Порівняльна характеристика Німеччини і Японії

2

Міністерство освіти і науки України

Міжрегіональна Академія Управління Персоналом

Турківське відділення

Реферат

на тему:

Порівняльна характеристика

Німеччини і Японії

Підготував: студент І-го курсу

Комарницький Назар

Перевірив: викладач з Географії

____________________________

Турка 2008

Німеччина

Офіційна назва - Федеративна Республіка Німеччина (ФРН).

Державний устрій - федеративна республіка.

Географічне розташування - держава розташована в Центральній Європі. На суші межує з Данією (довжина спільного кордону - 68 км), на півночі з Нідерландами (577 км), з Бельгією (167 км), Люксембургом (138 км) і Францією (451 км) на заході, Швейцарією (334 км) й Австрією (784 км) на півдні, Чеською Республікою (646 км) і Польщею (456 км) на сході і південно-сході.

Загальна довжина кордону - 3,621 км.

Довжина берегової лінії - 2,389 км.

Площа території - 357 021 кв. км. 6 місце в Європі після Росії, України, Франції, Іспанії і Швеції. Найвища точка: гора Цугшпітце (2962 м).

Адміністративний поділ - 16 федеральних земель (Баварія, Баден-Вюртемберг, Берлін, Бранденбург, Бремен, Гамбург, Гессен, Мекленбург-Передня Померанія, Нижня Саксонія, Рейнланд-Пфальц, Саар, Саксонія, Саксонія-Анхальт, Північна Рейн-Вестфалія, Тюрінгія, Шлезвіг-Гольштейн).

Чисельність населення - 83,03 млн. осіб (за станом на липень 2001 року). 12 місце в світі, 2 місце в Європі (після Росії)

Столиця - Берлін (у 1999 р. парламент переїхав з Бонна в Берлін, але деякі міністерства і служби залишаються в Бонні). 3,29 млн. мешканців.

Інші великі міста: Гамбург (1,688 млн. мешканців), Мюнхен (1,161 млн.), Кельн (967 тис.), Франкфурт-на-Майні (646 тис.), Ессен (590 тис.), Дортмундт (588 тис.), Штутгарт (575 тис.), Дюссельдорф (568 тис.), Бремен (538 тис.), Ганновер (517 тис.).

Державна мова - німецька.

Релігія - найбільш розповсюджені протестантизм, католицизм.

Державне свято - 3 жовтня - День німецької єдності.

Державний прапор - триколор з чорної, червоної і золотої горизонтальних смуг. Уперше ці три кольори стали символом національно-визвольної боротьби німецького народу у 1813 році. Саме так була пофарбована форма студентського корпусу волі, що виступив проти армії Наполеона. Пізніше ці кольори перейшли на прапори студентських і демократичних організацій і стали символом революції 1848 року. Однак, Німецька імперія, створена у 1871 році, як її попередник - Північно-Німецький союз, мала чорно-біло-червоний прапор. Революція 1918 року вибрала символом чорно-червоно-золотий прапор. У 1949 році державним і національним прапором ФРН був обраний чорно-червоно-золотий прапор зразка 1919 року. Чорний колір символізує похмурі роки реакції, червоний - кров патріотів, пролиту у боротьбі за волю, а золотий - сонце волі.

Державний герб - На сучасному державному гербі Німеччини зображений чорний одноглавий орел з червоними лапами, язиком і дзьобом на золотому щиті. Даний герб є дуже древнім, він служив емблемою влади німецьких королів. Перше зображення орла на щиті можна побачити на срібних монетах короля Фрідріха Барбароси (кінець XII ст.). З XIV ст. спочатку лапи, а потім дзьоб і язик орла стали червоними.

Але з початку XV століття одноглавий орел був замінений двоголовим - символом правлячої аж до 1871 року династії. Одноглавий орел відродився як герб Німеччини в 1871 році, однак на його грудях зображувався пруський малий герб. Гербовий щит увінчувала імператорська корона, а поруч розташовувалися два міфологічних лісових велетні з гербовими штандартами Пруссії і Бранденбургу. Веймарська республіка у 1919 році позбавила німецького орла монархічних і пруських емблем. У 1927 році зображення орла було ще більше стилізоване, він прийняв досить мирний вигляд. Саме в такому вигляді орел був прийнятий у якості герба ФРН у 1950 році, що стало символом наступності демократичних порядків Веймарської республіки.

Державний гімн - "Пісня про Німеччину" (третя строфа).

Грошова одиниця - Євро: 1 EUR = 0.971537 USD курс на 29.09.2002.

Членство у міжнародних організаціях - ООН, Велика сімка, НАТО, СОТ, ЄМР, ЄІБ, ЄС, МБРР, МВФ, Європейське об'єднання вугілля і стали (ЄОВС), МФЧХ, ОБСЄ, РЄ тощо.

Домен - .de.За чисельністю населення Німеччина посідає друге місці в Європі після Росії - 83,03 млн. осіб (за станом на липень 2001).

Розподіл за віковими групами

0-14 років 15.57% (чоловіків 6 635 328; жінок 6 289 994);

15-64 років: 67.82% (чоловіків 28 619 237; жінок 27 691 698);

65 років і більше: 16.61% (чоловіків 5 336 664; жінок 8 456 615).

Приріст населення

Коефіцієнт приросту населення: 0.27%. Щорічний приріст населення відбувається здебільшого за рахунок припливу в країну іммігрантів (4.01 чол./1000 населення). З 50-х років сюди в пошуках роботи приїхало безліч турків, поляків, італійців тощо.

Рівень народжуваності і смертності

Рівень народжуваності: 9.16 дітей/1000 чоловік, на 1 жінку припадає 1.38 дитини. Рівень народжуваності постійно знижується.

Рівень смертності: 10.42 смертей/1000 осіб; 4.71 смертей/1000 новонароджених.

Середня тривалість життя

Середня тривалість життя складає 80 років у жінок і 74 року у чоловіків. Незважаючи на високу середню тривалість життя, чисельність населення падає. Вже понад 16% німців сьогодні - люди віком понад 66 років, і лише 18% молодші 18. Очевидно, що основним джерелом для поповнення і омолодження населення у Німеччині є імміграція. Однак таке положення не завжди зустрічає розуміння у корінного населення країни. Це призводить до численних проблем у відносинах корінного населення й іноземців.

Серед некорінного населення картина інша: 23% складає молодь до 18 років, а стариків - всього 3,2%. Значно вище серед іноземців також народжуваність: вже з кінця 70-х новонароджені негромадяни складають щорічно понад 13%.

Релігійний склад

За релігійним складом переважають протестанти (38%) і католики (34%). Мусульмани складають 2% населення, 26% - представники інших конфесій і невіруючі.

Етнічний склад

Більшість населення країни (91,5%) складають німці. Загальна кількість іноземців на сьогодні - близько 8% населення Німеччини. За національним складом найбільша група іноземців - турки, майже третина від загальної кількості і близько 2,4% від загальної чисельності населення, вихідці з Югославії - 0,9%, італійці - 0,7%, греки - 0,4%, поляки - 0,3%, хорвати - 0,2%, боснійці - 0,25% і громадяни Австрії - 0,2%.

Понад 70% іммігрантів проживає в чотирьох західних землях: Баварії, Баден-Вюртемберзі, Гессені і Північній Рейн-Вестфалії. Серед міст за кількістю іноземців лідирують Франкфурт-на-Майні, Штуттгарт і Мюнхен (відповідно, 30, 25 і 24% населення).

Іноземці стали у Німеччині серйозним економічним чинником. Їм належить 281 тисяча фірм, що складає 6.3% усіх зареєстрованих підприємств країни.

Лідерство у сфері бізнесу захопили турки, вони володіють 22,9% підприємств, що належать іноземцям. За різними оцінками, сума приватних вкладів турків, які мешкають у Німеччині, складає від 30 до 50 мільярдів марок. Тільки у вигляді податків вони щорічно платять у німецьку скарбницю близько 3 млрд. дол.

Щільність населення

Щільність населення на заході Німеччини значно вища, аніж у п'яти нових федеральних землях на сході. Майже на 30% площі там мешкає лише п'ята частина населення країни.

Майже кожний третій житель живе в одному з 85 великих міст. Переважна більшість населення живе у селі і невеликих містах.

Адміністративно-територіальний поділ

До складу ФРН входить 16 земель - Баден-Вюртемберг, Баварія, Берлін, Бранденбург, Бремен, Гамбург, Гессен, Мекленбург-Передня Померанія, Нижня Саксонія, Північний Рейн-Вестфалія, Рейнланд-Пфальц, Саар, Саксонія, Саксонія-Анхальт, Шлезвіг-Гольштейн, Тюрінгія. Кожна земля має власну конституцію, парламент і уряд.

Місцевий час

Відстає від київського на 1 годину. Коли у Києві перша година дня, у Берліні - полудень.

Грошова одиниця

Грошова одиниця - Євро: 1 EUR = 0.971537 USD курс на 29.09.2002.

Євро уведено з 1 січня 2002 р. В одному євро 100 центів. До кінця 2012 р. Національний банк буде обмінювати національні банкноти на євро безкоштовно. Обмінний курс - 1 євро = 1.95583 німецьких марок, зафіксований і змінюватися не буде. В обігу знаходяться банкноти номіналом 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 євро, а також монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20 і 50 центів. (Додаткову інформацію можна отримати на сайті Європейського Центрального Банку.)

Обмін валюти можливий у банках і спеціалізованих обмінних пунктах, а також у готелях і на головному поштамті - у великих містах вони працюють щодня і цілодобово. Кредитні картки приймаються практичні в усіх великих крамницях, АЗС, ресторанах, кафе і готелях.

Банки

Години роботи: з 8.00 до 12.00 і з 13.30 до 15.00 (крім суботи і неділі). Пункти обміну валюти працюють з 9.00 до 18.00, деякі обмінні пункти працюють у суботу і неділю, звичайно з 9.00 до 12.30. Крамниці

Крамниці в Німеччині працюють з понеділка по п'ятницю з 9.00/9.30 до 20.00, у суботу до 16.00/18.00.

Вихідні - недільні дні, національні, релігійні і місцеві свята. У вартість придбаних товарів входить ПДВ, частина якого (до 10% від вартості покупки) можна повернути, оформивши в крамниці чеки 'TAX-FREE" (такс-фрі) і подавши при виїзді на митниці ці чеки разом з товаром, що вивозиться. Каси виплати знаходяться, як правило, неподалік митниці.

Віза

Віза обов'язкова всім. Термін оформлення - 14 днів.

Документи необхідні для оформлення візи:

1. Загальногромадянський закордонний паспорт дійсний не менше 3-х місяців.

2. 2 фотографії розміром 3х4 або 4х6 см.

3. Анкета, в якій вказуються:

- прізвище, ім'я, по-батькові;

- домашня адреса;

- професія за освітою або посада;

- місце роботи і робоча адреса;

- відомості про попередні відвідання країн Шенгенської групи;

- прізвище, ім'я та по-батькові дружина (чоловіка);

- дата і місце її (його) народження;

- прізвища, імена і по-батькові батьків.

4. Для дітей необхідно нотаріально мати завірений дозвіл на виїзд дитини: якщо їде один з двох батьків, то від іншого; якщо не їде жоден з батьків, то від обох; якщо прізвища батьків різні, то потрібне свідоцтво про народження дитини.

5. Вимагається дозвіл (банківська довідка) на вивезення валюти.

6. Посольство залишає за собою право виклику туриста у посольство для отримання додаткових відомостей або з'ясування обставин попередніх подорожей у Німеччину і країни Шенгенскої угоди.

7. Для оформлення візи у Німеччину, повинна бути надана розписка, підписана туристом особисто!

Страховка

Медичний страховий поліс обов'язковий на весь час подорожі.

Митниця

У Німеччину дозволено ввозити необмежені суми іноземної і місцевої валюти. Для громадян держав, не що входять до ЄС, передбачені наступні обмеження на ввезення товарів: 800 сигарет або 200 сигар; 2 л вина або 1 л міцних спиртних напоїв; 50 мл духів. Правила на ввезення товарів з країн, що не є членами ЄС, діють так само у відношенні товарів, придбаних у безмитних крамницях.

Транспорт

Оренда автомобілів

Автомобіль можна орендувати у фірмах "HERTS" і "SIXT". Ціни дійсні тільки у випадку здачі автомашини у будь-якій філії цих фірм на території Німеччини. Ціни включають усі податки і вартість страхового пакету, у який входять: страховка на випадок викрадення і аварії, технічна страховка тощо. При оренді деяких категорій машин страхове товариство бере на себе 100% видатків при аварії, в інших випадках водій платить 650 дойчмарок незалежно від збитків, заподіяних машині.

При оренді автомашини в аеропорту стягається додатково AIRPORT SERVICE CHARGE: у фірмі "SIXT" це 6% від загальної вартості замовлення, у фірмі "HERTZ" - до 25 дойчмарок. Необхідно уточнювати цей момент при кожному замовленні.

Умови оренди автомашини:

- водій повинен бути старше 25 років;

- права повинні бути міжнародного зразка (пластикова картка) і отримані не пізніше, аніж за рік до оренди автомобіля;

- водій повинен мати міжнародну кредитну картку в якості гарантії при оренді автомобіля.

При оренді автомобілів категорії F/J, G, K:

- водій повинен бути старше 30 років;

- водій повинен мати дві міжнародні кредитні картки;

- при замовленні необхідно повідомляти адресу і місце роботи клієнта.

Громадський транспорт

У містах з населенням понад 100 тисяч жителів функціонує ефективна служба автобусних перевезень: автобуси ходять часто і, як правило, строго за розкладом. Квиток на проїзд можна придбати у водія або в автоматах, що встановлені на зупинках. В таких великих містах, як: Берлін, Кельн, Гамбург, Мюнхен, Франкфурт, Штутгардт, існує єдина система громадського транспорту: автобусні маршрути зв'язані з лініями U-Bahn, трамвайними маршрутами і лініями S-Bahn.

Мiський трамвай.

Один і той самий квиток дійсний на всіх чотирьох видах транспорту.
В містах розвинута трамвайна мережа. Трамваї (Strassenbahn) розвивають невисоку швидкість, що надто зручно для першого знайомства з містом, куди Ви приїхали, хоча при подорожі на них завжди існує можливість потрапити у "пробку". На автобусних і трамвайних зупинках шукайте жовті таблички з зеленою літерою "H", на яких вказаний час руху транспорту.

Станції метро позначені білою літерою "U" на синьому фоні. На кожній станції прикріплені докладні карти метрополітену.

Таксі

Таксі зручніше, аніж громадський транспорт, хоча це найдорожчий засіб пересування. Вартість проїзду на таксі вираховується наступним чином. Ви платити фіксовану суму за посадку плюс по тарифу за кожний кілометр. За багаж і собаку може стягатися додаткова плата. У кожному великому місті є стоянка таксі, але можна викликати таксі по телефону (номери телефонів служби "Виклик таксі" звичайно наводяться на першій сторінці телефонних довідників).

Залізничне сполучення

Система залізниць "Deutche Bahn AG" (DB) охоплює всі куточки Німеччини. Мандрувати поїздом в Німеччині швидко і зручно, а система знижок на залізничні квитки досить приваблива, наприклад: квитки категорії "Super Saver" на довгі відстані в обидва кінці (понад 460 км в один кінець) на території Німеччини забезпечать істотну економію грошей. Однак знижка не діє у п`ятниці і суботи.

Якщо Ви мандруєте у Німеччині тільки по одній області, придбайте "Німецький регіональний квиток". По ньому можна необмежено мандрувати територією одного з 15 регіонів, на які ділить країну мережа DB, у будь-які 5 або 10 днів (вони обов'язково повинні бути послідовними); квиток "Bahn" забезпечить Вам 21-денну подорож у будь-який час протягом року за півціни.

Квитки зі знижкою передбачені також для сімей з трьома і більше дітьми, для юнацтва, студентів і пенсіонерів.

Якщо Ви мандруєте у вечірній час, придбайте квиток "Guten Abend" ("Добрий вечір"), який дозволяє проїзд будь-яким звичайним поїздом з 19.00 до 02.00 годин з понеділка по четвер. Квитки продаються на вокзалах відправлення.

Автотуризм

Дорожні знаки у Німеччині відповідають міжнародним стандартам. У містах і селах швидкість руху - 50 км/годину, на шляхах поза населеними пунктами - 100 км/годину. На автострадах (Autobahnen) рекомендується їхати зі швидкістю 130 км/годину. Однак ці показники в нинішній час міняються: уряд наполягає, щоб автомобілі на автострадах розвивали швидкість не вище 100 км/годину, а на дорогах поза населеними пунктами 80 км/годину. Автомобілі з причепами навіть на автострадах не можуть їхати зі швидкістю вищою 80 км/годину.

Франкфурт-на-Майнi.

Автомобілі з причепами, а також машини з великогабаритними фургонами, що ускладнюють задній огляд, повинні мати дзеркала заднього виду по обидва боки кабіни. Під час руху необхідно пристібатися ременями безпеки як на передньому, так і на задньому сидіннях. Особи, які порушують це правило, зобов'язані сплатити великий штраф. У машинах, де є заднє сидіння, дітям до 12 років не дозволяється сидіти спереду, якщо тільки в автомобілі не передбачені додаткові заходи безпеки для дітей.

Шини з шипами заборонені. Мотоцикли можуть рухатися тільки з включеними фарами ближнього світла. Для мотоциклістів і осіб, які займають заднє сидіння мотоциклу, обов'язкові захисні шоломи.

Якщо Ви втрапили в аварію і отримали серйозні пошкодження, викликайте поліцію. Обов'язково телефонуйте у поліцію, якщо в результаті дорожньої пригоди є постраждалі. Необхідно запитати в особи, з якою відбулося зіткнення, назву його страхової компанії і номер страхового свідоцтва, а також записати прізвища і дані свідків аварії, якщо такі є. Не забудьте негайно зв'язатися зі своєю страховою компанією і компанією, по лінії якої Ви знаходитися на території Німеччини.

Рівень алкоголю в крові не повинен перевищувати 80мг/100мл. Стоянка заборонена ближче ніж за 100 метрів до і після стоп-лінії, пішохідних переходів, перехресть і залізничних переїздів. На автострадах зупинка теж заборонена.

Національна кухня

Німецька кухня добротна, її однаково люблять і цінять, як гості, так і місцеві жителі. Земля, ліси і води надають продукти найвищої якості. Приготовані з любов`ю, вони стають кулінарним святом. В народі такі ласощі називають "Шманкерл", слово, в якому вже звучить смакування. Ресторанна справа поставлена в Німеччині так, що заслуговує спеціальної подорожі. Вплив сусідніх Італії, Австрії і Богемії надає багатьом стравам особливу родзинку. Епоха Наполеона залишила свої сліди в німецьких каструлях, що пішло на користь німецькій кухні. Тут можна знайти ресторан на будь-який смак і гаманець. Часто господарі ведуть діло, передаючи його з покоління у покоління, що є однією з основних гарантій високої якості обслуговування за помірну ціну. А у вигляді безкоштовного додатку в багатьох ресторанах вас очікує незвичайне оформлення залів, що нагадує про одну з історичних або культурних епох.

Традиційні страви різноманітних регіонів країни.

В баварських пивних відвідувачів кормлять блюдами домашньої кухні. Смажена свинина з хрусткою шкіркою, клецки і капуста, знаменита біла ковбаса з солодкою гірчицею і претцелями (кренделики, посипані сіллю) - ось лише деякі з прославлених найменувань такого меню.

У гастрономічному храмі Альфонса Шубека 'Вагінг-ам-Зе" (південно-східна Баварія) гостей пригощають качкою, клецками, приготованими з тіста для брецелів або пухкими клецками, тісто для яких замішують на солодкій заквасці.

У Франконії є можливість скуштувати найкращі ковбаси - як, наприклад, товщиною з палець нюрнберзьких смажених ковбасок. До речі, сам Нюрнберг більше відомий пряними духмяними коврижками. Вони особливо популярні під час Різдвяних свят. Заслуженою славою користуються також франконські вина.

Гордість Швабії і Баден-вюртемберга - суп з млинцями, капустяні блюда і традиційні блюда з макаронів (Spatzle, Maulhaschen і Schupfnudeln).

Усьому світу відомі копчені шинки Шварцвальда, але не менш цінують і баденські цибульні пироги. Прекрасним доповненням до цих страв стануть визначні горілка і вина, що виробляються у цьому сонячному регіоні.

У Гессені, що лежить північніше, досі залюбки їдять зелений соус, який дуже хвалив Гете. Цей соус готують не менше, ніж з дев'ятих видів трав, і він особливо смачний з яловичиною і спаржею.

Ласощами у Рейнській області вважаються маринована яловичина, картопляний салат, житнє збіжжя, картопляні млинці і яблучний соус.

На Різдво вулиці Кельна наповнюються ароматом мигдалевого печива (Spekulatius), а в сусідньому Ахені різдвяне прирощення - не менш ароматні Printen.

Вестфальська кухня відрізняється апетитними м'ясними стравами, ніжною шинкою і пряниками.

Білокачанна капуста і Pinkel є прекрасним доповненням до бременського тушкованого м'яса. Під нього добре випити чогось "гаряченького", наприклад, тминної горілки "Кот", яка теж виготовляється у Бремені.

На узбережжя Північного і Балтійського морів панують рибні страви. У Гамбурзі вам запропонують суп з вугрів, смажений морський язик, оселедця, креветки і безліч різновидів копченої риби. У Нижній Саксонії на стіл прийнято подавати страву з баранини під назвою Heidschnuckenbraten, яку заїдають Rote Grutze (шикарним холодним ягідним асорті з кремом).

У Берліні не можна втратити нагоду відвідати кафе "Кранцлер" на вулиці Курфюрстендам, де пригощують маленькими м'ясними кенігсберзькими биточками і смачними тістечками.

Знамениті саксонські ласощі - Leipziger Allerlei (страва з овочів і креветок). Різдвяні торти Дрездена - "Christ-stollen" та "Baumkuchen" - знає увесь світ.

Тюрінгія славиться своїми клецками, що рекомендується вживати з гусятиною. В ерфуртському ресторані "Ліндерхоф" вас пригостять смаженим м'ясом (Rostbratel) у пивному соусі і млинцями з цибульно-картопляною начинкою.

Національні особливості

У німців прийнято дарувати один одному приємні дрібниці, причому не обов'язково куплені. Це може бути будь-що: листівочка або вишукана річ, що нагадує саме вам щось важливе. Дуже цінуються родинні традиції, хоча молоді люди намагаються бути самостійними, і вважається дурним тоном залежати від батьків. Поважаться родинні свята, особливо Різдво, коли у батьківському домі збирається вся родина.

Якщо Ви хочете запросити куди-небудь своїх друзів-німців, то йдіть у французький або італійський ресторан. Він може бути недорогим, але обов'язково затишним.

Коли Ви з ким-небудь знайомитеся, врахуйте, що німці, за винятком дуже близьких дружніх відносин, звертаються за прізвищем. Якщо, наприклад, Ви представляєтеся по імені, то цим відразу пропонуєте більш інтимний рівень стосунків, чим ставите співрозмовника у незручне положення. Перехід на звертання за іменем вимагає особливого дозволу, він аналогічний переходу на "ти".

Знімаючи трубку телефону, також прийнято називати своє прізвище - це обов'язкова вимога.

У Німеччині дуже люблять точність у часі.

Телекомунікації

Дзвінок по місту з громадського таксофона коштує 15 центів (планується підвищення цього тарифу). В інше місто можна подзвонити практично з будь-якого таксофона жовтого кольору. Для цього слід мати монети вартістю 1 або 5 євро. Можна придбати телефонну картку вартістю від 3 до 25 євро. Крім того, можна подзвонити з поштового відділення - з абонентом в іншому місті Вас з'єднає телефоністка.

Довідки про номери телефонів абонентів всередині країни можна отримати по тел.: 01188, за кордоном - по тел.: 00118.

Більшість міст Німеччини мають власні телефонні коди, що вказані у телефонному довідникові у розділі "Абоненти всередині Німеччини". Якщо Ви телефонуєте в Німеччину з-за кордону, наберіть код країни (49), а після цього код потрібного регіону, але без "0".

Японія

Офіційна назва - Японія - Nippon (Nihon).

Державний устрій - Японія - конституційна монархія. Глава держави - імператор. Найвищим законодавчим органом держави є парламент, який складається з двох палат: Палати представників (нижньої) і Палати радників (верхньої). Виконавча влада здійснюється урядом на чолі з Прем'єр-міністром, який обирається парламентом з числа його членів.

Географічне розташування - розташована в західній частині Тихого океану, біля східного узбережжя Азії на групі островів, головні з яких - Хонсю (Honshu), Хоккайдо (Hokkaido), Кюсю (Kyushu), Сікоку (Shikoku).

Площа території - 377 835 кв. км (включаючи архіпелаг Рюкю з найбільшим островом Окінава). 60 місце в світі.

Адміністративний поділ - 47 префектур (prefecture, todofuken), у тому числі столична префектура Токіо, префектура Окінави (з 1972 р.) і дві міські префектури - Кіото й Осака. Префектури поділяються на повіти. Хоккайдо - особлива адміністративна область, яка поділяється на 14 округів.

Кількість населення - 126,8 млн. осіб (липень 2001 р.).

Столиця - Токіо - Tokyo - 8,18 млн., з передмістями 12,24 млн. осіб (2002 р.).

Інші великі міста: Йокогама (3,484 млн. мешканців), Осака (2,603 млн.), Нагоя (2,186 млн.), Саппоро (1,842 млн.), Кобе (1,518 млн.), Кіото (1,472 млн.), Фукуока (1,361 млн.). Державна мова - японська.

Релігія - буддизм.

Державне свято - 23 грудня - День народження Імператора (1933 р.).

Державний прапор - являє собою червоне коло на білому тлі. Діаметр кола - 3/5 ширини прапора. Біле поле означає чистоту і цілісність, червоне коло - тепло, яскравість і щирість.

Державний герб - золота хризантема - емблема імператорської династії.
Грошова одиниця - ієна = 100 сенам.
Членство у міжнародних організаціях - "Велика сімка", ООН, СОТ, АТЕС, МБРР, МВФ, МФЧХіЧП, ОЕСР та інші.

Домен - .jp.

Демографія

В Японії проживає 126,7 млн. чоловік (2001), з них на головному острові Хонсю - 101 млн., на о.Кюсю - 13,4 млн., на о.Сікоку - 4,2 млн. і на о.Хоккайдо - 5,7 млн. осіб.
З 1950 р. відбувається інтенсивна міграція із сільської місцевості. Так, якщо на початку 1950-х років у селах і малих містах з кількістю населення менше 5000 жителів проживало в цілому 20,7 млн. осіб, то у 1996 - лише 2,1 млн., тоді як у містах з населенням понад 500 тис. - 11,2 млн. у 1950 (13,5% всього населення) і 32,4 млн. у 1996 (25,8%). За загальною кількістю міського населення (97 млн.) Японія в 1995 р. посідала шосте місце у світі.

У 1950 р. народжуваність становила 25,1‰, а смертність - 10,9‰. У 1996 ці показники знизилися до 9,6 і 7,4% відповідно. Дитяча смертність за той же період знизилася з 60,1 до 4,3%. Очікувана тривалість життя - 77,4 роки для чоловіків і 83,6 - для жінок (1996).

Етногенез

Населення Японії виключно однорідне в расовому, етнічному, мовному і релігійному відношеннях. Проте в країні є приблизно 600 тис. корейців, хоча багато з них народилися і виросли на островах і розмовляють японською мовою.

Хоча японці сприймають себе як "чисту" расу і не прагнуть асимілювати представників інших народів, їх нація склалася з різних потоків переселенців. Вважається, що найдавнішим народом, який населяв острови, були айни. На островах Кюсю і Сікоку та на півдні Хонсю вони змішувалися з австронезійськими племенами, а на Хоккайдо - з вихідцями зі східного узбережжя материкової Азії. В середині I тисячоліття до н.е. на Японських о-вах з'явилися т. зв. протояпонські племена. Розвиток культур цих племен відбувався аж до V ст. н.е. у тісній взаємодії з австронезійсько-айнськими племенами.

У VІ-VІІ ст.ст. народ, що населяв Японські о-ви, сприйняв деякі елементи китайської і корейської культур, а у VІІІ ст. на півдні Кюсю завершилася асиміляція австронезійців. У цей же час почалося заселення північної половини о.Хонсю, а місцеве айнське населення почасти змішалося з прибульцями, а почасти було витіснене у більш північні райони, на о.Хоккайдо.

Мова

Хоча Японія відносно невелика країна, у японській мові виділяють три основні групи діалектів - північно-східну, південно-західну і центральну - і безліч говорів. Осібно тримається діалект рюкюсців. В основі літературної стандартної мови лежить говір одного з центральних діалектів - міста Токіо і рівнини Канто. Завдяки телебаченню токійський діалект дуже поширений. Японська мова, як і китайська, базується на ієрогліфічній основі, писемність запозичена в V-VІ ст.ст. у Китаї. У Х ст. була створена власна абетка - кана, що складається з двох фонетичних різновидів - хірагана і катакана. Звичайно корені слів записуються ієрогліфами, а за допомогою кана - службового дієслова - закінчення дієслів і граматичні частки. Слова, для яких немає китайських ієрогліфів, на письмі виражаються також з використанням кана. Мова постійно поповнюється великою кількістю іноземних слів, переважно англійських.

Розміщення населення. Міста

У Токіо разом з префектурами проживає понад чверть всього населення країни. Приблизно половина компаній, установ і засобів масової інформації мають свої штаб-квартири в столиці. Там же розташовані приблизно 85% діючих в Японії іноземних фінансових організацій.

Стрімке зростання населення Токіо призвело до перевантаження громадського транспорту, сприяло будівництву висотних будинків і помітному підвищенню цін на землю, що сягнули максимуму на початку 1990-х років.

Один із планів перспективного розвитку Японії передбачає використання концепції "технополіса", що припускає створення галузей промисловості, які базуються на застосуванні передових технологій, у центрах, що мають університети із сучасними дослідницькими лабораторіями і висококваліфікованими кадрами. Більш радикальна і цінна ідея - перенести столицю в Сендай або Нагою.

Тенденції

У 2000 р. в Японії була зафіксована рекордна кількість розлучень - 254255 - на 5% більше, ніж у 1999 р. Цей сумний рекорд можна назвати черговим: кількість розлучених пар неухильно зростає вже протягом 9 років поспіль. Згідно з повідомленнями Міністерства охорони здоров'я, праці і добробуту Японії, уперше збільшення кількості розлучень було зафіксоване в 1964 р., а в 1971 р. вперше була перевершена стотисячна межа. Згаданий показник досяг свого піку (179150 розлучень) у 1983 р., після чого виникла слабка тенденція до зниження, однак, це тривало недовго: у 1991 р., разом з крахом "економіки мильної бульбашки", крива кількості розлучень у Японії знову вперто поповзла догори.

Кількість сімейних пар, що розлучилися, проживши разом менше 5 років, збільшилася на 5,7%, сягнувши позначки 96216 тис. пар, що становило 36,4% від загальної кількості розлучень. Також зросла і кількість розлучень серед пар, сімейний "стаж" яких налічував 20 і більше років.

Шлюби в Японії

За даними японського Міністерства охорони здоров'я, праці і добробуту, у 2000 р. в Японії справили 798140 весіль - на 4,7% (36112 весіль) більше, ніж у попередньому, 1999 році. Більше того, 2000 р. побив рекорд останніх 20 років.

На початку 70-х років Японія вже зіштовхувалася з "весільним бумом". Тоді число весіль перевищило 1 млн. у рік, а пік припав на 1972 р. - 1099984 пари вирішили зв'язати свої долі священними узами шлюбу. Після цього весільна "епідемія" пішла на спад - аж до 1988 року. З 1993 р. ситуація з весіллями більш-менш стабілізувалася - різких злетів, як, втім, і падінь більше не спостерігалося.

У 2000 р. середній вік наречених, які вийшли заміж уперше, піднявся до 27,0 років проти 26,8 років у 1999 р. Середній вік жениха також піднявся до 28,8 років проти 28,7 років у 1999 р. Схоже, серед жителів Країни Вранішнього Сонця ранні шлюби тепер не в моді.

Народжуваність

У японському суспільстві виникла загрозлива тенденція до зниження народжуваності. Під впливом так званого "синдрому малодітності" японські жінки все частіше воліють мати не більше однієї дитини, а то й зовсім залишатися без дітей. За прогнозами Інституту населення і соціальної безпеки, до 2025 р. працездатне населення Японії скоротиться на 10% і становитиме 60 млн. осіб, у зв'язку з чим, починаючи з 2005 р., на 6,7% зменшаться показники ВВП. Першим тривожним "дзвінком" стали результати загальнонаціонального перепису населення за 2000 р., виходячи з яких зростання населення становило всього 0,2%. Перепис також засвідчив, що з 1995 р. населення Японії збільшилося на 1,1% (1 млн. 34 тис. чоловік) і становило 126 млн. 91 тис. осіб - найнижчий показник приросту населення з часу Другої світової війни. Отже, у 2000 р. Японія "опустилася" на 9 позицію за чисельністю населення у світі.

Якщо раніше для більшості японських жінок заміжжя і народження дітей вважалося основним життєвим пріоритетом, то останнім часом потенційні дружини і матері все частіше воліють мати успішну кар'єру. Сучасні японські жінки стурбовані так званою проблемою "втрачених можливостей" - вони вже не хочуть приносити своє життя "на вівтар" родині, повністю присвячуючи себе домашнім турботам. Крім того, навіть у разі, якщо працююча жінка вирішує скористатися відпусткою по догляду за дитиною і згодом знову повертається на роботу, її фінансові втрати становлять, щонайменше, 60 млн. ієн, включаючи зарплату і пенсійні виплати, які вона втратила. Незважаючи на те, що японський уряд вживає деяких заходів для підтримки працюючих жінок, цього явно недостатньо. Один із заходів - збільшення числа дитячих садків і ясел. Наприклад, Компанія Yakult Honsha Co. - великий виробник ферментованих молочних продуктів, має близько 1 тис. 473 дитячих садка, куди службовці компанії щодня відводять своїх дітей. Грошова одиниця

Національна грошова одиниця Японії - японська ієна. Її історія почала свій відлік з 1871 року. Буржуазний уряд ввів десятеричну систему національної валюти (одна сота ієни називалася сена, одна десята сени - рин). Ієна замінила дзени - досить складну грошову систему епохи Едо (1600-1868), у рамках якої паралельно існували золоті, срібні, мідні і паперові грошові знаки, причому як центрального уряду, так і 244 окремих князівських володінь. Свою нову назву - "ієна" - японська валюта одержала від форми ("ен" японською означає "круглий"), тому що колишні монети мали овальну, прямокутну, і навіть досить невизначену форму золотого або срібного злитка.

Статус міжнародної визнаної валюти ієна отримала лише в травні 1953 року, коли Міжнародний валютний фонд затвердив її паритет у 2,5 міліграма золота. У ході цілої серії послідовних ревальвацій до долара та інших основних закордонних валют "вага" ієни значно зросла. Нині в обігу є банкноти Банку Японії у 1000, 5000 і 10 000 ієн.

1000 японських йен

2000 японських йен

5000 японських йен

10 000 японських йен

10 000 япаонських йен (зворотня сторона)

Обмін валюти

Обміняти валюту можна в аеропорту після прильоту, а також у більшості відділень банків (існують також спеціальні автомати для обміну валюти). Найбільш вигідні умови обміну звичайно пропонуються в аеропорту, тому що в готелях норма обміну - не більше 300 дол. США на одну особу на день, а в банках процедура обміну часто заформалізована. Обміняти валюту "на вулиці" неможливо. Поширена оплата кредитними картками (у ряді ресторанів кредитки не приймаються). Дорожні чеки також можна вільно обміняти на готівку у більшості великих банків або готелів.

З усіх продажів і послуг стягується податок, що не відшкодовується, у 5% (на деякі товари доходить до 40%), плюс покупки дорожче 15 тис. ієн обкладаються додатковим місцевим податком у 3%. Для повернення ПДВ у магазинах і відділах системи "tax-free" необхідно пред'явити паспорт. У дорогих готелях і ресторанах до вартості рахунку часто додаються плата за обслуговування в розмірі 10-15%.