Оплата вчинюваних нотаріальних дій

Реферат:

Оплата вчинюваних нотаріальних дій

План

Вступ

1. Оплата вчинюваних нотаріальних дій

Висновок

Література

Вступ

За вчинення нотаріальним дій державні нотаріуси та посадові особи виконкомів місцевих рад справляють державне мито.

Питання, пов'язані з оплатою нотаріальних дій, регулюються: Законом України "Про нотаріат" (статті 19, 31); декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 р. За станом на жовтень 1999 р. Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, за-твердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня -1993 р. із змінами, внесеними згідно з її ж наказом від ЗО грудня 1993 p.; наказом Державної податкової адміністрації від 3 квітня 1998 p.; указами Президента України "Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій" від 10 липня 1998 p., "Про впорядкування сплати державного мита та здійснення операцій на товар-них, сировинних та інших біржах, крім фондових і валют-них, та за вчинення окремих видів нотаріальних дій" від 23 серпня 1998 р.

Державне мито справляється за ставками, в розмірах частин неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який зараз становить 17,0 грн., та в процентному відношенні до відповідної суми документа, наприклад, вартості відчужуваного майна.

Державне мито сплачується готівкою, шляхом перерахувань із рахунку платника в кредитній установі чи митними марками.

За вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами, а також виконкомами сільських, селищних та міських рад державне мито сплачується до вчинення нотаріальних дій, а за видачу дублікатів документів, що є в справах нотаріальної контори, копій документів, -- одночасно з видачею. При цьому за дії, вчинені виконкомами сільських рад, державне мито сплачується виключно готівкою. Виконком сільської ради видає платникові квитанцію про сплату мита, а на документах, що видаються платникові, а у відповідних документах і в книгах сільської ради робиться відмітка про суму стягнутого мита і вказується, номер квитанції.

Оплата вчинюваних нотаріальних дій

У державних нотаріальних конторах у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій вказується сума внесеного державного мита, дата й номер банківського документа.

За видачу свідоцтв про право на спадщину державне мито стягується з вартості всього майна, що переходить у спа-док, визначеної на день відкриття спадщини. У тих випад-ках, коли є кілька спадкоємців (у тому числі спадкоємців за законом, за заповітом чи тих, які мають право на обов'язко-ву частку) державне мито обчислюється з тієї частки спадщини, що належить кожному спадкоємцеві.

За наявності неповнолітніх спадкоємців на момент відкриття спадщини державне мито справляється тільки з повнолітніх спадкоємців у тій сумі, що відповідає їхній частині у спадщині, незалежно від того, що на час отримання свідоцтва про право на спадщину вони досягли повноліття.

Якщо за заявою спадкоємців свідоцтво про право на спадщину видається на частку спадкового майна, державне мито обчислюється з тієї частки, що вказана у виданому свідоцтві. У разі видачі в подальшому свідоцтва на решту майна мито обчислюється із загальної його вартості, а до сплати пред'являється різниця між обчисленою сумою та сумою, сплаченою за видачу попередніх свідоцтв.

За повторні свідоцтва про право на спадщину, що видаються на підставі ухвали суду про недійсність попередніх свідоцтв, державне мито справляється на загальних підставах. При цьому сума мита, сплачена за первісне свідоцтво, підлягає поверненню або ж за заявою платника зараховується в рахунок суми, що належить до сплати за видачу нового свідоцтва, якщо не минув рік з дня зарахування цієї суми до бюджету.

За видачу свідоцтв про право на спадщину акредитивів і чеків Державного експортно-імпортного банку України державне мито сплачується на загальних підставах.

За видачу подружжю свідоцтва про право на спадщину майна, нажитого за час шлюбу, після смерті одного з них державне мито справляється з вартості тієї його частки, що фактично переходить у спадок.

Під час обчислення суми державного мита за посвідченням договорів відчуження нерухомого майна, що знаходиться у власності фізичних або юридичних осіб, вартість таких договорів приймається виходячи з суми договору, але не нижче від його інвентаризаційної чи балансової вартості з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості цих об'єктів та зносу на момент відчуження, про що вказується в довідках -- характеристиках бюро технічної інвентаризації.

Державне мито за посвідчення договорів відчуження земельних ділянок, переданих громадянам безплатно для ведення підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, садівництва, дачного і гаражного будівництва, обчислюється з суми договору, але не нижче від нормативної ціни земельної ділянки, встановленої Законом України "Про плату за землю".

За посвідчення договорів, платежі за які провадяться пе-ріодично (наприклад, за договором оренди майна), сума з якої обчислюється і сплачується державне мито, визначається з загальної суми платежів за договір за весь час його дії. Якщо ж договір укладено на невизначений строк, то мито обчислюється і сплачується, виходячи з загальної суми платежів за договором, але не більш ніж за три роки.

За посвідчення договорів, суму яких визначено виразом "від-до", державне мито обчислюється виходячи з більшої суми. Отже, за посвідчення договорів міни державне мито обчислюється з вартості того обмінюваного майна, яке вкупі з грошовою доплатою матиме вищу вартість.

За посвідчення договорів про поступку вимозі та переведення боргу, про продовження строку дії раніше укладеного договору або збільшення початкової суми договору державне мито обчислюється виходячи з оцінки нездійснених прав і невикористаних обов'язків або суми, на яку збільшується сума раніше укладених договорів.

За посвідчення договору майнового найму, за умовами якого до суми платежів зараховується вартість зведених наймачем будівель та інших споруд, обладнання приміщень, вартість проведеного наймачем капітального ремонту тощо, сума, з якої обчислюється і справляється мито, визначається з розміру платежів за договором, з урахуванням витрат наймача.

Державне мито з угод, за якими одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачується повністю другою стороною, якщо вона також не звільнена від сплати мита.

Державне мито підлягає поверненню частково або повністю в тому випадку, коли мито було внесено в більшому розмірі, ніж це передбачено законом, а також коли державна нотаріальна контора або виконком місцевої ради відмовив у вчиненні нотаріальних дій.

Повернення державного мита проводиться на підставі заяви, яка повинна бути подана протягом року від дня зарахування державного мита до бюджету, до державної нотаріальної контори. На підставі цієї заяви нотаріальна контора подає до фінансового відділу району чи міста, до бюджету якого надійшло державне мито і де знаходиться другий примірник документа про його сплату, разом із заявою платника і свій висновок. У висновку вказується, з яких обставин є підстава для часткового чи повного повернення державного мита. Крім того, нотаріальна контора подає оригінали документів, що підтверджують сплату державного мита, якщо во-но підлягає поверненню в повному розмірі.

Повернення державного мита, сплаченого до виконкому сільської ради, проводиться цим виконкомом на підставі письмового розпорядження голови виконкому із зазначенням причин, за яких виникла потреба повернення державного мита.

За вчинення нотаріальних дій державне мито справляється в таких розмірах:

* за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об'єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина-продавця -- 1% суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

* за посвідчення договорів відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадяна-продавця -- 1 % суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Ці положення встановлені Законом України "Про вне-сення змін до деяких законодавчих актів України" від 23 березня 1999 p. № 539-XIV. Особливу увагу необхідно акцентувати на тому, що ці ставки державного мита поширюються лише на угоди щодо переліченого майна, продавцем якого є громадянин. Ці ставки не поширюються на угоди, де відчужувачем нерухомого майна виступають юридичні особи, а також на угоди, де відчужувачем є громадянин, але він не є продавцем. Наприклад, при відчуженні майна -- да-руванні, громадянин власник не є продавцем, бо він виступає як даритель, так само як і при угоді довічного утримання відчужувач не виступає продавцем майна. Вказані ставки поширюються лише на угоди купівлі-продажу та міни нерухомого майна;

* за видачу свідоцтва про право на спадщину для використання його за кордоном у разі, коли вартість спадкового майна на день учинення нотаріальних дій невідома, державне мито справляється в розмірі 0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

* за посвідчення договорів купівлі-продажу майна державних підприємств, а також за посвідчення договорів застави -- 0,1 % вартості майна, що викуповується, або предмета застави;

* за посвідчення договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів: дітям, одному з подружжя, батькам -- 1% суми договору, не нижчої від дійсної вартості транспортного засобу, іншої самохідної машини, механізму, а в разі відчуження іншим особам -- 5% суми договору, не нижчої від дійсної вартості транспортного засобу, іншої самохідної машини, механізму;

* за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці,

-- 5% суми договору, але не менш як 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

* за посвідчення договорів поділу майна, договорів поруки та інших угод, що не підлягають оцінці, -- 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

* за посвідчення заповітів -- 0,05 неоподатковуваного мі-німуму доходів громадян;

* за видачу свідоцтва про право на спадщину: одному з подружжя, батькам, повнолітнім дітям, онукам, правнукам, братам, сестрам, діду, бабі, іншим спадкоємцям -- 0,5% суми спадщини;

* за видачу подружжю свідоцтва про право власності на частку в спільному майні, нажитому за час шлюбу, -- 0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

* за посвідчення доручень на право користування й розпорядження майном, окрім транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, та здійснення кредитних операцій: дітям, одному з подружжя, батькам -- 0,03, іншим громадянам -- 0,1 неоподатковуваного мінімуму доходів гро-мадян;

* за посвідчення доручень на право користування і розпорядження транспортними засобами: дітям, одному з подружжя, батькам -- 0,1, іншим громадянам -- 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

* за посвідчення загальних доручень на право користу-вання майном, якщо доручення видається дітям, подружжю, батькам, -- 0,03, а якщо іншим особам, то 0,1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

* за посвідчення загальних доручень на право користування транспортними засобами: дітям, подружжю, батькам

-- 0,1, іншим громадянам -- 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

* за посвідчення інших доручень -- 0,02 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

* за вжиття заходів до охорони спадкового майна -- 2 не-оподатковувані мінімуми доходів громадян;

* за вчинення морського протесту -- 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

* за вчинення протестів векселів, пред'явлення чеків до платежу і посвідчення неоплати чеків -- 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

* за вчинення виконавчих написів -- 2% суми, що стягується, але не менш як 0,01 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

* за засвідчення вірності перекладу документа з однієї мов на інші (за сторінку) -- 0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

* за засвідчення вірності копій документів та витягів із них (за сторінку) -- 0,01 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

* за засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) -- 0,02 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

* за передачу заяв громадян, державних установ, підприємств, організацій, селянських (фермерських) господарств, колективних сільськогосподарських підприємств, кооперативних, громадських об'єднань іншим громадянам та організаціям, а також вчинення інших, передбачених ст. 34 Закону України "Про нотаріат", дій, -- 0,03 неоподатковуваного мі-німуму доходів громадян;

* за видачу дублікатів нотаріально посвідчених документів -- 0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

За нотаріальні та інші дії, вчинювані за межами нотаріальної контори, виконавчого комітету місцевих рад за місцем надання послуги стягується державне мито в розмірі встановлених ставок за відповідні дії. Крім цього, сплачуються фактичні витрати, пов'язані з виїздом для вчинення дій.

Законодавство передбачає певні пільги щодо сплати державного мита. Від сплати державного мита звільняються:

* громадяни -- за видачу або засвідчення вірності копій документів, необхідних для призначення та одержання державних допомоги та пенсій, а також у справах опіки й усиновлення;

* громадяни -- за посвідчення їхніх заповітів і договорів дарування майна на користь держави, а також на користь державних підприємств, установ та організацій;

* фінансові органи та державні податкові інспекції -- за видачу їм свідоцтва і дублікатів свідоцтв про право держави на спадщину та документів, необхідних для одержання цих свідоцтв, за вчинення державними нотаріальними конторами виконавчих написів про стягнення податків, платежів, зборів і недоїмок;

* громадяни, віднесені до першої та другої категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; пільга зі сплати державного мита в цьому випадку надається щодо дій і документів, які стосуються безпосередньо цих громадян, незалежно від того, хто звернувся за вчиненням у їхніх інтересах дій та одержанням документів;

* громадяни, віднесені до третьої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного й гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. проживали або відпрацювали в зоні безумовного відселення не менш як два роки, а в зоні гарантованого добровільного відселення -- принаймні три роки;

* громадяни, віднесені до четвертої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 р. вони проживали або відпрацювали в цій зоні не менш як чотири роки;

* інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку;

* інваліди І та II груп;

* місцеві державні адміністрації, виконкоми місцевих рад, підприємства, установи, організації, колективні сільськогосподарські підприємства, що купують житлові будинки з надвірними будівлями (крім м. Києва та курортних місцевостей), квартири для громадян, які виявили бажання виїхати з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також громадяни, які виявили бажання виїхати з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та власники цих будинків і квартир;

* всеукраїнські та міжнародні об'єднання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що мають місцеві осередки у більшості областей України, Українська спілка ветеранів Афганістану, громадські організації інвалідів, їхні підприємства та установи, республіканське добровільне громадське об'єднання "Організація солдат-ських матерів України" за вчинення всіх нотаріальних дій;

* Пенсійний фонд України, його підприємства, установи та організації; Фонд України соціального захисту інвалідів і його відділення;

* Національний банк України та його установи. Окремо слід сказати про пільги, що їх мають громадяни при видачі свідоцтва про право на спадщину. Від сплати державного мита звільняються громадяни, якщо їм видається свідоцтво про право на спадщину, в яку входить майно осіб, котрі загинули, захищаючи СРСР та Україну, у зв'язку з виконанням інших державних чи громадських обов'язків або з виконанням обов'язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю, охорони власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули чи померли внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою.

Не сплачують державного мита особи, якщо спадщина складає майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку.

Звільняються від сплати державного мита спадкоємці, якщо в спадщину входить будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартира, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, а спадкоємці проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця. Не втрачають такого права спадкоємці, які прожи-вали із спадкодавцем, але тимчасово виїхали з постійного місця проживання у зв'язку з навчанням, тривалим відрядженням, проходженням військової служби.

При видачі громадянам свідоцтва про право на спадщину на житлові будинки в сільській місцевості для надання пільги по сплаті державного мита обов'язковою умовою є майбутнє проживання спадкоємців у цьому будинку. Спадкоємці, одержуючи свідоцтво про право на спадщину, сплачують державне мито в установленому порядку. Надалі, з пред'явленням відповідних документів про прописку або реєстрацію місця проживання у спадковому будинку та довідки з місця роботи в сільській місцевості, за заявою громадянина державне мито підлягає поверненню, якщо не минуло року з дня зарахування його до бюджету.

Державне мито не сплачується, якщо в спадкове майно входять вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, страхові суми за договорами особистого й майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, а також суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і винагород за відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію та промислові зразки.

Звільняються від сплати державного мита при видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємці, якщо в спадщину входить майно осіб селянського (фермерського) господарства, а спадкоємці є членами цього господарства.

Висновок

Державне мито при видачі свідоцтва про право на спадщину не сплачують також неповнолітні громадяни.

За доручення й заповіти, посвідчені службовими особами в порядку ст. 40 Закону України "Про нотаріат", що прирівнюються до нотаріально посвідчених, а також доручення, що посвідчуються організацією, в якій працює або навчається довіритель, житлово-експлуатаційною організацією за міс-цем його проживання чи адміністрацією стаціонарного ліку-вально-профілактичного закладу, в якому він перебуває на лікуванні, державне мито не сплачується.

Оплата вчинюваних приватним нотаріусом Дій провадиться за домовленістю між нотаріусом і громадянином чи юридичною особою, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії (ст. 31 Закону України "Про нотаріат"). Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, також провадиться за домовленістю сторін.

Але з набранням чинності Указу Президента "Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій" від 10 липня 1998 р. вирішення цих питань зазнало певних змін. Відтоді розмір плати, що справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.

Усі суми, що їх отримує приватний нотаріус за вчинення нотаріальних дій, є його доходом. З отриманого доходу в порядку, встановленому чинним законодавством, приватний нотаріус сплачує податки. Оподаткування доходу приватного нотаріуса провадиться не тільки на підставі Закону України "Про нотаріат", яким передбачено справляння з доходу приватного нотаріуса прибуткового податку, а й на підставі інших нормативних актів. Так, Закон України "Про збір обов'язкове державне пенсійне страхування" визначає при-ватних нотаріусів як платників податку на обов'язкове державне пенсійне страхування, а Закон України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" визначає приватних нотаріусів як платників збору на обов'язкове соціальне страхування (у тому числі збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття).

Література

1.Л. К. Радзієвська, С.Г. Пасічник-НОТАРІАТ В УКРАЇНІ,2007