Умови й порядок видачі свідоцтва про право власності за життя обох подружжя

Реферат:

Умови й порядок видачі свідоцтва про право власності за життя обох подружжя

План

Вступ

1. Умови й порядок видачі свідоцтва про право власності за життя обох подружжя

Висновок

Література

Вступ

При видачі свідоцтва про право власності при житті обох подружжя територіальна компетенція державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса стосовно до видачі свідоцтва про право власності визначається залежно від виду майна. Якщо об'єктом видачі свідоцтва є жилий будинок, квартира, дача, садовий будинок, гараж, земельна ділянка та інше нерухоме майно, то вчинення цієї нотаріальної дії здійснюється за місцезнаходженням майна (ст. 70 Закону України "Про нотаріат"). Щодо іншого майна чинне законодавство територіальних обмежень не містить, тобто свідоцтво може бути видане будь-якою державною нотаріальною конторою чи будь-яким приватним нотаріусом.

Для видачі свідоцтва про право власності в спільному майні подружжя, коли обоє подружжя живі, необхідна сукупність певних умов:

* відсутність спору при оформленні такого документа, а значить, досягнення згоди про розмір часток та бажання кожного з подружжя оформити своє право власності на частку в спільному майні;

* перебування громадян під час вчинення нотаріальної дії чи в минулому в зареєстрованому шлюбі;

* наявність майна, набутого подружжям під час перебування в зареєстрованому шлюбі, яке за статусом є спільною сумісною власністю подружжя.

1. Про наявність згоди між подружжям і відсутність спору свідчить їх спільна письмова заява, що подається нотаріусу.

Заява має відповідати певним вимогам, оскільки вона є тим основним документом, в якому викладаються всі необхідні факти, що їх нотаріус повинен перевірити. Зокрема, в заяві вказується розмір часток майна, яке належить кожно-му з них в спільному майні подружжя, зазначається факт перебування в зареєстрованому шлюбі та конкретне майно, щодо якого просять видати свідоцтво, правове обґрунтування статусу цього майна, причини, з яких вони бажають оформити вказане свідоцтво тощо.

2. Для встановлення факту зареєстрованого шлюбу нотаріус вимагає документ, який підтверджує шлюбні відносини між подружжям, у тому числі й такі, що згодом були розірвані в установленому законом порядку. На підтвердження цього факту сторони пред'являють свідоцтво про шлюб, пас-порти, в яких зроблено відмітки про реєстрацію шлюбу. Якщо шлюб розірвано, нотаріус вимагає свідоцтва про розірвання шлюбу.

1. Умови й порядок видачі свідоцтва про право власності за життя обох подружжя

Про подані для огляду документи нотаріус робить відповідну відмітку на примірнику свідоцтва, який залишається у справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса, на якому зазначається найменування поданого для огляду документа, його номер, відомості про те, ким і коли йо-го було видано.

При видачі свідоцтва про право власності необхідно також враховувати ті зміни й доповнення до Кодексу про шлюб та сім'ю, якими передбачається право подружжя на укладення шлюбного контракту. Нотаріус повинен з'ясувати у подружжя, чи укладався шлюбний контракт, і в разі позитивної відповіді ознайомитися з його змістом та умовами.

Якщо шлюб було розірвано в судовому порядку, то необхідно з'ясувати у подружжя, чи не ставилося при цьому питання про розділ майна між подружжям.

3. Свідоцтво може бути видане лише на спільне майно подружжя, причому на те, яке є наявним на день видачі свідоцтва. Тому нотаріус зобов'язаний встановити час набуття права власності на майно, а також чи є це майно спільною сумісною власністю подружжя.

Наприклад, не є спільним майном подружжя приватизована квартира. Вона є приватною власністю того, на кого видано свідоцтво про право власності на житло. Пояснюється це тим, що через приватизацію квартира не набувається; вона передається державою громадянинові безкоштовно, виходячи з того, що він, по-перше, є громадянином України, а по-друге, є наймачем або членом сім'ї наймача в цій квартирі.

Найчастіше виникає необхідність видачі свідоцтва щодо майна, яке підлягає державній реєстрації. Це -- будинок, квартира, дача, гараж, садовий будинок, інше нерухоме майно, автомобіль.

Для видачі свідоцтва про право власності на таке майно нотаріус, по-перше, вимагає документи, які підтверджують право власності подружжя на це майно, тобто правовстановлюючі документи; по-друге, повинна бути подана довідка-характеристика БТІ, в якій викладено технічну характеристи-ку на будівлю, на яку видається свідоцтво; по-третє, нотаріусові слід упевнитися в тому, що відсутня заборона на відчуження цього майна. За наявності заборони на відчуження нерухомого майно, яке обтяжене, наприклад, боргом, свідоцтво про право власності може бути видане лише в разі згоди на це кредитора.

Як правило, відповідно до ст. 23 КпШС свідоцтво про право власності видається на половину спільного майна подружжя. Але за життя подружжя можна відійти від рівності цих часток, коли враховуються за згодою подружжя інтереси дітей, які залишаються в одного з подружжя, або інтереси другого з подружжя.

Свідоцтво може бути видане як одному з подружжя, так і обом. Якщо свідоцтво видається лише тому з подружжя, на якого проведено реєстрацію майна, то про видачу свідоцтва про право власності робиться відмітка на правовстановлюю-чому документі, виданому на ім'я другого з подружжя. Якщо подружжя просять видати свідоцтво їм обом, то правовстановлюючий документ залишається в нотаріуса, а кожному з подружжя видаються відповідні свідоцтва, що підлягають реєстрації в БТІ за окремим номером.

Розглянемо конкретний приклад

Подружжя перебуває в зареєстрованому шлюбі з 1966 р. У 1996 р. вони придбали квартиру. Правовстановлюючий документ -- договір купівлі-продажу -- було оформлено на ім'я чоловіка. У 1998 р. вони вирішили переоформити права власності на цю квартиру на ім'я дружини. Для цього необхідно спершу виділити частку дружини в спільному майні, а потім укладати відповідну угоду про відчуження частки майна, що належить чоловіку.

Подружжя звернулося до нотаріуса з відповідною заявою, в якій просили видати на ім'я дружини свідоцтво про право власності на половину квартири, оскільки документ, що встановлює право власності на цю квартиру, -- договір купівлі-продажу було оформлено на ім'я чоловіка.

Зважаючи на те, що громадяни звернулися до нотаріуса особисто, він встановлює їхню особу на підставі паспортів і перевіряє справжність їхніх підписів, про що на заяві, яка залишається в його провадженні, робляться відповідні службові відмітки з посиланням на документи, на підставі яких встановлюється особа.

Далі нотаріус перевіряє факт реєстрації шлюбу між цими громадянами і впевнюється, що майно справді набуте ними під час перебування у шлюбних відносинах і є спільним сумісним майном подружжя. Такі висновки нотаріус може зробити після детального вивчення поданого документа, на підставі якого виникло право власності шляхом порівняння ча-су придбання майна з часом одруження.

Заява про видачу свідоцтва реєструється нотаріусом у журналі вхідної кореспонденції, про що ставиться відповідний реєстраційний штамп у правому нижньому куті.

Висновок

Нотаріус, витребувавши до свого провадження, окрім правовстановлюючого документа, довідку-характеристику на квартиру і перевіривши відсутність заборони на відчуження квартири, видає громадянам документ -- свідоцтво про право власності, як вони й просили, на ім'я дружини.

Видається свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя за формою № 12 Форм реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів, написів на угодах і засвідчуваних документах, затверджених наказом міністра юстиції України від 7 лютого 1994 р. за № 7/5.

Правовстановлюючий документ, виданий на ім'я чоловіка, після вчинення цієї нотаріальної дії повертається йому з відповідною відміткою про видачу на ім'я дружини свідоцтва з посиланням на дату його видачі на номер за реєстром.

Література

1.Л. К. Радзієвська, С.Г. Пасічник-НОТАРІАТ В УКРАЇНІ,2007