк від замовника ( у випадках, коли додаткові роботи неминучі з погляду строку чи якості будівництва) підрядник виконує роботи, вважаючи, що мовчання замовника є його згодою з необхідністю виконання робіт, не передбачених технічною документацією.
Підтвердження виконання підрядником вимог про повідомлення замовника у разі необхідності виконати додаткові роботи є письмовий документ за умови, що цей документ отриманий представником замовника у встановлений строк. Збитки відшкодовує замовник тільки у випадках, коли доведено факт повідомлення замовника про необхідність вирішити питання про даткові роботи. При виконанні робіт відповідно до технічної документації, погодженої з замовником, але не врахованих кошторисом, підрядник виконує їх, повідомляючи про факт замовнику, і замовник робить їхню оплату.
Технічна документація і кошторис повинні відповідати вимогам нормативних документів, що регулюють будівництво, і договори будівельного підряду , який укладається. У систему нормативних документів входять Закони України “Про основи містобудування”, “Про архітектурну діяльність”, Указ Президента України “Про пріоритетні завдання у сфері містобудування”, постанови Кабінету Міністрів в галузі містобудування житлово-комунального господарства, нормативні акти Державні будівельні норми України (ДБН), які затвердженні Держбудом України, збірники норм по проектуванню, будівельні норми, які затверджені в межах їхньої компетенції місцевими органами управління ( так, наприклад, рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 192 від 18.04. 2000 р. було затверджено Положенням про порядок реконструкції вбудованих, вбудовано-прибудованих і прибудованих приміщень в м. Одесі, яке є частиною комплексу місцевих містобудівних нормативів м. Одеси і розроблено відповідно до вимог Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Правил забудови м. Одеси, затверджених рішенням міської ради №443-XXIII від 09.12.1999 р.) та інші.
Внесення змін до проектно-кошторисної документації (ст.878 ЦК України). Замовник має право в процесі розроблення проектної документації без узгодження з іншою стороною внести зміни в проекті рішення. Однак, якщо ці зміни обумовлюють подовження строків виконання робіт, замовник зобов'язаний продовжити і строк контракту. Замовник також має право на внесення в процесі будівництва змін і доповнень в проектну документацію.
Узгодження змін у виготовленій технічній документації повинне здійснюватися на письмі. У випадку забезпечення технічною і кошторисною документацією об'єкта будівництва підрядником зміна може мати місце тільки після узгодження з замовником (інвестором) у строк, обумовлений договором будівельного підряду. При зміні проектно-кошторисної документації, затвердження, узгодження документації, остаточне рішення може бути прийняте за за узгодженням сторін, крім випадків, коли буде доведено неможливість подібних вимог.
У договорі встановлюється порядок і строк узгодження додаткового кошторису у випадку змін, внесених у технічну документацію після прийняття її в провадження робіт виконавцем. Вимога підрядника про перегляд кошторису повинна бути належним чином мотивована і подана для узгодження з замовником у письмовій формі в строк, обумовлений договором. Витрати повинні бути технічно й економічно обґрунтовані, виходячи з оптимальної витрати ресурсів, раціонального використання навколишнього середовища, правильного і достовірного визначення вартості змін і доповнень до раніше виданої технічної документації [4].
3. Відповідальність підрядника і замовника за договором будівельного підряду
Відповідальність сторін може бути передбачена законодавством і укладеним договором, тобто як у нормативному, так і договірному порядку. Зазвичай способи відповідальності визначаються сторонами в укладених договорах. За невиконання або належне виконання обов'язків за договором будівельного підряду відповідальна за це сторона сплачує встановлену неустойку (пеню), а також відшкодовує збитки.
За загальним принципом цивільно-правової відповідальності сторони відповідають за порушення договору лише за наявності їх вини. Оскільки відповідальність за порушення субпідрядниками своїх зобов'язань покладається на генерального підрядника, останній відповідає перед замовником не тільки за свою вину, а й за вину третіх осіб (субпідрядників).
Розмір неустойки, що сплачується винною стороною, встановлюється залежно від виду порушення. При укладені договору сторони мають право передбачити санкції за невиконання таких зобов'язань за порушенням яких законодавством не встановлені. Сплата неустойки, встановленої за невиконання або належне виконання зобов'язань і відшкодування заподіяних цим збитків не звільняє сторони від наступного виконання зобов'язань. Цивільне право України: Підручник / Є.С. Харитонов, Н.О, Саніахметова. -К.: Істина, 2007. - 776 с.
Стаття 883 ЦК України встановлює відповідальність підрядника за якість робіт, підкреслюючи значення якісних показників у будівництві. Мається на увазі відповідальність за виконання робіт із відступом від проекту, прийнятого до виробництва, кошторису, а також будівельних норм і правил, що діють на момент виконання окремих видів робіт.
Стаття також встановлює санкції, які повинні стимулювати належне виконання зобов'язань підрядником які забезпечують майнові інтереси замовника при недотриманні вимог щодо якості. Неустойка має штрафний характер. Випадки застосування санкцій у кожному конкретному випадку повинні бути передбачені у договорі.
Закон України ( дію якого зупинено на 2002 р. згідно із Законом від від 20 грудня 2001 р. ) “ Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів” визначає загальні правові засади майнової відповідальності за недотримання встановлених умовами договору підряду (контракту) строків завершення виконання робіт на будівництві об'єктів та здійснення розрахунків за них і спрямований на посилення договірної дисципліни та відповідальності за цільове використання коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій.
Майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду (контракту) і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустойки (пені), а також відшкодування збитків (витрат, втрат або пошкодження майна, неодержаних доходів) у частині, не покритій неустойкою (пенею), з винної сторони відповідно до умов, визначених у ст. ст. 4 і 5 вказаного Закону та іншими законами. Законом також передбачені інші особливості відповідальності сторін за договором підряду на капітальне будівництво, якщо воно здійснюється за рахунок коштів держави.
Закон України “Про відповідальність підприємств. Їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування і спрямований на посилення державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об'єктів архітектури, додержанням суб'ктами архітектурної діяльності затвердженою містобудівною та іншою проектною документацією, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на захист державою прав споживачів будівельної продукції.
За статтею 886 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором підряду на капітальне будівництво відповідальна за це сторона сплачує встановлену неустойку (неню) передбачену договором, а також відшкодовує збитки, у сумі. Не покритою неустойкою, що виразилося у зробленій іншою стороною витратах, у втраті чи ушкоджені її майна.
П. 3 ст. 2 Закону України “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів“ встановлено, встановлено що у разі недотримання зобов'зань щодо стягнення неустойки, сума неустойки (пені), що не була стягнена у встановленому порядку з винної сторони за порушення умов договору підряду (контракту), стягується за рішенням господарського суду до державного бюджету як зі сторони, яка не заявила ці вимоги, так із сторони, що не виконала договірних зобов'язань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі порушення з вини замовника передбачених договором підряду (контракту) строків перерахування авансів і платежів за виконані роботи (послуги) замовник сплачує підрядникові за кожний день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу, з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується неустойка (пеня), збільшеної в 1,5 рази. Якщо в цей період облікова ставка Національного банку України змінювалася, розмір неустойки (пені) обчислюється пропорційно цим змінам.
Якщо замовник не сплатив за виконані роботи протягом 30 календарних днів закінчення встановленого строку платежу, підрядник має право припинити виконання робіт, але не раніше як через 10 календарних днів після повідомлення про це замовника. У разі затримки перерахування платежів більше як на 90 календарних днів підрядник має право договір підряду (контракт) відповідно до умов договору (контракту) і вимагати сплати неустойки (пені) та відшкодування збитків, завданих розірванням договору (контракту) в частині, не покритій неустойкою (пенею). Цивільний Кодекс України. - Коментар. Оддіссея. [4]
4. Поняття та особливості договору перевезення пасажирів
Перевезення вантажу, пасажирів та багажу здійснюється транспортом, який в усіх своїх різновидах є частиною єдиної транспортної системи України. Відповідно до статті 21 Закону України «Про транспорт» від 10 листопада 1994 р. № 232/94-ВР єдину транспортну систему України становлять:
* транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен);
* промисловий залізничний транспорт;
* відомчий транспорт;
* трубопровідний транспорт;
* шляхи сполучення загального користування.
Єдина транспортна система має відповідати вимогам суспільного виробництва та національної безпеки, мати розгалужену інфраструктуру для надання всього комплексу транспортних послуг, у тому числі для складування і технологічної підготовки вантажів до транспортування, забезпечувати зовнішньоекономічні зв'язки України.
Правова база, за якою здійснюється регулювання відносин, що виникають при переміщенні вантажів, багажу та пасажирів, поєднує різні нормативні акти і документи. Це свідчить про багатогранність вказаних відносин та про неабияку фахову підготовку спеціалістів, що вирішили розпочати дані відносини.
Відповідно до статті 908 ЦКУ перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення, укладення якого є обов'язковим. Перевезення здійснюється відповідно до загальних правил перевезення і спеціальних умов.
Цивільним кодексом та іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами і правилами, що видаються відповідно до них, встановлюються загальні правила перевезення.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, законами України, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Окрім умов перевезення, встановлених нормативними актами, такі умови можуть встановлюватися так само і договором перевезення.
За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - за його провезення (ч.2 ст. 358 ЦК України).
Перевезення пасажирів здійснюється залізничним, річковим, морським, повітряним та автомобільним транспортом, а в містах - метрополітеном, трамваями і тролейбусами. Існують автомобільні приміські, міжміські автобусні, а також перевезення маршрутними та вантажопасажирськими таксомоторами. Перевезення за плату пасажирів та їхніх речей громадянами, які здійснюють їх епізодично, регулюються нормами про договір підряду, а не правилами транспортного законодавства.
Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею квитка і багажної квитанції, форми яких установлені транспортними кодексами (статутами). Перевізник зобов'язаний доставити пасажира до місця призначення.
Пасажир має право провозити із собою безоплатно одну дитину віком до п'яти років (на міському транспорті - до семи років), якщо вона не займає окремого місця. На дітей старшого віку (до 10 років, на повітряному транспорті - до 12 років) можна придбати пільговий дитячий квиток. Пасажирові дозволено зробити зупинку в дорозі з продовженням строку придатності квитка до десяти діб, а в разі хвороби - на весь час хвороби з поданням довідки лікувального закладу. У разі відмови від поїздки пасажирові повертається вартість проїзду за вирахуванням збору за попередній продаж квитка і певного відсотка від вартості проїзду.
Особливим видом договору перевезення є договір перевезення у прямому змішаному сполученні. У цьому разі перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється кількома видами транспорту за єдиним транспортним документом.
Крім того, перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір. За ним перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - передавати для перевезення вантаж в установленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезення вантажу зазначаються обсяг, строки та інші умови надання транспортних засобів і передавання вантажу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення [5,383].
Якщо із закону, інших нормативно-правових актів чи ліцензії, виданої юридичній особі, випливає, що вона повинна здійснювати перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти за зверненням будь-якої особи, таке перевезення вважатиметься перевезенням транспортом загального користування. Договір перевезення транспортом загального користування є публічним договором.
Нагадаємо, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець узяла на себе зобов'язання здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Він також не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він повинен відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.
Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні та виконанні публічного договору. Так, статтею 4 Закону України «Про міський електричний транспорт» від 29 червня 2004 р. № 1914-IV встановлено, що оплата транспортних послуг проводиться безпосередньо пасажирами і замовником. Право на користування транспортними послугами надають придбаний разовий квиток, закомпостований абонементний талон, проїзний квиток тривалого користування, картка або посвідчення, що дає право на пільговий проїзд згідно із законодавством. Перевізник не має права відмовлятися від пільгових перевезень, крім випадків, передбачених законами [9. 255-269].
5. Претензії та позови при перевезеннях
Порушення учасниками перевезення та інших своїх обов'язків є підставою для пред'явлення уповноваженою особою претензії і позовів до правопорушника. Обставини, що можуть зумовити матеріальну відповідальність перевізників, відправників, одержувачів вантажів і пасажирів та бути підставою для пред'явлення претензії і позову, засвідчується комерційними актами та актами загальної форми.
Комерційний акт складається для засвідчення нестачі, псування чи пошкодження вантажу або багажу, виявлення вантажів без супровідних документів та документів без вантажу, повернення перевізникові вкраденого вантажу (багажу).
Акти загальної форми складаються для засвідчення інших порушень договору перевезення. Відповідно до ст.158 Статуту автомобільного транспорту і розділу 9 Правил перевезення вантажів автотранспортом обставини, пов'язані з несхоронністю вантажів та іншими порушеннями договору перевезення, фіксуються у товарно-транспортній накладній, а у разі розходження в оцінці сторонами причин і характеру порушень оформлюються актами встановленої форми, що прирівнюються до комерційних актів та актів загальної форми на інших видах транспорту.
Акт складає перевізник, якщо він сам виявить зазначені раніше обставини або їх наявність підтверджується відправником чи одержувачем вантажу. Необґрунтовану відмову перевізника скласти комерційний акт можна оскаржити у встановленому порядку. В цьому разі приймання вантажу слід оформити відповідно до Правил про порядок приймання продукції та товарів за кількістю і якістю, що діють при поставці, контрактації тощо.
Згідно статті 922 ЦКУ за затримку у відправленні транспортного засобу, що перевозить пасажира, або запізнення у прибутті такого транспортного засобу до пункту призначення перевізник сплачує пасажирові штраф у розмірі, встановленому за домовленістю сторін, транспортними кодексами (статутами), якщо перевізник не доведе, що ці порушення сталися внаслідок непереборної сили, усунення несправності транспортного засобу, яка загрожувала життю або здоров'ю пасажирів, або інших обставин, що не залежали від перевізника.
У разі відмови пасажира від перевезення з причини затримки відправлення транспортного засобу перевізник зобов'язаний повернути пасажиру провізну плату.
Якщо поїздка пасажира з пункту пересадки не відбулася внаслідок запізнення транспортного засобу, який доставив його у цей пункт, перевізник зобов'язаний відшкодувати пасажирові завдані збитки.
На підтвердження фактів, що мають юридичне значення при вирішенні спорів, пов'язаних із торгівельним мореплавством, складається морський протест.
Морський протест заявляється: в порту України - нотаріусу або іншій посадовій особі, на яку законодавством України покладено вчинення нотаріальних дій; в іноземному порту - консулові України або компетентним посадовим особам іноземної держави в порядку, передбаченому законодавством цієї держави.
В порту України заява про морський протест подається протягом 24 годин з моменту оформлення приходу судна в порт. Якщо подія, яка зумовила необхідність заяви морського протесту, сталася у порту, його слід заявити протягом 24 годин з моменту події. Якщо немає можливості заявити протест у встановлений строк, причини цього слід зазначити у заяві про морський протест. За наявності заяв припускати, що подія спричинила шкоду вантажеві на судні, заяву про морський протест слід зробити до відкриття люків.
Вивантаження вантажу до заяви морського протесту можна почати в разі крайньої потреби. На підтвердження обставин у заяві про морський протест, капітан судна водночас із заявою або не пізніше семи днів з моменту прибуття в порт чи з моменту події, що сталася у порту, повинен подати нотаріусу чи іншій посадовій особі для огляду судновий журнал і засвідчену капітаном випуску із суднового журналу.
Нотаріус або інша посадова особа на підставі заяви капітана, даних суднового журналу, опиту капітана, а в разі потреби - інших свідків із складу суднового екіпажу складає акт про морський протест і посвідчує його своїм підписом і гербовою печаткою. На умовах взаємності прийняття заяви про морський протест від капітанів іноземних суден і складання у цих випадках актів про морський протест можуть здійснювати відповідні консульські представники іноземних держав в Україні.
За всіма видами перевезень передбачено обов'язковий претензійний порядок вирішення спорів. Претензії, які виникають з перевезень вантажів, пред'являються до транспортної організації пункту призначення вантажу. Якщо спірник виник з перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні, то претензія пред'являється: а) до управління залізниці призначення, якщо кінцевим пунктом призначення є залізнична станція; б) до іншого транспортного органу, коли кінцевим пунктом перевезення є порт (пристань), автостанція чи аеропорт. Претензії, що виникають з перевезень пасажирів та багажу, можуть пред'являтися до транспортного органу відправлення або призначення на розсуд заявника. Залежно від характеру порушення право на пред'явлення претензії має відправник чи одержувач вантажу, які можуть переуступити його один одному або кожен з них своєму вищестоящому органові чи транспортно-експедиторській організації. Передача права на пред'явлення до перевізника претензії або позову іншим організаціям чи громадянам не допускається.
Претензії пред'являються протягом шести місяців, а про сплату штрафів і премій - протягом 45 днів. Перевізник зобов'язаний розгляне ну заявлену претензію і повідомити заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення, здійснюваного перевізниками різних видів тран6спорту за одним документом, - протягом шести місяців; про сплату штрафу або пені - протягом 45 днів.
Якщо претензію відхилено чи відповідь не одержано у зазначені строки, заявникові надається на пред'явлення позову два місяці з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді. Для пред'явлення перевізником до відправників, одержувачів чи пасажирів позовів, що випливають з перевезення, встановлено шестимісячний строк (ч. 2 ст. 366 ЦК України).
Відповідно до п. 3 ст. 982 проекту ЦК України позовна давність за вимогами, що випливають з перевезення вантажу, встановлюється в один рік з моменту, що визначається згідно з транспортними статутами (кодексами). Перебіг починається з того дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила [5,397].
Строки позовної давності та порядок пред'явлення позовів у спорах, пов'язаних з перевезеннями в закордонному сполученні, встановлюються транспортними статутами (кодексами) або міжнародними угодами (ст. 367 ЦК України).
Договір перевезення вантажу належить до тієї категорії договорів, за якими зацікавлена сторона не може відразу звернутися до суду за вирішенням спору, що виник. Спочатку необхідно пройти етап досудового врегулювання, пред'явивши перевізнику письмову претензію. Загальні строки такої претензійної роботи і строки позовної давності за договором перевезення вантажу встановлено ЦКУ та ГКУ
Строки претензійної роботи і позовної давності за договором перевезення вантажу
Зазначені тут строки є надзвичайно важливими. Їх дотримання є обов'язковою передумовою для можливості захисту власником вантажу своїх прав у суді. У свою чергу, їх недотримання може бути підставою для відмови судом у прийнятті позову.
Причому, як видно, порядок вирішення спорів принципово відрізняється залежно від характеру сторін договору: строки претензійної роботи і позовної давності за господарським договором перевезення вантажу є жорсткішими, ніж за договором, укладеним не між суб'єктами господарювання. Але і це ще не все. Різними будуть і суди, в яких може бути розглянуто відповідну справу.
Якщо договір перевезення вантажу укладено між суб'єктами господарювання і дотримано всіх строків статті 315 ГКУ, то вантажовідправник або вантажоодержувач, котрий є суб'єктом господарювання, має звертатися до господарського суду за місцезнаходженням органу транспорту.
Якщо договір перевезення вантажу укладено не між суб'єктами господарювання і дотримано всіх правил статті 925 ЦКУ, то вантажовідправник або вантажоодержувач, який не є суб'єктом господарювання, має звертатися до місцевого загального суду за місцезнаходженням управління транспортної організації, до якої подавалася претензія [5. 322-368].
Висновки
Розглядаючи дану тему я виявив такі особливості договору будівельного підряду:
як на стороні підрядника, так і на стороні замовника можлива участь декількох осіб;
підрядник має право залучити до виконання роботи третю особу без згоди замовника. У цьому разі замовник укладає договір з генеральним підрядником, а підрядник - договір підряду з субпідрядником;
генеральний підрядник виступає одночасно як підрядник за договором генерального підряду і як замовник за договором субпідряду;
підрядник сам вибирає засоби і способи досягнення обумовленого договором підряду результату;
замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконані роботи у випадках, в обсязі т в порядку, встановленого договором підряду;
підрядник має право не розпочинати роботу, а вже розпочату зупинити, якщо замовник не надав матеріал, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником;
Якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок не використаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника;
Підрядник не має права вимагати винагороду за роботу, якщо предмет підряду до здавання його замовникові випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін;
Окрім предмета і ціни істотними умовами договору підряду є строк виконання робіт або строки виконання окремих етапів робіт. Якщо у договорі не має вказівок про строки виконання робіт, підрядник зобов'язаний виконати роботи, а замовник має право вимагати їх в розумні строки. Виходячи із суті зобов'язання, характеру та обсягів робіт і звичаїв ділового обігу;
Ціна договору визначається кошторисом. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Якщо у договорі не має
інших вказівок, кошторис визначається твердим. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися тільки за погодженням сторін;
-Для виконання окремих видів робіт, передбачених законом, субпідрядник зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл (ліцензію) на ведення цих робіт;
- Позовна давність для вимог, спричинених неналежною якістю роботи, виконаної за договором підряду, становить один рік, а щодо будівель і споруд - три роки від дня прийняття роботи замовником. Якщо відповідно до договору підряду робота прийнята замовником частинами, перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому.
Щодо договору перевезення , то можна зробити наступні висновки:
* Усі послуги, пов'язані з переміщенням вантажів, можна поділити на чотири групи:
договір перевезення вантажу, багажу, пасажирів, пошти;
договір чартеру (фрахтування);
договір найму (оренди) транспортних засобів;
договір транспортного експедирування;
* За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - за його провезення (ч.2 ст. 358 ЦК України);
* Перевезення пасажирів здійснюється залізничним, річковим, морським, повітряним та автомобільним транспортом, а в містах - метрополітеном, трамваями і тролейбусами. Існують автомобільні приміські, міжміські автобусні, а також перевезення маршрутними та вантажопасажирськими таксомоторами;
* Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею квитка і багажної квитанції, форми яких установлені транспортними кодексами (статутами).
* Порушення учасниками перевезення та буксирування своїх обов'язків є підставою для пред'явлення уповноваженою особою претензії і позовів до правопорушника. Обставини, що можуть зумовити матеріальну відповідальність перевізників, відправників, одержувачів вантажів і пасажирів та бути підставою для пред'явлення претензії і позову, засвідчується комерційними актами та актами загальної форми.
Список використаної літератури
1. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч./ За заг. ред. Я. М. Шевченко. - К.: Концерн «Видавчий Дім «Ін Юре», 2006. - Ч.2. - 896 с. ;
2. Цивільне право України: у 2-х кн./ Д. В. Боброва, О. В. Дзера, А. С. Довгест та ін.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 774с.
3. “Договори, що стосуються перевезення”// Справочник экономиста, 2007, 06, №6.
4. “Транспортна документація: її види та сфера застосування”// Податки та бухгалтерський облік, 2007, 07, №59.
5. Цивльне право Украни: Навч. посб. / Ю.В. Блоусов, С.В. Лознська, С.Д. Русу та н. За ред.Р.О. Стефанчука. К.: Наукова думка; Прецедент, 2006. 448 с.
6. Договір у цивільному і трудовому праві. Довідник. Ч. 2. Зразки документів. - К.: Видавничий Дім “Юридична книга”, 2004.- 96 с.
6. Договора в предпринимательской деятельности./О. Руденок, В. Кузнецов.- 2-е изд., доп. и перераб. - Х.: Фактор, 2003. - 220 с.
7. Кузнецова Н.С. Подрядные договоры в инвестиционной деятельности в строительстве. - К., 2003.
8. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера, Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової.- 2-е вид., допов. і перероб.- К.: Юрінком Інтер. 2004.- Кн. 2.- 640 с.
9. Цивільне право України: Правові основи підприємництва.- К. “Юрінформ”, 2004.- 107 с.
Подобные документы
Загальна характеристика договорів будівельного підряду: правова природа, сторони, особливості укладання. Поняття про проектно-кошторисну документацію. Виконання договору та прийняття робіт за договором будівельного підряду, відповідальність сторін.
курсовая работа [45,3 K], добавлен 20.09.2012Загальна характеристика договору будівельного підряду, порядок його укладання. Істотні умови договору, його суб'єктний склад. Особливості дозвільної та проектно-кошторисної документації. Порядок прийняття роботи, відповідальність сторін договору.
презентация [2,0 M], добавлен 20.11.2015Особливості підряду, як певного виду послуг, умови його виникнення. Поняття та ознаки договору підряду, визначення основних прав та обов'язків сторін. Відмінні риси договорів побутового та будівельного підряду, порядок їх складання та правила оформлення.
курсовая работа [33,4 K], добавлен 10.11.2010Договір підряду: поняття і ознаки, істотні умови, права і обов'язки сторін договору. Особливості правового регулювання договорів підряду в законодавстві різних країн. Основні структурні елементи договору підряду. Укладення договорів міжнародного підряду.
курсовая работа [66,8 K], добавлен 05.06.2011Загальні правила перевезення. Договір перевезення вантажу, пасажирів, багажу та пошти. Зміст, порядок укладання та оформлення договорів про перевезення. Особливості договору морського перевезення; автомобільним, залізничним, повітряним транспортом.
реферат [43,0 K], добавлен 26.05.2008Правова характеристика договору підряду на капітальне будівництво згідно норм Цивільного законодавства. Дисциплінарна та матеріальна відповідальність працівників в Трудовому кодексі України. Правове регулювання ліцензування в будівельній діяльності.
контрольная работа [37,1 K], добавлен 24.03.2011Правове регулювання договору перевезення різними видами транспорту. Права і обов'язки перевізника та відправника за договором. Шляхи та способи вдосконалення організації транспортних перевезення. Зарубіжний досвід міжнародних транспортних перевезень.
курсовая работа [73,7 K], добавлен 23.10.2014Характеристика договору перевезення вантажів згідно транспортного законодавства. Порівняльний аналіз договору перевезення вантажів згідно Цивільного та Господарського кодексів України. Обов'язки сторін за договором та відповідальність за їх невиконання.
реферат [50,7 K], добавлен 03.01.2011Умови, види та форми цивільно-правової відповідальності, підстави звільнення від неї. Характеристика відповідальності сторін за договором купівлі-продажу, у разі невиконання договору оренди та договору поставки, порушення умов договору перевезення.
курсовая работа [56,3 K], добавлен 23.11.2013Процес обміну матеріальними цінностями у цивільному обігу. Поняття та основні елементи договору підряду: характерні ознаки, зміст, права та обов'язки сторін. Побутовий підряд та спеціальні види підрядів: будівельний, пошуковий, науковий, технічних робіт.
курсовая работа [39,3 K], добавлен 15.02.2011