Поняття, предмет, метод та система адміністративного права

Реферат:

Поняття, предмет, метод та система адміністративного права

План

Вступ

Поняття та предмет

Метод

Система

Висновок

Література

Вступ

Адміністративне право -- це галузь права (сукупність правових норм), що регулює з метою реалізації завдань і функцій держави суспільні відносини управлінського характеру, що складаються в сфері виконавчої і розпорядницької діяльності органів виконавчої влади, внутрішньоорганізаційної діяльності інших державних органів, а також у процесі здійснення громадськими організаціями, їхніми органами зовнішніх юридично-владних повноважень.

Адміністративне право є самостійною галуззю права, за допомогою якої держава регулює однорідні суспільні відносини в сфері державного управління, розвиває і зміцнює його демократичні основи. Адміністративному праву належить особлива роль у механізмі правового впливу, -- воно виступає необхідним і важливим інструментом управління соціальними процесами в суспільстві. Інакше кажучи, адміністративне право -- це управлінське право, що відрізняється від інших галузей права специфікою предмета, методу регулювання і структурних особливостей (системою розміщення нормативного матеріалу).

Предмет адміністративного права складає широкий комплекс суспільних відносин, що виникають у зв'язку з реалізацією функцій державного управління, з питань здійснення широкої і різноманітної виконавчої і розпорядницької діяльності.

1.Поняття та предмет адміністративного права

Адміністративному праву притаманні визначені границі правового регулювання -- це сфера діяльності виконавчих і розпорядницьких органів і суспільних відносин управлінського характеру, що складаються в цій сфері. Вони виникають, розвиваються і припиняються між:

-- вищими і нижчими органами виконавчої влади (між Кабінетом Міністрів України і обласною державною адміністрацією);

-- органами виконавчої влади і підлеглими їм підприємствами, установами, організаціями (між Міністерством освіти і науки України і ректором вищого навчального закладу);

-- органами виконавчої влади, що не зв'язані безпосередньо підпорядкованістю (між Міністерством охорони здоров'я України і Міністерством освіти і науки України);

-- органами управління і органами громадських організацій (між обласною державною адміністрацією і президією обласної ради профспілок);

— органами виконавчої влади і громадянами (між районним відділом внутрішніх справ і громадянином, що притягується до адміністративної відповідальності за адміністративний проступок).

2.Метод адміністративного права

У теорії права прийнято виділяти три основних способи правового регулювання.

Це:

-- розпорядження (накладення прямого юридичного обов'язку здійснити визначені дії);

-- заборона (накладення прямого юридичного обов'язку не здійснювати визначені дії);

-- дозвіл (юридичний дозвіл здійснювати визначені дії за своїм розсудом).

Конкретне призначення тієї чи іншої галузі права впливає на вибір юридичних способів впливу і на перший план може вийти один з них. Так, для цивільно-правового регулювання характерним є використання дозволу, оскільки урегульовані цивільним правом майнові відносини носять, як правило, договірний характер (наприклад, цивільна угода, господарський договір), що припускає рівність сторін. Разом з тим кожна галузь права використовує всю сукупність способів правового впливу, виділяючи серед них основні для цієї галузі.

Під адміністративно-правовим методом регулювання розуміється сукупність правових засобів і способів (прийомів), що застосовують органи управління для забезпечення регулюючого впливу норм адміністративного права на суспільні відносини. Адміністративно-правове регулювання управлінських суспільних відносин фактично є формою юридичного опосередкування зв'язків між суб'єктом і об'єктом управління, правовим способом цілеспрямованого керівного (управлінського) впливу. Але ці зв'язки і цей вплив припускають відоме підпорядкування волі керованих єдиній управлінській волі.

Таким чином, адміністративно-правове регулювання має своїм об'єктом такі суспільні відносини, у яких положення сторін характеризується їхньою фактичною нерівністю: один з учасників «підлеглий» іншому.

3.Система адміністративного права

Поряд із предметом і методом регулювання, третьою особливістю самостійної галузі права є її цілісність. Ця риса досить чітко просліджується в адміністративному праві. Єдиний предмет і єдиний метод правового опосередкування реальних суспільних відносин визначили взаємозв'язок утворюючих галузь юридичних норм.

Адміністративне право -- цілісна система правових норм і інститутів. Їх поєднує предмет, мета, принципи, метод регулювання. Вони повинні бути погоджені один з одним, опиратися на єдині визначення, використовувати єдину термінологію. Всередині галузі існує субординація норм різної юридичної чинності, загальних і спеціальних. А в цілому галузь створює специфічний -- адміністративно-правовий -- режим регулювання.

Система адміністративного права -- це внутрішня побудова галузі, яка передбачає послідовне розміщення елементів -- інститутів і норм, що утворюють її, їхня єдність і структурний взаємозв'язок. Вона складається з двох частин: Загальної й Особливої, що обумовлено сутністю і специфікою державного управління, його багатогалузевим характером і необхідністю постійного удосконалювання. Іноді говорять про спеціальну частину адміністративного права.

Кожна з частин містить у собі кілька адміністративно-правових інститутів. В загальну частину входять п'ять груп інститутів (підгалузей):

1) регулюючих адміністративно-правові статуси громадян (індивідуальних суб'єктів права);

2) регулюючих основи організації і діяльності виконавчої влади (апарату державного управління);

3) регулюючих адміністративно-правовий статус недержавних організацій;

4) забезпечуючих законність діяльності виконавчої влади;

5) регулюючих примус по адміністративному праву.

Інакше кажучи, загальна частина адміністративного права поєднує норми, що закріплюють принципи державного управління; правовий стан суб'єктів адміністративного права (органів виконавчої влади, державних службовців, громадян і ін.); форми і методи виконавчої і розпорядницької діяльності; адміністративний процес; способи забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні.

В особливій частині адміністративного права чотири підгалузі, що поєднують норми:

2) регулюючі організаційно-господарську діяльність державної адміністрації;

3) регулюючі її соціально-культурну діяльність;

1) регулюючі забезпечення безпеки громадян, суспільства, держави, адміністративно-політичну діяльність;

4) регулюючі діяльність державної адміністрації по організації і здійсненню політичних, економічних і інших зв'язків а також зв'язків з іншими країнами (зовнішніх зв'язків).

Висновок

Тобто особлива частина адміністративного права містить норми, що регулюють управління промисловістю, агропромисловим комплексом, соціально-культурною сферою (освітою, наукою й ін.), адміністративно-політичною діяльністю (управління внутрішніми справами, управління юстицією), а також міжгалузеве державне управління в сферах статистики, стандартизації, ціноутворення і т.п.

Зміст Загальної й Особливої частин адміністративного права є взаємозалежним і складає єдине ціле. Норми Загальної частини застосовуються до всіх інститутів Особливої частини. Наприклад, загальні правила, що регулюють порядок підготовки, видання, вступу в силу і дії актів державного управління, реалізуються в процесі виконавчо-розпорядницької діяльності органів управління у всіх галузях соціально-культурного будівництва з урахуванням їх специфіки.

Література

1.Адміністративне право України: Підручник/ Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. -- К.: Юрінком Інтер, 2005. -- 544 с